Пам’ятка для населення: що робити у разі виникнення біологічної небезпеки

29 квітня 2022

Через широкомасштабне вторгнення військових збройних формувань рф в Україну, майже 14% території держави зазнали забруднення залишками вибухонебезпечних предметів. Особливо це стосується місць, де ведуться бойові дії чи залишених окупаційними силами мінних пасток та вибухових пристроїв уповільненої дії. Щоб інформувати жителів області про небезпеку знаходження вибухонебезпечних предметів департамент з питань цивільного захисту Львівської ОВА скерував листи в районні військові державні адміністрації та територіальні громади. Вони мають на меті активізувати роботу щодо здійснення заходів з протимінної діяльності та інформування населення про небезпеку ВНП (вибухонебезпечних предметів). Нагадуємо, у разі виявлення підозрілого предмета категорично заборонено: підходити до нього, підіймати, штовхати, користуватись електронними пристроями. У такому випадку відійдіть на безпечну відстань, зателефонуйте рятувальникам (номери 101, 102, 112). Обов’язково попередьте людей поблизу про знахідку та правила безпечної поведінки. Найпоширенішими вибухонебезпечними предметами є протипіхотні фугасні міни типу «пелюсток» (фото в галереї). Якщо на них ступити ногою, то це призводить до непоправних наслідків.

12 квітня 2022

Хімічні небезпеки обумовлені наявністю на конкретній території певних виробництв, що використовують токсичні речовини у технологічних процесах, а також перевезенням хімічно небезпечних речовин (ХНР). У разі аварійних ситуацій можливі викиди ХНР в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку для людей, тварин, рослин. Своєчасні дії до моменту, під час і після виникнення аварійних ситуацій можуть суттєво знизити загрози і обсяги ураження людей ХНР. На тлі новин, що окупант скинув на Маріуполь невідому отруйну речовину, нагадуємо, як вберегти себе. Наразі інформація про застосування хімічної зброї не підтверджена. Однак краще знати правила, що робити під час хімічної атаки. У період ведення бойових дій варто врахувати небезпеку використання супротивником хімічної зброї. Це потрібно знати: Для більшості територій найімовірнішими можуть бути загрози обмовлені хлором, аміаком та виробничими сполуками. Ознаками отруєння хлором є наступне: різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі. Ознаками отруєння аміаком є почастішання серцебиття і пульсу, збудження, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри. У районі Вашого перебування загрозу можуть становити інші НХР Під час аварійних ситуацій, окрім ХНР, внаслідок пожежі, вибуху можливе ураження іншими уражальними чинниками (опіки, травми тощо). Існують засоби захисту від ХНР та алгоритми для зниження ступеню ураження хімічною зброєю. Після отримання інформації про викид в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконуйте заходи потрібно пам'ятати: Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації. В очікуванні евакуації щільно закрийте вікна, двері, фрамуги, вентиляційні отвори, герметизуйте липкими стрічками, змоченими водою тканиною, папером. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання (ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком). Використайте найпростіші засоби захисту шкіри (одежу), взуття (бажано гумове). За наявності, одягніть захисні окуляри. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу. В очікуванні інформації у разі ураження аміаком сховайтеся на нижніх поверхах захищеної споруди; У  разі ураження хлором підніміться на верхні поверхи будівель; Візьміть підготовлені речі, вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, залишіть приміщення (квартиру, будинок). Виходьте із зони хімічного зараження в напрямі, перпендикулярному до напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація НХР. Після виходу із зони хімічного забруднення: Зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. У разі підозри на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, пийте велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та зверніться до медичного закладу. Надання першої медичної допомоги при отруєнні хлором Негайно перемістіть постраждалого із забрудненої зони на свіже повітря, щільно вкрийте, дайте подихати киснем, парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Шкіру, рот, ніс промийте 2 % розчином питної соди або водою з милом. Основним засобом боротьби з хлором є вода, за можливості - тепле молоко з содою. У разі необхідності - зробіть штучне дихання способом «рот в рот». Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно. Транспортуйте його лише лежачи. Надання першої медичної допомоги при отруєнні аміаком Негайно винесіть постраждалого із зони ураження. Шкіру, рот, ніс промийте водою. В очі закапайте по дві-три краплі ЗО % альбуциду, в ніс - оливкову олію. Транспортуйте потерпілого до медичного закладу лежачи. Забезпечте тепло та спокій, дайте зволожений кисень.

