Уряд продовжує ініціювати антикризові заходи для соціального захисту громадян

14 квітня 2022

Програма передбачає щомісячну компенсацію витрат на зарплату в розмірі 6,5 тис. грн за кожного працівника впродовж 2 місяців. Така державна підтримка спрямована на зменшення безробіття та підвищення економічної активності українського бізнесу. “Зараз наше завдання – стимулювати бізнес брати на роботу переселенців. З одного боку, це дозволить відновити роботу підприємств, з іншого – допоможе людям заробляти та годувати свої родини. Максимально можлива зайнятість населення під час війни та в період післявоєнної відбудови – пріоритетна ціль Уряду та Міністерства економіки”, – заявила Перший віцепрем'єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Щоб взяти участь у програмі та отримати компенсацію, підприємству необхідно укласти трудовий контракт з громадянином, який є внутрішньо переміщеною особою. Дані про працевлаштовану особу можна подати через портал Дія або ж надавши заяву до Державної служби зайнятості.

11 квітня 2022

У суботу на засіданні Уряду схвалили постанову про утворення робочої групи щодо захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи. Співголовами робочої групи визначили Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину та Міністра соціальної політики Марину Лазебну. «Разом з Європейською Комісією працюємо над тим, щоб у нас була спільна політика щодо підтримки та захисту українських переселенців. Чимало з них були змушені рятуватись від війни, не маючи речей першої необхідності і джерел до існування. Вони потребують консульської та гуманітарної підтримки, забезпечення житлом, вирішення всього комплексу питань, пов'язаних із соціальним захистом, доступом до медицини, освіти, а також можливості працевлаштування. Важливо, щоб наші громадяни відчували, що Україна з ними і дбає про них», – зазначила Ольга Стефанішина. Серед завдань робочої групи: використання застосунку «Дія» у процесі здійснення соціальних, компенсаційних та інших виплат; скасування плати за роумінг при використанні мобільного зв'язку за кордоном; забезпечення цифрового консульського обліку громадян під час перебування за кордоном; надання освітніх послуг українською мовою; посилення механізмів захисту від торгівлі людьми; створення можливостей, щоб громадяни за межами України могли отримати або підтвердити всю необхідну документацію; налагодження співпраці між правоохоронцями, органами соціального захисту та міграції України з відповідними органами у державах-членах ЄС; сприяння швидкому визнанню професійних кваліфікацій та вирішення інших питань. «З перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в Україну ми вирішували невідкладні питання: спростили виїзд українців за кордон у безпечні місця, забезпечили, щоб в країнах, куди вони перемістились, їхні права були захищені та надавалась максимальна допомога. Особливу увагу приділили захисту прав дітей з вразливих категорій, людей з інвалідністю. Тепер настав час для довгострокової транскордонної політики з ЄС щодо захисту прав українців у державах-членах та програми репатріації до України після стабілізації ситуації», – сказала Марина Лазебна.

6 квітня 2022

Для вчасного старту посівної кампанії та успішного її проведення Уряд активував додаткові механізми кредитування аграріїв. Зокрема, йдеться про розширення програми “5-7-9%”, за якою будь-яке українське підприємство може отримати кредит до 60 млн грн під 0%. З початку війни позики від державних банків на загальну суму 1,1 млрд грн отримали 826 бізнесів. З усіх виданих кредитних коштів за програмою “5-7-9%” 42% припадало саме на аграрний сектор. Ними скористалися 12 тис. фермерських господарств. Отримані кошти йдуть на закупівлю добрив, пального, ззр. “В час війни комерційні та державні банки повинні активізувати свою кредитну діяльність, адже ці кошти потрібні тисячам підприємців для налагодження виробництв. Уряд та Нацбанк проводять з банківським сектором відповідну роботу. Зокрема, 10 найбільших банків заявили про виділені ліміти на суму 40 млрд грн. 2,3 млрд грн держбанки вже видали фермерам”, – додала Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Загалом же, починаючи з 24 лютого, державні банки сумарно наростили кредитні портфелі на 12,5 млрд грн, що еквівалентно 15% приросту за 2021 рік.

