В Україні створюють Конгрес регіональних влад, - Кирило Тимошенко

10 травня 2022

У процесі підготовки плану відновлення та модернізації країни його розробники вийшли на фінальну стадію, збираючи дані про потреби областей від найменшого населеного пункту до великого міста. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко. «Ми готові до того, що російські окупанти можуть знову прийти на нашу територію, проте в жодному разі ми не будемо збавляти темпи відновлення постраждалих від війни регіонів, де припинилися бойові дії. Люди не можуть жити на руїнах, необхідно все приводити до ладу», – підкреслив він. За словами заступника керівника ОП, одне з першочергових завдань, яке реалізується зараз, це – проєктування будинків для внутрішньо переміщених осіб. Водночас, додав він, триває відновлення звільнених від окупантів територій. На деокупованих територіях – а на сьогодні це 1003 населених пункти – розгорнуто роботу гуманітарних штабів, обласних військових адміністрацій та ДСНС. «Розмінування вже проведено у 224 населених пунктах. Національна поліція відновила роботу у майже 600 деокупованих населених пунктах. Органи місцевого самоврядування запрацювали у 70% населених пунктів. Автомобільне сполучення відновлене на 70%, залізничне – на 42%», – сказав чиновник. Щодо відновлення критичної інфраструктури в деокупованих містах та селищах, то газопостачання відновлене у 650 населених пунктах, електроенергія – у 83%, водопостачання – у 60%, а робота АЗС – у 49% населених пунктах. При цьому послуги мобільного зв’язку надаються у 720 пунктах, а банки та Укрпошта запрацювали відповідно у 300 та майже 800 населених пунктах. «Днями на залізничний вокзал міста-героя Ірпінь прибула перша електричка після закінчення бойових дій. Менше ніж за місяць залізничники Львівського мостобудівельного загону, а також фахівці Державної спецслужби транспорту відбудували залізничний міст у Ірпені», – зауважив заступник керівника ОП. Крім того, на Київщині вже вдалося відновити рух на всіх зруйнованих переправах, окрім тих, які ще потребують розмінування. Нагадаємо, що раніше Тимошенко розповідав про нараду за участю Президента України Володимира Зеленського, яка торкалася виконання державного бюджету, підготовки плану відновлення та модернізації країни.

4 березня 2022

Сьогодні під час брифінгу у Львівській обласній військовій адміністрації радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк відповів на найпоширеніші запитання від українських та іноземних журналістів. Розпочали спілкування з процесу перемовини між Україною та країною-агресором. Як зазначив Михайло Подоляк, позиція Російської Федерації в питанні України жорстка, бо в іншому випадку вона б не нападала. Однак позиція зі сторони України також жорстка і, відповідно до цього, перемовини будуть складними. Основні тези з брифінгу на цю тему: По-перше, в процесі перемовин Україна має зараз сильну підтримку від західних партнерів. По-друге, Президент Володимир Зеленський не піде ні на жодні поступки, які можуть принизити боротьбу українців за територіальну цілісність і свободу. По-третє, українська делегація чудово розуміє мотиви противника та які території його цікавлять найбільше. Перемовини – це один з етапів проведення будь-якої війни. Безумовно, противник порушує правила ведення війни. Росіяни атакують цивільне населення та інфраструктуру, роблять усе, щоб посіяти паніку в людей та змусити їх чинити тиск на владу. Таким чином вони розраховують, що Україна підпише будь-які необхідні документи на умовах Російської Федерації. Ось це їхня тактика. Російська Федерація, коли планувала операцію примусу до миру в Україні, то вона думала, що операція буде короткочасною, а наслідки, до яких приведуть дії їхньої влади не будуть настільки суттєвими, як насправді є. Зараз триває затяжна битва на території багатьох міст України, відбувається гуманітарна катастрофа в центрі Європи. Пакет санкцій, під які потрапила Росія з боку західних партнерів затягнуться на роки і вони це чудово розуміють. З огляду на те, як зараз мужньо воює Україна, противник змінює свою позицію в переговорному процесі. Адже не секрет, що навіть Європа не очікувала від нас такої сили та відваги.