7 квітня 2022

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання. Передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується місцевим запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок. 1. Причини дифтерії. Збудником є дифтерійна паличка, яка виробляє токсичну речовину, стійку до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, швидко гине під час нагрівання (+60 °С ), а також внаслідок дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання (від моменту проникнення збудника до початку симптомів) — від 3 до 10 днів. Джерело інфекції — хвора людина чи носій збудника дифтерії. Інфекція передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки).  2. Форми захворювання. Дифтерія носа: гнійні виділення з носа, незначне поширення фібринозних плівок (в основному перетинка носа); Дифтерія глотки:  неприємний запах з рота, біль у горлі, труднощі під час ковтання, слинотеча, збільшені болючі регіональні лімфатичні вузли, у тяжких випадках — масивний набряк м’яких тканин шиї. У пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів — участь допоміжних дихальних м’язів, інколи ціаноз (синюшність). Фібринозні плівки, спочатку білі, потім сіро-коричневі, з’являються впродовж 2–3 днів, укривають піднебінні мигдалики, задню стінку глотки, м’яке піднебіння; слизова оболонка глотки незначно набрякла. Дифтерія гортані і трахеї: набряк слизової оболонки спричиняють звуження просвіту дихальних шляхів. Симптоми: захриплість, втрата голосу, дзвінкий «гавкітливий» кашель, задишка. Дифтерія шкіри: ранева інфекція; хронічна виразка, яка не гоїться, вкрита брудно-сірим налетом або заповнена некротичними масами, зрідка — симптоми системної дії токсину. Загальні симптоми: біль у горлі; підвищена температура, лихоманка; набряк слизової оболонки ротоглотки; наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу; набряк шиї; збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів. 3. Ускладнення від дифтерії. Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. До дії токсину чутливі майже всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. Унаслідок дії токсину порушується синтез білка клітинами, що призводить до гибелі клітини. Ускладнення від дифтерії можуть включати: блокування дихальних шляхів; інфекційно-токсичний шок; пошкодження серцевого м’яза (міокардит); ураження нервової системи; нефрозонефрит; легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).   4. Лікування та профілактика дифтерії Усі хворі на дифтерію, незалежно від ступеня тяжкості, підлягають обов’язковій госпіталізації до інфекційного стаціонару. Головним у лікуванні всіх форм дифтерії (крім бактеріоносійства) є введення антитоксичної протидифтерійної сироватки (ПДС), яка пригнічує дифтерійний токсин у крові. Запобігати розвитку небезпечних ускладнень можна завдяки вакцинації дітей, згідно з Календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих кожні 10 років. Щоб запобігти розповсюдженню хвороби, потрібні раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв. Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії (правця), наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та допомагає зменшити захворюваність. 5. Вакцинація дітей Вакцинація АКДП вакциною здійснюється у 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація. Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М).

5 квітня 2022

Аварії на підприємствах та транспорті можуть супроводжуватися викидом в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР). Це являє серйозну небезпеку для населення. Інформуємо про основні небезпечні речовини, та дії у разі отруєння ними. 1. Аміак - безбарвний газ з різким задушливим запахом нашатирного спирту. Випари аміаку підіймаються у атмосферу і розсіюються, оскільки він легший за повітря. При підвищеній вологості може і стелитись на поверхні землі. При аваріях з викидом аміаку необхідно: сховатись у заглиблене приміщення; одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від аміаку; одягнути пов’язку, змочену слабким розчином лимонної чи оцтової кислоти; не користуватись відкритим вогнем, оскільки при змішуванні аміаку з повітрям може утворитись вибухонебезпечна суміш. У разі отруєння чи вдихання: ротову порожнину та ніс прополощіть розчином лимонної чи оцтової кислоти; подихайте над теплою водяною банею; випийте тепле молоко; у разі наявності опіків необхідно промити місце ураження проточною водою і за можливості накласти примочки змочені у розчині лимонної чи оцтової кислоти. 2. Хлор –  отруйний газ жовтувато-зеленого кольору. У разі витоку накопичується у низинах, оскільки важчий за повітря. При розливі - димить. При аваріях з викидом хлору необхідно: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від хлору або захистить органи дихання пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі отруєння чи проковтування хлоровмісних речовин: необхідно промити шлунок або викликати блювоту після рясного пиття; прийняти кілька таблеток активованого вугілля; у разі пошкодження очей - промийте їх великою кількістю води; прополощіть ротову порожнину та ніс содовим розчином; у разі наявності кашлю - зробіть інгаляції з додаванням харчової соди. 3. Сірчана кислота - безбарвна рідина з характерним запахом сірки. Дуже їдка. Соляна кислота – теж безбарвна, має різкий запах та димить при взаємодії з повітрям. При аваріях з виливом сірчаної (соляної) кислот: захистить органи дихання: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від кислот, або пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі взаємодії з кислотою: при потраплянні на шкіру - спричиняє опіки; при вдиханні - опіки слизових; використовувати пов’язку, змочену у розчині харчової соди; у разі потрапляння всередину – рекомендовано викликати блювоту; провести полоскання порожнин рота та носа розчином харчової соди.

