Зміну системи фінансування медзакладів обговорили з громадськістю

10 лютого 2022

Міністерство охорони здоров’я України затвердило Примірне чотиритижневе сезонне меню на зимовий період. Його рекомендовано використовувати для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6 (7) років у закладах освіти та інших організованих дитячих колективах. Відповідний наказ, а також технологічна документація (технологічні картки) на страви та вироби, що увійшли до затвердженого меню, оприлюднені на сайті міністерства.  Техкартки містять перелік страв, всі необхідні параметри і розрахунки (маса брутто/нетто, енергетична цінність продуктів/страв тощо), вимоги до продуктів. Також у них запропоновані процеси приготування та температурні режими. Меню можна використовувати у повному обсязі або частково, опрацювавши його з огляду на смакові уподобання дітей та технологічні можливості кожного з закладів. ВАЖЛИВО: в разі внесення змін, меню потрібно погодити в територіальному підрозділі Держпродспоживслужби відповідно до вимог Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.  Затверджений перелік страв також може бути використаний як база для чотиритижневого меню в інші пори року, проте з використанням сезонних продуктів. Завантажити техкартки можна за посиланнями нижче: Для першого тижня Для другого тижня Для третього тижня: Для четвертого тижня Над документами працювала робоча група, до складу якої увійшли представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти, Держпродспоживслужби, державної установи «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», Національного університету харчових технологій,  управлінь та департаментів освіти Вінницької, Кам’янської, Броварської, Новоград-Волинської, Житомирської, Чернівецької, Хустської міських рад, Голосіївської районної у м. Києві, Покровської районної ради в м. Кривий Ріг, завідувачки та медичні сестри закладів дошкільної освіти міст Вінниця, Бровари, Житомир, Запоріжжя, Суми, Ковель, Мирноград та селища Бородянка.  Робота здійснюється в межах реформи сис­те­ми шкіль­но­го хар­чу­ван­ня, ініційованої пер­шою ле­ді Ук­ра­їни Оле­ною Зе­ленсь­кою.

