Ми демонструємо, що в Україні можна бути успішними, - Олег Синютка

16 лютого 2022

З 1 січня 2022 року безробітні малозабезпечені громадяни можуть отримати фінансову допомогу від держави для започаткування власного бізнесу. Допомога надається в межах нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей ("Рука допомоги"). Її розробили в Міністерстві соціальної політики України. На реалізацію програми у держбюджеті на рік передбачили близько 100 млн грн. Безвідсоткова фінансова допомога розміром до 15 мінімальних зарплат (на початок 2022 року – 97 500 грн) зможе використовуватися тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для заснування власної справи обладнання і матеріалів. Через три роки підприємницької діяльності допомогу потрібно буде повернути. Вагома перевага цієї програми в тому, що сума, яка повертається, зменшується на розмір сплачених за три роки податків та єдиного соціального внеску. Крім того, якщо такий підприємець працевлаштує ще двох осіб за направленням центру зайнятості, повертати допомогу державі буде не потрібно. Для отримання фінансової допомоги потрібно звернутись із заявою до центру зайнятості за місцем проживання. Розробити бізнес-план допоможуть працівники центрів зайнятості, які надаватимуть учасникам бюджетної програми консультації із започаткування і ведення бізнесу та організовуватимуть для них безкоштовне професійне навчання. Детальний опис механізму надання допомоги міститься у постанові Кабінету Міністрів України № 397 від 21 квітня 2021 року «Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей» та за посиланням (https://cutt.ly/nPgTtNR). Варто зазначити, що станом на 15.02.2022 органами соціального захисту населення скеровано інформацію до служб Центру зайнятості України про 441 претендента на отримання зазначеної допомоги.

19 січня 2022

З 1 січня в Україні стартувала бюджетна програма, яка заснована на механізмах, що були успішно апробовані в пілотному проєкті «Рука допомоги». У межах пілотного проєкту «Рука допомоги» у 2018 році близько 250 робочих місць створили 92 суб’єкти підприємницької діяльності (СПД), які отримали безвідсоткові кредити на розширення бізнесу. Під час проєкту держава активно заохочувала місцевих підприємців до створення нових робочих місць. За умови працевлаштування не менше двох осіб з числа малозабезпечених, внутрішньо переміщених осіб або учасників АТО/ООС строком на два роки, підприємства отримували безвідсоткові кредити на закупівлю нового обладнання та матеріалів. Зокрема, понад 90 нових робочих місць створено на Львівщині, 80 – на Харківщині, 70 – на Полтавщині. Це переважно підприємства, які надають послуги у сфері громадського харчування, займаються фермерським господарством, виробляють меблі, одяг, будівельні матеріали тощо. Серед областей України, які були учасниками пілотного проєкту, Львівська область була лідером за кількістю учасників, котрі започаткували (розширили) підприємницьку діяльність. За інформацією відділу оплати праці, охорони праці та соціально-трудових відносин управління з питань праці та сімейної політики департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА, результати реалізації експерименту на Львівщині є наступними: 545 осіб з числа тих, на кого він був розрахований, забезпечені місцем праці, 43 – охоплено громадськими роботами, 35 – залучено до виконання інших тимчасових робіт, 145 учасникам  надано право отримати фінансову допомогу, у тому числі 27 суб’єктам господарської діяльності.  За інформацією відділу організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Львівського обласного центру зайнятості, пілотний проєкт «Рука допомоги» виявився дієвим стимулом для повернення до трудової активності довготривалих малозабезпечених безробітних. Про це красномовно свідчать цифри: станом на 1 січня 2022 учасники програми «Рука допомоги» сплатили понад 8,4 млн грн податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також повернули фінансову допомогу (достроково, частинами, шляхом внесення власних коштів тощо) на суму 0,7 млн грн, які зараховані до надходжень державного бюджету, що становить 101,6% від загальної суми отриманої позики. Окрім того, вони забезпечили роботою майже 180 осіб з числа малозабезпечених родин, переселенців та учасників АТО/ООС, половину з котрих працевлаштували суб’єкти господарської діяльності, котрі використали фінансову допомогу для розширення підприємницької діяльності шляхом закупівлі додаткового обладнання.  Із числа залучених до проєкту малозабезпечених осіб і переселенців (109 осіб) станом на сьогодні 97 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (89%), тобто вони успішно ведуть бізнес і розвивають його. З-посеред 27 приватних підприємців, котрі скористалися безвідсотковою фінансовою підтримкою, 26 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (96%). Оскільки експеримент звершився добрими результатами, апробовані ним механізми стали основою для запровадження нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей, яку розробило Міністерство соціальної політики України і яка стартує у 2022 році. На реалізацію ініціативи у держбюджеті передбачено 100 млн грн.  Безвідсоткову фінансову підтримку розміром до 15 мінімальних зарплат (на початку цього року – це 97500 грн) можна використати тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для відкриття власної справи обладнання і матеріалів. Той, хто скористається державним механізмом, через три роки ведення бізнесу зобов’язаний повернути кошти. Однак не всі - сума зменшується на розмір сплачених податків та єдиного соціального внеску. Повертати допомогу не доведеться у двох випадках: коли розмір сплачених податків перевищив суму отриманої допомоги або ж якщо підприємець у перший рік роботи за скеруванням центру зайнятості забезпечить місцем праці ще двох безробітних членів малозабезпечених сімей. Право на безвідсоткову фінансову підтримку мають тільки особи, що зареєстровані в службі зайнятості як безробітні й отримують допомогу як члени малозабезпеченої сім’ї. Претендентам необхідно звернутися  до центру зайнятості з відповідною  заявою, подати довідку про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, судимості та бізнес-план. Якщо бізнес-план не написаний, фахівці служби зайнятості допоможуть його розробити, а також проконсультують учасників бюджетної програми з питань відкриття та ведення бізнесу, організують для них безкоштовне професійне навчання. Ознайомитися з Постановою КМУ від 21.04.2021 р.  № 397 «Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей» та покроковою інструкцією з питань отримання фінансової підтримки можна за посиланням. Нагадаємо, проєкт «Рука допомоги» реалізовувався Міністерством соціальної політики України за сприяння Світового банку в межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» в 2016-2019 роках.

