11 лютого - Міжнародний день епілепсії

14 лютого 2022

Щороку люди об’єднуються, щоб визнати та висвітлити проблеми, з якими стикаються люди з епілепсією, їхні родини та особи, які доглядають за ними. Епілепсія – це хронічне захворювання, характерною ознакою якого є повторювані неспровоковані судоми. Епізоди судом є результатом надмірних електричних розрядів у клітинах мозку. Місцем таких розрядів можуть бути різні ділянки мозку. Судоми при епілепсії можуть бути пов’язані з травмою мозку або генетичними факторами, але часто причина повністю невідома. Ця недуга є одним із найдавніших визнаних захворювань у світі. Страх, нерозуміння, дискримінація та соціальна стигма століттями оточували людей, хворих на епілепсію. Ця стигма продовжується в багатьох країнах і може вплинути на якість життя людей із захворюванням та їхніх сімей. Люди з епілепсією, як правило, мають більше фізичних проблем (таких як переломи та синці від травм, пов’язаних із судомами), а також більш високий рівень психологічних станів, включаючи тривогу та депресію. Аналогічно, ризик передчасної смерті у людей з епілепсією втричі вищий, ніж у загальній популяції. Керівник Львівського обласного протиепілептичного центру Лідія Мар’єнко повідомила про найпоширеніші причини епілепсії. «Причинами епілепсії можуть бути: пошкодження мозку через пренатальні або перинатальні причини (наприклад, втрата кисню або травма під час народження, низька маса тіла при народженні); вроджені аномалії або генетичні захворювання з асоційованими вадами розвитку мозку; важка травма голови; інсульт, який обмежує кількість кисню в мозку; інфекції головного мозку, такі як менінгіт, енцефаліт або нейроцистицеркоз; певні генетичні синдроми; пухлина мозку», - сказала Лідія Мар’єнко.

11 грудня 2021

Сьогодні, 11 грудня, відзначають Міжнародний день гір. З цієї нагоди управління туризму та курортів Львівської ОДА вітає усіх та  нагадує про безпеку під час гірських мандрівок. Як розповів керівник організації Water Sport Active Олександр Дуднік: «Я ходжу в гори, бо відчуваю, що живу». Чоловік переїхав до Львова зі Сходу України. Каже, коли вперше потрапив в гори - це був інший вимір, інший світ.  Попри усю романтику, завжди ретельно готується до кожного походу, особливо зимового. «Перед сходженням має бути складено детальний план: маршрут, таймінг, продумані місця зупинок, складено раціон. Має бути людина в місті, яку ти попереджаєш про те що йдеш в гори. Окрім того, необхідно тримати зв’язок із рятувальниками. Мають бути офлайн мапи, які є на телефоні, навігатор GPS, а також додатковий телефон, який врятує у випадку, якщо сяде основний», - додає Олександр Дуднік. Керівник Асоціації гірських провідників «Ровінь» Іван Горбацьо рекомендує мандрівникам користуватись мобільним додатком «Порятунок».  «Власне це дуже легка система, яка інсталюється на смартфон  і якщо тричі натиснути клавішу SOS, тоді рятувальники отримають конкретне місце розташування потерпілої людини, яка потребує допомоги. І це дуже важливо, бо скорочує час реагування на надзвичайну подію, та пришвидшує прибуття рятувальників до потерпілого. В Польщі вже є більше 320 тисяч скачувань аналогічного мобільного додатку. Щороку він рятує життя понад тисячі людей і це дуже хороший показник і я сподіваюсь що він буде дуже корисний для України». «Порятунок» створили у межах реалізації проєкту «SWIFT: Карпатська пошуково-рятувальна мережа», який передбачає впровадження досвіду ЄС, вдосконалення рятувальної служби в горах в Україні. Також партнери проєкту створюють єдиний реєстр туристичних шляхів в карпатському регіоні, незалежно від схеми, за якою вони ознаковані. Адже рятувальники мають знати, де ці шляхи проходять, вони також бачать всі гірські притулки, ночівки, вівчарські будиночки та пункти медичної допомоги, куди найшвидше можна доставити потерпілого для надання фахової медичної допомоги. Про безпеку в горах завжди, а особливо у зимовий сезон, наголошує управління туризму та курортів облдержадміністрації. «Реєстрація в рятувальній службі перед сходженням – обов’язкова умова. Початківцям бажано взяти з собою гірського провідника. Варто також проходити навчання з лавинної безпеки і тренуватися з туристичними та альпіністськими клубами і організаціями. Бути уважними під час «екстремальних» селфі і не легковажити», - акцентує керівниця управління туризму та курортів облдержадміністрації Наталя Табака.  Безпечні заходи зараз також пов’язані із ковідом. Нещодавно розробили норми роботи для гірськолижних курортів на період карантину, які затверджені у Постанові №21.  Відпочинок на гірськолижних курортах країни доступний для туристів з одним  із цих документів: сертифікат COVID, негативний ПЛР-тест або довідка про одужання від коронавірусу. Перевірку COVID-документів рекомендується проводити під час поселення до готелю або під час придбання абонементу на гірськолижне катання. Також можна організувати спеціальні центри перевірки документів.  Відвідувачам курорту рекомендується присвоїти унікальну позначку (наліпку на верхній одяг або шолом), яка б дозволила ідентифікувати те, що документи у людини вже перевірялись. Також позначка має свідчити про те, хто саме її видав: який суб’єкт господарювання.  Це потрібно, щоб уникнути повторних перевірок документів та дати можливість користуватися суміжними послугами (послугами підвісних канатних доріг, вуличних ярмарок, закладів розваг, що розміщені на відкритій території). На вимогу працівників закладів відвідувачі повинні надати документи, що підтверджують вакцинацію від COVID-19, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби або документи, що підтверджують вік особи. 

