Дім Франка у Львові святкує 80-річчя

9 травня 2022

До 130-річчя від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого у Львівському музеї історії релігії презентують виставку «Три життя Великої Людини». Відкриття 12 травня, о 14 годині. Виставка буде доступна для огляду до 15 вересня. Це розповідь про людину, яка пройшла непростий життєвий шлях: затишний батьківський дім, навчання, пастирське служіння, арешт, період ув’язнення і, нарешті, звільнення. Експозиція виставки побудована за хронологією і розкриває три різні періоди життя Йосифа Сліпого – період від народження і до моменту його канонічного вступу на митрополичий престол Української греко-католицької церкви, вісімнадцятирічний період ув’язнення і заслання у сибірські табори, діаспорний період. Перший розділ побудований на основі архівних документів як з фондів Музею, так і з колекції Центрального історичного архіву у Львові (далі – ЦДІАЛ). Це світлини про дитячі й юнацькі роки Йосифа Сліпого, богословські студії в Інсбруці (Австрія) й Римі (Італія), працю на посаді ректора Львівської духовної семінарії і Львівської богословської академії, священичі й митрополичі свячення, випробування Першої і Другої світових воєн. З фондової збірки Музею представлять книги з приватної бібліотеки Митрополита, його екслібрис (авторство Святослава Гординського), видання Богословської академії, документи з особистим підписом Йосифа Сліпого, чернетку праці «Головні правила сучасного душпастирства», портрети (автор Євген Безніско), інші речі. Комплекс світлин для експонування надав Тарас Завадовський. «Сила духу проти насильства» – назва другого розділу виставки, яку експонують у внутрішньому дворику. Це банерна виставка про вісімнадцятирічний період ув’язнення Йосифа Сліпого у таборах Сибіру (Сиблаг, Воркутлаг), Мордовії (Дубравлаг), Красноярського краю, вбивчі періоди етапування. Побудована вона на основі документів, які надали з архіву СБУ. Третій тематичний блок виставки розміщено у колишній кухні Домініканського монастиря. Це експонати, які відображають життя і діяльність Митрополита після звільнення з радянських концтаборів, так званий «діаспорний» період. Окрім унікальної колекції світлин та особистих речей Йосифа Сліпого, які надав Інститут історії церкви УКУ (мітра, омофор, параман, чорний светр, служебник), відвідувач побачить оригінальний кардинальський капелюх з Ватикану. Вперше в історії виставлять листування Йосифа Сліпого з ректоратом Українського технічно-господарського інституту (Мюнхен, Німеччина), яке зберігають у Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянської академії». Деякі експонати розповідають про роль Папи римського Івана XXIII у звільнені Йосифа Сліпого, участь у II Ватиканському соборі, відвідини українських парафій на всіх континентах світу, заснування Українського католицького університету імені святого Климента, будівництво в Римі собору Святої Софії, пам’ятника Тарасові Шевченку, тощо. Цікавими будуть документи, пов’язані з перепохованням Йосифа Сліпого з приватної колекції Романа Гери, які, після завершення виставки, він подарує Музеєві; а також конверти, листівки, пам’ятні стрічки тощо. Організатори виставки: Львівський музей історії релігії (Олександра Киричук – заступниця директора з наукової роботи, Наталія Матлашенко, Руслана Бубряк – завідувачки відділів), за участю Інституту історії церкви УКУ, ЦДІАЛ, Львівського історичного музею, Музею етнографії та художнього промислу, а також дослідника Тараса Завадовського.

4 травня 2022

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка зараз є однією із найкрасивіших локацій Львова, адже у подвір’ї музею розцвіла рожево-біла магнолія. На відвідувачів чекають з 10:00 до 17:00 год щодня Вартість вхідного квитка - 50 грн для дорослих Фото на мобільний телефон - безкоштовно Година зйомки з професійним фотоапаратом/фотосесія 250 грн (входить оплата вхідного квитка за двох осіб) Також нагадуємо, що в Домі Франка постійно відбуваються різноманітні виставки, тематичні екскурсії, лекції-бесіди тощо. Більше інформації – на сторінці музею у фейсбуці.

