На Львівщині презентували Центр підтримки експорту

26 квітня 2022

Велика Британія скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно з умовами Угоди про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 року. Відтепер скасовані всі тарифи та квоти, що охоплюються торговельною угодою між Британією та Україною, тобто передусім на аграрну та промислову продукцію. Зазначено, що таке рішення було ухвалене у відповідь на пряме звернення українського уряду щодо лібералізації тарифів. «Це чудова можливість для підприємств Львівщини заявити про себе на ринку Сполученого Королівства. Адже окрім традиційного постачання промислових товарів, виробники Львівщини можуть гідно представляти харчові продукти, такі як мед, птиця, олія та зернові, які неодмінно матимуть попит серед британських споживачів», – зазначив директор департаменту економічної політики Львівської ОВА Степан Куйбіда. Окрім того, Великобританія оголосила про заборону на експорт товарів і технологій, які росія може використовувати для «придушення героїчного народу України». Серед таких товарів – обладнання для перехоплення та моніторингу. Нагадаємо, що Велика Британія та Україна уклали Угоду про вільну торгівлю у 2020 році, після чого її ратифікувала ВРУ. Відповідно до документа, після перехідного періоду протягом трьох років, з 2023 року український експорт мав бути звільнений від мит з боку Великобританії. Цьогоріч ввізне мито для України мало становити 1/8 від базової ставки. Натомість для Великобританії Угода починала повністю діяти у 2026 році. Більше деталей щодо угоди за посиланням.  Довідково: У 2021 році експорт Львівської області до Великобританії становив  18311,2 тис. дол. США. Ключовими товарними групами експорту були:  машини та обладнання (23,5%), одяг (17,6 %), деревина та вироби з неї (16,6%).

14 квітня 2022

Кабінет Міністрів України декілька днів назад ухвалив рішення про повне торговельне ембарго на імпорт товарів з російської федерації. Відтак, відтепер жоден товар з росії не може бути ввезений на територію України. За оцінкою Міністерства економіки України, заборона російського імпорту блокуватиме щороку валютні надходження до рф на 6 млрд доларів. Ці кошти не отримає бюджет ворога, отже зменшаться його потенційні можливості фінансування війни. «Такий рішучий крок України може слугувати прикладом для наших західних партнерів та стимулюватиме їх до посилення санкцій проти рф. В тому числі – впровадження енергетичного ембарго та ізоляції усіх російських банків. Саме такі дії стануть нашим внеском у знекровлення економіки росії й таким чином сприятимуть нашій перемозі», – зазначила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Що ж стосується Львівщини, то тут, як інформують у департаменті економічної політики Львівської ОВА, у березні жодне підприємство області не експортувало до росії та білорусі. «Ми і надалі закликаємо підприємців Львівщини розірвати усі зовнішньоекономічні зв’язки з країною-агресором та інформуємо про позитивну динаміку щодо експорту. Так у березні цього року жодне підприємство Львівської області не експортувало до росії чи білорусі. Також закликаємо підприємства імпортозамінювати українськими товарами, що безумовно підтримуватиме бізнес та економіку України»,- зазначив керівник департаменту економічної політики Львівської ОВА Степан Куйбіда. У випадку ж якщо певні товари чи матеріали не виробляються чи не видобуваються на території України, найкраще рішення, на думку керівника департаменту, імпорт із країн-партнерів. Це сприятиме поглибленню співпраці та імплементації України у глобальний економічний простір. З постановою № 426 від 09.04.2022 року «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» можна ознайомитися за посиланням.

4 квітня 2022

Сектор з питань підтримки експорту Львівської обласної військової адміністрації підготував дайджест для бізнесу Львівщини.  Це видання, яке описує ключові зміни та поради щодо здійснення експорту та імпорту. Дайджест висвітлює інформацію щодо: - зміни нормативно-правових актів; - корисні посилання для підприємств; - логістики та доставки продукції; - системи «ШЛЯХ»; - ініціатив для бізнесу; - промоції експортоорієнтованих підприємств Львівщини; Ознайомитися з інтерактивним дайджестом можна за посиланням. Видання оновлюватимуть та доповнюватимуть відповідно до змін у законодавстві та нових пропозицій для підтримки бізнесу.

