Протези львівського виробництва конкурентні з іноземними зразками

21 січня 2022

За попередніми  даними Головного управління статистики у Львівській області сільськогосподарське виробництво регіону за 2021 рік збільшилось на 5,6%. Основне зростання на рівні 10,1%  зафіксовано у  комерційному сегменті, у  господарствах населення обсяг виробленої продукції збільшився лише на 1,2%. «Збільшення виробництва в комерційному сегменті є однією з основних ознак  розвитку аграрного сектору регіону.  Існуючі  підприємства нарощують виробничі потужності, крім того,  відбувається розвиток  особистих селянських господарств та їх трансформація у сімейні ферми.   Все це дозволяє Львівщині  мінімізувати ризики дефіциту основних продуктів харчування та зберігати продовольчу безпеку», - каже  директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації  Тетяна Гетьман. У 2021 році в порівнянні з попереднім роком  виробництво продукції рослинництва збільшилось на 6,0%, продукції тваринництва – на 4,6%.  У сегменті тваринництва   збільшення обсягів виробництва відбулось внаслідок зростання виробництва м’яса, в живій масі  сільськогосподарських тварин, реалізованих на забій, цей показник збільшився на 10,4%. Також на 3,3% збільшилось виробництво яєць, одержаних від птиці свійської. Натомість на 8,3% скоротився валовий надій  молока.  У господарствах усіх категорій у порівнянні з попереднім роком  збільшилась кількість свиней на 18,6%, птиці свійської – на 10,9%,  але зменшилась кількість великої рогатої худоби на 12,3%. Кількість великої рогатої худоби на 1 січня 2022 року становила 126,6 тис голів (у тому числі корів – 76,0 тис голів), свиней – 430,0 тис голів, птиці свійської – 11,4 млн голів. «Розвиток аграрного сектору регіону є наслідком правильно обраної стратегії розвитку галузі на рівні держави та області. Напрями фінансової підтримки постійно удосконалюються з урахуванням потреб суб'єктів господарювання. Акцент робиться на підтримці дрібного фермерства, що стимулює населення створювати власний бізнес на селі. У перспективі це  дозволить уповільнити тренд зменшення ВРХ у комерційному сегменті та відновити виробництво молока до рівня, відповідного до потреб молокопереробної галузі регіону.  У 2021 році на підтримку аграріїв Львівщини з державного та обласного бюджету було залучено понад 278 млн. грн, з яких майже 43 млн грн  було спрямовано на дотації та часткове відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням та утриманням ВРХ у господарствах Львівщини»,- зазначає Тетяна Гетьман.

25 листопада 2021

Сьогодні у Стрию заклали перший камінь у спорудження нового заводу «AEROC Галичина». Це буде сучасне підприємство із виготовлення виробів з автоклавного газобетону потужністю 480 000 м3/рік. Участь у відкритті взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Дуже приємно, коли відновлюються виробництва, бо це надходження до місцевих бюджетів, робочі місця та забезпечені родини. Сьогоднішня подія – це хороший прояв децентралізації, коли влада на місцях знає, як залучити інвестора на свою територію. Величезна вдячність інвестору, який вирішив розвивати своє підприємство на Стрийщині», — зазначив очільник області. ТОВ «Аерок» є лідером ринку виробів з ніздрюватого бетону автоклавного тверднення в Україні і найбільшим постачальником газобетону під торговою маркою AEROC по всіх регіонах нашої держави. Компанія вперше заявила про себе на українському ринку у грудні 2006 року і дотепер зберігає лідерські позиції. Понад 11 мільйонів м³ продукції виготовили та реалізували за 15 років роботи підприємств компанії. Сьогодні AEROC пропонує найбільший асортимент продукції: газобетонні стінові блоки від D300 до D500, теплоізоляційні панелі AEROC Energy D150, U-блоки, армовані вироби з газобетону AEROC — перемички, панелі перекриття та покриття. Запуск нового заводу дозволить збільшити обсяги виробництва енергоефективних стінових матеріалів на будівельному ринку України та створить 145 нових робочих місць у Львівській області. Інвестиції в будівництво складатимуть понад 18 млн євро. Розпочати роботу заводу планують у листопаді 2022 року. Підприємство оснастять автоматизованим обладнанням німецького виробництва. Відтак, цикл виробництва буде повністю замкнутим та не становитиме жодної екологічної небезпеки для навколишнього середовища. Завод та технології, які тут будуть використовуватись, відповідатимуть найновішим та найсучаснішим стандартам. Зазначимо, що новий завод у Стрию стане третім заводом компанії в Україні.

