Уряд затвердив План заходів з реалізації Стратегії людського розвитку на 2021—2023 роки

14 квітня 2022

Програма передбачає щомісячну компенсацію витрат на зарплату в розмірі 6,5 тис. грн за кожного працівника впродовж 2 місяців. Така державна підтримка спрямована на зменшення безробіття та підвищення економічної активності українського бізнесу. “Зараз наше завдання – стимулювати бізнес брати на роботу переселенців. З одного боку, це дозволить відновити роботу підприємств, з іншого – допоможе людям заробляти та годувати свої родини. Максимально можлива зайнятість населення під час війни та в період післявоєнної відбудови – пріоритетна ціль Уряду та Міністерства економіки”, – заявила Перший віцепрем'єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Щоб взяти участь у програмі та отримати компенсацію, підприємству необхідно укласти трудовий контракт з громадянином, який є внутрішньо переміщеною особою. Дані про працевлаштовану особу можна подати через портал Дія або ж надавши заяву до Державної служби зайнятості.

11 квітня 2022

У суботу на засіданні Уряду схвалили постанову про утворення робочої групи щодо захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи. Співголовами робочої групи визначили Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину та Міністра соціальної політики Марину Лазебну. «Разом з Європейською Комісією працюємо над тим, щоб у нас була спільна політика щодо підтримки та захисту українських переселенців. Чимало з них були змушені рятуватись від війни, не маючи речей першої необхідності і джерел до існування. Вони потребують консульської та гуманітарної підтримки, забезпечення житлом, вирішення всього комплексу питань, пов'язаних із соціальним захистом, доступом до медицини, освіти, а також можливості працевлаштування. Важливо, щоб наші громадяни відчували, що Україна з ними і дбає про них», – зазначила Ольга Стефанішина. Серед завдань робочої групи: використання застосунку «Дія» у процесі здійснення соціальних, компенсаційних та інших виплат; скасування плати за роумінг при використанні мобільного зв'язку за кордоном; забезпечення цифрового консульського обліку громадян під час перебування за кордоном; надання освітніх послуг українською мовою; посилення механізмів захисту від торгівлі людьми; створення можливостей, щоб громадяни за межами України могли отримати або підтвердити всю необхідну документацію; налагодження співпраці між правоохоронцями, органами соціального захисту та міграції України з відповідними органами у державах-членах ЄС; сприяння швидкому визнанню професійних кваліфікацій та вирішення інших питань. «З перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в Україну ми вирішували невідкладні питання: спростили виїзд українців за кордон у безпечні місця, забезпечили, щоб в країнах, куди вони перемістились, їхні права були захищені та надавалась максимальна допомога. Особливу увагу приділили захисту прав дітей з вразливих категорій, людей з інвалідністю. Тепер настав час для довгострокової транскордонної політики з ЄС щодо захисту прав українців у державах-членах та програми репатріації до України після стабілізації ситуації», – сказала Марина Лазебна.

6 квітня 2022

Для вчасного старту посівної кампанії та успішного її проведення Уряд активував додаткові механізми кредитування аграріїв. Зокрема, йдеться про розширення програми “5-7-9%”, за якою будь-яке українське підприємство може отримати кредит до 60 млн грн під 0%. З початку війни позики від державних банків на загальну суму 1,1 млрд грн отримали 826 бізнесів. З усіх виданих кредитних коштів за програмою “5-7-9%” 42% припадало саме на аграрний сектор. Ними скористалися 12 тис. фермерських господарств. Отримані кошти йдуть на закупівлю добрив, пального, ззр. “В час війни комерційні та державні банки повинні активізувати свою кредитну діяльність, адже ці кошти потрібні тисячам підприємців для налагодження виробництв. Уряд та Нацбанк проводять з банківським сектором відповідну роботу. Зокрема, 10 найбільших банків заявили про виділені ліміти на суму 40 млрд грн. 2,3 млрд грн держбанки вже видали фермерам”, – додала Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Загалом же, починаючи з 24 лютого, державні банки сумарно наростили кредитні портфелі на 12,5 млрд грн, що еквівалентно 15% приросту за 2021 рік.