1 квітня 2022

За ініціативою Президента України внесли низку змін до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» у напрямку підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Інформують у департаменті економічної політики Львівської ОВА. Мета - забезпечення посівної кампанії, а також підтримка та активізація підприємницької діяльності у період дії воєнного стану. Основні нововведення до Програми «Доступні кредити 5-7-9%» з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників: - Програма розширена на середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро (раніше було 20 млн євро) та на великі підприємства з річним доходом більше 50 млн євро незалежно від кількості працюючих. - Максимальна сума кредиту для всіх суб’єктів підприємництва збільшена з 50 млн грн до 60 млн грн з урахуванням групи пов’язаних компаній. - Процента ставка – 0% річних. - Ціль кредитування: інвестиційний кредит на придбання сільськогосподарської техніки; кредит на поповнення обігових коштів для придбання насіння, добрив та паливно-мастильних матеріалів. - Термін кредиту – 6 місяців. - Термін подачі заявки на участь у програмі – до 31 травня 2022 року. - Розмір кредитної гарантії – 80% від суми кредиту суб’єкта мікро, малого та середнього підприємництва (крім суб’єктів великого підприємництва). Уряд, Мінфін закликає представників бізнесу та банківські установи активно долучатися до реалізації нововведень. Програму реалізовує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду.

13 березня 2022

Кабінет Міністрів України з метою забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відповідних сферах прийняв зміни до постанови «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165». Зміни внесені у зв’язку з необхідністю усунення безпекових загроз, зміни режиму роботи міністерств, центральних органів виконавчої влади, інших органів  виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на час воєнного стану в Україні. Згідно з постановою, припиняють діяти строки надання адміністративних послуг суб’єктами надання адміністративних послуг та видачу дозвільними органами  документів дозвільного характеру на час воєнного стану. Ліцензування необхідне для: • пшениці та суміші пшениці та жита (меслин); • кукурудзи; • м’яса курей свійських; • яєць курей свійських; • олії соняшникової. Для отримання ліцензії виробникам необхідно подати до Мінекономіки (tradedefence@me.gov.ua або diravka@me.gov.ua) в електронному вигляді: • заявку на видачу безоплатної ліцензії за формою, затвердженою наказом Міністерства економіки України від 09.09.2009 № 991 “Про порядок ліцензування експорту товарів” (реєстрація в Міністерстві юстиції України від 06.10.2009 № 937/16953); • лист-звернення щодо оформлення ліцензії (лист довільної форми, з проханням видати ліцензію); • будь-який наявний документ, що підтверджує поставку (контракт тощо). Запит опрацьовуватимуть не довше, ніж протягом 24 годин. Висновок фітосанітарних сертифікатів можна буде отримати в будь-якій установі, де проводять відповідну експертизу. Нагадуємо, що на час воєнного стану Уряд заборонив експорт: • вівса; • проса; • гречки; • цукру; • солі; • жита; • великої рогатої худоби; • м’яса та субпродуктів із ВРХ. Стосовно інших товарів експорт відбувається у правому режимі мирного часу.