4 квітня 2022

Фосфорні бомби – це боєприпаси, начинені білим фосфором. Це вогненебезпечна речовина. Їх застосування заборонено Женевською конвенцією про захист жертв війни (протокол від 1977 року) та Конвенцією про конкретні види звичайної зброї.  Білий фосфор – це вогненебезпечна воскоподібна речовина від безбарвного до жовтого кольору із гострим запахом часнику. Через це його зберігають під водою, у закоркованих посудинах та за мінімального освітлення. При контакті з киснем легко займається. Температура його горіння – близько 800 °C. Під час попадання на шкіру людини білий фосфор викликає важкі хімічні опіки. Смертельна доза становить 0,05-0,15 г. Білий фосфор може викликати ураження кісток та кісткового мозку, а також змертвіння тканин. На додаток, людина отримує не просто опіки, а глибинні рани. Перша допомога під час ураження білим фосфором Якомога швидше варто позбутися одягу, до якого прилипали частки білого фосфору. Якщо такої можливості немає, то занурте уражену шкіру у воду або сильно зволожите. Коли позбудетесь одягу, промийте уражені ділянки шкіри розчином бікарбонату натрію (сода) або холодною водою. Змочіть шкіру та усуньте видимі частки фосфору (бажано під водою) негострим предметом або пінцетом. Не можна торкатися фосфору пальцями! Опіки варто закрити вологими пов’язками. Вони мають бути промочені фізрозчином, щоб запобігти повторному загорянню фосфору.   Якщо фосфор потрапляє в організм через рот, то викликає опіки ротової порожнини та шлунково-кишкового тракту. Людина відчуває сильне печіння в роті, страждає від блювоти, діареї та сильного болю в животі. Лікувати поранених фосфорними боєприпасами повинен лише спеціальний медичний персонал, тому після ураження слід негайно звернутись за кваліфікованою допомогою. Корисні поради Якщо фосфор потрапив на предмети, їх можна загасити рясно поливаючи водою, чи засипаючи піском або ґрунтом, поки до фосфору не перестане надходити кисень. Не торкайтеся руками частинок фосфору на шкірі або на одязі. По можливості зануріть пошкоджену частину тіла у воду. Потрібно рясно поливати або змочувати водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору. В жодному разі не використовуйте вату і перекис водню! Коли перекис розпадається, утворюється вода та кисень. Кисень викликає загоряння фосфору. Якщо людина, яка отримала фосфорні опіки, перебуває у свідомості, їй потрібно дати будь-які знеболювальні та заспокійливі препарати. При горінні фосфор також виділяє отруйні пари. Для виведення токсичних речовин з організму потрібно прийняти будь-який сорбент. Пийте багато води, також можна вживати молоко та лужну негазовану воду.

26 березня 2022

Минув місяць війни. Методи російських загарбників жорстокі та протиправні. Ймовірно, що зазнавши великих втрат та поразки за цей період, окупанти почнуть використовувати іншу тактику введення війни, у том числі із застосування хімічної зброї. Існує такий газ, як зарін. За звичайних умов він є безбарвною рідиною без смаку і запаху, однак надзвичайно токсичною. З військовою метою його застосовують як бойову отруйну речовину нервово-паралітичної дії. Симптоми отруєння: виділення з носа, посилене слиновиділення, задуха, звуження зіниць, нудота. Антидотами є атропін, діазепам. Як бути завжди напоготові? 1. Зробіть запас води та їжі у герметичних ємностях. 2. Підготуйте запас рушників, змінний одяг. 3. Довіряйте лише перевіреній інформації від органів влади. Як діяти у разі небезпеки? Перш за все, слухайте вказівки влади та ДСНС. Якщо атака сталася зовні будинку - закрийте та заблокуйте всі вікна та двері,вимкніть системи кондиціонування, закрийте вентиляційні отвори, намагайтеся перебувати в найвищій точці будівлі. Якщо газ розпилено всередині будинку - вийдіть на свіже повітря, знайдіть безпечне місце, намагайтеся перебувати на височинах, пагорбах, Щойно будете в безпечному місці, зніміть одяг, покладіть його у пакет і зберігайте подалі від людей і тварин. Прийміть душ та помийте домашніх тварин із великою кількістю води та мила. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха. Якщо очі подразнені та болять, промийте їх водою протягом 10-15 хв. Якщо зарін потрапив в шлунок - потрібно його промити і випити рідини. При важкому ураженні - викликати бригаду швидкої допомоги. Джерело: дані CDC  