25 листопада 2021

Напередодні заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний з робочим візитом відвідав одне з передових приватних львівських підприємств протезно-ортопедичної галузі – «АРОЛ ПЛЮС». Під час зустрічі з керівниками обговорили напрямки роботи та досягнення підприємства, а також виокремили напрямки потенційного розвитку протезно-ортопедичної галузі. Підприємство надає послуги із забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації з 2005 року. Воно має реабілітаційне, медичне й виробниче відділення. В Україні є кілька філій підприємства (окрім Львова), розташованих в Івано-Франківську, Мукачево та Хмельницькому. Як повідомив засновник і головний ортопед підприємства Олександр Герасименко, підприємство успішно освоїло та впровадило у виробництві новітні технології діагностики та виробництва протезно-ортопедичних виробів, зокрема, 3-D технології. Ця технологія дає можливість детально враховувати стан пацієнта з точністю до сотих долей міліметра та виготовити максимально зручні вироби. Підприємство займається виготовленням ортопедичного взуття, протезів та ортезів верхніх, нижніх кінцівок. Також серед виробів – корсети, виготовлені за новітніми технологіями, які допомагають дітям зі сколіозом. З 2018 року в Україні запровадили нову модель розрахунків між замовником-пацієнтом та виробником протезної продукції. Тобто змінився сам механізм забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації. "Особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти їй той чи інший протезно-ортопедичний засіб. В кінцевому результаті замовлення складається акт виконаних робіт, на основі якого підприємство отримує фінансування з державного бюджету", - зазначив Віталій Загайний.  Станом на зараз в Україні функціонують близько 100 підприємств, які займаються виготовленням протезно-ортопедичної продукції, з них - 12 приватних підприємств на Львівщині. Державна підтримка для придбання технічних засобів реабілітації на потреби людей з інвалідністю у Львівській області у 2020 році склала 95,5 млн грн.

13 квітня 2021

За підсумками січня-березня 2021 року загальна сума здійснених щомісячних страхових виплат для осіб, які постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які мають на них право в разі смерті потерпілого по управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області склала 261,5 млн. грн., з яких 215,5 млн. грн. виплачено для потерпілих на виробництвах вугільної галузі. Видатки за цим напрямом зросли на 30,5 млн. грн., або 13% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 239 “Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого”, з 01 березня 2021 року проведено перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та особам, які мають право на щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого, на коефіцієнт 1,11. У Львівській області  перерахування страхових виплат здійснено 15 684 потерпілим та членам їх сімей, внаслідок чого виплати щомісячних страхових відшкодувань збільшились на 11 %, а загальні обсяги коштів для забезпечення щомісячних виплат зросли на 9 271,4 тис. грн. За наслідками проведеного перерахування середній розмір щомісячної страхової виплати потерпілому становить 6 111,03 грн., а для потерпілого шахтаря 7 236,85 грн. На обліку в управлінні перебуває 15 696 осіб та членів їх сімей, які щомісячно отримують від Фонду страхові виплати, з них 11 039 – потерпілі на виробництвах вугільної галузі та члени їх сімей. У разі стійкої втрати працездатності через виробничі причини Фонд здійснює щомісячні страхові виплати, які компенсують втрачених заробіток залежно від ступеня втрати працездатності. Виплати фінансуються до повного відновлення працездатності або впродовж усього життя.

