Мінсоцполітики щодо розрахунку розміру житлових субсидій

19 квітня 2022

Міністерство соціальної політики опублікувало довідник для перетинання державного кордону чоловіками призовного віку, які супроводжують дітей та інших осіб. Цей довідник допоможе уникнути непорозумінь на кордоні. У довіднику вказані документи, які необхідно пред'явити під час перетину кордону. Він стане у пригоді: 1. Чоловікам, які супроводжують дітей: чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей, віком до 18 років; чоловік, який самостійно виховує дитину (дітей), віком до 18 років; усиновитель, опікун, піклувальник, прийомний батько чи батько-вихователь, на утриманні якого перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років; батько, опікун, піклувальник, прийомний батько, батько-вихователь, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років; батько (усиновитель), опікун, піклувальник, прийомний батько, батько-вихователь, який виховує дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, але якій не встановлено інвалідність; чоловік, на утриманні якого перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи. 2. Чоловікам, які доглядають за членами родини, іншими особами: чоловік, зайнятий постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, своїми батьками або батьками дружини, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду; чоловік, який має дружину з-поміж осіб з інвалідністю І чи ІІ групи та/або одного із своїх батьків або батьків дружини з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи; опікун особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; член сім'ї особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною (у разі коли опікуна такій особі не призначено); чоловік, зайнятий постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи, або іншою особою, яка потребує постійного стороннього догляду; працівники закладів, що здійснюють постійний догляд (будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів надання соціальних послуг).   3. Чоловікам, які мають інвалідність Звертаємо Вашу увагу на те, що виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування. Для самостійного виїзду осіб з інвалідністю за межі України обмежень не встановлено. Документ розробили за участі Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України, Державної прикордонної служби України та експертами проєкту міжнародної технічної допомоги SURGe, Support to Ukraine’s Reforms for Governance. Детальніше з Довідником можна ознайомитися за посиланням.

30 березня 2022

ЮНІСЕФ разом із Міністерством соціальної політики України розпочинають багатоцільову програму грошової допомоги для незахищених родин із дітьми, які постраждали через війну та потребують фінансової підтримки. Додаткові виплати мають посилити державні програми, започатковані Урядом України. Згідно з дослідженнями, грошова допомога - ефективний інструмент реагування на потреби дітей. У довгостроковій перспективі вона допомагає зміцнити стійкість родини у стресовій ситуації, знижує вразливість до наступних криз. Допомогу зможуть отримати родини, що належать до таких категорій: Родини, як мають трьох і більше неповнолітніх дітей, з яких принаймні одна дитина не досягла двох років; Cім’ї з двома або більше дітьми, де одна дитина має інвалідність. Виплата складає 2,220 грн для кожного члена сім’ї на місяць, але не більше як для п’ятьох людей. Виплату даватимуть одноразово на три місяці, тобто суму за три місяці одним платежем. Ця виплата буде здійснюватися визначеним категоріям додатково до виплат, які проводяться за державними програмами, зокрема додатково до виплати внутрішньо переміщеним особам на проживання. Подати заявку на отримання допомоги можна на сайті: register.unicef.org. Відповіді на основні питання можна знайти на цій сторінці. Якщо виникнуть труднощі або додаткові питання, треба звернутися на гарячу лінію “Спільно” за номером: 0 800 600 017 (безоплатно, працює щодня з 8:00 до 22:00) На сайті необхідно заповнити анкету та обов’язково перевірити коректність внесених даних. Зокрема, потрібно буде надати інформацію про всіх членів сім’ї та банківський рахунок, на який буде здійснюватись виплата. Переказ має надійти за 4 тижні після подання заявки. Фахівці ЮНІСЕФ і партнери розглянуть кожну заявку й перевірять достовірність інформації та відповідність усім критеріям. Учасникам Програми надійде СМС про ухвалене рішення. Це тільки перша фаза програми. Наразі ЮНІСЕФ розглядає можливість розширити її на інші категорії.

