Команда “Сокола” у Бібрці започаткувала традицію святкування Днів Європи у громадах

17 травня 2021р, Новини. Управління туризму та курортів, Департамент архітектури та розвитку містобудування, Прес-служба ОДА

Закрити.

У минулі вихідні, 15-16 травня, до Дня Європи на Львівщині урочисто підняли кільканадцять прапорів Євросоюзу на замках та інших важливих об’єктах і провели низку культурно-туристичних заходів. Стартувала нова традиція святкування з Бібрської громади під Львовом, а ініціатором стала команда проєкту “Сокіл. Перезавантаження”, який вже понад 2 роки займається відродженням історичного будинку товариства “Сокіл” у містечку.

Європейські стяги 15 травня одночасно - об 11.00 - замайоріли, зокрема, у Бібрській, Заболотцівській та Жовківській громадах. Підняли їх над Свірзьким та Підгорецьким замками, П’ятничанською вежею, Бібрською і Жовківською ратушами, а також над історичним будинком “Сокола” у Бібрці. Звучали гімни України та Євросоюзу, у Свіржі показові виступи провели лицарі ордену Паладинів, а в П’ятничанській вежі презентували оновлену експозицію. В урочистому піднятті прапорів України та Європи взяли участь дорослі і діти, представники органів місцевої, районної і обласної влади, митці, мандрівники, представники громадських організацій.

Інформаційним спонсором Днів Європи на Бібреччині стало управління туризму та курортів Львівської ОДА.

У межах святкування ціла низка громад, громадських організацій підписали меморандум з державним Українським центром культурних досліджень про створення краєзнавчого кластеру “Галичина - (не)звідана земля / Galicia - terra (in)cognita”, покликаного розвивати напрям культурно-туристичних індустрій. Крім представників Львівщини, творити кластер зголосилися громади з Тернопілля та Івано-Франківщини.

Впродовж дня гостей і мешканців громади запрошували проїхати туристичним маршрутом до фігури чеського барокового святого Яна Непомуцького в селі Суходіл, біля якої також відбувся “живий” фортепіанний концерт. По дорозі в кожному селі можна було відвідати старовинні церкви, які цього дня були відкриті для всіх мандрівників, а ввечері переглянути чеський фільм, разом із директоркою Чеського центру у Києві Радкою Рубіліною.

“Фактично, святкування Днів Європи в Бібрській громаді почалися торік, коли ми вперше організували одноденну мандрівку до фігури Яна Непомуцького в Суходолі. Тоді наша команда “Сокола” реалізовувала проєкт “Мандри Сокільські”, і цю придорожню статую високої мистецької роботи знайшов архітектор Іван Щурко, коли інвентаризував всю спадщину громади. Цьогоріч нашим партнером став Чеський центр у Києві при посольстві Чехії в Україні, оскільки Ян Непомуцький - чеський бароковий святий. За чеські кошти навколо фігури полікували столітні липи”, - розповідає координатор проведення Днів Європи на Бібреччині, член команди “Сокола” Анна Герич.

Кожна локація, де підняли прапор мала власну програму. Так, у Свірзькому замку гостей зустрічали лицарі, у П’ятничанській вежі оновили експозицію, а в “Соколі” та бібрській ратуші провели низку екскурсій для гостей і туристів. У неділю свято продовжили мандрівним квестом і мистецькою частиною у будинку “Сокола” в Бібрці.

Цьогоріч до святкування Дня Європи, зокрема, підняття прапорів долучилися Жовківська та Заболотцівська громади. Наступного року бібрчани точно мають намір цю традицію продовжити і розвинути.

Співорганізаторами святкування Днів Європи на Бібреччині стали волонтери проєкту “Сокіл.Перезавантаження”, Бібрська міська рада, Чеський центр у Києві при посольстві Чехії в Україні, Львівська обласна організація спілки архітекторів України, Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Возницького, а підтримали свято акціями підняття прапора всі найактивніші підприємці громади.