23 грудня 2020

Львівська ізоляторна компанія – один із найбiльших в Європi виробникiв високовольтних iзоляторiв iз загартованого скла. Із роботою підприємства сьогодні ознайомився голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. «У нас можуть працювати лише ті, хто любить і «відчуває» скло. Можна двічі поставити однакові режими, але результат різний. Наше скло повинне бути таким, щоб у формі склодеталі ми провели правильне гартування. Це необхідно для його міцності, тому що на ізолятор, коли він тримає дроти, є велике механічне навантаження, - розповідає  генеральний директор підприємства Оксана Динік. Львiвська ізоляторна компанiя виготовляє пiдвiсні та штирьові iзолятори із електромеханiчною мiцнiстю вiд 40 до 400 кН рiзної форми та призначення. Вони можуть використовуватися: для iзоляцiї та крiплення проводiв повiтряних лiнiй електропередач, грозозахисних тросiв; в розподiльчих пристроях електростанцiй i пiдстанцiй постiйного та змiнного струму з частотою до 1000 Гц та температурою навколишнього повiтря вiд - 60С до +50С; для електрифiкованих залiзниць; в районах із атмосферою рiзного ступеня забруднення; в умовах холодного, вогкого та тропiчного клiмату. «Ми виготовляємо 12 типів склодеталей і 18 типів ізоляторів – в залежності від вимог тої чи іншої лінії. Працюємо практично з усіма типами, які використовуються в Україні і в 78-ми країнах світу. Це свiдчить про вiдмiнну якість та високу експлуатацiйну надiйність наших iзоляторiв. Постійно співпрацюємо із 46 країнами світу», - додає Оксана Динік. Продукцiя компанiї вiдома в багатьох країнах свiту. Вона пройшла випробування в сертифiкацiйних центрах, лабораторiях та нацiональних iнститутах багатьох країн, відтак, постачається на зовнішній ринок. У 2012 році переобладнали випробувальну лабораторію,  збудували нову будівлю лабораторії та придбали нове обладнання.  Лабораторія проводить повний перелік приймально-здавальних та типових випробувань комплектуючих та промислових партій ізоляторів. На підприємстві проводять контроль сировинних матеріалів та скла відповідно до вимог державних і міжнародних стандартів. Тут працює понад 400 працівників, середня заробітна плата - 17 тис грн. Довідково. ТОВ «Львiвська iзоляторна компанiя» було створене у 2002 роцi на базi Львiвського iзоляторного заводу, що існував з 1965 року. Ізолятори, вироблені на Львiвському iзоляторному заводі, успiшно експлуатуються на лiнiях електропередач напруги вiд 10 кВ до 750 кВ в енергетичних системах десятків країн свiту. У 2003 році компанія отримала сертифікат ISO 9001. З 2013 року впроваджені дві системи: менеджменту навколишнього середовища і охорони здоров'я та безпеки праці. Підприємство постійно покращує чинні системи згідно із найновішими вимогами світових стандартів.

5 листопада 2020

На черговому засіданні Уряд врегулював питання забезпечення новітніми протезами та спеціальними виробами для занять спортом учасників АТО/ООС, які втратили функціональні можливості кінцівок. Як інформують у Мінсоцполітики, це рішення дозволить вирішити питання: повторного забезпечення учасників АТО/ООС виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та спеціальними виробами для занять спортом для активної участі у громадському житті країни, в спортивних змаганнях міжнародного та всеукраїнського рівня; визначити строки видачі дороговартісних виробів (протези нижніх кінцівок – заміна через 6 років, протези верхніх кінцівок – через 5 років); запровадити технічне обслуговування протягом терміну експлуатації вищезазначених виробів та збільшити граничні розміри грошової допомоги на їх ремонт та технічне обслуговування (з 150 до 200 розмірів прожиткового мінімуму). «Перше - це підтримка наших воїнів, які потребують оновлення протезів. Буде забезпечено повторне протезування там, де строк експлуатації закінчився або потрібні кращі протези. Ми також збільшимо граничний розмір компенсації по частині механізму протезу до 440 тис. гривень, а це майже на 100 тисяч більше, ніж зараз. Крім того, уряд виділяє 9 млн грн для сімей осіб, які загинули в зоні ООС, та особам, які стали інвалідами під час бойових завдань на Донбасі», - сказав  під час засідання уряду Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

