На Самбірщині відзначили 74-ту річницю створення Української Головної Визвольної Ради

16 грудня 2021

17 грудня у приміщенні Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу (м. Львів, вулиця Івана Пулюя, 36) святково відзначать 100-річний ювілей Союзу Українок (СУ). СУ є громадською організацією культурно-просвітницького спрямування, яка об’єднує жінок у демократичному русі, з метою поєднання зусиль для здійснення та захисту їх прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Львівський відділ Союзу Українок налічує 1580 членкинь організації у 38 осередках області. Головою Львівської міської організації є Ксенія Базилюк, а обласного відділу - Лідія Бойчишин. Старт заходу о 16:00 год.   Довідково: Перший з’їзд союзанок відбувся 21 грудня 1921 року, на якому були присутні представниці з різних жіночих організацій Галичини, Волині, Буковини та закордону. Під час першого з’їзду Союзу Українок прийняли статут «Союзу українок», згідно з яким його основною метою стала активізація жінок, піднесення їхнього освітнього й економічного рівня (зокрема, фахового досвіду у ділянці хатнього господарства), суспільної гігієни, суспільної праці, участь у світовому жіночому русі тощо.

11 липня 2021

Щорічно у другу неділю липня у селі Сприня Самбірського району на території СТОК «Прикарпаття» відбуваються урочистості, присвячені Українській Головній Визвольній Раді. Так, сьогодні, 11 липня, в області відзначили 77-му річницю створення найвищого керівного органу Українського народу на час революційної боротьби. Участь у заході взяв заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Бучко. Розпочалось відзначення урочистою ходою учасників заходу з різних районів області, які поклали квіти до пам’ятника засновникам Української Головної Визвольної Ради, а також спільно виконали Державний Гімн України. Опісля, відбулась поминальна панахида за борцями за волю України та громадське віче. «77 років тому всі політичні сили об’єдналися в Українську Головну Визвольну Раду заради створення Української Соборної Держави. Власне вони стали прикладом об’єднання українського народу задля боротьби проти двох тоталітарних сил, заради  нашого майбутнього. І приємно, що сьогодні ми можемо стояти на цьому місці в такому широкому колі і демонструвати нашу єдність. На жаль, історія України – це історія постійної боротьби за нашу незалежність і сьогоднішній день не є винятком. Та наш обов’язок – пам’ятати події минулих років, гідно шанувати героїв, що віддали своє життя за рідну землю, та служити Батьківщині кожен на своєму місці», - зазначив Юрій Бучко. Також заступник відзначив важливість роботи Центру національно-патріотичного виховання імені Кирила Осьмака який створили у Сприні у травні цього року. Тут створені належні умови для проведення спортивних заходів, оздоровлення та національно-патріотичного вишколу для дітей та молоді. Завершили урочистості з нагоди 77-річчя створення УГВР мистецькою частиною.   Довідково УГВР – Українська Головна Визвольна Рада найвищий керівний орган Українського Народу на час революційної боротьби (протопарламент), аж до створення уряду Української Самостійної Соборної Держави. Орган політичного керівництва українським визвольним рухом, утворений в Україні наприкінці другої світової війни з ініціативи УПА і ОУН (ОУН(б)). Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля проти німців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН (представників колишніх політичних партій та непартійних діячів). Установчі збори УГВР відбулися 11-15 липня 1944 року поблизу сіл Недільна та Сприня на Самбірщині під охороною відділів УПА. Головою УГВР було обрано Кирила Осьмака – діяча УНР, народженого 1890 року на Полтавщині. Виконавчим органом УГВР був Генеральний Секретаріат, який очолював Головнокомандувач УПА Роман Шухевич, а потім очолював Василь Кук. В 1944 році УГВР видала Універсал, в якому відзначалось, що до УГВР можуть входити всі справді самостійні і незалежні сили України, не залежно від їх світогляду та політично-групового спрямовання, ті, котрі готові боротися за Суверенну Українську Державу. УГВР в окупованій Україні, збройною боротьбою керувала через УПА, а через ОУН вела політичну і пропагандистську діяльність. УГВР підтримувала Українську Греко-Католицьку Церкву проти насильної ліквідації та вела пропаганду серед червоноармійців у Західній Україні. У 1946 проведено бойкот радянських виборів. У жовтні 1949 року УГВР, УПА й ОУН видали «Звернення Воюючої України до всієї української еміграції» із закликом активізувати визвольну справу за кордоном. Більшість членів УГВР в Україні загинула або була заарештована. Тоді ж практично УГВР в Україні перестала існувати. Щорічно у другу неділю липня у селі Сприня Самбірського району на території СТОК «Прикарпаття» відбуваються урочистості з нагоди утворення УГВР.