12 березня 2022

У зв’язку з воєнним станом для збереження рівноваги на внутрішньому ринку мінеральних добрив Уряд запроваджує нульову квоту для їх експорту. Тобто, фактичну заборону на вивіз добрив з України. Це стосується азотних, фосфорних, калійних та складних добрив. «Ця заборона має вимушений та тимчасовий характер і застосовується до відновлення рівноваги певних товарів на внутрішньому ринку та забезпечення посівної кампанії, що є надзвичайно важливим, щоб не допустити продовольчої кризи в Україні та світі», - зазначив Міністр аграрної політики Роман Лещенко. У відповідній Постанові Уряду йдеться про: добрива мінеральні або хімічні, азотні (код УКТ ЗЕД 3102); добрива мінеральні або хімічні, фосфорні (код УКТ ЗЕД 3103); добрива мінеральні або хімічні, калійні (код УКТ ЗЕД 3104); добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках, упаковках масою брутто не більш як 10 кг (код УКТ ЗЕД 3105). За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України  наявність добрив на вітчизняному ринку вже забезпечує потребу аграріїв на 80 %. Цей факт дасть змогу отримати добрий урожай. «Для проведення на належному рівні комплексу весняно-польових робіт загальна потреба для аграріїв області становить 36,9 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. У фізичній масі це понад 90 тис. тонн», - розповіли в департаменті агропромислового розвитку Львівської ОВА. Станом на 12 березня з цієї кількості сільськогосподарські підприємства придбали, а частково вже й застосували для підживлення озимих культур, майже 40 %, ще 60% їм ще необхідно придбати з наявних на ринку України чи ввезених по імпорту.

27 лютого 2022

Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо повідомив про підписання резолюції про негайну виплату 110 мільйонів євро уряду України. Про це Ді Майо повідомив у Twitter у неділю – пише «Європейська правда». "Я сказав своєму колезі Дмитру Кулебі, що щойно підписав резолюцію про негайну виплату 110 мільйонів євро уряду Києва як конкретне вираження солідарності Італії та підтримки народу, з яким у нас братські стосунки", - зазначив Ді Майо у Twitter. Окрім того, як інформує Генштаб ЗСУ, уряд Румунії вирішив відправити в Україну боєприпаси та військову техніку, а також висловив готовність прийняти поранених з сусідньої країни. Речник Уряду Румунії Дан Кербунару повідомив, що окрім боєприпасів та військової техніки (бронежилети, каски), Румунія також допоможе Україні паливом та другим траншем медичного обладнання та медикаментів на понад 3 млн євро. Уряд Румунії також висловив готовність прийняти поранених українців у військових госпіталях. Оновлено: у свою чергу Австралія надала Україні летальну військову допомогу у боротьбі з вторгненням російських військ. Нагадаємо, Володимир Зеленський розповів, що на підтримку України сформували потужну міжнародну антивоєнну коаліцію.

27 лютого 2022

«Ми отримуємо зброю, ліки, продукти, дизель, гроші. Сформована потужна міжнародна коаліція на підтримку України. Антивоєнна коаліція», - повідомив у своєму зверненні до українців Президент Володимир Зеленський. Зокрема, він зазначив, що були дуже предметні розмови з Прем'єр-міністром Нідерландів, Президентом Грузії, прем'єр-міністрами Чехії та Словаччини, Прем'єр-міністром Великої Британії Джонсоном. Кожна розмова додала конкретики до обороноздатності нашої держави й міцності наших військових. Німеччина оголосила про постачання 1000 протитанкових гранатометів та 500 «Стінгерів» з додатковими боєкомплектами. Бельгія дає 5000 кулеметів та 5 мільйонів набоїв, а ще майже 4000 тонн палива. Завдяки активній дипломатії домоглися від усіх європейських країн рішення про відключення Росії від SWIFTу. «Дякуємо Президентові Польщі Анджею Дуді за особисте лідерство у питанні надання членства Україні в Євросоюзі. Дуже потрібною є й щоденна допомога Польщі нашій країні», - зазначив Президент. «Маємо називати речі своїми іменами. Злочинні дії Росії проти України мають ознаки геноциду. Про це я говорив із Генсеком ООН. Росія – на шляху зла. Світ має прийти до позбавлення Росії права голосу в Радбезі ООН. Українці! Ми чітко знаємо, що захищаємо. Ми точно переможемо. Слава кожному нашому солдату! Слава Україні!», - наголосив Володимир Зеленський. Зазначимо, що мирні мітинги на підтримку України пройшли в Кракові, Тбілісі, Барселоні, Лондоні, Празі, Тель-Авіві, Парижі, Нью-Йорку, та в інших містах, в тому числі у росії. Фото: Радіо Свобода