14 серпня 2020

Торік Володимир Слюз, керівник кооперативу «Добротворець», що в селищі Добротвір на Кам’янка-Бужчині, скористався обласною програмою підтримки агропромислового виробництва. Отримав пільговий кредит під 5% річних на суму 500 тис грн. Придбав додаткове обладнання для переробки молока.   «Добротворець» - один з найуспішніших сільськогосподарських виробничих кооперативів у Львівській області. Заснований 2011 року, об’єднує 74 члени. Спеціалізується на переробці молока та виготовленні з нього пастеризованого молока, сметани, кисломолочного сиру, «сулугуні» та «бринзи».  «Раніше ми переробляли за зміну 3 тонни молока. Згодом розширили ринки збуту і побачили, що нашої пропозиції стає замало. Навіть заводи-переробники,  які розвозили наші вироби по своїх фермерських магазинах, просили давати більше продукції, - розповідає Володимир Михайлович. – Ми розуміли, що маємо достатньо досвіду, аби задовільнити цей попит. До того ж додаткові обороти – це можливість підняти людям зарплату, створити нові робочі місця. Та й сировини вдосталь - з усіх навколишніх сіл звозимо молоко». Розширення виробництва вимагало додаткового обладнання. «Раніше у нас всі агрегати були в єдиному екземплярі – один сепаратор, один парогенератор, компресор, одна пастеризаційна охолоджувальна установка. А вони часто виходять з ладу. Хай поломка незначна – та через неї зупинялося все виробництво», - зазначає Володимир Слюз. Коштів на нове обладнання у кооперативу не було. Володимир Михайлович проаналізував усі ризики і таки наважився взяти позику. «Ми продублювали всі найважливіші агрегати. Купили нові моделі, вдосконалені. Наприклад, до старого парогенератора я боявся підпустити людину без значного досвіду. Там забудеш злити воду – і може статися коротке замикання. А новий має більше автоматики, ступенів захисту, з ним працювати легше і безпечніше, - каже керівник. - Тепер в нас нема простоїв в роботі. Можемо сміливо брати великі партії молока на переробку. Ось вже налагоджуємо додаткові контакти для постачання сировини». З новим обладнанням обсяги виробництва у «Добротворці» збільшилися уп’ятеро. Якщо раніше кооператив мав оборот 2 млн грн на рік, то зараз планують виробляти продукції на 10 млн грн. З’явилися 4 нові робочі місця. Володимир Михайлович зізнається, через пандемію коронавірусу навесні довелося пережити непростий час. «Основна частка нашого збуту – це школи, дитсадки, лікарні, зокрема «ОХМАТДИТ», навчально-реабілітаційний центр «Мрія». Свого часу ми запропонували їм дуже гарну ціну – 14 гривень за літр молока, в той час як конкуренти правили 24-26. До того ж наше молоко натуральне, якісне, - каже чоловік. -  І ось в один момент наша продукція стала їм непотрібна, бо через карантин заклади перестали працювати.  Ми на тиждень повністю зупинили виробництво, не брали в людей молоко. Тоді абсолютно не розуміли, чого чекати і як діяти». Керівництво кооперативу прийняло рішення активніше співпрацювати з продуктовими магазинами, ринками району. Працюють без посередників – напряму із власниками крамниць. Зараз більше виробляють сметани і сиру. Реалізують продукцію і через власний магазин у Добротворі. «Нам дуже помагає обласна держадміністрація, без її фахівців ми б не впоралися. Вони постійно вчать нас – кличуть на наукові семінари, тренінги, розказують, як вдосконалити виробництво, підказують про нові точки збуту. Можуть подзвонити: «Поїдьте на такий ринок, зверніться до такого підприємця». Ми з департаментом агропромислового комплексу живемо, як одна сім’я, - розповідає Володимир Слюз. -  У мене є знайомі, які мають схожу діяльність. Щоправда, працюють як ФОПи. Раніше скептично ставилися до моєї співпраці з державною установою. Казали: «То все політика. Ось прийдуть до влади нові люди – лишишся сам». Неправда. За останній рік змінилося керівництво області і департаменту агропромислового розвитку. Але підтримку навіть більшу відчуваю. Кошти за компенсацію за відсотками надходять чітко за графіками, проблем нема жодних. Тож мої знайомі побачили всі ці бонуси і  тепер гуртуються навколо нашої платформи. Є ідея, щоб це об’єднання називалася  «Маслосоюз» - як відома колись спілка молочарських кооперативів». Нагадаємо, на Львівщині діє Комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва у Львівській області на 2016-2020 роки. Агровиробники можуть отримати з обласного бюджету фінансову допомогу у вигляді компенсації відсотків за залученими кредитами, здешевити вартість обладнання та сертифікації органічного виробництва, отримати пільговий кредит на реалізацію бізнес-планів з розвитку чи започаткування аграрного бізнесу на селі. «Ця програма спрямована на підтримку саме дрібного фермера, малого і середнього виробника, - розповіла директор департаменту агропромислового розвитку Юлія Шопська. – З початку року її заходи виконано на  суму 5,5 мільйонів гривень. Зокрема, погашено кредиторську заборгованість 24-м сільськогосподарським підприємствам, 10-ти відшкодовано відсотки за залученими кредитними ресурсами, стільки ж агропідприємств отримали пільгові кредити». Цьогоріч програму доповнено ще двома напрямами. Це підтримка сімейних фермерських господарств – на реалізацію інвестиційного проєкту їм надають безповоротну фінансову допомогу. А також підтримка суб'єктів бджільництва та пасічників у вигляді часткового відшкодування вартості придбаного племінного матеріалу бджіл та паспортизації пасіки. На сьогодні розглядають заявки, які подали на конкурс за цими напрямами. «Програма досить ефективна. Тому вже сьогодні ведеться робота з напрацювання такого ж проекту на 2021-2027 роки, - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. – Ми, місцева влада, і депутати обласної ради добре розуміємо, що  сільгоспвиробництво складає значну частку в виробництві внутрішнього валового продукту регіону. З року в рік спостерігаємо позитивну динаміку: врожайність зернових, олійних і технічних культур підвищується, а землі, які колись не використовувались, все більше залучені у сільськогосподарське виробництво. Бурхливо розвиваються садівництво, ягідництво та птахівництво. Чимала заслуга в цьому фермерських і селянських господарств. Треба максимально їм допомагати». На підтримку сільгоспвиробників цього року з обласного бюджету виділили 18 млн. грн. Це найбільша сума серед  усіх областей України.

