Водогін "Гірне-Дрогобич" перенесуть за межі небезпечної зони

18 лютого 2022

Сьогодні у Стебницькій міській лікарні, де лікують хворих на Covid-19, відкрили оновлене інфекційне відділення, яке капітально відремонтували. Тут обладнали окремі боксові палати із санвузлом та роздатковим вікном. Усі палати, які розташовані на першому поверсі, мають окремий вхід на вулицю. До кожного ліжка підвели централізований кисень. Загалом в інфекційному відділенні розгорнули 42 ліжка. Участь у відкритті інфекційного відділення після капітального ремонту взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Такі проєкти – це можливість об’єднатися заради корисної суспільної мети – надання мешканцям якісної медичної допомоги та забезпеченням медичним працівникам можливості працювати в хороших умовах і рятувати життя. Залучення коштів з різних бюджетів для втілення цього проєкту є ознакою єдності влади різного рівня. Величезна подяка міському голові Дрогобича за активну працю! Дякую всім за те, що робимо спільні добрі справи для людей і їхнього здоров’я», - зазначив Максим Козицький. Вартість ремонту склала майже 29,4 млн грн, з яких 11,6 млн грн – кошти місцевого бюджету, 10,8 млн грн – кошти від Національної служби здоров’я, 4,5 млн грн – з державного бюджету, 2,5 млн грн - спонсорська допомога від ДП «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ». Ремонт також включав встановлення обладнання для безперебійного постачання кисню (киснегенеруюча станція та кріогенна ємкість), капітальний ремонт системи безперебійного енергопостачання та закупівлю дизель-генератора, заміну вікон на енергозберігаючі, заміну електропроводки, встановлення сучасних електричних щитків, сантехнічної системи, придбання ліфта тощо. «Розвиток медицини на Дрогобиччині вкрай важливий, бо тут є всі для цього умови та  матеріально технічна база, і, найголовніше – розуміння влади в галузі розвитку медичної галузі», - зазначив директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. Комунальний некомерційний заклад «Стебницька міська лікарня» Дрогобицької міської ради є другою за величиною і потужністю ліжкового фонду (110 ліжок) установою Дрогобицького регіону, у якій надають амбулаторну та стаціонарну медичну допомогу. У зв’язку з епідемію ковіду всі ліжкомісця лікарні можуть бути використані для ковідних хворих. У пік захворюваності лікарня  прийняти до 150 осіб. Лікарня обслуговує як жителів м. Стебника (близько 20 тис. осіб), так і населення Дрогобицького району (близько 200 тис. осіб) та включає кілька відділень: оториноларингологічне, психоневрологічне, інфекційне та пульмонологічне відділення, а також  хірургічне відділення, відділення інтенсивної терапії, відділення ЗПСМ, загально-поліклінічне. Нагадаємо, сьогодні Червоноградська міська лікарня отримала ангіограф, який дозволить надавати невідкладну медичну допомогу пацієнтам з інфарктом. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі голови ЛОДА Максима Козицького.

29 листопада 2021

Сьогодні заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко зустрівся з представниками Німецької експертної місії ТАІЕХ, яка є інструментом технічної допомоги та обміну інформацією Європейської комісії. Зустріч відбулася з метою отримання досвіду з розробки системи моніторингу наповнення хвостосховища Приватного акціонерного товариства “Стебницьке гірничо-хімічне підприємство “Полімінерал”. Провідні науковці експертної місії ТАІЕХ також планують провести сейсмічне дослідження чинної інфраструктури та навколишнього середовища Фінансувати дослідження попередньо готова Європейська комісія. В межах зустрічі Юрій Бучко наголосив, що з боку ЛОДА  буде співпраця з іноземними фахівцями і представники профільного департаменту  усю необхідну інформацію. Також він повідомив, що скерували звернення до Кабінету Міністрів України щодо необхідності погодження дозованого тимчасового скидання надлишків зворотних вод (розсолів) із хвостосховища Стебницького родовища калійних солей ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» відповідно до розробленого індивідуального регламенту. Окрім того, на ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» покладається обов’язок - розробити проєкт по знешкодженню, утилізації або рекультивації земель, зайнятих під хвостосховищем Стебницького родовища калійних солей, та забезпечити його реалізацію. Водночас надалі є необхідність осушення однієї водойми, розробка проєкту рекультивації та подальше його втілення.

