Актуальні гранти ЄС для культури та креативних індустрій в Україні – перелік

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт

28 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. У документі йдеться: «Цим листом Україна, як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про Європейський Союз, має честь подати заявку на членство в Європейському Союзі відповідно до 49 Договору про Європейський Союз». «Впевнений, що це реально»,-  зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, сьогодні зранку Президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС щодо невідкладного приєднання України за спеціальною процедурою.

27 лютого 2022

В Європейському союзі узгодили надання летальної зброї для Збройних сил України на суму 450 мільйонів євро для боротьби з російським вторгненням. Про це оголосив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель після неформальної зустрічі глав МЗС країн-членів, пише "Європейська правда". "Ми прийняли рішення надати летальну зброю, летальну допомогу українській армії на суму 450 мільйонів євро і рамках пакету допомоги і ще 50 мільйонів для нелетальної допомоги: паливо, захисне обладнання. Ми робимо це вперше в історії. Усі країни погодилися, чи принаймні не заперечили цьому рішенню", - сказав Боррель. Він також подякував Польщі, яка погодилася стати транспортним хабом для прийому цієї допомоги, яка надалі відправлятиметься в Україну. "Завтра міністри оборони зустрінуться і обговорять, як конвертувати ці фінанси у конкретну допомогу і як цю допомогу доставити на передову лінію, де українські військові борються з російським вторгненням", - додав Боррель. Зазначимо, на неформальній зустрічі офіційно рішень не ухвалюють, але узгоджують спільну позиції, яку мають затвердити у понеділок.

26 лютого 2022

Лідери Європейської комісії, Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Канади та США оголосили про новий потужний набір економічних санкцій, який включає відключення від платіжної системи SWIFT та заборону продажу "золотих паспортів" заможним росіянам. Про це йдеться у спільній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії.  "У міру того, як російські сили розв'язують свої атаки на Київ та інші українські міста, ми сповнені рішучості продовжувати покладати на Росію витрати, які ще більше ізолюють Росію від міжнародної фінансової системи та наших економік. Ми реалізуємо ці заходи найближчими днями", - йдеться у заяві. Зокрема, західні країни зобов'язуються вжити таких заходів: виключити окремі російські банки із системи обміну повідомленнями SWIFT. Це забезпечить відключення цих банків від міжнародної фінансової системи та завдасть шкоди їхній здатності працювати у глобальному масштабі. запровадити обмежувальні заходи, які не дозволять Центральному банку Росії використовувати свої міжнародні резерви в такий спосіб, щоб підірвати вплив наших санкцій. діяти проти громадян та організацій, які сприяють війні в Україні та шкідливій діяльності російського уряду. Зокрема, країни зобов'язуються вжити заходів щодо обмеження продажу громадянства — так званих "золотих паспортів", які дозволяють заможним росіянам, пов'язаним з російським урядом, ставати громадянами цих країн і отримувати доступ до їхніх фінансових систем. До слова, остання країна, яка підтримала запровадження санкцій проти росії це Німеччина підтримала відключення росії від SWIFT. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Facebook. «Ми гризли-гризли і вигризли. Працювала вся вартикаль української дипломатії - від Президента України до аташе в українському посольстві. Дякую також тисячам людей, зокрема, українській діаспорі, які тиснуть на різні уряди для підтримки цього рішення», - зазначив Дмитро Кулеба. Відключення росії від цієї системи виведе фінансові структури країни з ладу та завадить переказам коштів. А отже — заблокує витрати на російську армію та значно погіршить економічне становище рф.  Нагадаємо, SWIFT — міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів. Її послугами користуються близько 11 тис. банків і фінансових установ у понад 200 країнах, в тому числі і росія.

25 лютого 2022

В Україні вирішується доля Європи: якщо Путін не отримає гідної відсічі зараз, він піде далі.  Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook. ''Слід негайно ухвалити потужні економічні та фінансові санкції проти агресора, позбавити його засобів для продовження агресії: відключити від SWIFT, накласти ембарго на торгівлю нафтою й газом, допомогти українській армії озброєнням та боєприпасами, підтримати миротворчу операцію ООН. Наші люди гинуть за свободу України та Європи. Ми довго чекали біля відкритих дверей. Ми запитали про членство в НАТО – відповіді не почув. Зараз потребуємо міжнародно-правових гарантій безпеки, чіткої європейської перспективи, швидких та конкретних дій'', - повідомив Глава держави.

