На Львівщині триває програма охорони та збереження історико-культурної спадщини: список реставраційних об’єктів

15 Червня 2021

Коштами з обласного бюджету фінансується Програма „Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області”. Львівщина має найбільшу в Україні кількість об’єктів історико-культурної спадщини. Тому ця програма спрямована на те, щоб забезпечити охорону цих пам'яток, а також зберегти їх. Впродовж року з обласного бюджету на виконання Програми перерахували кошти в сумі 2039 тис. гривень. З них - 763,5 тис. гривень виділили цього тижня. Кошти спрямували для оплати реставраційних робіт, зокрема: дерев’яної церкви Собору Преображення Господнього пам’ятки архітектури національного значення 1787 року в с. Зарудці – 294,5 тис. гривень; дерев’яної церкви Св. Косми і Даміана 1862 року у с. Цеблів – 188,8 тис. гривень; дзвіниці дерев’яної церкви Воздвиження Чесного Хреста пам’ятки архітектури національного значення 1661 року у м. Дрогобичі – 230,3 тис. гривень; пам’ятки монументального мистецтва пам’ятника українському поету Шашкевичу М.С. у с. Підлисся - 49,9 тис. гривень.

30 березня 2021

Кам’яниця Стецкевича на вул. Замарстинівській, 213 у Львові вже офіційно є щойно виявленою пам’яткою архітектури місцевого значення. Тепер відомий для Львова об’єкт, який кілька місяців намагаються знести для високоповерхової забудови, перебуває під захистом пам’яткоохоронного законодавства. У грудні таке рішення прийняла консультативна рада, яка діє при департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.  19 березня голова Львівської ОДА Максим Козицький підписав розпорядження № 217/0/5-21 про скерування документів щодо кількох пам’яток архітектури, в тому числі, вілли Стецкевича, до Міністерства культури України. Йдеться про останній етап - внесення пам’ятки до державного реєстру пам’яток. Про офіційний статус будинку департамент архітектури та містобудування ЛОДА також скеровує повідомлення до управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та власника будівлі. Відповідне розпорядження голови Львівської ОДА Максима Козицького стосується також: церкви святого Архистратига Михаїла (1760 р.) у с. Пнятин, Львівського району; кам'яниці-усипальниці у Жужелянах (1831 р.), Червоноградський район; церкви святої великомучениці Параскеви (1910 р.), с. Куличків, Червоноградський район; церкви Пресвятої Трійці (1902 р.), с. Боб’ятин, Червоноградський район; церкви Різдва Пресвятої Богородиці, (1882 р.), с. Завишень, Червоноградський район; вілли-бібліотеки в Сокалі, вул. Січових Стрільців, 1 (1905 р.); Великої синагоги в Сокалі (1762); Бет-Мідраш в Сокалі, кінець ХІХ ст.; церкви святого Миколая (1906 р.), с. Борятин, Червоноградський район; каплиці Благовіщення Пресвятої Діви Марії (1903 р.), с. Межиріччя, Червоноградський район. “Всі ці об’єкти давно мають бути пам’ятками, і ми розуміємо, що для частини з них захист закону є критично важливим. Наприклад, для кам’яниці Стецкевича у Львові, статус якої навіть оспорювали в суді. Або для дерев'яної церкви Архангела Михаїла у Пнятині на Перемишлянщині, яка датується 1790 роком. Якщо для кам’яниці у Львові бути під захистом закону - це бути захищеною від знесення, то для церкви у селі це шанс на фінансування з місцевого та обласного бюджетів, а також з різних конкурсів, які створені для порятунку спадщини”, - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. На фото: церква у с. Пнятин (з порталу https://drymba.com/

24 лютого 2020

Саме таку позицію Львівська обласна державна адміністрація скеровує сьогодні, 24 лютого, до Фонду держмайна України. На цьому акцентує увагу заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод. Як повідомляють, у департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, Комплекс споруд Дрогобицького солеварного заводу є пам’яткою архітектури місцевого значення. Відповідно до закону, необхідно дотримуватися режиму використання: якнайменше змін і доповнень пам'ятки, збереження матеріальної автентичності, просторової композиції, елементів обладнання, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Нагадаємо, що Дрогобицький солеварний завод перебуває в межах охоронних зон двох пам’яток архітектури національного значення: Церкви Святого Юра та Церкви Воздвиження Чесного Хреста. Треба наголосити, що Церква Святого Юра (поч. ХVІ ст., 1678 р.) та дзвіниця церкви (1670 р.) на вул. Солоний Ставок внесені до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Таким чином, у зазначеній охоронній зоні забороняється реконструкція, будівництво, земляні роботи і впорядкування територій, що порушують засади збереження пам’ятки та традиційного характеру її середовища. Солеварний завод (Жупа) на вул. Солоний Ставок, 27 у Дрогобичі внесено до переліку щойно виявлених пам’яток археології. Відтак, згідно з законом, всі пам’ятки археології, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, перебувають лише у державній власності. На початку лютого цього року Уряду надійшло звернення з проханням про черговий перегляд рішення Уряду щодо приватизації чи змін у комплексі солеварні в Дрогобичі. «У відповідь на звернення Народних депутатів, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук підписав доручення: надати повний експертний висновок для фонду держмайна. Наша відповідь змістовно містить всі вище перелічені пункти. За всіма експертними висновками та на моє тверде переконання, солеварня у Дрогобичі має стати цікавим діючим підприємством-пам’яткою», - зазначає Юрій Холод. Окрім того, управлінець додає: «Щодо культурно-економічної складової, ми всі розуміємо, мусимо шукати разом із місцевою владою якісних сучасних шляхів її розвитку: чи створити заповідник обласного значення, чи передати споруди в комунальну власність тощо».