Ключові слова:

День Європи

Новини за темою

«Незліченна кількість вихідців з нашої області стали світилами не лише європейської, але й світової науки»,- Максим Козицький

21 травня 2021

Сьогодні, 21 травня, у машинному залі Львівської політехніки, відбувся мистецько-науковий захід «Україна в Європі шляхом першовідкриттів». Присвячений він Міжнародному Дню Європи. Ідея заходу – продемонструвати наукову позицію України, зокрема Галичини та Львова, через винаходи, досягнення і першість в світі львівських вчених, які своїми конкретними прикладами експериментів вводили Україну в європейське наукове сузір’я. Привітав учасників заходу голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Львівщина була і залишається потужним науково-освітнім центром і ми пишаємося тим, що незліченна кількість вихідців з нашого регіону стали світилами не лише європейської, але й світової науки. Ми повинні знати про видатних львів’ян, тому всіляко заохочуємо суспільство й організації бути ініціативними й запроваджувати такі проєкти частіше. Дякую усім причетним до організації заходу за неймовірні емоції й за те, що показуєте, наскільки талановитими є наші земляки»,- зазначив очільник області. Під час заходу через приклади конкретних особистостей, унікальність їхнього життя і феноменальність їхніх відкриттів присутні могли зануритися у царину науки. Також гості могли зрозуміти й відчути вплив науки на зображальне і виражальне мистецтво: симфонічні композиції, фешн-індустрію, скульптурну пластику, експериментальний живопис та інсталяцію. «Цей проєкт покликаний ознайомити нашого сучасника із незнаними постатями науковців, які через власні досягнення демонстрували ідентичність «гордого львів’янина чи львів’янки» у Європі та світі, а відтак – показати роль науки, мистецтва, музики й моди у формуванні інтелектуального та богемного середовища Львова на зламі ХІХ-ХХІ століть», – зазначив керівник департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА Роман Шепеляк. Силуети сучасної скульптури й модні манекени, симфонічні інтерактивні етюди, цифрові анімації, відео сюжети та світлова динаміка - все це стало частиною заходу, яка і знайомила присутніх з постатями науковців. Серед них: Франц Ксавер фон Цах -львів'янин, організатор першого в світі астрономічного симпозіуму, керівник найсучаснішої у XVIII ст обсерваторії в Європі. У Львівській астрономічній обсерваторії ним були зроблені вперше тріангуляційні заміри Львова, які допомогли створити карту Галичини. Ігнацій Юзеф Мартінович – професор фізики Львівського університету, завдяки якому 4 березня 1784 над Львовом піднялася повітряна куля з першим у світі автоматичним пальником на рідкому паливі. Людвіґ Ридиґер – доктор медицини Ґрайфсвальдського університету, ректор Львівського університету. У 1881 першим у світі виконав операцію на шлунок. Марія Склодовська-Кюрі – докторка природничих наук Паризького університету. Засновниця науки про радіоактивність, перша у світі відкрила полоній та радій. Двічі лауреатка Нобелівської премії – з фізики та хімії. У Львівській Політехніці, в липні 1912 прочитала лекцію. Йоган Зег - львів’янин, магістр фармації Віденського університету, винахідник способу хімічної дистиляції сирої нафти, піонер нафтопереробної промисловості. Завдяки йому 30 березня 1853 у Львові засвітилася перша в світі гасова лампа. Софія Окуневська – перша дипломована жінка-лікар Галичини, докторка медицини Цюріхського університету. Організувала перші у Львові курси для сестер милосердя. Одна з перших лікарів, що застосовувала променеву терапію в онкології. Зазначимо, що Львівська Політехніка - одна з перших політехнік в Європі і перша в Україні. А Машинний зал, де відбувся захід, був закладений на кошти імператора Франса Йосифа, як експериментальна майстерня для професорів, які були запрошені до Львова із Відня, Варшави, Німеччини, Чехії, Угорщини. Це приміщення поєднало в собі дух європейської науки та досягнення львівських науковців, які своїми винаходами підіймали престиж Галичини далеко за її межами Довідково: День Європи — свято, що відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом. В Україні ж офіційно щорічно його святкують у третю суботу травня з 2003 року.

