Регіональна комісія розпочинає прийом заявок для отримання фінансової підтримки кооперативами за кошти державного бюджету

1 квітня 2022

На Львівщину щодня прибувають тисячі переселенців. Більшість – евакуювались без жодних документів, які б посвідчували їхню особу, або ж частину документів втратили по дорозі. Це зрозуміло, адже в умовах війни, в першу чергу думаєш про свою безпеку та своє життя. Відповідно до запитів, які надходять у Львівську обласну військову адміністрацію відповідаємо на найпоширеніші запитання від внутрішньо переміщених осіб. 1. Чи можна отримати роботу, якщо трудова книжка залишилася в іншій області та як це зробити? Якщо ви хочете отримати роботу через центр зайнятості, тоді необхідно звернутися до Львівського міського центру зайнятості (вул. Кн. Ольги, 122) з документами, які посвідчують особу. Тут можна ознайомитися з вакансіями та отримати консультацію. Щодо працевлаштування: відсутність трудової книжки для працевлаштування не є проблемою, адже можна купити нову трудову книжку. Для підтвердження стажу  роботи спеціальну довідку можна отримати у Пенсійному фонді України. Більше інформації можна дізнатися за номерами гарячої лінії Львівського обласного центру зайнятості: (032) 2450545; (096) 6825183. 2. Як можна відновити свої документи? Якщо при переїзді в іншу область загубили український паспорт чи просто не встигли його взяти виїжджаючи з місця подій, а маєте бажання виготовити документ, тоді Вам необхідно: знайти хоча б копію документу або його фото; взяти свідоцтво про народження, а за наявності - ідентифікаційний код; довідку Ф-13 про реєстрацію місця проживання (видають в органах місцевого самоврядування); звернутися у міграційну службу.   Важливо знати, що при втраті українського паспорта та закордонного, спочатку подається заява на відновлення саме українського паспорта, а після його отримання можна одразу ж оформити закордонний. Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон необхідно: взяти український паспорт, ідентифікаційний код та звернутися в міграційну службу. Вартість паспорта громадянина України для виїзду за кордон в регламентному режимі (20 робочих днів) - 733 грн, терміновому (10 робочих днів) – 1085 грн. Вартість оформлення паспорта громадянина України у формі картки - 372 грн. (20 робочих днів) та 498 грн (10 робочих днів).  Детальніше про процедуру відновлення документів, зокрема для виїзду за кордон та для неповнолітніх осіб читайте в документі. Гаряча лінія Головного управління міграційної служби Львівської області за телефоном: 800 30 88 77 3. Як внутрішньо переміщені особи можуть отримати від держави фінансову допомогу на проживання? Заяви від внутрішньо переміщених осіб для отримання грошової допомоги на проживання приймають органи соціального захисту населення, уповноважені особи виконавчого органу сільських, селищних, міських рад та центри надання адміністративних послуг. Допомога надається у розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 гривень на місяць; для інших осіб – 2000 гривень на місяць. Заяви прийматимуть за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщених осіб. Всі деталі тут. 4. Як внутрішньо переміщеним особам стати на облік? Перелік необхідних документів. Для отримання довідки подається заява про взяття на облік за формою, затвердженою постановою Кабміну від 20. 03.2022 № 332. Для заповнення заяви необхідно при собі мати документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків та інформації про встановлення групи інвалідності (у разі наявності). У період дії воєнного стану внутрішньо переміщена особа для отримання довідки звертається за місцем фактичного перебування до управління/відділу соціального захисту населення та до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг. Заява про взяття на облік як ВПО може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Портал Дія. Про всі деталі ми писали раніше.

9 лютого 2022

Сільськогосподарські кооперативи Львівської області можуть відшкодовувати з обласного бюджету до 70 % вартості основних засобів, куплених у поточному році. Розмір такого відшкодування не може перевищувати 200 тис грн для одного кооперативу, Про це повідомили в департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА. «Кооперація в сільському господарстві - єдиний шлях збереження конкурентоспроможності для середніх та дрібних виробників на внутрішньому ринку та зовні. Про це говорить досвід європейських країн. Ми впевнені, що масштабний кооперативний рух в Україні - це питання часу. Тому попри всі складності, пов’язані з об’єднанням аграріїв, ми вже не перший рік підтримуємо цей процес з обласного бюджету, відшкодовуючи левову частину витрат на закуплену техніку та обладнання», - говорить Тетяна Гетьман, директор департаменту агропромислового розвитку ЛОДА. Станом на 1 січня 2022 року в області зареєстровано понад 40 діючих кооперативів, в основному молочного та плодово-ягідного напряму. У 2021 році таку підтримку з обласного бюджету отримали 4 кооперативи в загальній сумі 753,5 тис грн.  Загальний бюджет Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки у 2022 році становить 20,7 млн грн. Для одержання фінансової підтримки кооперативи повинні подати заявку з визначеним переліком документів серед яких Проєкт розвитку кооперативу. Документи приймає департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації за адресою: м. Львів просп. В.Чорновола, 4, 9 поверх. Звертаємо увагу на те, що форми заявок та перелік документів, які подають для участі в Комплексній програмі визначені наказом директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації від 25.01.2022 №3-17 nakod/01-08/22 . За додатковою інформацією звертатись за номерами: +38 (032) 255-05-70, +38 (032) 255-50-62  

