Підписатись на новини RSS 
15 березня виповнився 81 рік з дня проголошення незалежності Карпатської України
У ці дні, з 14 по 18 березня, ми згадуємо про одну з героїчних сторінок історії нашої країни – Карпатську Україну.
15 березня виповнився 81 рік від проголошення незалежності Карпатської України. Адже саме 15 березня 1939 року, у Хусті в напружених умовах боротьби з нацистською Німеччиною та її союзниками, Сойм Карпатської України проголошує незалежність підкарпатської краю, обравши президентом Августина Волошина.
І в той час, як Чехія, на вимогу Німеччини, складає зброю, вояки Карпатської Січі стають на захист своїх земель, та самовіддано протистоянь Угорщині.
Щороку, в ці дні, ми вшановуємо на Верецькому перевалі пам’ять розстріляних січовиків Карпатської України, яких взяли в полон у бою на Красному полі.
Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності.
Львівська ОДА закликає кожного мешканця вшанувати пам'ять вояків Карпатської Січі.
Довідково:
У міжвоєнний період українці були позбавлені власної державності. Роз’єднаність наших земель між чотирма державами робила Україну вразливою до зовнішньої агресії, а народ – до асиміляцій, поневолення, репресій.
24 жовтня угорський уряд за підтримки фашистської Італії висунув вимогу про міжнародний арбітраж для вирішення справи угорської меншини в Чехословаччині. 2 листопада відбувся перший Віденський арбітраж. За його рішенням Чехо-Словаччина змушена була передати Угорщині південні округи автономних Словаччини та Підкарпатської Русі. Закарпаття втратило понад 12% території із 97 населеними пунктами, зокрема найбільші міста: Ужгород, Мукачеве, Берегове, де мешкало понад 33 тисячі українців.
Уряд Підкарпатської Русі на той час очолював Августин Волошин. За час його урядування ухвалено важливі рішення: 25 листопада – про запровадження на території краю української мови, наприкінці грудня – про розпуск земського уряду в Хусті, офіційну назву «Карпатська Україна» поряд із «Підкарпатська Русь».
Для захисту Карпатської України 9 листопада 1938 року в Хусті засновано парамілітарну структуру «Організацію народної оборони Карпатська Січ». Очолив її Дмитро Климпуш. Соціальною базою для її розбудови стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі досягла 15 тис. осіб.
12 лютого 1939 року відбулися вибори до крайового Сойму. Переконливу підтримку – 92,4 % – отримала проурядова партія Українське національне об’єднання (УНО). Її центральний провід очолив Федір Ревай. Ті вибори стали найважливішим етапом у становленні автономії Карпатської України й закріпленні її державно-правового статусу в складі федеративної Чехо-Словацької республіки.
12 березня 1939-го Будапешт отримав «мовчазну згоду» на окупацію Карпатської України. Вранці 14 березня угорські війська за підтримки нерегулярних сил без оголошення війни розпочали наступ на Хуст.
Того ж дня, 14 березня, парламент у Братиславі проголосив незалежність Словаччини під протекторатом Райху. З огляду на це, ввечері Августин Волошин проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Водночас було призначено склад нового уряду.
15 березня в Хусті по обіді відкрилося засідання Сойму Карпатської України, де таємним голосуванням обрали президента новоствореної української держави – Августина Волошина – й офіційно проголосили незалежність краю. Ухвалили два конституційні закони, що визначали форму державного правління.
У цей час тривали бої, найбільш кровопролитні на Севлюсько-Хустському відтинку. Їх кульмінацією став бій на Красному полі поблизу Хуста 16 березня 1939-го. Героїчна й самовіддана оборона Севлюша, що за 25 кілометрів від Хуста, та його околиць дала змогу провести історичну сесію сойму Карпатської України, де було проголошено її незалежність. 16 березня о 16-й годині до Хуста увійшли угорські підрозділи. Головні сили січовиків відступили на схід, до румунського кордону. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків.
17 березня 1939 року полонених колонами по 70-80 осіб привели на Верецький перевал. Наступного ранку, групами по 10-20 осіб, їх вели вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри та розстрілювали в різних місцях.
Загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб.
Такі дії поляків пояснюються тим, що більшість розстріляних на Верецькому перевалі галичан були членами і симпатиками ОУН, а отже – потенційними противниками польської окупаційної влади.
Після окупації Карпатської України Августин Волошин із представниками свого уряду змушений був залишити Хуст і 16 березня 1939 перейшов кордон Румунії. Відвідавши Югославію, Австрію, Німеччину, він залишився у Празі (Чехія).
