Україна - лідер за обсягами зростання експорту сільськогосподарської продукції до ЄС

6 травня 2022

Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся із головами парламентських груп дружби України та Чехії. Зі сторони Чехії був присутній голова комітету безпеки та оборони Павел Жачек, зі сторони України – член бюджетного комітету Ростислав Тістик. Також участь у зустрічі взяв Почесний консул Чехії в Україні Давид Нови. В межах зустрічі погодили проведення восени Економічного форуму за участі Президента Сенату Мілоша Вистрчіла та інших поважних гостей. Також порушили питання щодо додаткової вузькоколійки та возз‘єднання європейських держав одним залізничним шляхом. «Чехи – наші побратими, які підставляють українцям дружнє плече на всіх фронтах! Дякуємо Чехії за щоденну підтримку нашої армії та співгромадян! Разом переможемо!», –  зазначив Максим Козицький.   Як ми уже раніше зазначали, Чехія – одна з перших країн, які від початку повномасштабної війни почали усіляко підтримувати Україну, засуджувати агресію росії на теренах нашої країни. Чехія також одна з тих країн, куди найбільше евакуйовуються українці в пошуках безпеки.  Станом на кінець квітня, за словами Давіда Нови, у Чехію переїхали приблизно пів мільйона українців.

26 квітня 2022

Велика Британія скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно з умовами Угоди про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 року. Відтепер скасовані всі тарифи та квоти, що охоплюються торговельною угодою між Британією та Україною, тобто передусім на аграрну та промислову продукцію. Зазначено, що таке рішення було ухвалене у відповідь на пряме звернення українського уряду щодо лібералізації тарифів. «Це чудова можливість для підприємств Львівщини заявити про себе на ринку Сполученого Королівства. Адже окрім традиційного постачання промислових товарів, виробники Львівщини можуть гідно представляти харчові продукти, такі як мед, птиця, олія та зернові, які неодмінно матимуть попит серед британських споживачів», – зазначив директор департаменту економічної політики Львівської ОВА Степан Куйбіда. Окрім того, Великобританія оголосила про заборону на експорт товарів і технологій, які росія може використовувати для «придушення героїчного народу України». Серед таких товарів – обладнання для перехоплення та моніторингу. Нагадаємо, що Велика Британія та Україна уклали Угоду про вільну торгівлю у 2020 році, після чого її ратифікувала ВРУ. Відповідно до документа, після перехідного періоду протягом трьох років, з 2023 року український експорт мав бути звільнений від мит з боку Великобританії. Цьогоріч ввізне мито для України мало становити 1/8 від базової ставки. Натомість для Великобританії Угода починала повністю діяти у 2026 році. Більше деталей щодо угоди за посиланням.  Довідково: У 2021 році експорт Львівської області до Великобританії становив  18311,2 тис. дол. США. Ключовими товарними групами експорту були:  машини та обладнання (23,5%), одяг (17,6 %), деревина та вироби з неї (16,6%).

14 квітня 2022

Кабінет Міністрів України декілька днів назад ухвалив рішення про повне торговельне ембарго на імпорт товарів з російської федерації. Відтак, відтепер жоден товар з росії не може бути ввезений на територію України. За оцінкою Міністерства економіки України, заборона російського імпорту блокуватиме щороку валютні надходження до рф на 6 млрд доларів. Ці кошти не отримає бюджет ворога, отже зменшаться його потенційні можливості фінансування війни. «Такий рішучий крок України може слугувати прикладом для наших західних партнерів та стимулюватиме їх до посилення санкцій проти рф. В тому числі – впровадження енергетичного ембарго та ізоляції усіх російських банків. Саме такі дії стануть нашим внеском у знекровлення економіки росії й таким чином сприятимуть нашій перемозі», – зазначила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Що ж стосується Львівщини, то тут, як інформують у департаменті економічної політики Львівської ОВА, у березні жодне підприємство області не експортувало до росії та білорусі. «Ми і надалі закликаємо підприємців Львівщини розірвати усі зовнішньоекономічні зв’язки з країною-агресором та інформуємо про позитивну динаміку щодо експорту. Так у березні цього року жодне підприємство Львівської області не експортувало до росії чи білорусі. Також закликаємо підприємства імпортозамінювати українськими товарами, що безумовно підтримуватиме бізнес та економіку України»,- зазначив керівник департаменту економічної політики Львівської ОВА Степан Куйбіда. У випадку ж якщо певні товари чи матеріали не виробляються чи не видобуваються на території України, найкраще рішення, на думку керівника департаменту, імпорт із країн-партнерів. Це сприятиме поглибленню співпраці та імплементації України у глобальний економічний простір. З постановою № 426 від 09.04.2022 року «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» можна ознайомитися за посиланням.

