На Львівщині стартував соціальний проект протидії булінгу «Приймаємо виклик!»

9 листопада 2021

За підтримки управління молоді та спорту Львівської облдержадміністрації у межах конкурсу молодіжних проєктів громадська молодіжна організація «Християнська асоціація YМСА» створила Курс лекцій із практичними порадами «Протидія булінгу серед молоді». Мета проєкту - у відеороликах надати інструментарій, який допоможе підліткам навчитись захищатись від булінгу та розвивати лідерські та комунікативні навички. На платформі YouTube та Tik Tok розміщені 10 коротких відео, що поетапно розповідають, що таке булінг та як з ним боротись. Епізоди містять думки експертів та  спираються на особистий досвід авторів проєкту, які стикалися із фактами цькування у школі. Як зазначають організатори проєкту, відповідно до дослідження ЮНІСЕФ 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу; 24% дітей стали його жертвами; 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу, а 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо було страшно за себе. Більшість дітей булять за те, як вони виглядають, що говорять і коли думають не так, як інші діти. Наставниками та менторами реалізації проєкту стали виконавча директорка молодіжної громадської організації YMCA Lviv, громадська діячка та тренерка Олександра Сорокопуд,  менеджер проєктів Юрій Вовкогон та фандрейзерка Ірина Вуйцик. «Відео буде цікавим також рідним дитини, яка потрапила під цькування однокласників, адже складно одразу зорієнтуватись, куди бігти та до кого звертатись. Наші відео лаконічно пояснюють алгоритм дій, як вирішити конфлікт та попередити його подальшу ескалацію. Ролики опубліковані на платформах YouTube та TikTok, що дасть можливість переглянути їх кожному охочому та нагадати, що така проблема існує і їй треба протистояти. Адже школа - це місце виховання щасливих розумних дітей, а не страхів через власну інакшість», - каже координаторка проєкту Оксана Савчук. До участі в проєкті залучили юристку та журналістку Ірину Савчук, коуча, тренера з особистісного розвитку, громадську діячку та асистентку кафедри теорії та історії політичної науки ЛНУ імені Івана Франка Анну Сабару, психологиню та громадську діячку Юлію Лебединську, маркетологиню та громадську діячку Олесю Гуцук. Про свій досвід зіткнення з булінгом, як свідок, розповіла школярка Анна-Марія Кошлань. «Проєкт був створений під час Лабораторії соціальних проєктів й за ініціативи YMCA. Завдяки докладеним зусиллям координаторок Анастасії Безпалової та Оксани Савчук він був успішно реалізованим. Мета проєкту - збільшити обізнаність серед школярів Львівщини про те, що їхні насмішки можуть бути образливими для когось. Цьому явищу є назва - булінг і закон регулює таку поведінку. Надалі ми сподіваємось на ріст толерантності у школі, на формування нового покоління особистостей, що поважають себе та власні кордони своїх колег», - зазначила виконавча директорка YMCA, кандидатка політичних наук, громадська діячка та тренерка Олександра Сорокопуд. Переглянути усі відеоролики можна за посиланням.

4 листопада 2021

В перший четвер листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти. Про це нагадав у своєму Телеграм-каналі Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. "З 2020 року, за рішенням ЮНЕСКО, у перший четвер листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у школі.Це важливе нагадування для всього світу про те, що будь-яка форма насильства, пов'язаного зі школою, порушує право на освіту, здоров'я та добробут учнів. Звіт ЮНЕСКО у 2019 році засвідчив, що з проявом булінгу зустрічається майже кожна третя дитина, а кожен 10-ий учень стає жертвою кібер-залякування",– зазначив Сергій Шкарлет. Тема цього року – "Боротьба із залякуванням в інтернеті та іншими формами онлайн-насильства за участю дітей". У зв'язку з пандемією COVID-19 життя та освіта дітей все частіше відбуваються онлайн. Цей день закликає людей усвідомити проблему онлайн-насильства та кіберзалякування, їх наслідків і необхідності покласти їм кінець. Онлайн-насильство не обмежується шкільними приміщеннями, проте система освіти відіграє важливу роль у вирішенні проблем онлайн-безпеки та використання технологій. Боротьба з насильством щодо молоді передбачає вживання наступних заходів: створення сімейного середовища, що забезпечує дітям безпеку, стабільність і турботу; надання спеціалізованої допомоги та підтримки тим сім'ям, де можливі прояви насильства; перетворення небезпечного середовища шляхом фізичних змін; ослаблення факторів ризику в громадському просторі для зниження загрози насильства; боротьба з гендерною нерівністю в близькому оточенні; зміна культурних традицій і норм поведінки, що підтримують застосування насильства; прийняття необхідних заходів для того, щоб чинне законодавство забороняло всі форми насильства щодо дітей та обмежувало доступ молоді до небезпечних об'єктів; забезпечення доступності та високої якості послуг, необхідних дітям, постраждалим від насильства; ліквідація культурної, соціальної та економічної нерівності, що сприяє проявам насильства; усунення розриву в рівні добробуту та надання рівного доступу до товарів, послуг і можливостей; координація діяльності різних секторів, що займаються профілактикою насильства щодо дітей і прийняттям заходів реагування. МОН рекомендує використовувати публікації за покликанням під час проведення просвітницьких заходів у школах та інших закладах освіти, а також публікації з офіційного веб-сайту ЮНЕСКО. Нагадаємо, відбулась Всеукраїнська онлайн-майстерня з цифрового громадянства й безпеки

