«Розвиток медичної інфраструктури в регіоні має стати пріоритетом для новостворених ОТГ», - Іван Собко
Для ознайомлення з основними вимогами Програми медичних гарантій 2021 (далі – Програма), Західним міжрегіональним департаментом Національної служби здоров’я України організовано онлайн-нараду у Львівській ОДА за участі заступника голови ЛОДА Івана Собка.
1 квітня 2020 р. в Україні змінилося фінансування закладів охорони здоров’я, яке, згідно Програми, залежить від кількості пацієнтів, які звертаються до цього закладу, та від переліку медичних послуг, які заклад охорони здоров’я може надати. Метою Програми є забезпечення кожного пацієнта висококваліфікованою медичною послугою без значних фінансових витрат.
Усі послуги в межах Програми є безоплатними. Якщо послуга, за якою звертається пацієнт до певного закладу охорони здоров’я, передбачена контрактом між НСЗУ та цим закладом, пацієнту така послуга надається безкоштовно.
«У зв’язку з тим, що на даний час реалізується адміністративна реформа, враховуючи те, що кожна лікарня має іншого власника (це органи місцевого самоврядування різних рівнів, некомерційні організації, зокрема), дуже важливо спілкуватися на таких виїзних нарадах. Спільне планування на одній території є запорукою того, що пацієнт отримає високоякісну безоплатну медичну допомогу, а лікарні не будуть конкурувати», - зазначила Директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возиця.
НСЗУ розроблені рекомендації щодо:
- особливостей контрактування;
- ролі ОТГ у забезпеченні роботи закладів охорони здоров’я;
- вимог до надання послуг та специфікацій послуг.
Заступник голова Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що фінансування НСЗУ медичних закладів на підставі контрактування не означає, що місцева влада може зняти з себе функцію підтримки та забезпечення розвитку місцевих закладів охорони здоров’я.
«Розвиток медичної інфраструктури в регіоні має стати пріоритетом для новостворених ОТГ. Завданнями місцевої влади повинні бути формування мережі, яка відповідає потребам населення, та забезпечення на підставі співпраці з НСЗУ доступної медичної допомоги для пацієнтів за місцем проживання. Місцева влада не має права усуватися від фінансування закладів охорони здоров’я! Завдяки зміні адміністративно-територіального устрою новостворені громади, навпаки - отримали повноваження саме впливати на розвиток медицини у своїх регіонах», - зазначив заступник голови ЛОДА Іван Собко.
Новини за темою
На Львівщині з офіційним візитом перебуває голова НСЗУ Наталія Гусак
6 травня 2022
Наталія Гусак вперше відвідала Львівщину як голова Національної служби здоров’я України та у межах свого візиту зустрілася з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким. Під час зустрічі обговорили особливості функціонування системи охорони здоров’я області в період воєнного стану, проблеми регіону, пов’язані з наданням медичної допомоги тимчасово переміщеним особам, а також особливості роботи і взаємодії системи з відомчими закладами. Зустріч відбулася за участі заступника начальника Львівської ОВА Іван Собка, директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Ореста Чемериса та керівниці Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яни Возниці. Окрім того, голова НСЗУ відвідає кілька закладів охорони здоров’я на Львівщині – дитячу лікарню, перинатальний центр та один із приватних закладів первинної медичної допомоги, який законтрактований з НСЗУ. Наталія Гусак зустрінеться з керівниками медзакладів з метою обговорення роботи мережі в контексті дотримання та напрацювання в області клінічних маршрутів пацієнта для отримання усіх необхідних медичних послуг.
Віктор Ляшко відвідав заклади охорони здоров’я Львівщини
8 квітня 2022
Учора відзначали Всесвітній день здоров’я. З цієї нагоди Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав заклади охорони здоров’я Львівщини та зустрівся з директором Європейського регіонального бюро ВООЗ доктором Гансом Анрі П. Клюге. Сторони наголосили на важливості безперебійного надання медичних послуг громадянам України та обговорили спільні зусилля для його забезпечення. Віктор Ляшко та доктор Клюге також відвідали медичні заклади – дитячу лікарню та лікарню швидкої допомоги. Нагадаємо, що від початку повномасштабних воєнних дій пошкоджено 291 лікарню, з яких 18 – знищено повністю. Внаслідок постійних ворожих обстрілів пошкоджено 73 «швидких», ще 105 – захоплено окупантами. 22 медиків було важко поранено та 7 – вбито. Станом на 6 квітня підтверджено 91 атаку на медпрацівників і медзаклади, в результаті яких загинуло 73 людини та 46 було поранено.