2 листопада 2021

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою на полях Конференції ООН з питань зміни клімату COP26 у Глазго. У межах зустрічі глав держав було укладено спільну Декларацію про визнання європейської перспективи України. Словаччина стала п'ятою державою – членом Європейського Союзу, з якою підписано подібний документ. «Сьогоднішнє підписання є дуже важливим прикладом для інших держав – членів ЄС щодо справжньої підтримки європейської перспективи України», – наголосив Володимир Зеленський. Глава держави акцентував увагу на важливості визнання європейської перспективи для підтримки процесу трансформації в нашій країні й висловив сподівання на подальшу стійку підтримку з боку Словаччини шляху України до набуття членства в ЄС і НАТО. Він також подякував Зузані Чапутовій за тверду підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Під час зустрічі сторони обговорили безпекову ситуацію на Донбасі та стан переговорів для досягнення миру. Президенти обмінялися думками щодо енергетичної безпеки України та Європи. Володимир Зеленський також поінформував словацьку колегу про перебіг реформ, будівництво доріг та діджиталізацію, що відбуваються в Україні.

25 жовтня 2021

Ситуацію зі зростанням рівня захворюваності на коронавірусну хворобу COVID-19 та заходи, яких вживає влада для протидії пандемії, обговорили учасники традиційної селекторної наради, що відбулася під головуванням Президента України Володимира Зеленського. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що минулого тижня у країні була зафіксована найбільша кількість нових хворих на COVID-19 за добу цієї осені – 23 785. Загалом на сьогодні – 339,5 тис. активних хворих та 45 674 заповнених ліжка. Також за минулий тиждень госпіталізовано найбільшу кількість осіб – 33 551. «Водночас за тиждень кількість зроблених щеплень перевищила півтора мільйона. Це рекордний показник. Понад мільйон осіб отримали першу дозу вакцини та майже 500 тисяч були щеплені другою дозою», – наголосив він. Очільник уряду нагадав, що минулого тижня Державна комісія ТЕБ і НС запровадила «червоний» рівень епідемічної небезпеки на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської та Херсонської областей. Також з 26 жовтня «червона» зона діятиме в Рівненській та Миколаївській областях. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначив, що якщо враховувати кількість померлих на 100 тис. населення з початку пандемії, показники України є нижчими за середні у Європі, а серед країн з населенням понад 10 млн осіб ми на 11-му місці. За його словами, поточні показники кількості померлих на 100 тис. населення в Україні втричі менші за пікові значення, які вже пройшли великі європейські країни. Керівник МОЗ зазначив, що у зв’язку зі зростанням захворюваності на COVID-19 спостерігається збільшення використання кисню в лікарнях. Він доповів про заходи, яких вживає Кабінет Міністрів для безперебійного постачання кисню до медичних закладів. Крім того, Віктор Ляшко повідомив, що НСЗУ збільшить тариф для лікарень за надання допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою, оскільки відповідний пакет послуг включає також забезпечення хворих кисневою підтримкою. На нараді також обговорили питання щодо розгортання додаткових ліжко-місць у медзакладах для надання допомоги госпіталізованим хворим на COVID-19. Президент України Володимир Зеленський доручив урядовцям активніше комунікувати з населенням щодо реальної об’єктивної ситуації з поширенням коронавірусної хвороби й тих заходів, яких мають вжити держава та громадяни для боротьби з нею та мінімізації негативних наслідків. Керівництво Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції доповіло щодо ситуації з перевірками дотримання нових карантинних норм перевезення у міжобласному сполученні. Правоохоронці активно протидіють підробкам COVID-сертифікатів та ПЛР-тестів, за що передбачена кримінальна відповідальність.

22 липня 2021

Президент України Володимир Зеленський вчора, 21 липня, підписав ініційований ним Закон «Про корінні народи України» № 1616-IX, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2021 року Документ спрямований на максимальний захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів роботи з Українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів. Закон визначає, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми, кримчаки. «Корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України», – йдеться в документі. Корінні народи мають право на самовизначення у складі України та політичний статус у межах Конституції та законів України. Вони мають колективне та індивідуальне право на повне володіння всіма правами людини та основоположними свободами. Законом забороняється заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів України. Згідно з документом, який підписав Глава держави, корінні народи мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини; визначення переліку власних місць та об'єктів релігійного та культурного значення; відновлення своєї історичної топоніміки; співпрацю із закладами освіти задля забезпечення вивчення своєї мови, історії, культури корінного народу. Також корінні народи мають право через представницькі органи створювати свої засоби масової інформації та отримувати державну підтримку. Крім того, корінні народи можуть спрямовувати частину доходів від користування природними ресурсами, розташованими на території АР Крим та міста Севастополя, на свої потреби; на резервування для представників корінних народів, що повертаються на територію Криму, земель сільськогосподарського та іншого призначення. Представницькі органи корінних народів можуть брати участь у їхньому міжнародному представництві. Закон набирає чинності з дня його опублікування (крім частини 3 ст. 7, якою визначено право корінних народів на спрямування частини доходів від користування природними ресурсами на потреби корінних народів України, яка набирає чинності після повернення тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя під загальну юрисдикцію України).  