22 березня 2022

Уряд розширив перелік товарів критичного імпорту, включивши в нього необхідну аграріям с/г техніку, запчастини, обладнання для с/г робіт. Йдеться про трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. За його словами, у перший же день війни Кабмін Постановою №153 від 24.02.2022 року затвердив перелік товарів критичного імпорту, щоб забезпечити безперебійне постачання продовольства, а також усіх товарів, необхідних для підготовки до весняно-польових робіт. Відтоді цей перелік оновлювався вже 11 разів, щоб Нацбанк міг забезпечувати постійне здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів. «Паралельно увесь час ми додавали критичні групи товарів для потреб с/г виробників. Під час останнього оновлення Уряд включив у перелік необхідну аграріям с/г техніку та запчастини, обладнання для с/г робіт (трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни), добрива, препарати тощо», – зазначив Роман Лещенко. Повний оновлений список доступний за посиланням. «Завдання Мінагрополітики – забезпечити безперебійні поставки в Україну всіх позицій, які гарантують українцям продовольчу безпеку. І ми над цим працюємо щодня. Наближаємо нашу Перемогу, яка обов’язково буде за нами», – резюмував Міністр.

19 березня 2022

Кабінет Міністрів України ухвалив низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції  до матеріальних  ресурсів, зокрема, палива та пестицидів в умовах воєнного стану. Пальне. Дозволено введення в обіг бензину та дизельного палива екологічних класів Євро 3 і Євро 4. Спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Завдяки цьому буде залучено додатковий ресурс пального внутрішній на ринок держави, зокрема  для потреб с/г виробників. Крім того,  Верховна Рада України ухвалила закон про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20 % до 7 % (№ 7137-д), що має стабілізувати ціни. Пестициди. Уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом. Крім того, строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами продовжили. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Уряд робить усе можливе, щоб забезпечити аграріїв усім необхідним до старту посівної кампанії–2022. Для оптимального розподілу та використання ресурсів Мінагрополітики  запустило платформу https://agrostatus.org/ для акумуляції даних щодо потреб галузі. «Агропродовольча галузь забезпечує армію на населення продовольством. Заходи Уряду, спрямовані на забезпечення аграріїв матеріальними ресурсами та кредитними коштами дають змогу сформувати необхідний ресурс і забезпечити проведення весняно-польових робіт у запланованих обсягах. Агровиробники області для проведення посіву ярих культур вже накопичили значний матеріальний ресурс. Проте, проблемним залишається завезення насіння, яке постачали спеціалізовані насіннєві господарства з центральної та східної території України та завозилось у режимі імпорту (кукурудза, соняшник, овочеві культури, соя), недостатньо засобів захисту рослин, мінеральних добрив», - зазначили в департаменті агропромислового розвитку ЛОВА. Вартість основних ресурсів (дизпаливо, насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин), яких не вистачає агровиробниками області на проведення посівної орієнтовно складає близько 4,1 млрд грн. Тепер аграрії розраховують на оперативні рішення банків щодо надання їм кредитних коштів.

2 березня 2022

Увага! Уряд України перезавантажує «гарячу лінію» для оперативного збору запитів з гуманітарних питань/ За телефоном «гарячої лінії» 1545 можна звертатись по таких питаннях: проблеми з водопостачанням, водовідведенням, опаленням пошкодження інфраструктури: газогонів, залізниці, комунальної інфраструктури евакуація та повернення громадян, які були змушені виїхати за кордон через вторгнення РФ в Україну  потреби у продуктах харчування та товарах першої необхідності, питання продажу товарів за підвищеними цінами потреби у ліках потреби у пальному  питання соціальних виплат, отримання пенсій проблемні питання з головами громад та іншими представниками місцевого самоврядування Урядова гаряча лінія працює цілодобово  Дзвінки з території України з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників – безкоштовні Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії» +38 044 284 19 15. Оплата –  за тарифами відповідного оператора зв’язку.