10 вересня 2021

З початком навчального року по всій Україні розпочинається проведення правопросвітницьких заходів у школах для протидії булінгу (цькуванню) та роз’яснення дітям їхніх прав. Про це повідомила заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць. «Булінг, на жаль, доволі поширений в освітніх установах в усьому світі. Не є винятком і наша країна. Серед тем, з яких просять провести заходи у навчальних закладах, найбільш запитувана – саме булінг, в усіх його видах. Наша мета - допомогти жертвам цькувань та роз’яснити, чому не варто приховувати факти булінгу та куди звертатися по допомогу. Систематичні знущання, принизливе ставлення, образи та інші види психологічного насильства як з боку дітей, так і з боку вчителів є неприпустимими і вимагають відповідної реакції», - зазначила Валерія Коломієць. Вона нагадала, що за булінг учасника освітнього процесу, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, наступає адміністративна відповідальність, що передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. У випадку, коли булінг вчиняли діти до 16 років – до відповідальності притягають батьків булерів. Завдяки інформаційній кампанії діти та їхні батьки дізнаються, як отримати правову допомогу, зокрема як поспілкуватися у чат-ботах з юристом. Тож якщо вам чи вашій дитині потрібна правова допомога, її можна отримати одним із таких способів: у месенджерах Телеграм та Вайбер; скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE; у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/; зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Також у разі кібербулінгу про механізм дій для дітей, батьків, вчителів можна дізнатися через інтерактивний чат-бот «Кіберпес» у Telegram (https://t.me/kiberpes_bot) та Viber (https://viber.com/kiberpes). «Усі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота, орієнтована на дітей та їхніх батьків, є одним із наших пріоритетів. Особливу увагу ми приділяємо протидії булінгу, адже ця проблема стає серед школярів дедалі гострішою», - додав в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

19 Червня 2019

Мін'юст наголошує, що  жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом. У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі; наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого». Виділяють такі види булінгу: фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень); психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж); економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей); сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти); кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв). Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву. Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом. Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник: розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування; вживає відповідних заходів реагування; забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти. Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів. До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. Декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:   Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти. Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона). Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу. Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію. Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером: 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

27 травня 2019

Булінг із застосуванням засобів електронних комунікацій або кібербулінг – це відносно новий вид булінгу, який виник з приходом в наше життя соціальних мереж та початком активного їх користування. Зі слів очільника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Миколи Станіщука, на жаль, така форма цькування набирає все більших обертів, оскільки зброєю булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо. Що провокує таку агресію? Причин безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. Але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої цілі. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність. Залякування може відбуватися у будь-яку годину доби та в будь-якому місці. Найгірший сценарій, коли це трапилось у момент самотності дитини. Адже може здатися, що виходу немає. ПАМ`ЯТКА:кібербулінг є найнебезпечнішим видом булінгу, оскільки його дуже складно ідентифікувати. ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ В ТАКИХ СИТУАЦІЯХ: навчити свою дитину правильній поведінці в соціальних мережах; дати їй усвідомити те, що не варто відповідати на повідомлення від незнайомців. ВАЖЛИВО: щоб вберегти емоційний стан та щасливе дитинство вашої дитини – спілкуйтесь з нею. Тільки так ви викличете справжню довіру і вбережете її від кіберзагроз. ➡Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.  ➡ Якщо вам необхідна правова допомога, зателефонуйте до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги - 0 800 213 103.  ПАМ`ЯТАЙТЕ: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката системи БПД.