У Львові вшанували пам’ять видатного українського поета Богдана-Ігоря Антонича з нагоди 112-ї річниці з дня народження

6 липня 2020

Сьогодні, 6 липня, минають 83-ті роковини з дня смерті Богдана-Ігоря Антонича - відомого літературознавця, прозаїка та поета. З цієї нагоди на Львівщині відбулися пам’ятні заходи. Заступник голови ОДА Іван Собко, заступник директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Тетяна Плугатор, керівник відділу мистецтв та розвитку культури Василь Гладкий, директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць, завідувачка Ольга Дядинчук та інші представники Бортятинського музею-садиби родини Антоничів, громадська діячка Наталка Криничанка зібралися на Янівському кладовищі, де поклали квіти до могили поета. «Богдан-Ігор Антонич - це особливий поет, який не прагнув та й не отримав за життя належної слави, проте посмертно став однією з найвеличніших постатей свого часу. Сьогодні його поезією зачаровуються і надихаються в Україні та поза її межами, а його поетичне слово є прихистком та наставництвом для багатьох українських поетів», - зазначив заступник голови ОДА Іван Собко. Довідково: Народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині греко-католицького священика. Навчатися почав ще вдома, під наглядом приватної вчительки. З одинадцяти років навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. У середині 20-х років родина Антоничів переїхала у село Бортятин (тепер — Мостиського району Львівської області). Богдан-Ігор часто приїжджав до батьків, певна частина творів поета була написана саме у Бортятині. 1928 року Антонич вступає на філософській факультет Львівського університету Яна Казимира, де вивчає польську філологію. Під час навчання поет пірнає в літературне та громадське життя Львова, приєднується до гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти», починає наполегливо досліджувати українську мову. 1931 року вперше опублікований вірш поета у журналі «Вогні», за яким слідувала ще низка публікацій. Також Антонич виступав з доповідями про українську та іноземні літератури, працював над перекладами, рецензіями, сатиричними фейлетонами та пародіями, почав новелу «Три мандоліни» та повість «На другому березі». Певний час редагував журнал «Дажбог» та спільно з Володимиром Гаврилюком журнал «Карби». Крім літературної діяльності Антонич займався художнім мистецтвом, грав на скрипці та мріяв про кар’єру композитора. Після низки важких хвороб поет помер на 28-му році життя. Через політику радянської влади його твори були забуті на кілька десятиліть. Сьогодні вірші Богдана-Ігоря Антонича перекладені багатьма мовами світу.

1 жовтня 2019

5 жовтня 2019 року виповнюється 110 років від дня народження видатного українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича. Зважаючи на вагомий внесок Богдана-Ігоря Антонича в національну та світову культуру, дієвий вплив його творчості і таланту на збереження та подальший розвиток традицій, звичаїв, мови споконвічної гілки українського народу – Лемківщини, Верховна Рада України постановила відзначити на державному рівні 110-річчя з дня народження великого поета, а Львівська обласна рада проголосила на Львівщині 2019 рік роком Богдана-Ігоря Антонича. У жовтні Музей-садиба родини Антоничів, що у Бортятині на Мостищині (філія Львівського музею історії релігії), проведе низку заходів, які приурочені 110-й річниці від дня народження Богдана-Ігоря Антонича: зустрічі, презентації, поетичні читання, майстер-класи, концертні дійства. У п’ятницю, 4 жовтня, учні Дитячої школи народних мистецтв, що у Львові, презентують виставку «Мистецькі візії Антонича». Це понад тридцять робіт, намальованих під враженням прочитаних поезій Богдана-Ігоря Антонича. Виконані вони в техніках живопису, кольорової графіки, витинанки. Цікавою буде презентація музейних видань: «Вибрані твори Богдана-Ігоря Антонича», «О поезія щоденних наших справ…», каталог «Художні виставки 2015 – 2019 років». На тематичній зустрічі «…Перстень натхнення в серці тремтить» (Б.-І. Антонич) бортятинці чекатимуть усіх митців, роботи яких експонувалися в Музеї.    Першим акордом літературного свята стане виступ завідувачки Музею-садиби Ольги Дядинчук «Десять років діяльності Музею-садиби родини Антоничів». Розпочнуться заходи о 14 годині. У неділю, 6 жовтня, о 13 годині на подвір’ї музею парох місцевої церкви Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ отець Михайло Пецькович проведе спільну молитву за мир в Україні  й родину Антоничів. Опісля Народний ансамбль пісні і танцю «Лемковина» чаруватиме присутніх своїм мистецьким умінням. Художники з Харкова, Одеси, Вінниці, Житомира, Кропивницького, Львова презентують свої картини, які напишуть напередодні в околицях Бортятина на пленері «Я сказав хвилі: все тривай». Гостей Музею чекає концертна програма за участі Народного чоловічого вокального ансамблю «Стожари» (місто Судова Вишня), виступ україномовної лемківської співачки з Польщі Юлії Дошної, яка співатиме пісні на вірші Богдана-Ігоря Антонича. Учасники Львівської молодіжної громадської організації «Молода Лемківщина» і співачка Наталія Кухар подарують присутнім музичну замальовку маловідомих лемківських народних пісень. Ще одним сюрпризом стане виставка колекції одягу, який створений  за лемківськими мотивами «Художні особливості костюмів Яворівщини і Мостищини в авторських моделях» старшого викладача Львівської національної академії мистецтв, заслуженого діяча мистецтв України Ірини Грицюк. У Музейній вітальні проходитимуть поетичні читання, у яких візьмуть участь студенти та викладачі Кропивницького Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Окрім того, найменші відвідувачі зможуть спробувати себе на майстер-класах «Кольоровий вірш Антонича» і «Тварини з поезії Антонича у глині». Їх проведуть художниця, реставратор та мистецтвознавець із Криму Софія Тимофєєва і мисткиня Софія Ярошевич. Отож, 4 і 6 жовтня науковці Музею-садиби родини Антоничів запрошують на гостини до Антоничів і чекають усіх, кому не байдужа творчість поета, кого приваблює самобутня і глибоко філософська поезія молодого лемка.