23 березня 2022

Діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану можуть бути влаштовані у прийомні сім’ї чи дитячі будинки сімейного типу на умовах тимчасового влаштування. Також спрощується процедура влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку або піклування родичів. Таке рішення ухвалили в Уряді. Через війну збільшується кількість дітей, батьки яких загинули, або про їхню долю та місце перебування нічого невідомо. Чинні нормативні акти не давали можливості влаштовувати таких дітей до сімейних форм виховання. До того, процедура влаштування дітей під опіку або піклування родичів вимагає такого переліку документів, який в умовах воєнного стану практично нереально зібрати. При цьому для дітей, травмованих війною та втратою зв’язку з батьками, дуже важливо знаходитися в умовах, максимально наближених до сімейних. У Міністерстві соціальної політики напрацювали рішення, яке дає можливість дітям перебувати під час війни на умовах тимчасового влаштування в прийомній сім’ї або в ДБСТ, чи за спрощеною процедурою – під опікою або піклуванням родичів. Це забезпечить найкращі інтереси дитини до того моменту, поки не буде з’ясовано, що саме сталось з її батьками. За законодавством України існує алгоритми дій для організації соціального захисту: дітей, батьки яких загинули (свідоцтва про смерть відсутні), та відсутні такі близькі родичі як баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим; дітей, батьки або близькі родичі яких не виходять на зв’язок, або перебувають в місцях активних обстрілів, під завалами, поранені в лікарнях.   На Львівщині влаштуванням дітей займатиметься служба у справах дітей Львівської ОВА.  Рішення Уряду передбачає спрощений пакет документів для родичів, які бажають взяти дитину під опіку, піклування: заяву; копію паспорта; документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки або інший зв’язок особи з дитиною (свідоцтво про хрещення або інший документ, виданий релігійною організацією); довідку від нарколога та психіатра про можливість виховання дитини; довідку або заяву опікуна щодо відсутності судимості. Під час воєнного стану також зробили необов’язковим для кандидатів в опікуни та піклувальники проходження курсу навчання з виховання дітей, які залишились без батьківського піклування.

6 березня 2022

Уряд ухвалив розроблене Мінсоцполітики рішення, яке дозволяє родинам під час воєнного стану використовувати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" на будь-які необхідні товари. Про це повідомили у міністерстві соціальної політики України. "Війна не спиняє життя. Просто зараз в українських родинах народжуються діти, а це значить – нація живе! Ми розуміємо, що зараз родинам кошти можуть знадобитися на їжу, ліки, пальне, щоб переміститися в безпечне місце. І це – питання життя та здоров’я новонародженої дитини. Тому ми зняли обмеження на використання коштів грошової компенсації "пакунка малюка" на весь період воєнного стану плюс один місяць після його завершення", – заявила міністр Марина Лазебна. При цьому не застосовується вимога використати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" протягом 12 місяців. "Якщо раніше банки повертали до бюджету невикористаний родинами залишок через 12 місяців після переказу коштів на картку, то зараз кошти залишаються в родин, і вони можуть їх використовувати протягом воєнного стану плюс один місяць без цього обмеження", – додали у відомстві. Ми також розуміємо, що родинам може бути складно відкрити новий поточний рахунок із спеціальним режимом використання, щоб отримати на нього кошти компенсації. Тому ми дозволили переказувати її на будь-який рахунок родини, відкритий в АТ КБ "Приватбанк", – зазначила міністерка. За її словами, ухвалене урядом рішення також допоможе родинам під час воєнного стану отримати грошову компенсацію "пакунка малюка" за спрощеним порядком, який враховує можливі непередбачувані обставини пологів та тимчасове переміщення родин. Зокрема, рішення про призначення грошової компенсації одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, районних військових адміністрацій, виконавчого органу міської ради. Для її отримання один з батьків має подати заяву з копією свідоцтва про народження та довідкою з пологового будинку про неотримання натуральної допомоги "пакунок малюка". Якщо свідоцтва про народження немає, то до заяви достатньо прикласти копію документа, що підтверджує факт народження дитини в закладі охорони здоров’я або поза ним.  У разі відсутності батьків заяву можуть подати патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни новонародженої дитини. У такому випадку до заяви вони додають: копію рішення районної, районної в місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною); копію рішення районної, районної в місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або до дитячого будинку сімейного типу, або прийомної сім’ї (для сім’ї патронатного вихователя, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу). Заяву необхідно подати особисто за місцем проживання, перебування або звернення отримувача. Заява та документи можуть бути подані до виконавчого органу сільської, селищної ради, центру надання адміністративних послуг.