6 травня 2019

На відкриття власної справи в межах  проекту «Рука допомоги» надано фінансової допомоги на 8,96 млн.грн Про це сьогодні, 6 травня, під час апаратної наради повідомив директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк. «Станом на 25.04.2019 року учасниками пілотного проекту чи суб'єктами господарювання проекту «Рука допомоги» сплачено 1,9 млн. грн. податків, зборів та єдиного соціального внеску. Це становить 21% від загальної суми наданих коштів», - розповів Василь Барилюк. Із трьох областей, в межах яких діє програма «Рука допомоги», найбільше коштів освоїли на Львівщині. Відтак, в центрі зайнятості наголошують на доцільності продовжити проект.  

14 лютого 2019

У 2018 році у межах проекту “Рука допомоги”, який втілюється Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку в області працевлаштували 538 осіб, до громадських робіт залучили – 78 осіб. Про це йшлося сьогодні  у Києві під час круглого столу за участі представників Міністерства соціальної політики України, Світового Банку та директора департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Наталії Кузяк. Відтак, у межах заходу зазначили, що Львівська область має найкращі результати у реалізації проекту з поміж інших пілотних областей. Зазначимо, торік прийняли 145 рішень на надання фінансової допомоги для започаткування власної справи. Відтак, мешканці Львівщини реалізовують свої бізнес-ідеї у найрізноманітніших сферах - краси, громадського харчування, туризмі, аграрному секторі.

5 лютого 2019

У 2018 році у межах проекту “Рука допомоги”, який втілюється Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку в області працевлаштували 538 осіб, до громадських робіт залучили – 78 осіб. Про це повідомила сьогодні під час звіту директор департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Наталія Кузяк. “Цей проект передбачає три напрями підтримки малозабезпечених та переселенців: це працевлаштування таких осіб, залучення до громадських робіт, і надання фінансової допомоги на відкриття власної справи”, - зазначила Наталія Кузяк. Зокрема, за її словами, торік прийняли 145 рішень на надання фінансової допомоги для започаткування власної справи. “Мешканці Львівщини реалізовують свої бізнес-ідеї у найрізноманітніших сферах - краси, громадського харчування, туризмі, аграрному секторі. Цю роботу продовжуватимемо і цьогоріч”, – розповіла Наталія Кузяк. Також Наталія Кузяк зазначила, що учасниками самого проекту працевлаштовано 78 осіб, до бюджетів усіх рівнів надійшло обов’язкових платежів та зборів на загальну суму 2.5 млн грн. Відтак, проект дав можливість зекономити державі на соціальних виплатах малозабезпеченим сім’ям майже 3. 4 млн грн.    