4 лютого 2022

У 2022 році  для суб’єктів господарювання, що займаються вирощуванням ягідних та овочевих  культур закритого ґрунту Комплексною програмою підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки передбачено новий напрям. Він передбачає часткове відшкодування вартості придбаних  тепличних конструкцій, тунелей та обладнання до них, які не були у використанні.  Фінансова  підтримка  надається у розмірі  до 70% їх вартості, але не більше ніж 200 тис. грн одному суб’єкту господарювання один раз у три роки. «Виробництво у «літніх» плівкових теплицях  має свої переваги. По-перше, це вищі ціни на початку сезону. По-друге, це  кращій товарний вигляд вирощеної продукції на полицях магазинів. Слід також додати сюди щорічне зростання споживання свіжих овочів та ягід поза  сезоном збирання у відкритому ґрунті. Цього року  з обласного бюджету виробники тепличних овочів та ягід зможуть відшкодовувати вартість тепличних конструкцій та обладнання для теплиць. Також виробники тепличних овочів зможуть відшкодовувати до 50% вартості насіння та до 50% вартості мікробіологічних ЗЗР. Програмою по відшкодуванню вартості ЗЗР також можуть користуватись виробники ягід та фруктів»,- зазначила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман. Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації розпочав прийом заявок та документів. Претенденти на одержання фінансової підтримки подають до департаменту заявку та документи згідно з переліком, затвердженого наказом департаменту. Ознайомитись з повним переліком документів, які подаються до департаменту для участі у Програмі  та з іншими напрямами можна за посиланням. Отримати консультацію щодо участі в програмах фінансової підтримки аграріїв можна в робочий час за тел. (032) 255-50-62, або +38 066 718 09 18.

30 грудня 2021

У січні-листопаді цього року збір податкових платежів від підприємств будівельної галузі до Зведеного бюджету склав понад 1 544 млн грн. Це більше ніж у січні-листопаді 2020 року на понад 191 млн грн або на 14,1%. Інформують у Головному управлінні ДПС у Львівській області. Питома вага будівельної галузі в загальному зборі платежів до Зведеного бюджету складає 4,7%. Найбільшими платниками будівельної галузі є ТОВ «БК «Горизонти»», ПРАТ «Холдингова Компанiя «Еко-Дiм»,  ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК IНШААТ ТIДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНIМ ШИРКЕТI, ПРАТ фiрма «Нафтогазбуд»,  Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛIЗНИЦЯ», Представництво «УНIБЕП СПУЛКА АКЦИЙНА»,  Філія Бурове Управління «Укрбургаз»  АТ «Укргазвидобування», ТДВ «ШРБУ №65», ПРАТ Фірма «Галбуд», ТОВ «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ»,  ПП «ГАЛКОМСЕРВIС», Фiлiя «Центр з будiвництва та ремонту інженерних споруд» Акцiонерного товариства «Українська залiзниця».