23 вересня 2021

Сьогодні - Міжнародний день жестових мов. Дата 23 вересня була обрана не випадково, адже саме цього дня 1951 року у Римі (Італія) була заснована Всесвітня федерація глухих (ВФГ), яка натепер об’єднує понад 70 мільйонів глухих людей у всьому світі та 135 національних асоціацій глухих. Мета Міжнародного дня жестових мов - підвищення обізнаності суспільства про жестові мови та посилення статусу жестових мов. В Україні для понад 40 тисяч осіб жестова мова - єдина можливість комунікувати та взаємодіяти. А для понад 200 тисяч українців жестова мова є рідною. Присутність жестової мови на суспільних подіях та заходах перетворилася у трендову норму після того, як перша леді України Олена Зеленська запропонувала візію суспільства без обмежень, в якому забезпечуються рівні права та можливості для усіх людей без виключення. Ініціатива була підтримана на рівні державного, громадського сектору, бізнес-спільноти. Була розроблена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Навесні в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської Міністр соціальної політики Марина Лазебна відкривала презентацію спільного з громадською організацією «Громадський рух «Соціальна єдність» пілотного проєкту «Почуй мене». У межах проєкту нечуючим, слабочуючим людям та членам їх сімей надається послуга сурдоперекладача у режимі онлайн під час звернень до Міністерства соціальної політики, а також до інших державних органів та установ через «гарячу лінію» 1539. На виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на сайтах держорганів запроваджено цифровий сервіс для людей з порушеннями слуху «Почуй мене», а також спеціальні віджети для людей з порушеннями зору. У Львівській області на обліку перебуває понад 2500 осіб з вадами слуху. У межах реалізації заходів Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2021-2025 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 18.02.2021 № 54,  Львівська обласна організація УТОГ стала переможцем конкурсу фінансової підтримки статутної діяльності  і отримала  45 тис. грн для  реалізації проєкту «Питання - відповіді доступною мовою» та конкурсу дофінансування мікропроєктів -  31,6 тис. грн - для реалізації проєкту «Мелодія душі». Водночас в межах відзначення Міжнародного дня глухих, ГО «Громадський рух «Соціальна єдність» для людей з порушенням слуху організовано 4 екскурсії у Львівський Океанаріум. Екскурсії відбудуться за фінансової підтримки департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації.

5 травня 2021

Сьогодні, 5 травня, відзначають Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю. Цей День є важливим для суспільства. Адже залучення людей з інвалідністю до усіх сфер життя створює очевидні переваги для громадянського суспільства та стимулює його розвиток. Як повідомили у департаменті соціального захисту населення облдержадміністрації, на Львівщині налічується 211,1 тис. осіб з інвалідністю, з них: 1 група - 17,1 тис. осіб; 2 група - 51,1 тис.; 3 група - 131,5 тис.; діти - 11,4 тис. осіб. Станом на 1 квітня 2021 року 37,4 тис. осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю отримали державну соціальну допомогу на загальну суму понад 265,6 млн гривень. Один із пріоритетних напрямків в роботі органів соціального захисту населення - реабілітація дітей з інвалідністю. Держава гарантує відшкодування вартості реабілітаційних заходів, отриманих дитиною з інвалідністю в реабілітаційній установі. У 2021 році для забезпечення реабілітаційними заходами таких діток з державного бюджету виділено 11,042 млн гривень Станом на 1 травня, 92 дітей вже скористалися реабілітаційними послугами. Крім того, у департаменті соціального захисту населення нагадують, що Уряд спростив процедуру забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації, що дозволяє людям, не виходячи з дому, реалізувати право на забезпечення технічними засобами реабілітації. У Міністерстві соціальної політики переконані, що в умовах карантину зазначена норма є особливо актуальною, оскільки дозволить також встановити безстрокову дію направлень на забезпечення ТЗР; передати районним відділенням ЦНАП або місцевій владі повноваження щодо прийняття документів від осіб з інвалідністю.      

