Уряд збільшив видатки для забезпечення потреб чорнобильців

26 квітня 2022

Сьогодні минає 36 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Внаслідок двох вибухів на енергоблоці АЕС радіоактивна хмара пройшла над європейською частиною радянського союзу, більшою частиною Європи, східною частиною США. У зв’язку з цим 26 квітня у світі відзначають Міжнародний день жертв радіаційних аварій та катастроф. До річниці аварії заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, керівник Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Андрій Кульчицький та керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак вшанували героїчний вчинок ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та жерт катастрофи, поклавши квіти до пам’ятника Героям та жертвам Чорнобиля, що розташований на вулиці Морозній у Львові. «Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Глибока вдячність мужнім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Шануємо тих, хто був евакуйований та відселений з забруднених територій, втратив здоров‘я і потребує особливої уваги від держави і суспільства», - зазначив Іван Собко. Станом на сьогодні на Львівщині налічується 6994 постраждалі особи, з яких: 3663 – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з них: 1112 – 1 категорії; 2112 – 2 категорії; 439 – 3 категорії; 30 – особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій; 3301 – потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з них 313 – 1 категорії; 558 – 2 категорії; 1116 – 3 категорії, 1237 – потерпілих дітей; 614 – дружин померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Вважається, що найбільш розповсюдженою хворобою, викликаною викидом радіоактивних речовин в Чорнобилі, є рак щитовидної залози та лейкемія.  «У постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС – а до них належать ліквідатори аварії, евакуйовані мешканці, - фіксують захворювання п’яти-семи різних органів і систем після радіаційного опромінення. Це можуть бути ураження серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту, щитовидної залози та будь-які інші хвороби, але вони є атиповими. Ці люди отримали дозу опромінення в 90 разів вищу від тієї, яку фіксували під час бомбардування у Хіросімі. Частина осіб з числа ліквідаторів страждають на променеву хворобу», - розповіла керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак. Опісля у Центрі провели робочу нараду щодо потреб закладу у воєнний час. Зазначимо, що минулого року за кошти обласного бюджету для Центру придбали рентген-апарат, а завдяки меценатам та союзу «Чорнобиль» відремонтували палати. «Хочу відзначити професійну і якісну роботу керівниці та колективу Центру радіаційного захисту населення. Упродовж цих двох років обласна влада завжди підтримувала і підтримуватиме медзаклад і надалі. Після нашої перемоги у війні, яка буде скоро, я впевнений у цьому, багато обласних програм потребуватимуть змін. Проте підтримка категорії «чорнобильців» буде одним з пріоритетів у соціальному блоці», - додав Іван Собко. Довідково: 26 квітня вночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулися два потужні вибухи на четвертому енергоблоці АЕС. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів. Аварія визнана техногенною, екологічною та гуманітарною катастрофою. Основну частину робіт по ліквідації наслідків аварії виконали в 1986 – 1987 роках, в них взяли участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки склала приблизно 600 000 осіб. Відразу ж після катастрофи загинула 31 людина. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей, загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств, втрачено 400 тисяч квадратних метрів житла. Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", який збудували сотні тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, а Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.

1 березня 2022

Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 166 від 28.02.2022 року, для українців змінили правила перетину державного кордону. Зміни застосовуються з 24 лютого і стосуються перетинання кордону дітьми. Так, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зможуть виїхати закордон із супроводжуючими за спрощеною процедурою під час воєнного стану Зокрема: У разі введення на території України надзвичайного або воєнного  стану виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти), здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності: паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/ документів, що містять відомості про особу, визнаних Держприкордонслужбою; наказу директора закладу / установи, де проживали / перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного  стану виїзд за межі України дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зарахованих до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує, або органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності: паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, визнаних Держприкордонслужбою; наказу директора закладу / установи, де проживали / перебували діти, або особи, яка його заміщує / рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації про виїзд дітей за межі України або рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації / наказу служби у справах дітей про влаштування дитини до сім‘ї патронатного вихователя. Після прибуття дітей на місце тимчасового перебування за межами України супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в країні перебування для взяття дітей на консульський облік. Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через МЗС поінформувати Нацсоцслужбу про взяття дітей на консульській облік. Для виїзду дітей за межі України можуть бути сформовані групи дітей із супроводжуючими особами з розрахунку один супроводжуючий не більш як на 15 дітей / один супроводжуючий не більш як на чотири дитини з інвалідністю. «Таке спрощення процедури дозволить швидше перемістити дітей з вразливих категорій у безпечні місця. Багато громадських об’єднань, які працюють за кордоном з дітьми, готові організувати виїзд дітей групами. Ми вже отримали запрошення від двох країн для щонайменше 1000 українських дітей з супроводжуючими», - зазначила міністерка соціальної політики України Марина Лазебна.  