11 липня 2021

Щорічно у другу неділю липня у селі Сприня Самбірського району на території СТОК «Прикарпаття» відбуваються урочистості, присвячені Українській Головній Визвольній Раді. Так, сьогодні, 11 липня, в області відзначили 77-му річницю створення найвищого керівного органу Українського народу на час революційної боротьби. Участь у заході взяв заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Бучко. Розпочалось відзначення урочистою ходою учасників заходу з різних районів області, які поклали квіти до пам’ятника засновникам Української Головної Визвольної Ради, а також спільно виконали Державний Гімн України. Опісля, відбулась поминальна панахида за борцями за волю України та громадське віче. «77 років тому всі політичні сили об’єдналися в Українську Головну Визвольну Раду заради створення Української Соборної Держави. Власне вони стали прикладом об’єднання українського народу задля боротьби проти двох тоталітарних сил, заради  нашого майбутнього. І приємно, що сьогодні ми можемо стояти на цьому місці в такому широкому колі і демонструвати нашу єдність. На жаль, історія України – це історія постійної боротьби за нашу незалежність і сьогоднішній день не є винятком. Та наш обов’язок – пам’ятати події минулих років, гідно шанувати героїв, що віддали своє життя за рідну землю, та служити Батьківщині кожен на своєму місці», - зазначив Юрій Бучко. Також заступник відзначив важливість роботи Центру національно-патріотичного виховання імені Кирила Осьмака який створили у Сприні у травні цього року. Тут створені належні умови для проведення спортивних заходів, оздоровлення та національно-патріотичного вишколу для дітей та молоді. Завершили урочистості з нагоди 77-річчя створення УГВР мистецькою частиною.   Довідково УГВР – Українська Головна Визвольна Рада найвищий керівний орган Українського Народу на час революційної боротьби (протопарламент), аж до створення уряду Української Самостійної Соборної Держави. Орган політичного керівництва українським визвольним рухом, утворений в Україні наприкінці другої світової війни з ініціативи УПА і ОУН (ОУН(б)). Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля проти німців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН (представників колишніх політичних партій та непартійних діячів). Установчі збори УГВР відбулися 11-15 липня 1944 року поблизу сіл Недільна та Сприня на Самбірщині під охороною відділів УПА. Головою УГВР було обрано Кирила Осьмака – діяча УНР, народженого 1890 року на Полтавщині. Виконавчим органом УГВР був Генеральний Секретаріат, який очолював Головнокомандувач УПА Роман Шухевич, а потім очолював Василь Кук. В 1944 році УГВР видала Універсал, в якому відзначалось, що до УГВР можуть входити всі справді самостійні і незалежні сили України, не залежно від їх світогляду та політично-групового спрямовання, ті, котрі готові боротися за Суверенну Українську Державу. УГВР в окупованій Україні, збройною боротьбою керувала через УПА, а через ОУН вела політичну і пропагандистську діяльність. УГВР підтримувала Українську Греко-Католицьку Церкву проти насильної ліквідації та вела пропаганду серед червоноармійців у Західній Україні. У 1946 проведено бойкот радянських виборів. У жовтні 1949 року УГВР, УПА й ОУН видали «Звернення Воюючої України до всієї української еміграції» із закликом активізувати визвольну справу за кордоном. Більшість членів УГВР в Україні загинула або була заарештована. Тоді ж практично УГВР в Україні перестала існувати. Щорічно у другу неділю липня у селі Сприня Самбірського району на території СТОК «Прикарпаття» відбуваються урочистості з нагоди утворення УГВР.