В Україні триває інформаційна кампанія з нагоди Дня Європи

13 травня 2021

Міністерство освіти і науки втілює європейські цінності та підходи на практиці через освітні реформи. Старт масштабної освітньої реформи за європейськими принципами і підходами відбувся після прийняття нової редакцій рамкового Закону України «Про освіту». «Повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права, повага до прав людини, у тому числі представників національних меншин – це базові цінності, якими керується не лише Європейський Союз, а й активно реалізує Україна, зокрема через впровадження реформ у сфері освіти та науки», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Також він зазначив, що незважаючи на надзвичайно серйозні соціальні та суспільні виклики, пов’язані з пандемією, за допомогою спільних зусиль державної влади, органів місцевого самоврядування, освітян і науковців вдається долати труднощі, забезпечувати стабільне функціонування системи освіти та її неперервний розвиток. Наразі у МОН триває розроблення нової редакції Закону «Про дошкільну освіту». Він має на меті підвищення якості дошкільної освіти та розширення доступу дітей до неї. Після його ухвалення стануть можливими різні форми здобуття дошкільної освіти, зокрема сімейна. Згідно з законом, відбудеться і впровадження академічної та фінансової свободи закладів дошкільної освіти, а також нової моделі фінансування дошкільної освіти. Проєкт буде подано до Кабміну цьогоріч. У січні 2021 року Міністерством спільно з науковцями та педагогами розроблено й затверджено нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти, який є державним стандартом дошкільної освіти. Сьогодні з-поміж пріоритетів МОН є впровадження реформи «Нова українська школа» у середній школі. У вересні 2020 року Уряд затвердив Державний стандарт базової середньої освіти, на основі якого розроблено Типову освітню програму для 5-9 класів та розпочато розроблення модельних навчальних програм. Документи розроблено з урахуванням ключових компетентностей, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи). Також Урядом у серпні 2020 року схвалено Концепцію розвитку STEM-освіти, реалізація якої передбачена до 2027 року. На особливому контролі МОН – забезпечення освітнього процесу національних меншин. За ініціативи та під патронатом Першої леді України сьогодні активно впроваджується реформа шкільного харчування, яка знайшла свою підтримку в суспільстві. «Найважливішим досягненням у 2020 році було те, що ми змогли достойно напрацювати алгоритм роботи на період дистанційного навчання. Спільними зусиллями батьків, вчителів, здобувачів освіти та громад ми впоралися з викликами, спричиненими COVID-19. Це дало поштовх на шляху до діджиталізації освіти в Україні. Спільно з партнерами продовжуємо роботу, навчаємо вчителів і створюємо нові уроки, платформи, забезпечуємо покриття Інтернетом і знаходимо кошти на технічні можливості», – наголосив Сергій Шкарлет. МОН спільно з Мінцифри, Українським інститутом розвитку освіти (УІРО) та ГС «Освіторія» розробили та презентували національну електронну платформу «Всеукраїнська школа онлайн», яка функціонує як застосунок для змішаного та дистанційного навчання учнів 5-11 класів. Для всіх учнів, вчителів та батьків працює Learning Passport – глобальна освітня онлайн-платформа від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Microsoft Corp. Україна є однією з перших трьох країн світу, у яких він запрацював. Для розвитку сфери професійної (професійно-технічної) освіти розпочато її модернізацію. Так, фахівці МОН спільно з народними депутатами-членами Комітету з питань освіти, науки та інновацій, іншими стейкхолдерами сфери, розпочали роботу над законопроєктом «Про професійну освіту». Він має врахувати реальний стан справ та актуальні потреби у сфері. Вийти на фінальний варіант документа планується до кінця 2021 року. Крім того, рішенням колегії МОН схвалено Стратегію розвитку професійно-технічної освіти до 2023 року. Ідеї, закладені в документі, деталізують завдання Концепції реформи «Сучасна професійно-технічна освіта» на період до 2027 року. Разом ці документи визначають чотири пріоритетні напрями реформи галузі, а саме: створення ефективної системи управління та фінансування; забезпечення відповідності змісту та якості професійної освіти потребам ринку праці; розвиток партнерства у сфері; популяризацію профосвіти. Підтримуючи ідеї модернізації галузі, наприкінці березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти». Завдяки рішенню Президента МОН зможе прискорити модернізацію професійно-технічної освіти на національному рівні, збільшити фінансування напряму. На виконання Указу експертами Міністерства було підготовлено проєкт Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки. Нині проєкт документа розміщено на сайті МОН для громадського обговорення. Довідково. День Європи відзначається щорічно: 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом як річниця проголошення плану виходу Європи з післявоєнної кризи міністром закордонних справ Франції Робером Шуманом 9 травня 1950 року, відомої також як Декларація Шумана. В України свято відзначають з 2003 року у третю суботу травня. Шість базових цінностей ЄС зафіксовані в ст. 2 Договору про Європейський Союз: «Союз заснований на цінностях поваги людської гідності, свободи, демократії, рівності, правової держави і дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для держав-членів в рамках суспільства, що характеризується плюралізмом, недискримінацією, терпимістю, справедливістю, солідарністю і рівністю жінок і чоловіків».