«Відкриваємо більше дверей для пацієнтів»: директор діагностичного центру у Львові Роман Пукаляк
2 лютого 2022
Львівський обласний клінічний діагностичний центр першим в Україні почав реєструвати електронні направлення серед закладів вторинної ланки у минулому році. Зараз це єдиний медзаклад Львівської області, який надає послуги МРТ та КТ за Програмою медичних гарантій (ПМГ). Як медична реформа допомогла діагностичному центру покращити доступ пацієнтів до медичних послуг, змінила фінансування та спонукала до розвитку, розповів директор закладу Роман Пукаляк. Про зміну фінансування До 2019 року медзаклад отримував більшість фінансування по субвенції, а також частину від місцевих бюджетів та від благодійників. За словами Романа Пукаляка, цих грошей вистачало лише на зарплати, комунальні платежі та «невелике підтримання життєдіяльності закладу». Натомість тепер завдяки новій моделі фінансування через Національну службу здоров’я України медзаклад може отримувати значно більше. «З початком медреформи гроші стали цікаві. Чим більше ти працюєш, тим більше отримуєш, і сам можеш вирішити, як це витратити. Найбільша стаття витрат – зарплати, а решту грошей ми витрачаємо на покращення умов для наших пацієнтів – оновлюємо обладнання, дбаємо про доступність. Основне фінансування йде від НСЗУ – по кількості та якості підписаних пакетів медичних послуг. З місцевих бюджетів іде дофінансування на капітальні витрати та енергоносії. Крім того, у нас розв’язалися руки, і тепер ми можемо надавати платні послуги поза програмою медичних гарантій», – говорить він. Роман Пукаляк зізнається, що в перший рік медреформи було складно, і отриманих від НСЗУ грошей не вистачало. Тоді у діагностичному центрі ввели платні послуги. Усі вони доступні за Програмою медичних гарантій: ними користуються ті пацієнти, які з певних причин не хочуть звертатися до сімейного лікаря та брати електронне скерування. Та вже наступного року медзаклад навчився працювати краще за Програмою медичних гарантій і значно скоротив кількість платних послуг. Якщо з квітня по грудень 2020 року центр отримав від НСЗУ майже 13,3 млн грн, то цього року за цей же період – майже на 10 млн більше. ПМГ стала для центру пріоритетною, адже вона, зокрема, дає можливість надати більше якісних медичних послуг українцям безоплатно. І від початку медреформи, зазначає Роман Пукаляк, пацієнтів у діагностичному центрі стало більше. Про послуги центру НСЗУ закуповує медичні послуги у медзакладів за програмою медичних гарантій, що дозволяє українцям отримувати ці послуги безоплатно. Діагностичний центр підписав з НСЗУ договори на шість пакетів медичних послуг: амбулаторний, первинка, вакцинація від коронавірусу, а також три пріоритеті – по мамографії, гастроскопії та колоноскопії. Ці пакети дозволяють пацієнтам за електронними направленнями отримати безоплатно консультацію низки профільних спеціалістів – кардіолога, невролога, гастроентеролога, ендокринолога, пульмонолога, дерматолога, офтальмолога, імунолога, алерголога, а також зробити в лабораторіях низку необхідних досліджень. «У лабораторії ми робимо фактично все, крім ПЛР та бактеріологічних досліджень. Ми можемо зробити як загальний аналіз крові, так і коагулограму чи повний спектр біохімії. Після початку пандемії ми ввели частину нових методик, які були потрібні для діагностування чи відслідковування перебігу коронавірусу. Так, по ПМГ доступні дослідження рівня антитіл, вітаміну D, D-димери тощо», – розповідає Роман Пукаляк. Крім того, по ПМГ доступні різні діагностичні процедури: у відділенні променевої діагностики є сучасний цифровий рентген та мамограф, у відділенні ендоскопічної діагностики проводять фіброгастроскопію та колоноскопію, у