25 жовтня 2021

На сьогодні рівень розсолів в секції №2 хвостосховища Стебницького гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» досягає гранично допустимого. Про це йшлося під час засідання чергової обласної комісії ТЕБ і НС під головуванням заступника голови Львівської ОДА Юрія Бучка. У межах комісії, з метою запобігання виникненню аварійної та надзвичайної ситуації, департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації доручили підготувати та скерувати звернення до Кабінету Міністрів України щодо необхідності погодження дозованого тимчасового скидання надлишків зворотних вод (розсолів) із хвостосховища Стебницького родовища калійних солей ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» відповідно до розробленого індивідуального регламенту. Окрім того, підприємство повинне забезпечити постійний моніторинг рівнів солей у хвостосховищі та оперативно інформувати всі причетні аварійно-рятувальні служби та органи управління цивільним захистом про можливість виникнення (виникнення) прориву дамби хвостосховища. «Також на ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» покладається обов’язок - розробити проєкт по знешкодженню, утилізації або рекультивації земель, зайнятих під хвостосховищем Стебницького родовища калійних солей, та забезпечити його реалізацію», - зазначив Юрій Бучко. Окрім того, директор Департаменту екології та природних ресурсів Руслан Гречаник наголосив, що у регламенті прописано окремим пунктом – необхідність осушення однієї водойми, розробка проєкту рекультивації та подальше його втілення.

22 жовтня 2021

У Стебницькій міській лікарні перебувають на лікуванні 149 пацієнтів з ковідом (15 в реанімації, 1 - на ШВЛ). Динаміка поширення коронавірусної інфекції за два місяці є вкрай негативною, пацієнти поступають у дуже важкому стані, швидко середній стан пацієнтів змінюється на важкий (від кількох годин до однієї-двох діб). Про це розповіла директорка лікарні Наталія Стецик.  «За вересень в лікарні пролікувалося 259 пацієнтів, 141-го виписали, 19 померло. За цей період жовтня пролікувалися 293 пацієнти, з яких 193-х виписали, 49 померло. Тобто, ми можемо спостерігати негативну тенденцію і зростання смертності. З 10 вересня по 21 жовтня на лікуванні перебували 6 вакцинованих пацієнтів, захворювання у них проходило легко. Не було пневмоній, були бронхіти, гарячка один-два дні та низький рівень сатурації», - зазначила Наталія Стецик. «Щодо постковідного синдрому під час цієї хвилі захворюваності, то такі пацієнти тривалий час ще є кисневозалежними. Тобто, при нормалізації всіх клінічних і лабораторних показників, вони ще близько 1-1,5 місяця потребують кисневої терапії кисневими концентраторами. Довго спостерігається загальна слабкість, мінімальні фізичні навантаження призводять до швидкої втоми, погіршується сон і апетит, довго відновлюються смак і нюх. Багато пацієнтів мають депресивні розлади», - додала Наталія Стецик. Зазначимо, у Стебницькій міській лікарні розгорнуто 150 ліжок для хворих на ковід.

1 березня 2021

У Львівській ОДА провели засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Центральним питанням стало запобігання виникненню надзвичайної ситуації через критичні рівні наповнення хвостосховища Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал». Відтак, за підсумками засідання комісії ТзОВ «Зорема Вест», ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство  «Полімінерал» доручили забезпечити постійний моніторинг рівнів солей у хвостосховищі та стану дамби, а також оперативно інформувати усі причетні аварійно-рятувальні служби та органи цивільного захисту про можливість виникнення прориву дамби хвостосховища. Окрім цього -  розробити індивідуальний регламент дозованого скиду розсолів із хвостосховища Стебницького родовища калійних солей в річку Солониця. Цей індивідуальний регламент з рекомендаціями усіх дотичних структур розглянуть на наступному засіданні комісії ТЕБ і НС. Також басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, Державна екологічна інспекція, Головне управління Держпродспоживслужби, Львівський обласний лабораторний центр мають провести відбір проб води з хвостосховища та річки Солониця та вимірювання фізико-хімічних показників. Окрім цього, басейнове управління та департамент екології звернеться до Держводагентства щодо встановлення пункту моніторингу на р. Солониця для спостережень за впливом хвостосховища Стебницького родовища калійних солей на якість поверхневих вод.

