Олена Зеленська презентувала «Довідник безбар’єрності»

29 березня 2022

Станом на сьогодні на Львівщину евакуювали 616 дітей-сиріт з гарячих точок України, зокрема, з Луганщини, Харківщини та Чернігівщини. Серед них - діти з особливими потребами. Частина цих дітей, а саме 251, поїхала за кордон на оздоровлення. З цього числа 82 дітей, які перебували на Львівщині, за ініціативою першої леді Олени Зеленської поїхали на відпочинок в Австрію. Окрім цього, ще 77 дітей поїхали в Іспанію, решта – у Польщу. Є ще діти, які поїхали в Італію. «Часом діти затримуюються на прикордонних територіях у зв’язку з дооформленням належних документів, тому що велика увага приділяється тому, щоби належно були оформлені документи, та тому, щоб ті структури, які приймають за кордоном, були належним чином перевірені», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска. Він також додав, що від фонду Олени Зеленської є пропозиції щодо скерування дітей на оздоровлення до Італії, Іспанії та Бельгії. Зазначимо, що як повідомляла перша леді раніше, завдяки спільним зусиллям Посольства України в Австрійській Республіці, уряду землі Тіроль є принципова домовленість про прийом щонайменше 300 юних українців, зокрема, дітей з інвалідністю, їхніх батьків і вихователів. Станом на 25 березня до Австрії поїхали вже 112 українських дітей. Проєкт реалізується під патронатом дружини Президента України за підтримки глави уряду землі Тіроль, Посольства України в Австрії, Міністерства освіти і науки та Львівської ОДА.

9 лютого 2022

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у масштабному заході Diia Summit, під час якого розповіла про нові опції порталу державних послуг «Дія» в напрямі безбар'єрності. Захід організувало Міністерство цифрової трансформації. Відкрив саміт Президент України Володимир Зеленський. Він розповів про досягнення за два роки діджиталізації країни, завдяки якій ключові державні послуги тепер можна отримати за допомогою смартфона. Перша леді у виступі відзначила, що завдяки порталу «Дія» українці відчули свободу дій там, де раніше були дні очікування й багато витраченого часу. «Державні послуги в один клік – це шлях до суспільства рівних можливостей, де комфортно кожному. Це те, чого ми прагнемо, що ми називаємо державою без бар’єрів – де немає вікових, гендерних обмежень або перешкод за станом здоров’я», – наголосила вона. Олена Зеленська нагадала, що «Дія» вже залучена до формування культури безбар’єрності – два роки тому з’явилася спільнота «Бізнес без бар’єрів», і її учасники, великі українські та міжнародні компанії, вирішили ділитися досвідом саме на порталі «Дія». Тут представлені успішні кейси безбар’єрного бізнесу в країні: як створювати робочі місця та інтегрувати в колектив людей з інвалідністю, як подолати вікові та гендерні обмеження, організувати умови для рівного батьківства. Дружина Президента презентувала окрему сторінку «Дія. Бізнес без бар'єрів», на якій відтепер будуть зібрані такі кейси. Перша леді також анонсувала ще один новий розділ – «Дія. Безбар’єрність». «Зараз ми запроваджуємо безбар’єрність на всіх рівнях – від будівництва пандусів до доступності робочих місць. І дуже важливо, щоб безбар’єрність втілювалася також на цифровому рівні», – зазначила вона. Розділ, що має стати доступним у березні, готує команда Міністерства цифрової трансформації та ГО «Безбар’єрність» за підтримки ПРООН. «Це не просто розділ, а «спецпідрозділ» «Дії». Його покликання – спростити комунікацію з державою для літніх людей, людей з інвалідністю та інших груп населення, для яких раніше держпослуги не завжди були зручними й дружніми», – розповіла Олена Зеленська. Для цих груп населення в розділі «Дія. Безбар’єрність» буде доступно викладено інформацію, як отримати пільги, послуги, документи, допомогу, дізнатися про свої права та можливості. «Ми хотіли б, щоб «Дія. Безбар’єрність» стала містком, а в цьому випадку доречно сказати – зручним пандусом між онлайн- і офлайн-сервісами держави для тих, хто цього особливо потребує. Так «Дія» стане ще дієвішою. А в державі буде менше перешкод і бар’єрів», – резюмувала перша леді.