22 березня 2022

Уряд розширив перелік товарів критичного імпорту, включивши в нього необхідну аграріям с/г техніку, запчастини, обладнання для с/г робіт. Йдеться про трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. За його словами, у перший же день війни Кабмін Постановою №153 від 24.02.2022 року затвердив перелік товарів критичного імпорту, щоб забезпечити безперебійне постачання продовольства, а також усіх товарів, необхідних для підготовки до весняно-польових робіт. Відтоді цей перелік оновлювався вже 11 разів, щоб Нацбанк міг забезпечувати постійне здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів. «Паралельно увесь час ми додавали критичні групи товарів для потреб с/г виробників. Під час останнього оновлення Уряд включив у перелік необхідну аграріям с/г техніку та запчастини, обладнання для с/г робіт (трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни), добрива, препарати тощо», – зазначив Роман Лещенко. Повний оновлений список доступний за посиланням. «Завдання Мінагрополітики – забезпечити безперебійні поставки в Україну всіх позицій, які гарантують українцям продовольчу безпеку. І ми над цим працюємо щодня. Наближаємо нашу Перемогу, яка обов’язково буде за нами», – резюмував Міністр.

19 березня 2022

Кабінет Міністрів України ухвалив низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції  до матеріальних  ресурсів, зокрема, палива та пестицидів в умовах воєнного стану. Пальне. Дозволено введення в обіг бензину та дизельного палива екологічних класів Євро 3 і Євро 4. Спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Завдяки цьому буде залучено додатковий ресурс пального внутрішній на ринок держави, зокрема  для потреб с/г виробників. Крім того,  Верховна Рада України ухвалила закон про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20 % до 7 % (№ 7137-д), що має стабілізувати ціни. Пестициди. Уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом. Крім того, строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами продовжили. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Уряд робить усе можливе, щоб забезпечити аграріїв усім необхідним до старту посівної кампанії–2022. Для оптимального розподілу та використання ресурсів Мінагрополітики  запустило платформу https://agrostatus.org/ для акумуляції даних щодо потреб галузі. «Агропродовольча галузь забезпечує армію на населення продовольством. Заходи Уряду, спрямовані на забезпечення аграріїв матеріальними ресурсами та кредитними коштами дають змогу сформувати необхідний ресурс і забезпечити проведення весняно-польових робіт у запланованих обсягах. Агровиробники області для проведення посіву ярих культур вже накопичили значний матеріальний ресурс. Проте, проблемним залишається завезення насіння, яке постачали спеціалізовані насіннєві господарства з центральної та східної території України та завозилось у режимі імпорту (кукурудза, соняшник, овочеві культури, соя), недостатньо засобів захисту рослин, мінеральних добрив», - зазначили в департаменті агропромислового розвитку ЛОВА. Вартість основних ресурсів (дизпаливо, насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин), яких не вистачає агровиробниками області на проведення посівної орієнтовно складає близько 4,1 млрд грн. Тепер аграрії розраховують на оперативні рішення банків щодо надання їм кредитних коштів.

2 березня 2022

Увага! Уряд України перезавантажує «гарячу лінію» для оперативного збору запитів з гуманітарних питань/ За телефоном «гарячої лінії» 1545 можна звертатись по таких питаннях: проблеми з водопостачанням, водовідведенням, опаленням пошкодження інфраструктури: газогонів, залізниці, комунальної інфраструктури евакуація та повернення громадян, які були змушені виїхати за кордон через вторгнення РФ в Україну  потреби у продуктах харчування та товарах першої необхідності, питання продажу товарів за підвищеними цінами потреби у ліках потреби у пальному  питання соціальних виплат, отримання пенсій проблемні питання з головами громад та іншими представниками місцевого самоврядування Урядова гаряча лінія працює цілодобово  Дзвінки з території України з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників – безкоштовні Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії» +38 044 284 19 15. Оплата –  за тарифами відповідного оператора зв’язку.