4 травня 2022

Нещодавно 26 вимушено переселених осіб, що мешкають у Дрогобицькому районі, відвідали історико-культурний заповідник Івана Франка у Нагуєвичах.  Переселенці зі сходу та півдня України змогли побачити садибу Івана Франка, де народився український геній. А також побували у музеї, де сьогодні зберігаються цінні архіви та документи. Начальник Дрогобицької районної військової адміністрації Степан Кулиняк розповів, що цей  захід – це можливість показати нашу культуру,  об’єднавши всіх українців в часі війни. Ця екскурсія об'єднує усіх українців, навіть найменших. Незалежно чи вони зі сходу чи із заходу. Сьогодні їх гуртує спільна ідея демократичної України.  Внутрішньо переміщені особи, які вперше відвідали Нагуєвичі, кажуть, що занурення в  творчість Івана Франка – це нагода краще дізнатись про українського інтелектуала, який сьогодні є символом нашої боротьби. Дехто зізнався, що вперше почув про історію села Івана Франка саме під час організованого заходу, проте вже встиг надихнутись його творами та рідним карпатським краєм. Богдан Лазорак, історик та директор заповідника «Нагуєвичі», також був присутній під час екскурсії та розповів про важливість вивчення історії Франка, його творів та місця, де народився український геній.    

26 квітня 2022

Сьогодні минає 36 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Внаслідок двох вибухів на енергоблоці АЕС радіоактивна хмара пройшла над європейською частиною радянського союзу, більшою частиною Європи, східною частиною США. У зв’язку з цим 26 квітня у світі відзначають Міжнародний день жертв радіаційних аварій та катастроф. До річниці аварії заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, керівник Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Андрій Кульчицький та керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак вшанували героїчний вчинок ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та жерт катастрофи, поклавши квіти до пам’ятника Героям та жертвам Чорнобиля, що розташований на вулиці Морозній у Львові. «Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Глибока вдячність мужнім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Шануємо тих, хто був евакуйований та відселений з забруднених територій, втратив здоров‘я і потребує особливої уваги від держави і суспільства», - зазначив Іван Собко. Станом на сьогодні на Львівщині налічується 6994 постраждалі особи, з яких: 3663 – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з них: 1112 – 1 категорії; 2112 – 2 категорії; 439 – 3 категорії; 30 – особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій; 3301 – потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з них 313 – 1 категорії; 558 – 2 категорії; 1116 – 3 категорії, 1237 – потерпілих дітей; 614 – дружин померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Вважається, що найбільш розповсюдженою хворобою, викликаною викидом радіоактивних речовин в Чорнобилі, є рак щитовидної залози та лейкемія.  «У постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС – а до них належать ліквідатори аварії, евакуйовані мешканці, - фіксують захворювання п’яти-семи різних органів і систем після радіаційного опромінення. Це можуть бути ураження серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту, щитовидної залози та будь-які інші хвороби, але вони є атиповими. Ці люди отримали дозу опромінення в 90 разів вищу від тієї, яку фіксували під час бомбардування у Хіросімі. Частина осіб з числа ліквідаторів страждають на променеву хворобу», - розповіла керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак. Опісля у Центрі провели робочу нараду щодо потреб закладу у воєнний час. Зазначимо, що минулого року за кошти обласного бюджету для Центру придбали рентген-апарат, а завдяки меценатам та союзу «Чорнобиль» відремонтували палати. «Хочу відзначити професійну і якісну роботу керівниці та колективу Центру радіаційного захисту населення. Упродовж цих двох років обласна влада завжди підтримувала і підтримуватиме медзаклад і надалі. Після нашої перемоги у війні, яка буде скоро, я впевнений у цьому, багато обласних програм потребуватимуть змін. Проте підтримка категорії «чорнобильців» буде одним з пріоритетів у соціальному блоці», - додав Іван Собко. Довідково: 26 квітня вночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулися два потужні вибухи на четвертому енергоблоці АЕС. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів. Аварія визнана техногенною, екологічною та гуманітарною катастрофою. Основну частину робіт по ліквідації наслідків аварії виконали в 1986 – 1987 роках, в них взяли участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки склала приблизно 600 000 осіб. Відразу ж після катастрофи загинула 31 людина. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей, загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств, втрачено 400 тисяч квадратних метрів житла. Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", який збудували сотні тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, а Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.