9 лютого 2022

Перша леді Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко спростували найпопулярніші міфи навколо нового учнівського меню  Вже місяць, як у країні, після тривалого перехідного періоду, вповні втілюється реформа шкільного харчування. Дітей годують за оновленими нормативами МОЗ відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. І ці зміни викликали жваве обговорення, дискусії та обросли безліччю міфів. Саме тому перша леді Олена Зеленська, яка ініціювала реформу у 2020 році, та шеф-кухар Євген Клопотенко – співавтор меню – провели в соцмережах спеціальну пряму трансляцію. У ній спростували найпопулярніші фейки щодо нових стандартів.   Міф: Цукор, сіль, хліб скасовані?  Як відзначили учасники трансляції, це зовсім не так. Норми солі, цукру та хліба лише зменшено відповідно до стандартів ВООЗ, які діють у закладах освіти в усьому світі. Споживання солі має скоротитися із 7-9 г до 1-1,5 г на один прийом їжі. І не одразу – а протягом усього 2022 року. Але вже зараз звичайна сіль має бути замінена на йодовану. Норму цукру також зменшено: з 15-18 г до 7,5 г на один прийом їжі.  І щодо хліба – це теж міф, що його тепер не дають дітям. Дають, але вдвічі менше. Було два шматочки – 80 грамів, став один – 30-50 грамів. Був білий – став цільнозерновий. «Вже зараз 13% наших школярів – із зайвою вагою! Нам скаржаться, що менше солодкого й менше хліба – менше смачно. Але я скажу: це питання харчових звичок. Їх можна й потрібно змінити, якщо ми не хочемо, щоб ці діти дорослішали з діабетом та гіпертонією. І нам тут дуже потрібна підтримка батьків – зменшите кількість солодкого й борошняного вдома, додайте овочів та фруктів – допоможіть нам оздоровити вашу дитину», – прокоментувала Олена Зеленська.   Міф: У школах немає обладнання для приготування нових страв, а кухарі не вміють готувати, «як у ресторанах» «По-перше, здорове харчування залежить здебільшого не від обладнання, а від дотримання нормативів та відповідальності, – зазначила перша леді. – Адже технологічні процеси приготування страв (варіння, тушкування, запікання) не змінилися. Хіба що смаженого тепер не буде. По-друге, на модернізацію харчоблоків держава активно виділяє кошти, цього року найбільше – 1,5 мільярда гривень. Тож чого не вистачає – те з’явиться». «Коли кажуть, що кухарі не вміють, як у ресторані, то я кажу: не применшуйте навичок ваших кухарів! Людина або вміє готувати, або ні! Вони професіонали, вони опанують нові стандарти – протягом цього року ми запланували для них допоміжне навчання», – прокоментував Євген Клопотенко.   Міф: Меню Клопотенка» – обов’язкове для всіх Учасники трансляції назвали цей міф одним із найбільших – бо обов’язкового «меню Клопотенко» не існує. Існують техкарти (інструкція з приготування) на 160 страв, згідно з новими стандартами. Їх розробила велика команда за його участі. «Але це меню рекомендоване! Кожен заклад чи громада можуть створити своє меню самостійно. Головне – щоб у ньому були дотримані нові нормативи здорового харчування. Ті, про які ми говорили: пропорції солі, цукру, збільшення кількості овочів та фруктів тощо», – зазначив Євген Клопотенко Такий самий міф те, що «меню Клопотенка» обов’язкове для дитсадочків. Насправді для них є меню, розроблене МОЗ. І воно також не обов’язкове для використання, а рекомендоване. Закладам і громадам пропонують підготувати своє, як це зробили в багатьох областях.   Міф: Спеції – небезпечні? У техкартах нових страв справді додані спеції. Ось їх перелік: • насіння гарбуза; насіння соняшнику; насіння кунжуту; карі; кмин; зіра; куркума; імбир сушений; корінь хрону; гірчиця; перець чорний мелений; паприка мелена; орегано сухий; мускатний горіх мелений; часник сухий; гвоздика; коріандр мелений; лавровий лист; перець духмяний; кориця мелена. Але те, що вони небезпечні, – теж міф. «Шановні батьки, знову посилатимуся на ВООЗ. Знання не стоять на місці, і зараз уже відомо, які спеції цілком безпечні. Саме їх і додали до шкільних страв – щоб компенсувати сіль та цукор», – розповіла Олена Зеленська.   Міф: Готувати за новим меню дорого, і хороших продуктів для нього не закуповують «Я як кухар, який щодня займається закупівлями, авторитетно кажу: нові норми харчування не змінюють вартості меню принципово! Ну, лише настільки, наскільки взагалі змінюються ціни рік від року, – розповів під час трансляції Євген Клопотенко. – Але подивіться, чого, згідно з реформою, ми тепер менше купуємо: кондитерки, ковбас, сосисок, цукру. Можемо на ці гроші купувати більше овочів та фруктів, м’яса». Водночас Олена Зеленська відзначила: те, що хороші страви можна готувати лише з хороших продуктів, – це якраз не міф, слушна думка. І, на жаль, справді трапляються випадки, коли через неякісні закупівлі в закладах освіти з’являються неякісні продукти. «Та не треба вигадувати велосипед – заходьте на освітню платформу «Знаїмо» – це сайт, де ми збираємо всю інформацію про реформу та здорове харчування, – і завантажуйте зразки коректних, правильних закупівельних документів, які підготувало Мінекономіки. І тоді проблем із закупівлями не буде!» – порадила вона.   Міф: У часи пандемії батьки не можуть контролювати, що діти їдять у школах і садочках Цьому міфу учасники трансляції протиставили Закон України «Про повну загальну середню освіту». Він передбачає право на батьківське самоврядування. Тобто й під час карантину, і за будь-яких інших обставин батьки можуть контролювати шкільні процеси. Можуть делегувати своїх представників, влаштувати дегустацію, зустрітись із кухарями – звісно, з дотриманням норм безпеки. Олена Зеленська та Євген Клопотенко закликали батьків та освітян, які бачать порушення, скаржитися у чатбот Держпродспоживслужби. «Ваша думка для нас важлива! Всі ви – амбасадори реформи! Бо змінити харчові звички із нездорових на здорові одній лише школі не під силу. Тож давайте спробуємо зробити це на рівні сім’ї. Якщо ми всі будемо розуміти, що це – заради здоров’я дітей – у нас все вийде», – резюмувала перша леді.