9 лютого 2022

Сьогодні Уряд ухвалив значні зміни в постанову щодо програми єПідтримка. Незабаром люди з інвалідністю І та ІІ груп зможуть витратити кошти в межах програми єПідтримка на ліки. А люди з інвалідністю І та ІІ груп та особи від 60 років — на комунальні послуги. Наразі в Україні понад 1 млн громадян з інвалідністю, які належать до І та ІІ груп. Також із 14 березня українці від 14 років, які мають бустерну дозу, зможуть отримати 500 гривень у межах програми. На сьогодні бустерну дозу отримали майже 500 тисяч українців. Також Уряд збільшив строк використання коштів. Гроші від єПідтримки можна буде витратити впродовж не 4, а 9 місяців із дня зарахування. «Зовсім скоро українці від 14 років зможуть подати заявку на кошти за бустерну дозу, а люди з інвалідністю за гроші від програми матимуть можливість оплатити комунальні послуги та ліки. Отримати гроші можна буде швидко та зручно в застосунку Дія. Ми продовжуємо трансформувати єПідтримку, щоб розв'язувати актуальні проблеми та піклуватися про кожного українця»‎, — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Станом на сьогодні в межах єПідтримки було подано понад 8,3 млн заявок, оформлено 9,5 млн карток та витрачено 2,7 млрд гривень. Якщо ви ще не скористалися єПідтримкою, то можете це зробити за кілька хвилин, швидко та зручно: Оформте спеціальну картку єПідтримка в одному з банків-партнерів. Оформлення картки безоплатне як онлайн, так і офлайн у відділенні банку. В онлайн-банкінгу картку можна отримати за 1 хв. Завантажте застосунок Дія або оновіть його до останньої версії в PlayMarket або AppStore. Переконайтеся, що у вас є «зелений» COVID-сертифікат про дві дози вакцинації. Зверніть увагу, що сертифікати, отримані на порталі Дія, чи паперові від сімейного лікаря, не підходять для отримання виплат. Отримати COVID-сертифікат у застосунку Дія зараз можна як з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою. Зайдіть у розділ Послуги та знайдіть єПідтримку. Надішліть заяву на отримання коштів Виберіть для виплати картку єПідтримка. Очікуйте на зарахування коштів. Як працює програма єПідтримка, можна дізнатися за цим посиланням. Усі запитання та інструкцію з генерування COVID-сертифікатів можна знайти тут.

29 грудня 2021

Уряд схвалив Державну стратегію управління лісами України до 2035 року. Документ розроблений на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23.03.2021 № 111. «Сьогодні загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, що складає 15,9% від всієї території країни. Україна займає 9 місце в Європі за площею лісів та 6 місце за запасом деревини. Однак це не граничний потенціал нашої країни. Нам потрібно працювати над збільшенням показника лісистості, і разом з тим, дати змогу галузі ефективно розвиватися”, - прокоментував в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Серед наявних проблем діючої системи управління лісами: незбалансованість функцій, відсутність належного фінансування, наявність корупції та незаконних рубок, низький рівень довіри суспільства до лісівників, відсутність належної рекреаційної інфраструктури, та як наслідок, не надто високий рівень відвідування лісів українцями. У Державній стратегії управління лісами до 2035 року закріплено ключові цілі для вирішення цих проблем. Зокрема, передбачено: запровадження ефективного управління лісами шляхом реформування діючої системи; забезпечення стійкості лісів до зміни клімату; проведення цифровізації галузі; розвиток рекреації; розвиток наукового потенціалу та створення належної системи підготовки фахівців. «Стратегія є реальним дороговказом для України як ефективно реформувати лісову галузь – з чіткими цілями та завданнями. Лише виконавши їх, ми зможемо забезпечити сталий розвиток лісового господарства, виконання лісами їх екологічної функції та збільшити частку лісового сектору у внутрішньому валовому продукті України», - відзначив Руслан Стрілець. Серед очікуваних результатів виконання Стратегії: збільшення загального запасу лісів України не менше ніж до 2,5 млрд куб. метрів; підвищення рівня абсорбції парникових газів лісами України до 75,6 млн тонн СО2; оновлення деталізованих положень для не менше ніж 500 заказників; будівництво та ремонт 7,5 тис. кілометрів лісових доріг; оновлення парку протипожежної техніки на 100%. Також реалізація Стратегії дозволить збільшити кількість туристів до 10 млн осіб, які щороку користуватимуться лісовою рекреаційною інфраструктурою. Крім того, буде запроваджено відкриту електронну інформаційну систему у сфері управління лісами. Передбачено створення сучасної матеріально-технічної бази науково-дослідних установ та системи підготовки кадрів для лісової галузі.

