ЮНІСЕФ спільно з Мінсоцполітики запускають програму грошової допомоги вразливим родинам із дітьми

19 квітня 2022

Міністерство соціальної політики опублікувало довідник для перетинання державного кордону чоловіками призовного віку, які супроводжують дітей та інших осіб. Цей довідник допоможе уникнути непорозумінь на кордоні. У довіднику вказані документи, які необхідно пред'явити під час перетину кордону. Він стане у пригоді: 1. Чоловікам, які супроводжують дітей: чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей, віком до 18 років; чоловік, який самостійно виховує дитину (дітей), віком до 18 років; усиновитель, опікун, піклувальник, прийомний батько чи батько-вихователь, на утриманні якого перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років; батько, опікун, піклувальник, прийомний батько, батько-вихователь, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років; батько (усиновитель), опікун, піклувальник, прийомний батько, батько-вихователь, який виховує дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, але якій не встановлено інвалідність; чоловік, на утриманні якого перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи. 2. Чоловікам, які доглядають за членами родини, іншими особами: чоловік, зайнятий постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, своїми батьками або батьками дружини, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду; чоловік, який має дружину з-поміж осіб з інвалідністю І чи ІІ групи та/або одного із своїх батьків або батьків дружини з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи; опікун особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; член сім'ї особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною (у разі коли опікуна такій особі не призначено); чоловік, зайнятий постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи, або іншою особою, яка потребує постійного стороннього догляду; працівники закладів, що здійснюють постійний догляд (будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів надання соціальних послуг).   3. Чоловікам, які мають інвалідність Звертаємо Вашу увагу на те, що виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування. Для самостійного виїзду осіб з інвалідністю за межі України обмежень не встановлено. Документ розробили за участі Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України, Державної прикордонної служби України та експертами проєкту міжнародної технічної допомоги SURGe, Support to Ukraine’s Reforms for Governance. Детальніше з Довідником можна ознайомитися за посиланням.

31 березня 2022

Сьогодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся з делегацією ЮНІСЕФ. Очолила її Регіональний директор ЮНІСЕФ у країнах Європи та Центральної Азії, Спеціальний координатор із питань кризи біженців та мігрантів у Європі Афшан Хан. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) працює у 190 країнах і територіях для охоплення найуразливіших дітей та молоді, які найбільше потребують допомоги. Не є винятком і Україна. Тут ЮНІСЕФ активно допомагає від подій 2014 року, ще більш посилили роботу з початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну. «Щиро дякуємо за допомогу, яку ви надавали до цього часу. Також ЮНІСЕФ одна з небагатьох організацій, яка і з перших днів війни з нами. Ваша допомога і на фронті і в тилу дуже вагома і важлива», - зазначив Максим Козицький. «Дякуємо вам за сприяння в доставці наших гуманітарних вантажів. Ми є з вами під час війни та залишимось після її завершення», - наголосила Афшан Хан. Регіональний директор ЮНІСЕФ у країнах Європи та Центральної Азії додала, що окрім допомоги дітям у гарячих точках ведення бойових дій та областях України, куди переїжджають сім’ї, рятуючись від війни, ЮНІСЕФ зосередить також свою увагу на дітях, які покидають країну. Представник Офісу Президента Олена Симоненко ознайомила присутніх з алгоритмом дій щодо отримання і розподілу гуманітарної допомоги, який зараз працює в Україні відповідно до потреб територій. Сторони обговорили деталі подальшої співпраці. На завершення зустрічі Максим Козицький передав представникам Фонду потребу в області для діток переселенців. Нагадаємо, що ЮНІСЕФ в Україні працює над реалізацією ключових зобов’язань із задоволення гуманітарних потреб дітей, зокрема доступу до освіти, психосоціальної допомоги, води і санітарії, навчання з питань мінної небезпеки, охорони здоров’я матері та дитини, а також послуг для людей, що  живуть із ВІЛ/СНІДом.