3 Червня 2021

У вівторок, 1 червня, в Сєвєродонецьку, що на Луганщині, відзначили особовий склад 80-тої окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. Урочистий захід присвятили Дню Героя, який в Україні відзначають 23 травня. Зокрема, десантників відзначили нагородами за безпосередню участь у бойових діях в Луганську та Донецьку у складі АТО/ООС, оборону Луганського аеропорту у 2014 році. Цінні дарунки, почесні грамоти, та подяки від голови Львівської ОДА отримали 45 львівських десантників. Загалом ж військовослужбовці десантно-штурмової бригади, які виконують завдання у складі ООС, отримали приблизно 70 комплектів почесних грамот, нагрудних відзнак, цінних подарунків.  Окрім того, в межах заходу вшанували пам’ять загиблих воїнів, які ціною власного життя захищали територіальну цілісність України.   Автор фото - Володимир Скоростецький

23 квітня 2021

Сьогодні, 23 квітня, в приміщенні Львівської обласної державної адміністрації відбулось відзначення волейбольного клубу «Барком-Кажани», який вже втретє виборов титул чемпіона України з волейболу серед команд Суперліги сезону 2020-2021 рр. Керівник управління молоді та спорту Львівської ОДА Роман Хім’як представив голові ОДА президента клубу Олега Барана та тренера Угіса Крастіньша, а також зазначив, що команда у цьому сезоні, окрім титулу чемпіонів України, завоювала Суперкубок України з волейболу, обігравши з рахунком 3:0 волейбольний клуб «Житичі - ПНУ» з Житомира. Максим Козицький подякував  команді за якісну промоцію Львівщини у волейбольній спільноті та вручив грошову винагороду в розмірі 96 тисяч гривень. Ці кошти передбачені в межах Комплексної програми розвитку фізичної культури та спорту Львівщини. «Тричі – чемпіони, чотири рази – володарі Кубку та Суперкубку! Дехто раз в житті мріє стати чемпіоном, а ви – команда переможців. Величезне Вам дякую за здобутки, за те, що прославляєте Львівщину. Вперед до нових перемог!», - сказав у своєму вітальному слові Максим Козицький. Львівський волейбольний клуб у фінальних поєдинках змагався за золото національного чемпіонату з командою «Епіцентр-Подоляни» з міста Городок (Хмельницька область), і переміг з рахунком 3:0 в фінальній серії плей-оф. Регулярний чемпіонат команда завершила на першому місці з 51 очком у активі, зігравши 18 ігор, з них 17 перемог і лише 1 поразка.

9 березня 2021

В межах відзначення цього ювілею, в області також відбудуться заходи щодо річниці із дня ухвалення Верховною Радою України Конституції України, введення в обіг національної грошової одиниці – гривні, створення Збройних Сил України та інших ключових подій в історії держави. Ряд пам’ятних дат та ювілеїв 2021 року відзначитимуть на локальному рівні, у тих громадах і закладах освіти, з якими безпосередньо пов’язана подія чи певний відрізок життя видатної особистості. «Департамент освіти і науки має на меті залучити до відзначення важливих річниць дітей, батьків, представників громадських організацій та педагогів. Акцент на видатних датах нашої історії посприяє збереженню національної пам’яті, формуванню історичної свідомості української молоді, дозволить ефективно планувати виховну та краєзнавчу роботу. Внесок багатьох уродженців Львівщини у розвиток української науки, освіти, мистецтва, творення національної державності неможливо переоцінити, тому варто передавати ці знання дітям», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. На обласному рівні заплановано проведення літньої школи ідей для учнів, науково-практичну конференцію, конкурси, тематичні виставка, екскурсії та флеш-моби. Окрім того, Львівщина відзначатиме 820 років із часу народження короля Данила, 100-річчя з дня народження Петра Яцика, 130 років із дня народження Євгена Коновальця, 165 років із дня народження Івана Франка, півторасотлітні ювілеї Лесі Українки, Володимира Гнятюка, Юліана Дзеровича, Василя Щурата, Філарета Колесси тощо.