2 лютого 2022

«Довідник безбар’єрності» – це перший у країні сайт-словник і посібник з нової етики спілкування без ярликів та стереотипних чи образливих термінів. Відтепер він заговорив українською жестовою мовою. Тобто, проєкт, який розкриває знання про безбар’єрність та її філософію, і сам трансформувався у безбар’єрний.  Завдяки Довіднику можна дізнатися, чому правильно говорити «люди старшого віку» замість «старенькі», «крісло колісне» замість «інвалідний візок», «людина з інвалідністю» замість «інвалід» та багато іншого. Щоб скористатися перекладом, треба зайти на сайт Довідника https://bf.in.ua, відкрити будь-яку публікацію, натиснути на віджет угорі – синій кружечок із зображенням рук, і з’явиться віконечко з перекладачем. Наразі Довідник також отримав англомовну та російськомовну версії. Це робить його доступним для користувачів з різним культурним кодом, до того ж сприятиме поширенню знання про безбар’єрність за межами України. Ініціаторка проєкту - перша леді України Олена Зеленська, а також ГО «Безбар'єрність». Довідник доступний для використання та цитування. Його також можна доповнювати. Над ресурсом працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. 

27 січня 2022

Для впровадження принципів безбар’єрності під час комунікацій в роботі органів влади та формування довіри між громадянами та представниками влади, Мінцифра пропонує освітній серіал «Держава без бар’єрів» на платформі Дія.Цифрова освіта. В Україні проживає майже 2,7 мільйонів людей з інвалідністю, 7,2 мільйонів людей старше 65 років, щороку приблизно півмільйона стають батьками. Це значить, що майже третина населення України періодично звертаються за публічними послугами. Тому вкрай важливо, щоб шлях до отримання цієї послуги був зрозумілим, доступним та безбар’єрним. Так формується репутація державних службовців, так з’являється довіра до держави загалом та органів влади всіх рівнів. Тому важливо, щоб публічні службовці першими впроваджували безбар’єрність, як нову суспільну норму та гарантували доступність та зручність для всіх громадян без виключення. До вашої уваги шість серій серіалу, у яких розповідається, як публічним службовцям дотримуватися принципів безбар’єрності у спілкуванні з громадянами, як застосовувати безбар’єрний підхід під час ухвалення рішень, що призводить до формування стереотипів та як уникати упередженості в роботі. Також йдеться про протидію дискримінації під час працевлаштування на публічну службу. Перша серія освітнього серіалу - за участі першої леді Олени Зеленської. Дивіться серіал за посиланням - https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-government Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» у партнерстві з офісом Радника-уповноваженого Президента України з питань безбар'єрності, Національного агентства України з питань державної служби, ГО «Безбар’єрність, представників громадянського суспільства та експертів з інклюзивності за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», який фінансується МЗС Данії.

26 січня 2022

У межах проєкту першої леді Олени Зеленської зі створення українських аудіогідів для визначних світових пам’яток екскурсії українською з'явилися в трьох містах Португалії. Так, українська мова звучить на туристичних автобусних маршрутах другою столицею країни – містом Порту, де розташовані міст Дона Луїша I та монастир Серра-до-Піллар, включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Аудіоекскурсія українською доступна також у Лісабоні, а саме у його найвизначніших пам’ятках – Беленській башті XVI століття та монастирському комплексі Жіронімуш, що є пам'яткою архітектурного стилю мануеліно. Крім того, українським аудіогідом можна скористатися на маршрутах міста Сінтра, де розташовано багато екзотичних парків, монастирів, замків, серед яких Національний палац Пена – відомий у світі зразок романтизму XIX століття. Створення аудіогідів українською мовою в музеях та пам’ятках світового значення було розпочато у 2020 році за ініціативою першої леді України. Ідею реалізовано вже у 26 країнах світу. Зокрема, українською проводяться аудіоекскурсії в Колізеї (Італія), Версалі (Франція), галереї Альбертіна (Австрія) тощо. «Це частина великого проекту з поширення української мови у культурному просторі планети. Визначні туристичні об’єкти світу мають заговорити з українськими гостями українською нарівні з іншими мовами», – зазначила Олена Зеленська. Дружина Президента закликала українських туристів запитувати україномовні гіди під час подорожей і таким чином формувати попит на українську та ставати амбасадорами рідної мови у світі. Українські аудіогіди в Португалії реалізовано завдяки співпраці Посольства України в Португальській Республіці з компанією DouroAcima (офіційний представник відомого світового екскурсійного оператора City Sightseeing у Португалії).