4 лютого 2022

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Правила розроблення робочих проєктів землеустрою», які зафіксували чіткі й зрозумілі норми складання відповідної документації. Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. «Розробники документації із землеустрою отримали вичерпний перелік якісних і кількісних вимог, які мають застосовуватися до відповідних робочих проєктів. Існування таких чітких уніфікованих вимог підвищить якість робіт, що виконуються та запобігатиме зловживанням у земельній сфері», - підкреслив міністр. Відповідно до правил розроблення робочих проєктів землеустрою такі  робочі проєкти землеустрою розробляються з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель, поліпшення стану сільськогосподарських угідь і лісових земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами. Робочий проєкт землеустрою має включати: завдання на складання робочого проєкту землеустрою; пояснювальну записку; характеристику природних та агрокліматичних умов відповідної території; матеріали ґрунтових та інших обстежень; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування; техніко-економічні показники робочого проєкту землеустрою; проєктні рішення з визначення комплексу заходів та обсягу робіт з охорони земель; розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроєктованих заходів з охорони земель; плани агровиробничих груп ґрунтів та крутості схилів (у разі потреби); плани запроєктованих заходів; матеріали перенесення проєкту в натуру (на місцевість).   «Робочі проєкти землеустрою розробляються суб’єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій”, згідно з договором про розроблення робочого проєкту землеустрою, укладеним між замовником та розробником., - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Тетяна Гетьман.  Детальніше із текстом постанови кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил розроблення робочих проєктів землеустрою» від  02 лютого 2022 р. № 86 можна ознайомитись за посиланням.

12 січня 2022

У 2022 році Уряд має амбітні цілі у сфері розвитку інфраструктури в межах програми Президента «Велике будівництво». Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів України 12 січня. «Цьогоріч передбачається будівництво та ремонт не менше 5 тис. км доріг та запуск проектів державно-приватного партнерства в дорожній сфері. Для їх збереження плануємо збільшити на автошляхах кількість WIM-систем (зважування-в-русі). Продовжимо також реалізацію ініціатив для покращення залізничного сполучення та інфраструктури. Зокрема, плануємо відремонтувати більше 600 км колій та електрифікувати нові ділянки, оновити рухомий склад «Укрзалізниці», — відзначив Денис Шмигаль. Як зауважив Прем’єр-міністр, цього року Уряд також дасть старт програмі «Велика термомодернізація». За його словами, очікується реалізація щонайменше 500 енергоефективних проектів за рахунок Фонду енергоефективності. А також у сумі з бюджетними коштами та кредитними коштами планується здійснити термомодернізацію 5 тисяч будинків. «Розвиток транспортних стратегічних хабів — невід’ємний елемент для розвитку держави та економічної спроможності регіонів. Це і проекти щодо розвитку прикордонної інфраструктури, це і будівництво аеропортів. Цього року готуємось до старту проектів з будівництва двох аеропортів на Сході України», — зазначив очільник Уряду. За словами Прем’єр-міністра, цього року також передбачається створення Фонду внутрішніх водних шляхів, кошти якого підуть на модернізацію річкової інфраструктури. Крім того, Міністерство інфраструктури спільно з Міністерством економіки мають запустити програму відродження суднобудування.  Денис Шмигаль додав, що не менш очікуваним у 2022 році також є реалізація проекту «Велика реставрація», а також продовження програми Президента «Зелена країна».