20 квітня 2022

19 квітня у Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці відкрили музей-архів львівського фотохудожника Володимира Ольхом'яка (1929 – 2018). Митець працював фотографом у Львівському історичному музеї, Львівській картинній галереї та спеціальній науковій реставраційно-виробничій майстерні архітектурних пам'ятників України, тож залишив по собі безцінний фотофонд – знімки історичних та архітектурних об’єктів, подій культурного та політичного життя. Цей фотоспадок – це безцінне джерело для істориків, мистецтвознавців, реставраторів і просто українців, які цінують свою історію. ⠀ Усі охочі можуть ознайомитись з виставкою особистих речей Володимира Ольхом'яка, їй відведена окрема експозиційна кімната в читальній залі у Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці. Виставка діятиме на постійній основі та є безкоштовною. Наразі архів художніх робіт Володимира Федоровича є прихованим задля захисту культурних цінностей в умовах війни, однак у мирний час з його роботами зможуть познайомитись усі відвідувачі Музею. Ініціатива створення Музею-архіву належить департаменту освіти і науки ЛОВА за фінансової підтримки меценатів. «Ми сьогодні відкриваємо двері унікальної збірки фотонегативів Володимира Ольхом'яка. У них історія Львова, України, відомих українців! У тих плівках наші пам'ятки історії та культури. Частина з них залишилася виключно на цих фотонегативах. Цей спадок унікального художника є вагомим елементом нашої культури, що творить і зберігає картину нашої ідентичності. Ідентичність, самобутність, культура – це ті цінності, які виборює сьогодні українська армія. Тож дякую усім небайдужих людям – Галині Корнєєвій, Зіновію Козицькому, Валерію Калинюку, керівникам закладів професійної освіти, їх працівникам та працівникам науково-педагогічної бібліотеки за можливість збереження цього унікального доробку Володимира Ольхом'яка!» - зазначив Олег Паска, директор департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації. ⠀ Довідково: Володимир Федорович Ольхом'як народився 25 листопада 1929 року в Люблинському воєводстві в Польщі. Навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва на факультеті живопису, згодом працював фотографом у Львівському історичному музеї (1950-1967 рр.), Львівській спеціальній науковій реставраційно-виробничій майстерні архітектурних пам'ятників України (1967-1972 рр.), Львівській картинній галереї (1967 – 1977 рр.). Працював у Львівському обласному управлінні в справах будівництва та архітектури при облвиконкомі. ⠀

14 квітня 2022

У п’ятницю, 15 квітня, Львівський музей історії релігії запрошує на зустріч з народними майстринями, які творять прикраси з бісеру: Іриною Білик (Львів) й Оксаною Балабухою (Харків). За освітою педагоги, а митці за покликанням. Вони беруть активну участь у семінарах, колективних і персональних виставках, фестивалях. Роботи майстринь є у приватних колекціях Латвії, Австрії, Австралії, Німеччині, Польщі, Канади, США (Ірини Білик); Італії, Німеччині, США, Франції, Новій Зеландії (Оксани Балабухи). У Музеї мисткині презентують виставку «З глибини століть: українська традиція сходу і заходу». Відвідувачі й гості побачать широке розмаїття ґерданів. Це прикраси на голову, шию, вуха, груди, руку, поясні вироби. У роботах жінки використовують геометричний, рослинний, зооморфний, орнітоморфний, антропоморфний орнаменти, рапорт, композицію. Майстрині працюють в техніці мозаїки, ажурного силення, нанизування, ткацтва, ндебеле, слов’янка, огалала, фрі-форм, а також в техніках цеглинкового, кругового і джгутового плетіння. Ірина Білик вже не одне десятиліття досліджує, вивчає, популяризує традиції українського бісероплетіння, а також намагається відродити це давнє мистецтво. Серед авторських робіт мисткиня представить реконструкції старовинних ґерданів. На кожній роботі позначено джерело їхнього походження: бойківщина, лемківщина, гуцульщина, Полісся, Буковина, Західне Поділля. Відкриття виставки 15 квітня, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1. Виставка доступна для огляду упродовж місяця.