17 січня 2019

Про це сьогодні, 17 січня, розповів голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка у ефірі телеканалу «Прямий». «Сьогодні уже дуже багато сказано про церкву. Але давайте повернемося до подій трьохсотлітньої давності. Це період, який історики назвали руїною. У нас забрали церкву тоді, коли держава була в руїні. І ми повернули собі Українську церкву тоді, коли держава є на підйомі», - зазначив очільник Львівщини. Окрім того, він додав: «На Львівщині є 56 конфесій, які визнавали себе приналежними до Московського патріархату. Станом на сьогодні уже 12 таких громад висловили бажання перейти в Незалежну церкву України. Ми повертаємося до своїх коренів».

17 січня 2019

Про це сьогодні, 17 січня, заявив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка у ефірі телеканалу «Прямий». «У Львові немає жодних проблем,які б носили міжнаціональний, міжетнічний чи міжрелігійний характер. Сьогодні Львівщина настільки консолідована область, що там просто нереальні будь-які заворушення чи конфлікти. Усі ті речі, які відбуваються, я переконаний, сплановані диверсантами країни-агресора з метою посварити українців та поляків. Цього не станеться ніколи», - наголосив очільник Львівщини. Окрім того, він зауважив , що у 2018 році Міністр закордонних справ Павло Клімкін відвідав Павлокому і вшанував тих українців, які стали жертвами Другої світової війни. А Президент України Петро Порошенко відкрив пам’ятник і помолився разом з тисячами українців, які з’їхалися звідусіль до села Сагринь.   «Це демонстрація, що Українська держава буде вболівати і турбуватися   про всіх українців, які в силу різних обставин опинилися сьогодні за межами нашої держави. Це позиція сильної держави», - зазначив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.

18 грудня 2018

Видання "ДС" склала черговий рейтинг голів обласних державних адміністрацій. Показники підбивають підсумки за три квартали. Голова Львівської ОДА Олег Синютка  посідає третій рядок загальноукраїнського рейтингу  (60 балів). Серед досягнень – відсутність провалів в роботі: за жодним із 20 критеріїв Львівська область не увійшла ані до трійки, ані навіть в шестірку неблагополучних регіонів. Рейтинг порівнює показники 23 мирних регіонів (без окупованих АРК і Севастополя і наполовину окупованих Донеччини і Луганщини) за 20 суспільно значимими критеріям. Усі цифри взято із зведень Державної служби статистики України і її територіальних органів. Серед успіхів Львівщини в січні-вересні відмітили друге місце після Києва по припливу прямих іноземних інвестицій – як в абсолютних цифрах ($93, 2 млн), так і в перерахунку на душу населення. Найбільші інвестиції поступили з Польщі ($42, 8 млн) і Нідерландів ($28, 8 млн).  Також область пробилася в трійку лідерів позагальній площі прийнятих в експлуатацію квартир на тисячу жителів, в четвірку - по динаміці чисельності штатних працівників (зростання на 1,3% в порівнянні зсічнем-вереснем минулого року), увійшла до п'ятірки регіонів з найнижчим рівнем безробіття населення працездатного віку.

