На Львівщині стартувала наукова конференція з питань міжнародної безпеки

5 травня 2022

Сьогодні у Львові стартувала конференція «Молода спортивна наука України», участь в якій візьмуть представники України, Польщі, Італії, Саудівської Аравії, Туреччини, Іраку, Катару та Литви. Цьогорічний захід проводять в онлайн форматі. Серед тем, які обговорять учасники зокрема такі: - Пізнання життя через фізичне виховання - Підготовка вчителів фізкультури та спорту на прикладі Польщі - Фізична культура та спорт як складник здоров'я збережної освіти під час пандемії - Психофізіологічні особливості дітей 8-10 років та інші. Директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска виступив із вітальним словом, в якому наголосив на актуальності тематики конференції  та значній ролі фізичного виховання у формуванні здорової молоді. «Сидячий спосіб життя має серйозний негативний вплив на здоров’я школярів. Як наслідок малорухомого дистанційного навчання, яке в Україні триває вже третій рік, лікарі вже спостерігають у школярів проблеми постави, проблеми з хребтом та тиском, а тривале сидіння в гаджетах суттєво погіршує зір. Ваша конференція й ті питання, які ви порушуєте, є дуже актуальними з огляду на те, що проблеми зі здоров’ям підлітків серйозно зростають», - наголосив Олег Паска. Конференція триватиме до 6 травня.

5 квітня 2022

Навіть якщо Україна підпише найпотужнішу безпекову угоду, Росія може повернутися знову. Тому потрібно будувати таку державу, яка буде спроможною захистити себе. Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю представникам українських ЗМІ. Глава держави зазначив, що всі пункти щодо безпекових гарантій, озвучені після переговорів у Стамбулі, залишаються незмінними. За його словами, під час переговорного процесу українська сторона поряд із так званою денацифікацією відкинула вимогу Росії щодо демілітаризації. «Ми пояснили, що армія має бути відповідно до тієї армії, яка в нас є, яка спроможна захищати нашу державу. Далі йдуть деталі», – розповів Президент. «Навіть якщо ми підпишемо найпотужнішу угоду, розуміємо, що через два роки Росія може повернутися. І якщо ми з вами приймаємо це, то й діємо відповідно», – зазначив Глава держави. Зважаючи на це, Україна будуватиме таку державу, яка буде спроможна захистити себе сама, про що українська сторона відкрито заявляє на перемовинах. Водночас Володимир Зеленський висловив переконання, що Україна не може воювати постійно, поки інші країни розвиватимуться. А тому наша держава потребує конкретних гарантій безпеки.  За словами Президента, все залежить від країн-гарантів, які мають забезпечити виконання тих чи інших пунктів. «Все це обговорюється на рівні радників та лідерів, зокрема з Францією, США, Туреччиною, Великою Британією, Польщею, Італією, Ізраїлем, і є багато друзів, які хочуть долучитися. Поки що ми не отримали конкретний перелік тих гарантій і перелік країн, які готові стовідсотково включитись за нас», – сказав Глава держави. «Нам не потрібно мати 40 країн світу, які готові по команді, по дзвінку, за домовленістю включитися й воювати за Україну. Нам потрібні серйозні гравці, які готові на все. Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати будь-яку зброю. Нам потрібні окремі країни, від яких реально залежить санкційна політика, і щоб ці санкції глибоко та заздалегідь були розроблені. Щоб у першу секунду, коли ми відчули загрозу з боку РФ, ці держави об'єдналися та впродовж трьох діб запровадили все одразу, все заблокували», – пояснив Володимир Зеленський. За його словами, представники деяких країн уже висловили бажання стати гарантами безпеки, але ще не відбулося жодної спільної зустрічі. «Вони сказали, що готові зустрітися з ними й про це говорити. Але ще раз підкреслю – цієї зустрічі в Україні ще не відбулося. Ми чекаємо на неї. Якщо це відбудеться, тоді з розумінням, що в нас є ті чи інші гарантії безпеки, які передбачають позаблоковість», – сказав Глава держави. «Поки що всі з цих гарантів позитивно налаштовані до України. Але цього замало. Ми вже мали такі домовленості й «папірці», – додав він.  Щодо вступу до НАТО, то, за словами Володимира Зеленського, Україна готова приєднатися до Альянсу «хоч завтра», навіть якщо Росія проти цього. «Якщо завтра нам запропонують вступити в НАТО – не гратися знову з нашим життям, а серйозно – значить, будемо вступати. Але цього не буде, на жаль, і, на жаль, не сталося. Тому ми будуватимемо ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас, захистити життя людей. Ми й так можемо себе захистити – ми вже розуміємо. Але захисти всіх людей – це складніше завдання», – сказав він. Президент розповів, що вважатиме найпершою перемогою в цій війні збереження суверенітету України. «Друге – я дуже хочу, щоб ми не втратили сотні тисяч людей. Третє – не може бути жодних розмов про те, що ми дамо можливість називати Крим чиєюсь територією. Це тільки наша територія, українська територія. Щодо відтермінування цього – таке компромісне рішення. І Донбас для мене – це Україна. І те, що Росія визнала ОРДЛО чимось – ми повинні знайти вихід із цієї ситуації. Ми як Україна. Для нас збереження статусу цих територій як українських дуже важливе», – зазначив Глава держави. На його думку, відведення російських військ до позицій, які були станом на 23 лютого 2022 року буде перемогою. «Я розумію, де ми, хто ми, що ми за країна, що ми втратили, що можемо втратити та що ми зберегли. Я вважаю, що відбити повномасштабну війну в ту точку, з якої вона почалася 24 лютого 2022 року, – для нас це точно перемога», – сказав Президент. Володимир Зеленський переконаний, що після завершення цієї війни питання безпеки має бути номером один в Україні. «Я думаю, що всі наші люди – це буде наша велика армія. Ми не можемо говорити про «Швейцарію майбутнього» – напевне, такою наша держава зможе бути через якийсь довгий час. Але те, що ми станемо точно «великим Ізраїлем», зі своїм обличчям, те, що ми не будемо дивуватися, що в нас в усіх інституціях, супермаркетах, кінотеатрах будуть представники Збройних Сил чи Нацгвардії, стоятимуть люди зі зброєю, – я впевнений, що в нас питання безпеки буде номером один у найближчі десять років», – зазначив Глава держави.

