Пам’ятка для населення: як діяти у разі виникнення хімічної небезпеки

11 травня 2022

Хімічна зброя – це ще один різновид озброєння, яке можуть застосовувати окупанти під час війни. Це означає, що в атмосферу на тій чи іншій території потрапляють речовини, що становлять небезпеку для людей та всього довкілля. Першими про виникнення хімічної загрози сповістить система оповіщення, а саме електричні сирени, що розташовані на теренах області. «Якщо ми будемо точно знати про застосування противником хімічної зброї, то увімкнемо сигнал «Увага: загроза хімічного забруднення». В такому випадку людина повинна піти в укриття. Для цього потрібно запастися засобами індивідуального захисту, наприклад респіратором, продуктами харчування та водою», - розповів начальник відділу зв’язку, оповіщення, інформаційного забезпечення департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОВА Олег Хомич. Для більшості територій найімовірнішими можуть бути загрози обмовлені хлором, аміаком та виробничими сполуками. Ознаками отруєння хлором є наступне: різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі. Ознаками отруєння аміаком є почастішання серцебиття і пульсу, збудження, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри. Більш детально про те, як треба діяти населенню у разі виникнення хімічного забруднення, а також про основи першої медичної допомоги читайте за посиланням. Нагадаємо, що існує Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення. Разом з іншими 165 підписантами, її ратифікувала також росія.

29 квітня 2022

Через широкомасштабне вторгнення військових збройних формувань рф в Україну, майже 14% території держави зазнали забруднення залишками вибухонебезпечних предметів. Особливо це стосується місць, де ведуться бойові дії чи залишених окупаційними силами мінних пасток та вибухових пристроїв уповільненої дії. Щоб інформувати жителів області про небезпеку знаходження вибухонебезпечних предметів департамент з питань цивільного захисту Львівської ОВА скерував листи в районні військові державні адміністрації та територіальні громади. Вони мають на меті активізувати роботу щодо здійснення заходів з протимінної діяльності та інформування населення про небезпеку ВНП (вибухонебезпечних предметів). Нагадуємо, у разі виявлення підозрілого предмета категорично заборонено: підходити до нього, підіймати, штовхати, користуватись електронними пристроями. У такому випадку відійдіть на безпечну відстань, зателефонуйте рятувальникам (номери 101, 102, 112). Обов’язково попередьте людей поблизу про знахідку та правила безпечної поведінки. Найпоширенішими вибухонебезпечними предметами є протипіхотні фугасні міни типу «пелюсток» (фото в галереї). Якщо на них ступити ногою, то це призводить до непоправних наслідків.

21 квітня 2022

Кількість українців, бажаючих зі зброєю у руках захищати Батьківщину, продовжує зростати. Тож у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України сформували ключові правила, які потрібно пам’ятати, якщо ваша близька людина стає до лав захисників. Вони допоможуть у критичній ситуації і йому, і вам. Перше. Слід мати якнайбільше інформації: про те, в яку військову частину потрапив боєць і в який її підрозділ; прізвище безпосереднього командира та його номер телефону; два-три номери телефонів побратимів вашого близького; знати місцезнаходження близької людини. Щоб покращити надійність і безпечність такої комунікаційної складової, вам обом варто скачати на телефони месенджер «Signal» й за першої нагоди вояк має відписатись, де перебуває (назву населеного пункту, або який найближчий). Окрім того, важливо: Боєць повинен мати жетон з вибитим на ньому прізвищем Добре військовому підписувати і свій одяг з даними на внутрішній стороні Порадьте вашому чоловіку/сину/брату вивчити напам'ять номер телефону когось з рідних. І коли він отямиться після поранення у шпиталі, то зможе зателефонувати навіть з будь-якого телефону, що буде у доступі Важливо на війні триматися поруч із досвідченими бійцями, просто умудреними життям людьми – вони можуть знайти оптимальний вихід зі складної ситуації Воїну треба бути запасливим – окрім додаткових набоїв, слід пам’ятати про аптечку, засоби гігієни, шматочок чогось калорійного на перекус, коли немає змоги повноцінно поїсти, трохи води, і не втрачати надії та здорового глузду в будь-якій ситуації Правило виживання: на війні і навіть у в полоні виживає не найрозумніший і не найсильніший, а той, хто може пристосуватися до ситуації і швидко та правильно оцінює нові обставини Найбільші шанси в того, хто має швидку реакцію та здатний ухвалювати нестандартні рішення Головне правило: не панікуйте, не обривайте телефони, якщо з бійцем якийсь час немає зв'язку. Фото умовне.