10 січня 2022

17 січня о 18:00 за київським часом спливає термін подачі проєктних заявок на грантову програму «Культура без бар’єрів», яку розробили у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. «Віримо, що завдяки нашій з вами спільній роботі інклюзивні проєкти та ініціативи в Україні будуть сталими, а люди з інвалідністю та їхні родини отримають більше можливостей для соціальної адаптації та творчого самовираження», - зазначив Богдан Кожухар, проєктний менеджер програми.  У межах програми на 2022 рік пропонують три ЛОТи: ЛОТ 1. Підтримка митців з інвалідністю. Результатом має стати реалізація проєктів, у яких митці з інвалідністю є авторами або безпосередніми виконавцями та учасниками культурно-мистецьких заходів, тобто є інтегрованими у процес створення культурних продуктів на рівні людей без інвалідності.  ЛОТ 2. Мистецтво без бар’єрів. Результатом має стати створення якісних інклюзивних культурних продуктів, які орієнтовані на потреби людей з інвалідністю, інклюзивна адаптація наявних продуктів або, наприклад, підтримка інклюзивних мистецьких освітніх програм для професіоналізації людей з інвалідністю. ЛОТ 3. Безбар'єрне суспільство. Результатом має стати підтримка створення публічних та доступних платформ для поширення інклюзивних продуктів задля задоволення культурних потреб людей з інвалідністю або, наприклад, підтримка масштабних публічних подій та соціальних інформаційних кампаній, які привертають увагу суспільства до проблем людей з інвалідністю, формують повагу до їх прав та потреб, стверджують інклюзію як базову цінність для суспільного розвитку.  Обирайте ЛОТ і продукт та подавайтеся на конкурс від Українського культурного фонду до 17 січня, 18:00 за київським часом. Деталі -  на сайті.

