Заклади, які готові до змін, стануть конкурентоспроможними на ринку медичних послуг, - Іван Собко під час зустрічі із медиками

6 травня 2022

Наталія Гусак вперше відвідала Львівщину як голова Національної служби здоров’я України та у межах свого візиту зустрілася з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким. Під час зустрічі обговорили особливості функціонування системи охорони здоров’я області в період воєнного стану, проблеми регіону, пов’язані з наданням медичної допомоги тимчасово переміщеним особам, а також особливості роботи і взаємодії системи з відомчими закладами. Зустріч відбулася за участі заступника начальника Львівської ОВА Іван Собка, директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Ореста Чемериса та керівниці Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яни Возниці.  Окрім того, голова НСЗУ відвідає кілька закладів охорони здоров’я на Львівщині – дитячу лікарню, перинатальний центр та один із приватних закладів первинної медичної допомоги, який законтрактований з НСЗУ. Наталія Гусак зустрінеться з керівниками медзакладів з метою обговорення роботи мережі в контексті дотримання та напрацювання в області клінічних маршрутів пацієнта для отримання усіх необхідних медичних послуг.

15 квітня 2022

Представники департаменту фінансів провели  нараду у режимі zoom-конференції з керівниками фінансових управлінь райдержадміністрацій та фінансових підрозділів територіальних громад. Обговорили низку питань: хід виконання місцевих бюджетів за перший квартал, погашення дефіциту коштів із заробітної плати та збалансування місцевих бюджетів в умовах воєнного стану. Вкотре наголосили на перегляді пріоритетності видатків, раціональному та ефективному їх використанні. За результатами наради, керівникам фінансових органів райдержадміністрацій, територіальних громад для забезпечення безперервного функціонування бюджетної сфери та інфраструктури територіальних громад у період дії воєнного стану доручили розробити заходи щодо джерел збалансування місцевих бюджетів. Організувати дистанційні робочі місця з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у разі виникнення надзвичайної ситуації.

8 квітня 2022

 Сьогодні відбулось перше засідання міжвідомчої робочої групи завдання якої здійснення на території Львівської області заходів спрямованих на виявлення об'єктів права власності країни агресора – російської федерації та її резидентів. Робочу групу створили наказом начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького 5 квітня. Дещо пізніше її склад доповнили. Так, сьогодні сюди входять представники від Бюро економічної безпеки, Львівської регіональної митниці, регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська Залізниця», Головного управління Нацполіції у Львівській області, Львівського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки, Західного міжрегіонального територіального управління АРМА з місцезнаходженням у Львові, Територіального управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у Львові, Управління Служби безпеки України у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління патрульної поліції у Львівській області, Головного управління ДПС у Львівській області. Усі дотичні служби працюватимуть над виявленням і пошуком майна росії та її резидентів. Як зазначили під час засідання, частина учасників групи вже має певні напрацювання та прийняті рішення в цьому напрямку. «Будемо діяти виключно в межах чинного законодавства. Оскільки рішення про примусове вилучення приймає саме Рада національної безпеки і оборони України, яке вводиться в дію указом Президента України, наше спільне завдання виявити, забезпечити унеможливлення відчуження, вилучення, або вивезення майна за межі території України і скерувати відповідне подання в РНБО»,- зазначив перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик. Наступне засідання обласної міжвідомчої робочої групи з виявлення майна росії та її резидентів запланували провести наступного тижня. Нагадаємо, що 3 березня Верховна Рада України дозволила націоналізувати російське майно в Україні. Так, на терміновому засіданні парламент ухвалив закон про примусове вилучення в Україні об'єктів, що належать Росії, російським компаніям і громадянам Росії. Рішення про конфіскацію ухвалюватиме РНБО.

7 квітня 2022

Міністерство енергетики спільно з Міністерством фінансів та Державною казначейською службою перерахували шахтарям країни кошти в сумі 677,7 млн гривень. Як інформують у департаменті паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОВА на рахунки ДП «Львіввугілля» поступили кошти з державного бюджету в сумі 171,2 млн грн. Завдяки їм погасили заборгованість із заробітної плати працівникам підприємства за грудень 2021 року та лютий 2022 року. Разом з тим, за рахунок отриманих бюджетних коштів також виплатили аванс за березень у сумі 16,4 млн гривень.