24 березня 2022

Україна вірить у підтримку НАТО, але наш Народ чекає цілковитої підтримки, не тільки гуманітарними вантажами, але й зброєю. На цьому наголосив сьогодні під час брифінгу начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. "Ми віримо у міжнародну допомогу, а ще більшу маємо віру у нашу армію. Основний тягар війни несе Український Народ і Солдати. Тому що ми любимо свою країну та землю і якщо не будемо боротись, то за нас це не зробить ніхто. Ми віримо у підтримку НАТО, але наш народ чекає не половинчастих рішень, а цілковитої підтримки, не тільки гуманітарними вантажами, але й зброєю. Ми чекаємо інструментів, щоб закінчити війну швидше. А інструмент солдата – це зброя, льотчитка – літак, танкіста – танк, а Українського Народу – це віра у власні сили і перемогу. Ми чекаємо від НАТО цілковитої підтримки. Якщо треба закрити небо – закрийте його і дайте зброю", - зазначив очільник області. Зазначимо, сьогодні відбувається засідання спеціального саміту Північноатлантичного альянсу (НАТО) у Брюсселі. На порядку денному – військове вторгнення росії на територію Української Держави.  

5 березня 2022

Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький закликав всі міські та місцеві ради області, а також усіх голів та всі громадські організації, всі парафії українських церков офіційно і публічно звернутися до НАТО, урядів країн Альянсу та всіх країн світу з закликом закрити над Україною небо.  “Ця вимога є головною, аби зупинити геноцид в українських містах. Аби зупинити розстріли українських дітей та матерів з російських літаків, градів та іншої ворожої артилерії. Аби не допустити ядерного апокаліпсису, якщо продовжаться постріли по наших АЕС. Ми б’ємося за майбутнє всієї Європи. Ми боремося нині в Україні за весь світ. Тому ми всі разом, цілим світом голосно маємо сказати: “НАТО, закрий небо над Україною!”, - зазначив очільник Львівщини. Він наголосив, давайте всі разом, цілою Україною підсилимо голос нашого Президента, уряду та парламенту. “Також закликаю всіх волонтерів, всіх священників, всіх, хто має можливість організувати масовий збір підписів українців під зверненням до НАТО з вимогою закрити небо над Україною. Ми надішлемо ці всі списки до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. Публікуйте також свої звернення у соцмережах, знімайте відеозвернення! Ми вдячні нашим союзникам за всю підтримку та допомогу, яку вони нам надають. Але ми боремося проти однієї з найсильніших армій світу. Ми боремося за цінності, які споконвіку декларує Європа. Ми воюємо за те, аби свобода лишалася свободою, істина - істиною, а правда не перетворювалася у пропаганду. І нам, українцям, нині потрібна реальна допомога. Ми - європейці, і ми своєю кров’ю, кров’ю наших воїнів і наших дітей довели, що маємо право її вимагати! НАТО, нам потрібне закрите небо! NATO, close the sky over Ukraine! #NATO_close_the_sky”, - наголосив Максим Козицький.  

