З ініціативи Олени Зеленської у Лондонському Тауері запрацював перший аудіогід українською

29 березня 2022

Станом на сьогодні на Львівщину евакуювали 616 дітей-сиріт з гарячих точок України, зокрема, з Луганщини, Харківщини та Чернігівщини. Серед них - діти з особливими потребами. Частина цих дітей, а саме 251, поїхала за кордон на оздоровлення. З цього числа 82 дітей, які перебували на Львівщині, за ініціативою першої леді Олени Зеленської поїхали на відпочинок в Австрію. Окрім цього, ще 77 дітей поїхали в Іспанію, решта – у Польщу. Є ще діти, які поїхали в Італію. «Часом діти затримуюються на прикордонних територіях у зв’язку з дооформленням належних документів, тому що велика увага приділяється тому, щоби належно були оформлені документи, та тому, щоб ті структури, які приймають за кордоном, були належним чином перевірені», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска. Він також додав, що від фонду Олени Зеленської є пропозиції щодо скерування дітей на оздоровлення до Італії, Іспанії та Бельгії. Зазначимо, що як повідомляла перша леді раніше, завдяки спільним зусиллям Посольства України в Австрійській Республіці, уряду землі Тіроль є принципова домовленість про прийом щонайменше 300 юних українців, зокрема, дітей з інвалідністю, їхніх батьків і вихователів. Станом на 25 березня до Австрії поїхали вже 112 українських дітей. Проєкт реалізується під патронатом дружини Президента України за підтримки глави уряду землі Тіроль, Посольства України в Австрії, Міністерства освіти і науки та Львівської ОДА.

27 січня 2022

Для впровадження принципів безбар’єрності під час комунікацій в роботі органів влади та формування довіри між громадянами та представниками влади, Мінцифра пропонує освітній серіал «Держава без бар’єрів» на платформі Дія.Цифрова освіта. В Україні проживає майже 2,7 мільйонів людей з інвалідністю, 7,2 мільйонів людей старше 65 років, щороку приблизно півмільйона стають батьками. Це значить, що майже третина населення України періодично звертаються за публічними послугами. Тому вкрай важливо, щоб шлях до отримання цієї послуги був зрозумілим, доступним та безбар’єрним. Так формується репутація державних службовців, так з’являється довіра до держави загалом та органів влади всіх рівнів. Тому важливо, щоб публічні службовці першими впроваджували безбар’єрність, як нову суспільну норму та гарантували доступність та зручність для всіх громадян без виключення. До вашої уваги шість серій серіалу, у яких розповідається, як публічним службовцям дотримуватися принципів безбар’єрності у спілкуванні з громадянами, як застосовувати безбар’єрний підхід під час ухвалення рішень, що призводить до формування стереотипів та як уникати упередженості в роботі. Також йдеться про протидію дискримінації під час працевлаштування на публічну службу. Перша серія освітнього серіалу - за участі першої леді Олени Зеленської. Дивіться серіал за посиланням - https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-government Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» у партнерстві з офісом Радника-уповноваженого Президента України з питань безбар'єрності, Національного агентства України з питань державної служби, ГО «Безбар’єрність, представників громадянського суспільства та експертів з інклюзивності за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», який фінансується МЗС Данії.

26 січня 2022

У межах проєкту першої леді Олени Зеленської зі створення українських аудіогідів для визначних світових пам’яток екскурсії українською з'явилися в трьох містах Португалії. Так, українська мова звучить на туристичних автобусних маршрутах другою столицею країни – містом Порту, де розташовані міст Дона Луїша I та монастир Серра-до-Піллар, включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Аудіоекскурсія українською доступна також у Лісабоні, а саме у його найвизначніших пам’ятках – Беленській башті XVI століття та монастирському комплексі Жіронімуш, що є пам'яткою архітектурного стилю мануеліно. Крім того, українським аудіогідом можна скористатися на маршрутах міста Сінтра, де розташовано багато екзотичних парків, монастирів, замків, серед яких Національний палац Пена – відомий у світі зразок романтизму XIX століття. Створення аудіогідів українською мовою в музеях та пам’ятках світового значення було розпочато у 2020 році за ініціативою першої леді України. Ідею реалізовано вже у 26 країнах світу. Зокрема, українською проводяться аудіоекскурсії в Колізеї (Італія), Версалі (Франція), галереї Альбертіна (Австрія) тощо. «Це частина великого проекту з поширення української мови у культурному просторі планети. Визначні туристичні об’єкти світу мають заговорити з українськими гостями українською нарівні з іншими мовами», – зазначила Олена Зеленська. Дружина Президента закликала українських туристів запитувати україномовні гіди під час подорожей і таким чином формувати попит на українську та ставати амбасадорами рідної мови у світі. Українські аудіогіди в Португалії реалізовано завдяки співпраці Посольства України в Португальській Республіці з компанією DouroAcima (офіційний представник відомого світового екскурсійного оператора City Sightseeing у Португалії).