відділенні УЗД – повний спектр УЗД-досліджень. Також діагностичний центр є єдиним медзакладом області, який надає за договором з НСЗУ послуги МРТ та КТ, через що на них є черги. Низку унікальних досліджень роблять у відділенні функціональної діагностики – завдяки закупленим за останній рік сучасним апаратам. «У нас є два УЗД – один із судинною, другий з кардіологічною програмою, а також капіляроскоп для виявлення патологій судин рук. Також є навантажувальний апарат для тредміл-тесту – ЕКГ з фізичним навантаженням. Ці обстеження, які ми робимо за ПМГ, є досить унікальними для Львова, адже обладнання такого рівня є переважно лише в приватних клініках», – пояснює завідувачка відділенням функціональної діагностики Олена Гнатейко. Роман Пукаляк зазначає, що центр не має на меті підписати багато різних пакетів, а намагається максимально завантажити ті, які є. Наприклад, пакет по мамографії зараз завантажений фактично на 100%. Відповідно, медзаклад є лідером по Україні за кількістю апаратних методів дослідження, тобто МРТ, КТ, УЗД, рентгенів, ехокардіографій, досліджень судин, ендоскопічних досліджень тощо. Водночас на первинній ланці стратегія інакша. Діагностичний центр має в штаті двох терапевтів та двох педіатрів, і жоден з них не є максимально завантаженим. «Ми намагаємося зупинитися на 1,5 тисячі пацієнтів, бо інакше і лікар не встигає, і пацієнтам доводиться довго чекати на прийом. Якщо в нас буде збільшуватися кількість пацієнтів, які захочуть підписати декларації, то будемо добирати цих фахівців», – пояснює Роман Пукаляк. Про зміни для пацієнтів Медична реформа має на меті покращити та полегшити доступ українців до якісних і безпечних медичних послуг. Водночас, зазначає Роман Пукаляк, вона стирає стереотип, що в комунальних закладах не можна отримати допомогу безкоштовно, ще й на високому рівні, адже трансформація медичної системи дає можливість медзакладам активно розвиватися. «За останні два роки ми оновили санвузли, повністю комп’ютеризували центр, купили багато обладнання – зокрема, УЗД-апарат, біохімічний аналізатор для лабораторії, ендоскопічну відеостійку, міограф, капіляроскоп, систему холтерів, підйомник для людей з інвалідністю, новий автомобіль, щоб починати формувати виїзні бригади, а також відремонтували МРТ і КТ», – каже він. За його словами, мета центру – мати всіх вузьких спеціалістів. Таким чином, маючи обладнання для замкненого циклу діагностики за допомогою лабораторних та апаратних досліджень, лікарі центру зможуть поставити пацієнту діагноз та запропонувати амбулаторне лікування. «Не треба бігати по всьому місту зі скеруванням, шукаючи вузького спеціаліста. На здачу аналізів може бути черга, проте тоді, коли немає коронавірусного піку, вона незначна. Терапевт може переглянути аналізи в особистому кабінеті і показати їх профільним фахівцям, якщо потрібно, чи скинути нам на Viber, що теж зручно. Мені знадобилися послуги імунолога, і діагностичний центр єдиний має у Львові такого фахівця, доступного безоплатно за ПМГ», – говорить пацієнтка Уляна. Про плани розвитку Коли Роман Пукаляк приблизно 10 років тому очолив медзаклад, багато людей там працювали не на повну зайнятість, отримуючи низькі зарплати. Тож вони домовилися з колективом, що при вивільненні робочих місць нових працівників набирати не будуть, а намагатимуться перекрити їх тими, хто вже є в штаті. Таким чином до входження в медреформу в діагностичному центрі оптимізували фактично третину колективу. Проте тепер для подальшого розвитку медзакладу персоналу, навпаки, бракує: потрібно збільшувати кількість вузьких спеціалістів, посилювати допоміжний персонал, зокрема економічну і сервісну служби, створити кол-центр. Також центр побачив перспективи