16 березня 2022

З метою оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств, забезпечення базових потреб жителів територіальних громад та переміщених осіб у період воєнного стану, департамент фінансів за участі керівників фінансових управлінь райдержадміністрацій та фінансових підрозділів територіальних громад провів  zoom-нараду. Під час наради розглянули проблематику прогнозного невиконання дохідної частини місцевих бюджетів у воєнний час. Також обговорили особливості бюджетного процесу, зміни до бюджетного та податкового законодавства, які впорядковують діяльність органів влади у період воєнного стану. Керівникам фінансових управлінь наголосили на перегляді пріоритетності видатків, раціональному їх використанні з метою збалансування відповідних бюджетів.

3 березня 2022

Область очікує надходження коштів за бюджетною програмою для погашення заборгованості із заробітної плати для шахтарів. 1 березня Міністерство енергетики України забезпечило перерахування зарплати українським шахтарям в сумі 247,2 млн гривень. Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко. «Міненерго забезпечило перерахування зарплати шахтарям в сумі 247,2 млн грн. Відповідні кошти будуть отримані шахтарями максимально швидко з урахуванням графіка роботи органів казначейської служби», - зазначив Герман Галущенко. Як зазначають у департаменті паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства у свою чергу ДП «Львіввугілля» подало усі документи на виплату заробітної плати. Відтак, очікується надходження коштів за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» на погашення заборгованості по заробітній платі. Це 18% за січень 2022 року усім працівникам держпідприємства. Загалом виплатять 57% заробітної плати за січень 2022 року. У зв’язку з військовим станом кошти можуть надходити з затримкою.

23 лютого 2022

Сьогодні, під час наради голова Львівської ОДА разом з представниками проєкту обговорили завдання "Почуй лікаря", зокрема, про розширення тем щодо здоров’я у школах та закладах професійно-технічної освіти. «Лише кілька місяців тому ми зі студентами-медиками розпочали проєкт з пропаганди здорового способу життя у школах області. А сьогодні вони, разом з молодими лікарями, вже вибудовують цілу структуру просвітницької діяльності у містах та селах. І можуть докорінно змінити ставлення дітей до свого здоров’я і здоров’я своїх близьких», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Керівниця інформаційного відділу проєкту розповіла, що більшість тем звучать на тему статевого дозрівання та особистої гігієни:  «Діти часто соромляться говорити на такі теми з дорослими, навіть батьками, а волонтерів проєкту сприймають як друзів», - розповіла Олена Мисько. Відтепер у школах, закладах професійно-технічної освіти та ВНЗ волонтери проводитимуть лекції на такі теми: • Гінекологія; • Травми; • Вакцинація; • Ментальне здоров’я; • Харчування/спорт; • Стоматологія. «Ми напрацювали певні стратегічні кроки: відтак розширили перелік тем, визначили координаторів проєкту, які допомагатимуть організовувати лекції в навчальних закладах, а також розширили базу лікарів, які готові консультувати та відповідати на питання, що цікавлять школярів та студентів. Відзначу, що в межах проєкту ми плануємо організовувати лекції в школах не лише для школярів, а й для дорослого населення», - зазначила радниця голови Львівської ОДА та керівниця проєкту Галина Бордун. Учасники проєкту також напрацювали структуру з трьох відділів: організаційний, медійний та інформаційний, над кожним з яких працюватиме окрема група. Нагадаємо, проєкт «Почуй лікаря» є ініціативою Львівської ОДА, метою якого є профілактика та інформування, а також роз'яснення про важливі питання щодо здоров’я волонтерами-медиками та медичними експертами.