17 березня 2022

Унаслідок прямих потраплянь ворожих російських ракет та снарядів у житлові будинки, вони спалахують. При цьому мешканці залишаються у вогняній пастці. Тож Державна служба надзвичайних ситуацій у Львівській області інформує, що необхідно робити у разі пожежі. Перш за все, кожний громадянин зобов'язаний негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцеперебування будинку, вказати кількість поверхів, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище. Якщо є можливість, то залиште приміщення самі та спробуйте евакуювати інших. За змоги локалізуйте пожежу первинними засобами пожежогасіння. Допоможіть підрозділам оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, повідомте найкоротший шлях для під'їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання. Разом з цим пам’ятайте, щоб не отруїтись продуктами горіння, захистіть органи дихання при пожежі. Для цього потрібно закрити рот та ніс вологою тканиною. Вибирайтеся з кімнати плазом, не підіймайтесь. Дим підіймається вгору, а свіже повітря залишається внизу. Ознаками отруєння продуктами горіння є: головний біль, нудота, дезорієнтація, кашель, втома, втрата свідомості. Нагадуємо телефони аварійно-рятувальних служб: 101 – пожежники, ДСНС; 102 – поліція; 103 – швидка медична допомога; 104 – АДС газова мережа.

5 березня 2022

Радіаційна аварія — це порушення правил безпечної експлуатації ядерноенергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів за межі їх безпечної експлуатації. Це призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища. Основними факторами ураження таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами.  Найперше правило – слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях. Якщо ця аварія трапиться у вашій місцевості, зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.  Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі. Заберіть всередину домашніх тварин. Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.  Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях.  Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.  Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.  Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади. Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття? Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.  НЕ роздягайтеся на вулиці. НЕ сідайте на землю. НЕ купайтеся у відкритих водоймах. НЕ збирайте гриби або лісові ягоди. Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил.  Далі помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його якомога далі від людей і домашніх тварин. Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем.  НЕ використовуйте кондиціонери для волосся. Вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на ньому.  НЕ тріть і НЕ дряпайте шкіру, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.  Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла з милом під проточною водою.  Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною.  Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха. Одягніть чистий одяг.    Як безпечно харчуватися та пити воду? Вживайте воду лише з перевірених джерел.  Поки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою.  Упаковування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин. Увага! Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин.  Майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах.  Напої у холодильнику теж безпечні для вживання. Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.  Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води. Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження.  Їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечною для вживання.  Також можна їсти продукти, які зберігались у холодильнику чи в морозильній камері.  Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником.  Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин. Якщо ви отримали повідомлення про радіаційну аварію, проведіть йодопрофілактику. Протягом 7 днів приймайте по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років – частину таблетки (0,04 г).  Якщо немає йодистого калію, використовуйте йодистий розчин: 3-5 крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – 1-2 краплі.  

24 лютого 2022

Щоб привернути увагу, до населення доводиться сигнал оповіщення «Увага всім!». Його вмикають через електричні сирени, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів. Після цього через ЗМІ (радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «Повітряна тривога» та порядок дій за цим сигналом. З моменту подачі сигналу для вжиття заходів захисту може бути всього лише кілька хвилин. Ці хвилини надзвичайно дорогоцінні і їх треба використовувати з максимальною ефективністю. Почувши сигнал «Повітряна тривога», необхідно: а) перебуваючи вдома: ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач і уважно прослухати інформацію, яка поступила; при можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч; закрити вікна, вимкнути усі електричні прилади та нагрівальні прилади, перекрити квартирний газовий вентиль, загасити печі, вимкнути світло; швидко одягнутися та одягти дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону; взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.   У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком. Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.  зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов'язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам; уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення. До ускладнення обставин необхідно з’ясувати у консультаційному пункті житлово-експлуатаційного органу (КП, ЖЕК, БУ, ОСББ тощо) або органу місцевого самоврядування (селищної, сільської ради): прогнозовані надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і порядок дій населення при їх виникненні; маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район; місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися. У разі загрози життю та здоров'ю необхідно потурбуватися про наявність: найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлева пов’язка, протипилова тканинна маска тощо); найпростіших засобів медичної допомоги (бинт, йод, джгут, перекис водню, нашатирний спирт, знеболювальні засоби тощо).   У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізувати себе, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко. б) перебуваючи на роботі: виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій та Інструкцією, діяти за вказівками керівництва суб’єкта господарювання; швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).   Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).