У Львові провели семінар щодо розвитку мережі спеціалізованих послуг для осіб, які постраждали від домашнього насильства
В контексті пріоритетних напрямків діяльності Мінсоцполітики, які оголосила Міністр Юлія Соколовська, сьогодні, 24 жовтня, у Львові відбувся семінар "Розвиток мережі спеціалізованих послуг для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі на регіональному та місцевому рівнях: план дій для забезпечення сталого фінансування".
Семінар проведено за ініціативи Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.
До участі у семінарі запросили суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у Львівській області та у м. Львові зокрема. Також участь у заході взяла начальник управління протидії торгівлі людьми та запобігання домашньому насильству Міністерства соціальної політики України Валентина Осадча, яка презентувала присутнім ключові положення нового законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.
Захід мав на меті узгодження та розробку проекту мережі спеціалізованих послуг для постраждалих осіб для області/міста; розробку проекту плану дій щодо розвитку мережі спеціалізованих послуг для постраждалих осіб із визначенням необхідних ресурсів щодо його реалізації.
Експерти UNFPA ознайомили присутніх з особливостями роботи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб на місцевому рівні, а також з питаннями бюджетування таких служб.
Новини за темою
Мінкульт організовує семінар щодо онлайн-продажів виробів народних художніх промислів
25 квітня 2022
27 квітня 2022 року відбудеться вебінар «Розширюємо горизонти» для майстрів народних художніх промислів і крафту. Його мета — розказати майстрам про можливості організації продажів виробів на міжнародних платформах, як-то Amazon, Etsy, Shopify. Вебінар організувала Рада з розвитку креативної економіки при КМУ, ДУ "Офіс з розвитку підприємництва та експорту" у співпраці з Маркетинг Інститут (Естонія), за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики та програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Серед тем онлайн-семінару: як розширити географію продажів за межі України, як почати експорт на міжнародних майданчиках, які онлайн-платформи найбільше пасують до продажу виробів, як розширити фінансові можливості у сфері народних художніх промислів і крафту. Заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк зазначає: «Сміливе протистояння України російським загарбникам спричинило попит на все українське за кордоном. Навіть ще до півника васильківської майоліки з Бородянки крафтові вироби користувалися шаленим попитом, зараз — і поготів. Тому ми хочемо допомогти нашим майстрам вийти на нові ринки. На засіданні робочої групи з народних художніх промислів Ради з розвитку креативної економіки почули запит від майстрів організувати тренінг. Їх цікавить, як зареєструвати свій кабінет на маркетплейсах, як продавати вироби, як організувати логістику. У такий спосіб майстри сподіваються підтримати економіку та розповісти світові більше про Україну. Вже є багато реєстрацій на вебінар, маємо намір проводити такі заходи й надалі». Заплановано, що у тренінгу візьмуть участь понад 50 незалежних майстрів, власників художніх студій та лідерів осередків, рукодільників. Запрошуємо ознайомитись з деталями та зареєструватись до участі у вебінарі за посиланням: https://preview.mailerlite.io/preview/10871/emails/52091004780545090
Як можна перетнути кордон: для чоловіків призовного віку в Міністерстві підготували довідник
19 квітня 2022
Міністерство соціальної політики опублікувало довідник для перетинання державного кордону чоловіками призовного віку, які супроводжують дітей та інших осіб. Цей довідник допоможе уникнути непорозумінь на кордоні. У довіднику вказані документи, які необхідно пред'явити під час перетину кордону. Він стане у пригоді: 1. Чоловікам, які супроводжують дітей: чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей, віком до 18 років; чоловік, який самостійно виховує дитину (дітей), віком до 18 років; усиновитель, опікун, піклувальник, прийомний батько чи батько-вихователь, на утриманні якого перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років; батько, опікун, піклувальник, прийомний батько, батько-вихователь, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років; батько (усиновитель), опікун, піклувальник, прийомний батько, батько-вихователь, який виховує дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, але якій не встановлено інвалідність; чоловік, на утриманні якого перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи. 2. Чоловікам, які доглядають за членами родини, іншими особами: чоловік, зайнятий постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, своїми батьками або батьками дружини, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду; чоловік, який має дружину з-поміж осіб з інвалідністю І чи ІІ групи та/або одного із своїх батьків або батьків дружини з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи; опікун особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; член сім'ї особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною (у разі коли опікуна такій особі не призначено); чоловік, зайнятий постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи, або іншою особою, яка потребує постійного стороннього догляду; працівники закладів, що здійснюють постійний догляд (будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів надання соціальних послуг). 3. Чоловікам, які мають інвалідність Звертаємо Вашу увагу на те, що виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування. Для самостійного виїзду осіб з інвалідністю за межі України обмежень не встановлено. Документ розробили за участі Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України, Державної прикордонної служби України та експертами проєкту міжнародної технічної допомоги SURGe, Support to Ukraine’s Reforms for Governance. Детальніше з Довідником можна ознайомитися за посиланням.