27 травня 2019

На Львівщині завершують посів картоплі, який у цьому році склав – 93,7 тис га, а це 99% від запланованих обсягів. У загальній структурі обсягів виробництва валової сільськогосподарської продукції, картопля займає майже 17%, а Львівщина традиційно за обсягами її виробництва в кількості 1,5 –  1,8 млн тонн посідає перші місця серед регіонів України. Про це інформують у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА. Також як повідомляють у департаменті на сьогодні ціни на ранню картоплю знизились за останні 3 роки. За інформацією ОРСП «Шувар» сьогодні вітчизняна картопля коштує від  9 грн/кг до 17 грн/кг, в залежності від калібру клубнів, відтак у порівнянні з 2018 роком така ціна є нижчою на 30%. Імпортна «рання»  картопля представлена продукцією виробників Азербайджану та Франції і пропонується від 10 грн/кг до 20 грн/кг.   Довідково Станом на 24 травня у Львівській області посіяли всіх ярих культур на площі 352,8 тис га, що становить 92 % до прогнозу. Зокрема - ярих зернових на площі 124,5 тис тонн (95% до прогнозу), технічних культур – 81,8 тис га (85% до прогнозу), овочевих культур - 23,6 тис га (96% до прогнозу).

25 квітня 2019

Протягом  січня-березня 2019 року обсяг сільськогосподарського виробництва у Львівській області порівняно з січнем-березнем 2018 року зріс на 12,6%.  Сільськогосподарські підприємства наростили обсяги виробленої продукції на 29,5%. Збільшення обсягів валового виробництва відбулось за рахунок збільшення обсягів вирощування сільськогосподарських тварин, зокрема,свиней на 44,6%, птиці свійської на 14,3%. Збільшено обсяги виробництва молока на 0,4 тис.тонн, виробництвам’яса в живій вазі на 6,2 тис.тонн. Відтак, поголів’я свиней станом на 1 квітня 2019 року становить 283,6тис.голів, що більше до відповідної дати попереднього року на 57,7 тис.гол, або 25,5%. Загалом за темпами зростання валового виробництва сільськогосподарської продукції у січні-березні 2019року Львівщина посідає 2 місце серед регіонів України, за обсягами виробництва – 7 місце.