в розвитку лабораторії. «Ми не плануємо сильно розширювати спектр аналізів, але хочемо розширити свою географію. За межами великих населених пунктів люди практично не мають доступу до лабораторного сервісу по ПМГ, і ми б хотіли мати пункти заборів майже по всіх ОТГ області, вже про це розмовляємо з владою та первинкою. Ми хочемо, щоб до діагностичного центру було більше “дверей”», – говорить Роман Пукаляк. Крім того, медзаклад створює так званий центр телемедицини, щоб пацієнт з віддалених районів не їхав до Львова для первинної консультації вузького спеціаліста. «Зараз людина, яка живе далеко і потребує послуг, приміром, алерголога, приїжджає на консультацію, де їй лікар каже зробити певні аналізи, – і пацієнт фактично повертається додому ні з чим. Таку консультацію можна б було зробити віддалено в присутності сімейного лікаря. А вже після здачі потрібних аналізів пацієнт вже б приїхав особисто до лікаря», – пояснює директор. З найближчих планів діагностичного центру – купівля нового апарату МРТ, а також зробити виїзні бригади, для чого в бюджет вже заклали закупівлю трьох переносних УЗД-апаратів. Проєкт реалізується за підтримки Проекту USAID Підтримка реформи охорони здоров`я. Джерело: НСЗУ
Лікарняна інфраструктура максимально готова до хвилі COVID-19 – Денис Шмигаль
26 січня 2022
Нова хвиля COVID-19 не оминула Україну: за показниками захворюваності, в країні понад 20 тисяч нових випадків щодня. Але медична система готова до такої ситуації. Про це заявив сьогодні Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Уряду. «Ми готувалися до цього. Наразі заповненість ліжок, виділених під COVID-19 в медзакладах, складає менше ніж 30%. Майже 100% ліжкомісць мають кисневу підтримку. Закуплено приблизно 15 тисяч кисневих концентраторів. Лікарняна інфраструктура максимально готова», – сказав Денис Шмигаль. Два регіони вже перейшли в «червону» зону. Це Івано-Франківська та Рівненська області, які мають одні з найменших показників вакцинації проти COVID-19. Прем'єр-міністр нагадав, що щеплення від коронавірусу в рази зменшує шанси потрапити в лікарню «під кисень» і вкотре закликав всіх вакцинуватися, щоб захистити своє здоров’я. «Держава і Уряд зробили все можливе для забезпечення вакцинації в Україні. Сьогодні відповідальність уже лежить на кожному громадянині країни», – додав Прем’єр-міністр.
НСЗУ: Заклади охорони здоров’я мають подати документи для контрактування на 2022 рік до 24 грудня
10 грудня 2021
Триває процес контрактування закладів охорони здоров’я та Національною службою здоров’я для надання медичних послуг населенню на 2022 рік. Національна служба здоров’я продовжує приймати пропозиції про укладення договорів з надавачами первинної та спеціалізованої медичної допомоги у 2022 році. Відповідні оголошення, специфікації та умови закупівлі розміщені на сайті Міністерства охорони здоров'я за посиланням. Усі заклади, які планують у 2022 році надавати пацієнтам медичні послуги за Програмою медичних гарантій і отримувати за це оплату, мають подати свої пропозиції до НСЗУ у визначені терміни. Важливо, аби медзаклади не зволікали із подачею пропозицій та вчасно уклали договір. Це дозволить безперебійно отримувати оплату від НСЗУ та надавати медичну допомогу пацієнтам. Заклади мають подавати пропозиції в електронній формі. Стан подання пропозицій: Спеціалізована медична допомога Термін подачі - 15 грудня. Пропозиції на ПМГ-2022 подали 65,8% закладів із тих, які мають договір з НСЗУ у 2021 р. Первинна медична допомога Термін подачі до 24 січня. 46,4% надавачів ПМД, які мають договір у 2021 році, подали свої пропозиції на 2022 рік. НСЗУ перевіряє пропозиції на відповідність вимогам та укладає договори із надавачами медпослуг.