7 квітня 2022

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання. Передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується місцевим запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок. 1. Причини дифтерії. Збудником є дифтерійна паличка, яка виробляє токсичну речовину, стійку до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, швидко гине під час нагрівання (+60 °С ), а також внаслідок дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання (від моменту проникнення збудника до початку симптомів) — від 3 до 10 днів. Джерело інфекції — хвора людина чи носій збудника дифтерії. Інфекція передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки).  2. Форми захворювання. Дифтерія носа: гнійні виділення з носа, незначне поширення фібринозних плівок (в основному перетинка носа); Дифтерія глотки:  неприємний запах з рота, біль у горлі, труднощі під час ковтання, слинотеча, збільшені болючі регіональні лімфатичні вузли, у тяжких випадках — масивний набряк м’яких тканин шиї. У пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів — участь допоміжних дихальних м’язів, інколи ціаноз (синюшність). Фібринозні плівки, спочатку білі, потім сіро-коричневі, з’являються впродовж 2–3 днів, укривають піднебінні мигдалики, задню стінку глотки, м’яке піднебіння; слизова оболонка глотки незначно набрякла. Дифтерія гортані і трахеї: набряк слизової оболонки спричиняють звуження просвіту дихальних шляхів. Симптоми: захриплість, втрата голосу, дзвінкий «гавкітливий» кашель, задишка. Дифтерія шкіри: ранева інфекція; хронічна виразка, яка не гоїться, вкрита брудно-сірим налетом або заповнена некротичними масами, зрідка — симптоми системної дії токсину. Загальні симптоми: біль у горлі; підвищена температура, лихоманка; набряк слизової оболонки ротоглотки; наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу; набряк шиї; збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів. 3. Ускладнення від дифтерії. Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. До дії токсину чутливі майже всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. Унаслідок дії токсину порушується синтез білка клітинами, що призводить до гибелі клітини. Ускладнення від дифтерії можуть включати: блокування дихальних шляхів; інфекційно-токсичний шок; пошкодження серцевого м’яза (міокардит); ураження нервової системи; нефрозонефрит; легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).   4. Лікування та профілактика дифтерії Усі хворі на дифтерію, незалежно від ступеня тяжкості, підлягають обов’язковій госпіталізації до інфекційного стаціонару. Головним у лікуванні всіх форм дифтерії (крім бактеріоносійства) є введення антитоксичної протидифтерійної сироватки (ПДС), яка пригнічує дифтерійний токсин у крові. Запобігати розвитку небезпечних ускладнень можна завдяки вакцинації дітей, згідно з Календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих кожні 10 років. Щоб запобігти розповсюдженню хвороби, потрібні раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв. Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії (правця), наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та допомагає зменшити захворюваність. 5. Вакцинація дітей Вакцинація АКДП вакциною здійснюється у 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація. Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М).

5 квітня 2022

Аварії на підприємствах та транспорті можуть супроводжуватися викидом в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР). Це являє серйозну небезпеку для населення. Інформуємо про основні небезпечні речовини, та дії у разі отруєння ними. 1. Аміак - безбарвний газ з різким задушливим запахом нашатирного спирту. Випари аміаку підіймаються у атмосферу і розсіюються, оскільки він легший за повітря. При підвищеній вологості може і стелитись на поверхні землі. При аваріях з викидом аміаку необхідно: сховатись у заглиблене приміщення; одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від аміаку; одягнути пов’язку, змочену слабким розчином лимонної чи оцтової кислоти; не користуватись відкритим вогнем, оскільки при змішуванні аміаку з повітрям може утворитись вибухонебезпечна суміш. У разі отруєння чи вдихання: ротову порожнину та ніс прополощіть розчином лимонної чи оцтової кислоти; подихайте над теплою водяною банею; випийте тепле молоко; у разі наявності опіків необхідно промити місце ураження проточною водою і за можливості накласти примочки змочені у розчині лимонної чи оцтової кислоти. 2. Хлор –  отруйний газ жовтувато-зеленого кольору. У разі витоку накопичується у низинах, оскільки важчий за повітря. При розливі - димить. При аваріях з викидом хлору необхідно: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від хлору або захистить органи дихання пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі отруєння чи проковтування хлоровмісних речовин: необхідно промити шлунок або викликати блювоту після рясного пиття; прийняти кілька таблеток активованого вугілля; у разі пошкодження очей - промийте їх великою кількістю води; прополощіть ротову порожнину та ніс содовим розчином; у разі наявності кашлю - зробіть інгаляції з додаванням харчової соди. 3. Сірчана кислота - безбарвна рідина з характерним запахом сірки. Дуже їдка. Соляна кислота – теж безбарвна, має різкий запах та димить при взаємодії з повітрям. При аваріях з виливом сірчаної (соляної) кислот: захистить органи дихання: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від кислот, або пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі взаємодії з кислотою: при потраплянні на шкіру - спричиняє опіки; при вдиханні - опіки слизових; використовувати пов’язку, змочену у розчині харчової соди; у разі потрапляння всередину – рекомендовано викликати блювоту; провести полоскання порожнин рота та носа розчином харчової соди.