15 лютого 2022

Торік підприємства області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами зі 175 країн світу. Найбільші частки експортованої продукції припали на Польщу (25,3% від загальнообласного експорту), Німеччину (12,1%), Чехію (7,0%) та Данію (6,0%). Експорт товарів у країни Європейського Союзу становив 2244,2 млн дол (76,5%) і збільшився у порівнянні з 2020 роком на 25,8%. Інформують у Головному управлінні статистики у Львівській ОДА. Серед товарів, які Львівщина експортувала у 2021 році, переважали електротехнічне обладнання (18% від обсягу експорту області), меблі (14,4%), зернові культури (11,6%), деревина і вироби з неї (9,3%), жири та олії (8,7%), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (6,5%). Загалом у 2021 році експорт товарів суб’єктів господарювання Львівської області становив 2932,6 млн дол США, або 126,2% у порівнянні з 2020 роком, імпорт – 4753,6 млн дол, або 138,0%. Що ж стосується імпорту, то тут найбільші частки припали на Польщу (18,3% від загальнообласного імпорту), Китай (11,6%), Білорусь (11,6%) і Німеччину (9,8%). Імпорт товарів з країн Європейського Союзу становив 2458,9 млн дол (51,7%) і збільшився у порівнянні з 2020 роком на 23,5%. Основу імпорту товарів становили палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (19,2% від обсягу імпорту області), електротехнічне обладнання (7,7%), механічне обладнання (7,4%). «Географічно Львівщина знаходиться близько до кордонів Європейського Союзу, тому ми можемо спостерігати досить хороші показники збільшення  географії експорту регіону– 26,2% . Що стосується імпорту, цифра за 2021 рік у порівнянні з 2020 роком на Львівщині становить 38%.  Потрібно і надалі нарощувати експорт області, а саме почати працювати над тим, щоб збільшувати кількість експорту продукції і послуг з високою доданою вартістю та почати експортувати на ті ринки, які ми або ще не освоїли, або де є висока потреба саме в продукції наших підприємствах», - пояснив директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда. Та додав, що цьогоріч в планах департаменту посилити співпрацю із турецьким бізнесом, а також налагодити її із ринком Італії та Саудівської Аравії. «Тому запрошуємо місцевих експортерів долучатись до участі у торговельних місіях та міжнародних виставках саме в ці країни» – наголосив Степан Куйбіда.

4 лютого 2022

Вчора, 3 лютого, премʼєр-міністр України Денис Шмигаль та міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш підписали угоду про створення зони вільної торгівлі. Україна розраховує на додаткові 2% ВВП. Ключові факти: Документ передбачає встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що складає 95% від загальної кількості товарів, які експортуються Україною. Ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита. Завдяки 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію. Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивезення металобрухту. Водночас Туреччина відкриває внутрішній ринок для українського металу. На 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає Україні переваги, як порівняти з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 000 тонн. Україна зберігає дію мит на вживані автомобілі й секонд-хенд та встановлює три- і пʼятирічні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості. Вироблений з турецької сировини товар після активування угоди буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки усіх європейських країн, відповідно до сертифіката EUR1. Угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств, підрахували у Мінекономіки. Львівська область не стоїть осторонь, а продовжує налагоджувати співробітництво з Турецькою Республікою. Задля промоції Львівської області та сприяння виходу продукції Львівщини на ринок Туреччини, Львівська обласна державна адміністрація організовує торговельну місію до столиці Туреччини – міста Анкари. «Перш за все мета місії – це продовження налагодження співпраці з турецьким ринком. Минулого року, в грудні нашою командою було організовано успішну торговельну місію до Стамбулу, де було представлено експортний та інвестиційний потенціал регіону, а також презентовано декілька машинобудівних підприємств Львівщини. І впродовж досягнутих домовленостей було визначено провести ще одну торговельну місію до Турецької Республіки, а саме міста Анкари. Ми знову запрошуємо до участі представників машинобудівної, а також металообробної галузей та просимо лишати свої заявки на участі в анкетуванні», – розповіла керівник сектору з питань підтримки експорту департаменту економічної політики Львівської ОДА Вероніка Бурда. Торговельна місія запланована на травень 2022 року, ознайомитися із деталями та подати заявку на участь можна заповнивши форму за посиланням до 31 березня 2022 року включно. У разі виникнення запитань звертайтеся за тел.: (068) 143 04 42, e-mail: exportservice.loda@gmail.com – сектор з питань підтримки експорту управління промисловості, підприємництва та інвестиційної політики департаменту економічної політики облдержадміністрації. Довідково: Прослідковуються позитивні тенденції зовнішньоекономічної діяльності між Львівщиною та Туреччиною. Так, зокрема, за даними Головного управління статистики у Львівській області у січні-листопаді 2021 року експорт товарів суб’єктів господарювання Львівської області до Турецької Республіки становив 51751,3 тис дол. США, імпорт – 286487,0 тис дол. США. У порівнянні з січнем-листопадом 2020 року експорт збільшився на 172,5%, імпорт – на 56,5%. Ключовими статтями експорту Львівщини до Турецької Республіки стали: зернові культури (57,7%), насіння і плоди олійних рослин (11,8%), залишки і відходи харчової промисловості, корми для тварин (7,5%) та жири та олії рослинного або тваринного походження (7,2%). Ключові статті імпорту із Туреччини: одяг трикотажний (19,3%), одяг текстильний (13,6%), їстівні плоди та горіхи (9,9%), трикотажні полотна (8,8%).