26 січня 2022

У межах проєкту першої леді Олени Зеленської зі створення українських аудіогідів для визначних світових пам’яток екскурсії українською з'явилися в трьох містах Португалії. Так, українська мова звучить на туристичних автобусних маршрутах другою столицею країни – містом Порту, де розташовані міст Дона Луїша I та монастир Серра-до-Піллар, включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Аудіоекскурсія українською доступна також у Лісабоні, а саме у його найвизначніших пам’ятках – Беленській башті XVI століття та монастирському комплексі Жіронімуш, що є пам'яткою архітектурного стилю мануеліно. Крім того, українським аудіогідом можна скористатися на маршрутах міста Сінтра, де розташовано багато екзотичних парків, монастирів, замків, серед яких Національний палац Пена – відомий у світі зразок романтизму XIX століття. Створення аудіогідів українською мовою в музеях та пам’ятках світового значення було розпочато у 2020 році за ініціативою першої леді України. Ідею реалізовано вже у 26 країнах світу. Зокрема, українською проводяться аудіоекскурсії в Колізеї (Італія), Версалі (Франція), галереї Альбертіна (Австрія) тощо. «Це частина великого проекту з поширення української мови у культурному просторі планети. Визначні туристичні об’єкти світу мають заговорити з українськими гостями українською нарівні з іншими мовами», – зазначила Олена Зеленська. Дружина Президента закликала українських туристів запитувати україномовні гіди під час подорожей і таким чином формувати попит на українську та ставати амбасадорами рідної мови у світі. Українські аудіогіди в Португалії реалізовано завдяки співпраці Посольства України в Португальській Республіці з компанією DouroAcima (офіційний представник відомого світового екскурсійного оператора City Sightseeing у Португалії).