28 грудня 2021

Перша леді України Олена Зеленська підбила підсумки року у реалізації проектів, спрямованих на досягнення безбар'єрності в країні. З ініціативи дружини Президента робота проводиться одразу в декількох напрямах. Адже, як зазначає Олена Зеленська, перепони, що заважають українцям реалізувати свій потенціал, також існують у кількох вимірах. «Це й фізичні перепони – незручна інфраструктура, психологічні – упередження, економічні – несправедлива оплата чи відмова в роботі, законодавчі – нормативні документи в Україні не враховують потреб різних людей. І це далеко не всі бар’єри, що існують», – наголосила Олена Зеленська. Так, третього грудня 2020 року Президент підписав Указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». За цей час: Ухвалено Національну стратегію безбар'єрності – стандарти рівних можливостей для всіх груп населення. За координації Міністерства розвитку громад та територій розроблено План заходів із подолання бар’єрів – дорожню карту для кожного відомства. Щоб усі дізналися, як ці плани втілюються, підготовлено комунікаційну стратегію. Зв’язок органів влади в цьому напрямі забезпечує Міністерство культури та інформаційної політики. З’явилася Рада безбар’єрності при Кабміні – громадські експерти зі свого боку контролюватимуть виконання Нацстратегії. Розпочато втілення семи флагманських проектів міністерств: Стандарти інфраструктурної безбар'єрності України – реалізує Міністерство інфраструктури України. Розроблено інформаційну кампанію «Україна без бар'єрів», яку реалізує Міністерство культури та інформаційної політики. Міністерство цифрової трансформації забезпечує доступ до інтернету в українських селах. Забезпечується фізична доступність громадських будівель (реалізує Міністерство розвитку громад та територій України). Міністерство у справах ветеранів втілює ветеранську підприємницьку ініціативу G2VEI (Government to Veterans Entrepreneurial Initiatives). Впроваджується міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (реалізує Міністерство охорони здоров'я). Міністерство освіти і науки втілює проект «Шкільна освіта для всіх». Таким чином, як наголосила перша леді, протягом року було повністю сформовано нову державну політику зі створення безбар’єрної України, яка тепер має бути реалізована. Вона також відзначила досягнення безбар’єрності в бізнесі. Наприкінці минулого року десять українських компаній: Укрпошта, Ощадбанк, Укрзалізниця, «Ашан Україна», 1+1 Media, ДТЕК, SOCAR Energy Ukraine, work.ua, корпорація «АТБ», «Danone Україна» – заснували спільноту «Бізнес без бар’єрів» задля створення рівних і комфортних умов для працівників різного віку, статі та людей з інвалідністю. У жовтні 2021 року до спільноти приєдналися ще одинадцять бізнесів: Visa, ПУМБ, група готелів Fairmont Grand Hotel Kyiv та Riviera House, ПриватБанк, McDonald’s в Україні, «Кока-Кола Україна», «Фокстрот», IT-компанія «EPAM Україна», книжкова платформа Yakaboo, «Сільпо» та юридична фірма «Астерс». Учасники розпочали спільні проекти: Створюють навчальну програму зі взаємодії з маломобільними групами громадян, а це, за різними підрахунками, від 40 до 60% населення: особи з інвалідністю, батьки з дітьми до семи років, люди, старші 55 років, вагітні жінки, особи, що тимчасово втратили працездатність, люди з функціональними порушеннями тощо. Першими цей курс проходять працівники Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Успішними кейсами компанії діляться в розділ «Бізнес без бар’єрів» на «Дія. Бізнес». «На наших зустрічах бізнесмени мені зізналися – безбар’єрність виявилася ще й прибутковою! Адже 70% споживачів обирають саме соціально відповідальні компанії. Додам, що спільнота «Бізнес без бар’єрів» завжди відкрита для нових учасників», – прокоментувала перша леді. Олена Зеленська також розповіла про втілення проекту «Громади без бар'єрів». Зокрема: Підписано меморандуми про розвиток безбар’єрної архітектури з головами ОДА Київської, Черкаської, Вінницької, Донецької областей та мерам Славутича, Маріуполя, Вінниці. Славутич – перше місто, де будуть впроваджені безбар’єрні архітектурні рішення. Вперше в Україні там також створено посаду омбудсмена з безбар’єрності. Закінчено роботу над дослідженням міських просторів і першим розділом Альбому безбар’єрних рішень – ілюстрованого посібника зі створення доступного міського простору, від під’їздів до зупинок.  У Золотоноші, Смілі та Черкасах відкрито зручні для всіх дитячі майданчики, а в Золотоноші – ще й басейн, доступний для осіб з інвалідністю. Нова туристична локація Канева «Географічний центр – серце України» збудована із тактильною навігацією та аудіогідом для зручності будь-яких відвідувачів. «Якщо вашої громади немає в цьому переліку – швидше долучайтеся! Проект «Громади без бар’єрів» відкритий до пропозицій, ініціативи та участі. Зробімо простір, у якому живемо, зручним для всіх. Адже кожен із нас періодично буває маломобільним – у певному віці, стані здоров’я, із дитячим візком чи валізами. Але всі ми без винятку заслуговуємо на дружнє середовище», – зазначила дружина Президента.  Ще один проект у межах створення доступного простору під патронатом першої леді – «Культура без бар’єрів». Випущено електронний «Довідник безбар’єрності». Це гід з коректного спілкування та лексики, яка не травмує. Навесні 2022 року вийде його друкована версія. Із червня острів Хортиця – перший у країні безбар'єрний туристичний об'єкт, створений з турботою та повагою до потреб кожної людини. У грудні відчинив двері оновлений Музей Пінзеля у Львові. Тепер тут можна користуватися підйомником, взяти аудіогід, читати описи на дотик та навіть торкатися скульптур, які спеціально для цього видрукувані на 3D-принтері. У серпні під гаслом безбар’єрності відбулася Міжнародна виставка фотомистецтва PHOTO KYIV.  Створено «Безбар’єрні історії, які надихають». Це документальний міні-серіал про людей, які руйнують бар’єри – у власному житті, в бізнесі, відкривають нові можливості для себе й тих, хто навколо. Вийшла друком книга Анастасії Степули «Світ без обмежень» – дитячий путівник для усвідомлення й прийняття різноманітності. Створено серію освітніх відеороликів, які розповідають про безбар’єрність, розкривають це поняття через особисті історії людей, котрі стикаються з бар’єрами, і акцентують увагу на можливостях, що відкриваються перед нами, коли ми усуваємо бар’єри. «Це лише декілька прикладів того, як культура може ставати безбар’єрною. Наступного року їх буде більше. І може бути ще більше, якщо ви до цього долучитеся, створюючи свої безбар’єрні історії, які надихають», – резюмувала перша леді.