Правда замість фейків: запрошуємо долучитися до онлайн-семінарів з історії українського державотворення
16 квітня 2022
Освітян, старшокласників та усіх, хто цікавиться історією України запрошують взяти участь в циклі онлайн-семінарів «Історія українського державотворення: правда замість фейків». Семінари мають на меті допомогти дорослим і учням-старшокласникам сформувати для себе сучасне бачення історії України, отримати відповіді на дражливі питання. Організовують цикл занять департамент освіти і науки Львівської ОВА спільно з історичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка. «В умовах війни з РФ, у ході якої ворогом активно використовується неправдива інформація історичного змісту, доля України, як і доля кожного з нас, значною мірою залежить від нашої історичної пам’яті та нашої здатності виявляти і аргументовано спростовувати ворожі фейки», - зазначили в департаменті. Перше заняття відбудеться у четвер, 21 квітня. Загалом заплановано 9 семінарів. Тривалість – до 1 год включно з можливістю спілкування з лекторами, а це провідні історики України, професори і доценти ЛНУ. Розклад онлайн-занять: 21.04 «Рускій мір»: ідеологія та практика насильства Лектор: Доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Тамара Полещук. 26.04 Києво-Руська держава: міфи та історична реальність Лектор: Завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Ольга Щодра. 28.04 Союз Війська Запорозького з Московією середини XVII ст.: очікування і результати Лектор: Професор кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р історич. наук Андрій Заяць. 03.05 Як народжувалася нація (українське національне відродження ХІХ – початку ХХ ст.) Лектор: Доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Алла Середяк. 05.05 Українська державність 1917–1918 рр.: уроки для сьогодення Лектор: Завідувач кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р історич. наук Віктор Голубко. 10.05 Чому комуністичний режим приховував правду про Голодомор українців 1932–1933 рр.? Доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Андрій Козицький. 12.05 За що і проти кого боролась Українська Повстанська Армія? Доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Іван Федик. 17.05 Опір комуністичному режиму в повоєнній Україні або хто розхитав радянську імперію Лектор: Доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Алла Середяк. 19.05 За крок до свободи: український національно-визвольний рух у 1985–1991 рр. Лектор: Доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Ігор Підкова. Для участі реєструйтесь за покликанням: https://bit.ly/3jHuPsH
ЮНІСЕФ спільно з Мінсоцполітики запускають програму грошової допомоги вразливим родинам із дітьми
30 березня 2022
ЮНІСЕФ разом із Міністерством соціальної політики України розпочинають багатоцільову програму грошової допомоги для незахищених родин із дітьми, які постраждали через війну та потребують фінансової підтримки. Додаткові виплати мають посилити державні програми, започатковані Урядом України. Згідно з дослідженнями, грошова допомога - ефективний інструмент реагування на потреби дітей. У довгостроковій перспективі вона допомагає зміцнити стійкість родини у стресовій ситуації, знижує вразливість до наступних криз. Допомогу зможуть отримати родини, що належать до таких категорій: Родини, як мають трьох і більше неповнолітніх дітей, з яких принаймні одна дитина не досягла двох років; Cім’ї з двома або більше дітьми, де одна дитина має інвалідність. Виплата складає 2,220 грн для кожного члена сім’ї на місяць, але