4 Червня 2021

З 3 червня при Офісі Президента запрацював постійний офіс Конгресу місцевих і регіональних влад, який допоможе представникам регіонів безпосередньо звертатися зі своїми питаннями до центральної влади. В офісі Конгресу вони зможуть вирішувати будь-які питання, що стосуються життя регіонів.  Про це заявив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко після засідання в Хмельницькому Палати місцевих влад Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України. «Для нас було важливо, аби Конгрес працював системно. Відтак, починаючи відсьогодні, на базі Офісу Президента України запрацював постійний офіс Конгресу місцевих та регіональних влад. Є проблеми, питання – будь ласка, телефонуйте, пишіть, приїжджайте, передавайте документи, плануйте зустрічі. Та хоча б просто на каву заходьте, коли буваєте у Києві», - написав у Facebook Тимошенко. Заступник голови ОП також пообіцяв, що він особисто контролюватиме вирішення питань, що стосуються життєдіяльності громад. За необхідності для вирішення цих питань будуть підключатися також Кабінет міністрів і парламент. У засіданні Конгресу в Хмельницькому взяли участь 150 делегатів і понад сто представників місцевих громад. Серед питань, піднятих ними, була низка загальних, які хвилюють практично всі регіони: питання підготовки до нового опалювального сезону, списання боргів перед НАК "Нафтогаз України", передачі громадам об'єктів комунальної власності, забезпечення фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, створення умов для індустріальних парків, роботи ПТУ і багато інших.  «Відсьогодні Конгрес – це найбільший у країні майданчик для вирішення проблем у регіонах. Без різниці чи це великий обласний центр, чи маленьке містечко. Все відбуватиметься напряму», - зазначив заступник голови ОП. Створений при Офісі Президента офіс Конгресу дозволить вирішувати ці питання максимально швидко та ефективно.

19 березня 2021

Останні дії глави Офісу Президента Андрія Єрмака привели до встановлення каналів комунікації України та США, спрямованих на протидію впливу Російської Федерації. Про це написав у Facebook політконсультант Сергій Биков. «Розвідка США не визнала причетність влади України до втручання у вибори США. При цьому, розвідка побачила, що президент РФ Володимир Путін був у курсі дій подсанкціонного нардепа Деркача та його спроб скомпрометувати Джо Байдена, втрутившись в американські вибори публікацією плівок. Джо Байден в інтерв'ю назвав Путіна вбивцею і сказав, що Росія відповість за втручання у вибори. Дубинський і Деркач (народні депутати - прим. ред.) вже заплатили за свою участь в цій історії санкціями», - розповів він. В даний момент у Банкової є «коридор можливостей» при взаєминах з США, і глава ОП Єрмак провів кілька кадрових призначень, спрямованих на зміцнення зв'язків двох країн. «Оксана Маркарова відправлена ​​послом України в США, заступником в ОП узятий Ігор Брусило. Маркарова повинна працювати з демократичним лобі в США, а Брусило змістовно готувати візити президента, наповнюючи їх змістом. Ці кадрові рішення були тактичними ходами Андрія Єрмака, який відповідає за міжнародку», - зауважив експерт. За словами Бикова, зараз Єрмак готує розмову радників країн Нормандського формату, паралельно посилюючи взаємодію з США, демонструючи Байдену, що Україна готова боротися з російським впливом. «Медведчук, санкції проти телеканалів, деолігархізація, виключення Дубинського з «Слуги народу», розслідування підписання Харківських угод, запуск «Кримської платформи» і кадрове посилення на американському напрямку - це все тактика ОП. Очевидно, що Єрмак затіяв багатоходівку зі спробою налагодити предметні відносини з США по Росії, посилити тиск на Москву з питання Криму», - резюмував експерт.