23 березня 2022

Діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану можуть бути влаштовані у прийомні сім’ї чи дитячі будинки сімейного типу на умовах тимчасового влаштування. Також спрощується процедура влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку або піклування родичів. Таке рішення ухвалили в Уряді. Через війну збільшується кількість дітей, батьки яких загинули, або про їхню долю та місце перебування нічого невідомо. Чинні нормативні акти не давали можливості влаштовувати таких дітей до сімейних форм виховання. До того, процедура влаштування дітей під опіку або піклування родичів вимагає такого переліку документів, який в умовах воєнного стану практично нереально зібрати. При цьому для дітей, травмованих війною та втратою зв’язку з батьками, дуже важливо знаходитися в умовах, максимально наближених до сімейних. У Міністерстві соціальної політики напрацювали рішення, яке дає можливість дітям перебувати під час війни на умовах тимчасового влаштування в прийомній сім’ї або в ДБСТ, чи за спрощеною процедурою – під опікою або піклуванням родичів. Це забезпечить найкращі інтереси дитини до того моменту, поки не буде з’ясовано, що саме сталось з її батьками. За законодавством України існує алгоритми дій для організації соціального захисту: дітей, батьки яких загинули (свідоцтва про смерть відсутні), та відсутні такі близькі родичі як баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим; дітей, батьки або близькі родичі яких не виходять на зв’язок, або перебувають в місцях активних обстрілів, під завалами, поранені в лікарнях.   На Львівщині влаштуванням дітей займатиметься служба у справах дітей Львівської ОВА.  Рішення Уряду передбачає спрощений пакет документів для родичів, які бажають взяти дитину під опіку, піклування: заяву; копію паспорта; документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки або інший зв’язок особи з дитиною (свідоцтво про хрещення або інший документ, виданий релігійною організацією); довідку від нарколога та психіатра про можливість виховання дитини; довідку або заяву опікуна щодо відсутності судимості. Під час воєнного стану також зробили необов’язковим для кандидатів в опікуни та піклувальники проходження курсу навчання з виховання дітей, які залишились без батьківського піклування.

6 березня 2022

Уряд ухвалив розроблене Мінсоцполітики рішення, яке дозволяє родинам під час воєнного стану використовувати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" на будь-які необхідні товари. Про це повідомили у міністерстві соціальної політики України. "Війна не спиняє життя. Просто зараз в українських родинах народжуються діти, а це значить – нація живе! Ми розуміємо, що зараз родинам кошти можуть знадобитися на їжу, ліки, пальне, щоб переміститися в безпечне місце. І це – питання життя та здоров’я новонародженої дитини. Тому ми зняли обмеження на використання коштів грошової компенсації "пакунка малюка" на весь період воєнного стану плюс один місяць після його завершення", – заявила міністр Марина Лазебна. При цьому не застосовується вимога використати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" протягом 12 місяців. "Якщо раніше банки повертали до бюджету невикористаний родинами залишок через 12 місяців після переказу коштів на картку, то зараз кошти залишаються в родин, і вони можуть їх використовувати протягом воєнного стану плюс один місяць без цього обмеження", – додали у відомстві. Ми також розуміємо, що родинам може бути складно відкрити новий поточний рахунок із спеціальним режимом використання, щоб отримати на нього кошти компенсації. Тому ми дозволили переказувати її на будь-який рахунок родини, відкритий в АТ КБ "Приватбанк", – зазначила міністерка. За її словами, ухвалене урядом рішення також допоможе родинам під час воєнного стану отримати грошову компенсацію "пакунка малюка" за спрощеним порядком, який враховує можливі непередбачувані обставини пологів та тимчасове переміщення родин. Зокрема, рішення про призначення грошової компенсації одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, районних військових адміністрацій, виконавчого органу міської ради. Для її отримання один з батьків має подати заяву з копією свідоцтва про народження та довідкою з пологового будинку про неотримання натуральної допомоги "пакунок малюка". Якщо свідоцтва про народження немає, то до заяви достатньо прикласти копію документа, що підтверджує факт народження дитини в закладі охорони здоров’я або поза ним.  У разі відсутності батьків заяву можуть подати патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни новонародженої дитини. У такому випадку до заяви вони додають: копію рішення районної, районної в місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною); копію рішення районної, районної в місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або до дитячого будинку сімейного типу, або прийомної сім’ї (для сім’ї патронатного вихователя, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу). Заяву необхідно подати особисто за місцем проживання, перебування або звернення отримувача. Заява та документи можуть бути подані до виконавчого органу сільської, селищної ради, центру надання адміністративних послуг.