20 грудня 2021

Завершено роботу над першим розділом Альбому безбар'єрних рішень – практичного посібника, який надає рекомендації та ілюструє, як зробити міське середовище дружнім до різних користувачів, зокрема батьків з маленькими дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю. «За статистикою, до 50% українців мають проблеми з мобільністю. Абсолютна більшість – 30-40% – це громадяни старшого віку, 10-12% – люди з інвалідністю. Ще близько 1,5% – люди, які наразі хворіють, 2% – вагітні та батьки з візочками. Тобто можна точно сказати – періодично ми всі буваємо маломобільними: коли досягаємо певного віку, навантажені, йдемо з дитиною, погано почуваємося чи просто втомлені. І всім нам потрібні максимально комфортні рішення, втілені у навколишньому просторі», – зазначила перша леді Олена Зеленська під час ознайомлення з першим розділом видання. Альбом безбар’єрних рішень – результат співпраці архітекторів, фахівців у сфері будівництва, представників громадських організацій і маломобільних груп населення. Перший розділ каталогу розповідає та показує в ілюстраціях, якими мають бути доступні ґанки й подвір'я. Зокрема, тут зібрані вимоги до висоти поручнів та сходів, пандусів, освітлення біля входу в будинок. Підібрані приклади оптимальних рішень зі світового досвіду, є зручна система посилань на державні будівельні норми та стандарти до кожної архітектурної розробки. «Я вдячний першій леді Олені Зеленській за ініціативу щодо розробки Нацстратегії безбар’єрності, адже затвердження цього стратегічного документа дало старт важливим змінам у нашій країні. Презентований сьогодні перший розділ Альбому безбар’єрних рішень – ще один крок на цьому шляху та джерело найкращих практик для всіх, хто будує та проектує простори й споруди. Без сумнівів, люди старшого віку, вагітні жінки, люди з інвалідністю, батьки з дітьми – усі повинні мати однаково комфортний простір без бар'єрів у своїй громаді», – заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Альбом стане в пригоді проектувальникам, будівельникам, замовникам, держслужбовцям, активістам і тим, хто опікується якістю навколишньої інфраструктури. Як зазначила дружина Президента, Альбом має відкритий код, тобто його можна вдосконалювати та доповнювати пропозиціями. Ознайомитися з ним можна на сайті Міністерства розвитку громад та територій (посилання). Загалом Альбом складатиметься з чотирьох розділів, другий з них буде присвячено доступній вуличній інфраструктурі, третій – громадським просторам, четвертий – громадським будівлям та спорудам. Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та реалізується громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у межах проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник – урбан-бюро Big City Lab.