11 лютого 2022

Учора відбулася нарада під головуванням першого заступника голови Андрія Годика за участі голів територіальних громад щодо перспективи створення Європейського угрупування територіального співробітництва в межах басейну річки Західний Буг ''Надбужжя''. Наприкінці 2021 року було підписано Меморандум про співпрацю між керівництвом Львівської обласної державної адміністрації та Люблінським воєводством щодо утворення нової структури для консолідації зусиль щодо вирішення проблем басейну річки Західний Буг. Басейн річки Західного Бугу на території Львівської області займає площу Золочівського, Львівського, Червоноградського та Яворівського району. У басейні річки Західний Буг наявні такі проблеми: загроза повеней і підтоплень у весняний та літній періоди, забруднення вод стоками, наявність 40 очисних споруд, попадання забруднених зворотних вод (особливо в районі Добротвірської ТЕС), ерозія берегів, можливі зміни русла та необхідність берегоукріплень. Як зазначив Андрій Годик, створення такої форми єврорегіонального співробітництва надасть нові перспективи та можливості вирішення спільних проблем через залучення фінансування Європейського союзу шляхом реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги як екологічного, так і соціально-економічного спрямування, скористатися фінансовою підтримкою в рамках Державної програми розвитку транскордонного співробітництва та поглибити співпрацю з польськими колегами. Створення ЄУТС «Надбужжя» відкриє  нові можливості транскордонного співробітництва та підвищення його ефективності і реалізації потенціалів територій. За результатами зустрічі напрацювали дорожню карту щодо створення Асоціації територіальних громад розташованих в межах басейну річки Західний Буг.

3 лютого 2022

У департаменті фінансів Львівської ОДА провели підсумковий аналіз середньомісячної зарплати за 2021 рік за даними статистичних органів. Її розмір по Львівщині становив 12530 грн і це на 2231 грн або на 22 % більше порівняно з 2020 роком. Загалом по Україні середня зарплата зросла на 21 %. За розміром середньої зарплати Львівщина – на восьмому місці серед областей України. У галузевому розрізі Львівська область у 2021 році випереджала інші області України за оплатою праці у сферах сільського господарства, операціях з нерухомим майном, освіти, водопостачання і поводження з відходами. Стосовно темпів зростання середньої зарплати порівняно з 2020 роком найкращі показники Львівщини у сферах сільського господарства, транспорту, тимчасового розміщення, наукової діяльності, державного управління й оборони, освіти, охорони здоров’я, переробної промисловості, водопостачання і поводження з відходами.