14 грудня 2018

Львівщина позитивно вирізняється на тлі всієї України в багатьох добрих справах, у досягненні високих показників у соціально-економічному житті. Деякі подробиці «Урядовий кур’єр» дізнавався в голови обласної державної адміністрації Олега СИНЮТКИ. Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка: «Протягом останніх років Львівщина розвивається динамічно» — Олеже Михайловичу, нещодавно під час засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України ви зазначили, що політика децентралізації дала Львівщині високі дивіденди. — Насамперед люди відчули більшу свободу в ухваленні рішень. І це стосується всіх аспектів життя, починаючи від управлінської діяльності й до розпоряджання фінансами та землею. Місцеві громади також отримали значний ресурс — уперше 50 відсотків сукупних доходів зосереджують на власній території. І це той ресурс, за рахунок якого люди можуть не просто декларувати певні речі, а забезпечити втілення тих проектів, яких потребують. Водночас разом з можливостями об’єднані територіальні громади повинні нести відповідальність і фахово зростати. — Як триває в області процес формування плану перспективного розвитку територій? — На сесії обласної ради 2015 року ухвалили перший План перспективного розвитку територій. Торік у нього внесли уточнення. Нині на Львівщині 35 об’єднаних територіальних громад. І 23 грудня відбудуться вибори в нових п’яти ОТГ. 18 районів охоплено затвердженим перспективним планом формування спроможних територіальних громад. Надходження в ОТГ зросли у 3,5 раза на жителя порівняно з тим, який показник був до їхнього об’єднання. Обсяг інвестицій в інфраструктуру цьогоріч становив 141,6 мільйона гривень. Під час реформи з децентралізації в ОТГ створили 17 опорних шкіл, а за три роки закупили 107 шкільних автобусів. У чотирьох громадах уже відкрили ЦНАПи. В ОТГ функціонують сім підрозділів місцевої пожежної охорони. — Нещодавно на всеукраїнському рівні зазначали, що у Львівській області успішно будують сільські амбулаторії. — Цього року в країні запрацювала президентська програма з реформування сільської медицини. На Львівщині маємо збудувати 43 сільські амбулаторії. В області вже почали споруджувати перші такі медзаклади. Сподіваюся, що на початку прийдешнього року з поставленим завданням упораємося. Відкриваючи амбулаторії, дбатимемо про житло для медичного працівника та купівлю автомобіля. Уже оголосили тендер на придбання транспортних засобів для амбулаторій, напевно, це будуть або «Сузукі Вітара», або «Рено Дастер» — машини, які мають високу прохідну здатність та невибагливі в обслуговуванні. — Скажіть коротко, як втілює область медичну реформу загалом. — Львівщина попереду в перетворенні медичних установ на неприбуткові комунальні заклади. Це дає змогу на місці проводити діяльність, врегульовувати відповідні питання. З іншого боку, сімейні лікарі нині (а в області вже більш як половина жителів підписали угоди з ними) отримують зарплатню 15—16 тисяч гривень. Це також значимий стимул для лікаря. Пацієнти ж мають змогу висувати вищі вимоги до лікаря та отримувати якісні послуги. — Чи динамічно залучає Львівщина інвестиції? — В області динаміка залучення інвестицій та створення нових робочих місць відчутна. Ми позитивно вирізняємося на тлі всієї України. Останнім часом з’явилося 23,5 тисячі нових робочих місць, у виробничі потужності залучили прямих іноземних інвестицій понад 221,8 мільйона доларів США, заснували 181 нове підприємство. Є, звісно, підприємства, де працюють 4—5 тисяч людей, а є й такі, основу яких становлять лише кількадесят осіб. Нині на супроводі нашого підрозділу інвестицій 651 інвестпроект. — Є інвестпроекти й у галузі альтернативної енергетики? — Львівщина не може конкурувати за кількістю сонячних днів з Південною Україною. Та сприятливий інвестиційний клімат, який створили, супровід інвестпроектів нині визначив Львівщину другою в Україні за створенням потужностей альтернативної енергетики. І певним досягненням передусім вважаю створення енергоострова в Яворівському районі, який об’єднав три сонячні електростанції. Після введення в дію всіх їхня потужність сягатиме 200 мВт. Це найбільший показник у нашій країні. Важливо, що під ці потужності використовуємо землі, не придатні ні для сільськогосподарського виробництва, ні для житлового чи промислового будівництва, адже їх рекультивували після діяльності колишнього яворівського гірничо-хімічного підприємства «Сірка». — Чи багато охочих серед жителів Львівщини прагнуть скористатися програмою енергозбереження? Як відшкодовує їм обласний бюджет відсотки за кредитами на впровадження енергоощадних заходів? — Львівщина першою в країні запропонувала не лише для промислових підприємств, а й для жителів допомогу у впровадженні енергоощадних заходів. Завдяки програмам із здешевлення відсоткової ставки та надання безпосередніх прямих кредитів нині наша область — номер один з капіталовкладень в індивідуальні господарства у справі енергозбереження за рахунок використання енергії сонця та вітру. Суть програми енергозбереження для жителів Львівщини