6 лютого 2022

В Міністерстві соціальної політики розпочали прийом документів від виконавчих органів сільських, селищний та міських рад, щоб забезпечити ефективне та своєчасне проведення закупівлі та надання в користування транспортного засобу спеціалізованого призначення. Транспорт використовуватимуть для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, порушення зору, інтелектуальні та психічні порушення, та інших маломобільних груп населення. У 2022 році для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення передбачено 30 мільйонів гривень. Прийом документів триватиме до 1 квітня поточного року. Звертаємо увагу, що у разі отримання пакету документів не у повному обсязі або оформленого неналежним способом Мінсоцполітики повертає його на доопрацювання. Водночас виконавчий орган ради має право надати повторно до 1 квітня 2022 року заяву з доопрацьованим (повним) пакетом документів. Пакет документів виконавчого органу ради має містити: 1. положення про службу з перевезення, утворену за рішенням виконавчого органу ради, в якому визначено умови надання послуг з перевезення, періодичність їх надання, наявність диспетчерської служби або спеціальної телефонної лінії, онлайн-сервісу для замовлення особою послуги з перевезення; 2. рішення виконавчого органу ради про утворення служби з перевезення; 3.інформація про повне найменування та код згідно з ЄДРПОУ виконавчого органу ради, яким подано заяву про надання в користування транспортного засобу спеціалізованого призначення; 4.інформація про осіб (дітей) з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, що проживають на території відповідної громади, які не мають в особистому користуванні та в користуванні законних представників автомобілів (включно з тими, що отримані відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999, у тому числі інформація про індивідуальні програми реабілітації, видані медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю), лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дітей з інвалідністю); 5. інформаційна довідка про діяльність служби з перевезення протягом не більш як двох років з дати її утворення; 6. документи, що підтверджують затвердження видатків для фінансування служби з перевезення на поточний рік; 7. меморандум щодо роботи служби з перевезення, укладений між виконавчим органом ради та громадськими об’єднаннями, ініціативними групами осіб з інвалідністю.

25 січня 2022

На виконання законів України щодо загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, пенсійного забезпечення військовослужбовців, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та з метою здійснення додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році Мінсоцполітики підготовлений проект постанови, який забезпечить з 1 березня 2022 року наступні кроки: Пропонується проіндексувати на 14 %: - страхові пенсії, призначені до 2019 року (при цьому сума підвищення буде не менше 100 грн, а середній розмір підвищення складатиме біля 500 грн); - пенсії військовим (середній розмір підвищення складатиме 700 грн); - мінімальні розміри пенсій по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС (середній розмір підвищення складатиме 400 грн) та інші пенсії особам з інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Пропонується встановити доплату особам, на яких не поширюється порядок індексації пенсій, у сумі 135 грн на місяць. Пропонується підвищити мінімальну пенсійну виплату особам з інвалідністю І групи та особам з повним страховим стажем (30/35 років) з 2 200 до 2 300 грн, а для непрацюючих пенсіонерів з числа одержувачів мінімальних пенсій, які не мають повного стажу, збільшити на 166 грн до 2 100 грн. Також пропонується збільшити розмір державної допомоги на: - 400 грн (з 1 700 грн до 2 100 грн) для одержувачів допомоги на кожну дитину, яка виховується у багатодітній сім’ї; - 166 грн (з 1934 грн до 2 100 грн) для одержувачів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, а також особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які одержують державну соціальну допомогу. Пропонується визначити індексацію на 14% розмірів щомісячних компенсаційних виплат до пенсії літніх людей. Після індексації виплати складуть для: - осіб віком 75 – 80 років – 456 грн; - осіб віком 80 + – 570 грн.      

19 січня 2022

З 1 січня в Україні стартувала бюджетна програма, яка заснована на механізмах, що були успішно апробовані в пілотному проєкті «Рука допомоги». У межах пілотного проєкту «Рука допомоги» у 2018 році близько 250 робочих місць створили 92 суб’єкти підприємницької діяльності (СПД), які отримали безвідсоткові кредити на розширення бізнесу. Під час проєкту держава активно заохочувала місцевих підприємців до створення нових робочих місць. За умови працевлаштування не менше двох осіб з числа малозабезпечених, внутрішньо переміщених осіб або учасників АТО/ООС строком на два роки, підприємства отримували безвідсоткові кредити на закупівлю нового обладнання та матеріалів. Зокрема, понад 90 нових робочих місць створено на Львівщині, 80 – на Харківщині, 70 – на Полтавщині. Це переважно підприємства, які надають послуги у сфері громадського харчування, займаються фермерським господарством, виробляють меблі, одяг, будівельні матеріали тощо. Серед областей України, які були учасниками пілотного проєкту, Львівська область була лідером за кількістю учасників, котрі започаткували (розширили) підприємницьку діяльність. За інформацією відділу оплати праці, охорони праці та соціально-трудових відносин управління з питань праці та сімейної політики департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА, результати реалізації експерименту на Львівщині є наступними: 545 осіб з числа тих, на кого він був розрахований, забезпечені місцем праці, 43 – охоплено громадськими роботами, 35 – залучено до виконання інших тимчасових робіт, 145 учасникам  надано право отримати фінансову допомогу, у тому числі 27 суб’єктам господарської діяльності.  За інформацією відділу організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Львівського обласного центру зайнятості, пілотний проєкт «Рука допомоги» виявився дієвим стимулом для повернення до трудової активності довготривалих малозабезпечених безробітних. Про це красномовно свідчать цифри: станом на 1 січня 2022 учасники програми «Рука допомоги» сплатили понад 8,4 млн грн податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також повернули фінансову допомогу (достроково, частинами, шляхом внесення власних коштів тощо) на суму 0,7 млн грн, які зараховані до надходжень державного бюджету, що становить 101,6% від загальної суми отриманої позики. Окрім того, вони забезпечили роботою майже 180 осіб з числа малозабезпечених родин, переселенців та учасників АТО/ООС, половину з котрих працевлаштували суб’єкти господарської діяльності, котрі використали фінансову допомогу для розширення підприємницької діяльності шляхом закупівлі додаткового обладнання.  Із числа залучених до проєкту малозабезпечених осіб і переселенців (109 осіб) станом на сьогодні 97 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (89%), тобто вони успішно ведуть бізнес і розвивають його. З-посеред 27 приватних підприємців, котрі скористалися безвідсотковою фінансовою підтримкою, 26 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (96%). Оскільки експеримент звершився добрими результатами, апробовані ним механізми стали основою для запровадження нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей, яку розробило Міністерство соціальної політики України і яка стартує у 2022 році. На реалізацію ініціативи у держбюджеті передбачено 100 млн грн.  Безвідсоткову фінансову підтримку розміром до 15 мінімальних зарплат (на початку цього року – це 97500 грн) можна використати тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для відкриття власної справи обладнання і матеріалів. Той, хто скористається державним механізмом, через три роки ведення бізнесу зобов’язаний повернути кошти. Однак не всі - сума зменшується на розмір сплачених податків та єдиного соціального внеску. Повертати допомогу не доведеться у двох випадках: коли розмір сплачених податків перевищив суму отриманої допомоги або ж якщо підприємець у перший рік роботи за скеруванням центру зайнятості забезпечить місцем праці ще двох безробітних членів малозабезпечених сімей. Право на безвідсоткову фінансову підтримку мають тільки особи, що зареєстровані в службі зайнятості як безробітні й отримують допомогу як члени малозабезпеченої сім’ї. Претендентам необхідно звернутися  до центру зайнятості з відповідною  заявою, подати довідку про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, судимості та бізнес-план. Якщо бізнес-план не написаний, фахівці служби зайнятості допоможуть його розробити, а також проконсультують учасників бюджетної програми з питань відкриття та ведення бізнесу, організують для них безкоштовне професійне навчання. Ознайомитися з Постановою КМУ від 21.04.2021 р.  № 397 «Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей» та покроковою інструкцією з питань отримання фінансової підтримки можна за посиланням. Нагадаємо, проєкт «Рука допомоги» реалізовувався Міністерством соціальної політики України за сприяння Світового банку в межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» в 2016-2019 роках.

12 січня 2022

Міністерство соціальної політики України повідомляє, що з 1 січня 2022 року підвищили розмір надбавки на догляд: особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, – із 150 до 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( з 2901,00 грн до 3868,00 грн); за дитиною з інвалідністю підгрупи А – зі 150% до 200 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (для дітей віком до 6 років – з 3150,00 грн до 4200,00 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – від 3927,00 грн до 5236,00 грн. Відповідно, розміри державної соціальної допомоги з урахуванням надбавки на догляд на 1 січня 2022 року становлять від 1 934,00,00 до 7266,70 гривні.

16 вересня 2021

За ініціативи Президента України Володимира Зеленського Кабінет Міністрів 15 вересня ухвалив рішення щодо додаткової підтримки пенсіонерів. Як відзначив під час засідання Уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, рішення стосуватиметься збільшення щомісячних доплат до наявного пенсійного забезпечення. «З 1 жовтня 2022 року пенсіонерам у віці 70-75 років будуть встановлені щомісячні доплати у сумі до 300 гривень. Це стосуватиметься тих категорій громадян, пенсія яких є меншою від розміру середньої заробітної плати за 2020 рік. Це продовження системної політики Президента й Уряду у напрямку встановлення справедливих соціальних виплат», — підкреслив Денис Шмигаль. Для осіб старших за 70 років за наявності тривалого стажу роботи (у чоловіків - 35 років, а у жінок - 30 років) мінімальна пенсійна виплата з жовтня 2022 року складатиме 3000 грн. За наявності стажу меншої тривалості мінімальна пенсійна виплата для вказаних осіб визначатиметься пропорційно наявному страховому стажу і при наявності страхового стажу у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років складатиме не менше ніж 2 500 гривень. У результаті прийняття цієї постанови додаткові до пенсії щомісячні виплати одержуватимуть понад 4 млн пенсіонерів старші за 70 років. (3 2020 року додаткові виплати 500 грн одержують 1,4 млн осіб старші за  80 років, з 1 жовтня 2021 року розпочнуться такі виплати у розмірі 400 грн для майже 1 млн пенсіонерів віком від 75 до 80 років). У 2022 році при виході на пенсію в 60 років жінкам встановлюватиметься підвищення до пенсії у розмірі 9 %. Таке підвищення збереже співвідношення у розмірах пенсій жінок за наявності однакової тривалості страхового стажу і заробітку у 2022 році, який є перехідним роком завершення підвищення пенсійного віку жінкам.

4 вересня 2021

Відбулась зустріч голови Львівської ОДА Максима Козицького з Координаторкою системи ООН в Україні Оснат Лубрані. Також серед гостей вітали Голову представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурата Шахіна. Сторони обговорили поточні проєкти Львівщини та новий цикл програми діяльності ЮНІСЕФ на 2023-2028 роки, а також виокремили основні напрямки співпраці на найближчий період. «Львівська область зацікавлена у проєктах ООН та ЮНІСЕФ. Зараз в регіоні відбувається багато змін, запроваджуються нові ініціативи і підтримка з боку цих організацій дасть великий поштовх у розвитку наших напрацювань. Серед пріоритетних напрямків роботи можна назвати вакцинацію населення, а особливо освітян, адже розпочався новий навчальний рік. Для цього ми робимо усе можливе, зокрема посилюємо інформаційну кампанію, продовжуємо створювати нові пункти вакцинації. У процесі децентралізації на Львівщині утворились 73 громади. Тому не менш важливо зараз зосередитись на питанні безпеки у цих громадах. У кожній ТГ мають бути поліцейські станції, рятувальники, аби люди змогли себе відчути захищеними. Наступний наш пріоритет – розвиток профтехосвіти, аби молодь також обирала робітничі професії та створювала конкурентоспроможність на ринку», - розповів очільник Львівщини Максим Козицький. Своєю чергою, представники ЮНІСЕФ висловили готовність підтримати проєкти щодо вказаних напрямків роботи. Першочергово, це стосується заходів у відповідь на COVID-19. «Ми працюємо над тим, щоб розробити план роботи на найближчі 5 років. Тож нам важливо дізнатись про ті галузі, у яких ЮНІСЕФ може надати Україні та Львівщині підтримку упродовж цього періоду. Ми беремо активну участь в різноманітних проєктах щодо вакцинації, тому готові надавати підтримку в забезпеченні вакцинами чи іншим необхідним обладнанням, аби покращити темпи вакцинації в Україні та у Львівській області», - наголосив Мурат Шахін. Прикладом співпраці з ЮНІСЕФ є участь області в ініціативі «Громада, дружня для дітей та молоді». Як зазначив начальник служби у справах дітей ЛОДА Володимир Лис, зараз цю програму необхідно трансформувати, бо з’явились нові громади з новими баченнями та ідеями. А також, за його словами важливо напрацювати інформаційну кампанію щодо розвитку сімейних форм виховання дітей, а саме патронату, прийомних сімей та будинків сімейного типу. Додатково варто організувати навчання фахівців соціальної роботи, які працюють з дітьми. Нагадаємо, що у Львові відбувається щорічний молодіжний захід для молоді «Молодвіж». Цьогорічний захід побудований навколо ідеї дати голос молоді озвучити свої проблеми. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та ініціатива "Громада, дружня до дітей та молоді" створять на форумі свій майданчик. Тож молодь запрошують долучитися до обговорення на Молодвіж у Львові. Ілона Орнат  

3 вересня 2021

Під час наради з керівництвом Міністерства соціальної політики України представники Львівської ОДА обговорили порядок створення сімей патронатних вихователів, влаштування до них дітей. Також зосередились на питанні розвитку патронату над дитиною.   У межах наради обговорили прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 №893 «Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною». Зокрема, порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, порядок виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя та оплати послуги патронату над дитиною та підписання типового договору патронат над дитиною та ін. Участь у нараді від  Львівської області взяли: начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Володимир Лис, завідувач сектору розвитку сімейних форм виховання та усиновлення служби у справах дітей облдержадміністрації Володимир Слюсар, начальник відділу житлових субсидій, соціальних виплат та допомог департаменту соціального захисту облдержадміністрації Василь Гельбич, директор Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян, начальник відділу організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Наталія Тибура. Нагадаємо, що патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини. Дитина може перебувати у такій сім’ї до трьох місяців, але в окремих випадках – до пів року.

16 березня 2021

Головною програмою соціальної підтримки на оплату житлово-комунальних послуг є програма житлових субсидій. У вигляді житлових субсидій держава компенсує громадянам з низькими доходами витрати на оплату житлово-комунальних послуг, що перевищують визначену для домогосподарства обов’язкову частину платежу, яка залежить виключно від розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу. На сьогодні розмір обов’язкової частини платежу за послуги для кожної сім’ї визначається індивідуально за єдиною формулою. Такий підхід забезпечує принцип соціальної справедливості ‒ що менші доходи домогосподарства, то меншим є відсоток обов’язкової плати за житлово-комунальні послуги. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 (зі змінами) установлено соціальну норму житла та соціальні нормативи споживання послуг, у межах яких держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Для призначення житлової субсидії у загальному випадку необхідно подати лише два документи – заяву і декларацію. Ці документи подаються до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або посадової особи центру надання адміністративних послуг. Всю іншу інформацію, необхідну для призначення житлової субсидії, органи соціального захисту населення отримують за запитами від Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, МВС, органів місцевого самоврядування та підприємств, що надають житлово-комунальні послуги. Житлова субсидія призначається у розмірі різниці між вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і розміром обов’язкової частини платежу, визначеної для домогосподарства. Наразі субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримує близько 3 млн домогосподарств, середній розмір субсидії становив: у грудні 2020 року – 1731 гривня; у січні 2021 року – 2231 гривня; у лютому 2021 року – 1483 гривні. Зменшення середнього розміру субсидії у лютому пов’язане з проведенням перерахунку за січень через зменшення цін на природний газ для населення у лютому та за січень 2021 року. Тобто при розрахунку розміру субсидії для громадян, які використовують природний газ, за січень було враховано інформацію про ціну на природний газ на рівні 8,5-9 гривень за куб. метр. При цьому загальна сума нарахованих пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг за січень 2021 року становила майже 7,8 млрд гривень. Слід зазначити, що у лютому постачальники газу поінформували про зменшення ціни за січень, тому у лютому здійснено розрахунок розміру пільг і субсидій з урахуванням ціни на рівні 6,99 грн за куб. метр і менше, а також проведено перерахунок сум пільг та субсидій за січень 2021 року. Таким чином, загальна сума нарахованих пільг і субсидій за лютий становить 5,3 млрд гривень.