6 лютого 2022

В Міністерстві соціальної політики розпочали прийом документів від виконавчих органів сільських, селищний та міських рад, щоб забезпечити ефективне та своєчасне проведення закупівлі та надання в користування транспортного засобу спеціалізованого призначення. Транспорт використовуватимуть для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, порушення зору, інтелектуальні та психічні порушення, та інших маломобільних груп населення. У 2022 році для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення передбачено 30 мільйонів гривень. Прийом документів триватиме до 1 квітня поточного року. Звертаємо увагу, що у разі отримання пакету документів не у повному обсязі або оформленого неналежним способом Мінсоцполітики повертає його на доопрацювання. Водночас виконавчий орган ради має право надати повторно до 1 квітня 2022 року заяву з доопрацьованим (повним) пакетом документів. Пакет документів виконавчого органу ради має містити: 1. положення про службу з перевезення, утворену за рішенням виконавчого органу ради, в якому визначено умови надання послуг з перевезення, періодичність їх надання, наявність диспетчерської служби або спеціальної телефонної лінії, онлайн-сервісу для замовлення особою послуги з перевезення; 2. рішення виконавчого органу ради про утворення служби з перевезення; 3.інформація про повне найменування та код згідно з ЄДРПОУ виконавчого органу ради, яким подано заяву про надання в користування транспортного засобу спеціалізованого призначення; 4.інформація про осіб (дітей) з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, що проживають на території відповідної громади, які не мають в особистому користуванні та в користуванні законних представників автомобілів (включно з тими, що отримані відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999, у тому числі інформація про індивідуальні програми реабілітації, видані медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю), лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дітей з інвалідністю); 5. інформаційна довідка про діяльність служби з перевезення протягом не більш як двох років з дати її утворення; 6. документи, що підтверджують затвердження видатків для фінансування служби з перевезення на поточний рік; 7. меморандум щодо роботи служби з перевезення, укладений між виконавчим органом ради та громадськими об’єднаннями, ініціативними групами осіб з інвалідністю.

25 січня 2022

На виконання законів України щодо загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, пенсійного забезпечення військовослужбовців, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та з метою здійснення додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році Мінсоцполітики підготовлений проект постанови, який забезпечить з 1 березня 2022 року наступні кроки: Пропонується проіндексувати на 14 %: - страхові пенсії, призначені до 2019 року (при цьому сума підвищення буде не менше 100 грн, а середній розмір підвищення складатиме біля 500 грн); - пенсії військовим (середній розмір підвищення складатиме 700 грн); - мінімальні розміри пенсій по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС (середній розмір підвищення складатиме 400 грн) та інші пенсії особам з інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Пропонується встановити доплату особам, на яких не поширюється порядок індексації пенсій, у сумі 135 грн на місяць. Пропонується підвищити мінімальну пенсійну виплату особам з інвалідністю І групи та особам з повним страховим стажем (30/35 років) з 2 200 до 2 300 грн, а для непрацюючих пенсіонерів з числа одержувачів мінімальних пенсій, які не мають повного стажу, збільшити на 166 грн до 2 100 грн. Також пропонується збільшити розмір державної допомоги на: - 400 грн (з 1 700 грн до 2 100 грн) для одержувачів допомоги на кожну дитину, яка виховується у багатодітній сім’ї; - 166 грн (з 1934 грн до 2 100 грн) для одержувачів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, а також особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які одержують державну соціальну допомогу. Пропонується визначити індексацію на 14% розмірів щомісячних компенсаційних виплат до пенсії літніх людей. Після індексації виплати складуть для: - осіб віком 75 – 80 років – 456 грн; - осіб віком 80 + – 570 грн.      