11 квітня 2022

Національний природний парк «Бойківщина» – природоохоронна рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, який створили відповідно до Указу Президента України від 11.04.2019 № 130/2019 на площі понад 12 тис га. «Парк створено з метою збереження генетичного, видового і ландшафтного різноманіття Українських Карпат, інших природних комплексів і об'єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Хоча парк і почав працювати нещодавно в його межах вже пролягають такі туристичні маршрути як: «Прикордонна веломандрівка Беньова-Боберка», «Як вирощують ліси: від насіння до великих дерев», «Історичні та природні таємниці урочища Бабінець» та «Краєвиди Бескидів»», - зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Руслан Гречаник. Детальніше про послуги, які надає парк можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/IFc3igZ або безпосередньо на сторінці парку у Facebook (https://cutt.ly/iFc3ka7). «Щиро вітаємо колектив НПП «Бойківщина» та всіх, хто долучився до його створення зі святом, хай парк розвивається, розширюється та досягає нових вершин, мирного неба та перемоги у цей військовий час!», - додав Руслан Гречаник.

6 квітня 2022

Дім Франка приєднався до дуже важливої соціальної ініціативи «Діти країни», яку реалізують спільно і Львівська ОВА, і Львівська міська рада, і багато інших інституцій. У межах проєкту на різних локаціях і працюють з різними віковими категоріями дітей, як з дітьми з числа ВПО, так і з дітьми з Львівщини. Разом з ними наставники малюють, читають, займаються в театральних та художніх студіях, працюють психологи. Про це розповів директор музею Богдан Тихолоз. Про всі події у межах ініціативи можна дізнатися у телеграм-каналі. Також у музеї запускають екскурсійні програми. Зокрема, цілий спектр екскурсій просто неба розпочинається вже завтра. Всі ці екскурсії матимуть благодійний характер. Всі кошти, які будуть зібрані з екскурсій, підуть на допомогу колегам-музейникам з інших областей. У Музеї є сховище, яке може убезпечити відвідувачів (у випадку повітряної тривоги – ред.)», - зазначив Богдан Тихолоз. 8 квітня у музеї відкривають виставку «Все буде Україна», яка буде поєднана з майстер-класами. Детальніше – тут. «Наближається Великодня пора, Воскресіння Христове сповнює наші душі світлом. І це світло, яке переможе. Тож безперечно не обійдемося без писанкарства, великодніх ангеликів», - додав Богдан Тихолоз. Контакти музею та детальніша інформація – на фейсбук-сторінці.

5 квітня 2022

У Домі Франка 8 квітня відбудеться відкриття виставки творів Наталії Івженко «Все буде Україна!». Початок о 16 год. «У складний час саме мистецькі твори можуть бути ліками, своєрідною сестрою милосердя чи навіть психотерапевтом. Мистецтво дає змогу здобути новий досвід, оновитися», - зазначив директор музею Богдан Тихолоз. Виставка має дві складові: Перша – це живопис. Картини виконані олійними фарбами в стилі наївного реалізму. Ідея творів – показати красу України. Друга складова – лялькарство. Традиційно в Україні створювали ляльку-мотанку як оберіг. Наталія Івженко, створюючи свої чудові ляльки, втілює у життя народні традиції, навчає цьому молодь. До слова, у межах виставки 14 квітня заплановано майстер-клас авторки з виготовлення ляльки-оберегу «Подорожниця». Виставка триватиме від 8 до 26 квітня 2022 року.