2 лютого 2022

Львівський обласний клінічний діагностичний центр першим в Україні почав реєструвати електронні направлення серед закладів вторинної ланки у минулому році. Зараз це єдиний медзаклад Львівської області, який надає послуги МРТ та КТ за Програмою медичних гарантій (ПМГ). Як медична реформа допомогла діагностичному центру покращити доступ пацієнтів до медичних послуг, змінила фінансування та спонукала до розвитку, розповів директор закладу Роман Пукаляк. Про зміну фінансування До 2019 року медзаклад отримував більшість фінансування по субвенції, а також частину від місцевих бюджетів та від благодійників. За словами Романа Пукаляка, цих грошей вистачало лише на зарплати, комунальні платежі та «невелике підтримання життєдіяльності закладу». Натомість тепер завдяки новій моделі фінансування через Національну службу здоров’я України медзаклад може отримувати значно більше. «З початком медреформи гроші стали цікаві. Чим більше ти працюєш, тим більше отримуєш, і сам можеш вирішити, як це витратити. Найбільша стаття витрат – зарплати, а решту грошей ми витрачаємо на покращення умов для наших пацієнтів – оновлюємо обладнання, дбаємо про доступність. Основне фінансування йде від НСЗУ – по кількості та якості підписаних пакетів медичних послуг. З місцевих бюджетів іде дофінансування на капітальні витрати та енергоносії. Крім того, у нас розв’язалися руки, і тепер ми можемо надавати платні послуги поза програмою медичних гарантій», – говорить він. Роман Пукаляк зізнається, що в перший рік медреформи було складно, і отриманих від НСЗУ грошей не вистачало. Тоді у діагностичному центрі ввели платні послуги. Усі вони доступні за Програмою медичних гарантій: ними користуються ті пацієнти, які з певних причин не хочуть звертатися до сімейного лікаря та брати електронне скерування. Та вже наступного року медзаклад навчився працювати краще за Програмою медичних гарантій і значно скоротив кількість платних послуг. Якщо з квітня по грудень 2020 року центр отримав від НСЗУ майже 13,3 млн грн, то цього року за цей же період – майже на 10 млн більше. ПМГ стала для центру пріоритетною, адже вона, зокрема, дає можливість надати більше якісних медичних послуг українцям безоплатно. І від початку медреформи, зазначає Роман Пукаляк, пацієнтів у діагностичному центрі стало більше. Про послуги центру НСЗУ закуповує медичні послуги у медзакладів за програмою медичних гарантій, що дозволяє українцям отримувати ці послуги безоплатно. Діагностичний центр підписав з НСЗУ договори на шість пакетів медичних послуг: амбулаторний, первинка, вакцинація від коронавірусу, а також три пріоритеті – по мамографії, гастроскопії та колоноскопії. Ці пакети дозволяють пацієнтам за електронними направленнями отримати безоплатно консультацію низки профільних спеціалістів – кардіолога, невролога, гастроентеролога, ендокринолога, пульмонолога, дерматолога, офтальмолога, імунолога, алерголога, а також зробити в лабораторіях низку необхідних досліджень. «У лабораторії ми робимо фактично все, крім ПЛР та бактеріологічних досліджень. Ми можемо зробити як загальний аналіз крові, так і коагулограму чи повний спектр біохімії. Після початку пандемії ми ввели частину нових методик, які були потрібні для діагностування чи відслідковування перебігу коронавірусу. Так, по ПМГ доступні дослідження рівня антитіл, вітаміну D, D-димери тощо», – розповідає Роман Пукаляк. Крім того, по ПМГ доступні різні діагностичні процедури: у відділенні променевої діагностики є сучасний цифровий рентген та мамограф, у відділенні ендоскопічної діагностики проводять фіброгастроскопію та колоноскопію, у відділенні УЗД – повний спектр УЗД-досліджень. Також діагностичний центр є єдиним медзакладом області, який надає за договором з НСЗУ послуги МРТ та КТ, через що на них є черги. Низку унікальних досліджень роблять у відділенні функціональної діагностики – завдяки закупленим за останній рік сучасним апаратам. «У нас є два УЗД – один із судинною, другий з кардіологічною програмою, а також капіляроскоп для виявлення патологій судин рук. Також є навантажувальний апарат для тредміл-тесту – ЕКГ з фізичним навантаженням. Ці обстеження, які ми робимо за ПМГ, є досить унікальними для Львова, адже обладнання такого рівня є переважно лише в приватних клініках», – пояснює завідувачка відділенням функціональної діагностики Олена Гнатейко. Роман Пукаляк зазначає, що центр не має на меті підписати багато різних пакетів, а намагається максимально завантажити ті, які є. Наприклад, пакет по мамографії зараз завантажений фактично на 100%. Відповідно, медзаклад є лідером по Україні за кількістю апаратних методів дослідження, тобто МРТ, КТ, УЗД, рентгенів, ехокардіографій, досліджень судин, ендоскопічних досліджень тощо. Водночас на первинній ланці стратегія інакша. Діагностичний центр має в штаті двох терапевтів та двох педіатрів, і жоден з них не є максимально завантаженим. «Ми намагаємося зупинитися на 1,5 тисячі пацієнтів, бо інакше і лікар не встигає, і пацієнтам доводиться довго чекати на прийом. Якщо в нас буде збільшуватися кількість пацієнтів, які захочуть підписати декларації, то будемо добирати цих фахівців», – пояснює Роман Пукаляк. Про зміни для пацієнтів Медична реформа має на меті покращити та полегшити доступ українців до якісних і безпечних медичних послуг. Водночас, зазначає Роман Пукаляк, вона стирає стереотип, що в комунальних закладах не можна отримати допомогу безкоштовно, ще й на високому рівні, адже трансформація медичної системи дає можливість медзакладам активно розвиватися. «За останні два роки ми оновили санвузли, повністю комп’ютеризували центр, купили багато обладнання – зокрема, УЗД-апарат, біохімічний аналізатор для лабораторії, ендоскопічну відеостійку, міограф, капіляроскоп, систему холтерів, підйомник для людей з інвалідністю, новий автомобіль, щоб починати формувати виїзні бригади, а також відремонтували МРТ і КТ», – каже він. За його словами, мета центру – мати всіх вузьких спеціалістів. Таким чином, маючи обладнання для замкненого циклу діагностики за допомогою лабораторних та апаратних досліджень, лікарі центру зможуть поставити пацієнту діагноз та запропонувати амбулаторне лікування. «Не треба бігати по всьому місту зі скеруванням, шукаючи вузького спеціаліста. На здачу аналізів може бути черга, проте тоді, коли немає коронавірусного піку, вона незначна. Терапевт може переглянути аналізи в особистому кабінеті і показати їх профільним фахівцям, якщо потрібно, чи скинути нам на Viber, що теж зручно. Мені знадобилися послуги імунолога, і діагностичний центр єдиний має у Львові такого фахівця, доступного безоплатно за ПМГ», – говорить пацієнтка Уляна. Про плани розвитку Коли Роман Пукаляк приблизно 10 років тому очолив медзаклад, багато людей там працювали не на повну зайнятість, отримуючи низькі зарплати. Тож вони домовилися з колективом, що при вивільненні робочих місць нових працівників набирати не будуть, а намагатимуться перекрити їх тими, хто вже є в штаті. Таким чином до входження в медреформу в діагностичному центрі оптимізували фактично третину колективу. Проте тепер для подальшого розвитку медзакладу персоналу, навпаки, бракує: потрібно збільшувати кількість вузьких спеціалістів, посилювати допоміжний персонал, зокрема економічну і сервісну служби, створити кол-центр. Також центр побачив перспективи в розвитку лабораторії. «Ми не плануємо сильно розширювати спектр аналізів, але хочемо розширити свою географію. За межами великих населених пунктів люди практично не мають доступу до лабораторного сервісу по ПМГ, і ми б хотіли мати пункти заборів майже по всіх ОТГ області, вже про це розмовляємо з владою та первинкою. Ми хочемо, щоб до діагностичного центру було більше “дверей”», – говорить Роман Пукаляк. Крім того, медзаклад створює так званий центр телемедицини, щоб пацієнт з віддалених районів не їхав до Львова для первинної консультації вузького спеціаліста. «Зараз людина, яка живе далеко і потребує послуг, приміром, алерголога, приїжджає на консультацію, де їй лікар каже зробити певні аналізи, – і пацієнт фактично повертається додому ні з чим. Таку консультацію можна б було зробити віддалено в присутності сімейного лікаря. А вже після здачі потрібних аналізів пацієнт вже б приїхав особисто до лікаря», – пояснює директор. З найближчих планів діагностичного центру – купівля нового апарату МРТ, а також зробити виїзні бригади, для чого в бюджет вже заклали закупівлю трьох переносних УЗД-апаратів. Проєкт реалізується за підтримки Проекту USAID Підтримка реформи охорони здоров`я. Джерело: НСЗУ

