"Петро Франко: Формула долі. Життєпис на тлі доби». У Домі Франка презентували монографію франкознавиці Наталі Тихолоз

27 жовтня 2020

Сьогодні у Львові відбулось відкриття муралу з портретом першого директора Дому Франка – Петра Франка, 130-ліття якого святкуємо цього року. Відомий художник Святослав Владика та творча група "Sacred Universe" намалювали мурал на підпірній стіні музею на вул. Івана Франка, 150. «Насамперед хочу подякувати усім працівникам за вашу працю і за ваші ініціативи. За те, що стільки робите для того, аби популяризувати славний рід Франків. Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки. І сьогодні мене переповнюють радість і гордість за те, що Львівщина так гідно вшановує пам'ять Франкового сина. Нещодавно, на свято Покрови, у Нагуєвичах відкрили перший в Україні пам’ятник Петрові Франку, сьогодні ми свідки відкриття муралу. Дякую митцеві Святославу Владиці за довершену роботу, ініціаторам та організаторам створення муралу, та усім, хто доклався до реалізації цього важливого проєкту», - зазначив під час відкриття муралу голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Сьогодні ми маємо честь бути тут, на відкритті проєкту, присвяченого інженерові-хіміку, науковцеві, педагогу, письменнику, винахіднику, депутату, авіатору, воїну, але на жаль, досі мало відомій постаті. Цей проєкт зародився завдяки солідарності людей, які не говорять багато, але роблять швидко і якісно. Вкотре дякую за можливість створення муралу облдержадміністрації, адже у день народження музею Франка, 10 жовтня, ми отримали подарунок – Сертифікат на реалізацію арт-проєкту «Петро Франко. Повернення» на суму 98 тис гривень», - розповів директор Дому Франка Богдан Тихолоз. Під час відкриття франкознавиця, доцент ЛНУ імені Івана Франка Наталя Тихолоз розповіла про життя і творчість Петра Франка. Вітальне слово виголосила також Анастасія Слюсаренко, очільниця Львівського осередку Пласту. Святослав Владика, художник, автор муралу, поділився своїми враженнями від творчої праці. Музичний супровід заходу створила Національна Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик». Почесну варту несли пластуни та члени Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять».   Марта Кудляк

14 жовтня 2020

З нагоди 130-річчя від дня народження Петра Франка та до Дня захисника України сьогодні, 14 жовтня, на площі Літературно-меморіального музею Івана Франка в Нагуєвичах, відкрили перший пам’ятник Петрові Франку. Петро Франко – наймолодший син Івана Франка, український педагог, письменник, науковець-хімік, учасник національно-визвольних змагань. Серед учасників відкриття голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Цьогоріч я мав приємність бути присутнім на багатьох заходах, присвячених Іванові Франку. Кожного разу, коли відвідую такі події – все більше і більше розумію, якою значущою є ця постать для української науки та літератури. А історію творення української нації без Івана Яковича уявити взагалі неможливо. Та сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати наймолодшого сина Івана Франка – Петра. Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки та музейної справи»,-  зазначив очільник області. Також Максим Козицький відзначив важливість роботи музею Франка у Львові, першим директором якого став Петро Франко та усіх, хто працює над розвитком установи.   «Цієї суботи я мав нагоду відвідати музей Івана Франка у Львові, який, завдяки активним зусиллям Петра Франка, 80 років тому відчинив свої двері для відвідувачів, а першим його директором став сам Петро Іванович. Перебуваючи тут, я відчуваю особливу атмосферу і те, з якою любов’ю і відданістю ви здійснюєте цю важливу місію – бережете пам’ять про славетний Франковий рід. Ми горді з того, яким є Дім Франка у Львові і Батьківська садиба Франка в Нагуєвичах сьогодні. Я щиро вдячний вам за вашу працю. Дякую ініціаторам та організаторам створення пам’ятника, скульптору за довершену роботу та усім, хто доклався до реалізації цього важливого проєкту», - наголосив очільник області. Автором пам’ятника Петру Франку у с. Нагуєвичі є скульптор Іван Мисакович -випускник Львівської національної академії мистецтв. Зазначимо, що в межах заходу відбувся концерт за участі студентсько-викладацького колективу Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського   Довідково: Петро Франко (28 червня 1890, с. Нагуєвичі - 28 червня 1941) – організатор "Пласту" у Львові, четар Українських Січових Стрільців та сотник Української Галицької Армії, видатний вчений-хімік та винахідник, професор, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, відомий письменник та публіцист міжвоєнного часу, громадський діяч Галичини - народився в родині Івана та Ольги Франко, перший директор Львівського музею Івана Франка та автор ідеї створення першого заповідника в Нагуєвичах у 1940 р.  З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 вивезений радянською владою зі Львова на схід. Розстріляний 28 червня 1941 року.                   

