Важливою є співпраця усіх трьох ланок – влади, організацій роботодавців та профспілок, - Олег Синютка під час засідання Львівської територіальної тристоронньої соціально-економічної ради

23 листопада 2021

Учора до Борислава завітали делегації із м. Устрики Долішні та м. Турки (Львівська область). У Бориславській міській раді відбулась розширена робоча нарада під головуванням міського голови Борислава Ігоря Яворського за участі заступниці директора департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва ЛОДА Лілії Лисих та мера міста Устрики Долішні Бартоша Ромовіча. До зустрічі також приєднались керівництво міста Турки. Під час наради підписали угоду про співробітництво із м. Устрики Долішні. Угода передбачає всестороннє співробітництво для спільної реалізації проєктів розвитку обох регіонів. Окрім підписання угоди про співробітництво, місто Устрики Долішні приїхало із вже напрацьованою пропозицією співпраці. Провели презентацію пілотного, інноваційного, екотуристичного проєкту «Нова модель туристичного трансферу в Бещадах». Проєкт, який мають на меті втілити партнери, передбачає облаштування нової моделі туристичного трансферу в Карпатах, як елементу екологічно чистої економіки. Цей новий вимір екотуризму має настільки глобальний підхід, що, як заявляють розробники, подібний проєкт ще не був реалізовуваний ніде у світі. До його реалізації запропоновано долучитись із української сторони місту Бориславу, а також м. Турці. Згідно з планом проєкту доступ до основних туристичних локацій регіону планують здійснювати на електромобілях, що суттєво зменшить забруднення повітря. План цього проєкту подадуть на конкурс програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна». «Цей проєкт не просто інноваційний, це проєкт майбутнього», – підсумовуючи, сказав міський голова Ігор Яворський. «Ми зазвичай концентруємо свою увагу в спершу на першочергових інфраструктурних речах, стараємось покращувати елементарні речі. І, на жаль, через це нам не вистарчає часу та ресурсів для напрацювання глобальніших проєктів, які направлені в майбутнє. І ми дуже вдячні, що партнери запропонували нам працювати разом», – додав він.

21 вересня 2021

Сортувальний центр буде збудовано до кінця 2023 року. Угоду про початок будівництва підписали 21 вересня генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський, директор девелоперської компанії «ГО-РА» Юрій Германович за участі голови Львівської обласної адміністрації Максима Козицького. Новий Львівський автоматизований сортувальний термінал буде знаходитись у місті Пустомити Львівського району, поблизу міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького і поряд із залізничним вузлом. Загальна площа земельної ділянки, на якій буде збудовано автоматизований сортувальний термінал, складає 8 га. Львівський сортувальний термінал стане основним центром обробки і сортування поштових відправлень в Західному регіоні. «Побудова нового автоматизованого сортувального логістичного центру «Укрпошти» у Львові  означає підвищення конкуренції у галузі логістики, що завжди добре впливає на ринок. Пожвавлення логістичного сектору і новий центр означають також збільшення числа робочих місць, податків до бюджету громади та покращення інфраструктури в районі львівського аеропорту, адже тут має з’явитися нове сучасне підприємство. Здається, ніби не пов’язані речі, але насправді від розвитку експортного напряму Укрпошти, від збільшення потужностей і підвищення якості послуг, залежить і розвиток відділень на місцях, у районах, містах і селах Львівщини. Знаємо, що також Укрпошта зараз нарощує кількість мобільних відділень, що теж є зручним рішенням для віддалених сіл області, а відтак - для кожної людини. Бажаю партнерам, які сьогодні підписали угоду про початок будівництва, швидко, у визначені терміни, якісно та успішно завершити проєкт. А «Укрпошті» - довести, що національний оператор поштового зв’язку може бути успішним, інноваційним і надійним партнером кожного бізнесу і кожного українця, який має потребу у послугах з пересилки», - зазначив голова облдержадміністрації Максим Козицький.  За попередніми підрахунками, мінімальний обсяг обробки посилок та дрібних відправлень зросте до 29 тисяч на годину, а листів – до 20 тисяч на годину, що дозволить значно скоротити строки доставки та підвищити якість послуг. «Львівський сортувальний центр – це «вікно з та в Європу» для українських посилок із західних областей України. Укрпошта системно нарощує обсяги експорту, тому ми зацікавлені в тому, щоб наші клієнти – чи то підприємець, який продає свої товари за кордоном, чи то клієнт, який просто відправляє до Європи друзям чи рідним посилку – обирали Укрпошту для відправки за кордон не лише за помірну ціну, але і за швидкі строки доставки. Новий автоматизований львівський сортувальний термінал дозволить значно скоротити строки отримання чи доставки посилок у країни ЄС чи транзитом до США. Цей новий об’єкт – це новий рівень швидкості сортування та повна автоматизація процесів», - відзначив генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський. «Львівський Сортувальний Термінал стане цілим комплексом повного циклу обробки відправлень та обслуговування транспорту, включаючи будівлі складу класу А, станцію технічного обслуговування, АЗС, тунельні мийки, які будуть зведені за прогресивними технологіями будівництва з дотриманням стандартів BREEAM. Цей об’єкт сприятиме економічному розвитку регіону. А для Укрпошти стане підтримкою сучасного тренду в поштово-логістичних послугах», - розповів директор компанії «ГО-РА» Юрій Германович. Відбір підрядника на будівництво сортувального центру проводився через систему електронних закупівель Рrozorro. За умовами тендеру будівництво сортувального центру обійдеться в $ 46 млн з ПДВ. Завершення всіх робіт по зведенню сортувального центру заплановане до кінця 2023 року. Укрпошта та переможець торгів укладають договір оренди терміном 8 років з наступною купівлею-продажем.