не більше як для п’ятьох людей. Виплату даватимуть одноразово на три місяці, тобто суму за три місяці одним платежем. Ця виплата буде здійснюватися визначеним категоріям додатково до виплат, які проводяться за державними програмами, зокрема додатково до виплати внутрішньо переміщеним особам на проживання. Подати заявку на отримання допомоги можна на сайті: register.unicef.org. Відповіді на основні питання можна знайти на цій сторінці. Якщо виникнуть труднощі або додаткові питання, треба звернутися на гарячу лінію “Спільно” за номером: 0 800 600 017 (безоплатно, працює щодня з 8:00 до 22:00) На сайті необхідно заповнити анкету та обов’язково перевірити коректність внесених даних. Зокрема, потрібно буде надати інформацію про всіх членів сім’ї та банківський рахунок, на який буде здійснюватись виплата. Переказ має надійти за 4 тижні після подання заявки. Фахівці ЮНІСЕФ і партнери розглянуть кожну заявку й перевірять достовірність інформації та відповідність усім критеріям. Учасникам Програми надійде СМС про ухвалене рішення. Це тільки перша фаза програми. Наразі ЮНІСЕФ розглядає можливість розширити її на інші категорії.
На час війни дітей можуть влаштувати у прийомні сім’ї та будинки сімейного типу: яка процедура та умови
23 березня 2022
Діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану можуть бути влаштовані у прийомні сім’ї чи дитячі будинки сімейного типу на умовах тимчасового влаштування. Також спрощується процедура влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку або піклування родичів. Таке рішення ухвалили в Уряді. Через війну збільшується кількість дітей, батьки яких загинули, або про їхню долю та місце перебування нічого невідомо. Чинні нормативні акти не давали можливості влаштовувати таких дітей до сімейних форм виховання. До того, процедура влаштування дітей під опіку або піклування родичів вимагає такого переліку документів, який в умовах воєнного стану практично нереально зібрати. При цьому для дітей, травмованих війною та втратою зв’язку з батьками, дуже важливо знаходитися в умовах, максимально наближених до сімейних. У Міністерстві соціальної політики напрацювали рішення, яке дає можливість дітям перебувати під час війни на умовах тимчасового влаштування в прийомній сім’ї або в ДБСТ, чи за спрощеною процедурою – під опікою або піклуванням родичів. Це забезпечить найкращі інтереси дитини до того моменту, поки не буде з’ясовано, що саме сталось з її батьками. За законодавством України існує алгоритми дій для організації соціального захисту: дітей, батьки яких загинули (свідоцтва про смерть відсутні), та відсутні такі близькі родичі як баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим; дітей, батьки або близькі родичі яких не виходять на зв’язок, або перебувають в місцях активних обстрілів, під завалами, поранені в лікарнях. На Львівщині влаштуванням дітей займатиметься служба у справах дітей Львівської ОВА. Рішення Уряду передбачає спрощений пакет документів для родичів, які бажають взяти дитину під опіку, піклування: заяву; копію паспорта; документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки або інший зв’язок особи з дитиною (свідоцтво про хрещення або інший документ, виданий релігійною організацією); довідку від нарколога та психіатра про можливість виховання дитини; довідку або заяву опікуна щодо відсутності судимості. Під час воєнного стану також зробили необов’язковим для кандидатів в опікуни та піклувальники проходження курсу навчання з виховання дітей, які залишились без батьківського піклування.