28 грудня 2021

Перша леді України Олена Зеленська підбила підсумки року у реалізації проектів, спрямованих на досягнення безбар'єрності в країні. З ініціативи дружини Президента робота проводиться одразу в декількох напрямах. Адже, як зазначає Олена Зеленська, перепони, що заважають українцям реалізувати свій потенціал, також існують у кількох вимірах. «Це й фізичні перепони – незручна інфраструктура, психологічні – упередження, економічні – несправедлива оплата чи відмова в роботі, законодавчі – нормативні документи в Україні не враховують потреб різних людей. І це далеко не всі бар’єри, що існують», – наголосила Олена Зеленська. Так, третього грудня 2020 року Президент підписав Указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». За цей час: Ухвалено Національну стратегію безбар'єрності – стандарти рівних можливостей для всіх груп населення. За координації Міністерства розвитку громад та територій розроблено План заходів із подолання бар’єрів – дорожню карту для кожного відомства. Щоб усі дізналися, як ці плани втілюються, підготовлено комунікаційну стратегію. Зв’язок органів влади в цьому напрямі забезпечує Міністерство культури та інформаційної політики. З’явилася Рада безбар’єрності при Кабміні – громадські експерти зі свого боку контролюватимуть виконання Нацстратегії. Розпочато втілення семи флагманських проектів міністерств: Стандарти інфраструктурної безбар'єрності України – реалізує Міністерство інфраструктури України. Розроблено інформаційну кампанію «Україна без бар'єрів», яку реалізує Міністерство культури та інформаційної політики. Міністерство цифрової трансформації забезпечує доступ до інтернету в українських селах. Забезпечується фізична доступність громадських будівель (реалізує Міністерство розвитку громад та територій України). Міністерство у справах ветеранів втілює ветеранську підприємницьку ініціативу G2VEI (Government to Veterans Entrepreneurial Initiatives). Впроваджується міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (реалізує Міністерство охорони здоров'я). Міністерство освіти і науки втілює проект «Шкільна освіта для всіх». Таким чином, як наголосила перша леді, протягом року було повністю сформовано нову державну політику зі створення безбар’єрної України, яка тепер має бути реалізована. Вона також відзначила досягнення безбар’єрності в бізнесі. Наприкінці минулого року десять українських компаній: Укрпошта, Ощадбанк, Укрзалізниця, «Ашан Україна», 1+1 Media, ДТЕК, SOCAR Energy Ukraine, work.ua, корпорація «АТБ», «Danone Україна» – заснували спільноту «Бізнес без бар’єрів» задля створення рівних і комфортних умов для працівників різного віку, статі та людей з інвалідністю. У жовтні 2021 року до спільноти приєдналися ще одинадцять бізнесів: Visa, ПУМБ, група готелів Fairmont Grand Hotel Kyiv та Riviera House, ПриватБанк, McDonald’s в Україні, «Кока-Кола Україна», «Фокстрот», IT-компанія «EPAM Україна», книжкова платформа Yakaboo, «Сільпо» та юридична фірма «Астерс». Учасники розпочали спільні проекти: Створюють навчальну програму зі взаємодії з маломобільними групами громадян, а це, за різними підрахунками, від 40 до 60% населення: особи з інвалідністю, батьки з дітьми до семи років, люди, старші 55 років, вагітні жінки, особи, що тимчасово втратили працездатність, люди з функціональними порушеннями тощо. Першими цей курс проходять працівники Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Успішними кейсами компанії діляться в розділ «Бізнес без бар’єрів» на «Дія. Бізнес». «На наших зустрічах бізнесмени мені зізналися – безбар’єрність виявилася ще й прибутковою! Адже 70% споживачів обирають саме соціально відповідальні компанії. Додам, що спільнота «Бізнес без бар’єрів» завжди відкрита для нових учасників», – прокоментувала перша леді. Олена Зеленська також розповіла про втілення проекту «Громади без бар'єрів». Зокрема: Підписано меморандуми про розвиток безбар’єрної архітектури з головами ОДА Київської, Черкаської, Вінницької, Донецької областей та мерам Славутича, Маріуполя, Вінниці. Славутич – перше місто, де будуть впроваджені безбар’єрні архітектурні рішення. Вперше в Україні там також створено посаду омбудсмена з безбар’єрності. Закінчено роботу над дослідженням міських просторів і першим розділом Альбому безбар’єрних рішень – ілюстрованого посібника зі створення доступного міського простору, від під’їздів до зупинок.  У Золотоноші, Смілі та Черкасах відкрито зручні для всіх дитячі майданчики, а в Золотоноші – ще й басейн, доступний для осіб з інвалідністю. Нова туристична локація Канева «Географічний центр – серце України» збудована із тактильною навігацією та аудіогідом для зручності будь-яких відвідувачів. «Якщо вашої громади немає в цьому переліку – швидше долучайтеся! Проект «Громади без бар’єрів» відкритий до пропозицій, ініціативи та участі. Зробімо простір, у якому живемо, зручним для всіх. Адже кожен із нас періодично буває маломобільним – у певному віці, стані здоров’я, із дитячим візком чи валізами. Але всі ми без винятку заслуговуємо на дружнє середовище», – зазначила дружина Президента.  Ще один проект у межах створення доступного простору під патронатом першої леді – «Культура без бар’єрів». Випущено електронний «Довідник безбар’єрності». Це гід з коректного спілкування та лексики, яка не травмує. Навесні 2022 року вийде його друкована версія. Із червня острів Хортиця – перший у країні безбар'єрний туристичний об'єкт, створений з турботою та повагою до потреб кожної людини. У грудні відчинив двері оновлений Музей Пінзеля у Львові. Тепер тут можна користуватися підйомником, взяти аудіогід, читати описи на дотик та навіть торкатися скульптур, які спеціально для цього видрукувані на 3D-принтері. У серпні під гаслом безбар’єрності відбулася Міжнародна виставка фотомистецтва PHOTO KYIV.  Створено «Безбар’єрні історії, які надихають». Це документальний міні-серіал про людей, які руйнують бар’єри – у власному житті, в бізнесі, відкривають нові можливості для себе й тих, хто навколо. Вийшла друком книга Анастасії Степули «Світ без обмежень» – дитячий путівник для усвідомлення й прийняття різноманітності. Створено серію освітніх відеороликів, які розповідають про безбар’єрність, розкривають це поняття через особисті історії людей, котрі стикаються з бар’єрами, і акцентують увагу на можливостях, що відкриваються перед нами, коли ми усуваємо бар’єри. «Це лише декілька прикладів того, як культура може ставати безбар’єрною. Наступного року їх буде більше. І може бути ще більше, якщо ви до цього долучитеся, створюючи свої безбар’єрні історії, які надихають», – резюмувала перша леді.