5 травня 2021

Вже понад два десятиліття поспіль 5 травня відзначають Міжнародний день ​​акушерки. Основна мета свята - інформувати населення про важливість роботи акушерок. Про це повідомили в Департаменті охорони здоров’я Львівської ОДА. Ідею свята запропонувала Міжнародна асоціація акушерок на конференції в Нідерландах в 1987 році. Статус офіційного свята цей день набув лише в 1992 році. Сьогодні він відзначається більш ніж у 50 країнах, зокрема в Україні.  Значущість цієї професії переоцінити важко, адже саме від акушерки, від її досвіду, знань і навичок дуже часто залежить життя і здоров'я матері та дитини. Акушерки допомагають жінкам ставати мамами, супроводжуючи їх з моменту надходження в пологовий будинок до урочистої виписки. Вони знаходяться поряд з майбутньою матір'ю до, після і безпосередньо під час пологів, надають породіллям необхідну медичну допомогу і моральну підтримку.

11 лютого 2021

Сьогодні відзначають Міжнародний день жінок і дівчаток в науці. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% наукових працівників у світі – жінки. В Україні статистика доволі непогана: 46% жінок-науковиць. В Інституті народознавства Національної академії наук нині за визначні досягнення в розвитку української науки, вирішення актуальних наукових проблем, підготовку й виховання наукових кадрів і з нагоди Міжнародного дня жінок та дівчат у науці подякою департаменту освіти і науки Львівської ОДА нагородили двох кандидаток філологічних наук. «Львівщина не стоїть осторонь гендерних питань, в тому числі у науці. У 2020 серед лауреатів обласної премії для працівників наукових установ та закладів вищої освіти жінок 37% (153 премії). Серед лауреатів премій обласної державної адміністрації та обласної ради для студентів 58% дівчат (161 премій)», - зауважила начальник управління інновацій департаменту освіти Ольга Котовська. Українки гучно зарекомендували себе в молекулярній біофізиці, психології, наноматеріалознавстві та комп’ютерній інженерії, у тому числі і за кордоном. До рейтингу Топ-2%, який складають аналітики Стенфордського університету і видавництва Elsevier та SciTech Strategies, увійшли вісім учених зі Львівщини. Троє із них – жінки-науковці із «Львівської політехніки». Проект оцінює весь науковий результат дослідників за наукометричними показниками, беручи до уваги індекс Гірша (показник впливовості науковців), кількість цитат або позицію у списку авторів (перший чи останній автор) тощо.

17 листопада 2020

Щороку у світі недоношеними народжуються близько 20 млн дітей. В Україні впродовж останніх років частота передчасних пологів коливалася в межах 3-5%. У Львівській області щорічно понад 1000 немовлят народжуються передчасно. Ідея запровадження Дня передчасно народженої дитини полягає у можливості публічно і широко говорити про необхідність вирішення нагальних завдань, з якими стикаються лікарі та сім'ї з недоношеними дітьми, допомогти знайти їм підтримку і розуміння. Адже недоношеність — проблема, з якою сім'ї та суспільство стикаються незалежно від рівня добробуту та соціального статусу. Міжнародний день запровадили у 2008 році Європейським фондом допомоги новонародженим (англ. European Foundation for the Care of Newborn Infants, EFCNI). "За 9 місяців у Львівській області народилося всього 16062 дитини, з них - 845 передчасно (5,2%, зазвичай щорічно в межах 5%). Для передчасно народжених дітей характерною є функціональна незрілість центральної нервової системи, терморегуляції, органів дихання, травлення, кровообігу, кровотворення, імунної системи. Це пояснюється випаданням того терміну вагітності, під час якого відбувається тренування цих систем, що забезпечують пристосування дитини до нових для неї умов позаутробного існування. У Львівській області створені всі умови для надання допомоги найменшим мешканцям, від 500 г при народженні", - розповіла експерту депаратменту охорони здоров'я ЛОДА з неонатології та інтенсивної терапії новонароджених Ольга Децик.   За рекомендаціями ВООЗ, недоношеною вважають дитину, яка народилася передчасно, тобто у разі терміну вагітності менше ніж 37 повних тижнів. Недоношені діти звичайно належать до так званої категорії немовлят із малою масою тіла під час народження (менше ніж 2500 г). Вперше святкування Міжнародного дня передчасно народженої дитини відбулося в 2009 році — в цей день у Відні на площі Святого Михайла професори університетської клініки Арнольд Поллак і Ангеліка Бергер запустили в небо одночасно 500 білих куль — відповідно числу недоношених дітей, які народилися у Відні протягом року. Фіолетовий колір найчастіше використовують для позначення проблеми недоношених дітей. В цей день архітектурні споруди всього світу підсвічують фіолетовим кольором. Акцію проводили з Ніагарським водоспадом, будівлею Емпайр-Стейт-Білдінг у Нью-Йорку, Босфорським мостом у Стамбулі.