16 лютого 2021

Цього року виповнюється сто років від дня народження канадського підприємця українського походження, мецената і філантропа Петра Яцика, відомого своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні. Днями директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска зустрівся із автором фільму «Візія Петра Яцика» Едуардом Занюком, аби обговорити плани щодо відзначення ювілею великого українця. «Однією з найбільших подій у цьому році буде відзначення 100-літнього ювілею з Дня народження великого освітнього мецената, уродженця Львівщини Петра Яцика. Наша команда департаменту освіти і науки готує низку важливих заходів для реалізації цього задуму. Для цього ми запрошуємо експертів. Переконаний, що рішення, які ми ухвалили, будуть сприяти належному пошануванню постаті Петра Яцика», - наголосив Олег Паска. Святкування сторіччя має бути пов’язані із місцем його народження – Верхнім Синьовидним. Окрім того, заходи із відзначення ювілею планують організувати у три етапи. «Розпочнуть святкування у липні, саме тоді народився Петро Яцик. Другий блок святкувань хочемо приурочити до початку навчального року. А завершальний - має припасти на День української писемності, 9 листопада. Тоді ж коли починається конкурс знавців української мови імені Петра Яцика», - зазначила керівник відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи Ірина Сислюк. Під час зустрічі Едуард Занюк розповів про свій фільм та висловив впевненість, що постать Петра Яцика є цікава сучасній молоді. «Внесок Перта Яцика у розвиток історичної науки, його популяризація україністики, мови та літератури мало з ким може зрівнятись. Гадаю, це буде цікаво сучасним дітям, сучасній молоді. Мені, як автору фільму, хотілось б щоб українці знали про свого видатного земляка. Говорити сьогодні, в умовах війни, про таких людей надзвичайно важливо. Такого калібру люди дають нам можливість бачити більше світла, звертати увагу на добро. Такі люди як Яцик неймовірної висоти і масштабу особистості, і їх треба популяризувати, щоб у нас було більше надії, утвердження, поваги до праці та своєї землі», - акцентував під час зустрічі Едуард Занюк. Директор департаменту освіти також запропонував приурочити перший урок в День знань постаті Петра Яцика. Відтак, планують розробити методичні рекомендації, враховуючи вікові особливості дітей, щодо проведення такого уроку із показом окремих фрагментів фільму Едуарда Занюка «Візія Петра Яцика». До відзначення сторіччя від дня народження Петра Яцика залучать також недільні школи, у яких за кордоном навчаються українці. Довідково: Петро Яцик — один із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті. Пожертвував мільйон доларів на історичні досліди, що з подвоєнням цих фондів від Альбертського уряду творить три мільйоновий фонд Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тисяч доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 млн доларів. Міжнародному конкурсу знавців української мови, меценатом якого був Петро, надано його ім'я.

11 грудня 2020

Сьогодні, 11 грудня, Львівщина відзначає 130-ту річницю з дня народження полковника армії УНР, військового і політичного діяча Андрія Мельника. З цієї нагоди у селі Воля-Якубова на Дрогобиччині відбулись урочисте віче. "Через десятиліття ми чітко усвідомлюємо, що основою здобуття та утримання державності є боєздатна і патріотична армія. Лише ставлячи інтереси держави вище, ніж свої особисті, можна здобути сильну соборну та незалежну Українську державу. Саме у цьому був переконаний Андрій Мельник", - акцентував голова Львівської ОДА Максим Козицький.  Представники влади та громадськості вшанували пам’ять українського військового спільною молитвою та поклали квіти до могили батьків Андрія Мельника та до пам’ятного знаку на місці втраченої садиби Атанаса Мельника, де народився Андрій Мельник. «Сьогодні минає 130 років, від дня коли народилася людина, ім’я якої викарбуване золотими літерами на сторінках боротьби української нації за свою державну незалежність. Видатний полководець, керівник Організації українських націоналістів – Андрій Мельник був непересічною особистістю. Минуло більше як століття, багато всього змінилося, але ворог і далі посягає на нашу Незалежність. Для усіх нас, а особливо для наших воїнів, які сьогодні боронять наші землі на Сході, постать Андрія Мельника, його подвиги і звитяги не залишають байдужими, хвилюють, викликають захоплення і надихають. Бо це була людина, яка віддано служила Україні, розбудовувала її військо і ставали інтереси держави понад усе», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Продовжив захід мистецький виступ художньо-просвітницького колективу Дрогобицького РНД «Відродження».