10 квітня 2022

У Софії Київській духовні лідери різних Церков звернулися з молитовними словами задля перемоги добра, істини, та встановлення якнайшвидшого справедливого миру. У спільній християнській молитві взяли участь: Блаженнійший Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України; Блаженніший Святослав Шевчук, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви; Єпископ Команський Михаїл, Екзарх Вселенського Патріарха в Україні; Єпископ Віталій Кривицький, Ординарій Києво-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні; Єпископ Маркос Оганесян, Глава Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви; Леонід Падун, Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви. Спільна молитва представників різних конфесій – одне з численних світлих свідчень єдності в розмаїтті нашої рідної країни. До організації долучились Міністерство культури та інформаційної політики та Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.

10 квітня 2022

Уряд подав на розгляд Президента проект указу про створення Фонду відновлення України. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 9 квітня. «Фонд буде функціонувати як консультативно-дорадчий орган при Президентові й буде забезпечувати координацію накопичення фінансових ресурсів для післявоєнного відновлення нашої держави», — зауважив очільник Уряду. За словами Прем’єр-міністра, у рамках Фонду передбачається створення п’яти робочих груп, які відповідатимуть за різні напрямки — від комунікації з міжнародними фінансовими організаціями, комунікації з країнами-партнерами до збору коштів від приватних осіб і великих світових корпорацій і компаній. «Наше завдання — консолідувати всі можливі джерела для відбудови нашої держави», — наголосив Денис Шмигаль. Крім того, Уряд подав на розгляд Главі держави проект указу про створення Національної ради з відновлення країни, яка займатиметься розробкою Плану післявоєнного відновлення та розвитку України. Як зазначив Прем’єр-міністр, план передбачатиме не лише конкретні кроки з відновлення та розбудови інфраструктури й житла, але й структурну модернізацію та перезапуск економіки на основі європейських стандартів і правил. «Україна прагне в ЄС. Україна має бути військово та економічно сильною. Українська соціальна політика має відповідати найкращим світовим стандартам. Українська економіка має бути новітньою та конкурентоздатною. Українці мають повертатися додому із закордону — тому що тут кращі умови для життя. Такі основні цілі ми ставимо для України після завершення війни», — підкреслив Денис Шмигаль.