10 січня 2022

Розпочато прийом заявок на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. Премію присуджують особам до 35 років за досягнення у розбудові України упродовж 2021 року. Також при цьому можуть враховуватися досягнення кандидата на присудження Премії за попередні роки. Щороку присуджується до двадцяти премій у розмірі 50 тисяч гривень кожна. Премію не присуджують повторно, а також за досягнення, за які особи відзначені державними нагородами. Для здобуття премії районні держадміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, які не мають статусу всеукраїнських, відокремлені підрозділи всеукраїнських громадських об’єднань, благодійні організації, місцеві або регіональні ЗМІ мають можливість подати до 1 березня 2022 року не більше як на одну особу. При подачі документів необхідно врахувати цю інформацію: пропозиції про присудження премії за затвердженою формою (https://cutt.ly/MU6AeS9).  матеріали кандидата на присудження премії (відео-, фото презентації, наукові та навчально-методичні публікації, матеріали в місцевих, регіональних та всеукраїнських засобах масової інформації, на вебпорталах тощо); характеристику кандидата на присудження премії із зазначенням його досягнень (інформації про реалізовані громадські проєкти та отриманий соціальний ефект) за підписом керівника, що скріплюється печаткою; копію паспорта кандидата на присудження премії; копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, окрім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному перевірчому органу і мають відмітку у паспорті; згоду кандидата на обробку персональних даних; довідку, що підтверджує місце проживання кандидата на здобуття премії, яка видана в установленому порядку; довідку з установи банку щодо рахунку в національній валюті. Важливо! Повний пакет документів надсилати на поштову адресу: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна 42, каб. 313 а. З деталями можна ознайомитись на сайті Міністерства молоді та спорту України. Форма пропозиції та критерії (https://cutt.ly/yU63J46) висунення кандидата на присудження премії. Додаткова інформація щодо організаційного, інформаційного та технічного забезпечення присудження Премії за телефоном: (044) 284-30-26 (відділ регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України). Нагадаємо, торік таку премію присудили львів’янці Христині Ковцун. Справа її життя – надання безплатної правової допомоги ветеранам, учасникам російсько-української війни. З 2016 року Христина надавала правову допомогу в спільноті юристів-волонтерів під егідою громадської організації «Юридична сотня».

7 грудня 2021

Навчального-спортивну базу літніх видів спорту сьогодні, 7 грудня, з робочим візитом відвідали Міністр оборони Олексій Резніков, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт та міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов. Керівник бази, полковник Руслан Сеник ознайомив присутніх з ключовими об‘єктами бази, найтитулованішими спортсменами та наймасштабнішими заходами, які приймає комплекс. Як зазначив Руслан Сеник, сьогодні база перебуває у задовільному стані. Найнагальніша потреба – реконструкція спортивно-стрілецького комплексу, який знищила пожежа у 2018 році. Для реконструкції будівлі, бліндажів та будівництва фінального тиру необхідно понад 453 мільйони гривень.  «Це великий і коштовний об’єкт, який вкрай необхідний для розвитку стрілецького спорту не тільки для Львівщини, а й для всієї країни. Однак зусиллями виключно обласного бюджету його зробити точно не вдасться. Саме тому потрібна консолідована співпраця профільного міністерства та міністерства оборони, в підпорядкуванні якого і знаходиться база», – зазначає керівник управління молоді та спорту Львівської ОДА Роман Хім’як. Нагадаємо, на спортивних об'єктах бази розвиваються 20 олімпійських та 11 неолімпійських видів спорту. Щоденно тут займаються до 900 спортсменів. Цьогоріч база прийняла 17 міжнародних турнірів