9 жовтня 2020

Щороку 9 жовтня в Україні відзначають професійне свято фахівців у сфері операцій з нерухомістю – День рієлтора. Привітали рієлторів на Львівщині. Подяки за вагомий внесок у розвиток економіки області та з нагоди Дня рієлтора від імені голови Львівської ОДА вручив перший заступник очільника області Андрій Годик. «Щиро дякую за вашу роботу, адже завдяки вам операції з нерухомості для мешканців стають легшими та простішими. Рієлтор – це фахівець у багатьох сферах: архітектурі, містобудуванні, законодавстві, банківських програмах, страхових технологіях тощо. Проте, одним з головних умінь є ефективне спілкування та індивідуальний підхід до кожного клієнта», - зазначив він. Відзнаки отримали керівники агентств нерухомості області та фізичні особи-підприємці. Також фахівці у сфері операцій з нерухомістю Львівщини та представники Львівської ОДА поспілкувались про тенденції на ринку, законодавство у сфері нерухомості та виклики, які стоять перед галуззю.   Юлія Савостейко 

1 вересня 2020

Сьогодні, 1 вересня, відбулись урочистості з нагоди третьої річниці роботи 25-ого Навчального центру Військової служби правопорядку Збройних сил України. Зі святом присутніх привітав заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Тарас Грень. Також за сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди третьої річниці від дня створення військової частини А1666 представників в/ч відзначили Почесними грамотами голови Львівської обласної державної адміністрації. Довідково: 25-й навчальний центр (25 НЦ, в/ч А1666) — навчальний центр для підготовки фахівців військової поліції в Збройних силах України. Навчальний центр було урочисто відкрито Міністром оборони України 15 вересня 2017 року. В заходах взяли участь представники армій країн, фахівці яких беруть участь у формуванні Військової поліції України: Канади, Литви, Польщі, Данії, Великої Британії, Грузії, Чехії.

26 серпня 2020

У четвер, 27 серпня виповнюється 164-річниця від дня народження генія української нації  Івана Франка. З цієї нагоди на Львівщині відбудуться заходи із вшанування цього видатного письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча. Відтак, о 10:00 покладуть квіти до пам’ятника Іванові Франку на площі перед Львівським національним університетом імені Івана Франка, о 12:40 розпочнеться театралізована екскурсія «Батьківською хатою Івана Франка» в історико-культурному просторі заповідника «Нагуєвичі». Також у  Домі Франка презентують унікальне перше видання філософської поеми Івана Франка «Мойсей» 1905 року На завершення відзначення у Дрогобичі відбудеться V урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка на площі біля Народного дому міста. Усі заходи з відзначення 164-річниці від дня народження Івана Франка відбуватимуться з дотриманням усіх карантинних норм та обмежень. Більшість таких заходів проводитимуться на відкритому просторі або у форматі онлайн.