10 лютого 2022

Як повідомили у департаменті фінансів, у 2021 році загальні видатки коштів обласного бюджету на галузь культури становили 288 млн гривень. Це дало можливість забезпечити безперебійну роботу 24 установ та закладів культури обласного підпорядкування. Загалом, кошти використали за такими напрямами: заробітну плату з нарахуваннями –  117 млн грн; оплату енергоносіїв та комунальних послуг – 7,5 млн грн;  фінансову підтримку театрально-концертних організацій –   129 млн грн; фінансову підтримку комунального закладу Дрогобицької міської ради „Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю України „Верховина” 3 млн грн; інші видатки, які забезпечували господарську діяльність установ та закладів – 14,5 млн гривень. „Окрім видатків на утримання установ, у 2021 році нам вдалось в повному обсязі реалізувати заплановані заходи в рамках Комплексної програми розвитку культури Львівщини. 17 млн грн – саме стільки коштів ми спрямували на відзначення різноманітних заходів, пам’ятних дат, підтримку творчих особистостей і талановитих дітей, придбання сучасного технічного обладнання та транспортних засобів для установ і закладів культури”,  – зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.

2 лютого 2022

Відтепер дозвіл на відвідування Європи визначатимуть за індивідуальним статусом (станом здоров’я) людини, а не за епідеміологічною ситуацією в країні, звідки подорожує турист.  Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. З 1 лютого 2022 року основними підставами для в’їзду в країни ЄС стануть: - сертифікат про щеплення вакциною, схваленою на європейському рівні, за умови, що з моменту останньої дози пройшло не менше 14-ти і не більше 270 днів, або якщо турист має бустерне щеплення; - негативний результат ПЛР-тесту, який турист має отримати не пізніше ніж за 72 години до перетину кордону (також підходить і негативний результат експрес-тесту на антиген, який дійсний протягом 24 годин); - довідка про одужання із поміткою, що з дати першого позитивного результату тесту пройшло більше 180 днів. Ця інформація має бути підтверджена чинними цифровими сертифікатами Євросоюзу. Людей, які не мають такого сертифікату, можуть зобов’язати пройти ПЛР або експрес-тестування до або після прибуття до ЄС протягом 24 годин.  Ці вимоги не стосуються таких категорій іноземців: - мандрівники з особливим статусом (наприклад, медичні працівники, дипломати, сезонні працівники, дослідники в галузі охорони здоров’я тощо); - люди, які подорожують за транскордонною маятниковою міграцією (щодня або щотижня перетинають кордон по дорозі на роботу і додому); діти до 12 років. Нові рекомендації Ради ЄС не є юридичним зобов’язанням. Країни-члени самостійно повинні прийняти рішення щодо їх імплементації.

18 січня 2022

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко закликав керівників обласних закладів культури визначити пріоритети роботи на 2022 рік та активно співпрацювати з Львівською ОДА і депутатським корпусом Львівської облради. «Залучити відвідувача, глядача цікавими заходами, які відбуваються на постійній основі, і таким чином популяризують заклад культури – має стати найважливішим пріоритетом у цьому році. Наполегливість, ініціативність і, головне, пропозиції щодо розвитку закладу – невід’ємні складові у роботі керівника. Культура – це щось більше ніж просто установа», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Під час наради також обговорили питання щодо оплати енергоносіїв. «В області діє програма енергозбереження у бюджетній сфері, учасниками якої можуть стати і заклади культури. Для участі необхідно мати розроблену проєктно-кошторисну документацію. На реалізацію програми у цьому році в обласному бюджеті передбачили 50 мільйонів гривень», - сказав Іван Собко. «Прошу керівників установ про усі проблемні питання та пропозиціями щодо їх вирішення звертатися до облради та облдержадміністрації. Ми спільно з депутатським корпусом завжди відкриті до співпраці, проте потрібне чітке обґрунтування та бачення подальшої роботи від керівництва закладу», - додав заступник голови Львівської ОДА. Керівники обласних закладів культури під час наради також розповіли про найбільш знакові заходи та проєкти 2021 року та заходи, які планують реалізувати у цьому році.