полягає в тому, що краяни отримують кредити на втілення проектів з енергозбереження з відшкодуванням 5—15% річних відсоткової ставки з обласного бюджету. Загалом на впровадження програми 2018 року у скарбниці Львівщини передбачили 15,9 мільйона гривень. В області втілюють і 23 районні та міські програми енергозбереження, географію яких постійно розширюємо. Використовуємо, звісно, й загальнодержавну програму з відшкодування для тих господарств, які використовують альтернативну енергетику. — Знаю, Львівщина активно розвиває промислові кластери. — Вважаємо, що нині конкуруємо зі східноєвропейськими країнами, як-от із Польщею, Чехією, Словаччиною. Щоб бізнес обирав Україну, а не інші країни, маємо подбати про сприятливі умови. Одна з таких умов — формування промислових хабів, індустріальних парків. Сприяємо за прикладом ІТ-кластера, кластера туристичної індустрії створенню промислових кластерів. Скажімо, в межах втілення ініціативи «Львівський промисловий хаб» діяльність здійснюють сім промислових кластерів, основне завдання яких — налагодження стійкого внутрішнього ринку й загальної координації суб’єктів підприємництва, підготовка кадрів робітничих професій та формування конкурентоспроможної політики Львівщини. В області вже розпочали діяльність кластери будівельної індустрії, легкої промисловості, поліграфії та деревообробної індустрії. Є намір створити ще й кластер меблевого виробництва. Наступною такою структурою, гадаю, буде об’єднання виробників комплектуючих для автомобільної промисловості. — Чи впроваджують великі інфраструктурні проекти? — Протягом останніх років Львівщина розвивається динамічно. Найбільший інфраструктурний проект, який втілили за часи незалежності України на Львівщині, — будівництво Бескидського тунелю. Він завдовжки 1,7 кілометра, на його спорудження витратили 2,2 мільярда гривень. Введення його в експлуатацію дало змогу вдвічі збільшити його пропускну спроможність для вантажних потягів між Україною та Євросоюзом. Другий за значущістю інфраструктурний проект — газогін, який з’єднає найбільше в Європі газосховище на Львівщині з трубопроводом на території Польщі, який веде до Балтики. Так матимемо змогу альтернативного постачання енергоресурсів в Україну й водночас зберігання газу в наших газових сховищах, що економічно вигідно та гарантує енергетичну безпеку нашої держави. — Як працює агропромисловий комплекс області? — Третій рік поспіль аграрний комплекс нашої області зростає у виробничих обсягах. За десять цьогорічних місяців це становить 6,9 відсотка. Варто уваги, що попри традиційне вирощування зернових і технічних сільськогосподарських культур, аграрії всерйоз і відповідально взялися до ягідництва та садівництва. Нині в області понад 60 господарств різної форми власності, які займаються садами. У справі збуту зібраних ягід і фруктів велика підмога — компанія в місті Городок, один з найбільших виробників соків у світі. Якщо говорити про ягідництво, то дуже важливо, що нині не лише вирішили й врегулювали питання з постачанням продукції для внутрішнього ринку, а й працюємо, щоб вийти на ринки Сінгапуру, Малайзії, арабських країн. Тому йдеться не лише про вирощування ягід, а й розвиток логістики. Міжнародний аеропорт Львів нині нарощує обсяги пасажиропотоку і потужності вантажних перевезень, це для області дуже сприятливо. — Аграрії області можуть скористатися пільговими кредитами на втілення своїх бізнес-проектів? — Маємо Комплексну програму підтримки та розвитку агропромислового виробництва області на 2016—2020 роки. Цього року на фінансову підтримку аграріїв Львівщини з обласного бюджету надали 19,6 мільйона гривень. Це один з найбільших обсягів допомоги серед областей країни. Львівщина займає найкращі позиції з використання коштів із держскарбниці на підтримку господарств, які вирощують велику рогату худобу. — Завершити ж сьогоднішню нашу розмову варто темою доріг. — Із 1991-го до 2014-го на Львівщині відремонтували 670 кілометрів доріг. Приємно, що показник, якого досягали аж 23 роки, вдалося істотно перевищити впродовж останніх чотирьох, коли в області відремонтувати понад 1700 кілометрів шляхів. Жителі це зауважують. Але завдання щодо завершення ремонту доріг для обласної влади надто важливі. Адже обсяг робіт, які треба виконати на Львівщині, ще значний.  Микола ШОТ, «Урядовий кур’єр» ДОСЬЄ «УК» Олег СИНЮТКА. Народився 14 лютого 1970 р. в с. Куропатники Бережанського району на Тернопіллі. Закінчив Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. За першою освітою — історик, за другою — економіст. Обіймав посади голови Івано-Франківського відділення фонду соціальної адаптації молоді України, споживчого товариства «Маслосоюз» (м. Тростянець Івано-Франківської області), виконував обов’язки директора ТзОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКАВТОЗАЗ-ДЕУ». Був заступником Івано-Франківського міського голови, а також заступником, першим заступником Львівського міського голови. Очолював департамент економічної політики Львівської міськради. Із грудня 2014 року — голова Львівської обласної державної адміністрації.