Кошти "пакету малюка" дозволили використовувати на будь-які необхідні товари
6 березня 2022
Уряд ухвалив розроблене Мінсоцполітики рішення, яке дозволяє родинам під час воєнного стану використовувати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" на будь-які необхідні товари. Про це повідомили у міністерстві соціальної політики України. "Війна не спиняє життя. Просто зараз в українських родинах народжуються діти, а це значить – нація живе! Ми розуміємо, що зараз родинам кошти можуть знадобитися на їжу, ліки, пальне, щоб переміститися в безпечне місце. І це – питання життя та здоров’я новонародженої дитини. Тому ми зняли обмеження на використання коштів грошової компенсації "пакунка малюка" на весь період воєнного стану плюс один місяць після його завершення", – заявила міністр Марина Лазебна. При цьому не застосовується вимога використати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" протягом 12 місяців. "Якщо раніше банки повертали до бюджету невикористаний родинами залишок через 12 місяців після переказу коштів на картку, то зараз кошти залишаються в родин, і вони можуть їх використовувати протягом воєнного стану плюс один місяць без цього обмеження", – додали у відомстві. Ми також розуміємо, що родинам може бути складно відкрити новий поточний рахунок із спеціальним режимом використання, щоб отримати на нього кошти компенсації. Тому ми дозволили переказувати її на будь-який рахунок родини, відкритий в АТ КБ "Приватбанк", – зазначила міністерка. За її словами, ухвалене урядом рішення також допоможе родинам під час воєнного стану отримати грошову компенсацію "пакунка малюка" за спрощеним порядком, який враховує можливі непередбачувані обставини пологів та тимчасове переміщення родин. Зокрема, рішення про призначення грошової компенсації одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, районних військових адміністрацій, виконавчого органу міської ради. Для її отримання один з батьків має подати заяву з копією свідоцтва про народження та довідкою з пологового будинку про неотримання натуральної допомоги "пакунок малюка". Якщо свідоцтва про народження немає, то до заяви достатньо прикласти копію документа, що підтверджує факт народження дитини в закладі охорони здоров’я або поза ним. У разі відсутності батьків заяву можуть подати патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни новонародженої дитини. У такому випадку до заяви вони додають: копію рішення районної, районної в місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною); копію рішення районної, районної в місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або до дитячого будинку сімейного типу, або прийомної сім’ї (для сім’ї патронатного вихователя, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу). Заяву необхідно подати особисто за місцем проживання, перебування або звернення отримувача. Заява та документи можуть бути подані до виконавчого органу сільської, селищної ради, центру надання адміністративних послуг.
У 2022 році на закупівлю транспорту для перевезення людей з інвалідністю передбачили 30 млн гривень: розпочато прийом заявок
6 лютого 2022
В Міністерстві соціальної політики розпочали прийом документів від виконавчих органів сільських, селищний та міських рад, щоб забезпечити ефективне та своєчасне проведення закупівлі та надання в користування транспортного засобу спеціалізованого призначення. Транспорт використовуватимуть для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, порушення зору, інтелектуальні та психічні порушення, та інших маломобільних груп населення. У 2022 році для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення передбачено 30 мільйонів гривень. Прийом документів триватиме до 1 квітня поточного року. Звертаємо увагу, що у разі отримання пакету документів не у повному обсязі або оформленого неналежним способом Мінсоцполітики повертає його на доопрацювання. Водночас виконавчий орган ради має право надати повторно до 1 квітня 2022 року заяву з доопрацьованим (повним) пакетом документів. Пакет документів виконавчого органу ради має містити: 1. положення про службу з перевезення, утворену за рішенням виконавчого органу ради, в якому визначено умови надання послуг з перевезення, періодичність їх надання, наявність диспетчерської служби або спеціальної телефонної лінії, онлайн-сервісу для замовлення особою послуги з перевезення; 2. рішення виконавчого органу ради про утворення служби з перевезення; 3.інформація про повне найменування та код згідно з ЄДРПОУ виконавчого органу ради, яким подано заяву про надання в користування транспортного засобу спеціалізованого призначення; 4.інформація про осіб (дітей) з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, що проживають на території відповідної громади, які не мають в особистому користуванні та в користуванні законних представників автомобілів (включно з тими, що отримані відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999, у тому числі інформація про індивідуальні програми реабілітації, видані медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю), лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дітей з інвалідністю); 5. інформаційна довідка про діяльність служби з перевезення протягом не більш як двох років з дати її утворення; 6. документи, що підтверджують затвердження видатків для фінансування служби з перевезення на поточний рік; 7. меморандум щодо роботи служби з перевезення, укладений між виконавчим органом ради та громадськими об’єднаннями, ініціативними групами осіб з інвалідністю.
