«Головна мета декомунізації - зміна свідомості людей», - Сергій Рябенко

9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла «декомунізаційний пакет законів», що став правовою основою для подолання наслідків тоталітарних режимів в публічному просторі, інформаційній та культурній сферах. Про це інформують у департаменті комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

Так званий «декомунізаційний пакет» складався з чотирьох законопроектів, у яких йшлося про визнання державою борців за незалежність України у ХХ столітті, відкриття архівів радянських репресивних органів, засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Процес декомунізації в Україні стихійно активізувався під час ленінопаду в період Революції Гідності та узаконений прийняттям зазначеного пакета законів. Таким чином держава унормувала процес демонтажу і перейменування відповідних об’єктів у законний спосіб, щоб запобігти хаотичним діям.

А ті об’єкти, які мають історичну чи культурно-мистецьку цінність – після демонтажу передати у фонди відповідних музеїв.

Завдяки цим законам в Україні були змінені назви об’єктів топоніміки, населених пунктів, районів, закладів освіти, залізничних об’єктів та морських портів; демонтовані та усунуті з публічного простору монументи та пам’ятні знаки комуністичної доби.

«Декомунізація, на перший погляд, є лише зовнішнім протестом. Хоча головна мета цих законів набагато глибша – це зміна свідомості в голові людей. Суспільство має оцінити радянське минуле, злочини тоталітарної системи і зрозуміти, що не весь цей спадок СРСР, який дістався незалежній Україні, варто брати з собою в майбутнє. Якщо ми беремо його з собою в майбутнє, то ніяк не застраховуємося, що ці злочини можуть повторитися", – вважає юрист, один з розробників «декомунізаційного пакета законів» Сергій Рябенко.

Процес декомунізації розпочався в часи розпаду СРСР. Закони про відкриття архівів були ухвалені після падіння комуністичних режимів у Німеччині, Чехії, Польщі, Словаччині, Угорщині та інших державах. Комуністичний режим, як злочинний, засуджений на законодавчому рівні в низці східноєвропейських та балтійських держав.

Світлина із сайту Українського інституту національної пам'яті