НСЗУ підвищила тарифи за лікування хворих на COVID-19
25 листопада 2021
З 1 листопада цього року Національна служба здоров’я України підвищила тарифи за лікування хворих на COVID-19 у стаціонарних медичних закладах до 634,3 тис грн на одну команду. У порівнянні з початком року тариф зріс на 14,5%. Інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА. Відповідні зміни до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1199 від 17 листопада 2021 року. Розмір оплати залежить від кількості медичних команд, які надають допомогу пацієнтам, інтенсивності роботи закладу та навантаження на медпрацівників. НСЗУ оплачує лікування хворих на коронавірус після звіту про зроблену роботу та кількість пролікованих пацієнтів медичними закладами. Таким чином медзаклади, в яких лікуються хворі на COVID-19, зможуть отримати підвищені виплати уже за листопад. За даними Національної служби здоров’я України договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом послуг – надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, уклав 21 медичний заклад області на суму 802,6 млн грн, з яких оплачено – 709,9 млн гривень. Торік такі видатки становили 673 млн гривень. Додаткова інформація по темі за посиланнями: 1 та 2.
З 1 жовтня в Україні діє новий порядок отримання інсулінів
6 жовтня 2021
З 1 жовтня змінився порядок видачі рецептів на отримання інсулінів для хворих на цукровий діабет. Якщо раніше такі рецепти виписували у паперовому вигляді лікарі-ендокринологи, то тепер цю процедуру адмініструє НСЗУ і препарат можна отримати на підставі електронного рецепту, виписаного сімейним лікарем. Про це розповів Юрій Вендзилович, експерт департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації з ендокринології, керівник Львівського обласного ендокринологічного центру. «Адміністрування і фінансування видачі інсулінів перейшло до Національної служби здоров’я України. Це означає, що аптекам, де пацієнти отримують інсуліни, кошти за них відшкодовує НСЗУ на підставі укладених з аптеками угод. Зараз усі пацієнти повинні звернутися до ендокринолога для того, щоб він створив план лікування, де буде вказано тип інсуліну, дозу тощо. В подальшому пацієнт може звертатися до свого сімейного лікаря, який буде виписувати електронний рецепт згідно розробленого ендокринологом плану лікування. Загалом в області нараховується близько 12 200 осіб, які потребують інсуліну», - зазначив Юрій Вендзилович. Відтепер не потрібно постійно звертатися до ендокринолога. Інсуліни можна отримати в будь-якій аптеці, яка має угоду з НСЗУ (перелік аптек – за посиланням) за рецептом сімейного лікаря. «Закликаю пацієнтів якнайшвидше звертатися до ендокринолога за планом лікування, а аптеки - укладати угоди з НСЗУ про відшкодування коштів, за видані інсуліни, що полегшить життя пацієнтів», - наголосив Юрій Вендзилович.
29,5 млн грн субвенції отримала Львівщина на забезпечення централізованою подачею кисню ліжок у ковідних лікарнях
6 жовтня 2021
Враховуючи швидке поширення коронавірусного захворювання та збільшення навантаження на лікарні, Уряд посилює спроможність медичної системи. Інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА. За словами заступника голови Львівської ОДА Івана Собка, Львівщині виділили субвенцію з державного бюджету на забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в сумі 29,5 млн гривень. Кошти передбачено як видатки розвитку за спеціальним фондом постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 №47 в редакції постанови від 29.09.2021 №1027. Відповідно до неї умовою надання субвенції є забезпечення введення в експлуатацію всіх елементів системи централізованої подачі кисню у закладах охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, до 31 грудня 2021 року.
4293 особи на Львівщині вакцинувалися від ковіду за останню добу
26 вересня 2021
На Львівщині за вчора, 25, вересня, щеплення від ковіду отримали 4293 особи, з них 1019 – другу дозу. У розрізі районів: м. Львів – 1948 Львівський - 487 Яворівський – 550 Червоноградський – 180 Стрийський – 436 Самбірський – 133 Золочівський – 263 Дрогобицький – 283 Інші (обласні та приватні заклади охорони здоров’я – всі у Львові) – 13 Вчора в області працювали 17 центрів вакцинації та 96 пунктів щеплення. Загалом на Львівщині станом на сьогодні щеплення від ковіду отримали 741 466 (з них – 325 778 другою дозою): вакциною «Covieshield» – 38 403 особи, «Astra Zeneca» - 102 416, «Coronavac» - 185 756, «Pfizer» - 264 468, «Moderna» - 150 423 особи. Графік роботи центрів цього тижня - за посиланням.
