Уряд планує програму державної підтримки картоплярства
Цьогоріч уряд України розширює державну підтримку сільгосптоваровиробників, доповнивши її новою програмою – державна підтримка розвитку картоплярства.
У Львівській області щорічно картоплею зайнято 13-15 % посівної площі (95,1 тис. га). Валове виробництво картоплі за всіма категоріями господарств у 2020 році становило 1,6 млн. тонн, при урожайності 168,9 ц/га. У сільськогосподарських підприємствах вирощено 55,1 тис. тонн картоплі при урожайності 262,5 ц/га, всього 3 % до загального виробництва.
Високоприбуткове картоплярство починається з якісного високопродуктивного насіння. Розвиток вітчизняної системи насінництва та покращення якості насіннєвої картоплі є на порядку денному в Мінагрополітики України.
За програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” у державному бюджеті на 2021 рік для державної підтримки розвитку картоплярства в цілому по Україні передбачено 60 млн. грн. Бюджетні кошти передбачаються для стимулювання збільшення обсягів виробництва картоплі, нарощування потужностей її зберігання та переробки.
Згідно з проектом програми бюджетні кошти надаватимуться суб’єктам господарювання на безповоротній основі для компенсації витрат, здійснених у період з 1 січня по 30 вересня поточного року на:
1) придбання насіннєвого матеріалу картоплі категорій базове та сертифіковане у розмірі до 50 відсотків його вартості (після проведення ними посадки), але не більше 250 тис. гривень одному одержувачу у рік;
2) придбання обладнання для доробки та передреалізаційної підготовки картоплі у розмірі до 50 відсотків вартості понесених витрат (після завершення монтажних робіт);
3) будівництва об’єктів із зберігання картоплі у розмірі до 50 відсотків вартості.
Частковій компенсації понесених витрат підлягає вартість об’єктів, введених в експлуатацію з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, та/або вартість обладнання, придбаного у той самий період.
«Основним продуктом споживання для населення Львівщини традиційно залишається картопля. Використання сільгоспвиробниками бюджетних коштів за державною програмою сприятиме виробництву високоякісного насіннєвого матеріалу, який відповідатиме сучасним міжнародним вимогам, будівництву сучасних картоплесховищ з метою забезпечення мінімальних втрат при зберіганні картоплі. А також сприятиме вирішенню питання ланцюга доданої вартості «виробництво-переробка-споживач», зумовить насичення внутрішнього ринку продукцією власного виробництва», - зауважила заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко.
Новини за темою
Уряд спрямував 200 млн грн на компенсації роботодавцям за працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб
14 квітня 2022
Програма передбачає щомісячну компенсацію витрат на зарплату в розмірі 6,5 тис. грн за кожного працівника впродовж 2 місяців. Така державна підтримка спрямована на зменшення безробіття та підвищення економічної активності українського бізнесу. “Зараз наше завдання – стимулювати бізнес брати на роботу переселенців. З одного боку, це дозволить відновити роботу підприємств, з іншого – допоможе людям заробляти та годувати свої родини. Максимально можлива зайнятість населення під час війни та в період післявоєнної відбудови – пріоритетна ціль Уряду та Міністерства економіки”, – заявила Перший віцепрем'єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Щоб взяти участь у програмі та отримати компенсацію, підприємству необхідно укласти трудовий контракт з громадянином, який є внутрішньо переміщеною особою. Дані про працевлаштовану особу можна подати через портал Дія або ж надавши заяву до Державної служби зайнятості.