4 липня 2019

Почесний голова Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих, голова Львівського обласного товариства політичних в’язнів та репресованих Петро Франко відзначає ювілей. 4 липня досліднику, письменнику, редактору та громадському діячу виповнилося 85 років. З нагоди ювілею у Архикатедральному соборі святого Юра відбувся святковий молебень. Опісля ювіляр приймав вітання з нагоди дня народження. Привітав Петра Франка т. в. о. голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський. «Я належу до тих людей, які мали можливість певний час з вами працювати і брати приклад, я сподіваюсь, що ця співпраця продовжуватиметься. Приклад стержня, який має велика людина з великої букви. Нам треба гордитися, що ми маємо честь з вами працювати. Бажаю, щоб ця енергія, ця сила українського духу, яка живе у вас, випалила всіх недругів, ворогів, які є в України, і щоб ця енергія зігрівала ваших друзів», - зазначив Ростислав Замлинський. Також Ростислав Замлинський вручив Петрові Франку почесну грамоту.   Довідково     Петро Франко - голова Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих від 1992 року до сьогодення, від 2010 до 2015 року – голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, а від 2015 – Почесний голова, дослідник, письменник, редактор, громадський діяч. Народився 4 липня 1934 року в с. Глиниці Яворівського району Львівської області, українець, освіта вища. За участь у національно-визвольній боротьбі у 15-річному віці був ув’язнений (1949) і за рішенням Особливої наради при МДБ СРСР засуджений на 5 років особливих концентраційних таборів. Ув’язнення відбував у Мордовських особливих концтаборах під каторжним номером Ц-117, який був викарбуваний на його табірній одежі. 27 березня 1990 року на будинку клубу Львівського молочного заводу (де він працював від 1963 до 1998 р.) встановив синьо-жовтий прапор. Реабілітований 1991 року. Сеньйор Пласту. З 1992 року є членом Комісії Львівської обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих. Помічник-консультант народного депутата України ІІ та ІV скликань Лева Глухівського, радник голови обласної ради (1998, 2006). Один із співзасновників журналу «Свобода народів». Член редакційної колегії громадського та літературного часопису Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих «Зона» (від 2003 р.). Член обласної редакційної колегії науково-документальних видань «Книга пам’яті України», «Реабілітовані історією», «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні» (2005, 2008, 2009), член редакційної колегії книжки «Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих: історія створення та діяльність» (Київ, 2007). Член Національної спілки журналістів України (2018). Член редакційної колегії Всеукраїнського товариства «Меморіал імені Василя Стуса» (від 2018 р.). Завдяки його зусиллям, виготовлено і встановлено меморіальні таблиці Юрію Липі на Яворівщині, Петрові Франку, Романові Сушку, Патріарху Йосифу Сліпому, Романові Шухевичу, Євгенові Коновальцю, Митрополитові Андрею графу Шептицькому (1994, 1996, 1996, 1997, 2000, 2004, 2008) у Львові. Один із ініціаторів відновлення військових поховань УСС і УГА на 38-му полі Янівського та виділення 76-го поля на Личаківському кладовищах у Львові для поховання борців за волю України. За вагомий особистий внесок в організацію і проведення II Всесвітнього Конгресу українських політичних в’язнів нагороджений оргкомітетом «Похвалою» (Київ, 1993). За час роботи головою Товариства Світовою лігою українських політичних в’язнів нагороджений грамотою (Нью-Йорк, 1996). У 2002 р. Петро Франко підготував і подав у Місію «Постуляційний центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ» документи на відкриття беатифікаційного процесу на отця Андрія Бандеру. У 2002 р. в книжці «Уславлені постаті України» (Київ, 2002 р.; випуск перший, С. 384–385) Петра Франка занесено до почесного переліку видатних особистостей України. Працюючи з архівними документами у 2005 році, виявив, що на Янівському кладовищі (поле 50) є таємні поховання у братській могилі замордованих енкаведистами 26-х дітей, яких вони ночами вивозили із львівських тюрем № 2 і № 4 впродовж 1949–1951 рр. За його наполегливою ініціативою у травні 2012 року було відкрито й освячено величавий надмогильний пам’ятник цим дітям. У 2007 році зібрав, підготував архівні матеріали і подав клопотання до голови Львівської обласної ради про присвоєння почесного найменування Повітряному командуванню «Захід» імені Петра Франка – видатного діяча української революції 1917–1921 рр., у зміцненні боєздатності Повітряних сил