5 листопада 2020

Два місяці тому розпочали перенесення магістрального водогону Гірне-Дрогобич на іншу ділянку. Станом на сьогодні підрядники виконали більшу частину робіт. Хід робіт на об’єкті перевірив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Восени 2017 року в Дрогобицькому районі утворилось провалля земної поверхні, внаслідок неналежного виконання умов консервації рудника власником “Стебницького гірничо-хімічне підприємства “Полімінерал”. У 2018 році Львівська ОДА звернулась до Кабміну щодо виділення коштів для перенесення водогону. “Перенесення водогону проводять, щоб запобігти його пошкодженню через збільшення сейсмічної активності у районі техногенної катастрофи регіонального масштабу у Дрогобицькому районі.  Водогін постачає воду для близько 60 тис осіб, які проживають у Дрогобичі та прилеглих селах.  Розпочали роботи тут у 2018 році, однак через потребу корегування проектно-кошторисної документації їх призупинили. Ми відкорегували проект, відбулась експертиза і перенесення водогону відновили. Для цього Львівщині з  резервного фонду державного бюджету виділили 26 млн 666 тис гривень”, - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. На об’єкті працює 11 одиниць техніки та близько 20 осіб. Магістральний водогін протяжністю 800 м. Зараз тут виконані роботи з прокладання понад 400 м. “Об’єкт є доволі складним, було декілька факторів, які сповільнювали роботи. Зокрема, тут проходять електричні опори, які необхідно було перенести. Цього тижня  ми це зробили і зараз це пришвидшить процес прокладання водогону”, - розповів виконроб фірми “Енергоресурс – монтаж” Юрій Легензевич. Зазначимо, водогін Гірне-Дрогобич планують ввести в експлуатацію до кінця року. Зокрема, Юрій Бучко доручив підрядникам збільшити кількість техніки та пришвидшити роботи, щоб вчасно їх завершити. Окрім перенесення водогону,  триває  будівництво об’їзної Трускавця. Для цього з держбюджету скерували 120 млн грн. “Нова ділянка  дороги протяжністю 4 кілометри дозволить здійснювати рух транзитного транспорту в обхід Трускавця. Це в свою чергу вбереже міські дороги від руйнування. Окрім того, новий обхід оминатиме карстові провалля, обвал яких призвів до руйнування автошляху. Тобто водії зможуть безперешкодно та безпечно пересуватись новою дорогою із двома однорівневими розв’язками”, - додав Юрій Бучко. Будівництво виконує підрядна організація ТОВ «Автомагістраль-Південь». Роботи на дорозі заплановано завершити до кінця 2021 року. Оксана Буй

27 серпня 2020

Сьогодні розпочали будівництво магістрального водогону Гірне-Дрогобич. Водогін перенесуть за межі небезпечної ділянки гірничого відводу Стебницького “Полімінералу”. Водогін постачає воду для близько 60 тис осіб, з них 80 % - жителі м. Дрогобич, сіл Модричі, Раневичі, Почаєвичі, Михайлевичі. Перенесення водогону проводять, щоб запобігти його пошкодженню через збільшення сейсмічної активності у районі техногенної катастрофи регіонального масштабу у Дрогобицькому районі.  "Про потребу перенесення 800-метрового магістрального водогону Гірне-Дрогобич заговорили ще 2017 року, коли поблизу Дрогобича та Трускавця стався землетрус. Тоді у зоні недіючих розробок «Полімінералу» над  карстовою пустотою обвалилося склепіння. А цієї весни земля на цій ділянці знову провалилася. Ситуація небезпечна. Якщо стануться нові провалля, Дрогобич і сусідні села залишаться без води.  Ми клопотали, щоби кошти виділили з резервного фонду держбюджету. Нам скерують майже 27  млн гривень – всю необхідну суму. Гроші вже почали надходити. Сьогодні  роботи відновили. До кінця року плануємо ввести водогін в експлуатацію", - наголосив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Як відомо, восени 2017 року в Дрогобицькому районі утворилось провалля земної поверхні, внаслідок неналежного виконання умов консервації рудника власником “Стебницького гірничо-хімічне підприємства “Полімінерал”. У 2018 році Львівська ОДА звернулась до Кабміну щодо виділення коштів для перенесення водогону. Відтак, Уряд виділив відповідні кошти з державного резервного фонду для проведення робіт. Облержадміністрація уклала угоду з підрядною організацією ТзОВ "Будівельне управління механізації”, яка виконала роботи на загальну суму понад 6 млн грн. У зв’язку з необхідністю корегування проектно-кошторисної документації в частині зміни прокладання траси водопроводу, перенесення ліній електропередач та призупинення фінансування роботи відтермінували. У 2019 році внесли зміни до проектно-кошторисної документації, відтак, загальна кошторисна вартість об’єкту склала 33 млн 129 тис гривень. З урахуванням виконаних робіт на об’єкті, вартість робіт, що підлягають виконанню для завершення будівництва, становить 26 млн 851 тис грн. За клопотанням облдержадміністрації цьогоріч з резервного фонду державного бюджету виділили 26 млн 666 тис гривень для перенесення магістрального водогону Гірне-Дрогобич на іншу ділянку. На сьогодні виконані роботи з прокладання 216 м діаметром 600 мм. На об’єкті працюють 7 одиниць техніки та 12 робітників Довжина магістрального водогону по осі траси (паралельна прокладка) – 778 м, в тому числі водогін діаметром 600 мм – 767 м, водогін діаметром 800 мм – 778 м. Зазначимо, водогін Гірне-Дрогобич планують ввести в експлуатацію до кінця року. Окрім того,Максим Козицький оглянув хід робіт з будівництва обходу Трускавця.