5 квітня 2022

Навіть якщо Україна підпише найпотужнішу безпекову угоду, Росія може повернутися знову. Тому потрібно будувати таку державу, яка буде спроможною захистити себе. Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю представникам українських ЗМІ. Глава держави зазначив, що всі пункти щодо безпекових гарантій, озвучені після переговорів у Стамбулі, залишаються незмінними. За його словами, під час переговорного процесу українська сторона поряд із так званою денацифікацією відкинула вимогу Росії щодо демілітаризації. «Ми пояснили, що армія має бути відповідно до тієї армії, яка в нас є, яка спроможна захищати нашу державу. Далі йдуть деталі», – розповів Президент. «Навіть якщо ми підпишемо найпотужнішу угоду, розуміємо, що через два роки Росія може повернутися. І якщо ми з вами приймаємо це, то й діємо відповідно», – зазначив Глава держави. Зважаючи на це, Україна будуватиме таку державу, яка буде спроможна захистити себе сама, про що українська сторона відкрито заявляє на перемовинах. Водночас Володимир Зеленський висловив переконання, що Україна не може воювати постійно, поки інші країни розвиватимуться. А тому наша держава потребує конкретних гарантій безпеки.  За словами Президента, все залежить від країн-гарантів, які мають забезпечити виконання тих чи інших пунктів. «Все це обговорюється на рівні радників та лідерів, зокрема з Францією, США, Туреччиною, Великою Британією, Польщею, Італією, Ізраїлем, і є багато друзів, які хочуть долучитися. Поки що ми не отримали конкретний перелік тих гарантій і перелік країн, які готові стовідсотково включитись за нас», – сказав Глава держави. «Нам не потрібно мати 40 країн світу, які готові по команді, по дзвінку, за домовленістю включитися й воювати за Україну. Нам потрібні серйозні гравці, які готові на все. Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати будь-яку зброю. Нам потрібні окремі країни, від яких реально залежить санкційна політика, і щоб ці санкції глибоко та заздалегідь були розроблені. Щоб у першу секунду, коли ми відчули загрозу з боку РФ, ці держави об'єдналися та впродовж трьох діб запровадили все одразу, все заблокували», – пояснив Володимир Зеленський. За його словами, представники деяких країн уже висловили бажання стати гарантами безпеки, але ще не відбулося жодної спільної зустрічі. «Вони сказали, що готові зустрітися з ними й про це говорити. Але ще раз підкреслю – цієї зустрічі в Україні ще не відбулося. Ми чекаємо на неї. Якщо це відбудеться, тоді з розумінням, що в нас є ті чи інші гарантії безпеки, які передбачають позаблоковість», – сказав Глава держави. «Поки що всі з цих гарантів позитивно налаштовані до України. Але цього замало. Ми вже мали такі домовленості й «папірці», – додав він.  Щодо вступу до НАТО, то, за словами Володимира Зеленського, Україна готова приєднатися до Альянсу «хоч завтра», навіть якщо Росія проти цього. «Якщо завтра нам запропонують вступити в НАТО – не гратися знову з нашим життям, а серйозно – значить, будемо вступати. Але цього не буде, на жаль, і, на жаль, не сталося. Тому ми будуватимемо ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас, захистити життя людей. Ми й так можемо себе захистити – ми вже розуміємо. Але захисти всіх людей – це складніше завдання», – сказав він. Президент розповів, що вважатиме найпершою перемогою в цій війні збереження суверенітету України. «Друге – я дуже хочу, щоб ми не втратили сотні тисяч людей. Третє – не може бути жодних розмов про те, що ми дамо можливість називати Крим чиєюсь територією. Це тільки наша територія, українська територія. Щодо відтермінування цього – таке компромісне рішення. І Донбас для мене – це Україна. І те, що Росія визнала ОРДЛО чимось – ми повинні знайти вихід із цієї ситуації. Ми як Україна. Для нас збереження статусу цих територій як українських дуже важливе», – зазначив Глава держави. На його думку, відведення російських військ до позицій, які були станом на 23 лютого 2022 року буде перемогою. «Я розумію, де ми, хто ми, що ми за країна, що ми втратили, що можемо втратити та що ми зберегли. Я вважаю, що відбити повномасштабну війну в ту точку, з якої вона почалася 24 лютого 2022 року, – для нас це точно перемога», – сказав Президент. Володимир Зеленський переконаний, що після завершення цієї війни питання безпеки має бути номером один в Україні. «Я думаю, що всі наші люди – це буде наша велика армія. Ми не можемо говорити про «Швейцарію майбутнього» – напевне, такою наша держава зможе бути через якийсь довгий час. Але те, що ми станемо точно «великим Ізраїлем», зі своїм обличчям, те, що ми не будемо дивуватися, що в нас в усіх інституціях, супермаркетах, кінотеатрах будуть представники Збройних Сил чи Нацгвардії, стоятимуть люди зі зброєю, – я впевнений, що в нас питання безпеки буде номером один у найближчі десять років», – зазначив Глава держави.

4 квітня 2022

Сектор з питань підтримки експорту Львівської обласної військової адміністрації підготував дайджест для бізнесу Львівщини.  Це видання, яке описує ключові зміни та поради щодо здійснення експорту та імпорту. Дайджест висвітлює інформацію щодо: - зміни нормативно-правових актів; - корисні посилання для підприємств; - логістики та доставки продукції; - системи «ШЛЯХ»; - ініціатив для бізнесу; - промоції експортоорієнтованих підприємств Львівщини; Ознайомитися з інтерактивним дайджестом можна за посиланням. Видання оновлюватимуть та доповнюватимуть відповідно до змін у законодавстві та нових пропозицій для підтримки бізнесу.