Стартує конкурс дитячих малюнків «Європейська Україна – очима дітей»

28 квітня 2021

В межах тижня Європи, який відбуватиметься з 10 по 16 травня, департамент міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва оголошує конкурс дитячих малюнків «Європейська Україна – очима дітей». День Європи все європейське співтовариство відзначає 15 травня. Це свято в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. І ми – її частина. Умови конкурсу: - Малюнки повинні відповідати тематиці «Європейська Україна», зокрема «Україна – європейська країна зі спільними традиціями і цінностями». - Вік учасників – до 14 років. Малюнки потрібно надсилати у двох форматах: 1. Фотографію малюнку – на електронну пошту promotion.loda@gmail.com 2. Оригінал малюнку – на адресу департаменту МТД та МС Львівської ОДА: 79008, м. Львів, вул. В. Винниченка, 18. На зворотній стороні обов’язково зазначити назву малюнку, прізвище, ім’я автора, вік автора, адресу (область, район, місто/село). Конкурс триватиме до 12 травня 2021 року. Результати конкурсу та імена переможців у трьох вікових категоріях (до 7 років, 8-11 років та 12-14 років) будуть оголошені у День Європи, 15 травня, на офіційній сторінці департаменту МТД та МС у Facebook.

Львівська національна філармонія запрошує поціновувачів музики на онлайн-концерт «До дня Європи»

16 травня 2020

Щороку, у третю суботу травня, в Україні відзначають День Європи. Це свято відзначається в нашій країні на державному рівні з 2003 року згідно з Указом Президента «Про День Європи». У самій Європі цей день відзначають 9 травня відповідно до рішення, ухваленого у 1985 році на саміті Ради ЄС у Мілані. Традиційно з нагоди Дня Європи в українських містах організовуються і проводяться святкові тематичні заходи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації. Проте цьогоріч заходи до Дня Європи, у зв’язку з запровадженим карантином у державі, проходять онлайн. Львівська національна філармонія долучається до святкування і сьогодні, о 15.00 транслюватиме концерт «До дня Європи». Це буде незвичний музичний перформанс без глядачів, проте — сповнений емоціями і європейським шармом. Онлайн-трансляції заходу проводитимуться на мережевій платформі YouTube та фейсбук-сторінці Львівської національної філармонії. На сцені Концертного залу Людкевича прозвучить твір італійського композитора Дж. Россіні. Petite Messe solennelle — «Маленька Урочиста Літургія». Її виконуватимуть: Софія Соловій (сопрано), Тетяна Вахновська (мецо-сопрано), Сергій Кутепов (тенор), Юрій Григораш (баритон), Мирослав Драган (фортепіно), Оксана Рапіта (фортепіано), Олена Мацелюх (орган), Камерний Хор «Глорія». Диригуватиме Володимир Сивохіп.