9 грудня 2021

Як побудувати безбар’єрне суспільство для дітей? Як навчитись організовувати громадський простір для дітей з інвалідністю? Як правильно інформувати суспільство про інклюзивне середовище та його необхідність. На ці та інші запитання відповідали сьогодні спікери під час регіональної панельної дискусії «ДЛЯ ДІТЕЙ суспільство без бар’єрів». Дискусія тривала за трьома напрямками. Спершу спікери з’ясовували, що таке безбар’єрне суспільство в Україні, які є бар’єри на національному та регіональному рівнях та які практики можна використовувати, зважаючи на досвід європейських країн. Особливу увагу приділили питанню про роль місцевої влади в забезпеченні інклюзивного середовища для дітей. Учасниками дискусії стали заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний, радниця Уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, директорка проєкту SURGe Танія Лей Санфорд Аммар та перший заступник міського голови Андрій Москаленко. На онлайн-зв’язку глядачами стали представники органів місцевого самоврядування, громадські організації, учителі, батьки та всі ті, хто прагне добробуту та розвитку громади й бажає зробити її інклюзивною. «Пріоритетом в державній політиці зараз є захист прав дитини, у першу чергу це стосується освіти. Адже саме ця галузь має підлаштуватись під потреби усіх дітей без винятку. Зараз ми будуємо безбар’єрну країну, тому усі наші заходи повинні допомагати діткам соціалізуватися, будувати тісні контакти з іншими дітьми. Зробити це можливо завдяки безбар’єрній інфраструктурі та інклюзії в школах. Важливо зрозуміти, що у таких дітей, безумовно, є свої освітні потреби, однак попри це їх не слід виокремлювати від інших. З одного боку, велику роль в цьому відіграють  вчителі та керівництво шкіл, які інколи бояться брати на себе відповідальність за навчання цих дітей. З іншого – батьки інших дітей, які часом не хочуть, щоб їхні сини чи доньки навчались разом з тими, хто потребує трохи більше уваги. Тому вкрай важливо провести активну інформаційно-роз’яснювальну кампанію для усіх причетних до освітнього інклюзивного процесу. Досить будувати бар’єри!», - сказала Дар’я Герасимчук. Як зазначила пані Герасимчук, батьки дітей з інвалідністю чи дітей з особливими освітніми потребами повинні розуміти, що побудова кращого безбар’єрного середовища для їхніх дітей багато в чому залежить від активної позиції та підтримки з боку мами й тата. На прикладі Львівської області учасники дискусії поспілкувались про бар’єри, з якими стикаються діти разом з батьками та шляхи розв’язання проблеми з боку влади та громадянського суспільства. «На Львівщині функціонують 25 інтернатних закладів, у яких навчаються 5200 дітей і це доволі багато. Постає запитання наскільки зараз діти готові переходити до загальноосвітніх шкіл чи наскільки інклюзивно-ресурсні центри в тій чи іншій громаді готові надавати відповідні послуги в інтересах цих дітей. Наше завдання полягає сьогодні в тому, щоб на заміну таких інтернатних закладів створювалось все більше дитячих будинків сімейного типу. Створення ДБСТ передбачає наявність батьків-вихователів. Тому нам необхідно проводити належне навчання людей, готових взяти на себе відповідальність за цих дітей. Важливо також з’ясувати, чому батьки віддають своїх дітей навчатись в інтернати, адже за статистикою близько 89% дітей не є сиротами і можуть відвідувати загальноосвітні заклади», - зауважив Віталій Загайний. Станом на 1 січня 2021 року в Україні функціонували 673 інтернатні заклади, в яких проживали близько 90 тисяч дітей. З цієї кількості майже 89% дітей не є сиротами. Причинами виховання дітей в інтернатах називають безробіття батьків, їхнє незадовільне матеріальне становище, проблеми зі здоров’ям тощо. До слова, цьогоріч в області створили три дитячих будинки сімейного типу. Загалом на Львівщині працюють 39 ДБСТ. Варто зазначити, що діти, які навчаються в інтернатах і не є при цьому сиротами чи позбавленими батьківських прав не можуть бути влаштованими в дитячі будинки сімейного типу. Нагадаємо, що дискусія відбулась завдяки організації проєкту SURGe у співпраці з Офісом Президента України, за підтримки Львівської обласної державної адміністрації. Пряму трансляцію Регіональної панельної дискусії «ДЛЯ ДІТЕЙ суспільство без бар'єрів» можна переглянути за посиланням.  Ілона Орнат