25 лютого 2022

В Україні вирішується доля Європи: якщо Путін не отримає гідної відсічі зараз, він піде далі.  Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook. ''Слід негайно ухвалити потужні економічні та фінансові санкції проти агресора, позбавити його засобів для продовження агресії: відключити від SWIFT, накласти ембарго на торгівлю нафтою й газом, допомогти українській армії озброєнням та боєприпасами, підтримати миротворчу операцію ООН. Наші люди гинуть за свободу України та Європи. Ми довго чекали біля відкритих дверей. Ми запитали про членство в НАТО – відповіді не почув. Зараз потребуємо міжнародно-правових гарантій безпеки, чіткої європейської перспективи, швидких та конкретних дій'', - повідомив Глава держави.

23 лютого 2022

Верховна Рада Україна проголосувала за закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", згідно з яким видатки на потреби оборони держави збільшують на 26,5 млрд гривень. Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачає збільшення видатків для вирішення невідкладних завдань: для Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Головного управління розвідки Міністерства оборони загалом на 22,7 млрд грн - на підвищення обороноздатності держави; на відновлення водопостачання у Донецькій області – 500 млн грн; обласним бюджетам Донецької та Луганської областей - по 100 млн грн; Про інші питання, які розглянули на сьогоднішньому засіданні парламенту, можна прочитати тут. Нагадаємо, сьогодні голова Львівської ОДА Максим Козицький розповів, що зміниться для Львівщини у разі запровадження в країні надзвичайного стану. Про посилення заходів безпеки в області з боку правоохоронних органів також повідомили очільники обласних управлінь поліції та СБУ.  Джерело: офіційний сайт ВРУ

17 грудня 2021

Наприкінці року в області напрацьовують план розвитку Львівщини на наступні 12 місяців. Відтак, сьогодні у Львові стартувала конференція на тему «Львівщина у 2022 році. Виклики та перспективи соціально-економічного розвитку». Мета конференції – забезпечити сталий розвиток всіх рівнів управління Львівщини до стандартів найкращих сучасних демократичних практик. Учасниками стали голови як районних державних адміністрацій, так і територіальних громад області. Долучився до дискусії також голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Львівщина - одна з трьох областей, які є пілотними в Україні для реалізації проєкту з розвитку  місцевого самоврядування USAID ГОВЕРЛА. Сподіваємося, що інструменти, які ми напрацюємо разом, підвищать спроможність місцевого самоврядування, а, в результаті, рівень життя людей. Наступний рік є дуже особливим, адже змінюється законодавство, і ми всі маємо бути до цього готові. Насамперед йдеться про просторові плани територій, стратегії громад та приведення всієї документації у відповідність до чинних законів. Це речі, які пропонує проєкт ГОВЕРЛА. Але втілити їх ми можемо тільки у співпраці. І ЛОДА вже є тим третім важливим партером», - зазначив Максим Козицький. Вже понад рік Львівщина живе за новим планом та надає громадам підтримку з напрацювання стратегій. Цьогоріч відібрали 7 громад для супроводу процесів стратегічного планування. Таку ж кількість громад супроводжують і від обласної ради. «Щоб реалізувати всі наші амбітні дії, ми маємо мати спільну велику ціль. Наприклад, аби Львівщина стала українською Баварією. І це цілком реалістично, якщо ми разом активно над цим працюватимемо», - додав голова Львівської ОДА.   Також в межах заходу за багаторічну сумлінну працю, професіоналізм та вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування відзначили: Щебеля Андрія – Миколаївського міського голову; Гамара Юрія – Самбірського міського голову; Канівця Олега – Стрийського міського голову. Нагадаємо, що конференція організована Львівською облдержадміністрацією спільно з Проєктом USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування «ГОВЕРЛА». Згідно з проєктом, обрали 10 громад області, які отримують всебічну підтримку, аби зміцнити місцеве самоврядування. «Проєкт розрахований до кінця 2026 року. Зі свого боку, ми б хотіли продовжити співпрацю з Львівською ОДА, щоб разом максимально допомогти забезпечити інституційну-фінансову спроможність решті 63 громадам. Першочергово намагатимемося допомогти розібратися з просторовим планом. Це власне те, що може стати хорошим інструментом для економічного розвитку. Також підтримуватимемо громади в розробці стратегічних планів, трансформації всієї документації у відповідність до чинних і нових законів», - розповіла заступниця керівника Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Наталія Гнидюк.  Під час заходу відбудуться панельні дискусії. Учасники заходу мають окреслити пріоритети державної та регіональної політики у 2022 році, основні виклики, що матимуть місце в процесі досягнення ефективного управління територіями та зміцнення спроможності громад. Крім цього, узгодити спільні дії, котрі б покращили ефективність системи місцевого самоврядування Львівщини.