5 лютого 2021

Голова Львівської ОДА Максим Козицький зустрівся із головою Львівського обласного об'єднання організацій роботодавців Іваном Риваком та головою Об'єднання Профспілок Львівщини Романом Дацьком. Зустріч сторін соціального діалогу спрямована на підвищення його ефективності та результативності в інтересах громадян. Відтак, сторони обговорили організацію чергового засідання обласної територіальної тристоронньої ради, яке відбудеться у березні. Голова Львівської ОДА запевнив, що обласна влада і надалі готова до співпраці. Домовились також про підписання нової тристоронньої Територіальної угоди. «Ми повинні спільно напрацювати зміни і доповнення до угоди, які б стали інструментом активної взаємодії трьох сторін.  Це питання добробуту людей», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Так, метою Територіальної угоди є регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також забезпечення конституційних прав, гарантій працівників і власників на території Львівської області. Зазначимо, що до складу Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців входять 16 місцевих територіальних організацій роботодавців, в тому числі Організація роботодавців міста Львова, а також 18 обласних галузевих організацій роботодавців, серед яких представлені: машинобудування, приладобудування, нафтогазова, вугільна, текстильна і легка, меблева, медична, мікробіологічна галузі, будівництво, транспорт, малий та середній бізнес.

18 грудня 2020

Сьогодні Міністерство інфраструктури уклало кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на 450 млн євро за проектом «Розвиток транс’європейської транспортної мережі (Україна – дорожні коридори)». Кошти будуть спрямовані на капітальний ремонт автошляху М-05 Київ-Одеса та будівництво Північного обходу м. Львова. Про це повідомив Міністр інфраструктури Владислав Криклій. «У рамках Програми Президента «Велике будівництво» у цьому році будується рекордна кількість автошляхів. Вже оновлено понад 4 тис. км доріг по всій країні, і ми зробимо ще більше завдяки укладенню кредитної угоди з ЄБРР «Розвиток транс’європейської транспортної мережі». Реалізація цього проекту дозволить не лише покращити стан автошляхів за маршрутами міжнародних транспортних коридорів, а й підвищити безпеку дорожнього руху на дорогах, що сполучають Україну з ЄС та Київ з Чорним морем. Вдячний нашим постійним партнерам із банку за всебічну підтримку і допомогу Україні у створенні сучасної та якісної інфраструктури для людей», -  зазначив очільник Міністерства. Будівництво північної об’їзної Львова планують розпочати у 2021 році. Для реалізації об’єкту, необхідно викупити земельні ділянки та 8 будинків у 43 мешканців районів, де пролягатиме об’їзд.  Усі власники згодні продати землю та житлові об’єкти, що розташовані на ній.  Для викупу передбачили 16 мільйонів гривень. Як зазначив заступник голови  Львівської ОДА Юрій Бучко, до кінця року з власниками земель планують укласти договори купівлі – продажу. “Нова  дорога дозволить значно розвантажити південну об’їзну міста  та вуличну мережу.  ЇЇ будуватимуть двома пусковими комплексами. Дорога матиме цементно-бетонне покриття, по дві смуги руху у кожному напрямку,  шумозахисні екрани у межах населених пунктів, надземні або підземні переходи. Загальна протяжність автошляху – 23 кілометри”, - прокоментував заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Північну об’їзну побудуть в межах населених пунктів, починаючи з села Бірки через Завадів, Зашків, Гряду і до Малих Підлісок. Для цього Європейський банк реконструкції та розвитку виділив Уряду 11 мільярдів  гривень. Це кредитні кошти, які необхідно повернути до 2035 року.  Оксана Буй