29 грудня 2021

В Україні зроблено 28,05 млн щеплень проти COVID-19, вакцинацією охоплено 14,6 млн громадян, з яких двома дозами щеплено 13,4 млн осіб. Про це йшлося на селекторній нараді щодо протидії поширенню коронавірусу, яка відбулася під головуванням Президента Володимира Зеленського. Як доповів Главі держави Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, на сьогодні вже понад 5,5 млн вакцинованих українців подали заяву на отримання 1 тис. грн від держави в межах програми «єПідтримка». Загалом 6,6 млн громадян України відкрили спеціальні рахунки в банках. За словами Дениса Шмигаля, через Ощадбанк на спецрахунки українців переказано понад 3,6 млрд грн, з яких громадяни вже витратили понад 365 млн грн. За інформацією уряду, 35% цих коштів українці витратили на книжкову продукцію, 32% – на відвідання кінотеатрів, 11% – на залізничні перевезення і 10% на інші напрямки. Як повідомили представники Міністерства охорони здоров’я, наразі в Україні зафіксовано 116 тис. активних хворих на COVID-19. У медичних закладах зайнято 18 тис. ліжок, що становить 26% усього ліжкового фонду. У Кабміні зазначили, що для забезпечення киснем ліжок для ковідних хворих було додатково закуплено кисневі станції. Підписано контракти на придбання 225 кисневих станцій на загальну суму 648 млн грн.