Львівщина відзначає День Європи

16 травня 2020

Сьогодні, 16 травня, очільник Львівщини спільно із донькою Софією та в.о. Представника МЗС України у Львові Катериною Терек-Медвецькі урочисто підняли прапор Європейського Союзу біля будівлі Львівської обласної державної адміністрації. День Європи — свято, що відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року. Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький долучився до відзначення цієї дати. «Для кожного мешканця нашої країни сьогодні — особливий день. Наш народ довів, що ми — європейська нація, незалежна європейська держава. Українці не раз демонстрували всьому світу вірність європейським цінностям: під час Революції Гідності прапори Європейського Союзу майоріли поруч з нашими синьо-жовтими стягами. Вірю, що вже зовсім скоро наша країна стане повноправним членом ЄС та НАТО, адже Україна — серце Європи», — наголосив Максим Козицький. Приєдналась до вітань з нагоди відзначення Дня Європи також Катерина Терек-Медвецькі. «Рух України до ЄС — незворотній. Успішна євроінтеграція сприяє економічному розвитку країни, зокрема залученню інвестицій в Україну. Сам процес євроінтеграції став більш прозорим та зрозумілим для громадян України, адже сьогодні кожний українець має доступ до “Пульсу Угоди” — онлайн-системи моніторингу виконання Плану заходів щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Великі завдання стоять перед регіонами у питаннях залучення до співробітництва з ЄС, зокрема, у реалізації низки освітніх, наукових, культурних, ділових проектів та програм ЄС», — зазначила пані Катерина Терек-Медвецькі. Нагадаємо, що перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи в 1964 році. Пізніше Європейський Союз почав відзначати свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, внаслідок чого деякі називають її «Днем Шумана». День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили. Рада Європи святкувала однойменне свято у день свого заснування 5 травня 1949 р. до 1964 р. Європейський Союз затвердив 9 травня як День Європи на саміті в Мілані 1985 р., вирішивши увічнити день проголошення Декларації Шумана. У декларації пропонувалося об'єднання французької та західнонімецької вугільної та металургійної промисловості, що призвело до створення Європейського співтовариства з вугілля та сталі, першого Європейського співтовариства, створеного в 1952 році. Також 9 травня вважається Днем народження Європейського Союзу. Європейська Комісія розпочала «плот культурних іконок» у 1985 році у відповідь на доповідь спеціальної комісії «За народну Європу» під головуванням П'єтро Адонніно. Його метою було сприяти європейській інтеграції шляхом сприяння загальноєвропейській ідентичності серед населення країн-членів ЄК. 29 червня 1985 року в Мілані Європейська рада прийняла «День Європи» разом із прапором Європи та іншими пунктами. Після заснування Європейського Союзу в 1993 році дотримання Дня Європи національними та регіональними органами влади значно зросло. Зокрема, Німеччина вийшла за межі святкування лише цього дня, починаючи з 1995 року, продовживши дотримання цілого «Тижня Європи» (Europawoche [de]), зосередженого на 9 травня. У Польщі Фундація Шумана, польська організація, яка виступає за європейську інтеграцію, створена в 1991 році, вперше організувала свій Варшавський парад Шумана в день Європи 1999 року, в той час виступаючи за вступ Польщі до ЄС. Про дотримання 9 травня як «Дня Європи» повідомлялося по всій Європі станом на 2008 рік. У 2019 році 9 травня став офіційним державним святом у Люксембурзі щороку, відзначаючи День Європи. Вибір ЄС щодо дати заснування Європейського співтовариства з вугілля та сталі, а не самого ЄС, пов'язаний з розповіддю Шумана, в якій стимулювання економічного зростання та зміцненням миру між Францією та Німеччиною, подається як передчуття «покликання Європейського Союзу, який буде головною інституційною базою для значно подальшої європейської інтеграції пізніших десятиліть». Європейська Конституція юридично закріпила б усі європейські символи в договорах про ЄС, однак договір не був ратифікований у 2005 році, а використання продовжуватиметься лише нині фактично. Заміна Конституції, Лісабонський договір, містить декларацію шістнадцяти членів, що підтримують символи. Європейський Парламент «офіційно визнав» День Європи у жовтні 2008 року. Святкується в різних формах в більшості держав — членів Європейського союзу і сусідніх країн, таких як Туреччина, Україна, Молдова, хоча, як правило, не святкується у Великій Британії у зв'язку з євроскептицизмом. Через політичний характер свята, в цей день проводять освітні заходи про Європейський Союз або виступають на підтримку європейської інтеграції. Прапор грає важливу роль в загальних урочистостях в якості ще одного символу. Незважаючи на перевагу 9 травня, деякі європейці, як і раніше відзначають це свято 5 травня, підкреслюючи роль Ради Європи в захисті прав людини, парламентської демократії і верховенства закону. На відміну від цього, Декларація Шумана є лише пропозицією об'єднати французьке і німецьке вугілля і сталь. Крім того, 9 травня збігається з День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003. День Європи в Україні відзначається у третю суботу травня. День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Традиційно урочиста церемонія відкриття Дня Європи проходить у Києві. На Хрещатику облаштовується так зване «Європейське містечко» за сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС. Таке містечко складається з павільйонів, що представляють Україну, кожну державу-члена ЄС, Європейську Комісію та міжнародні організації. У павільйонах презентується географія, культура, історія найбільших міст держав-членів ЄС, організовуються публічні дебати з послами та представниками української влади, проводяться вікторини з європейської тематики та мовні курси, облаштовуються «куточки національних страв» тощо. Традиційно протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.