11 листопада 2020

Щорічно 11 листопада відзначають Міжнародний день енергозбереження. У цей день в усіх країнах, де відзначають це свято, відбуваються заходи, спрямовані на те, щоб поінформувати людей про способи енергозбереження та існуючі відновні джерела енергії, розповісти, чому потрібно економити, заощаджувати енергію, щоб її уберегти. Адже роблема енергозбереження пов’язана не тільки з економічними питаннями — зниження собівартості продукції при виробництві чи витрат на енергоресурси в побуті, це важливий елемент боротьби зі змінами клімату. У Львівській області значна увага приділяється проблемі енергозбереження та енергоефективності. Реалізуються дві програми енергозбереження — «Енергозбереження для населення Львівщини» та «Енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини». З метою підвищення енергоефективності бюджетних установ в області реалізується «Програма енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини». Протягом 2016-2019 років в рамках Програми здійснено комплексні заходи з підвищення енергоефективності у 12 установах. Програма енергозбереження для населення Львівщини реалізується з 2007 року, це перша така програма в Україні. Вона передбачає відшкодування відсоткової ставки за кредитами, отриманими фізичними особами на впровадження енергоощадних заходів. Від початку дії Програми понад 43 тис. родин скористалися її механізмами, відшкодування з обласного бюджету склало 106 млн грн, інвестиції в підвищення енергоефективності – 940 млн грн.  «Заходи з підвищення енергоефективності в декілька разів дешевші, ніж виробництво та транспортування такої ж кількості енергії, виробленої з традиційних видів палива. Споживання енергії в побуті складає близько 60%. До підвищення ефективності використання енергії повинен долучитись кожен, багато заходів з енергозбереження загальнодоступні та можуть бути застосовані фактично всюди. Ефективно використовуючи енергії в побуті, ми не тільки заощаджуємо витрати на комунальні послуги, а й робимо свій внесок у запобіганні змінам клімату», - зазначає директор департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Богдан Кейван.

23 вересня 2020

Міжнародний день жестових мов ухвалено на 72-й сесії Генеральної Асамблеї Орга­нізації Об’єднаних Націй 19 груд­ня 2017 року і відзначається щороку  23 вересня, починаючи з 2018 року. Дата 23 вересня була обрана не випадково, адже саме у цей день 1951 року у Римі (Італія ) була заснована Всесвітня фе­дерація глухих (ВФГ), яка натепер об’єднує понад 70 мільйонів глухих людей у всьому світі та 135 на­ціональних асоціацій глухих. Однією з головних ці­лей ВФГ є збереження жестових мов та культури глухих як передумов реалізації прав людини для глухих осіб. Метою Міжнародного дня жестових мов є підвищення обізнаності суспільства про жестові мови та посилення стату­су жестових мов. Завдяки сучасним технологіям послуга надання допомоги перекладача жестової мови  в теперішніх умовах стала доступною для всіх. В Україні ця корисна послуга під назвою «Сервіс УТОГ» створена відділом зв’язків з громадськістю виконавчого апарату Центрального правління УТОГ. Послуги перекладу надаються всім, хто звернувся, БЕЗКОШТОВНО. Користь від такої допомоги є не лише особам з порушеннями слуху, а й чуючим людям, які повинні порозумітися з ними, щоб надати їм необхідну допомогу: медикам, працівникам соціальних служб,  поліції тощо. У Львівській області дану послугу надають перекладачі жестової мови  Львівської обласної організації УТОГ в рамках провадження статутної діяльності. У 2020 році за результатами проведених конкурсів, Львівській обласній організації УТОГ з обласного бюджету надано дофінансування на реалізацію мікропроєкту «Дистанційна доступність для людей  з інвалідністю по слуху» в сумі 12,6 тис. гривень,  а також фінансову підтримку на статутну діяльність для виконання проєкту «Доступність до інформації жестовою мовою» в сумі 46,67 тис. гривень. Заходи відбуваються в рамках реалізації Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2018-2020 роки. Загалом, заходами проєктів  буде охоплено близько 2400 осіб з вадами слуху.