5 квітня 2022

Аварії на підприємствах та транспорті можуть супроводжуватися викидом в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР). Це являє серйозну небезпеку для населення. Інформуємо про основні небезпечні речовини, та дії у разі отруєння ними. 1. Аміак - безбарвний газ з різким задушливим запахом нашатирного спирту. Випари аміаку підіймаються у атмосферу і розсіюються, оскільки він легший за повітря. При підвищеній вологості може і стелитись на поверхні землі. При аваріях з викидом аміаку необхідно: сховатись у заглиблене приміщення; одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від аміаку; одягнути пов’язку, змочену слабким розчином лимонної чи оцтової кислоти; не користуватись відкритим вогнем, оскільки при змішуванні аміаку з повітрям може утворитись вибухонебезпечна суміш. У разі отруєння чи вдихання: ротову порожнину та ніс прополощіть розчином лимонної чи оцтової кислоти; подихайте над теплою водяною банею; випийте тепле молоко; у разі наявності опіків необхідно промити місце ураження проточною водою і за можливості накласти примочки змочені у розчині лимонної чи оцтової кислоти. 2. Хлор –  отруйний газ жовтувато-зеленого кольору. У разі витоку накопичується у низинах, оскільки важчий за повітря. При розливі - димить. При аваріях з викидом хлору необхідно: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від хлору або захистить органи дихання пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі отруєння чи проковтування хлоровмісних речовин: необхідно промити шлунок або викликати блювоту після рясного пиття; прийняти кілька таблеток активованого вугілля; у разі пошкодження очей - промийте їх великою кількістю води; прополощіть ротову порожнину та ніс содовим розчином; у разі наявності кашлю - зробіть інгаляції з додаванням харчової соди. 3. Сірчана кислота - безбарвна рідина з характерним запахом сірки. Дуже їдка. Соляна кислота – теж безбарвна, має різкий запах та димить при взаємодії з повітрям. При аваріях з виливом сірчаної (соляної) кислот: захистить органи дихання: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від кислот, або пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі взаємодії з кислотою: при потраплянні на шкіру - спричиняє опіки; при вдиханні - опіки слизових; використовувати пов’язку, змочену у розчині харчової соди; у разі потрапляння всередину – рекомендовано викликати блювоту; провести полоскання порожнин рота та носа розчином харчової соди.