19 січня 2022

З 1 січня в Україні стартувала бюджетна програма, яка заснована на механізмах, що були успішно апробовані в пілотному проєкті «Рука допомоги». У межах пілотного проєкту «Рука допомоги» у 2018 році близько 250 робочих місць створили 92 суб’єкти підприємницької діяльності (СПД), які отримали безвідсоткові кредити на розширення бізнесу. Під час проєкту держава активно заохочувала місцевих підприємців до створення нових робочих місць. За умови працевлаштування не менше двох осіб з числа малозабезпечених, внутрішньо переміщених осіб або учасників АТО/ООС строком на два роки, підприємства отримували безвідсоткові кредити на закупівлю нового обладнання та матеріалів. Зокрема, понад 90 нових робочих місць створено на Львівщині, 80 – на Харківщині, 70 – на Полтавщині. Це переважно підприємства, які надають послуги у сфері громадського харчування, займаються фермерським господарством, виробляють меблі, одяг, будівельні матеріали тощо. Серед областей України, які були учасниками пілотного проєкту, Львівська область була лідером за кількістю учасників, котрі започаткували (розширили) підприємницьку діяльність. За інформацією відділу оплати праці, охорони праці та соціально-трудових відносин управління з питань праці та сімейної політики департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА, результати реалізації експерименту на Львівщині є наступними: 545 осіб з числа тих, на кого він був розрахований, забезпечені місцем праці, 43 – охоплено громадськими роботами, 35 – залучено до виконання інших тимчасових робіт, 145 учасникам  надано право отримати фінансову допомогу, у тому числі 27 суб’єктам господарської діяльності.  За інформацією відділу організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Львівського обласного центру зайнятості, пілотний проєкт «Рука допомоги» виявився дієвим стимулом для повернення до трудової активності довготривалих малозабезпечених безробітних. Про це красномовно свідчать цифри: станом на 1 січня 2022 учасники програми «Рука допомоги» сплатили понад 8,4 млн грн податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також повернули фінансову допомогу (достроково, частинами, шляхом внесення власних коштів тощо) на суму 0,7 млн грн, які зараховані до надходжень державного бюджету, що становить 101,6% від загальної суми отриманої позики. Окрім того, вони забезпечили роботою майже 180 осіб з числа малозабезпечених родин, переселенців та учасників АТО/ООС, половину з котрих працевлаштували суб’єкти господарської діяльності, котрі використали фінансову допомогу для розширення підприємницької діяльності шляхом закупівлі додаткового обладнання.  Із числа залучених до проєкту малозабезпечених осіб і переселенців (109 осіб) станом на сьогодні 97 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (89%), тобто вони успішно ведуть бізнес і розвивають його. З-посеред 27 приватних підприємців, котрі скористалися безвідсотковою фінансовою підтримкою, 26 припинили участь у ньому у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань (96%). Оскільки експеримент звершився добрими результатами, апробовані ним механізми стали основою для запровадження нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей, яку розробило Міністерство соціальної політики України і яка стартує у 2022 році. На реалізацію ініціативи у держбюджеті передбачено 100 млн грн.  Безвідсоткову фінансову підтримку розміром до 15 мінімальних зарплат (на початку цього року – це 97500 грн) можна використати тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для відкриття власної справи обладнання і матеріалів. Той, хто скористається державним механізмом, через три роки ведення бізнесу зобов’язаний повернути кошти. Однак не всі - сума зменшується на розмір сплачених податків та єдиного соціального внеску. Повертати допомогу не доведеться у двох випадках: коли розмір сплачених податків перевищив суму отриманої допомоги або ж якщо підприємець у перший рік роботи за скеруванням центру зайнятості забезпечить місцем праці ще двох безробітних членів малозабезпечених сімей. Право на безвідсоткову фінансову підтримку мають тільки особи, що зареєстровані в службі зайнятості як безробітні й отримують допомогу як члени малозабезпеченої сім’ї. Претендентам необхідно звернутися  до центру зайнятості з відповідною  заявою, подати довідку про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, судимості та бізнес-план. Якщо бізнес-план не написаний, фахівці служби зайнятості допоможуть його розробити, а також проконсультують учасників бюджетної програми з питань відкриття та ведення бізнесу, організують для них безкоштовне професійне навчання. Ознайомитися з Постановою КМУ від 21.04.2021 р.  № 397 «Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей» та покроковою інструкцією з питань отримання фінансової підтримки можна за посиланням. Нагадаємо, проєкт «Рука допомоги» реалізовувався Міністерством соціальної політики України за сприяння Світового банку в межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» в 2016-2019 роках.