9 грудня 2021

Сьогодні за підтримки Львівської ОДА відбулося засідання Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Добротвірської громади. Інформують у департаменті економічної політики Львівської ОДА. За активної участі місцевого бізнесу говорили про розвиток економіки у громаді. Відтак, обговорили соціально-економічні показники громади, пропоновані цілі розвитку до 2027 року, а також пропозиції пріоритетних заходів та проєктів до Плану заходів з реалізації Стратегії на 2022-2023 року, підготовку інвестиційних продуктів. «На сьогодні відповідно до сформованого проекту бюджету на 2022 рік на підтримку бізнесу планується до 50 мільйонів програмного ресурсу, який можна використовувати для розвитку. Єдине, самій громаді необхідно змінити фокус щодо ставлення до бізнесу - з джерела наповнення бюджету на пріоритет сприяння його розвитку», - зазначив заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера.   За словами представника ДТЕК Добротвірська ТЕС Олександра Воронкіна Добротвір і ТЕС - два взаємозалежні суб‘єкти. «Великий виклик для нас двох - курс декарбонізації держави до 2030 року. Тому у попередній стабільності зараз виникли ризики. Відтак, основне завдання громади - диверсифікація економіки. І ТЕС дуже зацікавлена в тому, щоб у громаді процвітав бізнес, і налаштована максимально цьому сприяти», - зазначив він. Голова Добротвірської громади Тарас Келеберда наголосив, що однією з пріоритетних цілей Стратегії буде сприяння розвитку бізнесу. «Будемо формувати так стратегію, щоб бізнесу було комфортно розвиватися. Сьогоднішні напрацьовані заходи і проекти точно ляжуть в її основу. Ми, як орган місцевого самоврядування, забезпечимо усі необхідні для бізнесу можливості»,- зазначив голова громади.

24 листопада 2021

Уряд виділив майже 214 млн грн з метою посилення захисту державного кордону з Республікою Білорусь та зміцнення обороноздатності держави. Відповідне рішення було ухвалене сьогодні, 24 листопада, на черговому засіданні Кабінету Міністрів України. “Наразі ми спостерігаємо загострення ситуації на білоруських кордонах. Сьогоднішнє рішення Уряду дозволить оперативно зміцнити вразливі ділянки державного кордону та попередити потоки нелегальної міграції з території Республіки Білорусь. Безпека громадян, захист території та забезпечення сталого розвитку країни – залишаються ключовими пріоритетами Уряду”, - зазначила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Кошти будуть виділені з резервного фонду державного бюджету та спрямовані підрозділам МВС та Міноборони для посилення охорони державного кордону на українсько-білоруській ділянці та ліквідації загрози надзвичайної ситуації соціального характеру. Зокрема, 76 млн грн отримає Державна прикордонна служба для зміцнення вразливих ділянок кордону та закупівлю колючого дроту, 108 млн грн будуть спрямовані до Національної гвардії для забезпечення додаткових сил захисту, а майже 30 млн грн - Міноборони для залучення військовослужбовців до охорони кордону з метою підвищення обороноздатності держави.

