Мін'юст інформує про особливості працевлаштування

4 квітня 2022

Міністерство юстиції України інформує про основні новели законодавства, пов’язаного з державною реєстрацією нерухомості та бізнесу. У перший день війни, з метою недопущення зі сторони ворога будь-яких несанкціонованих дій з інформацією державних реєстрів, держава тимчасово призупинила роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) і Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Одночасно із захистом інформації державних реєстрів, Парламент і Уряд розробили нові правила як вчинення нотаріальних дій, так і проведення державної реєстрації речових прав на нерухомість і бізнес в умовах воєнного стану, основною метою яких є забезпечення в таких умовах захисту прав держави, фізичних та юридичних осіб на бізнес і нерухомість. Тимчасово, до відновлення роботи всіх необхідних держреєстрів, не вчиняються нотаріальні дії, які неможливі без функціонування таких реєстрів, зокрема, посвідчення договорів відчуження або застави іпотеки. Крім того, заборонено вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, які не є нотаріально посвідченими. Особливості державної реєстрації в умовах воєнного стану врегульовані відповідною постановою Уряду від 06.03.2022 № 209. Серед основних положень цієї Постанови: - право посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів реєструвати не лише громадські формування, а й інші види юридичних осіб; - проведення державної реєстрації незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та місцезнаходження нерухомого майна (якщо перелік не передбачає обмежень щодо територіальності); - звільнення від сплати адміністративного збору благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії; - спрощення процедури подачі документів для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (можна використовувати електронну пошту або інші засоби зв’язку); - можливість засвідчення справжності підпису, виконаного у присутності реєстратора, на документах для державної реєстрації юридичних осіб; - можливість підтвердження сплати адміністративного збору скрін-копією платіжного документа. В умовах воєнного стану з огляду на необхідність забезпечення достовірності відомостей ЄДР Мін’юст реалізував можливість проведення найбільш нагальних реєстраційних дій, а саме державної реєстрації: - фізичної особи підприємцем, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зміни до відомостей про фізичну особу-підприємця. На Порталі Дія вже відновлена можливість таких видів реєстраційних дій; - створення благодійних організацій та громадських об'єднань та змін до відомостей про них, в тому числі до статутів; - створення товариств з обмеженою відповідальністю, створення фермерського господарства, зміни керівника юридичної особи, крім громадських формувань, зміни місцезнаходження юридичної особи, змін до установчих документів, якими передбачається виключно зміна місцезнаходження юридичної особи, зміни видів економічної діяльності юридичної особи; - органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів), а також акціонерних товариств, які є банками. Важливими для посилення захисту речових прав на нерухомість та бізнес у сфері державної реєстрації стали зміни, які вніс Уряд до зазначеної постанови. Ними визначили особливості функціонування Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану. Зокрема, врегульовані: - особливості надання та оперативного припинення доступу до ЄДР та ДРРП; - надання відомості з ЄДР за зверненнями фізичних та юридичних осіб; - обов'язковість подання/підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника для банків, небанківських фінансових установ та осіб, які мають право надавати окремі фінансові послуги (крім операторів поштового зв’язку), а також юридичних осіб, пов’язаних зі державою-агресором. З метою забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, постанова Уряду від 03.03.2022 року № 187 також запроваджує мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором. Зокрема, встановлено, що: - правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними; - нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують мораторій, забороняється; - державна реєстрація або інше визнання державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державними реєстраторами та особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, забороняється. Важливим у протистоянні російській військовій агресії став Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116-IX, який встановив правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності об’єктів права власності рф як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів. Роботу щодо реалізації цього Закону (у тому числі на стадії державної реєстрації прав на відповідне майно) на нормативному та організаційному рівнях вже активно проводять. Важливим для громадян і бізнесу стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, він врегульовує широкий спектр питань не лише у сфері оподаткування, але й кредитування та іпотечних правовідносинах. На період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування зупинили дію положень щодо: - набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; - продажу предмета іпотеки; - виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти; - реалізації предмета іпотеки на електронних торгах. «Зважайте, що зазначені гарантії стосуються лише вже переданої у іпотеку для забезпеченням споживчого кредиту нерухомості, яка належить фізичним особам. Якщо ж договір, виконання зобов’язань за яким забезпечує іпотека, буде укладений після дня набрання чинності цим Законом, або до нього після дня набрання чинності цим Законом вносилися за погодженням сторін зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій, відповідні гарантіє не застосовуватимуться»,- зазначають у Мін’юсті. Мін’юст також підготував кілька важливих інформаційних листів: - лист від 07.03.2022 № 24535/37.1/32-22 щодо пред’явлення документів, які посвідчують особистість заявника під час вчинення нотаріальних дій або проведення державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в регіонах, де у громадян України, іноземців та осіб без громадянства обмежена можливість обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи або вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України по досягненню 25- і 45-річного віку; - лист від 08.03.2022 № 24560/8.1.3/10-22 щодо застосування положень постанови КМУ від 03.03.2022 № 187; - листи 09.03.2022 № 24584/37.1/32-22 та від 10.03.2022 № 24708/37.1/32-22 щодо використання спеціальних бланків нотаріальних документів; - лист від 10.03.2022 № 24702/21.3/32-22 щодо примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану; - лист від 19.03.2022 № 25573/37.1/32-22 щодо порядку спадкування в умовах воєнного стану, який також стосується окремих питань щодо довіреностей і припинення їх дії. «Звертаємо увагу, що забезпечення неухильного дотримання правил державної реєстрації є важливою функцією і Міністерства юстиції України, і професійних спільнот нотаріусів та державних реєстраторів. Держава продовжує забезпечувати гарантії захисту речових прав на нерухомість і бізнес. Будь-які дії, спрямовані на незаконне проведення державної реєстрації нерухомості та бізнесу, отримають належну правову оцінку та реакцію держави, у тому числі з використанням правових інструментів, якими наділено Міністерство юстиції України, зокрема у межах розгляду скарг у сфері державної реєстрації»,- наголошують у відомстві.

9 січня 2019

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю. А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні. Одруження або державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті. Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні. Для реєстрації шлюбу необхідно подати заяву за встановленою формою. Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім паспортного документа іноземця необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні. Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо. Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль. За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю. Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду. За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи. Крім того, перевагами  цього проекту є: реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком; відсутність необхідності звернення в ДРАЦС; залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання. З моменту запуску в межах пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів. Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в межах проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з організаторів у вашому місті. Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись. Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України , зокрема на Львівщині: м.Львів Музей народної архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького управління культури Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, адреса: м. Львів, вул. Чернеча гора, 1, тел. (067) 253 25 75. Державне підприємство «АРЕНА ЛЬВІВ», адреса: м. Львів, вул. Стрийська, 199, тел. (067) 370 33 38. Державне підприємство Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького, адреса: м. Львів, вул. Любінська, 168, тел. (032) 229 80 73. Телефони для консультацій: (032) 235 80 44, (032) 235 78 51, (032) 270 56 94, (032) 276 64 83, (032)222 67 15, (032) 237 35 19.