На Львівщині вшанували пам'ять отця Маркіяна Шашкевича

6 листопада 2021

У цей день, 6 листопада, минає 210 років від дня народження Маркіяна Шашкевича – українського письменника, натхненника національного пробудження Галичини. Відтак, директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Ірина Гаврилюк спільно з працівниками департаменту вшанували пам'ять видатного українця, поклавши квіти у підніжжя пам’ятника Маркіянові Шашкевичу, що на вулиці Коперника. Маркіян Шашкевич відомий ідеями відродження західноукраїнських земель, очільник “Руської трійці”, ініціатор видання альманаху “Русалка Дністрова” (1837), заступник української мови з кириличною абеткою. Шашкевич склав перший в Галичині шкільний підручник для дітей - “Читанку для діточок в народних школах руських”. Він першим в історії української літератури почав писати сонети, а його твір “Веснівка” переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також - італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими. Зазначимо, що цьогоріч у Комплексній програмі розвитку культури Львівщини була передбачена фінансова підтримка на реалізацію заходів із відзначення 210-ї річниці уродин Маркіяна Шашкевича, однак у зв’язку із карантинними обмеженнями проведення усіх масових заходів призупинили. Довідково: Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада в селі Підлисся (тоді Золочівського округу, Королівство Галичини та Володимирії, нині Золочівський район) в сім'ї греко-католицького священника. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій). Шашкевич був вільним слухачем Львівського університету. 1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою. 1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким.  Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. 

26 липня 2021

Учора у селі Білий Камінь Золочівського району відбувся мистецький захід – Арт-толока «Не згасайте, ясні зорі», приурочений до 210-ї річниці з Дня народження Маркіяна Шашкевича. Захід мав на меті також і привернути увагу до пам’ятки національного значення «Костелу Успіння Пресвятої Діви Марії», який сьогодні зазнає занепаду та руйнування. Відтак, напередодні мистецького заходу небайдужі молодь та мешканці с. Білий Камінь впорядкували територію навколо Костелу Успіння Пресвятої Діви Марії. Закупили та встановили сміттєві урни, що в перспективі дозволить мешканцям села забезпечити чисте довкілля населеного пункту. В рамках мистецької частини заходу відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Маркіяну Шашкевичу на місцевій школі, ярмарки народних промислів, майстер-класи, атракціони, частування. Концертну програму забезпечили місцеві виконавці та спеціальний гість - гурт «Львівські музики». Зазаначимо, що захід «Арт-толока «Не згасайте ясні зорі» – один з проєктів-переможців, який отримав фінансову підтримку з обласного бюджету в рамках цьогорічного конкурсу мистецьких проєктів серед громадських організацій Львівщини.  

7 Червня 2021

Сьогодні відзначається 178 річниця з дня смерті Маркіяна Шашкевича (1811 – 1843) – письменника, поета, священика УГКЦ, натхненника національного відродження Галичини, найбільш відомого, як співзасновника українського гуртка національно-свідомої молоді «Руська трійця» та співавтора альманаху «Русалка Дністровая». Маркіян Шашкевич перепохований на Личаківському кладовищі. Представники обласної та місцевої влад вшанували пам’ять громадського діяча покладанням квітів до його могили. Від імені Львівської облдержадміністрації у заході взяли участь заступник голови Львівської ОДА Іван Собко та представники департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА. «Студент духовної семінарії Маркіян Шашкевич разом з однодумцями у свої молоді роки розуміли необхідність збереження української мови та поширення українських творів в окремих виданнях. В той час, у середині ХІХ ст., коли Галичина перебувала у складі Австро-Угорщини, не кожен вже відомий громадський діяч мав сміливість відкрито захищати рідну мову та літературу. Маркіяна Шашкевича називають галицьким пророком, будителем, зачинателем нової української літератури в Галичині. Адже саме з таких подій як видання «Русалки Дністрової» складався непростий шлях до створення незалежної і вільної України», - сказав Іван Собко. Довідково: Основними ідеологами гуртка «Руська трійця» були однокурсники Маркіяна Шашкевича з духовної семінарії – Яків Головацький та Іван Вагилевич, проте до діяльності гуртка долучалися і інші семінаристи. Результатом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який мав вирішальний вплив на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині. «Русалка Дністровая» - перший на той час, виданий українською мовою, збірник казок і ліричних поезій, написаних авторами збірника, народних пісень, історичних, фольклорних та інших творів.  

6 листопада 2018

Сьогодні, 6 листопада, відбулись урочистості з нагоди 207-річниці від дня народження Маркіяна Шашкевича. Участь у заході взяли представники влади та громадськість, студенти ЛНУ імені Івана Франка та учні Львівської середньої школи № 34 імені Маркіяна Шашкевича. Відтак, присутні вшанували пам'ять видатного письменника, поета, духовного просвітителя, натхненника національного пробудження Галичини урочисто поклавши квіти біля пам’ятника Маркіяну Шашкевичу на вулиці Коперника. Хорова капела «Трембіта» виконала пісні, покладені на поезію Маркіяна Шашкевича. Також урочистості з відзначення пам’ятної дати відбудуться біля музею-садиби М. Шашкевичу у с. Підлисся, Золочівського району. Довідково: Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада в селі Підлисся (тоді Золочівського округу, Королівство Галичини та Володимирії, нині Золочівський район) в сім'ї греко-католицького священика. Зокрема, мав брата о. Миколу (1812—11.11.1864, Лолин), який служив якийсь час у Мізуні поблизу м. Долини. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі(закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій), був вільним слухачем Львівського університету. 1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою. 1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким.  Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.