29 березня 2022

Як повідомили розробники, база станцій технічного обслуговування (СТО) постійно оновлюється та налічує вже понад 200 сервісних точок. Також в окремому розділі перелічені близько сотні європейських сервісних станцій СТО, які готові надавати допомогу українським біженцям закордоном. ''Багато машин вже перетнули кордон та рухаються дорогами Європи, але технічний стан цих автомобілів в більшості випадків не зовсім добрий. Власне, для них і створили базу СТО у Європі. Ці станції готові допомагати нашим українським біженцям, працюючи за зниженим тарифом, продаючи запчастини дешевше та в деяких випадках навіть безкоштовно. На сьогодні вже у списку є СТО із Молдови, Чехії, Угорщини та Румунії'', - зазначили розробники. Також усі охочі можуть подати заяву на додавання до бази працюючих СТО, щоб стати частиною проєкту. Перелік працюючих СТО можна переглянути за посиланням.

14 березня 2022

На Львівщину цього року покладений великий тягар відповідальності, адже через воєнні дії географія посівної кампанії в Україні буде дещо зміненою. Про це повідомила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяна Гетьман. ''Південні регіони не зможуть засіяти ту кількість площ  як минулоріч, саме тому аграрії Львівщини планують збільшувати виробничі площі. Ми звернулися до міністерства аграрної політики України з пропозицією розробити алгоритм залучення  додаткових сільськогосподарських  земельних ділянок під посіви, які знаходяться у комунальній власності і поки що не обробляються. Такі землі можна надавати професійним аграріям для залучення у виробництво'', - сказала директор департаменту. Вона додала, що Мінагрополітики розробляють також програму пільгового кредитування дрібних та середніх аграріїв для того, щоб надати доступ до фінансування обігових витрат. ''Дефіциту борошна швидше за все не буде, адже Україна експортує понад 50% всього врожаю зернових. Тому навіть якщо цьогоріч ми зберемо лише на половину менше врожаю ніж минулого року цього все одно вистарчить на нагальні потреби усіх громадян. Для того, щоб аграрії змогли забезпечити  поточну посівну кампанію принаймні по мінімуму важливими виробничими ресурсами, Уряд ввів заборону на експорт мінеральних добрив '', - зазначила Тетяна Гетьман. Директор департаменту АПР повідомила, що через воєнні дії порушеною також є логістика, що значно ускладнило комунікацію з головними каналами збуту. ''Зараз порти не працюють, а саме вони були головним перевалочним пунктом для української сільськогосподарської сировини. Тому активно напрацьовуємо альтернативні методи доставки продукції - залізницею чи іншими типами транспорту. Але ми зробимо все мождиве для того, щоб усі логістичні питання були вирішені до початку збору врожаїв'', - наголосила Тетяна Гетьман.

13 березня 2022

Кабінет Міністрів України з метою забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відповідних сферах прийняв зміни до постанови «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165». Зміни внесені у зв’язку з необхідністю усунення безпекових загроз, зміни режиму роботи міністерств, центральних органів виконавчої влади, інших органів  виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на час воєнного стану в Україні. Згідно з постановою, припиняють діяти строки надання адміністративних послуг суб’єктами надання адміністративних послуг та видачу дозвільними органами  документів дозвільного характеру на час воєнного стану. Ліцензування необхідне для: • пшениці та суміші пшениці та жита (меслин); • кукурудзи; • м’яса курей свійських; • яєць курей свійських; • олії соняшникової. Для отримання ліцензії виробникам необхідно подати до Мінекономіки (tradedefence@me.gov.ua або diravka@me.gov.ua) в електронному вигляді: • заявку на видачу безоплатної ліцензії за формою, затвердженою наказом Міністерства економіки України від 09.09.2009 № 991 “Про порядок ліцензування експорту товарів” (реєстрація в Міністерстві юстиції України від 06.10.2009 № 937/16953); • лист-звернення щодо оформлення ліцензії (лист довільної форми, з проханням видати ліцензію); • будь-який наявний документ, що підтверджує поставку (контракт тощо). Запит опрацьовуватимуть не довше, ніж протягом 24 годин. Висновок фітосанітарних сертифікатів можна буде отримати в будь-якій установі, де проводять відповідну експертизу. Нагадуємо, що на час воєнного стану Уряд заборонив експорт: • вівса; • проса; • гречки; • цукру; • солі; • жита; • великої рогатої худоби; • м’яса та субпродуктів із ВРХ. Стосовно інших товарів експорт відбувається у правому режимі мирного часу.