3 грудня 2021

Музей Пінзеля у Львові, який нещодавно відвідала перша леді Олена Зеленська, готується до відкриття після оновлення. Музей стане повністю доступним для різних гостей. Завдяки спеціальній навігації його зможуть відвідати люди з порушеннями зору, слуху, літні люди та люди з аутизмом. Також у музеї запрацюють аудіогіди та аудіодескрипція, що доповнять візуальні враження відвідувачів і дадуть нові знання про контекст експозиції. «Безбар'єрність відкриває можливості. Я сама в цьому переконалась тут, у Музеї Пінзеля, занурившись у світ великого генія – через звуки, дотики та візуально. Сила, потужна енергія та водночас спокій, який передають роботи цього майстра скульптури, стали доступними для кожного. І це без перебільшення унікальна подія, яка точно знайде відображення на мистецькій мапі світу. Я дуже хотіла б, щоб досвід львівського музею масштабувався по всій Україні, мистецтво має бути безбар'єрним», – зазначила Олена Зеленська. Безбар’єрність у Музеї Пінзеля забезпечується ще на під’їзді до костелу кларисок, у якому він розташований: незрячих відвідувачів від зупинки транспорту до будівлі веде тактильна плитка. На вході встановлені звукові маячки, які підказуватимуть людям з порушеннями зору, як потрапити всередину. Навігація у приміщенні – зрозуміла й зручна: із холу до зали веде підйомник, яким можуть скористатися відвідувачі на кріслі колісному, батьки з дитячими візочками чи будь-хто, хто має труднощі з пересуванням. Крім того, простір адаптували до потреб людей з аутизмом і людей з ментальними порушеннями. Команду музею підготували до якісної комунікації та кращого розуміння різноманіття його відвідувачів. У музеї працює аудіогід, що доповнює візуальні враження гостей і дає нові знання. Створенням аудіогіда займалася команда медіасервісу MEGOGO. У Музеї Пінзеля звучить голос народного артиста України Остапа Ступки. Біля експонатів встановлені інформаційні таблички зі шрифтом Брайля. Для кожної з робіт розроблена аудіодескрипція – голосовий супровід, завдяки якому люди з порушеннями зору можуть «побачити» експонати. Інформація про музей та його наповнення також зібрана у відеоописах, доступних для перегляду всім відвідувачам, зокрема з порушеннями слуху. «Безбар’єрність – не про створення спеціальних умов для окремих людей. Зміни в Музеї Пінзеля є черговим доказом цього. Скористатися аудіогідом чи дізнатися про експозиції через відеоописи – зручно для всіх відвідувачів. Погодьтеся, що кожен з нас почувається комфортніше, якщо перед нами – зрозуміла навігація, а на шляху, який ми долаємо, немає бар'єрів», – додала перша леді. Доступність у музеї почала формуватися у 2020 році, коли громадська організація «17» роздрукувала скульптури Пінзеля на 3D-принтері. Фокус перетворень було розширено в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців. Зміни втілюють у партнерстві зі студією універсального дизайну ORFO, громадським рухом «Соціальна єдність», громадською ініціативою My future heritage, громадськими організаціями «17» і Happy today та за підтримки Володимира Висоцького – експерта з архітектурної доступності та інклюзивних соціальних практик, Фазиля Аскерова – голови правління Асоціації розвитку туризму, і Оксани Потимко – керівниці Ресурсного центру Національного університету «Львівська політехніка». Очікується, що оновлений музей відкриється для відвідувачів 10 грудня. Довідково. Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року в приміщенні колишнього костелу кларисок. Разом з іншими творами мистецтва тут експонують 29 робіт Йогана Георгія Пінзеля – унікального майстра барокової скульптури, який близько 15 років свого життя провів на Західній Україні, п'ять робіт його учнів та дев'ять малярських портретів представників шляхти й духовенства. Серед відомих робіт Пінзеля – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптура «Самсон, що роздирає пащу лева», «Ангели», які свого часу експонувалися у Луврі в Парижі, скульптури для святинь у Бучачі, Городенці, Годовиці та низці інших українських населених пунктів.