20 січня 2022

За даними Головного управління статистики у Львівській області у січні‒листопаді 2021 року експорт товарів суб’єктів господарювання Львівської області становив понад 2 млн 668 тисяч доларів США, імпорт – понад 4 млн 206 тис. дол.  Порівняно з січнем ‒ листопадом 2020 року експорт збільшився на 27,3%, імпорт – на 35,1%.  Підприємства області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами із 171 країни світу. Найбільші частки експортованої продукції припали на Польщу (26,0% від загальнообласного експорту), Німеччину (12,2%), Чехію (7,0%) та Данію (6,0%).  Експорт товарів у країни Європейського Союзу становив 2065,2 млн.дол. (77,4%) і збільшився порівняно з січнем‒листопадом 2020 року на 28,2%. Серед товарів, які Львівщина експортувала у січні–листопаді 2021 року, переважали електротехнічне обладнання (18,0% від обсягу експорту області), меблі (14,5%), зернові культури (11,1%), деревина і вироби з неї (9,5%), жири та олії (8,4%), палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (6,6%). Найбільші частки імпорту припали на Польщу (18,9% від загальнообласного імпорту), Китай (12,0%), Білорусь (11,5%) і Німеччину (10,1%).  Імпорт товарів з країн Європейського Союзу становив 2231,0 млн.дол. (53,0%) і збільшився порівняно з січнем‒листопадом 2020 року на 23,8%.  Основу імпорту товарів становили палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (17,3% від обсягу імпорту області), електротехнічне обладнання (7,9%), механічне обладнання (7,6%), пластмаси, полімерні матеріали (6,2%).

5 січня 2022

Експорт товарів підприємствами області у січні–жовтні минулого року становив 2379,1 млн дол США, імпорт – 3728,5 млн дол США. Відносно січня–жовтня 2020 року експорт зріс на 26,4%, імпорт – на 33,2%. Інформують у Головному управління статистики у Львівській області. Серед товарів, які область експортувала у січні–жовтні 2021 року, переважали електротехнічне обладнання (18% від обсягу експорту області), меблі (14,7%), зернові культури (10,8%), деревина і вироби з неї (9,5%), жири та олії (8,5%), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (6,4%). Основу імпорту товарів становили палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (16,7% від обсягу імпорту області), електротехнічне обладнання (8,1%), механічне обладнання (7,8%), пластмаси, полімерні матеріали (6,3%). У країни ЄС експортували 77,5% від загального обсягу, імпортували з цих країн 53,6% від загального обсягу. Польща та Німеччина забезпечили 38,7% експорту та 29,4% імпорту області в січні–жовтні 2021 року.