3 грудня 2021

Музей Пінзеля у Львові, який нещодавно відвідала перша леді Олена Зеленська, готується до відкриття після оновлення. Музей стане повністю доступним для різних гостей. Завдяки спеціальній навігації його зможуть відвідати люди з порушеннями зору, слуху, літні люди та люди з аутизмом. Також у музеї запрацюють аудіогіди та аудіодескрипція, що доповнять візуальні враження відвідувачів і дадуть нові знання про контекст експозиції. «Безбар'єрність відкриває можливості. Я сама в цьому переконалась тут, у Музеї Пінзеля, занурившись у світ великого генія – через звуки, дотики та візуально. Сила, потужна енергія та водночас спокій, який передають роботи цього майстра скульптури, стали доступними для кожного. І це без перебільшення унікальна подія, яка точно знайде відображення на мистецькій мапі світу. Я дуже хотіла б, щоб досвід львівського музею масштабувався по всій Україні, мистецтво має бути безбар'єрним», – зазначила Олена Зеленська. Безбар’єрність у Музеї Пінзеля забезпечується ще на під’їзді до костелу кларисок, у якому він розташований: незрячих відвідувачів від зупинки транспорту до будівлі веде тактильна плитка. На вході встановлені звукові маячки, які підказуватимуть людям з порушеннями зору, як потрапити всередину. Навігація у приміщенні – зрозуміла й зручна: із холу до зали веде підйомник, яким можуть скористатися відвідувачі на кріслі колісному, батьки з дитячими візочками чи будь-хто, хто має труднощі з пересуванням. Крім того, простір адаптували до потреб людей з аутизмом і людей з ментальними порушеннями. Команду музею підготували до якісної комунікації та кращого розуміння різноманіття його відвідувачів. У музеї працює аудіогід, що доповнює візуальні враження гостей і дає нові знання. Створенням аудіогіда займалася команда медіасервісу MEGOGO. У Музеї Пінзеля звучить голос народного артиста України Остапа Ступки. Біля експонатів встановлені інформаційні таблички зі шрифтом Брайля. Для кожної з робіт розроблена аудіодескрипція – голосовий супровід, завдяки якому люди з порушеннями зору можуть «побачити» експонати. Інформація про музей та його наповнення також зібрана у відеоописах, доступних для перегляду всім відвідувачам, зокрема з порушеннями слуху. «Безбар’єрність – не про створення спеціальних умов для окремих людей. Зміни в Музеї Пінзеля є черговим доказом цього. Скористатися аудіогідом чи дізнатися про експозиції через відеоописи – зручно для всіх відвідувачів. Погодьтеся, що кожен з нас почувається комфортніше, якщо перед нами – зрозуміла навігація, а на шляху, який ми долаємо, немає бар'єрів», – додала перша леді. Доступність у музеї почала формуватися у 2020 році, коли громадська організація «17» роздрукувала скульптури Пінзеля на 3D-принтері. Фокус перетворень було розширено в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців. Зміни втілюють у партнерстві зі студією універсального дизайну ORFO, громадським рухом «Соціальна єдність», громадською ініціативою My future heritage, громадськими організаціями «17» і Happy today та за підтримки Володимира Висоцького – експерта з архітектурної доступності та інклюзивних соціальних практик, Фазиля Аскерова – голови правління Асоціації розвитку туризму, і Оксани Потимко – керівниці Ресурсного центру Національного університету «Львівська політехніка». Очікується, що оновлений музей відкриється для відвідувачів 10 грудня. Довідково. Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року в приміщенні колишнього костелу кларисок. Разом з іншими творами мистецтва тут експонують 29 робіт Йогана Георгія Пінзеля – унікального майстра барокової скульптури, який близько 15 років свого життя провів на Західній Україні, п'ять робіт його учнів та дев'ять малярських портретів представників шляхти й духовенства. Серед відомих робіт Пінзеля – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптура «Самсон, що роздирає пащу лева», «Ангели», які свого часу експонувалися у Луврі в Парижі, скульптури для святинь у Бучачі, Городенці, Годовиці та низці інших українських населених пунктів.