4 липня 2020

Почесний голова Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих, голова Львівського обласного товариства політичних в’язнів та репресованих Петро Франко відзначає день народження. 4 липня досліднику, письменнику, редактору та громадському діячу виповнюється 86 років. «Дякую Вам за Вашу любов до України, яку Ви не зрадили у нелюдських умовах таборів Мордовії. За невтомну працю на ниві збереження національної пам’яті українського народу. І сьогодні у цей нелегкий час ви продовжуєте підтримувати нас своєю життєвою мудрістю. Ви є Людиною з великої літери, і прикладом для молодого покоління-будівничих сучасної Української держави. Без сумніву, Ваша незламність духу продовжує надихати для боротьби за суверенну та цілісну українську державу. Бажаю Вам Божої благодаті, міцного здоров’я, достойних наслідувачів та плідної праці для розбудови нашої держави»,- привітав Петра Франка голова Львівської ОДА Максим Козицький. Довідково: Петро Франко - голова Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих від 1992 року до сьогодення, від 2010 до 2015 року – голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, а від 2015 – Почесний голова, дослідник, письменник, редактор, громадський діяч. Народився 4 липня 1934 року в с. Глиниці Яворівського району Львівської області, українець, освіта вища. За участь у національно-визвольній боротьбі у 15-річному віці був ув’язнений (1949) і за рішенням Особливої наради при МДБ СРСР засуджений на 5 років особливих концентраційних таборів. Ув’язнення відбував у Мордовських особливих концтаборах під каторжним номером Ц-117, який був викарбуваний на його табірній одежі. 27 березня 1990 року на будинку клубу Львівського молочного заводу (де він працював від 1963 до 1998 р.) встановив синьо-жовтий прапор. Реабілітований 1991 року. Сеньйор Пласту. З 1992 року є членом Комісії Львівської обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих. Помічник-консультант народного депутата України ІІ та ІV скликань Лева Глухівського, радник голови обласної ради (1998, 2006). Один із співзасновників журналу «Свобода народів». Член редакційної колегії громадського та літературного часопису Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих «Зона» (від 2003 р.). Член обласної редакційної колегії науково-документальних видань «Книга пам’яті України», «Реабілітовані історією», «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні» (2005, 2008, 2009), член редакційної колегії книжки «Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих: історія створення та діяльність» (Київ, 2007). Член Національної спілки журналістів України (2018). Член редакційної колегії Всеукраїнського товариства «Меморіал імені Василя Стуса» (від 2018 р.). Завдяки його зусиллям, виготовлено і встановлено меморіальні таблиці Юрію Липі на Яворівщині, Петрові Франку, Романові Сушку, Патріарху Йосифу Сліпому, Романові Шухевичу, Євгенові Коновальцю, Митрополитові Андрею графу Шептицькому (1994, 1996, 1996, 1997, 2000, 2004, 2008) у Львові. Один із ініціаторів відновлення військових поховань УСС і УГА на 38-му полі Янівського та виділення 76-го поля на Личаківському кладовищах у Львові для поховання борців за волю України. За вагомий особистий внесок в організацію і проведення II Всесвітнього Конгресу українських політичних в’язнів нагороджений оргкомітетом «Похвалою» (Київ, 1993). За час роботи головою Товариства Світовою лігою українських політичних в’язнів нагороджений грамотою (Нью-Йорк, 1996). У 2002 р. Петро Франко підготував і подав у Місію «Постуляційний центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ» документи на відкриття беатифікаційного процесу на отця Андрія Бандеру. У 2002 р. в книжці «Уславлені постаті України» (Київ, 2002 р.; випуск перший, С. 384–385) Петра Франка занесено до почесного переліку видатних особистостей України. Працюючи з архівними документами у 2005 році, виявив, що на Янівському кладовищі (поле 50) є таємні поховання у братській могилі замордованих енкаведистами 26-х дітей, яких вони ночами вивозили із львівських тюрем № 2 і № 4 впродовж 1949–1951 рр. За його наполегливою ініціативою у травні 2012 року було відкрито й освячено величавий надмогильний пам’ятник цим дітям. У 2007 році зібрав, підготував архівні матеріали і подав клопотання до голови Львівської обласної ради про присвоєння почесного найменування Повітряному командуванню «Захід» імені Петра Франка – видатного діяча української революції 1917–1921 рр., у зміцненні боєздатності Повітряних сил Збройних сил України (є Указ Президента