3 грудня 2021

Музей Пінзеля у Львові, який нещодавно відвідала перша леді Олена Зеленська, готується до відкриття після оновлення. Музей стане повністю доступним для різних гостей. Завдяки спеціальній навігації його зможуть відвідати люди з порушеннями зору, слуху, літні люди та люди з аутизмом. Також у музеї запрацюють аудіогіди та аудіодескрипція, що доповнять візуальні враження відвідувачів і дадуть нові знання про контекст експозиції. «Безбар'єрність відкриває можливості. Я сама в цьому переконалась тут, у Музеї Пінзеля, занурившись у світ великого генія – через звуки, дотики та візуально. Сила, потужна енергія та водночас спокій, який передають роботи цього майстра скульптури, стали доступними для кожного. І це без перебільшення унікальна подія, яка точно знайде відображення на мистецькій мапі світу. Я дуже хотіла б, щоб досвід львівського музею масштабувався по всій Україні, мистецтво має бути безбар'єрним», – зазначила Олена Зеленська. Безбар’єрність у Музеї Пінзеля забезпечується ще на під’їзді до костелу кларисок, у якому він розташований: незрячих відвідувачів від зупинки транспорту до будівлі веде тактильна плитка. На вході встановлені звукові маячки, які підказуватимуть людям з порушеннями зору, як потрапити всередину. Навігація у приміщенні – зрозуміла й зручна: із холу до зали веде підйомник, яким можуть скористатися відвідувачі на кріслі колісному, батьки з дитячими візочками чи будь-хто, хто має труднощі з пересуванням. Крім того, простір адаптували до потреб людей з аутизмом і людей з ментальними порушеннями. Команду музею підготували до якісної комунікації та кращого розуміння різноманіття його відвідувачів. У музеї працює аудіогід, що доповнює візуальні враження гостей і дає нові знання. Створенням аудіогіда займалася команда медіасервісу MEGOGO. У Музеї Пінзеля звучить голос народного артиста України Остапа Ступки. Біля експонатів встановлені інформаційні таблички зі шрифтом Брайля. Для кожної з робіт розроблена аудіодескрипція – голосовий супровід, завдяки якому люди з порушеннями зору можуть «побачити» експонати. Інформація про музей та його наповнення також зібрана у відеоописах, доступних для перегляду всім відвідувачам, зокрема з порушеннями слуху. «Безбар’єрність – не про створення спеціальних умов для окремих людей. Зміни в Музеї Пінзеля є черговим доказом цього. Скористатися аудіогідом чи дізнатися про експозиції через відеоописи – зручно для всіх відвідувачів. Погодьтеся, що кожен з нас почувається комфортніше, якщо перед нами – зрозуміла навігація, а на шляху, який ми долаємо, немає бар'єрів», – додала перша леді. Доступність у музеї почала формуватися у 2020 році, коли громадська організація «17» роздрукувала скульптури Пінзеля на 3D-принтері. Фокус перетворень було розширено в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців. Зміни втілюють у партнерстві зі студією універсального дизайну ORFO, громадським рухом «Соціальна єдність», громадською ініціативою My future heritage, громадськими організаціями «17» і Happy today та за підтримки Володимира Висоцького – експерта з архітектурної доступності та інклюзивних соціальних практик, Фазиля Аскерова – голови правління Асоціації розвитку туризму, і Оксани Потимко – керівниці Ресурсного центру Національного університету «Львівська політехніка». Очікується, що оновлений музей відкриється для відвідувачів 10 грудня. Довідково. Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року в приміщенні колишнього костелу кларисок. Разом з іншими творами мистецтва тут експонують 29 робіт Йогана Георгія Пінзеля – унікального майстра барокової скульптури, який близько 15 років свого життя провів на Західній Україні, п'ять робіт його учнів та дев'ять малярських портретів представників шляхти й духовенства. Серед відомих робіт Пінзеля – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптура «Самсон, що роздирає пащу лева», «Ангели», які свого часу експонувалися у Луврі в Парижі, скульптури для святинь у Бучачі, Городенці, Годовиці та низці інших українських населених пунктів.