Збройних сил України (є Указ Президента України від 28 березня 2008 року № 281/2008 про присвоєння імені Петра Франка 7-й бригаді тактичної авіації повітряного командування «Захід» Повітряних сил Збройних сил України). Член організаційних комітетів зі спорудження пам’ятників Степанові Бандері, Митрополиту Андрею Шептицькому, Романові Шухевичу, Євгенові Коновальцю, Героям ЗУНР та УГА у Львові та щодо будівництва меморіального комплексу «Територія Терору», музею національно-визвольної боротьби і меморіалу пам’яті жертв радянського політичного терору у Львові. Від усього клиру і вірних УГКЦ (1997), Інституту історії церкви (2003) отримав подяки. У 2004 р. від імені Святішого Отця Івана Павла II йому було уділено Апостольське Благословення. За подвижницьку працю на ниві християнської духовності та активну громадську позицію нагороджений почесною відзнакою «Пам’яті блаженного священомученика отця Омеляна Ковча» Львівської обласної ради (2012). Головний редактор і упорядник фундаментального видання – десятитомного збірника нарисів, спогадів і життєписів учасників національно-визвольної боротьби у першій половині XX століття «У боротьбі за волю України» (2002–2013). Упорядник таких книг: «Норильське повстання» (2010), Царський в’язень» (2010), «Доробок П.І. Франка» І том (2010) та «Петро Дужий» (2011), «Доробок П.І. Франка» ІІ том (2017). Має понад сто опублікованих статей. Автор 17 книг, серед них: «Охорона праці в м’ясній і молочній промисловості» (1994), фотоальбом «Про життєвий і творчий шлях Патріарха Йосифа Сліпого» (1997), «Петро Франко (сторінки життя)» (1999), «Криваві сліди «золотого вересня» (2005), «Репресоване духовенство УГКЦ (1939–1946 рр.)» (2006), «Нескорене юнацтво» (2007), «Доробок» (2009), «20 років поступу» (2011), «Ідіть за мною» (2012), «Незламні Норильчани» (2013), «Святець і батько» (2014), «Діти твої, Україно» (2015), «Героїчна Церква» (2016), «25 років поступу і звитяги (хроніка роботи Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих 1991–2016 рр.)» (Львів, 2016), «Перший в Україні смолоскип свободи» (2017), «Син Великого Каменяра» (2018), «Борці за Соборну Україну» (2019). Дипломант Фонду духовного відродження ім. Митрополита Андрея Шептицького (2009). Лауреат обласних премій імені В’ячеслава Чорновола та Степана Бандери (2007, 2014). З його ініціативи у м. Львові найменовано вулиці на честь Митрополита Андрея (графа Шептицького) (2004) та Героїв УПА (2008). У 2016 році за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня. У 2009 році «за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад Української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свободи людини і громадянина» нагороджений орденом Свободи (2009). Повний кавалер ордена «За заслуги» I ст. (2007), II ст. (2004), III ст. (1998). У 2012 році ім’я Петра Франка занесено до книги «Державні нагороди та нагороджені в Україні» (Видавничий Дім, Київ, 2012 р.; випуск перший, С. 34). Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська міська рада та Всеукраїнські громадські організації нагородили його почесними відзнаками, грамотами, дипломами, подяками та цінними подарунками. 14 грудня 2014 р. отримав від Патріарха УГКЦ Святослава Грамоту та медаль «Підпілля УГКЦ» з нагоди 25-річчя виходу УГКЦ з підпілля та на знак нашої вдячності». У травні 2016 р. удостоєний медалі Святого Великомученика Юрія Побідоносця від Архієпископа і Митрополита Львівського УГКЦ Ігоря (Возьняка). Ім’я Петра Франка подано у книжці «Почесні імена України – еліта нації» (Київ, 2017 р., 4 том, С. 335). З нагоди 25-річчя від дня створення Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції нагородила Петра Франка грамотою, а Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих – подякою (Київ, 2017). За вагомий особистий внесок у дослідженні історії футболу у Галичині та з нагоди 115-річчя ФК «Україна» нагороджений орденом професора Івана Боберського футбольним клубом «Україна-1903» ЛНУ імені Івана Франка (2018). За вагомий особистий внесок у військово-патріотичне виховання молоді та з нагоди 370-річчя визволення Львова від польської шляхти Універсалом Галицького козацтва імені Петра Сагайдачного удостоєний ордена Івана Сулими (2018). За активну участь у спорудженні пам’ятника у Львові «Героям ЗУНР та УГА», плідну наукову роботу з дослідження історії національно-визвольної боротьби та з нагоди 100-річчя ЗУНР нагороджений Почесною грамотою Львівської облдержадміністрації (2018 рік). Ім’я Петра Франка висвітлено у книжці «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати» (Київ, 2019 р., VII том, С. 28-29).