13 грудня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 2 грудня 2021 року. Згідно з документом, доходи державного бюджету на 2022 рік визначені в сумі 1 трлн 323,9 млрд грн (що на 9,7%, або 117,2 млрд грн більше від запланованих на 2021 рік), видатки – на рівні 1 трлн 499,4 млрд грн (що на 4,2%, або на 61,1 млрд грн більше, ніж на поточний рік). Граничний обсяг дефіциту держбюджету встановлено в розмірі 188,8 млрд грн (3,5% ВВП). Закон передбачає поетапне зростання розміру прожиткового мінімуму на 8,2%. Так, для працездатних осіб з 1 січня 2022 року він становитиме 2481 грн, з 1 липня – 2600 грн, з 1 грудня – 2684 грн. Також у документі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року до 6700 грн. Найбільшу увагу у фінансуванні приділено питанням соціального напряму. Зокрема, у сфері охорони здоров'я 157,3 млрд грн передбачено на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, 4,3 млрд грн – на бюджетну програму «Громадське здоров'я та заходи боротьби з епідеміями», 2,6 млрд грн – на проведення вакцинації населення від COVID-19. Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам запланована у розмірі 108 млрд грн. На виплату стипендій передбачено 5,1 млрд грн; на допомогу сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, виплату тимчасової допомоги дітям та допомоги на догляд за інвалідом І чи ІІ груп – 66 млрд грн. На житлові субсидії населенню у державному бюджеті на наступний рік закладено 38,4 млрд грн. На програму «єПідтримка», у межах якої держава надаватиме допомогу в обсязі 1 тис. грн громадянам, які пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19, у держбюджеті на 2022 рік передбачено 3 млрд грн. Одним з пріоритетів також залишається виконання оборонної та правоохоронної функцій держави. На національну безпеку й оборону передбачено видатки у розмірі 267,2 млрд грн (що на 14,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч). Вагома частка видатків державного бюджету спрямована на інфраструктурну складову. Зокрема, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення заплановано виділити 42,2 млрд грн; на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автодоріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 24,6 млрд грн. На оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень закладено 5,2 млрд грн; на розвиток аеропортів – 3,55 млрд грн; на розвиток міського пасажирського транспорту – 1 млрд грн. Також передбачена державна підтримка розвитку регіонів, зокрема через Державний фонд регіонального розвитку та низку субвенцій. Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року.

7 грудня 2021

2 грудня 2021 року Верховна Рада прийняла бюджет України на 2022 рік. Як зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, бюджет 2022 року на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику – 14,5 млрд грн. У тому числі субвенції – 1,8 млрд грн. «Тепер МКІП без видатків на кіно (я все так само проти), але 4,6 млрд грн дофінансування сфер – наша спільна перемога. Непроста (навіть сказав би дуже), але перемога. Додаткові 4,6 млрд грн – це ще й визнання їх вагомості. Таку динаміку щороку зростати варто зробити традицією держави», - підкреслив Олександр Ткаченко, Основні пункти державного бюджету на 2022 рік на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику такі: у межах програми «Велика Реставрація» на відновлення закладів загальнодержавного значення, будівництво Меморіалу жертв голодомору та Меморіалу Героїв Небесної Сотні та на реставрацію пам’яток культурної спадщини місцевого значення передбачено 3,6 млрд грн. Посилюється напрямок інформаційної безпеки держави. Передбачені видатки на Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки й розширення мережі Укрінформу, а також його мовлення за кордоном. Враховано також здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору. На все це виділяється 631,2 млн грн. Заплановано фінансування Державної інспекції культурної спадщини України – 13,8 млн грн, а також Державної служби охорони культурної спадщини України – 19,3 млн грн. Вони нарешті запрацюють. На збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках виділяється 597,7 млн грн. Також депутати збільшили фонд розвитку закладів загальнодержавного значення. Це дасть змогу посилити якість їхньої діяльності та планувати будівництво. Загальна сума – 1,8 млрд грн. Для реалізації планів Українського інституту національної пам'яті бюджетом передбачено 167,3 млн грн. Сума враховує заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву. На діяльність Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі виділяється 335,5 млн грн, що фінансово посилює напрямок. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів передбачено 1,1 млрд грн. Тут врахована субвенція місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (ЦКП) – 100 млн грн. На забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проєктів – 703 млн грн. Передбачено кошти для підготовки кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти – 1,6 млрд грн. У тому числі капітальні видатки розвитку для Київського державного хореографічного училища – 132 млн грн. На загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних спільнот із врахуванням проведення Днів України в Європі та Міжнародного мистецького форуму – 469 млн грн. На діяльність Державного комітету телебачення і радіомовлення України передбачено 2 млрд грн, враховуючи здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері. З цієї суми фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України склала майже 1,9 млрд грн. Робота національних художніх колективів, концертних організацій та їх дирекції, національних і державних циркових організацій – 942,7 млн грн. Надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти – 273,6 млн грн. На діяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті – 17,2 млн грн. Для Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти – 20,1 млн грн. Крім того, вперше фінансуватиметься цифровізація культури. На це передбачено 40 млн грн.

