В області вшанували пам’ять професорів, розстріляних у липні 1941-го року

Сьогодні, 3 липня, біля пам’ятника на Вулецьких пагорбах у Парку студентів Національного університету «Львівська політехніка» з нагоди 77-х роковини із дня загибелі вшанували львівських професорів, загиблих у липні 1941 року.

Вшанували пам’ять розстріляної інтелігенції хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника. Опісля, відбувся чин панахиди.

Участь у скорботних заходах взяли: голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук, ректори та професура львівських та польських вишів, громадськість.

Зазначимо, що пам’ятник має вигляд арки з десяти каменів, що символізують десять заповідей Божих.  П’ятий камінь, якому відповідає заповідь «Не вбивай», зміщений і символізує загрозу руйнування цілісності світу при порушенні цієї заповіді. Автор проекту – краків’янин Олександр Сьлівка.

Довідково:

Через тиждень від початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту зайняли Львів. Вже 1-2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, хто був визнаний ворогами Третього Рейху. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е.Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня 39-ти професорів львівських вищих навчальних закладів. Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема, викладачі Львівської політехніки: К. Бартель, К.Вайгель, А.Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С.Пілят, В.Круковський, В.Стозек та інші.

Аналіз архівних документів, дослiджених істориками України та Польщі, дозволяє докладно відтворити обставини знищення цих людей. Як відомо, встановлення «нового порядку» на окупованих землях Гітлер поклав на зловісний репресивний апарат спецслужб рейхсфюрера СС Гіммлера. Напередодні нападу на СРСР шеф Головного управління імперської безпеки обергрупенфюрер СС Г.Гейдріх утворив у Кракові структури, яким доручено діяти у Львові в перші дні його окупації. Серед них були так звана Айнзацгрупа «Ц» та спецгрупа поліції безпеки і СД бригаденфюрера СС Шонґарта. На них було покладено завдання «очистити місто від особливо небезпечних елементів». Група Шонґарта отримала завдання щодо арешту і знищення місцевої професури, оскільки мала певний досвід арештів і ув’язнення краківських професорів восени 1939 р.

Бригаденфюрер діяв у Львові рішуче. Він прибув до міста слідом за фронтовими частинами вермахту 2 липня, а вже наступного дня о 22-й вечора приступив до виконання запланованої акції. Одним із перших був заарештований найвідоміший на той час польський вчений і політик профессор Політехніки Казимир Бартель, який у міжвоєнні роки тричі очолював уряд Польщі. До рук гестапо також потрапили: відомий письменник Тадеуш Бой-Желенський,  професор Роман Ренцький з Львівського медичного інституту, Володимир Серадзький – профессор кримінальної медицини. 

Арештованих вчених привозили і розміщували в бурсі Абрагамовичів на однойменній вулиці (тепер вулиця Т.Бой-Желенського). А вже на світанку о 4.00 год. 4 липня на ближніх Вулецьких пагорбах есесівці розстріляли львівських професорів та окремих членів їхніх родин.