5 квітня 2022

Аварії на підприємствах та транспорті можуть супроводжуватися викидом в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР). Це являє серйозну небезпеку для населення. Інформуємо про основні небезпечні речовини, та дії у разі отруєння ними. 1. Аміак - безбарвний газ з різким задушливим запахом нашатирного спирту. Випари аміаку підіймаються у атмосферу і розсіюються, оскільки він легший за повітря. При підвищеній вологості може і стелитись на поверхні землі. При аваріях з викидом аміаку необхідно: сховатись у заглиблене приміщення; одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від аміаку; одягнути пов’язку, змочену слабким розчином лимонної чи оцтової кислоти; не користуватись відкритим вогнем, оскільки при змішуванні аміаку з повітрям може утворитись вибухонебезпечна суміш. У разі отруєння чи вдихання: ротову порожнину та ніс прополощіть розчином лимонної чи оцтової кислоти; подихайте над теплою водяною банею; випийте тепле молоко; у разі наявності опіків необхідно промити місце ураження проточною водою і за можливості накласти примочки змочені у розчині лимонної чи оцтової кислоти. 2. Хлор –  отруйний газ жовтувато-зеленого кольору. У разі витоку накопичується у низинах, оскільки важчий за повітря. При розливі - димить. При аваріях з викидом хлору необхідно: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від хлору або захистить органи дихання пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі отруєння чи проковтування хлоровмісних речовин: необхідно промити шлунок або викликати блювоту після рясного пиття; прийняти кілька таблеток активованого вугілля; у разі пошкодження очей - промийте їх великою кількістю води; прополощіть ротову порожнину та ніс содовим розчином; у разі наявності кашлю - зробіть інгаляції з додаванням харчової соди. 3. Сірчана кислота - безбарвна рідина з характерним запахом сірки. Дуже їдка. Соляна кислота – теж безбарвна, має різкий запах та димить при взаємодії з повітрям. При аваріях з виливом сірчаної (соляної) кислот: захистить органи дихання: одягнути протигаз або респіратор із фільтром для захисту від кислот, або пов’язкою, змоченою розчином харчової соди або води; намагайтесь уникати низин, долин, рекомендовано піднятись на пагорби, поверхи (вище третього). У разі взаємодії з кислотою: при потраплянні на шкіру - спричиняє опіки; при вдиханні - опіки слизових; використовувати пов’язку, змочену у розчині харчової соди; у разі потрапляння всередину – рекомендовано викликати блювоту; провести полоскання порожнин рота та носа розчином харчової соди.

4 квітня 2022

Фосфорні бомби – це боєприпаси, начинені білим фосфором. Це вогненебезпечна речовина. Їх застосування заборонено Женевською конвенцією про захист жертв війни (протокол від 1977 року) та Конвенцією про конкретні види звичайної зброї.  Білий фосфор – це вогненебезпечна воскоподібна речовина від безбарвного до жовтого кольору із гострим запахом часнику. Через це його зберігають під водою, у закоркованих посудинах та за мінімального освітлення. При контакті з киснем легко займається. Температура його горіння – близько 800 °C. Під час попадання на шкіру людини білий фосфор викликає важкі хімічні опіки. Смертельна доза становить 0,05-0,15 г. Білий фосфор може викликати ураження кісток та кісткового мозку, а також змертвіння тканин. На додаток, людина отримує не просто опіки, а глибинні рани. Перша допомога під час ураження білим фосфором Якомога швидше варто позбутися одягу, до якого прилипали частки білого фосфору. Якщо такої можливості немає, то занурте уражену шкіру у воду або сильно зволожите. Коли позбудетесь одягу, промийте уражені ділянки шкіри розчином бікарбонату натрію (сода) або холодною водою. Змочіть шкіру та усуньте видимі частки фосфору (бажано під водою) негострим предметом або пінцетом. Не можна торкатися фосфору пальцями! Опіки варто закрити вологими пов’язками. Вони мають бути промочені фізрозчином, щоб запобігти повторному загорянню фосфору.   Якщо фосфор потрапляє в організм через рот, то викликає опіки ротової порожнини та шлунково-кишкового тракту. Людина відчуває сильне печіння в роті, страждає від блювоти, діареї та сильного болю в животі. Лікувати поранених фосфорними боєприпасами повинен лише спеціальний медичний персонал, тому після ураження слід негайно звернутись за кваліфікованою допомогою. Корисні поради Якщо фосфор потрапив на предмети, їх можна загасити рясно поливаючи водою, чи засипаючи піском або ґрунтом, поки до фосфору не перестане надходити кисень. Не торкайтеся руками частинок фосфору на шкірі або на одязі. По можливості зануріть пошкоджену частину тіла у воду. Потрібно рясно поливати або змочувати водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору. В жодному разі не використовуйте вату і перекис водню! Коли перекис розпадається, утворюється вода та кисень. Кисень викликає загоряння фосфору. Якщо людина, яка отримала фосфорні опіки, перебуває у свідомості, їй потрібно дати будь-які знеболювальні та заспокійливі препарати. При горінні фосфор також виділяє отруйні пари. Для виведення токсичних речовин з організму потрібно прийняти будь-який сорбент. Пийте багато води, також можна вживати молоко та лужну негазовану воду.