1 листопада 2021

Україна планує закупити кисневі станції. Кабінет міністрів виділив на це додатково 400 млн гривень. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на результати наради під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. За підсумками наради, профільним міністерствам було доручено організувати координацію закупівлі кисневих станцій. На ці потреби Уряд виділив додатково 400 млн гривень. Чому в лікарнях України підвищився попит на кисень: Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко розповів, що в українських лікарнях спостерігається підвищений попит на кисень для хворих. Це пояснюється, зокрема, поширенням "Дельта"-штаму та регламентними роботами на заводах. За його словами, наразі всі питання, щодо забезпечення лікарень киснем вирішуються оперативно та командно, а необхідність кризового реагування пов'язана з двома факторами. Перший - зростання використання кисню через значно більшу його потребу для лікування пацієнтів з "Дельтою". Другий - регламентні роботи на потужностях двох виробників кисню, які сумарно виробляють 130 т кисню. Регламентні роботи на одному заводі вже завершилися і на іншому - тільки розпочались, на іншому - роботи триватимуть до 1 листопада.

8 Червня 2021

Сервіс «єМалятко» запустили у жовтні 2020 року. Відтоді понад 125 тисячі українців скористалися послугою і зареєстрували народження дитини через додаток. Про це повідомили в Кабінеті Міністрів України. Тепер отримати свідоцтво про народження можна взагалі без відвідування жодних установ, а в поштовому відділенні або ж кур’єром додому. Вартість –  46 і 66 грн відповідно. Замовити доставку свідоцтва про народження відтепер можна Укрпоштою. Послуга доступна для всіх батьків новонароджених, які користуються послуою «єМалятко». Це зручно та допомагає уникнути зайвих соціальних контактів. Терміни доставки – до 2-х днів у межах області та до 3-х днів у межах України з моменту оформлення свідоцтва у відділі ДРАЦС. Оплатити можна готівкою після отримання замовлення. “Сьогодні разом з партнерами запускаємо першу в історії України доставку державних документів і робимо послуги для батьків ще зручнішими. Відтепер не потрібно стояти в чергах, ходити по держустановах, кур’єр доставить свідоцтво про народження одразу до дверей. Ціль Мінцифри – зробити всі держпослуги такими самими швидкими та комфортними”, – заявив Віце-прем’єр-міністр –  Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Крім того, Мінцифри запускає послугу «єМалятко» і для жителів тимчасово окупованих територій. Відтепер у додатку можна отримати українське свідоцтво про народження, якщо дитина народилася у Криму або в тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей. “Укрпошта вже тривалий час співпрацює з Міністерством цифрової трансформації. Тепер молоді батьки можуть подати заявку на реєстрацію дитини за кілька хвилин просто вдома, а за кілька днів отримати оригінал з доставкою до дверей. Це зручно, швидко і безпечно”, –  зазначила заступник генерального директора Укрпошти з розвитку бізнесу Олена Стьопіна. Довідково: «єМалятко» –  комплексна послуга для батьків новонароджених. За однією заявою, поданою онлайн, можна зареєструвати народження дитини та отримати до 9-ти державних послуг від різних органів влади, потрібних при народженні дитини.  

27 травня 2021

Кабінет міністрів озвучив протокольне рішення, напрацьоване спільно Міністерством культури та інформаційної політики, Міністерством охорони здоров'я та Міністерством закордонних справ. Воно передбачає пом'якшення карантинних вимог у сфері культури та туризму. Йдеться про зміни до постанови Кабміну № 1236 від 9 грудня 2020 р. «Львівська облдержадміністрація напередодні, 30 квітня, звернулася до Державного агентства розвитку туризму щодо пом'якшення карантинних вимог для сфери гостинності, - говорить Віталій Загайний, заступник голови Львівської ОДА. - Його напрацьовано спільно з бізнесом і на його підтримку – зокрема гідів, рестораторів, готелярів, турфірм. Ми задоволені ухваленням цього принципово важливого протокольного рішення за участю одразу трьох профільних щодо цієї тематики міністерств. Протокольне рішення – перший крок, попереду – власне внесення змін до постанови. Вони дозволять набагато повніше використовувати туристичні потужності регіону. А сфера гостинності отримає такий необхідний рестарт після пандемії CОVID-19». Ці зміни дозволять розширити можливості для проведення концертних, масових, культурних заходів, працювати різним типам засобів розміщення, буде знято часові обмеження для закладів громадського харчування та самоізоляції громадян України, також йдеться про одержання дозволу на перетин кордону іноземцями певних країн. Як поінформував міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, пункти протокольного рішення Кабміну діятимуть у двох варіантах: за умови негативного тесту на COVID-19 або ж за наявності документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 у відвідувачів та організаторів. Сформовані пропозиції змін до постанови, триває їх погодження у діалозі з Міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком.