15 грудня 2021

На черговому засіданні Громадської ради при Львівській ОДА члени ради визначили основні напрями співпраці з Молодіжною радою Львівщини.  Як зазначив голова Громадської ради Андрій Болюбаш, Громадська рада повністю сприятиме Молодіжній раді у реалізації важливих проєктів в усіх галузях роботи постійних комісій Громадської ради. Зокрема, вже найближчим часом проведуть спільне засідання Громадської та Молодіжної рад при ЛОДА. Зазначимо, що Молодіжну раду при ЛОДА створили у жовтні. Як розповів голова Молодіжної ради Богдан Талатура, основними напрямками діяльності новоствореної Молодіжної ради в цей час будуть доопрацювання механізму стажування молоді у Львівській ОДА, створення можливості стажування у Львівській облраді, а також залучення молоді до обговорень рішень, які приймаються на рівні області у сфері молодіжної політики.  Слід додати, що сьогоднішнє засідання Громадської ради було крайнім у цьому році. У зв’язку з цим, за сумлінну працю, високий професіоналізм та активну громадську діяльність голова Львівської ОДА Максим Козицький вручив подяки членам Громадської ради, зокрема:  Писарчук Наталії (голові постійної комісії з питань економічної політики); Секелику Ігорю (голові постійної комісії з питань фінансів та внутрішньої політики); Дацьку Роману; Тращенку Олександру; Породку Ярославу. «Члени Громадської ради  допомагають налагоджувати взаємодію між громадянським суспільством та владою, і добре розуміють потреби нашого регіону. Я щиро переконаний, що надалі подолання викликів, які перед нами стоятимуть, будуть побудовані на ефективній комунікації та реалізації всіх запланованих ідей. Важливо аби на засадах партнерства ми будували взаємодію та злагоджену роботу», - зазначив Максим Козицький. У свою чергу, за ефективну та якісну співпрацю, сприяння у формуванні та діяльності Громадської ради при Львівській ОДА голова Ради Андрій Болюбаш вручив подяку Максиму Козицькому, першому заступнику голови ЛОДА Андрію Годику та директору департаменту комункацій та внутрішньої політики Дмитру Посипанку. Також члени Громадської ради обговорили звіти постійних комісій Ради про роботу упродовж 2021 року та проблемні питання у галузях охорони здоров’я та архітектури області.

23 вересня 2021

Сьогодні, 23 вересня, відбулось засідання Громадської ради при Львівській облдержадміністрації.  В межах засідання голова Громадської ради Андрій Болюбаш вручив посвідчення експертам, які офіційно будуть залучені до роботи профільних комісій. Ними стали 34 особи.  Також, члени Громадської ради затвердили План роботи на 2021 рік. З ним можна ознайомитись за посиланням.  Зокрема, під час засідання представники ради обговорили питання, які стосуються медичної галузі, газопостачання, спортивної інфраструктури, земельних питань тощо.  На підставі розглянутих питань, члени Громадської ради скерували відповідні звернення. Нагадаємо, що цього року, у травні, розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації  затверджено новий склад Громадської ради у кількості 35 осіб.

16 липня 2021

Сьогодні, 16 липня, відбулось засідання Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації. Так в межах засідання затвердили склад експертів Громадської ради та голів профільних комісій. Члени ради розглянули низку актуальних звернень, які стосуються зокрема медичної галузі, архітектурної спадщини, спортивної інфраструктури тощо. Також серед розглянутих питань – механізми взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства. Тут виокремили проведення консультацій з громадськістю та громадську експертизу. Серед форм консультацій – публічне громадське обговорення, електронні консультації з громадськістю та вивчення громадської думки. Своєю чергою громадська експертиза – це інструмент, який надає право інстититутам громадянського суспільства: проводити експертизу та давати оцінку діяльності органів виконавчої влади, оцінювати ефективність прийняття і виконання такими органами рішень, готувати пропозиції щодо розв’язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади в роботі. Проводити громадську експертизу можуть інститути громадянського суспільства або Громадська рада. Нагадаємо, що перше засідання нової Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації відбулось 11 червня. Тоді головою став Андрій Болюбаш (ГО «Розвиток Громади»). Першим заступником обрали Василя Ільківа (Організація роботодавців «Об’єднання роботодавців «Добробут»»), заступниками - Лідію Бойчишин (Наукове товариство імені Шевченка), Михайла Яворського (ГО «Офіс ідей») та Андрія Іонова (Львівська обласна громадська організація («Вектор»).