1 грудня 2021

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської відбувся запуск україномовного аудіогіда в Меморіалі геноциду в Кігалі (Руанда). Під час церемонії Посол України Андрій Праведник віддав шану загиблим та переказав співчуття руандійському народу від імені уряду та народу України. Меморіал – це центр пам’яті, що був заснований для вшанування загиблих під час геноциду в Руанді у 1994 році. У той час етнічна більшість країни – хуту – практично винищила етнічну меншість – тутсі. За приблизними підрахунками, жертвами геноциду стали близько мільйона людей, що становило 20% населення країни. Етнічну чистку підтримувало керівництво Руанди, що на той момент складалося з представників хуту. А також провладні ЗМІ, зокрема «Радіо тисячі пагорбів», яке навіть озвучувало в ефірах адреси майбутніх жертв. Пропагандисти порівнювали тутсі з «тарганами, яких треба винищити», таким чином дегуманізуючи суспільство. Після зміни влади в Руанді у 1994 році розпочав роботу міжнародний трибунал із розслідування злочинів геноциду. У результаті кількох урядовців та командирів каральних загонів вдалося притягнути до відповідальності. На території Меморіалу розташована братська могила, де поховано понад 250 тис. жертв насильства. Меморіальний центр – один із найвідвідуваніших музеїв Африки, його мета – запобігти геноцидам у світі. Частими відвідувачами Меморіалу є світові лідери та делегації іноземних країн. Втілення проекту зі створення аудіоекскурсій українською в музеях світу було розпочато у 2020 році за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. До проекту наразі приєдналися 18 країн. Зокрема, аудіотури українською проводяться в Колізеї (Італія), Версалі (Франція), галереї Альбертіна (Австрія) тощо. Україномовний аудіогід у Меморіалі геноциду в Кігалі став першим у Руанді та другим у Східній Африці. «Україна пам’ятає власні трагедії геноцидів – Голодомор та Бабин Яр. Проте необхідно знати, що випадки геноциду у світі не припинилися. Найемоційніші експозиції Меморіалу – перелік імен і фотографії загиблих дітей та дорослих, їхні особисті речі. Вони ніби промовляють до відвідувачів: «Люди, це безумство не повинно повторитися!» Важливо, що тепер це свідчення про трагедію заговорило українською мовою – мовою людей, які добре знають, що таке геноцид. Адже, як написав один із відвідувачів у книзі відгуків: «Пам’ять – це зброя, що протидіє повторенню трагедії у майбутньому», – зазначила Олена Зеленська. Проект реалізовано за підтримки Посольства України в Кенії.

1 грудня 2021

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської відбувся запуск україномовного аудіогіда в Меморіалі геноциду в Кігалі (Руанда). Під час церемонії Посол України Андрій Праведник віддав шану загиблим та переказав співчуття руандійському народу від імені уряду та народу України. Меморіал – це центр пам’яті, що був заснований для вшанування загиблих під час геноциду в Руанді у 1994 році. У той час етнічна більшість країни – хуту – практично винищила етнічну меншість – тутсі. За приблизними підрахунками, жертвами геноциду стали близько мільйона людей, що становило 20% населення країни. Етнічну чистку підтримувало керівництво Руанди, що на той момент складалося з представників хуту. А також провладні ЗМІ, зокрема «Радіо тисячі пагорбів», яке навіть озвучувало в ефірах адреси майбутніх жертв. Пропагандисти порівнювали тутсі з «тарганами, яких треба винищити», таким чином дегуманізуючи суспільство. Після зміни влади в Руанді у 1994 році розпочав роботу міжнародний трибунал із розслідування злочинів геноциду. У результаті кількох урядовців та командирів каральних загонів вдалося притягнути до відповідальності. На території Меморіалу розташована братська могила, де поховано понад 250 тис. жертв насильства. Меморіальний центр – один із найвідвідуваніших музеїв Африки, його мета – запобігти геноцидам у світі. Частими відвідувачами Меморіалу є світові лідери та делегації іноземних країн. Втілення проекту зі створення аудіоекскурсій українською в музеях світу було розпочато у 2020 році за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. До проекту наразі приєдналися 18 країн. Зокрема, аудіотури українською проводяться в Колізеї (Італія), Версалі (Франція), галереї Альбертіна (Австрія) тощо. Україномовний аудіогід у Меморіалі геноциду в Кігалі став першим у Руанді та другим у Східній Африці. «Україна пам’ятає власні трагедії геноцидів – Голодомор та Бабин Яр. Проте необхідно знати, що випадки геноциду у світі не припинилися. Найемоційніші експозиції Меморіалу – перелік імен і фотографії загиблих дітей та дорослих, їхні особисті речі. Вони ніби промовляють до відвідувачів: «Люди, це безумство не повинно повторитися!» Важливо, що тепер це свідчення про трагедію заговорило українською мовою – мовою людей, які добре знають, що таке геноцид. Адже, як написав один із відвідувачів у книзі відгуків: «Пам’ять – це зброя, що протидіє повторенню трагедії у майбутньому», – зазначила Олена Зеленська. Проект реалізовано за підтримки Посольства України в Кенії.

