Майже тисячу пам'яток архітектури паспортизували в області

19 лютого 2021

Офіційно понад 1800 архіектурних пам’яток у Львові внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Такий наказ 18 січня 2021 року підписав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Зокрема, у документі йдеться: “Відповідно до подання департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 30.04.2020”, зазначені пам’ятки тепер є у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення об’єкти культурної спадщини. Відповідно до наказу, Львівська обласна державна адміністрація та управління охорони історичного середовища Львівської громади мають поінформувати власників об’єктів культурної спадщини або уповноважені ними органи про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;  протягом 2021 року забезпечити приведення облікової документації на ці пам’ятки; забезпечити формування облікових справ на пам’ятки культурної спадщини у паперовій та електронній формах;  у місячний строк визначити межі та режими використання території пам’яток тощо. «До Державного реєстру внесено 1831 культурну пам’ятку у Львові. Це означає, що надалі вони повною мірою перебуватимуть під захистом ЗУ «Про охорону культурної спадщини», а також зможуть претендувати на фінансування та співфінансування з міського та обласного бюджету. Для Львова це також актуально в контексті збереження історичного обличчя міста, розвитку туризму і запобігання скандальним забудовам», - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.  Нагадаємо, на Львівщині загалом є майже 4 тисячі пам’яток архітектури. На 2021 рік з обласної програми для них передбачено лише 22 мільйони гривень. Однак і її депутати Львівської обласної ради планують затвердити щонайраніше 23 лютого.

16 грудня 2020

Для шістнадцяти пам’яток культурної спадщини Львівщини напрацюють комплексні програми ревіталізації. Їх створять у межах проекту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Проект ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд. Як реставрувати? Чи варто відновити у первісному вигляді? Хто буде добрим господарем, і як зробити так, аби надалі палац, костел чи храм не занепав, а навпаки - став туристичним магнітом для регіону та країни загалом? Що про майбутнє пам’ятки думає громада і чи готова брати відповідальність на себе? Про все це і набагато більше йдеться у проєкті, який передбачає створення 16 “дорожніх карт” для 16 пам’яток.  До проекту увійшли такі об’єкти: 1.Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода» 2.Замок XV-XVII ст. у с. Свірж 3.Замок XVІІ ст. у с. Старе Село 4.Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни 5.Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди 6.Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь 7.Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків 8.Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе 9.Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль 10.Костел 1758 р. у с. Годовиця 11.Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно 12.Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь 13.Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець 14.Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків 15.Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї 16.Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі Усі ці пам’ятки є в списку, який Львівщина запропонувала до програми «Велике будівництво», що стартує наступного року. Більшість об’єктів є у державній власності та на балансі департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, але місцеві громади їх не використовують повноцінно. Деякі - частково знищені та не є достатньо привабливими для туристів.   «Ми добре розуміємо, що пам’ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні. Через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами. Такі “дорожні карти” для об’єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку», - пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Консультантами проекту є професор Микола Бевз, архітектор Богдан Гой, директорка українського ICOM Катерина Чуєва. Також у проекті архітектори Михайло Хохонь, Микола Гайда та Василь Петрик, а його координаторкою є Наталія Войцещук. У його межах фірма «Skeiron» створить промоційні 3D-поштівки, які, завдяки мобільному додатку «Кишенькова Львівщина», можна буде переглянути у форматі доданої реальності.  Загальний бюджет проекту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» - майже два мільйони гривень, а готові візійні карти для 16 пам’яток Львівщини мають з’явитися восени 2021 року. Наразі роботи - на початковому етапі - дослідження ситуації з вибраними пам’ятками і збір  та аналіз думок представників громад.   Фото - Ігор Мартинів

7 травня 2020

У Львівській обласній державній адміністрації нагадують, що список усіх пам’яток культури в області можна знайти на сайті ЛОДА в підрозділі “Державний реєстр нерухомих пам’яток”. І радять, перед тим, як планувати будь-які роботи на старовинних спорудах або храмах, обов’язково заглянути до цього документу. За кілька днів на Львівщині сталося відразу кілька прикрих ситуацій, пов’язаних з нищенням пам’яток культури.  “Оброшине на Пустомитівщині, Дуброва на Миколаївщині... А скільки самовільних ремонтів і змін церков-пам’яток по області? Всіх не можемо впильнувати, це справа органів місцевого самоврядування.  Але ми мусимо реагувати: формувати комісію, оцінювати втрати, повідомляти всі відповідні державні служби та інстанції. Поліція та прокуратура відкриває провадження, ДАБІ та Міністерство культури виносять відповідні приписи. І люди починають братися за голову, бо штрафи за порушення законів, які захищають пам’ятки національного значення, можуть сягати кількох мільйонів або позбавлення волі”, - пояснює Ганна Харун, очільниця відділу охорони культурних пам’яток Львівської ОДА. За словами заступника голови Львівської ОДА Юрія Холода, після того, як справа набуває публічності, ті, хто здійснював непогоджені ремонти, часто телефонують і пишуть, мовляв, “не знали, що це пам’ятка”. “Такого не може бути: вся інформація є на нашому сайті. Цей перелік  складений і затверджений кілька років тому. І в області це наразі найповніший список, де всі, хто хоче, може перевірити, чи захищена законом церква або інший об'єкт, якщо збираються його ремонтувати,  розбирати або чинити ще якісь дії. Кілька місяців тому фахівці ЛОДА сформували новіший список і подали його на погодження в Міністерство культури. Адже ми розуміємо, деякі пам'ятки, на жаль, вже знищені за ці роки повністю, інші - нововиявлені, і їх потрібно довносити в реєстр. Як тільки буде затверджений новий список, ми його також опублікуємо”, - пояснює посадовець. Відтак фахівці наполягають: перш, ніж щось робити з якоюсь старою будівлею, - перегляньте список пам’яток у вашому регіоні. Якщо “вашого” об’єкту там нема, але сумніви залишаються, краще перепитайте у районного архітектора чи у відділі охорони культурної спадщини Львівської ОДА.  “Досить набрати телефоном або звернутися електронною поштою. Навіть можна написати повідомлення фахівцям чи самому Департаменту на фейсбуці. Ми намагаємося оперативно реагувати на всі звернення”, - каже Юрій Холод. Управлінець також зазначає, що разом з фахівцями відділу охорони культурних пам’яток вони розпочинають системну роботу на випередження знищення пам'яток культури. Зокрема, готові максимально тісно співпрацювати з громадами, надати у відкритий доступ всю необхідну інформацію і пробувати різними способами пояснити людям, як правильно поводитися з пам’ятками культури, щоб не нищити їх та не мати потім проблем з законом. 