12 січня 2022

Міністерство соціальної політики України повідомляє, що з 1 січня 2022 року підвищили розмір надбавки на догляд: особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, – із 150 до 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( з 2901,00 грн до 3868,00 грн); за дитиною з інвалідністю підгрупи А – зі 150% до 200 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (для дітей віком до 6 років – з 3150,00 грн до 4200,00 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – від 3927,00 грн до 5236,00 грн. Відповідно, розміри державної соціальної допомоги з урахуванням надбавки на догляд на 1 січня 2022 року становлять від 1 934,00,00 до 7266,70 гривні.

16 вересня 2021

За ініціативи Президента України Володимира Зеленського Кабінет Міністрів 15 вересня ухвалив рішення щодо додаткової підтримки пенсіонерів. Як відзначив під час засідання Уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, рішення стосуватиметься збільшення щомісячних доплат до наявного пенсійного забезпечення. «З 1 жовтня 2022 року пенсіонерам у віці 70-75 років будуть встановлені щомісячні доплати у сумі до 300 гривень. Це стосуватиметься тих категорій громадян, пенсія яких є меншою від розміру середньої заробітної плати за 2020 рік. Це продовження системної політики Президента й Уряду у напрямку встановлення справедливих соціальних виплат», — підкреслив Денис Шмигаль. Для осіб старших за 70 років за наявності тривалого стажу роботи (у чоловіків - 35 років, а у жінок - 30 років) мінімальна пенсійна виплата з жовтня 2022 року складатиме 3000 грн. За наявності стажу меншої тривалості мінімальна пенсійна виплата для вказаних осіб визначатиметься пропорційно наявному страховому стажу і при наявності страхового стажу у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років складатиме не менше ніж 2 500 гривень. У результаті прийняття цієї постанови додаткові до пенсії щомісячні виплати одержуватимуть понад 4 млн пенсіонерів старші за 70 років. (3 2020 року додаткові виплати 500 грн одержують 1,4 млн осіб старші за  80 років, з 1 жовтня 2021 року розпочнуться такі виплати у розмірі 400 грн для майже 1 млн пенсіонерів віком від 75 до 80 років). У 2022 році при виході на пенсію в 60 років жінкам встановлюватиметься підвищення до пенсії у розмірі 9 %. Таке підвищення збереже співвідношення у розмірах пенсій жінок за наявності однакової тривалості страхового стажу і заробітку у 2022 році, який є перехідним роком завершення підвищення пенсійного віку жінкам.

3 вересня 2021

Під час наради з керівництвом Міністерства соціальної політики України представники Львівської ОДА обговорили порядок створення сімей патронатних вихователів, влаштування до них дітей. Також зосередились на питанні розвитку патронату над дитиною.   У межах наради обговорили прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 №893 «Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною». Зокрема, порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, порядок виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя та оплати послуги патронату над дитиною та підписання типового договору патронат над дитиною та ін. Участь у нараді від  Львівської області взяли: начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Володимир Лис, завідувач сектору розвитку сімейних форм виховання та усиновлення служби у справах дітей облдержадміністрації Володимир Слюсар, начальник відділу житлових субсидій, соціальних виплат та допомог департаменту соціального захисту облдержадміністрації Василь Гельбич, директор Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян, начальник відділу організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Наталія Тибура. Нагадаємо, що патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини. Дитина може перебувати у такій сім’ї до трьох місяців, але в окремих випадках – до пів року.