України від 28 березня 2008 року № 281/2008 про присвоєння імені Петра Франка 7-й бригаді тактичної авіації повітряного командування «Захід» Повітряних сил Збройних сил України). Член організаційних комітетів зі спорудження пам’ятників Степанові Бандері, Митрополиту Андрею Шептицькому, Романові Шухевичу, Євгенові Коновальцю, Героям ЗУНР та УГА у Львові та щодо будівництва меморіального комплексу «Територія Терору», музею національно-визвольної боротьби і меморіалу пам’яті жертв радянського політичного терору у Львові. Від усього клиру і вірних УГКЦ (1997), Інституту історії церкви (2003) отримав подяки. У 2004 р. від імені Святішого Отця Івана Павла II йому було уділено Апостольське Благословення. За подвижницьку працю на ниві християнської духовності та активну громадську позицію нагороджений почесною відзнакою «Пам’яті блаженного священомученика отця Омеляна Ковча» Львівської обласної ради (2012). Головний редактор і упорядник фундаментального видання – десятитомного збірника нарисів, спогадів і життєписів учасників національно-визвольної боротьби у першій половині XX століття «У боротьбі за волю України» (2002–2013). Упорядник таких книг: «Норильське повстання» (2010), Царський в’язень» (2010), «Доробок П.І. Франка» І том (2010) та «Петро Дужий» (2011), «Доробок П.І. Франка» ІІ том (2017). Має понад сто опублікованих статей. Автор 17 книг, серед них: «Охорона праці в м’ясній і молочній промисловості» (1994), фотоальбом «Про життєвий і творчий шлях Патріарха Йосифа Сліпого» (1997), «Петро Франко (сторінки життя)» (1999), «Криваві сліди «золотого вересня» (2005), «Репресоване духовенство УГКЦ (1939–1946 рр.)» (2006), «Нескорене юнацтво» (2007), «Доробок» (2009), «20 років поступу» (2011), «Ідіть за мною» (2012), «Незламні Норильчани» (2013), «Святець і батько» (2014), «Діти твої, Україно» (2015), «Героїчна Церква» (2016), «25 років поступу і звитяги (хроніка роботи Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих 1991–2016 рр.)» (Львів, 2016), «Перший в Україні смолоскип свободи» (2017), «Син Великого Каменяра» (2018), «Борці за Соборну Україну» (2019). Дипломант Фонду духовного відродження ім. Митрополита Андрея Шептицького (2009). Лауреат обласних премій імені В’ячеслава Чорновола та Степана Бандери (2007, 2014). З його ініціативи у м. Львові найменовано вулиці на честь Митрополита Андрея (графа Шептицького) (2004) та Героїв УПА (2008). У 2016 році за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня. У 2009 році «за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад Української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свободи людини і громадянина» нагороджений орденом Свободи (2009). Повний кавалер ордена «За заслуги» I ст. (2007), II ст. (2004), III ст. (1998). У 2012 році ім’я Петра Франка занесено до книги «Державні нагороди та нагороджені в Україні» (Видавничий Дім, Київ, 2012 р.; випуск перший, С. 34). Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська міська рада та Всеукраїнські громадські організації нагородили його почесними відзнаками, грамотами, дипломами, подяками та цінними подарунками. 14 грудня 2014 р. отримав від Патріарха УГКЦ Святослава Грамоту та медаль «Підпілля УГКЦ» з нагоди 25-річчя виходу УГКЦ з підпілля та на знак нашої вдячності». У травні 2016 р. удостоєний медалі Святого Великомученика Юрія Побідоносця від Архієпископа і Митрополита Львівського УГКЦ Ігоря (Возьняка). Ім’я Петра Франка подано у книжці «Почесні імена України – еліта нації» (Київ, 2017 р., 4 том, С. 335). З нагоди 25-річчя від дня створення Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції нагородила Петра Франка грамотою, а Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих – подякою (Київ, 2017). За вагомий особистий внесок у дослідженні історії футболу у Галичині та з нагоди 115-річчя ФК «Україна» нагороджений орденом професора Івана Боберського футбольним клубом «Україна-1903» ЛНУ імені Івана Франка (2018). За вагомий особистий внесок у військово-патріотичне виховання молоді та з нагоди 370-річчя визволення Львова від польської шляхти Універсалом Галицького козацтва імені Петра Сагайдачного удостоєний ордена Івана Сулими (2018). За активну участь у спорудженні пам’ятника у Львові «Героям ЗУНР та УГА», плідну наукову роботу з дослідження історії національно-визвольної боротьби та з нагоди 100-річчя ЗУНР нагороджений Почесною грамотою Львівської облдержадміністрації (2018 рік). Ім’я Петра Франка висвітлено у книжці «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати» (Київ, 2019 р., VII том, С. 28-29).