8 грудня 2021

Сьогодні, 8 грудня, у Львові стартувала міжнародна науково-практична конференція «Представлення результатів досліджень поширення залежностей у Польщі та Україні, обмін досвідом у сфері місцевих стратегій профілактики і вирішення проблем залежностей».  Конференція спрямована на те, щоб обговорити результати спільних досліджень, актуальні проблеми пов’язані із вживанням алкоголю та психоактивних речовин в Україні та світі, а також розробити стратегії боротьби на обласному та локальному рівнях з проблемами пов’язаними з вживанням психоактивних речовин. Участь в конференції взяв заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний. «Тема сьогоднішньої конференції вкрай важлива. Адже узалежнення – це проблема, яка не може залишатися без уваги ні влади, ні громадських організацій, ні представників церков, оскільки залежність призводить до руйнування життя та долі людей. Певна категорія людей намагається нав’язати людям залежність, ми, стоячи по іншу сторону, повинні застосовувати якісні методики лікування та запобігання. Вдячний польським колегам за можливість ознайомитися з їхнім досвідом вирішення як запобігти та протидіяти цій проблемі, надалі використовуючи максимально якісно та продуктивно в українських умовах. Впевнений, що сьогоднішня конференція буде не лише фінішем, а й стартом для започаткування наступної співпраці», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. Конференція зініційована Фондом «ПРАЕСТЕРНО» (Варшава) за фінансової підтримки державної агенції з вирішення алкогольних проблем Республіки Польща (PARPA) в співпраці з Львівської обласною державною адміністрацією, Національним університетом «Львівська Політехніка» та Благодійним фондом «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ. Серед тем, які розглядалися впродовж сьогоднішньої конференції є: вживання алкоголю та інших психоактивних речовин у Львівській області – результати опитування за репрезентативною вибіркою 15+ років; роль сімейних факторів у вживанні українською молоддю психоактивних речовин. Дослідження проведене у Львівській області 2020-го; міжкультурне польсько-українське порівняння вживання психоактивних речовин молоддю у Варшаві, Львові та Дрогобичі; Е-залежність у пандемії COVID-19: порівняння польських та українських досліджень; вживання психоактивних речовин підлітками під час пандемії – порівняння 2016-2020 років Мокотовських досліджень;  психосоціальні та пандемічні детермінанти вживання психоактивних речовин 15-річними підлітками Участь в заході очно та онлайн режимі взяли професори Інституту психіатрії і неврології у Варшаві та університетів Львова, а також  представники територіальних громад, працівники служб у справах дітей, медики (лікарі-наркологи), освітяни, а також особи, які реалізують або реалізовуватимуть заходи з протидії алкоголізму та наркоманії у територіальних громадах. Триватиме конференція упродовж двох днів і завершиться завтра, 9 грудня. До слова,  у Львівській області здійснюється співпраця з польськими державними та громадськими інституціями щодо обміну досвідом і покращенням розв'язання проблем пов’язаних з вживанням алкоголю та наркотиків з 2016 року. 