6 грудня 2021

Нещодавно Верховна Рада підтримала проект Держбюджету на наступний рік. Вже триває попередня робота над бюджетами громад. Відтак, про фінансові ресурси, які громади зможуть залучити для власного розвитку у 2022 році за рахунок державного та обласного бюджетів розповіли сьогодні в межах брифінгу. Як зазначив керівник департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда одним із джерел є державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). На наступний рік по ньому на всю Україну передбачена сума у понад 5 млрд грн. «Відтак Львівщина зможе залучити приблизно 250-280 млн грн. Попередні конкурси вже відбулись. Проте, разом з тим нормотворчі документи зобов’язують ЛОДА і громади починати планувати і майбутні періоди», - розповів Степан Куйбіда. Серед доступних для громад фінансових ресурсів: субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій та субвенція на проекти соц-культурного розвитку. Останні передбачають кошти, які будуть залучені безпосередньо громадами на розвиток їх комунальних установ. Окрім цього, передбачені дві субвенції в напрямку цифровізації. Це – субвенція на розвиток мережі ЦНАПів. Тут кошти надаються, як на капітальні видатки (будівництво, реконструкція тощо), так і на закупівлю обладнання для установ. Також, це субвенція на розвиток інтернету в сільській місцевості. Це гарна можливість для віддалених населених пунктів, зокрема гірських, забезпечити громади швидкісним інтернетом. «Не варто забувати про субвенцію на реконструкцію, будівництво та ремонт доріг, зберігаються субвенції на освіту, медицину та спорт, повертається субвенція «Питна вода». Важливими є субвенції на активні парки та розвиток індустріальних парків. Тут фінансовий ресурс можна буде використати на облаштування парків: підведення мереж водопостачання, водовідведення, електроенергії та газу. Звертаюся до керівників громад, щоб вони не чекали весни, а вже починали готувати проектно- кошторисні документації, а також передбачили співфінансування для таких проектів у своїх бюджетах», - зазначив Степан Куйбіда. Що ж стосується обласного бюджету, то наразі триває робота над затвердженням обласних цільових програм. Їх проекти департамент економічної політики подав на розгляд в обласну раду. Так, можливості для роботи громад з бізнесом заклали у «Програму конкурентоспроможності та розвитку агропромислового комплексу». У випадку їх затвердження працюватимуть програми спрямовані на охорону навколишнього середовища, ремонту та будівництва доріг, розвитку освіти, культури. Львівська ОДА пропонуватиме до затвердження і програму «Цифрова Львівщина». До реалізації запропонують і Програму регіонального розвитку, яка містить конкурс мікропроектів та конкурсів проектів регіонального розвитку. «Це та програма, яка точно знайшла відгук в громадах. Проте, ми, як обласна влада, спільно з експертним середовищем маємо мотивувати громади до більш розвиткових проектів, які мають ширший соціальний і економічний ефект»,- зазначив Степан Куйбіда. Ці пропозиції до програм подали на розгляд депутатського корпусу.   Фото - Львівський прес-клуб

11 жовтня 2021

У Мінагрополітики України вчергове затвердили розподіл коштів у розмірі 181 млн грн суб’єктам господарювання АПК для часткової компенсації відсотків за користування кредитами. З державного бюджету аграрії Львівщини отримали 10,6 млн грн компенсації за фактично сплачені протягом січня-серпня 2021 року відсотки за залученими кредитами. Загалом з початку року кошти отримали понад 90 сільгосппідприємств Львівщини на суму 31,9 млн грн, у тому числі 13 підприємств, які провадять діяльність у галузі тваринництва та 4 підприємства харчової промисловості. Цей фінансовий ресурс дозволив здешевити кредитні кошти, які були залучені аграріями у банківських установах для поповнення обігових коштів, придбання основних засобів для сільськогосподарського виробництва, обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, здійснення витрат, пов’язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об’єктів сільськогосподарського призначення тощо. Нагадуємо, що для отримання компенсації відсотків за залученими кредитами необхідно звернутись до уповноваженого банку (де залучено кредит) впродовж року до 1 листопада. Компенсація надається за нараховані і сплачені за січень-жовтень поточного року та листопад-грудень минулого року відсотки за користування кредитами у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами, зменшених на 5 відсоткових пунктів. (Ставка НБУ з 08.10.2021 становить 8,5%). Крім цього, рішенням сесії Львівської обласної ради внесли зміни до Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки на 2021 рік. Зокрема, зміни в програмі передбачають розширення фінансової підтримки для виробників, які залучили банківські кредити і не отримали здешевлення коштом державного бюджету. Такі виробники можуть відшкодувати відсотки за залученими кредитами в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, але не більше ставки, передбаченої угодою кредитування коштом обласного бюджету. «Тепер мікро- та малі виробники в галузі АПК, які залучили кредит до 13 відсотків річних, мають можливість отримати кредити під 0 відсотків» - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Тетяна Гетьман.    