23 вересня 2019

Міжнародний день же­стових мов ухвалено на 72-й сесії Генеральної Асамблеї Орга­нізації Об’єднаних Націй 19 груд­ня 2017 року і відзначається щороку 23 вересня, починаючи з 2018 року. Дата 23 вересня була обрана не випадково, адже саме у цей день 1951 року у Римі (Італія) була заснована Всесвітня фе­дерація глухих (ВФГ), яка об’єднує понад 70 мільйонів глухих людей у всьому світі та 135 національних асоціацій глухих. Основна мета відзначення Міжнародного дня жестових мов – підвищення обізнаності суспільства про жестові мови та посилення їх статусу. Саме в цей день, люди з порушенням слуху з усього світу доносять інформацію про те, що хочуть бути почутими. У Львівській області почути осіб з вадами слуху допомагає Львівська обласна організація УТОГ. В рамках співпраці департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації та ЛОО УТОГ, з метою розширення меж доступності інформаційного простору для осіб з вадами слуху Львівщини, щосуботи транслюється випуск програми «Очі за тиждень» на телеканалі Перший Західний із залученням перекладачів жестової мови. Довідково: в Львівській області УТОГ налічує понад 2500 членів.  

15 травня 2019

Щороку 15 травня у світі відзначають Міжнародний день захисту клімату. З метою привернути увагу людства до проблеми його зміни, основною причиною якої вважають зростання викидів парникових газів внаслідок діяльності людини.  Вперше підвищення концентрації парникових газів в атмосфері обговорювалося на світовому рівні в 1992 році на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн світу підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Конвенцією  визначено загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом. Україна була серед країн-лідерів, які підписали та ратифікували Паризьку кліматичну угоду. Водночас зазначаємо, що Україна стала 9 країною світу, яка розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року та направила до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

28 лютого 2019

Міжнародний день боротьби з орфанними захворюваннями відзначається щорічно в останній день лютого. Рідкісними, або орфанними, називаються хвороби та генетично детерміновані стани, що мають хронічний прогресуючий перебіг і зустрічаються не частіше, ніж 1 випадок на 2000 населення. В Європі налічується близько 25 мільйонів хворих з орфанними захворюваннями, серед яких зустрічаються гематологічні, ендокринні, онкологічні тощо. Зокрема, до таких хвороб належать муковісцидоз, хвороба Гоше, хвороба Фабрі, хвороба Помпе, целіакія, мукополісахаридоз І типу, фенілкетонурія, галактоземія, синдром Кабукі, хвороба Німана-Піка, прогресуюча кісткова гетероплазія та багато інших. Світова статистика стверджує, що 50% хворих на рідкісні захворювання – це діти, 10% з них доживають лише до 5 років, 12% - до 15 років, 50% стають інвалідами, кожен п’ятий страждає від болю, кожен третій потребує сторонньої допомоги у повсякденному житті. Очевидно, що ця проблема має величезне економічне та соціальне значення для суспільства. Надзвичайно актуальним є питання раннього виявлення орфанних захворювань, зокрема, шляхом скринінгових досліджень, та вчасного призначення лікування. Найголовнішою проблемою для пацієнтів із «сирітськими» захворюваннями є висока вартість лікування. Водночас для багатьох орфанних хвороб взагалі не існує етіотропного лікування, і воно обмежується симптоматичною терапією.   Довідково Як повідомила Людмила Бобер, керівник Львівського обласного центру надання допомоги дітям, хворим на муковісцидоз, на даний час у Львівській області на обліку перебуває 63 дитини та 21 доросла особа із цим орфанним захворюванням. Протягом 2018 року діагностовано 4 нових випадки муковісцидозу у дітей, а також 1 випадок – у 2019 році. Хворі на муковісцидоз діти повністю забезпечені необхідними препаратами завдяки коштам, передбаченим комплексною обласною програмою. У Львівському обласному центрі надання допомоги дорослим, хворим на муковісцидоз, на обліку перебуває 25 пацієнтів, повідомила керівник Центру Олена Ващук. За даними експерта департаменту охорони здоров’я з медичної генетики Надії Гельнер, протягом минулого року на Львівщині, завдяки скринінговим програмам для новонароджених, діагностовано 2 випадки фенілкетонурії, 1 - вродженого гіпотиреозу та 1 - муковісцидозу.