Пенсії та соціальні виплати незахищеним будуть підвищені з 1 березня, - Мінсоцполітики
25 січня 2022
На виконання законів України щодо загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, пенсійного забезпечення військовослужбовців, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та з метою здійснення додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році Мінсоцполітики підготовлений проект постанови, який забезпечить з 1 березня 2022 року наступні кроки: Пропонується проіндексувати на 14 %: - страхові пенсії, призначені до 2019 року (при цьому сума підвищення буде не менше 100 грн, а середній розмір підвищення складатиме біля 500 грн); - пенсії військовим (середній розмір підвищення складатиме 700 грн); - мінімальні розміри пенсій по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС (середній розмір підвищення складатиме 400 грн) та інші пенсії особам з інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Пропонується встановити доплату особам, на яких не поширюється порядок індексації пенсій, у сумі 135 грн на місяць. Пропонується підвищити мінімальну пенсійну виплату особам з інвалідністю І групи та особам з повним страховим стажем (30/35 років) з 2 200 до 2 300 грн, а для непрацюючих пенсіонерів з числа одержувачів мінімальних пенсій, які не мають повного стажу, збільшити на 166 грн до 2 100 грн. Також пропонується збільшити розмір державної допомоги на: - 400 грн (з 1 700 грн до 2 100 грн) для одержувачів допомоги на кожну дитину, яка виховується у багатодітній сім’ї; - 166 грн (з 1934 грн до 2 100 грн) для одержувачів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, а також особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які одержують державну соціальну допомогу. Пропонується визначити індексацію на 14% розмірів щомісячних компенсаційних виплат до пенсії літніх людей. Після індексації виплати складуть для: - осіб віком 75 – 80 років – 456 грн; - осіб віком 80 + – 570 грн.
Близько 250 робочих місць створили підприємці, які взяли участь у проєкті «Рука допомоги»
19 січня 2022
З 1 січня в Україні стартувала бюджетна програма, яка заснована на механізмах, що були успішно апробовані в пілотному проєкті «Рука допомоги». У межах пілотного проєкту «Рука допомоги» у 2018 році близько 250 робочих місць створили 92 суб’єкти підприємницької діяльності (СПД), які отримали безвідсоткові кредити на розширення бізнесу. Під час проєкту держава активно заохочувала місцевих підприємців до створення нових робочих місць. За умови працевлаштування не менше двох осіб з числа малозабезпечених, внутрішньо переміщених осіб або учасників АТО/ООС строком на два роки, підприємства отримували безвідсоткові кредити на закупівлю нового обладнання та матеріалів. Зокрема, понад 90 нових робочих місць створено на Львівщині, 80 – на Харківщині, 70 – на Полтавщині. Це переважно підприємства, які надають послуги у сфері громадського харчування, займаються фермерським господарством, виробляють меблі, одяг, будівельні матеріали тощо. Серед областей України, які були учасниками пілотного проєкту, Львівська область була лідером за кількістю учасників, котрі започаткували (розширили) підприємницьку діяльність. За інформацією відділу оплати праці, охорони праці та соціально-трудових відносин управління з питань праці та сімейної політики департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА, результати реалізації експерименту на Львівщині є наступними: 545 осіб з числа тих, на кого він був розрахований, забезпечені місцем праці, 43 – охоплено громадськими роботами, 35 – залучено до виконання інших тимчасових робіт, 145 учасникам надано право отримати фінансову допомогу, у тому числі 27 суб’єктам господарської діяльності. За інформацією відділу організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Львівського обласного центру зайнятості, пілотний проєкт «Рука допомоги» виявився дієвим стимулом для повернення до трудової активності