27 вересня 2021

Сьогодні у департаменті соціального захисту населення відбулись консультації з удосконалення Порядку надання фінансової підтримки для створення соціальних підприємств на конкурсній основі. Серед учасників заходу - представники організацій громадянського суспільства, представники соціальних підприємств, експерти Ініціативи щодо розвитку послуг в громадах для дітей та сімей проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що виконується AlineaInternational Ltd. за підтримки Уряду Канади. Присутні обговорили проблемні питання створення соціальних підприємств за фінансової підтримки з обласного бюджету на основі конкурсного відбору в межах реалізації Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2021-2025 роки, а також розробили та узгодили рекомендації щодо удосконалення Порядку надання фінансової підтримки для створення соціальних підприємств на конкурсній основі. За словами т. в. о. директора департаменту соціального захисту населення Романа Андреса, соціальне підприємництво стає все більш актуальною темою для громадських організацій як альтернативне джерело фінансування. Відтак, щороку департамент соціального захисту населення оголошує конкурс із визначення інститутів громадянського суспільства з метою надання їм фінансової підтримки за рахунок коштів обласного бюджету для створення чи розширення соціальних підприємств. І у нас уже є соціальні підприємці, які здійснюють цю діяльність і роблять це доволі ефективно. «Соціальне підприємництво - наймасштабніший в Україні проєкт із розвитку соціального бізнесу, яке покликане розв'язувати соціальні проблеми потребуючих категорій населення. Львівщина має всі шанси розвивати в себе даний напрям», - додала начальниця управління з питань сімейної політики та співпраці з громадськими середовищами департаменту Уляна Дорош. 

24 вересня 2021

Нещодавно Уряд подав до Парламенту проект Закону України про Державний бюджет на 2022 рік. Окрім іншого, цим законом затверджуватимуться обсяги дотацій по усіх місцевих бюджетах. Для Львівщини у наступному році базова дотація (тобто, кошти  менш заможним громадам, які потребують підвищення податкоспроможності, з держбюджету) становитиме 1 млрд 130 млн грн. Порівняно з цьогорічною це більше на 63 млн грн або на 6 %. У свою чергу, реверсна дотація (кошти у держбюджет від фінансово спроможних громад) зросте на 53 млн грн або теж на 6 % і становитиме 873 млн грн. "Загалом на Львівщині 9 громад із реверсною дотацією, 57 громад із базовою дотацією та 7 громад, які за спроможністю приблизно відповідають середнім показникам і не матимуть ні реверсної, ні базової дотації. Кошти реверсної дотації в подальшому виступають фінансовим ресурсом для перерахування базової дотації", - зазначив директор департаменту фінансів Львівської ОДА Олег Демків. Надалі, до 1 жовтня 2021 року, народні депутати України та профільні комітети мають сформувати пропозиції до проекту Держбюджету-2022 і подати їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

19 серпня 2021

Майже 4 млрд гривень податку на додану вартість (ПДВ) надійшло до Державного бюджету України з початку 2021 року. Про це інформують в Головному управлінні Державної податкової служби України у Львівській області. У січні-липні 2021 року Головним управлінням ДПС у Львівській області до загального фонду Державного бюджету України зібрано 9 499,0 млн грн податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Майже 40 % надходжень до Державного бюджету України складає збір ПДВ, якого з початку року надійшло до бюджету 3 796,8 млн грн, що на 887,6 млн грн або на 30,5 % більше, порівнюючи з січнем-липнем 2020 року. У липні 2021 року збір податку на додану вартість становив 578,4 млн грн, що на 183,1 млн грн або на 46,3% більше проти липня 2020 року.

6 липня 2021

Майже 8,2 млрд грн податків та зборів надійшло до Державного бюджету України від платників податків Львівщини. «З початку року Головним управлінням ДПС у Львівській області до загального фонду Державного бюджету України зібрано майже 8,2 млрд  податків та зборів. Це майже на 35 відсотків або на 2, 1 млрд гривень перевищує показник відповідного періоду минулого року», - розповів Ігор Комендат, начальник  Головного управління ДПС у Львівській області. Надходження зросли по більшості бюджетоформувальних податків, окрім акцизного податку з вироблених в Україні товарів. З податку на додану вартість надійшло 3,2 млрд гривень, що на 704 млн гривень, або на 28 % більше,  по податку на прибуток – 1,8 млрд гривень, що на 333 млн гривень або на 23 % більше проти аналогічного періоду минулого року. По ПДФО надійшло понад 1,9 млрд гривень, а військового збору 590 млн гривень, що відповідно на 29 % та 25% більше торішніх показників. До Держбюджету надійшло понад 1 млрд гривень рентних платежів, що на 105 % більше та єдиного соціального внеску 7,9 млрд гривень, що на 123,7 % більше  ніж за цей період минулого року.