16 липня 2021

Питання реформування старшої школи – один з найважливіших векторів діяльності департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Формування ефективної мережі професійних та академічних ліцеїв дозволить підвищити якісь освіти та дати можливість усім дітям обирати той профіль, до якого є здібності. Цього тижня ситуацію із створенням профільної школи обговорили під час засідання Експертної ради при департаменті освіти. «Ми стоїмо на роздоріжжі різних варіантів формування профільної школи, і від наших сьогоднішніх рішень залежить якою буде освіта через 10 – 15 років. Мусимо спільно напрацювати адекватне бачення цього процесу в межах Львівщини. Маючи такий план, будемо пропонувати нашу область на експеримент. Львівська область може утримувати лідерські позиції у продукуванні ідей, які розвивають систему освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. За його словами, створення мережі ліцеїв можна впровадити у два етапи: спершу перетворити на ліцеї санаторні школи, після чого запустити цей процес у громадах. Схожу схему створення профільних ліцеїв висловив директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей. «Існує дві лінії руху. Перша пов'язана з територіальними громадами. Можна  розпочати створення ліцеїв у тих громадах, де є понад 50 тисяч жителів. Друга лінія пов'язана з обласними закладами. Пробувати на базі санаторних шкіл робити ліцеї і показати, що це дієво. Так чи інакше в цьому процесі важливо залучати найкращих педагогів, а також постійно комунікувати із громадами та усувати брак інформації», - акцентував Павло Хобзей. Під час засідання Експертної ради команда народної депутатки Наталії Піпи презентувала своє бачення профільної освіти, в межах якого сформовано план впровадження профільної освіти, що базується на використанні технології та врахуванні потенціалу закладів. Реформа старшої школи стартує у 2027 році, а з 2024-го почнеться пілотний проєкт в завчасно визначених школах. «Вже зараз ми розуміємо, що є школи, які не погодяться на пониження ступеня, вони будуть всіма засобами втримувати старші класи. Так само є заклади в громадах, які можуть конкурувати і уже готові реформуватись. Складно зорієнтуватись, бо нема чітких критеріїв та законодавчої бази. Вища освіта теж зацікавлена у роботі зі старшокласниками, адже це їхні потенційні студенти. Водночас, якщо йдеться про заклади професійно-технічної освіти, то нема розуміння, чи професійний ліцей існуватиме як альтернатива чи заміна сучасним училищам», - поділилась думками директор Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргарита Носкова. Вектор зі створення професійних та академічних ліцеїв так чи інакше доведеться скерувати на вищі навчальні заклади, аби ті також брали участь у створенні ліцеїв. «ВИШі  за територіальним чи якимось іншим принципом мусять долучитись до менторства над такими ліцеями. Університет Франка та Львівська політехніка уже готові взяти шефство над деякими із них. Їм потрібен зв'язок із вузами. Академічні ліцеї, які будуть створювати громади, будуть відрізнятися від наукових. Академічний повинен мати всі профілі для того, щоб діти, які не визначилися з профілем могли обрати собі якісь із цих напрямів. А на базі профтех училищ можна робити професійні ліцеї. Однак потрібен стандарт профільної освіти, якого поки що нема», - зазначив член Експертної ради Роман Пастушенко. Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки, днями Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв. Зокрема, виключено норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв міськими радами в містах з населенням менше 50 тисяч осіб. Ухвалений закон народна депутатка Наталія Піпа  в одній із своїх соцмереж назвала неякісним компромісом. Відтак, департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно із експертами та народними обранцями до кінця літа має напрацювати чітке бачення створення мережі ліцеїв в області. «Мережа ліцеїв повинна мати логіку. Якщо у нас є сильний фізико-математичний ліцей, який показує хороші результати, то нема сенсу створювати ще один такий. Варто зосередитись на інших профілях: STEM, хіміко-біологічний чи інформаційних технологій. Також треба пам'ятати, що діти тих громад, які не мають старшої школи,  повинні мати доступ до якісної освіти», - резюмував Олег Паска. Консолідоване бачення розвитку освіти Львівщини мають намір презентувати на осінньому форумі за участі представників громад, вищих закладів освіти,  ЗПТО тощо. Напрацьований проект пропонуватимуть Міністерству освіти як пілотний. Якщо Львівщину допустять до експерименту, його зможуть почати уже наступного року.