15 листопада 2021

З ініціативи першої леді України Олени Зеленської у Львові запрацювали три україномовні аудіогіди: у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (палац Лозинського), Історичному комплексі Національного музею ім. Андрея Шептицького та Музеї Івана Георгія Пінзеля. Проект реалізовано у межах співпраці медіасервісу MEGOGO, Міністерства культури та інформаційної політики України й Державного агентства розвитку туризму. У серпні цього року було підписано меморандум про початок роботи над тридцятьма аудіогідами з нагоди 30-річчя незалежності України. Проект охоплює локації з усієї країни. За рекомендацією Міністерства культури та інформаційної політики й Державного агентства розвитку туризму було відібрано культурні об’єкти. Створенням аудіогідів для них займається команда медіасервісу MEGOGO. До створення аудіогідів для Львова приєдналися також українські зірки. Так, аудіогід для палацу Лозинського озвучила співачка Христина Соловій. А в Національному музеї імені Андрея Шептицького та Музеї Пінзеля звучатиме голос народного артиста України Остапа Ступки. Над сценаріями аудіогідів працювали уродженці Львова. «Мені надзвичайно приємно, що у нас з'явилися партнери, які підтримують проект аудіогідів і в Україні. Важливо, що ми не забуваємо про розвиток і підтримку культури й усередині держави. Сподіваюся, інші інституції надихатимуться прикладом Львова і ставатимуть частиною нашої родини аудіогідів», – зазначила Олена Зеленська. Довідка. Ідея заснування галереї мистецтв, що нині носить ім'я вченого й колекціонера Бориса Возницького, сягає кінця XIX сторіччя. У 1903-1906 роках були придбані перші картини, що увійшли до колекції. Галерея розташовується в палаці Лозинського. У 23 його залах представлене європейське мистецтво ХІХ – кінця ХХ ст., зокрема твори Жана-Батиста Вікара, Яна Матейка, Генріха Семирадського, Яцека Мальчевського, Михайла Бойчука. Одним із найцінніших експонатів є портрет Йоахима Мюрата авторства Жана-Батиста Вікара. Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року у приміщенні колишнього костелу кларисок. Тут експонують 29 робіт Івана Георгія Пінзеля – майстра барокової скульптури. Серед відомих творів – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптури «Самсон, що роздирає пащу лева» та «Ангели», які свого часу виставляли в Луврі в Парижі. Національний музей імені Андрея Шептицького виник у 1905 році як Церковний музей. У 1911 році, з розширенням колекції, його перейменували на національний. Експозиція презентує розвиток українського національного стилю – неовізантизму. Одним із найяскравіших його прикладів є іконостас 1920-х років роботи Петра Холодного. В експозиції також представлені твори грона бойчукістів: живописні роботи Миколи Рокицького й Охріма Кравченка, графіка Оксани Павленко, Євгена Сагайдачного та Григорія Довженка.  

