На Золочівщині відбувся мистецький захід – Арт-толока, приурочена до 210-ї річниці з Дня народження Маркіяна Шашкевича

6 листопада 2021

У цей день, 6 листопада, минає 210 років від дня народження Маркіяна Шашкевича – українського письменника, натхненника національного пробудження Галичини. Відтак, директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Ірина Гаврилюк спільно з працівниками департаменту вшанували пам'ять видатного українця, поклавши квіти у підніжжя пам’ятника Маркіянові Шашкевичу, що на вулиці Коперника. Маркіян Шашкевич відомий ідеями відродження західноукраїнських земель, очільник “Руської трійці”, ініціатор видання альманаху “Русалка Дністрова” (1837), заступник української мови з кириличною абеткою. Шашкевич склав перший в Галичині шкільний підручник для дітей - “Читанку для діточок в народних школах руських”. Він першим в історії української літератури почав писати сонети, а його твір “Веснівка” переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також - італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими. Зазначимо, що цьогоріч у Комплексній програмі розвитку культури Львівщини була передбачена фінансова підтримка на реалізацію заходів із відзначення 210-ї річниці уродин Маркіяна Шашкевича, однак у зв’язку із карантинними обмеженнями проведення усіх масових заходів призупинили. Довідково: Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада в селі Підлисся (тоді Золочівського округу, Королівство Галичини та Володимирії, нині Золочівський район) в сім'ї греко-католицького священника. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій). Шашкевич був вільним слухачем Львівського університету. 1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою. 1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким.  Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. 

7 Червня 2021

Сьогодні відзначається 178 річниця з дня смерті Маркіяна Шашкевича (1811 – 1843) – письменника, поета, священика УГКЦ, натхненника національного відродження Галичини, найбільш відомого, як співзасновника українського гуртка національно-свідомої молоді «Руська трійця» та співавтора альманаху «Русалка Дністровая». Маркіян Шашкевич перепохований на Личаківському кладовищі. Представники обласної та місцевої влад вшанували пам’ять громадського діяча покладанням квітів до його могили. Від імені Львівської облдержадміністрації у заході взяли участь заступник голови Львівської ОДА Іван Собко та представники департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА. «Студент духовної семінарії Маркіян Шашкевич разом з однодумцями у свої молоді роки розуміли необхідність збереження української мови та поширення українських творів в окремих виданнях. В той час, у середині ХІХ ст., коли Галичина перебувала у складі Австро-Угорщини, не кожен вже відомий громадський діяч мав сміливість відкрито захищати рідну мову та літературу. Маркіяна Шашкевича називають галицьким пророком, будителем, зачинателем нової української літератури в Галичині. Адже саме з таких подій як видання «Русалки Дністрової» складався непростий шлях до створення незалежної і вільної України», - сказав Іван Собко. Довідково: Основними ідеологами гуртка «Руська трійця» були однокурсники Маркіяна Шашкевича з духовної семінарії – Яків Головацький та Іван Вагилевич, проте до діяльності гуртка долучалися і інші семінаристи. Результатом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який мав вирішальний вплив на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині. «Русалка Дністровая» - перший на той час, виданий українською мовою, збірник казок і ліричних поезій, написаних авторами збірника, народних пісень, історичних, фольклорних та інших творів.  

7 Червня 2019

Сьогодні на Личаківському кладовищі вшанували пам'ять отця Маркіяна Шашкевича з нагоди 176 - річниці з дня смерті. Представники влади та громадськість поклали квіти до могили Шашкевича, опісля відбулось громадське віче. Окрім того, священики провели чин панахиди. Довідково: Народився о. Маркіян Шашкевич 6 листопада 1811 року в селі Підлисся Золочівського повіту у сім'ї священика. У 1838 закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету, та, закінчивши семінарію — парафіяльним священиком по селах Львівщини, а саме у Гумниськах, Нестаничах і Новосілках. Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях («Руська трійця»). Помер Маркіян Шашкевич 7 червня 1843 року у злиднях від туберкульозу і похований у Новосілках.

6 листопада 2018

Сьогодні, 6 листопада, відбулись урочистості з нагоди 207-річниці від дня народження Маркіяна Шашкевича. Участь у заході взяли представники влади та громадськість, студенти ЛНУ імені Івана Франка та учні Львівської середньої школи № 34 імені Маркіяна Шашкевича. Відтак, присутні вшанували пам'ять видатного письменника, поета, духовного просвітителя, натхненника національного пробудження Галичини урочисто поклавши квіти біля пам’ятника Маркіяну Шашкевичу на вулиці Коперника. Хорова капела «Трембіта» виконала пісні, покладені на поезію Маркіяна Шашкевича. Також урочистості з відзначення пам’ятної дати відбудуться біля музею-садиби М. Шашкевичу у с. Підлисся, Золочівського району. Довідково: Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада в селі Підлисся (тоді Золочівського округу, Королівство Галичини та Володимирії, нині Золочівський район) в сім'ї греко-католицького священика. Зокрема, мав брата о. Миколу (1812—11.11.1864, Лолин), який служив якийсь час у Мізуні поблизу м. Долини. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі(закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій), був вільним слухачем Львівського університету. 1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою. 1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким.  Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.