2 Червня 2020

Станом на сьогодні розроблено проектну документацію щодо будівництва обходу аварійної ділянки автомобільної дороги Т 14 -02 Східниця – Пісочна. Окрім того, триває підготовка документації для оголошення тендеру з перенесення магістрального водогону Гірне – Дрогобич.  Про це повідомив сьогодні під час сесії Львівської облради перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. “З початку 2020 року спостерігається певний процес і прогрес вирішення ситуації з проваллям біля Стебника. За зверненням ОДА розпорядженням Кабінету Міністрів від 24 квітня 2020 року області виділили кошти у сумі 26, 7 млн грн для здійснення заходів з перенесення магістрального водогону Гірне –Дрогобич. Крім того, Львівська ОДА підготувала пакети документів та подала до профільних міністерств з метою виділення коштів та будівництва дорожнього обходу аварійної ділянки протяжністю 3, 84 км вартістю близько 250 млн гривень. З метою підготовки до початку вказаних  робіт  по аварійній ділянці дороги були виділені кошти у сумі 100 тис гривень і Служба автомобільних доріг розпочинає підготовчі процеси”, - наголосив Андрій Годик. Окрім того, директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслан Гречаник зазначив, що ПрАТ «Львівобленерго» завершено роботи з виведення за межі карстових провалів повітряної ЛЕП напругою 35 кВ «Трускавець 91 – Трускавець 7» довжиною 4,5 км. “Також західною ДП НЕК «Укренерго» розроблено проєкт «Реконструкція ПЛ-220 кВ Стрий - Борислав на ділянці обходу карстових явищ на території Львівської області» довжиною 18 км. ПрАТ «Львівобленерго» розроблено проєкт «Реконструкція ПЛ-110кВ Дрогобич-20-Стебник із винесенням за межі території гірничого відводу ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал», - наголосив Руслан Гречаник. Окрім того, проведено руслорегулюючі та берегоукріплюючі роботи в руслі р. Вишниця з метою збільшення пропускної здатності русла та запобігання потрапляння вод у карстові порожнини на території родовищ ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал».  Під час сесії депутати повторно звернулись до Кабінету Міністрів України для створення урядової комісії щодо розслідування ситуації з проваллям біля Стебника. Нагадаємо, що 15 березня, близько 11:00 години, утворилося нове карстове провалля поблизу Стебника, що у Дрогобицькому районі. Постраждалих немає.

8 травня 2020

Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький відвідав із робочим візитом Дрогобицький район. У межах поїздки очільник області прибув на місце утвореного 15 березня провалля, поблизу Стебника. Зазначимо, задля безпеки мешканців, у зв’язку із ситуацією, що склалась водогін "Гірне-Дрогобич" перенесуть за межі небезпечної зони. 24 квітня Кабінет міністрів погодив виділити 26.666 млн гривень на перенесення магістрального водогону “Гірне-Дрогобич” за межі гірничого відводу Стебницького "Полімінералу" на Дрогобиччині. Нагадаємо, цьому рішенню Кабміну передувала надзвичайна ситуація техногенного характеру: 15 березня цього року поблизу Стебника утворилося вже друге карстове провалля. Вперше земля тут провалився восени 2017 року. Геологи зазначають, що незаповнені підземні порожнини, які утворилися після видобування калійної солі, можуть провокувати обвал порід і надалі. Тому основні лінії і мережі комунікацій - дорогу, водогін та електромережі - потрібно переносити.