23 грудня 2021

Сьогодні рішенням сесії обласної ради внесли зміни до Комплексної програми розвитку культури  Львівщини на 2021 – 2025 роки. Відтак, затвердили фінансовий ресурс на наступний рік. Загальна сума фінансування по Програмі – 18  млн  грн. Серед завдань Програми на які скерують кошти: Розвиток та популяризація української мови і культури, національної свідомості громадян в Україні та за кордоном - 5 900, 0 Підтримка установ та закладів культури Львівської області  - 1 100, 0 Поповнення бібліотечних фондів та реалізація бібліотечних проєктів, підтримка публічних бібліотек Львівської області - 1 720, 0 Підтримка музеїв області - 1 500,0 Підтримка мистецьких шкіл області - 800,0  Підтримка мистецьких ініціатив - 400,0 Відзначення державних свят, ювілеїв, видатних подій загальнодержавного та регіонального рівня та вшанування видатних особистостей - 3030, 0 Підтримка видатних та творчих особистостей - 850,0 Підтримка установ та закладів культури обласного підпорядкування - 2500,0 Підвищення кваліфікації працівників галузі культури - 200,0 Зазначимо, що в межах програми виділено 1 млн грн  на новий напрямок програми щодо забезпечення доступності бібліотек та музеїв.  «Безбар’єрний простір - це можливість створення «аудіогідів», встановлення пандусів та спеціальних комп'ютерних програм для доступності людей з обмеженими можливостями до сучасних видань, збільшення кількості відвідувачів бібліотек та музеїв», – зауважила директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Ірина Гаврилюк “Ми спільно працювали над тим, аби збільшити  фінансовий ресурс на галузь культури. І нам це вдалося. У Комплексній програмі розвитку культури Львівщини на 2022 рік департамент спільно з профільною комісією напрацювали нові напрямки та врахували усі зауваження і поради колег депутатів», - зазначив заступник голови ОДА Іван Собко.          

17 грудня 2021

На черговому засіданні депутатської комісії Львівської облради з питань культури, інформаційної політики та промоції розглянули низку питань. Зокрема, члени комісії пропонують затвердити у проєкті обласного бюджету на наступний рік обсяг фінансування  обласної програми розвитку культури в сумі 18 млн грн. Як зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, проєкт обласного бюджету розглянуть депутати Львівської облради вже на черговій сесії 21 грудня. «На наступний рік відсоток капітальних видатків в межах обласних цільових програм повинен бути в межах 40%. Така пропозиція закладена у проєкті бюджету на 2022 рік і сподіваємося, що депутати облради підтримають таке рішення», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. Водночас профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що така позиція Львівської ОДА стосується всіх обласних закладів та установ, у тому числі у сфері культури. «При виділенні коштів з обласного бюджету першочергово потрібно звертати увагу на розвиток мережі обласних закладів та установ. Дофінансування цих закладів є необхідним для їхньої повноцінної роботи. На 2022 рік на обласну програму розвитку культури планують скерувати 18 млн грн. На початку минулого року обсяг фінансування програми складав 13 млн, і поступово його збільшили до 17 млн. Збільшена сума видатків свідчить про повноцінну підтримку галузі культури в області», - зазначив Іван Собко. Окрім того, як розповіла директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк, до обласної програми на 2022 рік пропонують включити нові завдання. Зокрема, організацію безбар’єрного простору в бібліотеках та музеях, а також закупівлю музичних інструментів у мистецькі школи. «Безбар’єрний простір є абсолютно новим напрямком у програмі культури на наступний рік. Програма включатиме в себе оснащення закладів культури аудіогідами та спеціальним обладнанням для людей з вадами зору, щоб вони змогли без перешкод відвідувати усі ці заклади. Також наступного року продовжимо добру традицію – закупівлю транспортних засобів для комунальних закладів. Нагадаємо, що цього року за кошти обласного бюджету автомобілі придбали для Музею Івана Франка у Львові та історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», - повідомила Ірина Гаврилюк.