Сьогодні - День Європи

9 травня 2020

День Європи — свято, що відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року. Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи в 1964 році. Пізніше Європейський Союз почав відзначати свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, внаслідок чого деякі називають її «Днем Шумана». День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили. Рада Європи святкувала однойменне свято у день свого заснування 5 травня 1949 р. до 1964 р. Європейський Союз затвердив 9 травня як День Європи на саміті в Мілані 1985 р., вирішивши увічнити день проголошення Декларації Шумана. У декларації пропонувалося об'єднання французької та західнонімецької вугільної та металургійної промисловості, що призвело до створення Європейського співтовариства з вугілля та сталі, першого Європейського співтовариства, створеного в 1952 році. Також 9 травня вважається Днем народження Європейського Союзу. Європейська Комісія розпочала «плот культурних іконок» у 1985 році у відповідь на доповідь спеціальної комісії «За народну Європу» під головуванням П'єтро Адонніно. Його метою було сприяти європейській інтеграції шляхом сприяння загальноєвропейській ідентичності серед населення країн-членів ЄК. 29 червня 1985 року в Мілані Європейська рада прийняла «День Європи» разом із прапором Європи та іншими пунктами. Після заснування Європейського Союзу в 1993 році дотримання Дня Європи національними та регіональними органами влади значно зросло. Зокрема, Німеччина вийшла за межі святкування лише цього дня, починаючи з 1995 року, продовживши дотримання цілого «Тижня Європи» (Europawoche [de]), зосередженого на 9 травня. У Польщі Фундація Шумана, польська організація, яка виступає за європейську інтеграцію, створена в 1991 році, вперше організувала свій Варшавський парад Шумана в день Європи 1999 року, в той час виступаючи за вступ Польщі до ЄС. Про дотримання 9 травня як «Дня Європи» повідомлялося по всій Європі станом на 2008 рік. У 2019 році 9 травня став офіційним державним святом у Люксембурзі щороку, відзначаючи День Європи. Вибір ЄС щодо дати заснування Європейського співтовариства з вугілля та сталі, а не самого ЄС, пов'язаний з розповіддю Шумана, в якій стимулювання економічного зростання та зміцненням миру між Францією та Німеччиною, подається як передчуття «покликання Європейського Союзу, який буде головною інституційною базою для значно подальшої європейської інтеграції пізніших десятиліть». Європейська Конституція юридично закріпила б усі європейські символи в договорах про ЄС, однак договір не був ратифікований у 2005 році, а використання продовжуватиметься лише нині фактично. Заміна Конституції, Лісабонський договір, містить декларацію шістнадцяти членів, що підтримують символи. Європейський Парламент «офіційно визнав» День Європи у жовтні 2008 року. Святкується в різних формах в більшості держав — членів Європейського союзу і сусідніх країн, таких як Туреччина, Україна, Молдова, хоча, як правило, не святкується у Великій Британії у зв'язку з євроскептицизмом. Через політичний характер свята, в цей день проводять освітні заходи про Європейський Союз або виступають на підтримку європейської інтеграції. Прапор грає важливу роль в загальних урочистостях в якості ще одного символу. Незважаючи на перевагу 9 травня, деякі європейці, як і раніше відзначають це свято 5 травня, підкреслюючи роль Ради Європи в захисті прав людини, парламентської демократії і верховенства закону. На відміну від цього, Декларація Шумана є лише пропозицією об'єднати французьке і німецьке вугілля і сталь. Крім того, 9 травня збігається з День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003. День Європи в Україні відзначається у третю суботу травня. День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Традиційно урочиста церемонія відкриття Дня Європи проходить у Києві. На Хрещатику облаштовується так зване «Європейське містечко» за сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС. Таке містечко складається з павільйонів, що представляють Україну, кожну державу-члена ЄС, Європейську Комісію та міжнародні організації. У павільйонах презентується географія, культура, історія найбільших міст держав-членів ЄС, організовуються публічні дебати з послами та представниками української влади, проводяться вікторини з європейської тематики та мовні курси, облаштовуються «куточки національних страв» тощо. Традиційно протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.