4 квітня 2022

Фосфорні бомби – це боєприпаси, начинені білим фосфором. Це вогненебезпечна речовина. Їх застосування заборонено Женевською конвенцією про захист жертв війни (протокол від 1977 року) та Конвенцією про конкретні види звичайної зброї.  Білий фосфор – це вогненебезпечна воскоподібна речовина від безбарвного до жовтого кольору із гострим запахом часнику. Через це його зберігають під водою, у закоркованих посудинах та за мінімального освітлення. При контакті з киснем легко займається. Температура його горіння – близько 800 °C. Під час попадання на шкіру людини білий фосфор викликає важкі хімічні опіки. Смертельна доза становить 0,05-0,15 г. Білий фосфор може викликати ураження кісток та кісткового мозку, а також змертвіння тканин. На додаток, людина отримує не просто опіки, а глибинні рани. Перша допомога під час ураження білим фосфором Якомога швидше варто позбутися одягу, до якого прилипали частки білого фосфору. Якщо такої можливості немає, то занурте уражену шкіру у воду або сильно зволожите. Коли позбудетесь одягу, промийте уражені ділянки шкіри розчином бікарбонату натрію (сода) або холодною водою. Змочіть шкіру та усуньте видимі частки фосфору (бажано під водою) негострим предметом або пінцетом. Не можна торкатися фосфору пальцями! Опіки варто закрити вологими пов’язками. Вони мають бути промочені фізрозчином, щоб запобігти повторному загорянню фосфору.   Якщо фосфор потрапляє в організм через рот, то викликає опіки ротової порожнини та шлунково-кишкового тракту. Людина відчуває сильне печіння в роті, страждає від блювоти, діареї та сильного болю в животі. Лікувати поранених фосфорними боєприпасами повинен лише спеціальний медичний персонал, тому після ураження слід негайно звернутись за кваліфікованою допомогою. Корисні поради Якщо фосфор потрапив на предмети, їх можна загасити рясно поливаючи водою, чи засипаючи піском або ґрунтом, поки до фосфору не перестане надходити кисень. Не торкайтеся руками частинок фосфору на шкірі або на одязі. По можливості зануріть пошкоджену частину тіла у воду. Потрібно рясно поливати або змочувати водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору. В жодному разі не використовуйте вату і перекис водню! Коли перекис розпадається, утворюється вода та кисень. Кисень викликає загоряння фосфору. Якщо людина, яка отримала фосфорні опіки, перебуває у свідомості, їй потрібно дати будь-які знеболювальні та заспокійливі препарати. При горінні фосфор також виділяє отруйні пари. Для виведення токсичних речовин з організму потрібно прийняти будь-який сорбент. Пийте багато води, також можна вживати молоко та лужну негазовану воду.

3 квітня 2022

В умовах війни з рф та бомбардування російською армією режимних об’єктів та об’єктів інфраструктури може трапитися хімічна аварія. Важливо розуміти алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації.    Саме тому Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України розробив за сприяння благодійного фонду «Салюс» рекомендації щодо поводження при виникненні загрози хімічної небезпеки.   Хімічна аварія – це порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або витоку аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХНВ) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.   Важливо слідувати вказівкам місцевої влади та ДСНС. Тож одразу після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації відкрийте  офіційні повідомлення установ та виконуйте те, що вказано в їх алгоритмах.   Що робити у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки?   • Зберігайте спокій, уникайте паніки. • Надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку, закритий одяг. • Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте. • Вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. • Зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації. • Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу. • Виходьте із зони хімічного зараження в бік,перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри – в низинах може бути висока концентрація НХР. • При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини та звернутися до медичного закладу.   Як зрозуміти, що ви потрапили під вплив небезпечних речовин?   • Хімічні сполуки можуть подразнювати очі, слизові болонки, шкіру та дихальні шляхи. У людини може виникати утруднення дихання, кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях. • При подразненні слизової оболонки очей серед симптомів почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях – головний біль, запаморочення, загальна слабкість. • Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема. • При отруєнні хлором у людини може спостерігатися різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі. • При отруєнні аміаком серцебиття та пульс у людини прискорюються, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри.    Як захиститися від впливу небезпечних речовин?   • Якщо існує небезпека отруєння АХНВ, вам необхідно швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру). У разі ураження аміаком спуститися на нижні поверхи будівлі, у разі ураження хлором – піднятися на верхні.  • Використовуйте протигази всіх типів, за їх відсутності – ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).   В приміщеннях:   провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки; вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину; заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром; при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання – можна використати ватно-марлеву пов’язку змочену 2% розчином питної соди.   Поза приміщенням:   при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту; не перебувати в понижених ділянках місцевості – долинах, ярах, тощо; не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях; намагатись знаходитись на підвищеннях; слідкувати за напрямком вітру.   При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.   При сприятливій зміні вітру: (після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки)   Відкрити вікна і двері, провітрити приміщення. Змінити верхній одяг. Прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом. Виключити будь-які фізичні навантаження. Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.    Перша медична допомога при хімічній небезпеці:   При ураженні хлором: Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно. Транспортувати постраждалого можна лише у лежачому положенні. У разі необхідності – зробити штучне дихання способом  «рот в рот». Основним засобом боротьби з хлором є вода.   При ураженні аміаком:   Постраждалого слід негайно вивести на свіже повітря. Транспортувати потерпілого необхідно у лежачому положенні. Забезпечити тепло та спокій, дати зволожений кисень. Скачати файл з рекомендаціями у форматі PDF можна за посиланням.