12 березня 2022

У зв’язку з воєнним станом для збереження рівноваги на внутрішньому ринку мінеральних добрив Уряд запроваджує нульову квоту для їх експорту. Тобто, фактичну заборону на вивіз добрив з України. Це стосується азотних, фосфорних, калійних та складних добрив. «Ця заборона має вимушений та тимчасовий характер і застосовується до відновлення рівноваги певних товарів на внутрішньому ринку та забезпечення посівної кампанії, що є надзвичайно важливим, щоб не допустити продовольчої кризи в Україні та світі», - зазначив Міністр аграрної політики Роман Лещенко. У відповідній Постанові Уряду йдеться про: добрива мінеральні або хімічні, азотні (код УКТ ЗЕД 3102); добрива мінеральні або хімічні, фосфорні (код УКТ ЗЕД 3103); добрива мінеральні або хімічні, калійні (код УКТ ЗЕД 3104); добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках, упаковках масою брутто не більш як 10 кг (код УКТ ЗЕД 3105). За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України  наявність добрив на вітчизняному ринку вже забезпечує потребу аграріїв на 80 %. Цей факт дасть змогу отримати добрий урожай. «Для проведення на належному рівні комплексу весняно-польових робіт загальна потреба для аграріїв області становить 36,9 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. У фізичній масі це понад 90 тис. тонн», - розповіли в департаменті агропромислового розвитку Львівської ОВА. Станом на 12 березня з цієї кількості сільськогосподарські підприємства придбали, а частково вже й застосували для підживлення озимих культур, майже 40 %, ще 60% їм ще необхідно придбати з наявних на ринку України чи ввезених по імпорту.

11 березня 2022

Під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Естонія підтримує нашу країну, надаючи освітні можливості для дітей та молоді. Про це повідомляє Кабінет Міністрів. Громадян України, які виїхали до Естонії під час війни, приймають такі заклади освіти: дитячі садки та ясла для дітей віком від 1,5 до 7 років; загальноосвітні школи з обов'язковим навчанням для здобувачів освіти віком від 7 до 17 років; старші середні школи, професійно-технічні училища, університети; заклади позашкільної освіти: школи хобі та відкриті молодіжні центри (для дітей з 7 років). Робота з молоддю також проводиться у молодіжних центрах та організаціях. Батьки можуть ознайомитися з інформацією щодо подачі документів на отримання місця в дитячому садку та школі, а також завантажити бланки заяв естонською, англійською та українською мовами за посиланням. Українським вихователям та вчителям, які прибули до Естонії, надають можливість долучатися до навчального процесу. Для отримання детальної інформації освітяни можуть звернутися на електронну адресу viktoria.melnyk@hotmail.com . Естонія робить все можливе, щоб українські діти частково продовжували навчання українською мовою. Для цього Міністерство освіти і досліджень Республіки Естонія надало можливість здобувачам освіти та педагогам користуватися українськими навчальними матеріалами, з-поміж яких: естонський розмовник українською мовою; навчальні матеріали на платформі EdTech; онлайн-ресурси для дошкільного та шкільного навчання; платформа ELIIS для організації роботи дитячих садків; платформа Triumf Health для підтримки благополуччя дітей та захисту їхнього психічного здоров'я; школа Edumus для дистанційного навчання, доступна для біженців з України; платформа Schoolaby для управління навчальним процесом у школі. На допомогу учням працює репетиторська платформа Mentornaut, яка об’єднує українських студентів і вчителів. Для подання заявок на навчання у естонських університетах українські студенти можуть скористатися системою Dream Apply. Додатково: Важливі контакти української громади в Естонії Конгрес естонських українців ukr.est.congress@gmail.com +372 5232275 Український Культурний Центр +372 56502572 labora.tallinn@gmail.com Асоціація українських організацій в Естонії info@ukraine.ee ukrainaoae@gmail.com +372 55659763