Управління юстиції нагадує: хто має право отримати допомогу по безробіттю
Допомога по безробіттю надається громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини, - повідомляють у Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області.
На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
- до 2 років - 50 відсотків;
- від 2 до 6 років - 55 відсотків;
- від 6 до 10 років - 60 відсотків;
- понад 10 років - 70 відсотків.
- мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
- у подальшому - 70 відсотків.
Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) - не може перевищувати 720 календарних днів.
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.
Да детальнішою інформацією просимо звертатись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Ключові слова:
юстиціяНовини за темою
Органам місцевого самоврядування розповіли про особливості надання послуг з державної реєстрації актів цивільного стану
23 липня 2021
Сьогодні, 23 липня, відбулась зустріч представників органів місцевого самоврядування, ЦНАПів та ВРАЦСів області з начальником Управління у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та проставлення апостилю Міністерства юстиції України Іриною Дубиківською. Участь у заході взяв перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. «Адміністративні послуги є важливим елементом реформи децентралізації, адже органи місцевого самоврядування отримали додаткові повноваження щодо їх надання, а також послуги у сфері ВРАЦС стали доступнішими на місцях», - зазначив він. Відтак в межах зустрічі обговорили питання повноважень РАЦС, які делеговані органам місцевого самоврядування, порядок взаємодії ВРАЦС з ОМС, законодавчі зміни та нові сервіси, які оптимізують ці процеси.
Мін'юст інформує про зміни у роботі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
22 липня 2020
Під час оновлення програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не буде здійснюватись прийом документів. Як повідомляє, Міністерство юстиції України з 5 по 16 серпня 2020 року відбуватиметься впровадження в промислову експлуатацію оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З 18:00 7 серпня функціонування діючого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру буде припинено. У період впровадження оновленого ЄДР прийом документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не здійснюватиметься. Відбуватиметься перенесення даних зі старого реєстру до нового, доступ реєстраторів до ЄДР з 7 серпня буде відсутній. Документи на реєстрацію не прийматимуться з 00 години 5 серпня, а документи, подані до цього часу, повинні бути опрацьовані до 18 години 7 серпня 2020 року. Як зазначається, серед переваг нового ЄДР безкоштовний пошук відомостей за даними відокремленого підрозділу юридичної особи; забезпечення можливості формування виписки після проведення будь-якої реєстраційної дії; можливість обліку сімейних фермерських господарств та поява окремої ознаки створення такого господарства; удосконалені бізнес-процеси реєстрації, зокрема створено виражене відображення проведених змін, забезпечили припинення ФОП та внесення змін до відомостей про ЮО в один етап, додали нові атрибути розширеного пошуку. Створені нові реєстраційні дії, зокрема, перехід на діяльність на підставі власного установчого документу або модельного статуту, внесення та скасування заборони вчинення реєстраційних дій, внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ; створені нові друковані форми документів (заява, рішення про відмову) та оновлені наявні (витяг, виписка, опис поданих документів, повідомлення про відмову); впроваджені додаткові механізми контролю та модулі безпеки, зокрема, контроль наявності сканованої копії поданого документа, підтвердження операцій в системі з використанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису), ідентифікація користувача при отриманні витягу на порталі з використанням КЕП, автоматичний «LOG-OFF» у разі наявності ПЗ віддаленого керування та неактивності користувача в системі, що в свою чергу сприятиме у протидії рейдерству. Іншими перевагами оновленого ЄДР є: можливість формування запиту на видачу копій документів з реєстраційної справи; наявність словника адміністративно-територіального устрою з можливістю обрання вулиць з переліку, що забезпечує єдиний підхід при введенні адреси; оновлений атрибутивний склад форм для внесення інформації, зокрема з’явилися додаткові поля для внесення необхідної інформації в ЄДР; створена нова сутність – «кінцевий бенефіціарний власник», тим самим покращена якість внесення даних про кінцевих бенефіціарних власників шляхом їх чіткого структурування та відокремлення від засновників, що, в свою чергу, дозволяє розміщувати інформацію в окремих блоках при наданні відомостей з ЄДР чи публікації у відкритих даних. Також в оновленому ЄДР передбачена технічна можливість його подальшого вдосконалення та доопрацювання. Детальніше - за посиланням.
В університеті Франка стартувала Міжнародна конференція щодо адміністративної юстиції
27 вересня 2019
До дзеркальної зали Львівського університету імені Івана Франка з’їхалися понад вісім десятків фахівців правничої галузі, аби взяти участь у Міжнародній конференції «Адміністративна юстиція в Польщі та Україні: порівняльні аспекти». Участь у конференція взяв голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський. «Перед судами сьогодні стоїть багато викликів, адже суспільство має великі очікування від судової системи. Рівень транспарентності в судовій системі один з найвищих в Європі. Останній відбір до Верховного суду, його тривалість свідчать про те, що Україна на правильному шляху. Судовий рівень досить високий, а в співпраці із польськими партнерами будемо ще більше вдосконалювати цей напрям», - зазначив під час вітального слова очільник області. Високий рівень судової системи в Україні відзначив також суддя Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща Кшиштоф Вінярський. «Україна і Польща є партнерами, і надалі будемо рухатись, працюючи разом над різними проектами. Подібні конференції дають змогу обмінятися досвідом колегам з різних країн та перейняти один в одного найкращі практики світової юриспруденції», - наголосив Кшиштоф Вінярський. Протягом конференції відбудуться дискусії, презентації та доповіді.