довготривалих малозабезпечених безробітних. Про це красномовно свідчать цифри: станом на 1 січня 2022 учасники програми «Рука допомоги» сплатили понад 8,4 млн грн податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також повернули фінансову допомогу (достроково, частинами, шляхом внесення власних коштів тощо) на суму 0,7 млн грн, які зараховані до надходжень державного бюджету, що становить 101,6% від загальної суми отриманої позики. Окрім того, вони забезпечили роботою майже 180 осіб з числа малозабезпечених родин, переселенців та учасників АТО/ООС, половину з котрих працевлаштували суб’єкти господарської діяльності, котрі використали фінансову допомогу для розширення підприємницької діяльності шляхом закупівлі додаткового обладнання. Із числа залучених до проєкту малозабезпечених осіб і переселенців (109 осіб) станом на сьогодні 97 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (89%), тобто вони успішно ведуть бізнес і розвивають його. З-посеред 27 приватних підприємців, котрі скористалися безвідсотковою фінансовою підтримкою, 26 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (96%). Оскільки експеримент звершився добрими результатами, апробовані ним механізми стали основою для запровадження нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей, яку розробило Міністерство соціальної політики України і яка стартує у 2022 році. На реалізацію ініціативи у держбюджеті передбачено 100 млн грн. Безвідсоткову фінансову підтримку розміром до 15 мінімальних зарплат (на початку цього року – це 97500 грн) можна використати тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для відкриття власної справи обладнання і матеріалів. Той, хто скористається державним механізмом, через три роки ведення бізнесу зобов’язаний повернути кошти. Однак не всі - сума зменшується на розмір сплачених податків та єдиного соціального внеску. Повертати допомогу не доведеться у двох випадках: коли розмір сплачених податків перевищив суму отриманої допомоги або ж якщо підприємець у перший рік роботи за скеруванням центру зайнятості забезпечить місцем праці ще двох безробітних членів малозабезпечених сімей. Право на безвідсоткову фінансову підтримку мають тільки особи, що зареєстровані в службі зайнятості як безробітні й отримують допомогу як члени малозабезпеченої сім’ї. Претендентам необхідно звернутися до центру зайнятості з відповідною заявою, подати довідку про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, судимості та бізнес-план. Якщо бізнес-план не написаний, фахівці служби зайнятості допоможуть його розробити, а також проконсультують учасників бюджетної програми з питань відкриття та ведення бізнесу, організують для них безкоштовне професійне навчання. Ознайомитися з Постановою КМУ від 21.04.2021 р. № 397 «Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей» та покроковою інструкцією з питань отримання фінансової підтримки можна за посиланням. Нагадаємо, проєкт «Рука допомоги» реалізовувався Міністерством соціальної політики України за сприяння Світового банку в межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» в 2016-2019 роках.
Підвищили розмір надбавки на догляд окремим категоріям осіб з інвалідністю з дитинства та за дитиною з інвалідністю, - Мінсоцполітики
12 січня 2022
Міністерство соціальної політики України повідомляє, що з 1 січня 2022 року підвищили розмір надбавки на догляд: особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, – із 150 до 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( з 2901,00 грн до 3868,00 грн); за дитиною з інвалідністю підгрупи А – зі 150% до 200 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (для дітей віком до 6 років – з 3150,00 грн до 4200,00 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – від 3927,00 грн до 5236,00 грн. Відповідно, розміри державної соціальної допомоги з урахуванням надбавки на догляд на 1 січня 2022 року становлять від 1 934,00,00 до 7266,70 гривні.