18 грудня 2020

Уряд ухвалив рішення підтримати ініціативу Президента України про виплату  одноразової матеріальної допомоги роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин. Право на отримання одноразової матеріальної допомоги мають юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників. «Важливо, що ця допомога – це підтримка для роботодавців, основний вид економічної діяльності яких не входить до Переліку видів економічної діяльності щодо яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, визначеного Кабінетом Міністрів України», - пояснив заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Орест Гринів. Подати документи роботодавці можуть: - безпосередньо до центру зайнятості; - на електронну адресу центру (скановані копії). Пакет документів можна подати до центру зайнятості до 21 грудня 2020 року включно. Перелік необхідних документів: - заява за формою згідно з додатком 1 Порядку; - копія наказу про скорочення чи можливе скорочення тривалості робочого часу; - копія відомостей про найманих працівників за формою. Одноразова матеріальна допомога надається суб’єктам господарювання, які вимушено скоротили, або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, для виплати найманим працівникам на підставі заяви про надання одноразової матеріальної допомоги та відомостей про найманих працівників. Одноразова матеріальна допомога виплачується найманому працівникові, який на момент її отримання перебуває у трудових відносинах із суб’єктом господарювання, що подав відомості про такого працівника. Одноразова матеріальна допомога не надається: 1) за найманих працівників, які: - на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове страхування менше ніж за усі місяці ІІІ кварталу 2020 року. - працюють у роботодавця за сумісництвом; 2) суб’єктам господарювання: - період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом становить менше трьох місяців; - які на дату набрання чинності Законом отримують допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» - діяльність яких на дату набрання чинності Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства. Порядок надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1231. Як суб’єкту господарювання отримати одноразову матеріальну допомогу і інфографіці від Державної служби зайнятості.

3 грудня 2020

Львівське обласне об’єднання організацій роботодавців (ЛОООР) відстоює і представляє права та законні інтереси роботодавців для створення сприятливого підприємницького бізнес-клімату у Львівській області. Сьогодні його представники зустрілись із головою Львівської ОДА Максимом Козицьким. Як зазначив голова Об’єднання Іван Ривак у зв’язку із завершенням реформи децентралізації, сьогодні підприємці потребують підтримки на місцевому рівні. Та додав, що попри складний час, зумовлений пандемією коронавірусу, податкові надходження є більшими аніж на рівні минулого року. Мирон Куземський понад 30 років керує фабрикою «Трембіта». Це єдине в Україні підприємство, яке виробляє національні інструменти, серед яких бандури, цимбали тощо. Підприємець розповідає – попри те, що потреба в бандурах є, адже кожна школа потребує в середньому 2-3 бандури, Львівська область за останні 15 років не закупила жодного інструменту для навчальних закладів. Відтак, це питання потребує вирішення. Як зазначив керівник департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда, в межах обласних програм на наступний рік планують передбачити кошти для закупівлі відповідного інвентарю для музичних шкіл, історико-культурних центрів тощо. Сторони обговорили поточні проблемні питання, які є в Асоціації роботодавців. Зокрема в частині питань, які межують з діяльністю правоохоронних та контролюючих органів, забезпечення енергоносіями. Серед проблем, з якими доводиться стикатися бізнесу - рейдерство, зловживання з боку монополістів, затягування видачі довідок, дозволів тощо. «Для розвитку бізнесу та економіки нашої країни важливим є верховенство права. А ще професійні кадри у всіх органах влади та всебічна підтримка українського виробника. Обласні програми на наступний рік максимально доповнимо пунктами, які допоможуть виробникам збувати їхню продукцію. Звісно, приємно було почути слова від роботодавців, що при нинішній владі їм працювати легше, бо відчувають вагому підтримку з боку обласної держадміністрації»,-  зазначив Максим Козицький. Голова Львівської ОДА запевнив, що обласна влада і надалі готова допомагати Об’єднанню та бізнесу. Зазначимо, що до складу Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців входять 16 місцевих територіальних організацій роботодавців, в тому числі Організація роботодавців міста Львова, а також 18 обласних галузевих організацій роботодавців, серед яких представлені: машинобудування, приладобудування, нафтогазова, вугільна, текстильна і легка, меблева, медична, мікробіологічна галузі, будівництво, транспорт, малий та середній бізнес.   Юлія Савостейко 