12 листопада 2021

У Львові за участю першої леді України Олени Зеленської відбулася перша частина регіонального форуму «Реформа системи шкільного харчування». Захід триватиме також завтра, у ньому беруть участь керівники громад, ОДА, представники управлінь і департаментів освіти та Держпродспоживслужби з Львівської, Вінницької, Закарпатської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. Форум проводять Міністерство освіти і науки, Національна асоціація громадського харчування та Львівська ОДА з ініціативи дружини Президента. Раніше такі заходи за участю представників різних областей відбулися в Бучі, Одесі та Дніпрі. Таким чином, обговорення реформи охопило всю країну. Від Львівщини у форумі беруть участь голова Львівської ОДА Максим Козицький, заступник голови Іван Собко, директор департаменту  освіти і науки ЛОДА Олег Паска, директор департаменту охорони здоров'я ЛОДА Орест Чемерис, керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко. «Ми розпочали реформу з великого дослідження у школах країни, – нагадала Олена Зеленська. – І результати не обнадіювали: чого в учнівському меню та шкільних буфетах виявилося вдосталь, то це цукру, солі, трансжирів. Всього іншого – молока, фруктів, м'яса, риби – бракувало. Шкільне меню з нашого з вами дитинства, у якому домінували каші та картопля, а також котлета з незрозумілою кількістю м'яса, залишалося дотепер. І це не шкільна романтика. Це – сумнівний спадок». Перша леді зазначила, що на сайті МОЗ доступні технологічні карти принципово нового шкільного меню, яке розробили команда шеф-кухаря Євгена Клопотенка, експерти Міністерства охорони здоров’я, дієтологи та технологи. І перехід на нього має відбутися з нового року. Крім того, цього тижня МОЗ затвердило та опублікувало орієнтовне чотиритижневе сезонне меню для закладів дошкільної освіти. Як відбувається реформа, як її сприймають та чого бракує для її реалізації – демонструють результати всеукраїнського дослідження «Знання, ставлення та практика щодо здорового харчування та реформи шкільного харчування серед дітей, батьків, управлінців та працівників закладів освіти». Його організували Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), швейцарсько-український проект DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», українсько-швейцарський проект «Діємо для здоров’я» та дослідницька компанія Info Sapiens за підтримки Посольства Швейцарії в Україні. Зокрема, згідно з даними дослідження: - 40% закладів освіти бракує кухарів. - 29% управлінців стверджують, що загальне ставлення батьків до харчування в закладах освіти покращилося. - 83% громад позитивно сприймають реформу, цілком або переважно розуміють її мету – створити якісне, корисне та смачне харчування для школярів. - 48% кухарів потребують додаткового навчання для дотримання нових стандартів харчування. На дискусійних панелях форуму обговорюють усі складові реформи, зокрема впровадження нових норм харчування, перехід на оновлене меню, питання безпечності та якості продуктів і запровадження системи НАССР, питання закупівель, комплексний підхід до модернізації харчоблоків тощо. Традиційно для таких форумів, щоб продемонструвати можливості сучасних кухарських технологій, тут приготували обід за 45 хвилин. Дев'ять страв для всіх 700 учасників створили кулінари ГО «Національна асоціація громадського харчування». Організатори зазначили, що форум відбувається з дотриманням усіх карантинних норм та рекомендацій головного санітарного лікаря. Учасники мали свідоцтво про вакцинацію та актуальний ПЛР-тест. Відеозапис першого дня форуму можна переглянути на YouTube-каналі та Facebook-сторінці МОН.

12 листопада 2021

Змінювати і починати формування нових харчових звичок потрібно з дітей, адже діти – це драйвери реформ. Про це сьогодні під час форуму «Реформа системи шкільного харчування», який відбувається сьогодні у Львові, наголосив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. «Ми хочемо, щоб норми харчування, які будуть робити нас всіх здоровішими, йшли сьогодні від дітей. Тому ми вже закладаємо фундамент, щоб українська нація стала набагато здоровішою, розпочала жити довше і досягнула хоча б європейської тривалості років життя, а це плюс 10 років. Окрім того, наша нація повинна збільшити кількість саме здорових років життя», - зазначив Віктор Ляшко. Він також зауважив, що здорове харчування – одна із ключових звичок, які є запорукою міцного здоров’я. «80% всіх неінфекційних захворювань (інфаркти, інсульти, ожиріння) з’являються через декілька шкідливих звичок - куріння, алкоголь, нездорове харчування і низька фізична активність. Захворювання заважають нам радіти і насолоджуватися життям. Такі форуми, як сьогодні, є сходинкою для того, щоб все, що було написано - було зреалізовано. Дякую організаторам і Першій леді за драйв цього процесу! Ми починаємо змінювати культуру дитячого харчування у нашій країні!», - додав Міністр. Окрім того, Віктор Ляшко подякував усім присутнім за свідоме ставлення до свого здоров’я, адже форум відбувся завдяки тому, що всі його учасники вакциновані від коронавірусу. «Дякую вам за свідому позицію! Я думаю, що скоро як мінімум 90 % дорослого населення підтримають наші починання і ми позбудемось масок на обличчі», - зазначив Міністр охорони здоров’я України. Нагадаємо, 12 листопада на стадіоні «Арена-Львів» відбувається форум «Реформа системи шкільного харчування». Аналогічні форуми за ініціативою Першої леді Олени Зеленської також організовували у Дніпрі, Бучі та Одесі. Участь у Форумі беруть голова Львівської ОДА Максим Козицький, заступник голови Іван Собко, директор департаменту освіти у науки Олег Паска, директор департаменту охорони здоров'я Орест Чемерис. Пряму трансляцію з Форуму можна дивитися на Фейсбук-сторінці Міністерства освіти і науки України за посиланням.