Цифрові рішення застосунку Дія для компаній нерухомості
26 листопада 2021
У п’ятницю, 26 листопада, у межах Forum West # Нерухомість відбувся практичний семінар з нерухомості, у якому взяв участь заступник голови Львівської ОДА Олександр Кулепін. Зростання ринкової економіки призводить до збільшення конкуренції у всіх бізнес-нішах. Тому для того, щоб збільшувати свою привабливість та бути компанією, до якої покупці повертатимуться наступного разу, бізнесу необхідно постійно шукати інноваційні підходи, а особливо, імплементовувати цифрові інструменти у свою діяльність. У межах заходу головний спеціаліст сектору з питань цифрової трансформації Львівської ОДА Соломія Волошин презентувала механізм впровадження інтеграцій застосунку «Дія» у робочій діяльності компаній нерухомості. Отримання е-копій документів тепер стало можливим за допомогою сканування QR-коду. Ручне внесення даних з документів та їх паперові версії посунуться на другу сходинку при процесах, де є необхідність пред’явити документ або зробити копію документа, що посвідчує особу. Процес складний, оскільки існують і певні тимчасові бар’єри у діяльності компаній нерухомості.Так до прикладу, при укладанні договору купівлі/продажу існує необхідність нотаріального засвідчення документів. На сьогодні, Мінцифри активно веде обговорення з Нотаріальною палатою України та Мінюстом щодо впровадження у нотаріаті можливостей використання цифрових копій і їх нотаріального засвідчення на центральному рівні. Тому це питання потребує вирішення, яке, як сподіваємось, у найближчий час досягнуть. Не дивлячись на це, компанії можуть застосовувати інтеграцію у інших процесах, де потрібно отримати копію документа, що посвідчує особу, так до прикладу при укладанні угод з купівля майнових прав. При завіренні договору/заяви, відповідальний фахівець може підписати документи, використавши КЕП особи, який можна дуже просто отримати за допомогою сценарію Дія.Підпис. Як наголосили в межах заходу, застосування цифрових документів дає можливість автоматизувати процес їх отримання, а також, що, найбільш важливо, підвищить клієнтоорієнтованість компанії. Можливість швидко отримати е-копії документів допоможе працівникам пришвидшити їх рутинні процеси, а безпечність такого шерингу та зручність для покупця, формуватиме лояльність клієнтів до бренду. Нагадаємо, що Україна стала першою державою, де цифрові паспорти мають таку ж юридичну силу, як їхні паперові чи пластикові аналоги. Сьогодні, Львівська обласна державна адміністрація активно працює у напрямку популяризації інтеграції з Дією усіх сфер суспільного життя та бізнесу, де присутній процес ідентифікації особи. Ознайомитись з коробочним рішенням, як впровадити інтеграції застосунку Дія компаніям у сфері нерухомості (девелоперам, ріелторам, маклерам та агентствам нерухомості) можна за посиланням.
Для працівників служб управління персоналом РДА та структурних підрозділів ОДА провели навчання
26 листопада 2021
Відділ персоналу та нагород апарату облдержадміністрації за участі керівника апарату облдержадміністрації Ірини Шурпяк провів навчання для працівників служб управління персоналом РДА та структурних підрозділів ОДА. В ході навчання обговорили питання: Визначення завдань і ключових показників державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В». Формулювання завдань та KPI’s. Організація та ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників. Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком. Робота служб управління персоналом. Керівниця апарату облдержадміністрації Ірина Шурпяк наголосила на ретельності та зваженості у плануванні й організації процесу визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, а також на належній організації моніторингу їх виконання. Дякуємо всім учасникам навчання!