2 березня 2019

У суботу, 2 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. У своєму виступі очільник Львівщини Олег Синютка закликав польську владу та громаду берегти українську пам`ять на території Республіки Польща та впорядкувати символи нашої держави - цвинтарі та інші пам’ятні місця. «Хочу звернутись до всіх поляків: відновіть наші символи у тих місцях, де живе українська пам’ять. Тому що так вчиняє увесь цивілізований світ. Ми можемо показати приклад – понівечений рукою агентів ФСБ пам’ятник у Гуті Пеняцькій відновила навіть не влада, а громада власними силами», - додав Олег Синютка.

16 січня 2019

Сьогодні, 16 січня, у приміщенні Національного музею у Львові  імені Андрея Шептицького відбулось відзначення 50-річчя журналу «Пам'ятки України: Історія та культура». Участь в заході взяв директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації Андрій Ковальський.  "Хочу подякувати за ту роботу, яку ведуть редакція журналу, наші музейники та усі присутні тут. За те, що бережемо Україну, нашу культуру і архітектуру, бо розуміємо, що Українська держава у ХХІ столітті змушена відстоювати себе на всіх фронтах. Культурний фрон - є також надзвичайно важливим. Так само як і хлопці, що боронять нас на Сході, ми боронимо нашу церкву та наше слово, наші національні надбання", - зазначив директор департаменту. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток і підтримку діяльності журналу «Пам'ятки України: історія та культура» та з нагоди відзначення 50-річчя від дня заснування Подяку голови Львіської обласної державної адміністрації оголосили колективу редакції журналу, а також Ларисі Возницькій - доцентові кафедри реставрації творів мистецтва у Львівській національній академії мистецтв. Нагадаємо, «Пам'ятки України: історія та культура» — науково-популярний ілюстрований журнал. Основні теми — національна культура, вітчизняна історія, краєзнавство, пам'яткознавство, українознавство, музейництво, археологія, архітектура, фольклор, етнографія. Зазначимо, що у межах заходу відбулась презентація нового львівського числа друкованого видання. Серед тем публікацій номера: Невідоме про Бориса ВОЗНИЦЬКОГО – оприлюднення його спогадів з передмовою доньки Лариси ВОЗНИЦЬКОЇ Замах на честь Руслана ЗАБІЛОГО – подробиці останньої сваволі СБУ Володимир МОКРІЙ (1947-2018) – світлої пам’яті реставратора з Божої ласки Портрет старовинного Львова від Оксани ЖЕПЛИНСЬКОЇ та Романа ЗІЛІНКА

26 грудня 2018

На Львівщині триває паспортизація об’єктів культурної спадщини. Відтак, вже 1207 об’єктів культурної спадщини, що містяться на території Львівської області, паспортизували. За 11 місяців цього року вдалось охопити 72% усіх пам’яток. «Процес паспортизації завершили у 12 районах Львівщини. Триває робота із паспортизацією пам’яток ще у інших районах», - розповіла директор департаменту розвитку містобудування та архітектури Львівської ОДА Оксана Ткачук. Паспортизацію пам’яток проводять у межах місцевих програм «Охорона та збереження культурної спадщини».

19 листопада 2018

На Львівщині триває паспортизація об’єктів культурної спадщини. Відтак, вже 914 об’єктів культурної спадщини, що містяться на території Львівської області, паспортизували. За 10 місяців цього року вдалось охопити 65% усіх пам’яток. «Процес паспортизації завершили у семи районах Львівщини. Триває робота із паспортизацією пам’яток ще у шести районах. Всі ці роботи плануємо завершити до кінця цього року», - розповіла директор департаменту розвитку містобудування та архітектури Оксана Ткачук. Паспортизацію пам’яток проводять у межах місцевих програм «Охорона та збереження культурної спадщини».

30 липня 2018

На Львівщині продовжують паспортизовувати пам'ятки архітектури. Відтак, станом на сьогодні з 1716 об'єктів культурної спадщини архітектури  Львівщини паспортизували 862, що становить 50,2 %. Як повідомили у департаменті архітектури та містобудування Львівської ОДА, серед лідерів у паспортизації об’єктів культурної спадщини – Стрийський район, міста Моршин, Червоноград та Трускавець. Зазначимо, паспортизацію пам’яток проводять у межах програми “Охорона та збереження культурної спадщини”.