9 лютого 2022

Сьогодні Уряд ухвалив значні зміни в постанову щодо програми єПідтримка. Незабаром люди з інвалідністю І та ІІ груп зможуть витратити кошти в межах програми єПідтримка на ліки. А люди з інвалідністю І та ІІ груп та особи від 60 років — на комунальні послуги. Наразі в Україні понад 1 млн громадян з інвалідністю, які належать до І та ІІ груп. Також із 14 березня українці від 14 років, які мають бустерну дозу, зможуть отримати 500 гривень у межах програми. На сьогодні бустерну дозу отримали майже 500 тисяч українців. Також Уряд збільшив строк використання коштів. Гроші від єПідтримки можна буде витратити впродовж не 4, а 9 місяців із дня зарахування. «Зовсім скоро українці від 14 років зможуть подати заявку на кошти за бустерну дозу, а люди з інвалідністю за гроші від програми матимуть можливість оплатити комунальні послуги та ліки. Отримати гроші можна буде швидко та зручно в застосунку Дія. Ми продовжуємо трансформувати єПідтримку, щоб розв'язувати актуальні проблеми та піклуватися про кожного українця»‎, — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Станом на сьогодні в межах єПідтримки було подано понад 8,3 млн заявок, оформлено 9,5 млн карток та витрачено 2,7 млрд гривень. Якщо ви ще не скористалися єПідтримкою, то можете це зробити за кілька хвилин, швидко та зручно: Оформте спеціальну картку єПідтримка в одному з банків-партнерів. Оформлення картки безоплатне як онлайн, так і офлайн у відділенні банку. В онлайн-банкінгу картку можна отримати за 1 хв. Завантажте застосунок Дія або оновіть його до останньої версії в PlayMarket або AppStore. Переконайтеся, що у вас є «зелений» COVID-сертифікат про дві дози вакцинації. Зверніть увагу, що сертифікати, отримані на порталі Дія, чи паперові від сімейного лікаря, не підходять для отримання виплат. Отримати COVID-сертифікат у застосунку Дія зараз можна як з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою. Зайдіть у розділ Послуги та знайдіть єПідтримку. Надішліть заяву на отримання коштів Виберіть для виплати картку єПідтримка. Очікуйте на зарахування коштів. Як працює програма єПідтримка, можна дізнатися за цим посиланням. Усі запитання та інструкцію з генерування COVID-сертифікатів можна знайти тут.

10 грудня 2021

9 грудня Уряд затвердив План заходів щодо реалізації Стратегії людського розвитку на 2021—2023 роки. План заходів сформовано відповідно до стратегічних цілей, визначених Стратегією людського розвитку, яка схвалена Указом Президента України від 02.06.2021 № 225, а саме: покращення медико-демографічної ситуації в Україні; розбудова освіченого, доброчесного, інклюзивного та інноваційного суспільства, в якому кожен громадянин має рівні можливості для навчання та розвитку, а наука є складовою економічного зростання; формування всебічно розвинутої людини, патріота України, сприяння її духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації у культурному та спортивному напрямах; підвищення рівня життя, активізація зайнятості та забезпечення соціальної підтримки населення; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впровадження європейських стандартів гендерної рівності. Виконання завдань, визначених Стратегією, сприятиме зростанню добробуту населення, забезпеченню права людини на охорону здоров’я, рівного доступу до якісної освіти, створенню умов, необхідних для культурного та фізичного розвитку, підвищенню ефективності системи соціальної підтримки населення і зменшенню соціальної нерівності.