18 березня угорські війська повністю зайняли територію Карпатської України. На всіх перевалах вони дійшли до польського кордону.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
Ключові слова:
Карпатська УкраїнаНовини за темою
Сьогодні виповнюється 80 років з дня проголошення Карпатської України (+ВІДЕО)
15 березня 2019
Сьогодні виповнюється 80 років від проголошення незалежності Карпатської України. 15 березня 1939 Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Конституція Карпатської України була ухвалена парламентом та визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані герб (ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), жовто-блакитний стяг і український національний гімн “Ще не вмерла Україна”. Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина. В ніч з 13 на 14 березня 1939 хортистська Угорщина, за підтримкою гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами противника по лінії Ужгород-Мукачево-Берегово-Севлюш (Виноградово). 16 березня 1939 зазнавши значних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня, більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами, У гірських районах Карпатської України загони “Карпатської Січі” продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня 1939. До 80-ї річниці з дня проголошення Карпатської України Український інститут національної пам’яті презентує відеоролик, який відображає символізм тих подій і його зв’язок із сьогоденням. “Історія Карпатської України - це важлива сторінка історії нашого державотворення, а боротьба “Карпатської Січі” - елемент нашої військової традиції. Тому наш ролик демонструє тяглість цієї традиції від вояків, які в 1939-му захищали українську землю, до тих, хто робить це нині”, - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
На Верецькому перевалі вшанували пам’ять січовиків Карпатської України
28 жовтня 2018
Сьогодні, 28 жовтня, у с. Климець, Сколівського району на Верецькому перевалі відбулися заходи, приурочені до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України та розстрілу карпатських січовиків, які її захищали. Участь у заході взяла керівник апарату Львівської обласної державної адміністрації Маріанна Вільшинська. «І Карпатська Україна і Західноукраїнська Народна Республіка, воїни УПА, Січові Стрільці - усі вони виборювали незалежність України. Коли у 90-тих ми раділи, що здобули незалежність, ворог не дрімав. Він точив нас із середини, знищував наше військо, намагався знищити нашу культуру, церкву та мову. Дякувати Богу, Україна має своїх патріотів , молодих хлопців і дівчат, які вийшли на Майдан і не захотіли більше бути в російській імперії. Їх підтримали мільйони і ворог зрозумів, що просто так Україну йому не здобути, тому пішов на нас війною. Та не врахував, що українці - це вільнолюбивий народ, який прагне бути щасливим. Сьогодні ми маємо своє військо, яке має вітання «Слава Україні!», а гімн ОУН став офіційно маршем нової української армії. Зараз ми сильні та єдині як ніколи. Наша держава стає вільною і незалежною завдяки усім вам. Ми будемо стояти до кінця і разом будуватимемо нашу країну»,- зазначила Маріанна Вільшинська. Представники влади та громадськість поклали квіти до меморіалу січовиків Карпатської України. Опісля, відбулось скорботне віче. Зазначимо, на меморіальному кладовищі Січовиків Карпатської України вже спочиває 22 Герої. Нагадаємо, 15 жовтня 2017 року урочисто відкрили Меморіальний комплекс полеглим січовикам Карпатської України. Довідково: 1939 році на землях Закарпаття Августином Волошином було проголошено Українську незалежну державу. Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ". Всередині березня 1939 р., Угорщина продовжила окупацію Закарпаття. Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі - рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків. Як свідчать дослідження, частину захоплених в полон січовиків - вихідців з Галичини, угорці передали полякам. 17 березня 1939 року полонених колонами по 70-80 осіб привели на Верецький перевал. Наступного ранку, групами по 10-20 осіб, їх вели вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри та розстрілювали в різних місцях. Загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб. Такі дії поляків пояснюються тим, що більшість розстріляних на Верецькому перевалі галичан були членами і симпатиками ОУН, а отже – потенційними противниками польської окупаційної влади. Тема Карпатської України ожила в часи проголошення Української незалежності. Проте, незважаючи на певні старання ентузіастів, усі місця поховань січовиків до сьогодні достеменно не встановлені. У жовтні-листопаді 2008 р. Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля" провело пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі. Дослідження проводилися в околиці сіл Жупани Сколівського р-ну Львівської області та Верб'яж Воловецького р-ну Закарпатської області. Загальна кількість виявлених в людських останків склало 10 осіб. 14 вересня 2009 року останки бійців Карпатської Січі, виявлені біля Верб'яжа, були перепоховані. 4-6 серпня 2011 року були проведені роботи з ексгумації останків січовиків на Верецькому перевалі на території с. Лази. У результаті ексгумації виявлено 7 людських останків. 20 серпня 2011 року останки семи стрільців Карпатської України були урочисто перепоховані на меморіальному цвинтарі на Верецькому перевалі, де раніше знайшли свій спочинок десять українських героїв. 17 березня 2016 року на меморіальному кладовищі січовиків Карпатської України, біля с. Климець Сколівського району (Верецький перевал), були урочисто перепоховані ще 5 вояків, що були розстріляні у 1939 році польськими прикордонниками. Останки січовиків віднайдено та ексгумувано у 2015 році в с. Сянки на Турківщині. За свідченнями старожилів, українські вояки були закатовані польськими прикордонниками у березні, а опісля таємно поховані біля с. Сянки. У радянські часи місце поховання було забуте.