26 березня 2022

Минув місяць війни. Методи російських загарбників жорстокі та протиправні. Ймовірно, що зазнавши великих втрат та поразки за цей період, окупанти почнуть використовувати іншу тактику введення війни, у том числі із застосування хімічної зброї. Існує такий газ, як зарін. За звичайних умов він є безбарвною рідиною без смаку і запаху, однак надзвичайно токсичною. З військовою метою його застосовують як бойову отруйну речовину нервово-паралітичної дії. Симптоми отруєння: виділення з носа, посилене слиновиділення, задуха, звуження зіниць, нудота. Антидотами є атропін, діазепам. Як бути завжди напоготові? 1. Зробіть запас води та їжі у герметичних ємностях. 2. Підготуйте запас рушників, змінний одяг. 3. Довіряйте лише перевіреній інформації від органів влади. Як діяти у разі небезпеки? Перш за все, слухайте вказівки влади та ДСНС. Якщо атака сталася зовні будинку - закрийте та заблокуйте всі вікна та двері,вимкніть системи кондиціонування, закрийте вентиляційні отвори, намагайтеся перебувати в найвищій точці будівлі. Якщо газ розпилено всередині будинку - вийдіть на свіже повітря, знайдіть безпечне місце, намагайтеся перебувати на височинах, пагорбах, Щойно будете в безпечному місці, зніміть одяг, покладіть його у пакет і зберігайте подалі від людей і тварин. Прийміть душ та помийте домашніх тварин із великою кількістю води та мила. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха. Якщо очі подразнені та болять, промийте їх водою протягом 10-15 хв. Якщо зарін потрапив в шлунок - потрібно його промити і випити рідини. При важкому ураженні - викликати бригаду швидкої допомоги. Джерело: дані CDC  

26 березня 2022

Минув місяць війни. Методи російських загарбників жорстокі та протиправні. Ймовірно, що зазнавши великих втрат та поразки за цей період, окупанти почнуть використовувати іншу тактику введення війни, у том числі із застосування хімічної зброї. Існує такий газ, як зарін. За звичайних умов він є безбарвною рідиною без смаку і запаху, однак надзвичайно токсичною. З військовою метою його застосовують як бойову отруйну речовину нервово-паралітичної дії. Симптоми отруєння: виділення з носа, посилене слиновиділення, задуха, звуження зіниць, нудота. Антидотами є атропін, діазепам. Як бути завжди напоготові? 1. Зробіть запас води та їжі у герметичних ємностях. 2. Підготуйте запас рушників, змінний одяг. 3. Довіряйте лише перевіреній інформації від органів влади. Як діяти у разі небезпеки? Перш за все, слухайте вказівки влади та ДСНС. Якщо атака сталася зовні будинку - закрийте та заблокуйте всі вікна та двері,вимкніть системи кондиціонування, закрийте вентиляційні отвори, намагайтеся перебувати в найвищій точці будівлі. Якщо газ розпилено всередині будинку - вийдіть на свіже повітря, знайдіть безпечне місце, намагайтеся перебувати на височинах, пагорбах, Щойно будете в безпечному місці, зніміть одяг, покладіть його у пакет і зберігайте подалі від людей і тварин. Прийміть душ та помийте домашніх тварин із великою кількістю води та мила. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха. Якщо очі подразнені та болять, промийте їх водою протягом 10-15 хв. Якщо зарін потрапив в шлунок - потрібно його промити і випити рідини. При важкому ураженні - викликати бригаду швидкої допомоги. Джерело: дані CDC