22 грудня 2021

Державний інвестиційний проєкт "Мале Карпатське коло" стартував у 2019 році. На сьогодні роботи з виготовлення проектно-кошторисних документацій для реалізації об’єктів виконані на 80%.   На цьому сьогодні наголосив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький під час наради, яка відбулась у Івано-Франківську щодо реалізації проекту під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.   Участь у нараді взяли заступник голови Юрій Бучко, директор департаменту дорожнього господарства Орест Шуліковський. “У межах проєкту "Мале Карпатське коло" заплановано будівництво трьох нових  перевалів, які дозволять  повноцінно використати рекреаційний потенціал Славська і Боржави, з’єднають скелі Довбуша з Тустанню і курортами Трускавця та Східниці, і дозволять комфортне та безпечне пересування подорожуючим центральною частиною Українських Карпат. Водночас, діючі автошляхи, в межах проекту заплановано максимально розширити, зробити більш безпечними - зокрема, з допомогою нових безпечних розв’язок, освітлення і відеоспостереженням та створити повноцінні умови для велотуристів. Капітальний ремонт має відбутися і на всіх мостових переходах, які вичерпали свій ресурс у суворих гірських умовах. Ми також розраховуємо на те, що нові проектовані пункти пропуску «Боберка – Смольнік» (кордон Україна – Республіка Польща, північна частина Львівської області) та «Яблунівка – Каминиця» ( кордон Україна – Румунія), від яких беруть початок автошляхи, включені до проекту "Мале Карпатське коло",  дозволять ще більше  розкрити туристичний потенціал Українських Карпат”, - зазначив Максим Козицький. Наразі розпочато реалізацію І чергу проєкту «Мале Карпатське коло». Виготовлено передпроєктну та проєктно-кошторисну документацію на будівництво та капітальний ремонт для 12 об’єктів. Це за такими напрямками автомобільних доріг та штучних споруд на них: -        Напрямок Славське - Верхній Студений (С141516 Славське - Хащованя на ділянці км 0+000 - км 5+100; С141516 Славське – Хащованя на ділянці км 5+550 - км 12+200 (коригування ПКД), Міст С141516 Славське – Хащованя на км 2+062; Міст С141516 Славське – Хащованя на км 2+816; Виготовлення перед проєктної документації з будівництва   Хащовання (Львівська обл.) – Верхній Студений (Закарпатська обл.). -        Напрямок Славське – Сеченів (Міст С141515 Славське - Вигода на км 0+080, Міст С141515 Славське - Вигода на км 2+799). -        Напрямок Тухля - Плав’я (С141507 Хітар - Тухля км 9+100 - км 25+100, Міст С141507 Хітар - Тухля на км 13+258, Міст С141507 Хітар - Тухля на км 13+950, Міст С141507 Хітар - Тухля на км 17+905, Міст С141507 Хітар - Тухля на км 25+095). -        Напрямок Східниця – Дубина (С141525 Корчин – Дубина (розробляється ПКД на капітальний ремонт). -         Напрямок Східниця – Турка (О141902 Турка — Східниця). “Відповідно до розроблених проєктно-кошторисних документацій, вартість робіт по об’єктах становить 2, 03 млрд гривень.  Служба  автодоріг розпочала роботи на 6 об’єктах. Ще 5 об’єктів завершили  ремонтувати.  Перша черга передбачає ремонт та реконструкцію 75 км доріг державного значення та 80 км доріг місцевого. Друга - ремонт та будівництво 143 км доріг”, - додав очільник області.   Водночас він наголосив, що на наступний рік потреба у фінансуванні становить  4, 2 млрд гривень для ремонту автошляхів державного та місцевого значення.  Також зазначив, що ЛОДА  звернулася до Державного агентства автомобільних доріг України з проханням  взяти на баланс автомобільні дороги загального користування місцевого значення, що входять у Мале карпатське коло та проєктно-кошторисні документації на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт цих доріг та штучних споруд на них. “Львівщина готова сприяти та працювати над реалізацією проєкту. Ми переконані, що він справді має реальну потугу дати потужний поштовх розвитку туризму в нашій області, а також вдихнути нове життя таких туристичних центрів, як Славське, Рожанка (Верхня і Нижня), Сколе та Плай, а з боку Закарпаття – Пилипець, Ізки, Синевир та Міжгір’я, та на  Івано-Франківщині – Вигода, Вишків і Буковель», - зазначив  Максим Козицький. У свою чергу Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що проєкт “Мале карпатське коло” має стати ключовим на наступний рік у межах   Президентської програми “Велике будівницво”. Він зазначив, що важливою є спільна робота трьох областей у реалізації дорожньої інфраструктури та акцентував, що центральна влада сприятиме у розвитку цього проекту та залученні коштів.