17 Червня 2021

Сьогодні під час чергового засідання члени Громадської ради при Львівській облдержадміністрації затвердили склад колегії та перелік постійних комісій ради. Також розглянули ряд інших важливих питань. Зокрема, до складу колегії увійшли голова ради, його заступники, секретар та голови її постійних комісій – загалом 18 осіб. Затвердили перелік 12-ти постійних комісій Громадської ради при Львівській ОДА з питань: 1. Екології, природних ресурсів та агропромислового розвитку. 2. Освіти і науки, культури, національностей та релігій. 3. Архітектури, розвитку містобудування та капітального будівництва. 4. Діяльності правоохоронних органів та антикорупційної діяльності. 5. Молоді, дітей, спорту та туризму. 6. Економічної політики. 7. Охорони здоров’я. 8. Дорожнього господарства, транспорту та зв’язку. 9. Соціального захисту та цивільного захисту. 10. Розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства 11. Фінансів та внутрішньої політики. 12. Паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження. Також члени Громадської ради прийняли рішення направити звернення до новостворених райдержадміністрацій області щодо активізації процесу утворення при них громадських рад.  «Дякую членам Громадської ради, які зібралися у такому чисельному складі та за майже одноголосні прийняття рішень. Завдяки злагодженій роботі зможемо забезпечити ефективну діяльність новоствореної Громадської ради», - зазначив голова Громадської ради Андрій Болюбаш.

11 Червня 2021

Сьогодні, 11 червня, провели перше засідання Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації. «Громадська рада – це один з інструментів співпраці з громадськістю, що дозволяє враховувати думку та інтереси громадян в процесі формування регіональної політики. Ми маємо спільне й основне завдання – допомагати людям, які тут мешкають, а також більш комплексно сприяти розвитку області у всіх  галузях. Ми готові спільно з Громадською радою вирішувати ці питання та напрацьовувати стратегічні речі. Маємо бути небайдужими та дієвими у  налагодженні конструктивної та ґрунтовної співпраці органів влади з інститутами громадянського суспільства»,-  зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Очільник області привітав новий склад Громадської ради. «Вітаю новообраний склад Громадської ради при Львівській облдержадміністрації. Дякую за те, що займаєте активну позицію. Твердо переконаний, що розвиток громадянського суспільства буде для кожного з нас серед пріоритетів під час спільної діяльності»,-  зазначив Максим Козицький. Так, під час засідання обрали голову Громадської ради. Ним став Андрій Болюбаш (ГО «Розвиток Громади»). Першим заступником обрали Василя Ільківа (Організація роботодавців «Об’єднання роботодавців «Добробут»»), заступниками - Лідію Бойчишин (Наукове товариство імені Шевченка), Михайла Яворського (ГО «Офіс ідей») та Андрія Іонова (Львівська обласна громадська організація («Вектор»). Секретарем стала Любов Ісарик (громадська організація «Центр «Історичні діалоги»»). Наступне засідання Громадської ради відбудеться 17 червня. На ньому планують розглянути Положення  про Громадську раду та затвердити комісії. Довідково: Відповідно до Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 10 листопада 2010 року «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (зі змінами) та за результатами проведення рейтингового електронного голосування, яке відбувалось з 12 по 15 травня, визначили новий склад Громадської ради. Відтак, розпорядженням голови облдержадміністрації від 25 травня 2021 №410/0/5-21 «Про затвердження складу Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації» затвердили новий склад Громадської ради адміністрації у кількості 35 осіб. Відповідно до пункту 19 Типового положення голова громадської ради обирається з-поміж членів ради на її першому засідання.

9 Червня 2021

Сьогодні, 9 червня, представники департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації взяли участь в онлайн конференції, організованій  Громадською спілкою «Всеукраїнська Аграрна Рада та  проєктом USAID «Агро».  Говорили про підтримку реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України. До заходу долучились майже 100 осіб, серед яких представники Держгеокадастру, Нотаріальної палати, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, професійної спільноти землевпорядників та  аграрні формування Львівщини. Основною метою заходу є сприяння переорієнтації діяльності і функцій Держгеокадастру на сервісорієнтовану організацію та публічне управління, надання роз’яснень земельного законодавства та практичне вирішення проблемних питань у сфері земельних відносин, подолання корупції у земельній сфері, запобігання рейдерству, підтримка земельної реформи та інформування сільських громад про переваги, які надаються новими земельними законами тощо. В ході конференції спікери, а саме: Віктор Кобилянський (куратор від USAID АГРО) та Вікторія Кіпріянова (експерт Громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада») розкрили наступні теми: - аудит земельних ділянок як об’єктів права; - аудит договорів; - запобіжники проти негативних наслідків; - нові функції та повноваження Держгеокадастру та його територіальних управлінь; - моніторинг ринку земель. «Вважаю такі заходи вкрай важливими на сьогоднішній день, оскільки з 1 липня відкривається обіг земель сільськогосподарського призначення. З 27 травня власником державної землі за межами населеного пункту стала громада, крім земель, які перебувають на праві постійного користування в державних підприємств, оборони, природозаповідного фонду. Цей значний земельний ресурс потребує особливої уваги, адже, при правильному розпорядженні - може значно покращити наповнення місцевого бюджету», - зазначила заступник директора департаменту Людмила Гончаренко. Закони, з якими варто ознайомитися: - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