22 жовтня 2018

У четвер, 1 листопада, на перехресті вулиць Листопадового Чину та Івана Огієнка урочисто відкриють пам’ятник, створений до 100-річчя Західноукраїнської  Республіки. Місце встановлення пам’ятника обрали не випадково, адже історичні джерела свідчать, що тамтешня територія була стратегічно важливою для військового домінування. «Ця територія мала військово-стратегічне значення. Січові стрільці перш за все захопили Фердинанські казарми, поруч була Колійова дирекція і неподалік Цитадель. Саме тут відбувалися бої за ці важливі точки. Окрім того, символізм місця ще й у тому, що неподалік - Собор святого Юра, у крипті якого похований Митрополит Андрей Шептицький, а він як відомо освятив перший прапор Українських Січових стрільців 28 жовтня 1917 року», - розповів почесний голова Всеукраїнського Товариства політичних в'язнів і репресованих Петро Франко. Композиція пам’ятника складається із гранітної піраміди та бронзової стелли. «Працюючи над пам’ятником, одразу стало ясно, що у ньому мають бути проявлені ті дві сили, ті два енергетичні потоки, які сформувавшись, піднесли утворення української держави. Ці дві сили – це політична воля, яка дозріла до того часу, та мілітарна сила. Процес творення цих сил був тривалий. Тому, бажаючи показати ці процеси творення, ми вирішили виявити їх у формі двох рук, що втримують полум’я, в якому формується наш герб - тризуб», - зазначив автор проекту пам'ятника героям ЗУНРу та УГА, художник Любомир Медвідь. Облаштування території навколо пам’ятника дозволить утворити цікаве архітектурне розв’язання новоутвореної площі, центральним акцентом якої буде пам’ятник героям ЗУНРу та УГА. «Феномен Західноукраїнської Народної Републіки є недооціненим в нашій історії. Від українців ніхто не сподівався дива створення власної держави. Не лише у Львові, а й в усій західній Україні відбулося творення державних органів влади, які зуміли чітко налагодити всі ділянки суспільного та державного життя. Творці ЗУНРу згодом були активними творцями в української держави в Карпатській Україні, проголошення акту 30 червня 1941 року, в діяльності ОУН-УПА. Тому вивчення історії ЗУНР повинні нам додати сили в побудові сучасної України, і найголовніше не повторити тих помилок, які здійснили наші попередники у той непростий час», - зазначив історик Микола Посівнич. В межах відзначення 100-річчя утворення ЗУНР на Львівщині відбудеться покладання квітів до Меморіалу воїнам УГА на Личаківському кладовищі, масштабна Студентська хода від Франкового університету до Янівського кладовища, театралізоване військово-історичне дійство, під час якого відтворять події Листопадового чину тощо.