2 липня 2020

Проблемні питання вугільної галузі області розглянули сьогодні, 2 липня, під час зустрічі першого заступника голови Львівської ОДА Андрія Годика з керівниками профспілкових організацій вуглевидобувних підприємств Львівщини. «Вуглевидобувна галузь для Львівщини є дуже важливою. Ми вкотре зустрічаємось, щоб не лише озвучити проблематику по конкретних підприємствах, але й проговорити, які питання ми реально можемо вирішити на рівні області, або ж ініціювати їх вирішення зі зверненням до центральних органів влади», - зазначив Андрій Годик. Як наголосив перший заступник, Львівська ОДА регулярно звертається до Кабміну задля сприяння вирішення проблемних питань галузі. Серед питань які потребують вирішення - стабільний ринок збуту вугілля, вчасні розрахунки за відвантажену продукцію, питання сплати ЄСВ підприємствами, модернізація та введення нових потужностей на шахтах. Окремо зупинились на питанні пошуку подальших шляхів виведення шахти «Надія» із складної ситуації. Йдеться про виплату заборгованості із заробітної плати за лютий-травень. Підприємство не отримує бюджетного фінансування за програмою «Реструктуризація вугільної галузі».  Відтак, керівництво шахти має напрацювати шляхи стабілізації фінансової ситуації по підприємству та подальшу його діяльність. Натомість, Львівська ОДА запевнила у підтримці щодо відстоювання питань шахтарів, зокрема пропозицій законодавчих ініціатив. Також в межах заходу присутні відзначили позитивні зміни у галузі упродовж останнього часу. Зазначимо, що у лютому борг із заробітної плати перед шахтарями ДП «Львівугілля» становив 265 млн грн. На сьогодні, шахтарям ДП «Львівугілля» вже виплачена зарплата за травень. Додамо, що наразі Кабінетом Міністрів розробляються нові стратегічні документи, які передбачатимуть реформування галузі та трансформацію в цілому вугільних регіонів України. Львівська ОДА подала свої пропозиції до цих документів. Зокрема, проектами передбачено і концептуальне вирішення проблемних питань розглянутих в межах заходу.

21 лютого 2020

Голова Львівської ОДА Максим Козицький зустрівся із представниками профспілкових організацій підприємств вугільної галузі області, аби обговорити шляхи розвитку галузі. Під час зустрічі обговорили ситуацію із вугільною сферою та її фінансуванням. Т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Олег Акімов ознайомив очільника області із можливими варіантами розвитку шахт та наголосив на важливості реструктуризації та модернізації підприємств. «Шахти Львівщини можуть бути прибутковими, однак вони потребують модернізації та фінансових вливань. Першочерговим завданням є проведення поділу шахт на перспективні та неперспективні та подальше залучення коштів для нормалізації роботи перспективних шахт. Окрім того, ДП «Львіввугілля» є бюджетоутворюючим для Сокальського району та м. Червонограда», - наголосив Олег Акімов. Голова ЛОДА наголосив на важливості пошуку економічних рішень для розв’язання актуальних проблем галузі. «Вугільні підприємства області потребують інвестицій у розвиток і модернізацію зі збереженням при цьому основної частини робочих місць. Якщо є кілька перспективних шахт, то варто зосередити усі зусилля саме на них. Центральна влада має своє бачення ситуації, однак фахівці на місцях бачать ситуацію краще», - зазначив Максим Козицький. Під час розмови також порушили питання внесення змін до законодавства України в частині реструктуризації та ліквідації заборгованості підприємств до бюджету та соціальних фондів, за спожиту електроенергію.