29 листопада 2021

Сьогодні стартувала сьома міжнародна конференція «Надрокористування в Україні: перспективи інвестування». Учасників заходу привітав заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. “Львівщина багата корисними копалинами.Мінерально-сировинний потенціал області складає 500 родовищ, половину з них активно використовують.  Львівщина нарощує видобуток вуглеводнів, ми це бачимо і за сплатою податків. Так, від видобування нафти і газу з початку року підприємства сплатили до бюджету 100 млн гривень. Це вдвічі більше, ніж торік. Вважаю, такий захід – це потужна платформа для обміну ідеями та планами щодо подальшого розвитку галузі. Бажаю учасникам плідної роботи та чітких напрацювань”, - зазначив Юрій Бучко. Конференція триватиме упродовж трьох днів та передбачає декілька секцій. Учасники обговорять, які зміни варто очікувати від змін законодавства у сфері надрокористування,  порушать екологічні питання у цій галузі тощо. Організовують захід Державна служба геології та над України, а також  Державна комісія України по запасах корисних копалин. 

26 листопада 2021

Учора відбулася міжнародна конференція «H2EU+Store» за участю газових компаній Австрії, Німеччини, Словаччини та України. З цієї нагоди до Львова з‘їхалися  представники таких компаній, як: RAG Austria, Gas Connect Austria, Bayerngas, Bayernets, Open Grid Europe, Eustream. Українську сторону представляли Нафтогаз України, Оператор ГТС України та Еко-Оптіма, а також Іванофранківський університет нафти і газу. Відкрив захід голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Зміни клімату змушують нас задуматися про завтрашній день. Нещодавня конференція ООН в Глазго чітко показала, що європейські лідери це усвідомлюють. Саме тому 450 компаній з 45 країн світу домовилися зменшити викиди в атмосферне повітря до нуля,  розуміючи, що відмова від викопного палива є неминучою. Львівщина - один із тих регіонів, який готовий до подібних викликів та змін. Тому я надіюся, що наша зустріч стане наріжним каменем співпраці і ті рішення, які приймуть тут, будуть втілені в життя», - наголосив Максим Козицький. У межах заходу оператор газосховищ України приєднався до міжнародного проєкту з виробництва водню в Україні «H2EU+Store». Також доєднався до заходу через скайп-зв’язок заступник міністра енергетики Максим Немчинов. «Ті виклики, які стосуються енергетичної безпеки та незалежності, є особливо актуальними в наш час, зважаючи на поведінку країни-агресора. Тому мати екологічно чисту зелену альтернативу - це те, до чого ми повинні прагнути. Проблеми зміни клімату є глобальнішими за всі інші, адже не хочеться лишити нашим дітям у спадок планету непридатну для існування», - зазначив Максим Немчинов. Представники України та провідні гравці газового ринку Словаччини, Німеччини та Австрії підписали відповідний меморандум про втілення намірів щодо поширення «зеленої» енергетики. Під документом свої підписи поставили представники RAG Austria, Gas Connect Austria, Bayerngas, Bayernets, Open Grid Europe, Eustream, Nafta. З української сторони ініціативу підтримали Нафтогаз України, Оператор ГТС України та Еко-Оптіма. Ініціатива «H2EU+Store» передбачає виробництво водню в Україні, його транспортування та зберігання на території Центральної Європи та постачання кінцевим споживачам у Німеччині. В межах проєкту запланована інтенсифікація виробництва відновлюваної електроенергії для виробництва водню в Україні, модернізація газотранспортної інфраструктури та потужностей для зберігання водню в ПСГ України та Центральної Європи.    