24 листопада 2021

Уряд виділив майже 214 млн грн з метою посилення захисту державного кордону з Республікою Білорусь та зміцнення обороноздатності держави. Відповідне рішення було ухвалене сьогодні, 24 листопада, на черговому засіданні Кабінету Міністрів України. “Наразі ми спостерігаємо загострення ситуації на білоруських кордонах. Сьогоднішнє рішення Уряду дозволить оперативно зміцнити вразливі ділянки державного кордону та попередити потоки нелегальної міграції з території Республіки Білорусь. Безпека громадян, захист території та забезпечення сталого розвитку країни – залишаються ключовими пріоритетами Уряду”, - зазначила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Кошти будуть виділені з резервного фонду державного бюджету та спрямовані підрозділам МВС та Міноборони для посилення охорони державного кордону на українсько-білоруській ділянці та ліквідації загрози надзвичайної ситуації соціального характеру. Зокрема, 76 млн грн отримає Державна прикордонна служба для зміцнення вразливих ділянок кордону та закупівлю колючого дроту, 108 млн грн будуть спрямовані до Національної гвардії для забезпечення додаткових сил захисту, а майже 30 млн грн - Міноборони для залучення військовослужбовців до охорони кордону з метою підвищення обороноздатності держави.

28 жовтня 2021

Кабінет Міністрів під час чергового засідання 28 жовтня ухвалив рішення про перерозподіл 242 млн грн на програму протидії поширенню COVID-19 на території України. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кошти дадуть змогу закупити більше експрес-тестів, покращити рівень тестування, а також завершити реалізацію спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту щодо інфраструктури зберігання вакцини. Глава Уряду також відзначив, що наразі більшість регіонів України перебувають у «червоній» зоні, та наголосив на важливості вакцинації. «Цього тижня ми вийшли приблизно на 250 тисяч щеплень на добу. У пунктах вакцинації зараз є 9 млн доз вакцини. Ще майже 19 млн доз отримаємо до кінця цього року. Завдяки злагодженій роботі Президента, Уряду, Верховної Ради ми забезпечили країну достатньою кількістю вакцин, аби щепитися могли всі охочі. Наша мета залишається незмінною — вакцинація більшості дорослого населення до кінця року», — підкреслив Денис Шмигаль. Як зауважив Прем’єр-міністр, зараз в Україні принаймні однією дозою вакциновано понад 30% дорослого населення. Водночас, за його словами, в Україні 95% госпіталізованих із COVID-19 — це невакциновані.

8 липня 2021

Чергове засідання Уряду відбулось напередодні, 7 липня. На ньому затвердили Порядок надання двотижневої відпустки при народженні дитини для чоловіків та інших членів сім’ї. «У квітні Парламент ухвалив надзвичайно важливий закон, що забезпечує рівні можливості матері та батька у догляді за дитиною та запроваджує новий вид відпустки при народженні дитини. Сьогоднішнє рішення Уряду спрощує процедуру отримання такої відпустки шляхом визначення чіткого механізму, умов та підстав її надання»,- зазначила заступник Міністра економіки України Світлана Глущенко. Так, до числа осіб, які мають право на таку відпустку, належать: чоловік, дружина якого народила дитину; батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки; баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір'ю (одиноким батьком). Оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів надається одноразово, але не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Також у Порядку наведено визначення термінів, якими слід керуватися при наданні відпустки («одинока мати», «одинокий батько», «інший повнолітній родич дитини») та визначено перелік документів для кожної категорії осіб. «Народження дитини – це надзвичайно щаслива подія для кожної сім’ї. Проте традиційно основне навантаження щодо піклування та догляду за немовлям лягає на плечі матері. Тепер і чоловіки зможуть присвятити більше часу своїм дітям, що сприятиме посиленню ролі батька у процесі виховання дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні»,- додала Світлана Глущенко. Нагадаємо, що 15 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила закон №3695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною», що усунув законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною.