1 листопада 2021

Сьогодні, 1 листопада, представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА взяли участь в онлайн-зустрічі з обговорення питань виконання місцевими державними адміністраціями Указу Президента України від 27 вересня 2021 року № 487 «Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки». Онлайн-обговорення відбулось за участі Державного секретаря Кабінету Міністрів України Олександра Яреми, представників структурних підрозділів з питань взаємодії з громадськістю обласних облдержадміністрацій та інститутів громадянського суспільства. «Стратегія – це дороговказ, який допомагає рухатись вперед та можна використовувати у повсякденній роботі як органам влади, так й інститутам громадянського суспільства. Зокрема, сприятиме налагодженню  міжсекторальної співпраці між інститутами громадянського суспільства, органами влади» - зазначив Державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема. Також, він підкреслив про важливість основних завдань Стратегії, зокрема в частині волонтерства та соціального підприємництва. Участь у онлайн-зустрічі взяла Христина Швец, начальниця відділу комунікацій з громадськістю департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації. Вона поділилась з колегами інформацією про оновлену Регіональну програму сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2021-2025 роки. Окрім цього розповіла про нові заходи, які відбулись цьогоріч в межах програми, про підготовку до проведення Форуму організацій громадянського суспільства та механізм реалізації конкурсу для організацій громадянського суспільства на Львівщині. «Цьогоріч до департаменту комунікацій та внутрішньої політики ЛОДА було подано близько 80 проєктів від організацій громадянського суспільства, тому конкурсною комісією прийнято рішення про збільшення суми фінансування. Відтак, у 2021 році громадські організації могли отримати на реалізацію свого проєкту кошти в сумі до 100 тис. грн. Загалом сума фінансування проєктів цьогоріч становить 990 тис. грн.» - зазначила Христина Швец. Учасники заходу обговорили рекомендації щодо підготовки регіональних програм сприяння розвитку громадянського суспільства та могли ознайомитись із досвідом щодо підготовки цих програм від колег з інших регіонів України. Нагадаємо, що 27 вересня 2021 року Президент України підписав Указ №487 «Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки».

28 жовтня 2021

Підвищення прихильності українців до вакцинації проти COVID-19 обговорили сьогодні під час круглого столу «Адвокація на підтримку стратегій із вакцинації проти COVID-19 згідно з Дорожньою картою та виконання в Україні». Захід організований у межах адвокаційної кампанії Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці з Міністерством охорони здоров’я, Громадською спілкою «Коаліція за вакцинацію» за підтримки Європейського Союзу та спрямований на підвищення прихильності українців до вакцинації проти COVID-19. У заході взяли участь Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та Голова Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт (відеовиступ). Як зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, Львівщина доклала багато зусиль для реалізації кампанії з вакцинації від ковіду. «Ми систематично комунікуємо в різний спосіб з населенням області, зокрема, із громадами. Здійснюємо як роз’яснювальну роботу, так і виїзди на місця, пояснюємо про важливість та необхідність вакцинації. Проте, дивлячись на останні цифри, де кількість госпіталізованих в області сягнула понад 3 тисячі, чітко розуміємо як легковажно до свого здоров’я ставляться люди, тепер вони потребують кисню і особливого догляду. А наші медики, як і наші воїни, захищають їх життя, адже людське життя – безцінне!», - сказав Іван Собко. «Питання вакцинації – є надзвичайно важливим і вкрай актуальним. Нажаль, 21% провакцинованих осіб в області другою дозою та 30% першою - це недостатня охопленість. Зараз необхідно мобілізувати всі сили аби вакцинальна кампанія була на найвищому рівні», - зазначив директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Орест Чемерис. Також під час зустрічі обговорили виконання стратегій вакцинації згідно з глобальними рекомендаціями і Дорожньою картою України, актуальні питання безпеки та ефективності вакцин, ситуацію в світі, роль надійних джерел інформації щодо користі вакцинації COVID-19.  «Робота щодо вакцинації в області розпочалася ще до завезення вакцини. Активне роз’яснення серед пріорітетних на той час груп населення дало свій результат зараз: область займає перше місце по вакцинації серед осіб 60+. А серед медиків ми посідаємо 3 місце в Україні», - резюмував Олег Когут, регіональний координатор з питань вакцинації від COVID-19 у Львівській області. Як приклад успішної співпраці між владою, медичною спільнотою, громадськістю з питань вакцинації населення від COVID-19 розглянули приклад міста Моршин, де в результаті пілотного проєкту вакциновано першою дозою 75%, а двома – 74% дорослого населення міста. В обговоренні також взяли участь Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ) та експерти групи, Мар’яна Служинська, директорка Львівського обласного ЦГЗ, Оксана Пушкарьова, експертка з епідеміології департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА, Мар’яна Іськів , Ротарі клуб «Львів Княжий», Андрія Кізіль, Центр стратегічних інновацій в суспільстві, експерти МОЗ.