29 жовтня 2021

Вчора, у Раві-Руській, відбулась конференція з нагоди відкриття виставки «Храми Львівської Архідієцезії – пам’ятки архітектури». Її реалізують в межах проєкту «Монастирі близнюки: Венгров та Рава-Руська». Серед учасників заходу - заступник голови Львівської ОДА  Віталій Загайний, начальник служби у справі дітей ЛОДА Володимир Лис, Архієпископ Мечислав Мокшицький. Основними цілями проєкту є відродження 2-ох історичних монастирів, надання доступу до об’єктів, що мають високу художню та культурну цінність. Також - створення нового трансграничного туристичного продукту: маршрут пострефоматських монастирів, розповсюдження культурної спадщини постреформатського францисканського ордена, розвиток діалогу польсько-українських культур через обмін молоддю, наукові конференції та культурні заходи. Відтак, збільшувати привабливість прикордонних території (Польща-Україна) планують шляхом створення Центру діалогу культур у Венгрові та осередку діалогу культур разом з дитячим будинком сімейного типу в  Раві-Руській. «Проект, без сумніву, має дуже велику та потужну мультикультурну складову, яка матиме хороший відбиток на подальшому житті  всієї будівлі. Ми не лише повертаємо споруду до первинного задуму, але створюємо нову соціальну цінність через розміщення дитячих будинків сімейного типу» - зазначив Віталій Загайний. Метою проекту є збільшення туристичної привабливості прикордонних територій (Польща-Україна), шляхом створення маршруту постреформацьких монастирів, розвитку діалогу культури, шляхом створення центру діалогу культур у Венгрові та центру діалогу культур в Раві-Руській.  Влітку минулого року проект отримав авансовий платіж в сумі 64 801,79 євро, а в жовтні - другу половину авансового платежу 198 552, 95 євро. На 2021 рік передбачене співфінансування з обласного бюджету по Регіональній програмі  з міжнародного та транскордонного співробітництва, європейської інтеграції 1500, 00 тис грн. Наразі в Раві-Руській виконують будівельні роботи з реконструкції монастирського комплексу та реставраційні роботи. Вже утеплили дах, проклали водовідведення та каналізацію, провели демонтажні роботи, а також реконструювали котельні. «На сьогоднішній день понад 100 дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, перебувають в інтернатних закладах різних типів. В більшості, це діти старшого віку та великих родинних груп. Саме для них створюються дитячі будинки сімейного типу. Станом на сьогодні в області функціонує 38 будинків дитячого типу, в яких проживає 263 дитини», -  розповів начальник служби у справах дітей Львівської ОДА Володимир Лис.

28 жовтня 2021

Сьогодні в межах Програми Транскордонного Співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020» відбулася конференція «ТКС 2021 – це не наукова фантастика». Участь у заході взяв директор департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації Роман Шепеляк. «Впровадження програм INTERREG, а конкретніше Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна»,  яка функціонує в рамках Європейського Інструменту Сусідства, має надзвичайний вплив на розвиток Львівщини: захищає та популяризує культурну та природну спадщину, відроджує транспортну інфраструктуру, покращує діяльність пунктів перетину кордону, а також покращує стан служб охорони здоров'я та громадської безпеки. Вищезазначена діяльність не тільки позитивно впливає на економічний, екологічний та культурний розвиток, але й створює передумови для комунікації та залученню мешканців прикордонних територій України і Польщі», - зазначив він. Так, сьогодні, завдяки впровадженню Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020», на території Львівщини реалізовують 40 проєктів міжнародної технічної допомоги, де Львівська облдержадміністрація виступає бенефеціаром із загальним бюджетом для України приблизно 30 млн євро.  «Знаковим є те, що 2021 рік є роком Станіслава Лема, під брендом якого проходить сьогоднішня конференція і 100-річчя якого ми із нашими друзями з Генерального Консульства Республіки Польща у Львові мали нагоду святкувати 2 тижні тому.  Сподіваюся, що нова програма INTERREG 2021-2027 (у якій вибрано 4 пріоритети - довкілля, здоров’я, туризм, співпраця), надасть нам широкі можливості розширити горизонти та напрямки співпраці, а наявне українсько-польське двостороннє партнерство, що сформувалася в процесі успішного впровадження проєктів,  дозволить нам пліч-о-пліч прямувати до світлого майбутнього та збагачувати наші великі нації», - наголосив Роман Шепеляк.   Довідково: За період  з 2018 -2021 років в департаменті МТД та МС ЛОДА на супроводі перебуває приблизно 60 проєктів МТД, з яких 40 - Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020». Проєкти були співфінансовані на суму приблизно 20 млн грн, зокрема з державного бюджету - близько 50 млн грн, обласного – 127,6 млн грн, місцевих – понад 10 млн грн.