27 травня 2021

Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства освіти і науки минулого тижня вніс зміни до розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” у 2021 році. Тепер для вчителів, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти та для педагогів початкової школи організують підвищення кваліфікації із організації інклюзивного навчання, використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання. За потреби також покриватимуть витрати на відрядження для підвищення кваліфікації вчителів, асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти. Не так давно Львівська ОДА за підписом голови Максима Козицького скерувала до Міністерства освіти і науки листа, аби на вищому рівні розглянули можливість скерування частини коштів субвенції на таке навчання для наших педагогів.

18 березня 2021

Вчора відбулося засідання Комітету з організації та проведення заходів, присвячених 35-м роковинам Чорнобильської катастрофи. Члени комітету, який очолив заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Віталій Загайний, розглянули  питання щодо соціального захисту, медичного забезпечення та організації пам’ятних заходів. Участь у засіданні взяли представники депутатського корпусу обласної ради, керівники профільних департаментів облдержадміністрації та представники громадських організацій Зокрема серед розглянутих питань: - проведення заходів із благоустрою територій меморіальних комплексів загиблим і померлим внаслідок Чорнобильської катастрофи;  - проведення зустрічей з учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особами, які потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи;  - проведення медичних оглядів громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у спеціалізованих закладах охорони здоров’я; - проведення диспансеризації громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; - пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема забезпечення ліками;  - проведення тематичних інформаційно-роз’яснювальних заходів в закладах освіти на території області; - організація та проведення заходів біля пам’ятного знаку «Героям і жертвам Чорнобиля» у м. Львові на вул. Морозній та інші. За результатами проведення засідання Комітету,  доручили підготувати розпорядження голови облдержадміністрації з визначенням відповідальних за виконання окремих питань відповідно до повноважень. Довідково: У Львівській області загалом налічується 7648 особи постраждалих від наслідків чорнобильської катастрофи, серед яких статус учасників ліквідації мають 3 808 осіб, статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи мають 3266 осіб (зокрема і 1266 дітей) та статус дружин/чоловіків, опікунів дитини померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою мають 574 особи.

18 березня 2021

Постановою Кабміну №205 внесли зміни у Порядок використання коштів за програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. На 2021рік на дану програму передбачили 1,0 млрд гривень. Вона передбачає компенсацію вартості за придбану с/г техніку у розмірі 25% , яку зможуть отримати сільгоспвиробники (юридичні особи та фізичні особи – підприємці). Скориставшись програмою підтримки, один сільгоспвиробник може розраховувати на фінансову підтримку до 60 млн грн. «Програма діє на протязі чотирьох років, і щороку дає позитивні результати. Зростає затребуваність та зацікавленість сільгосптоваровиробників у придбанні якісної сільськогосподарської техніки і високотехнологічного обладнання. Тож прийняті зміни сприятимуть збільшенню кількості закупівлі такої техніки, а отримана державна підтримка буде вагомою підмогою для аграріїв у проведенні польових робіт та ведення прибуткового бізнесу в цілому» - прокоментувала директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Гетьман. Довідково: У 2020 році за програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» 157 суб’єктів господарювання Львівщини отримали відшкодування в сумі 18,9 млн.грн за 484 од. закупленої техніки та обладнання вітчизняного виробництва. У 2019 році відшкодування в сумі 13,3 млн. грн. отримали 113 сільгоспвиробників за 267 од. техніки та обладнання.