Мін'юст інформує про випадки обмеження виїзду за кордон
21 серпня 2019
Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну. Які документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну? Окрім паспорту громадянина України, для виїзду за кордон іншими документами, що дають право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути: дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну). З 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано. ВАЖЛИВО: паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років. Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено? Законодавство передбачає випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема: громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею; стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду. у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків. ПАМ`ЯТКА: вищезгадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження щодо: • керування транспортними засобами; • користування зброєю; • полювання. Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу. Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів, не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг, а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, можна перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua . Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України? Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі. Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон? Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені. Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо є питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером: 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.
Мін'юст інформує про ризики купівлі товару через інтернет-магазини
13 серпня 2019
Інтернет-магазин - це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину. Відтак, Міністерство юстиції України інформує про ризики купівлі товару через інтернет-магазини. Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину? Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема: повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця; місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця; адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину; ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті; якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі; порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару; інформація про вартість доставки. Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами. Як укладається договір в Інтернет-магазині? Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином. Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість. Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину. Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон. При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання. Як можна замінити товар? Закон України «Про захист прав споживачів» дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови: інший товар відповідає меті використання замовленого; має таку ж або кращу якість; його ціна не перевищує ціни замовленого товару. Як можна повернути товар? Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару. Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення. Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар? У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до територіальних органів Держпродспоживслужби України чи до суду за місцем свого проживання. Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується! Коли товар не можна повернути? Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна: парфюмерно-косметичні вироби; пір'яно-пухові вироби; дитячі іграшки м'які та гумові надувні; зубні щітки; розчіски, гребенці та щітки масажні; рукавички; тканини, тюлегардинні і мереживні полотна; білизна натільна; білизна постільна; панчішно-шкарпеткові вироби; друковані видання; вироби з натурального та штучного волосся (перуки); товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо); інструменти для манікюру, педикюру; ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Більш детальний перелік наведений у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. N 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»». Як захистити себе при купівлі товарів через Інтернет? Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою: Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов. Повернення оплати через банк. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування. Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду. Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті? Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а звертайтеся у правоохоронні органи. В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення: www.cyberpolice.gov.ua Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок шахрая заблокують. У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру. Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача. Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились запитання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером: 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Мін'юст інформує про відповідальність боржника за несплату аліментів
18 липня 2019
Рік тому прийнято 2-й пакет законопроектів #ЧужихДітейНеБуває, що покликані захистити найменших українців. Станом на сьогодні, українським дітям вже виплачено 7,9 млрд грн боргів за аліменти. Окрім того, закони значно посилили відповідальність за їх несплату. Про це інформує Міністерство юстиції України. Яку відповідальність несе боржник за несплату аліментів? До неплатників аліментів застосовуються ряд обмежувальних заходів, фінансових санкцій та відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі. Які обмежувальні заходи застосовуються? Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (3 місяці для батьків важко хворої дитини або дитини з інвалідністю), встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо: виїзду за межі України; керування транспортними засобами; користування зброєю; полювання. Також боржник не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Тобто, той із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду такої дитини за межі України. Які фінансові санкції? Не менш дієвим способом покарання є запровадження фінансових санкцій. Закони передбачають накладення штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості: понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50%. Як щодо інших видів відповідальності? Законодавчі зміни торкнулися й злісних неплатників аліментів. Мова йде про адміністративну та кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Кримінальна відповідальність Злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Ті самі дії, вчинені особою раніше судимою за злочин, карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до 3-х місяців. Обмеженням волі на строк до 2-х років карається громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин або арештом на строк від 3-х до 6-ти місяців, а також обмеженням волі на строк від 2-х до 3-х років. *Під ухиленням слід розуміти будь-які дії боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів). Коли призначається державна допомога? Якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, держава дбає про своїх маленьких громадян шляхом призначення тимчасової державної допомоги. Підставами для призначення допомоги є: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено. Для призначення тимчасової допомоги один з батьків, який утримує дитину (одержувач), звертається до органу соцзахисту за своїм місцем проживання (перебування). Який розмір державної допомоги? Розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців. Зазначимо, що з липня 2019 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 1699 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років - 2118 грн. Як бути, якщо боржник безробітний? Мін'юст підписав з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше повернення заборгованих горе-батьками аліментів дітям. Таким чином: Безробітним боржникам пропонують добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не хочуть самостійно працювати й отримувати дохід, Мін'юст скеровує їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт. Міністерство юстиції надає інформацію про факти незаконного отримання коштів у «конвертах» від роботодавців органам Держслужби з питань праці. Мін’юст створив систематизовану базу даних про боржників - Єдиний реєстр боржників, мета якого оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Реєстр є відкритим та розміщений на сайті Мін’юсту за посиланням. Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером: 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Мін'юст інформує про виїзд за кордон з дитиною без згоди одного з батьків