13 грудня 2018

Про це сьогодні, 13 грудня, під час брифінгу повідомив Міністр соціальної політики України Андрій Рева. «Те, що сьогодні відбувається – дуже знаково. Проект, який ми сьогодні реалізуємо спільно з обласною державною адміністрацією, має на меті показати шлях вирішення одних із найгостріших проблем, які сьогодні є в нашому суспільстві - проблеми зайнятості. Не просто робочого місця, а проблеми гідної заробітної плати, праці. Ми сьогодні з вами побачили людей, які розпочали власну справу, які мали ідеї, бажання реалізуватися та ті, яким допоміг цей проект.  243 особи сьогодні по всій Україні, у трьох областях: Львівській, Харківській, Полтавській виявили бажання розпочати підприємницьку діяльність. 213 із них уже утримали відповідну допомогу.  І найбільше таких людей саме у Львівській області – 215», - зазначив Андрій Рева. Зазначимо, що з початку реалізації проекту «Рука допомоги» малозабезпечені та внутрішньо переміщені особи подали 5,5 тисяч заяв на участь у ньому. Понад дві тисячі осіб вже знайшли для себе постійне місце роботи, близько тисячі – взяли учать у тимчасових роботах на користь громади,  а 243 отримали поворотну фінансову допомогу на започаткування власної справи. «Ми сьогодні почули, чим займаються люди, який бізнес відкривають. Ми бачимо різні аспекти, які дозволяє вирішити цей проект. Він утримує людей від виїзду за кордон, трудової міграції. Учасники демонструють, як треба боротися за своє місце під сонцем, розвивати свою країну, працювати для неї. Цей досвід, який у нас сьогодні є у трьох областях, ми маємо намір поширити на всю країну. Адже проект показав свою активність та результативність», - наголосив Міністр. Також він додав: «Ми сьогодні підготували Законопроект, який маємо намір внести в Верховну Раду, щоби ті можливості, які мають наші громадяни у областях, де функціонує проект, поширити і надати можливість всім реалізуватися».

13 грудня 2018

Проект «Рука допомоги» надав понад 20 мільйонів гривень поворотної фінансової допомоги безробітним малозабезпеченим та внутрішньо переміщеним українцям на відкриття бізнесу, а також підприємцям на створення нових робочих місць. Загальна сума фінансової допомоги, що була надана (або надійде найближчим часом) підприємцям-початківцям, склала 13,5 млн гривень. Найбільше підприємців з’явилось у Львівській області - 115 людей. Один із них – Іван Федорич, який навчає дітей робототехніки та програмування у Львові. Колишній малозабезпечений вирішив створити доступні курси для малечі, які допоможуть опанувати основи новітніх технологій. «Двоє моїх дітей навчаються в школі в молодших класах. І я хотів заповнити прогалини у освіті, створити гуртки робототехніки та програмування. Мої гуртки функціонують у п’яти школах Львова», - зазначив Іван Федорич. Окрім того, він порадив людям, які тільки планують почати власну підприємницьку діяльність не боятися та йти до своєї мети. Зазначимо, що упродовж 2018 новоспечені підприємці створили 56 нових робочих місць та сплатили до місцевих бюджетів і пенсійного фонду 1,3 млн гривень податків та внесків. Найчастіше учасники обирають бізнес у сфері надання послуг населенню. Зазначимо, перші учасники пілотного проекту отримали обладнання та матеріали для започаткування власної справи та почали працювати у вересні 2017 року. Станом на 1 грудня 2018 року завдяки Проекту уже 243 учасники проекту захистили бізнес-плани, а 213 з них отримали фінансову допомогу та розпочали підприємницьку діяльність.

13 грудня 2018

Сьогодні, 13 грудня, в області розпочалась підсумкова конференція соціального проекту «Рука допомоги», що впроваджується Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку . Участь у офіційному відкритті взяв Міністр соціальної політики України Андрій Рева, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка та координатор проекту «Рука допомоги» Інна Шинкаренко. Під час відкриття за вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб «Рука допомоги» Олег Синютка відзначив представників проекту подяками облдержадміністрації. Зазначимо, проект «Рука допомоги» надав понад 20 мільйонів гривень поворотної фінансової допомоги безробітним малозабезпеченим та внутрішньо переміщеним українцям на відкриття бізнесу, а також підприємцям на створення нових робочих місць. Перші учасники пілотного проекту отримали обладнання та матеріали для започаткування власної справи та почали працювати у вересні 2017 року. Станом на 1 грудня 2018 року завдяки Проекту уже 243 учасники проекту захистили бізнес-плани, а 213 з них отримали фінансову допомогу та розпочали підприємницьку діяльність.