Львівський і Стрийський райони – лідери в області за темпами вакцинації населення від ковіду
23 вересня 2021
Станом на сьогодні в області щеплення від ковіду отримали 714 567 осіб (319 193 – другою дозою). З них 373 639 осіб (169 688 – другою дозою) – у м. Львові. Серед районів найбільша кількість провакцинованих мешканців у Львівському районі – 75 465 осіб (33 106 – другою дозою), та у Стрийському – 74 411 осіб (31 696 – другою дозою). Про це інформують у департаменті охорони здоров’я Львівської ОДА. Найменша кількість вакцинованих у Золочівському районі – 28 937 осіб (13 155 – другою дозою). Окрім того: Дрогобицький район – вакцинувалися 43 406 осіб (18 795 –другою дозою); Червоноградський – 42 981 (19 511 – другою дозою); Яворівський – 41 941 (19 799 – другою дозою); Самбірський – 32 487 (13 443 – другою дозою). Щеплення можна отримати у центрах вакцинації (графік роботи – за посиланням) та у пунктах щеплення (звернувшись до сімейного лікаря). Нагадаємо, від сьогодні по всій території України діє «жовта» зона епіднебезпеки.
Регіони зможуть швидше та ефективніше розгортати нові лікарні для реагування на хвилю COVID-19
22 вересня 2021
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови № 331 про невідкладні заходи щодо забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. Завдяки цим змінам заклади охорони здоров’я зможуть забезпечувати киснем більше пацієнтів ефективніше, розгортаючи мережу реагування на нову хвилю коронавірусної інфекції. Про це повідомляють на сайті МОЗ. “Зміни до постанови передбачають більш швидке та ефективне включення закладів охорони здоров’я до переліку ковідних. Якщо ліжковий фонд відділень чи палат з можливістю проводити кисневу терапію закладів охорони здоров’я, що працюють із ковідними хворими, буде заповнений більш ніж на 50%, до переліку буде додаватися наступний такий заклад у межах регіону. Раніше така можливість передбачалася лише за умови 50% зайнятості саме ліжок відділень чи палат інтенсивної терапії”, - коментує зміни заступник міністра охорони здоров’я - головний державний санітарний лікар Ігор Кузін. Він додав, що стандарти лікування COVID-19 передбачають, що пацієнтам у тяжкому чи середньому стані з ознаками пневмонії або кисневої недостатності потрібна киснева підтримка. Тому зміни, які сьогодні підтримав Кабмін, дають змогу оперативно надавати таку підтримку більшій кількості пацієнтів. У МОЗ зазначають, вже готові 250 лікарень, що надають спеціалізовану допомогу при COVID-19. Вони розподілені на заклади різних хвиль реагування. Потужність закладів першої хвилі налічує майже 39 тис. ліжко-місць. Крім того, в областях закупили та отримали 14 790 кисневих концентраторів, 161 комп’ютерний томограф та 148 рентген-апаратів.
За вчора в області провакцинували 9698 осіб: дані у розрізі районів
11 вересня 2021
На Львівщині за вчора, 10 вересня, щеплення від ковіду отримали 9698 осіб. У розрізі районів: м. Львів – 3258 Львівський – 1570 Яворівський – 672 Червоноградський – 760 Стрийський – 986 Самбірський – 441 Золочівський – 498 Дрогобицький – 894 Інші (обласні та приватні заклади охорони здоров’я – всі у Львові) - 619 Найбільша кількість осіб отримала щеплення вакциною «Pfizer» - 4584 (з них 2241 другою дозою), а також «Moderna» - 3724 (3585 – др. дозою), «Coronavac» - 980 (464 – др. доз.), «Astra Zeneca» - 410 (103 – др. доз.). Вчора в області працювали 12 центрів вакцинації та 169 пунктів щеплення. Загалом на Львівщині станом на сьогодні щеплення від ковіду отримали 642 910 осіб (з них – 287 184 другою дозою): вакциною «Covieshield» – 38 403 особи, «Astra Zeneca» - 92 924, «Coronavac» - 168 694, «Pfizer» - 204 483, «Moderna» - 138 406 осіб. Нагадаємо, цього тижня на Львівщині працююють 25 центрів вакцинації населення. Отримати щеплення можна попередньо записавшись через портал «Helsi». При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу. Окрім того, щеплення можна отримати у 181-му пунктах щеплення, звернувшись до сімейного лікаря.