19 січня 2019

Обсяг сільськогосподарської продукції у Львівській області у 2018 році відносно 2017 року зріс на 4,7%.  Сільськогосподарські підприємства області наростили обсяги виробленої продукції на 8,7%, господарства населення – на 2,2%. Обсяг вирощування сільськогосподарських тварин в аграрних підприємствах (крім малих) порівняно з 2017 роком збільшився на 9,4%, у тому числі свиней – на 3,7%, птиці свійської – на 15,5%. Порівняно з 2017 роком зросло виробництво яєць на 1,0%. У структурі реалізації сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) сільськогосподарських тварин на забій частка птиці становила 54,1%, свиней – 43,2%, великої рогатої худоби – 2,7%. Розвиток аграрного сектору протягом останніх років є результатом реалізації системної державної політики на регіональному рівні із підтримкою галузі АПК та максимально повної реалізації інвестиційного потенціалу сільських територій.  

25 вересня 2018

Як повідомили у Головному управлінні статистики у Львівській області, у січні-серпні 2018 року обсяг сільськогосподарського виробництва у Львівщини порівняно з січнем-серпнем 2017 року зріс на 5,5%. Сільськогосподарські підприємства наростили обсяги виробленої продукції на 5,3%, господарства населення, на які припадає дві третини сільськогосподарського виробництва, збільшили обсяги виробництва продукції на 5,7%. Порівняно з січнем-серпнем 2017 року з продукції рослинництва зросло виробництво ріпаку та кользи – на 14,8%, картоплі – на 3,4%, культур овочевих відкритого ґрунту – на 28,6%, культур плодових та ягідних – на 63,3%, скоротилось виробництво культур зернових та зернобобових на 6,9%. Порівняно з січнем-серпнем 2017 року з тваринницької продукції зросло виробництво м’яса (реалізація сільськогосподарських тварин на забій у живій масі) на 0,1%, яєць – на 0,3%, скоротилось виробництво молока – на 4,8%.

29 березня 2018

Сьогодні, 29 березня, у селі Ставчани Пустомитівського району на Львівщині відкрили нові виробничі потужності ПП «Оліяр». Компанія займається виробництвом рафінованої соняшникової олії, і є одним з найбільших виробників олії у Західній Україні. «Це сучасне виробництво завдяки інвестиціям у сумі 100 мільйонів гривень збільшить кількість працівників до 800 чоловік. Для нас, звичайно важливо бачити і реальний приклад боротьби з корупцією. Тому що завдяки роботі ДАБІ, офісу супроводу інвестиційних проектів разом із жорстким контролем правоохоронних органів та прийняттю виважених рішень, ми маємо можливість залучати інвестора і створювати додаткові робочі місця. Адже реальна боротьба з корупцією – запорука збільшення інвестицій», - наголосив під час огляду потужностей виробництва голова Львівської ОДА Олег Синютка. До складу виробничих потужностей підприємства входять олійноекстракційний завод, завод рафінації і дезодорації та цех фасування. Компанія провела реконструкцію олійноекстраційного заводу, де встановили сучасне обладнання провідних світових виробників, яке вирізняється енергозбереженням і зводить до мінімуму шкідливий вплив на навколишнє середовище, але при цьому зберігаються високі показники продуктивності та якості продукції.  «Державна архітектурно-будівельна інспекція сьогодні змінює формати і ми стаємо ближчими до забудовників та інвесторів. Ми робимо все для того, щоби створювати якомога більше таких об’єктів, які сьогодні створюють нові робочі місця. Це демонструє нашим західним партнерам, що в Україні дійсно змінюються формати», - зазначив голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев. Потужність заводу з виготовлення рафінованої олії – 300 тонн на добу. За потужністю виробництва компанія посідає 3-є місце в Україні серед виробників рафінованої соняшникової олії. На новому олійноекстраційному заводі діє елеватор для зберігання насіння олійних культур місткістю 34 400 м3. Сума залучених коштів у  реконструкцію та модернізацію олійноекстраційного заводу становить 4 млн євро.