Книга письменниці із Жовкви - у переліку претендентів на Шевченківську премію

29 вересня 2021

У Львівській національній філармонії за участі голови Львівської облдержадміністрації Максима Козицького та заступника Івана Собка відбулися мистецькі заходи, приурочені до 80-х роковин розстрілів в урочищі Бабин Яр у Києві. Також у заходах взяли участь директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк та заступниця директорки Тетяна Плугатор. Зокрема, відвідувачам презентували театралізоване дійство «Голоси Бабиного Яру» за мотивами поеми Маріанни Кіяновської «Бабин Яр.Голоси» у постановці студентів Львівського фахового коледжу культури і мистецтв. Також у межах вечора вшанування відбулася прем'єра симфонії композитора Валерія Квасневського «Милосердя над прірвою пекла» у виконанні академічного симфонічного оркестру «Віртуози Львова» (диригент - народний артист України Сергій Бурко). «Балка Бабин Яр у Києві стала одним із найжахливіших символів Голокосту та місцем масових розстрілів українців-патріотів, військовополонених, представників різних народів. 80 років тому у Бабиному Яру розпочалися масові розстріли, які тривали від вересня 1941 до вересня 1943 року. За ці два роки нацисти розстріляли і знищили тут близько 100 тисяч осіб. Тому трагедія Бабиного Яру - це трагедія не лише єврейського народу, це - трагедія всього людства, яка сталася на українській землі. Сьогодні ми бережемо пам’ять про невинно убієнних наших братів. Бо пам’ять - це сила, яка дає нам орієнтир, як жити і діяти так, щоб подібне ніколи не повторилося, - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Окрім того у фойє філармонії представили  інсталяцію «Ріка життя» (авторка – Ірина Гаврилюк) , яка відображає трагедію євреїв, знищених під час Другої світової війни. Інсталяція включала макети і справжні предмети побуту євреїв – фото, свічники, валізи, прикраси, листи та ін. Також відвідувачі мали можливість оглянути фотовиставку про Голокост від музею Всеукраїнського благодійного фонду «Хесед Ар’є» та львівської синагоги. Організатор вечора вшанування пам’яті трагедії – департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА. Нагадаємо, сьогодні представники влади та мешканці міста вшанували пам'ять загиблих молитвою і поклали квіти до Меморіалу пам’яті жертв Львівського єврейського гетто.

29 вересня 2021

Львівщина вшановує 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Сьогодні представники влади та мешканці міста вшанували пам'ять загиблих молитвою і поклали квіти до Меморіалу пам’яті жертв Львівського єврейського гетто. “Ми маємо пам'ятати цю масштабну трагедію, коли тисячі людей були закатовані  через те, що належили до євреїв. Цим страшним злочинам немає прощення. Як і немає забуття. А ми з вами мусимо жити так, щоб такі жахливі сторінки історії більше ніколи не повторилися",– зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Довідково: Бабан Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Вбивства у Бабиному Яру тривали у кілька етапів. Перший – щоденні розстріли євреїв, військовополонених, цивільних – тривав із вересня 1941 до весни 1942 року. Пік припав на 29–30 вересня, коли загинула 33 771 особа. Другий етап – кінець зими 1942 – середина серпня 1943-го. Третій, заключний, етап регулярних розстрілів відбувався на фоні знищення трупів у Бабиному Яру в серпні – вересні 1943 року в’язнями Сирецького концтабору. Паралельно відбувалася евакуація самого табору. Зрозумівши, що в Києві не втриматися, німці почали ховати сліди злочинів. У жовтні 1943 року в Бабиному Яру німці ще розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста. Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а за два дні до Києва увійшла Червона армія. По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища.