Шедеври рукописної спадщини середньовічної України представлять у Львівському музеї історії релігії

10 листопада 2020

12 листопада о 16:00 год у Львівському музеї історії релігії відкриють постійно діючу виставку «Києво-Візантійська традиція: образ і пам’ять». Виставку представлять у приміщенні дорміторію (спальні) колишнього домініканського монастиря XIV–XVIII століть, де зараз розташований Львівський музеї історії релігії. Відомий архітектор-реставратор, кандидат архітектури, дослідник архітектури та містобудування Галичини Роман Могитич, як і багато інших вчених, атрибутує цю залу як частину палацового комплексу князя Лева, про що свідчать як давня традиція, так і колони романського стилю, збережені тут. Виставка показує історію Києво-Візантійської традиції в Галичині, яка бере свій початок від Володимирового хрещення 988 року. Адже запровадження християнства в давньоруській державі наприкінці Х століття було епохальною подією в історії України. Духовними спадкоємицями церкви Київської Русі вважають Українську греко-католицьку церкву і Православну церкву України. На основі музейних пам’яток організатори виставки розкажуть, як формувалися і зберігалися наші національні традиції у цих двох церквах.  Про історію саме Київської Русі розповідають ікони відомого галицького художника Модеста Сосенка, 1911 року, нагрудні хрести давньокняжої доби – енколпіони, а також портрет князя Лева Даниловича. Про період XVI–XVIII століть, коли відбулося з одного боку відродження православної церкви, яке пов’язане з діяльністю Львівського Успенського братства, а з другого – утворення греко-католицької церкви, яка виникла внаслідок укладення Берестейської церковної унії, розповідають портрети визначних діячів того часу, стародруки українських друкарень. Найбільшу увагу в експозиції приділено періоду XIX–XX століть. Порушено питання ролі релігії й церкви в контексті формування української національної свідомості та національної ідеї. Це був складний час суспільних перетворень, українського національного утвердження, двох світових воєн. Говоритимуть про переслідування церкви радянським режимом, про її відродження і розвиток в Незалежній Україні. Доповнять виставку пам’ятки сакрального мистецтва. Це – ікони XVII–XX століть. Центральним символом експозиції є двобічний феретрон «Непорочне зачаття Богородиці», а на звороті – «Святий Андрій». Охочих також чекають історії про процесійні хрести: один – із села Великополе, Яворівського району, що поблизу села Страдч, «Свята Ольго, святий Володимир, благословіть Україну в змаганнях» (988 – 1918 – 1938), інший – кінця XVII – початку XVIII століть (надійшов з ЛІМ). На лицевій стороні – розп’яття Ісуса Христа, а на звороті – символічне зображення смерті з клепсидрою у руках, як символом швидкоплинності земного життя. Кураторки виставки – Надія Полянська, заступниця директора, та Наталія Матлашенко, завідувачка відділу.    

16 жовтня 2019

Нова виставка у Львівському музеї історії релігії «Вовківщина. Втрачене/врятоване. Історія крізь призму релігійного життя»  запрацює 18 жовтня о 16 годині. Готуючи виставку, організатори намагалися з’ясувати ситуацію зі збереженням матеріальної і нематеріальної спадщини. Об'єктом дослідження стало село Вовків Пустомитівського району Львівської області. Однак упродовж багатьох століть у цієї громади складалися історичні зв’язки із сусідніми населеними пунктами: Кугаєвим, Товщівим, Жирівкою, Милятичами, Селиськом, Загір'ям.  На основі церковних книг церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці УГКЦ, зокрема книг вінчань, проілюстровано ці зв’язки. Значна частина цих документів зберігається у фондах Львівського музею історії релігії. Цікавими є метричні книги XVIII–XX століть, за якими можна відстежити нумерацію будинків, яка збереглася з XIX століття, деякі прізвища людей, які незмінно проживають тут вже три століття поспіль. Відвідувач зможе побачити кілька пам'яток з вовківської церкви, які  потрапили до фондів Львівського музею історії релігії, коли церква була закрита. Тут вони були відреставровані й неодноразово експоновані: ікону Пресвятої Богородиці кінця XVIII століття, лампадку (на якій зберігся синьо-жовтий кутасик з передвоєнних часів), фелони, які із собою привезла громада переселенців з Томашівщини тощо. З метою збору матеріалів до виставки,  науковці здійснили кілька експедицій. Було виявлено традицію меморіальної скульптури у Товщеві та Вовкові (роботи майстрів села Демні Миколаївського району), які розташовані на вишуканих постаментах із багатим декором і цікавими за змістом епітафіями. Їх зафіксувала музейний фотограф Оксана Лабзіна. Експонуватимуться світлини з церкви і плебанії у Вовкові, тутешньої площі Ринок, будівлі костелу Святої Марії Маґдалини, інші. Куратори виставки – директорка Художньо-меморіального музею Устияновичів у селі Вовкові Наталія Смоляна і завідувачка відділу історії УГКЦ Львівського музею історії релігії Наталія Матлашенко. Це спільний проєкт двох Музеїв. Виставку можна оглянути до кінця цього року.

1 жовтня 2019

5 жовтня 2019 року виповнюється 110 років від дня народження видатного українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича. Зважаючи на вагомий внесок Богдана-Ігоря Антонича в національну та світову культуру, дієвий вплив його творчості і таланту на збереження та подальший розвиток традицій, звичаїв, мови споконвічної гілки українського народу – Лемківщини, Верховна Рада України постановила відзначити на державному рівні 110-річчя з дня народження великого поета, а Львівська обласна рада проголосила на Львівщині 2019 рік роком Богдана-Ігоря Антонича. У жовтні Музей-садиба родини Антоничів, що у Бортятині на Мостищині (філія Львівського музею історії релігії), проведе низку заходів, які приурочені 110-й річниці від дня народження Богдана-Ігоря Антонича: зустрічі, презентації, поетичні читання, майстер-класи, концертні дійства. У п’ятницю, 4 жовтня, учні Дитячої школи народних мистецтв, що у Львові, презентують виставку «Мистецькі візії Антонича». Це понад тридцять робіт, намальованих під враженням прочитаних поезій Богдана-Ігоря Антонича. Виконані вони в техніках живопису, кольорової графіки, витинанки. Цікавою буде презентація музейних видань: «Вибрані твори Богдана-Ігоря Антонича», «О поезія щоденних наших справ…», каталог «Художні виставки 2015 – 2019 років». На тематичній зустрічі «…Перстень натхнення в серці тремтить» (Б.-І. Антонич) бортятинці чекатимуть усіх митців, роботи яких експонувалися в Музеї.    Першим акордом літературного свята стане виступ завідувачки Музею-садиби Ольги Дядинчук «Десять років діяльності Музею-садиби родини Антоничів». Розпочнуться заходи о 14 годині. У неділю, 6 жовтня, о 13 годині на подвір’ї музею парох місцевої церкви Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ отець Михайло Пецькович проведе спільну молитву за мир в Україні  й родину Антоничів. Опісля Народний ансамбль пісні і танцю «Лемковина» чаруватиме присутніх своїм мистецьким умінням. Художники з Харкова, Одеси, Вінниці, Житомира, Кропивницького, Львова презентують свої картини, які напишуть напередодні в околицях Бортятина на пленері «Я сказав хвилі: все тривай». Гостей Музею чекає концертна програма за участі Народного чоловічого вокального ансамблю «Стожари» (місто Судова Вишня), виступ україномовної лемківської співачки з Польщі Юлії Дошної, яка співатиме пісні на вірші Богдана-Ігоря Антонича. Учасники Львівської молодіжної громадської організації «Молода Лемківщина» і співачка Наталія Кухар подарують присутнім музичну замальовку маловідомих лемківських народних пісень. Ще одним сюрпризом стане виставка колекції одягу, який створений  за лемківськими мотивами «Художні особливості костюмів Яворівщини і Мостищини в авторських моделях» старшого викладача Львівської національної академії мистецтв, заслуженого діяча мистецтв України Ірини Грицюк. У Музейній вітальні проходитимуть поетичні читання, у яких візьмуть участь студенти та викладачі Кропивницького Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Окрім того, найменші відвідувачі зможуть спробувати себе на майстер-класах «Кольоровий вірш Антонича» і «Тварини з поезії Антонича у глині». Їх проведуть художниця, реставратор та мистецтвознавець із Криму Софія Тимофєєва і мисткиня Софія Ярошевич. Отож, 4 і 6 жовтня науковці Музею-садиби родини Антоничів запрошують на гостини до Антоничів і чекають усіх, кому не байдужа творчість поета, кого приваблює самобутня і глибоко філософська поезія молодого лемка.

18 вересня 2019

У п’ятницю, 20 вересня, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії зустрічатимуть гостей зі Стамбула. Турецький професійний каліграф Шехмус Качан розкаже історію ісламської каліграфії з акцентом на османські традиції, продемонструє шрифти, інструменти й матеріали, які використовують у цій традиції. Присутні ознайомляться із творами мистецтва, зокрема з оригінальними примірниками Корану. Серед гостей – представник стамбульського видавництва «Енвер Нешріят» Мухаммед Тімошев; відомий український сходознавець, перекладач, голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія», автор повного перекладу смислів Священного Корану українською мовою Михайло Якубович; релігієзнавець, видавець, кандидат історичних наук, голова Майстерні академічного релігієзнавства (Київ) Руслан Халіков. Для усіх охочих на майстер-класі Шехмус Качан зробить напис у стилі ісламської каліграфії. Варто зазначити: мусульмани вірять, що виведене пером слово, подібне до квітки, освітлює душу і проясняє розум.

20 травня 2019

Міжнародна наукова конференція  «Історія релігій в Україні» розпочинає свою роботу у Львівському музеї історії релігії у вівторок, 21 травня, о 10 годині. Протягом трьох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці, представники духовенства України, Польщі, Білорусі представлять свої дослідження у секціях «Історичний розвиток релігій», «Філософія. Політологія. Етнологія», «Сакральне мистецтво». 150-річному  ювілею церковного діяча, архімандрита Студійного уставу Української греко-католицької церкви блаженного Климентія Шептицького присвячено круглий стіл. Цьогоріч науковий форум багатий на презентації книжок. Так, проект Інституту релігієзнавства і Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАНУ – книга «Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному та релігійному житті українців Галичини» представлять його автори Олександра Киричук та Ірина Орлевич. Проректор з наукової роботи Українського католицького університету  Ігор Скочиляс презентуватиме п’ять видань, які вийшли в рамках програми «Київське християнство» 2018–2019 рр.  Серед них, зокрема, колективна монографія за редакцією Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, Ігоря Скочиляса «На перехресті культур: Монастир і Храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі». Під час круглого столу Іван Матковський представить першу біографічну книгу «Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, екзарх Росії та Сибіру, Архімандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви». Виїзне засідання відбудеться в одному з найдавніших монастирських комплексів України – Святоуспенській Унівській лаврі Студійного уставу. Крім цього, учасники цьогорічної конференції зможуть відвідати Музей історії давньоруського міста Звенигорода, Свірзький замок, побачити руїни жіночого монастиря сестер студиток в Якторові, пам’ятник отцю Омелянові Ковчу у місті Перемишлянах, почути розповідь про праведницю світу Олену Вітер. Організатори XXІХ Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні» Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України у тісній співпраці з Українським католицьким університетом та відділом нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України чекають від учасників наукового форуму нових досягнень та плідної співпраці в дослідженні актуальних проблем релігієзнавства та церковного життя.

4 березня 2019

У середу, 6 березня, у Львівському музеї історії релігії відкривається виставка «Quadragesima. Символи орнатів Великого посту». Її благословить Архієпископ Митрополит Львівський Римсько-католицької Церкви, Голова Конференції Римсько-католицького Єпископату України та Комісії Доктрини Віри Мечислав Мокшицький. На виставці представлять пам’ятки XVIII–XX століть: орнати, далматики, сто́ли, маніпули. Будуть предмети, які використовуютьв літургійному дійстві: бурси, вельони (покрівці). Організатори мали за мету розповісти про символи Страстей Христових, які зображено на літургійних тканинах, їхнє значення, пояснити що таке орнат, його кольорову гаму, види. Відвідувачі зможуть ознайомитись з образною символікою усього земного життя Ісуса Христа – від його народження до Воскресіння. Цікавими є орнати, на яких зображено основні християнські символи: тайної вечері, зради Юди, арешту Ісуса, відречення св. апостола Петра, тортур, хреста омивання рук Понтієм Пилатом, Воскресіння, роздертої завіси Єрусалимського храму, інші. Привертають увагу зображення півня, меча з відрізаним вухом, списа Лонги́на, черепа, глечика з водою, тернового вінка. Окрім того, представлять відреставрований прапор товариства кухарів «Злагода» із зображенням Тайної вечері. На виставці «Quadragesima. Символи орнатів Великого посту» вперше експонуватимуться речі, збережені і надані курією Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні. Доповнять експозицію живописні роботи Симона Чеховича, Едварда Лепшого, Алекса Владимирського з фондової збірки Львівського музею історії релігії. Відкриття виставки «Quadragesima. Символи орнатів Великого посту» 5 березня, у вівторок, о 16 годині. Куратор виставки – Руслана Бубряк. Виставка чинна до 12 травня.

29 листопада 2018

Сьогодні, 29 листопада, відбулась виїзна нарада щодо реставрації експозиційних залів музею історії релігії за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки. Відтак, виконають загальнобудівельні роботи, зокрема замінять електромережі, сантехнічні роботи. Реставрацію здійснюють за кошти Державного фонду регіонального розвитку. Зазначимо, що планують здійснити реставраційні роботи в підвалі музею та на 1-му поверсі.  Окрім того, заплановане влаштування підйомника для людей з інвалідністю. Також задля безпеки здійснять роботи з встановлення системи пожежогасіння.

14 листопада 2018

У межах проекту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» у Львівському музеї історії релігії презентують факсимільне видання Лавришівського Євангелія XIV століття. За сприяння Українського культурного фонду, видавництво «Горобець»  вже вчетверте повертає унікальні пам’ятки літературного процесу Київської Русі ХІІІ–XIVст. широкому колу читачів, мистецтвознавцям.   Презентація факсимільного видання Лавришівського Євангелія XIV століття відбудеться у четвер, 15 листопада,  о 16 годині у приміщенні Львівського музею історії релігії. У презентації візьмуть участь люди, які повернули до життя цей унікальний книжковий твір – працівники видавництва «Горобець» та науковці. Довідково. Лавришівське Євангеліє, або Лаврашівське Євангеліє, – рукописна пергаментна пам’ятка XIII–XIV ст., багато ілюстроване «Євангеліє апракос" (тижневе) (183 арк.). Його створено в якомусь із волинських скрипторіїв, ширше – галицько -волинських, на замовлення, як гадають, литовського князя Войшелка Міндовговича. В історіографії визнано, що Євангеліє було  переписане для Лавришівського монастиря Пресвятої Богородиці, що поблизу Новогрудка в Білорусі, у якому зберігалось ще на початку XIX століття. Після закриття обителі ченці віддаликнигу князеві Адаму Чарторийському. Перед 1842 р. Євангеліє потрапило до Рум’янцевського музею у Москві, якийсь час воно перебувало у Парижі, де А. Чарторийський був на еміграції, а 1872 р. було внесене до Списку рукописів архіву князів Чарторийських у Кракові. Один з найбагатше ілюстрованих рукописів княжої доби. На початку кодексу зображені архангел Михаїл, наприкінці – праведний Йов. У євангельських читаннях, що починаються мініатюрами євангелістів – Іоанна (арк. 1 зв.), Матвія (арк. 47 зв.) і Луки (арк. 84 зв.), вміщено ілюстрації з біблійними сюжетами і постатями.