1 грудня 2021

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської відбувся запуск україномовного аудіогіда в Меморіалі геноциду в Кігалі (Руанда). Під час церемонії Посол України Андрій Праведник віддав шану загиблим та переказав співчуття руандійському народу від імені уряду та народу України. Меморіал – це центр пам’яті, що був заснований для вшанування загиблих під час геноциду в Руанді у 1994 році. У той час етнічна більшість країни – хуту – практично винищила етнічну меншість – тутсі. За приблизними підрахунками, жертвами геноциду стали близько мільйона людей, що становило 20% населення країни. Етнічну чистку підтримувало керівництво Руанди, що на той момент складалося з представників хуту. А також провладні ЗМІ, зокрема «Радіо тисячі пагорбів», яке навіть озвучувало в ефірах адреси майбутніх жертв. Пропагандисти порівнювали тутсі з «тарганами, яких треба винищити», таким чином дегуманізуючи суспільство. Після зміни влади в Руанді у 1994 році розпочав роботу міжнародний трибунал із розслідування злочинів геноциду. У результаті кількох урядовців та командирів каральних загонів вдалося притягнути до відповідальності. На території Меморіалу розташована братська могила, де поховано понад 250 тис. жертв насильства. Меморіальний центр – один із найвідвідуваніших музеїв Африки, його мета – запобігти геноцидам у світі. Частими відвідувачами Меморіалу є світові лідери та делегації іноземних країн. Втілення проекту зі створення аудіоекскурсій українською в музеях світу було розпочато у 2020 році за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. До проекту наразі приєдналися 18 країн. Зокрема, аудіотури українською проводяться в Колізеї (Італія), Версалі (Франція), галереї Альбертіна (Австрія) тощо. Україномовний аудіогід у Меморіалі геноциду в Кігалі став першим у Руанді та другим у Східній Африці. «Україна пам’ятає власні трагедії геноцидів – Голодомор та Бабин Яр. Проте необхідно знати, що випадки геноциду у світі не припинилися. Найемоційніші експозиції Меморіалу – перелік імен і фотографії загиблих дітей та дорослих, їхні особисті речі. Вони ніби промовляють до відвідувачів: «Люди, це безумство не повинно повторитися!» Важливо, що тепер це свідчення про трагедію заговорило українською мовою – мовою людей, які добре знають, що таке геноцид. Адже, як написав один із відвідувачів у книзі відгуків: «Пам’ять – це зброя, що протидіє повторенню трагедії у майбутньому», – зазначила Олена Зеленська. Проект реалізовано за підтримки Посольства України в Кенії.

15 листопада 2021

З ініціативи першої леді України Олени Зеленської у Львові запрацювали три україномовні аудіогіди: у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (палац Лозинського), Історичному комплексі Національного музею ім. Андрея Шептицького та Музеї Івана Георгія Пінзеля. Проект реалізовано у межах співпраці медіасервісу MEGOGO, Міністерства культури та інформаційної політики України й Державного агентства розвитку туризму. У серпні цього року було підписано меморандум про початок роботи над тридцятьма аудіогідами з нагоди 30-річчя незалежності України. Проект охоплює локації з усієї країни. За рекомендацією Міністерства культури та інформаційної політики й Державного агентства розвитку туризму було відібрано культурні об’єкти. Створенням аудіогідів для них займається команда медіасервісу MEGOGO. До створення аудіогідів для Львова приєдналися також українські зірки. Так, аудіогід для палацу Лозинського озвучила співачка Христина Соловій. А в Національному музеї імені Андрея Шептицького та Музеї Пінзеля звучатиме голос народного артиста України Остапа Ступки. Над сценаріями аудіогідів працювали уродженці Львова. «Мені надзвичайно приємно, що у нас з'явилися партнери, які підтримують проект аудіогідів і в Україні. Важливо, що ми не забуваємо про розвиток і підтримку культури й усередині держави. Сподіваюся, інші інституції надихатимуться прикладом Львова і ставатимуть частиною нашої родини аудіогідів», – зазначила Олена Зеленська. Довідка. Ідея заснування галереї мистецтв, що нині носить ім'я вченого й колекціонера Бориса Возницького, сягає кінця XIX сторіччя. У 1903-1906 роках були придбані перші картини, що увійшли до колекції. Галерея розташовується в палаці Лозинського. У 23 його залах представлене європейське мистецтво ХІХ – кінця ХХ ст., зокрема твори Жана-Батиста Вікара, Яна Матейка, Генріха Семирадського, Яцека Мальчевського, Михайла Бойчука. Одним із найцінніших експонатів є портрет Йоахима Мюрата авторства Жана-Батиста Вікара. Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року у приміщенні колишнього костелу кларисок. Тут експонують 29 робіт Івана Георгія Пінзеля – майстра барокової скульптури. Серед відомих творів – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптури «Самсон, що роздирає пащу лева» та «Ангели», які свого часу виставляли в Луврі в Парижі. Національний музей імені Андрея Шептицького виник у 1905 році як Церковний музей. У 1911 році, з розширенням колекції, його перейменували на національний. Експозиція презентує розвиток українського національного стилю – неовізантизму. Одним із найяскравіших його прикладів є іконостас 1920-х років роботи Петра Холодного. В експозиції також представлені твори грона бойчукістів: живописні роботи Миколи Рокицького й Охріма Кравченка, графіка Оксани Павленко, Євгена Сагайдачного та Григорія Довженка.