27 травня 2021

Уряд прийняв комплекс рішень, а це 4 законопроекти, 3 постанови, 2 розпорядження які спрямовані на посилення соціального захисту сімей з дітьми, підтримку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа та побудову ефективної системи дотримання прав дітей в умовах децентралізації: Проектами законів передбачено 1. Підвищення рівня державної підтримки сімей з дітьми: • з 01.01.2022 підвищиться розмір державної допомоги при народженні або усиновленні дитини з 41 280 грн до 50 000 гривень. Виплата допомоги проводитиметься одноразово у розмірі 25 відсотків загального розміру допомоги, решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами, • з 01.01.2023 і в подальшому щороку з 1 січня збільшуватиметься розмір допомоги при народженні дитини на прогнозний показник зростання індексу споживчих цін. 2. Вдосконалення системи усиновлення дітей: • встановлення максимальної різниці у віці між усиновлювачем і дитиною, що не може перевищувати 45 років, • запровадження обов’язкового навчання для кандидатів в усиновлювачі, • вдосконалення процедур зміни прізвища, імені та по батькові особи, яку усиновлено. 3. Розмежування функцій державних органів влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей: • здійснення розподілу повноважень у сфері захисту прав дітей, пов’язаного із децентралізацією влади, • визначення органами опіки та піклування виключно виконавчих органів територіальних громад, • запровадження механізму державного контролю за дотриманням законодавства з питань соціального захисту дітей, • наділення Мінсоцполітики повноваженнями з розроблення та затвердження примірної програми надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм) батьків, які не виконують батьківських обов’язків. 4. Посилення державного контролю щодо захисту прав дітей та соціальної підтримки сім’ї: • збільшення штрафних санкцій за порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень, • передачу повноважень щодо отримання необхідних відомостей для внесення до державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей від Мінсоцполітики та Нацсоцслужби, • запровадження права Нацсоцслужби та її територіальних органів, а також структур в територіальних громадах, визначених відповідальними за захист прав дітей, складати протоколи за адміністративні правопорушення щодо невиконання законних вимог посадовими особами у сфері соціального захисту дітей. Прийнято постанови, якими врегульовується: • запровадження механізму надання державної соціальної допомоги на утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі дітей з інвалідністю, які перебувають у МГБ; • забезпечення права на отримання компенсації (на умовах співфінансування) особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, старших 23 років, за умови їх перебування на квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку; • визначення співвідношення компенсації з державного і місцевих бюджетів в залежності від віку особи; • взяття на квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, а також осіб з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб або місце проживання яких були тимчасово окуповані території територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; • надання жилих приміщень поза чергою особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів за умови їх перебування в установленому порядку на квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку; Схвалено Концепцію державної соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей на період до 2025 року: • запровадження механізму фінансування послуг з оздоровлення та відпочинку дітей за принципом „гроші ходять за дитиною”: • укладання тристоронньої угоди, між органами, де дитина перебувала на обліку по забезпеченню оздоровленням та відпочинком з батьками та дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, • надання права батькам самостійно обирати заклад оздоровлення та відпочинку, • об’єднання бюджетів різних рівнів, що у свою чергу збільшить кількість оздоровлених дітей, • запровадження механізмів підтримки дитячих закладів оздоровлення та відпочинку шляхом податкового, економічного стимулювання з метою розвитку і збереження існуючої мережі закладів, • запровадження Стандарту перебування дитини у закладі, • запровадження відпочинку і оздоровлення дітей із батьками або іншими законними представниками; Схвалено Концепцію створення та розвитку системи раннього втручання в Україні, якою пропонується: • створення центрів раннього втручання (на базі діючої мережі закладів / установ охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, залучення до цього процесу організації недержавного сектору); • створення методичних центрів (на базі центрів соціальних служб); • розроблення порядку організації та надання послуги раннього втручання та алгоритму виявлення у дітей порушень розвитку; • розроблення програм переходу дитини віком до чотирьох років до закладів освіти та освітньо-професійних програм підготовки психологів, дефектологів, логопедів, педіатрів, неврологів, психіатрів, ерготерапевтів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників, соціальних педагогів; • встановлення вимог до діяльності надавачів послуги раннього втручання; • розроблення методики моніторингу, контролю та оцінювання якості послуги раннього втручання; • розроблення методики визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у послузі раннього втручання та забезпечення стратегічного планування розвитку системи раннього втручання.