13 січня 2021

З початку 2021 року у зв’язку з децентралізацією змінюються  підходи щодо реалізації мешканцями територіальних громад права на соціальний захист. Так, з 1 січня 2021 року усі звернення про призначення різних видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та компенсацій громадяни мають подавати через «фронт-офіси» територіальної громади, які в свою чергу забезпечують їх передачу до органів соціального захисту населення райдержадміністрацій. Виключення становлять лише документи, що надсилаються поштою або подаються в електронному вигляді. Для виконання цієї функції у структурі виконавчого органу територіальної громади має бути утворений структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або визначені відповідні уповноважеі посадові особи. Функція таких соціальних «фронт-офісів» у територіальних громадах може забезпечуватися безпосередньо посадовими особами структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, адміністраторами центру надання адміністративних послуг або в режимі віддалених робочих місць у старостатах. Не менш важливими функціями територіальної громади є також виконання повноважень у сфері захисту прав дитини та організації надання соціальних послуг мешканцям громади. Зазначені питання потребують особливої уваги у період укрупнення районів, ліквідації окремих районних державних адміністрацій та змін до бюджетного законодавства.  Для забезпечення єдиного підходу щодо методологічного підходу до виконання повноважень з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей територіальними громадами Мінсоцполітики розроблено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей, які затверджено наказом Мінсоцполітики від 30.12.2020 № 868: Методичні рекомендації з розроблення положень про структурні підрозділи з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій; Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей.

30 жовтня 2020

У зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації на сході України виокремилась така соціальна група, як жінки-ветеранки. За даними Єдиного реєстру учасників АТО/ООС, станом на 01 квітня 2020 року понад 4,2 % жінок від загальної кількості учасників бойових дій отримали статус учасника бойових дій. На жаль, на становище ветеранок впливає усе ще недостатній рівень інтеграції ґендерних питань та питань прав жінок у програмах, що регулюють становище військовослужбовців та учасників бойових дій. Сьогодні заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Ревук взяла участь у „круглому століˮ, присвяченому обговоренню проблем реінтеграції саме цієї категорії жінок. „Круглий стілˮ було проведено під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної з нагоди 20-ї річниці резолюції Ради Безпеки ООН „Жінки, мир, безпека”. 28 жовтня Урядом України було прийнято Національний план дій з реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, який розроблено Мінсоцполітики у співпраці з органами виконавчої влади та громадянським суспільством. Документ передбачає виконання конкретних кроків, покликаних створити умови для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у подоланні конфліктів, встановленні миру, процесах відновлення, протидії безпековим викликам, системній протидії насильству за ознакою статі та насильству, пов’язаному з конфліктом. Резолюція передбачає врахування особливих потреб жінок і дівчат, у тому числі вразливих категорій (біженці, внутрішньо переміщені, жінки-комбатанти, жінки-ветеранки, а також постраждалі від насильства за ознакою статі та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом), при наданні послуг у сфері охорони здоров’я, психологічної та гуманітарної допомоги; забезпечення участі жінок в економічному відновленні та перехідному правосудді в конфліктних і постконфліктних ситуаціях. Планується, що до 2025 року буде виконано низку завдань, спрямованих на: проведення на постійній основі оцінювання, аналізу потреб та доступності адміністративних, медичних та соціальних послуг, надання правової допомоги для різних груп жінок і чоловіків, які постраждали від конфлікту; консультування та надання необхідної медичної та соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від конфлікту; розширення можливості підтримки самозайнятості та підприємництва для жінок, зокрема з числа ВПО, жінок-ветеранок та інших осіб, які постраждали від конфлікту. Ефективна реалізація Національного плану дій сприятиме не лише встановленню миру на території України, але й активній реінтеграції та ресоціалізації жінок, які постраждали від конфлікту, у тому числі ветеранок.