25 жовтня 2018

25 жовтня Львівський музей історії релігії презентував ретроспективну виставку «Стефанія Шабатура. Ткацтво, живопис, графіка. До 80-річчя від дня народження». Загалом представили понад три десятка робіт  мисткині. «Стефанія Шабатура була надзвичайно талановитою. Усі ті речі, які вона робила в своєму житті, вона робила насамперед для України, для нас із вами. І сьогодні Стефанія Шабатура спонукає і нас робити все для кращого майбутнього. Тільки небайдужі люди, не зважаючи на на що, мають сміливість і гідність сказати своє слово. Такою була Степанія Шабатура, такими є наші хлопці, які боронять нашу незалежність на сході України, таким стає наше суспільство», - наголосила заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук. На виставці представлені твори Стефанії Шабатури, створені у різні періоди життя: гобелени, верети, ліжники, ліногравюри, монотипії, акварелі, ескізи гобеленів. Також можна буде побачити малюнки «табірних» квітів.  Жінки-політв’язні мали невелику грядку і весь рік вирощували квіти, а Стефанія той цвіт малювала, під час вилучення всіх творів, створених  на засланні, вдалося зберегти декілька цих замальовок. Довідково. Стефанія Шабатура (05.11.1938-17.12.2014) – мисткиня, шістедисятниця, політв’язень, правозахисниця, депутат Львівської міської ради (1990-1994), член Української Гельсінської Групи. Народилась у с. Іване-Золоте Заліщицького району Тернопільської області. Закінчила Львівське художнє училище (1961) та Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1967). Працювала художницею в текстильній промисловості. Проектувала і ткала гобелени й брала участь у численних виставках. Член Спілки художниківУкраїни у 1969-1972 рр. Брала участь у роботі львівського Клубу творчої молоді «Пролісок», розповсюджуваласамвидав. 23 червня 2009 року нагороджена Орденом княгині Ольги II ст – за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високийпрофесіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина. Найвідоміша робота – гобелен «Кассандра. Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе».

18 Червня 2018

У Львівському музеї історії релігії свій мистецький доробок виставляє програміст із понад сорокарічним стажем Богдан Сікотовський. Захоплення живописом стало невід’ємною потребою його життя. А багаторічна самоосвіта, вроджене вміння вслухатися в природу, бачити багатство її барв, імпресіоністично відчувати колір і світло стало основою для створення професійних малярських робіт. Це вже десята персональна виставка Богдана Сікотовського. Його улюблені теми – околиці села Манаєва, що на Тернопільщині (тут минуло дитинство), затишні куточки старого Львова із середньовічними вуличками і храмами, історичні місця України, замки, мальовничі краєвиди Карпат, прості речі сільського побуту, польові квіти,  дерев’яні церкви. Останні почали привертати увагу ще з 2002 року, але тільки через десять років виникло непереборне бажання зробити цілу серію живописних робіт про сакральні споруди Львівщини. Сьогодні у творчому доробку художника 126 полотен. Частину робіт Богдана Сікотовського львів’яни і гості міста незабаром зможуть побачити на виставці у Музеї історії релігії «Дерев’яні церкви Львівщини». Митець вперше виставлятиме на широкий огляд всі свої картини. Серед унікальних святинь, якими славиться Львівщина і захоплюється світ, у відображенні Богдана Сікотовського будуть церкви Успіння Пресвятої Богородиці (зведена 1603 року у селі Кліцьку Городоцького району), Святої Параскеви (1767 року, село Погорільці  Золочівського району), Воздвиження Чесного Хреста (1613 року, місто Дрогобич), Святого Духа (1502 року, село Потелич Жовківського району), Пресвятої Тройці (1720 року, місто Жовква), Собору Пресвятої Богородиці) (1838 року, село Матків Турківського району), інші. Останні три церкви внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Відкриття виставки малярства Богдана Сікотовського «Дерев’яні церкви Львівщини» 21 червня, у четвер, о 16 годині у виставковій залі Музею історії релігії, що на площі Музейній, 1.сВиставка чинна до 1 вересня. Куратор виставки – Руслана Бубряк, завідувач виставкового відділу ЛМІР.