Українців запрошують до обговорення проєкту Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору

29 вересня 2021

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року розроблена у межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської та на виконання відповідного указу Президента України. 14 квітня Кабінет Міністрів  її затвердив. Відповідно обласні адміністрації повинні напрацювати і подати до середини жовтня  обласний план заходів з реалізації стратегії. Сьогодні у Львівській ОДА відбулось засідання Комітету забезпечення доступності осіб з інвалідності та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної структур. Участь у заході взяв заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко, працівники департаментів,  особи з інвалідністю, а також онлайн долучилась представниця Офісу Президента. “Перед нами є відповідальне завдання – забезпечити доступність  осіб з інвалідністю, людей поважного віку,  батьків з дитячими візочками до об’єктів інфраструктури та внести у план ті заходи, які ми зможемо поетапно реалізовувати в межах фінансування” -  зазначив Юрій Бучко. У межах наради департаменту освіти на науки Львівської ОДА  доручили провести аудит  доступності освітніх будівель у кожному районі. Як підсумок,  буде сформовано перелік об'єктів та прилеглих територій, які потребують облаштування елементами доступності.  Окрім того, членам комітету Юрій Бучко доручив в робочому порядку завершити роботу над Планом заходів з реалізації стратегії у вказані терміни. Зазначимо, Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні включатиме заходи для усунення перепон у різних сферах життя, посилення можливостей та забезпечення рівних прав для всіх українців. Йдеться про досягнення безбар’єрності у шести вимірах: освітньому, громадянському, цифровому, фізичному, суспільному та економічному. Також стратегія міститиме чіткі індикатори щодо ефективності впровадження її ініціатив. Координує роботу над Стратегією міжвідомча робоча група Кабінету Міністрів України під головуванням міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова. До розробки Стратегії також долучилися більш ніж 230 експертів, понад 50 громадських організацій та аналітичних центрів із різних регіонів країни. Аналітичну та технічну підтримку надає експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР «Єднання» та ГО «Безбар'єрність». Ця діяльність здійснюється за сприяння проекту ПРООН «Права людини для України».

18 Червня 2021

  До Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору увійшло кілька ініціатив. Ця стратегія передбачає створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками: фізична, інформаційна, суспільна, економічна, цифрова та освітня безбар’єрність. Зокрема, у списку ініціатив: нові стандарти для безбар’єрних просторів, щорічне тестування всіх державних онлайн-ресурсів на відповідність стандартам доступності, стимули для підприємців, що працевлаштовують більше осіб з інвалідністю, ніж передбачено законом. За кожним з цих напрямків Стратегія пропонує комплекс рішень, спрямованих на різні суспільні групи, зокрема, людей з інвалідністю, молодь, батьків з маленькими дітьми, літніх людей. Головна мета – зробити безбар’єрність новою суспільною нормою, коли поважаються та враховуються особливості і потреби кожної людини. Наприклад, фізична безбар’єрність означає доступність громадського простору, будівель, транспорту та інфраструктури. Щоб її досягти пропонують проєктувати і будувати об’єкти з урахуванням особливих потреб людей, навчати будівельників та архітекторів, переглянути законодавство та вдосконалити моніторинг та контроль за дотриманням норм доступності. Щоб досягти інформаційної безбар’єрності, необхідно максимально застосовувати технології, що враховують потреби та можливості людей з порушеннями зору, слуху та різними рівнями комунікативності. Йдеться про використання абетки Брайля, друку великим шрифтом, перекладу на жестову мову, субтитрування та інш. Це має відкрити доступ до медіапродукції, послуг, виборчих та судових процесів, інформації, що надає держава.  Цифрова безбар’єрність передбачає вільний доступ для всіх до цифрової інфраструктури, отримання цифрових навичок та цифрових сервісів. Для цього планується забезпечити швидкісним інтернетом усе населення країни, адаптувати програми навчання цифрових навичок для людей похилого віку й людей з інвалідністю та щорічно тестувати всі державних онлайн-ресурсів на відповідність стандартам доступності. Для суспільної та громадянської безбар’єрності передбачають стимулювати партії більше залучати жінок до політичних процесів, надати інституційну підтримку молодіжним громадським організаціям, запровадити державну програму заходів з управління ризиками старіння нації та інш. Головна мета цього напрямку – забезпечити активну участь усіх без виключення у житті суспільства. Освітня безбар’єрність – це вільний доступ до освіти для всіх протягом всього життя. Для її досягнення пропонується навчати освітян працювати з людьми з особливими освітніми потребами; унормувати критерії доступності та комфорту освітніх просторів; розробити та впровадити державну програму раннього втручання та розвивати мережу університетів третього віку.  Для досягнення економічної безбар’єрності пропонують комплекс заходів, який забезпечить доступність підприємницької діяльності, руйнування бар’єрів на ринку праці, під час працевлаштування та на робочому місці. Наприклад, пропонується оптимізувати пільгове оподаткування та кредитування для молоді, жінок, літніх людей та людей з інвалідністю та стимулювати підприємців, що працевлаштовують більше осіб з інвалідністю, ніж передбачено законом. Більш детально з всіма напрямками Стратегії можна ознайомитись на сайті Мінрегіону за посиланням https://bit.ly/2OajTI1. Наразі триває робота над розробкою плану заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2021-2022 роки. Напрацювання Міністерствами пропозицій до плану заходів триватиме впродовж двох тижнів, а сам документ презентують наприкінці червня під час засідання Ради безбар'єрності.