Підписатись на новини RSS 
Володимир Зеленський підписав закон щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 1629-ІХ, що його Верховна Рада ухвалила 13 липня конституційною більшістю голосів з урахуванням усіх пропозицій Глави держави.
Цей закон є надзвичайно важливим першим етапом проведення судової реформи в Україні, адже дасть змогу сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), на яку покладаються функції з добору та оцінювання суддів.
Підписаний Президентом документ враховує позиції Конституційного Суду України, застереження Венеціанської комісії, а також спільні рекомендації, надані програмою USAID «Нове правосуддя» та проектом ЄС «Право-Justice».
Згідно з підписаним законом, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів призначає Вища рада правосуддя за результатами відкритого конкурсу, який проведуть за дієвою участю представників міжнародних організацій.
Проводить конкурс конкурсна комісія. До першого складу Комісії входять троє чинних суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, і три особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які протягом останніх п’яти років надають Україні технічну допомогу у сфері судової реформи або запобігання й протидії корупції. Ці організації погоджують пропозицію щодо спільного списку своїх кандидатів.
Закон встановлює, що голос членів Конкурсної комісії, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, буде вирішальним. Так, рішення першого складу комісії вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними організаціями. У разі рівного розподілу голосів вирішальними вважатимуться голоси трьох членів комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними організаціями.
За результатами конкурсу Конкурсна комісія рекомендує Вищій раді правосуддя не менше двох кандидатів на кожну вакантну посаду члена ВККС.
Строк повноважень першого складу Конкурсної комісії з трьома міжнародними експертами припиняється через два роки після призначення повноважного складу ВККС. Наступний склад Конкурсної комісії формується у визначений законом спосіб: три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів, та по одній особі, запропонованій Радою прокурорів України, Радою адвокатів України та Президією Національної академії правових наук України.
Загалом 16 членів ВККС призначає Вища рада правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки. Закон закріплює один з ключових європейських стандартів незалежності судової влади – половина складу ВККС (вісім із 16 членів) мають бути суддями або суддями у відставці. Також кандидати на посаду члена ВККС повинні відповідати критеріям доброчесності та професійної компетентності.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Новини за темою
Президент підписав закони щодо діяльності Вищої ради правосуддя
3 серпня 2021
Президент України Володимир Зеленський підписав ініційований ним Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» № 1635-ІХ, що його парламент підтримав 14 липня поточного року. Ураховуючи запит суспільства на справедливість, цей документ покликаний створити необхідну законодавчу основу для ефективної реформи судової системи. Крім того, ухвалення закону є важливим для продовження співпраці між Україною й Міжнародним валютним фондом, а також для отримання нашою країною макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. Документ враховує рекомендації Венеціанської комісії від 9 жовтня 2020 року щодо реформи судової системи. Так, закон удосконалює порядок обрання членів Вищої ради правосуддя (ВРП) задля забезпечення незалежності судової гілки влади, призначення доброчесних та високопрофесійних суддів, а також дотримання норм професійної етики в діяльності суддів. Зокрема, визначаються конкурсні засади добору кандидатів для призначення членом ВРП. Документ передбачає утворення Етичної ради, яка має визначати, чи відповідає кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, й надавати список кандидатів, котрі рекомендуються для призначення на посади членів Вищої ради правосуддя. До складу Етичної ради входитимуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України; одна особа, запропонована Радою прокурорів України; одна особа, запропонована Радою адвокатів України; одна особа, запропонована Президією Національної академії правових наук України. Задля успішної реалізації судової реформи, започаткованої Президентом Володимиром Зеленським, закон містить положення, відповідно до якого Етична рада протягом шести місяців з дня її утворення має оцінити відповідність критеріям професійної етики та доброчесності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), призначених до набрання чинності цим законом. За результатами такого одноразового оцінювання Етична рада може рекомендувати органу, який призначив члена ВРП, звільнити його. Також у документі визначили порядок діяльності Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя як самостійного структурного підрозділу, призначення дисциплінарних інспекторів за результатами конкурсу, їхній правовий статус та повноваження. Для повної реалізації положень цього документу Глава держави підписав пов’язаний з ним Закон України «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» № 1636-ІХ, що був ухвалений того ж дня. Згідно з документом, за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, члена ВРП або дисциплінарного інспектора ВРП щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо недостовірної інформації або невчасне надання такої інформації передбачається штраф від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ці закони набирають чинності на наступний день після їхнього опублікування.
У Національній школі суддів відбувся семінар щодо застосування обмежувальних заходів щодо осіб, які вчинили домашнє насильство
31 січня 2020
Сьогодні, 31 січня, у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України проходить семінар для суддів апеляційних та місцевих загальних (окружних) судів на тему «Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство: перспективи розвитку». Із вітальними словами до учасників семінару звернулись заступниця директора Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Галина Манюк, заступниця голови Центру «Жіночі перспективи» Марта Чумало та директор департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації Наталія Кузяк. «Минулоріч в області зафіксовано 6646 звернень з приводу домашнього насильства, що на 40% більше, ніж зафіксовано у 2018 році. Це говорить про те, що люди врешті усвідомили цю проблему і почали звертатись по допомогу. І вони повинні розуміти та володіти достатньою інформацією, що є чіткі механізми надання такої допомоги. Саме така допомога, окремим людям чи в цілому сім'ям, стане поштовхом для їх особистих змін та змін у їх сімейному житті. Сподіваюсь, що цей семінар буде результативним не тільки в контексті обговорення механізмів чи прийняття рішення щодо покарання кривдника, а саме у контексті реальної допомоги цим сім’ям» - зазначила Наталія Кузяк. Представниці громадської організації «Центр «Жіночі перспективи» Марта Чумало та Галина Федькович у форматі міні-лекцій розповідають учасникам про основні психологічні моделі, пов’язані з насильством (з точки зору кривдників), основні характеристики та особливості кривдників та їх врахування при розгляді справ, пов’язаних з домашнім насильством. Суддя Буського районного суду Львівської області Ганна Шендрікова акцентує увагу учасників семінару на направлення судом на проходження програми для кривдників при розгляді справ про притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, а керівник громадської організації «Осоння» Віктор Баландін представить діючу у Львівській області програму для кривдників.
В університеті Франка стартувала Міжнародна конференція щодо адміністративної юстиції
27 вересня 2019
До дзеркальної зали Львівського університету імені Івана Франка з’їхалися понад вісім десятків фахівців правничої галузі, аби взяти участь у Міжнародній конференції «Адміністративна юстиція в Польщі та Україні: порівняльні аспекти». Участь у конференція взяв голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський. «Перед судами сьогодні стоїть багато викликів, адже суспільство має великі очікування від судової системи. Рівень транспарентності в судовій системі один з найвищих в Європі. Останній відбір до Верховного суду, його тривалість свідчать про те, що Україна на правильному шляху. Судовий рівень досить високий, а в співпраці із польськими партнерами будемо ще більше вдосконалювати цей напрям», - зазначив під час вітального слова очільник області. Високий рівень судової системи в Україні відзначив також суддя Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща Кшиштоф Вінярський. «Україна і Польща є партнерами, і надалі будемо рухатись, працюючи разом над різними проектами. Подібні конференції дають змогу обмінятися досвідом колегам з різних країн та перейняти один в одного найкращі практики світової юриспруденції», - наголосив Кшиштоф Вінярський. Протягом конференції відбудуться дискусії, презентації та доповіді.