30 квітня 2020

Перебуваючи з робочою поїздкою у Жовківському районі, голова Львівської ОДА Максим Козицький ознайомився із будівництвом магістрального водопроводу до міста Дубляни. 23 квітня розпочали роботи з укладання труб в рамках проекту «Будівництво магістрального водопроводу від села Великі Грибовичі до міста Дубляни». Попри карантин роботи розпочалися, як тільки це дозволили погодні умови. Цього року в бюджеті міста передбачено 2,5 мільйони гривень на водопровід. Також, за словами міського голови Дублян, вдасться додатково скерувати ще 2,5 мільйони при перегляді бюджету у першому півріччі 2020 року. Загальна вартість проекту становить 20,5 млн грн. Станом на сьогодні виконали роботи на 1,5 млн грн. Відтак, проклали 600 метрів трубопроводу. При будівництві використовують двошарові труби найновішого покоління з гарантійним терміном експлуатації 100 років. Зазначимо, чисельність населення міста Дубляни складає понад 11 тис осіб (в тому числі студенти). З них близько 7 тис забезпечені централізованим водопостачанням. Після завершення будівництва водопровід буде підведено до існуючих мереж із подальшим розгалуженням. Загалом розрахункова потужність нового водопроводу передбачена на 30 тис мешканців.

23 жовтня 2019

Сьогодні, 23 жовтня, голова Львівської ОДА Маркіян Мальський зустрівся із представниками німецької делегації у складі голови правління Тюрінгійської агенції європейських програм Ліліани Гринишин, керівника відділу фірми «K-UTEC AG» по санації калійних шахт Томаса Фліса, спеціаліста з моніторингу шахт та обладнання фірми «K-UTEC AG» Юргена Фьолкера. Темою зустрічі стало напрацювання спільних шляхів вирішення проблеми у межах гірничого відводу рудника № 2 ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал». Відтак, представники Львівської ОДА ознайомили гостей із залученням українських науковців до процесу стабілізації та моніторингу ситуації навколо Стебника. У свою чергу, німецькі інженери запропонували провести моніторинг стану у межах рудника за допомогою потужних сучасних приладів. Зокрема, йдеться про встановлення датчиків, які формуватимуть мережу та передаватимуть різноманітні показники, опісля спеціальна програма їх опрацьовуватиме. Як зазначила німецька сторона, таке обладнання дозволить передбачити небезпечні ситуації. Сторони також порушили питання можливих джерел фінансування та подальші кроки для пошуку коштів.

21 травня 2019

Цього року планують завершити роботи із проекту “Перенесення магістрального водогону із зони впливу калійних шахт на території Дрогобицького району та продовжити моніторингові спостереження в межах території гірничого відводу шахтних полів рудників №1 і № 2 Стебницького калійного родовища та території дамб хвостосховищ”. Відповідну інформацію сьогодні, 21 травня, заслухали  під час чергової сесії Львівської обласної ради. Департамент екології із залученням наукових інститутів у 2017-2018 роках провіві моніторинг земної поверхні, прогнозування просторових зміщень з використанням технології зондування території із застосування засобів автоматизації та геоінформаційних систем. За результатами робіт встановлено 3 нахиломірні станції та розроблено 3D-модель вертикальних деформацій території рудника № 2.  Розроблено карти небезпечних ділянок, де можуть у майбутньому проявитись просідання та провали земної поверхні з градацією щодо ступеня небезпеки і надано пропозицій щодо їх стабілізації, а також отримано висновки щодо небезпеки розвитку деформацій земної поверхні. «Для попередження уникнення надзвичайної ситуації з можливим пошкодженням водопроводу централізованого водопостачання м. Дрогобич розроблено та розпочато реалізацію проекту «Будівництво магістрального водогону Гірне-Дрогобич». Загальна кошторисна вартість проекту – 21789,574 тис. грн.  (2018р.) Проведено перерахунок ПКД так на 2019 рік вартість проекту 33129,906 тис. грн. Фінансування витрат здійснювалось в 2018р. за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету - 20479,156 тис. грн, та спів фінансування з обласного бюджету -  1310,418 тис. гривень. Станом на сьогодні  закуплено 770 м труби, на об’єкті завезена необхідна техніка і матеріали, знято рослинний шар грунту, вирита траншея, укладені залізобетонні плити під лотки-блоки. Проводиться зварювання і укладка труб», - зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Льівської ОДА Руслан Гречаник. Службою автомобільних доріг у Львівській області розроблено проектно-кошторисну документацію на «Будівництво автомобільної дороги Т-14-02 Східниця – Пісочнана ділянці км 16+100-км 21+700» вартість реалізації проекту 110 млн.грн. Загальна площа дороги становить 25 га та довжиною 3,8 км. Одночасно виконуються роботи з оформлення смуги відведення земель в постійне користування під будівництво даної дороги. Окрім того, службою автомобільних доріг у Львівській області встановлено шлагбауми з метою припинення руху автомобільного транспорту на ділянці 1,5 км автомобільної дороги Трускавець – Дрогобич у районі рудника №2 у випадку отримання інформації про критичні значення вертикальних зміщень земної поверхні.