4 квітня 2022

«Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка» відновлює свою роботу. «Друзі, з радістю повідомляємо, що «Дім Франка» знову відчиняє для вас свої двері! Ми відновлюємо роботу, готуємо низку цікавих подій. Екскурсії садибою Франка, театральні вистави та мистецькі виставки, дитячі майстер-класи та книжковий клуб – все це і не тільки у новому весняному сезоні «Дому Франка». Уже зовсім скоро ви дізнаєтеся більше про кожну з цих ініціатив та зможете планувати свій візит до музею», - розповів директор «Дому Франка» Богдан Тихолоз. Нагадаємо, з 1 квітня заклади культури області частково відновили свою роботу.

1 квітня 2022

Сьогодні Львівському обласному перинатальному центру  виповнюється 36 років. “Без перебільшення - це "тверде повноліття" в поєднанні з щоденним досвідом. Ми вже готові не лише тримати лідерство, а й творити його руками потужного колективу - командою фахівців і однодумців.Бажаю кожному приносити максимальний вклад до побудови у Львівській області якісного перинатального світу. Ми зараз, як ніколи розуміємо наші вектори, зупинятися не буду на них, лише скажу, що цілі відомі і вони досяжні на усі 100%. Бажаю кожному з наших пацієнтів неймовірних перемог, розвитку і Божого Благословіння, а для усіх нас - одної Великої Перемоги”, - зазначила керівник закладу Марія Малачинська. Зазначимо, у період з 24-го лютого у перинатальному центрі змогли народити більше ніж 90 жінок, що були змушені покинути свої домівки через війну.  Ще 160 ще стоїть на обліку і спостерігаються в закладі, та планують народжувати в цій установі.

31 березня 2022

На Львівщині відновлюють роботу музею-заповідника «П’ятничанська вежа». Запрацює він вже завтра, 1 квітня. Розташований музей у селі П’ятничани, що у Львівському районі. П’ятничанська вежа – один з найстаріших прикладів фортифікаційного будівництва в Галичині. Це унікальний мілітарний мурований об’єкт на території Львівщини з XV ст., який зберіг до сьогодні свої первісні готичні форми. В спогадах мешканців вежа сприймалася як частина великого міста, яке сягало від Львова аж до Рогатина, що то був замок Синявських, який згодом став василіянським монастирем, а у 1724 році його закрили. Навесні далекого 1995 року у П’ятничанській вежі відкрили музей-заповідник. Експозиція музею  розташована на другому і третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Вона відтворює мисливське шато. Також представлені картосхеми оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства. «П’ятничанська лицарська надбрамна вежа – єдина збережена в Україні подібна споруда. Перша згадка про неї датується 1454 роком, хоча згідно з архітектурними ознаками вежа близька до аналогічних німецьких башт ще давнішого періоду. Імовірно, вежа приймала у себе українських князів та їх лицарство, боярство. Як сторожова будівля Галицько-Волинського князівства П’ятничанська вежа була частиною оборонного комплексу шляху Галич-Холм. У такій садибі проживав лицар із сім’єю, а під його командуванням постійно була залога. Вежа була чотириярусна: підвал слугував камерою для звідного моста; перший ярус використовували для в'їзду на територію; вхід на другий ярус був із подвір'я зовнішніми сходами; третій ярус мав вихід на дерев’яну галерею, з якої активно відстрілювалися під час нападу ворога», - каже завідувач сектору комунікації та зв’язків з громадськістю Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Василь Мицько. Цікавий факт: у 2018 році у П’ятничанській вежі відбулися зйомки художнього фільму «Король Данило» режисера Тараса Химича. За сюжетом у такому віддаленому місці непокірні галицькі бояри готували змову проти свого короля.