12 Червня 2019
Мін'юст повідомляє, в яких випадках можна виїхати за кордон з дитиною без згоди другого з батьків. Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуває діти мають можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців. Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів. При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність. Зазначимо, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць. Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України. При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини. Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду. Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів. Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України. У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків. При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків. Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду. Аби збалансувати права й обов’язки батьків, Мін'юст встановив реальну відповідальність для порушників. За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн). Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків. Окремо звертаємо вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим. Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Агресія у вигляді кібербулінгу: що провокує це явище та як правильно реагувати на це
27 травня 2019
Булінг із застосуванням засобів електронних комунікацій або кібербулінг – це відносно новий вид булінгу, який виник з приходом в наше життя соціальних мереж та початком активного їх користування. Зі слів очільника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Миколи Станіщука, на жаль, така форма цькування набирає все більших обертів, оскільки зброєю булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо. Що провокує таку агресію? Причин безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. Але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої цілі. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність. Залякування може відбуватися у будь-яку годину доби та в будь-якому місці. Найгірший сценарій, коли це трапилось у момент самотності дитини. Адже може здатися, що виходу немає. ПАМ`ЯТКА:кібербулінг є найнебезпечнішим видом булінгу, оскільки його дуже складно ідентифікувати. ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ В ТАКИХ СИТУАЦІЯХ: навчити свою дитину правильній поведінці в соціальних мережах; дати їй усвідомити те, що не варто відповідати на повідомлення від незнайомців. ВАЖЛИВО: щоб вберегти емоційний стан та щасливе дитинство вашої дитини – спілкуйтесь з нею. Тільки так ви викличете справжню довіру і вбережете її від кіберзагроз. ➡Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111. ➡ Якщо вам необхідна правова допомога, зателефонуйте до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги - 0 800 213 103. ПАМ`ЯТАЙТЕ: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката системи БПД.
Цьогоріч в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» вже провели понад сім сотень правоосвітніх заходів
10 квітня 2019
Сьогодні, 10 квітня, у Львівській ОДА, відбулось засідання Обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення. Участь у заході взяла керівник апарату Львівської ОДА Маріанна Вільшинська. Про реалізацію правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» на Львівщині упродовж І кварталу 2019 року розповів начальник управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарас Ілечко. Зокрема, він зупинився на соціальній рекламі, трансляції правопросвітницьких роликів, виїздах в ОТГ, роботі Гарячої лінії. «Зараз ми активно працюємо над розширенням мережі партнерів для реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!». Зокрема, цьогоріч у нас була добра співпраця з Католицьким університетом з протидії булінгу у школах», - розповів Тарас Ілечко. Як він зазначив з початку року в межах проекту проведено понад 750 правоосвітніх заходів. Загалом упродовж 2018 року Головне територіальне управління юстиції у Львівській області провело 5867 правоосвітніх заходів та охопили понад 160 тисяч населення, з них 1985 заходів провели в навчальних закладах. Також в межах засідання розглянули стан виконання Національної програми правової освіти населення за 2018 рік та можливі механізми покращення прав просвітницької роботи в області.
Мін'юст інформує про визнання права власності на нерухоме майно за рішенням суду
4 березня 2019
Міністерство юстиції України інформує про визнання права власності на нерухоме майно за рішенням суду. Що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно? Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо; право власності на об’єкт незавершеного будівництва. Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти; нотаріуси. Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи: паспорт та податковий номер; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою; квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн. За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2 робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить перелік обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності. Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером: 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Мін'юст інформує про порядок укладення шлюбного договору
27 лютого 2019
У 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак, цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів. Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки. При цьому, договір може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення. Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: визначення майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі; визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу; встановлення порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу; встановлення порядку користування майном та житлом; право на утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів; інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо). У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу. Також, можна змінити умови договору, але хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами: якщо обидва з подружжя бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення. Шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним за таких підстав: відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса; розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду. Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається. Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію. Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Мін'юст інформує про втрату паспорта за кордоном
15 січня 2019
Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Мін'юст інформує про те, як діяти у разі втрати закордонного паспорта перебуваючи за кордоном. Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту. Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською, зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію. У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що ви дійсно звертались із такою заявою. Далі, зробіть дві фотографії портретного типу. Наступний крок – це звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства. У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати наступні документи: заява; документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа; інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України; дві фотокартки; квитанція про сплату консульського збору. Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись. Зазначимо, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання закордонною дипломатичною установою України підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому. Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві. Поради тим, хто планує подорож за кордон: Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies. Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів. Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам. Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги. Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером: 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.