4 жовтня 2019

Заступник голови Львівської ОДА Тарас Грень зустрівся із членами виконкому об'єднання профспілок, аби обговорити проблемні питання у різних галузях. Під час наради порушили питання співпраці об’єднання профспілок із структурними підрозділами облдержадміністрації та напрацювання спільних механізмів вирішення нагальних питань у сфері дорожнього господарства, освіти, лісового сектору тощо. «Ми повинні йти в одному напрямку, та кожен зі свого боку підсилювати спільну позицію. Принципи взаємної відповідальності дозволять напрацювати дієві механізми подолання тих викликів, які перед нами стоять сьогодні», - зазначив під час розмови Тарас Грень. Відтак, у межах наради порушили питання розподілення освітньої субвенції, оплату за виконані ремонти доріг та варіанти погашення заборгованості працівникам Львівського автобусного заводу.

7 серпня 2019

Сьогодні, 7 серпня, Львівська ОДА, Львівська обласна рада та Акціонерне товариство «Укртранснафта» підписали угоду про співробітництво щодо розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів Львівської області. Меморандум передбачає фінансування соціальних проектів на 2019 рік. Зокрема, це проекти з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання об’єктів соціальної та дорожньої інфраструктури населених пунктів Львівської області, які сприятимуть розвитку нафтогазової галузі на території області та підвищення енергетичної безпеки України в цілому. Загалом цьогоріч планують профінансувати 9 об’єктів на суму 10 млн грн. «Сьогодні ми підписуємо фінансовий документ, який дасть можливість скерувати ті кошти, які були раніше обумовлені, на розвиток об’єктів соціально-економічної, житлово-комунальної інфраструктури Львівської області. Хочу подякувати «Укртранснафті» за позицію відповідального українського бізнесу, яка проявляється не тільки в сплаті податків, зборі промислових платежів, але й у тому, що підприємство дбає про працівників та населені пункти області, вкладаючи кошти в їхній розвиток. Той фінансовий ресурс, який буде спрямований і на вуличне освітлення, і на закупівлю обладнання для медичних закладів та реконструкцію загальноосвітніх навчальних закладів, а також інші об’єкти - це те, на чому Львівська облдержадміністрація та Львівська обласна рада акцентують свою увагу впродовж останніх років», -  зазначив заступник голови Львівської ОДА Роман Филипів. Додамо, що угода є продовженням дії Меморандуму, підписаного учасниками у березні.

27 березня 2019

Сьогодні, 27 березня, у Будинку вчених відбулась зустріч з головами профспілкових організацій освіти області. Участь в зустрічі взяв голова Львівської ОДА Олег Синютка та директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій. «Освітяни є опорою і беруть участь у всіх процесах у суспільстві. Ви маєте статус і вплив у суспільстві і це дуже важливо. Так сьогодні ми маємо виклики у галузі, але маємо і ресурс. Відтак, важливо  правильно його перерозподілити, а це залежить від багатьох», - зазначив Олег Синютка. Зупинився Олег Синютка на питаннях збереження освітніх кадрів в Україні, підвищенні зарплати освітянам, придбання "Школяриків", реформі Нової української школи, розвитку професійно-технічної освіти. «Жодне позашкілля ми не скорочуємо, а навпаки нарощуємо. Також це щороку нові місця в дошкільних закладах, що у зв’язку із ростом економіки все більше затребуване», - додав Олег Синютка. Відтак, в межах зустрічі порушили актуальні питання галузі освіти, серед яких питання освітньої субвенції, оптимізації закладів, навчання кадрів в ОТГ. Також розглянули законодавство та фінансування освітньої галузі, а також питання підготовки галузі до звітів і виборів в галузевих профспілках. Окрім цього, за високий професіоналізм, активну громадянську позицію, плідну і самовіддану працю в інтересах освітянської спільноти, вагомий особистий внесок у розвиток та становлення соціального і правового захисту профспілкових працівників Олег Синютка вручив подяку голові Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Марії Яцейко.  

3 жовтня 2018

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення, - нагадують у Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату: •          в позасудовому порядку; •          в судовому порядку. Для вирішення спору у позасудовому порядку працівнику необхідно звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком. Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом. Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах. Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку. Також, для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку: •          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною); •          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання). В рамках наказового провадження судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача. Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. Заява подається у письмовій формі та має містити докази: перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо); підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо). При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується. У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали. На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання. У разі звернення у рамках позовного провадження щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків. Позивачі звільняються від сплати судового збору. Слід також відмітити, що суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.