18 травня 2021

На засіданні ініціативної групи з підготовки формування нового складу Громадської ради 17 травня підбили підсумки голосування за кандидатів до Громадської ради. Голосування відбувалося з 12 по 15 травня 2021 року на платформі «Election runner». Представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики облдержадміністрації зазначили, що участь у голосуванні взяли 127 осіб зі 133 кандидатів. Зокрема, програмою «Election runner» були проаналізовані та визначені 9 бюлетенів, які пов‘язані між собою «відбитком пальця на пристрої». Відтак, на засіданні ініціативної групи було прийняте рішення про відхилення 9 бюлетенів та оновлено результати голосування, з якими можна ознайомитись за посиланням. 

15 травня 2021

З 12 по 15 травня відбувалось рейтингове електронне голосування за кандидатів до складу Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації. «Серед 133 кандидатів було обрано 35 представників інститутів громадянського суспільства, які увійдуть до нового складу Громадської ради при ЛОДА. На підставі результатів рейтингового електронного голосування буде затверджено склад розпорядженням голови Львівської ОДА. Вже на першому засіданні Громадської ради оберуть голову та його заступників», - повідомив директор департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА Дмитро Посипанко. Голосування відбувалось на платформі «Election runner». Нагадуємо, Громадська рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної, регіональної політики. З результатами рейтингового електронного голосування можна ознайомитись за посиланням. 

11 травня 2021

Сьогодні, 11 травня, голова Громадської ради при Львівській облдержадміністрації прозвітував про проведену роботу на посаді. З травня 2019 до травня цього року обов’язки голови виконував Андрій Болюбаш. Подякував за працю Громадській раді попередньої каденції та зокрема його голові перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, який наголосив на важливості синергії дій громадськості та влади. «Дякую членам Громадської ради при ЛОДА, зокрема голові Андрію Болюбашу, за реалізовані проєкти та роботу у сфері розвитку взаємодії влади та громадськості. Неодноразово ви демонстрували чітку позицію, що давала змогу розуміти актуальні проблеми суспільства області та шукати шляхи їх вирішення. Дякую за співпрацю та активну громадянську позицію. Бажаю надалі не втрачати натхнення і працювати задля розвитку області, бо як показує досвід без розвиненого громадянського суспільства складно говорити про успішну державу. Лише спільно ми можемо працювати задля розвитку Львівщини», - зазначив перший заступник. Відтак, Андрій Болюбаш окреслив завдання, які ставила перед собою Громадська рада при ЛОДА. Це можливість участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, захист інтересів громадян при прийнятті владних рішень, безпосередня комунікація між суспільством і владою, розв’язання проблем населення у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування. За цей час до складу Громадської ради входили 279 осіб, членами правління були 41 особа. Серед ініціатив Громадської ради: публічне обговорення у 2019 році кандидатів на посаду заступників очільника Львівщини за участі членів громадської ради, проведення у цьому ж році Форуму Громадських рад області, який об’єднав представників громадських рад з різних районів області та налагодження тісної співпраці між ними. Голова  комісії  з  питань сімейної  політики  та  захисту  прав  дітей громадської  ради  при  ЛОДА Галина Царьова  стала головним організатором першого  міжвідомчого  Форуму  ділового спілкування  та  партнерства  «Together for  child».  В межах заходу обговорили комплексні  моделі  виховання  дітей  у чотирьох  панелях:  освітній,  корекційно-реабілітаційній,  медичній  та  юридично-соціальній. Також це активна громадська, освітня та культурна діяльність, волонтерська допомога у боротьбі проти COVID-19.  Переглянути трансляцію звіту можна за посиланням.