В Уряді створили робочу групу для захисту українських громадян, які виїхали за кордон через війну
11 квітня 2022
У суботу на засіданні Уряду схвалили постанову про утворення робочої групи щодо захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи. Співголовами робочої групи визначили Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину та Міністра соціальної політики Марину Лазебну. «Разом з Європейською Комісією працюємо над тим, щоб у нас була спільна політика щодо підтримки та захисту українських переселенців. Чимало з них були змушені рятуватись від війни, не маючи речей першої необхідності і джерел до існування. Вони потребують консульської та гуманітарної підтримки, забезпечення житлом, вирішення всього комплексу питань, пов'язаних із соціальним захистом, доступом до медицини, освіти, а також можливості працевлаштування. Важливо, щоб наші громадяни відчували, що Україна з ними і дбає про них», – зазначила Ольга Стефанішина. Серед завдань робочої групи: використання застосунку «Дія» у процесі здійснення соціальних, компенсаційних та інших виплат; скасування плати за роумінг при використанні мобільного зв'язку за кордоном; забезпечення цифрового консульського обліку громадян під час перебування за кордоном; надання освітніх послуг українською мовою; посилення механізмів захисту від торгівлі людьми; створення можливостей, щоб громадяни за межами України могли отримати або підтвердити всю необхідну документацію; налагодження співпраці між правоохоронцями, органами соціального захисту та міграції України з відповідними органами у державах-членах ЄС; сприяння швидкому визнанню професійних кваліфікацій та вирішення інших питань. «З перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в Україну ми вирішували невідкладні питання: спростили виїзд українців за кордон у безпечні місця, забезпечили, щоб в країнах, куди вони перемістились, їхні права були захищені та надавалась максимальна допомога. Особливу увагу приділили захисту прав дітей з вразливих категорій, людей з інвалідністю. Тепер настав час для довгострокової транскордонної політики з ЄС щодо захисту прав українців у державах-членах та програми репатріації до України після стабілізації ситуації», – сказала Марина Лазебна.
Уряд розширив доступ аграрних підприємств до пільгового кредитування
6 квітня 2022
Для вчасного старту посівної кампанії та успішного її проведення Уряд активував додаткові механізми кредитування аграріїв. Зокрема, йдеться про розширення програми “5-7-9%”, за якою будь-яке українське підприємство може отримати кредит до 60 млн грн під 0%. З початку війни позики від державних банків на загальну суму 1,1 млрд грн отримали 826 бізнесів. З усіх виданих кредитних коштів за програмою “5-7-9%” 42% припадало саме на аграрний сектор. Ними скористалися 12 тис. фермерських господарств. Отримані кошти йдуть на закупівлю добрив, пального, ззр. “В час війни комерційні та державні банки повинні активізувати свою кредитну діяльність, адже ці кошти потрібні тисячам підприємців для налагодження виробництв. Уряд та Нацбанк проводять з банківським сектором відповідну роботу. Зокрема, 10 найбільших банків заявили про виділені ліміти на суму 40 млрд грн. 2,3 млрд грн держбанки вже видали фермерам”, – додала Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Загалом же, починаючи з 24 лютого, державні банки сумарно наростили кредитні портфелі на 12,5 млрд грн, що еквівалентно 15% приросту за 2021 рік.
Уряд розширив перелік товарів критичного імпорту важливими для аграріїв позиціями
22 березня 2022
Уряд розширив перелік товарів критичного імпорту, включивши в нього необхідну аграріям с/г техніку, запчастини, обладнання для с/г робіт. Йдеться про трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. За його словами, у перший же день війни Кабмін Постановою №153 від 24.02.2022 року затвердив перелік товарів критичного імпорту, щоб забезпечити безперебійне постачання продовольства, а також усіх товарів, необхідних для підготовки до весняно-польових робіт. Відтоді цей перелік оновлювався вже 11 разів, щоб Нацбанк міг забезпечувати постійне здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів. «Паралельно увесь час ми додавали критичні групи товарів для потреб с/г виробників. Під час останнього оновлення Уряд включив у перелік необхідну аграріям с/г техніку та запчастини, обладнання для с/г робіт (трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни), добрива, препарати тощо», – зазначив Роман Лещенко. Повний оновлений список доступний за посиланням. «Завдання Мінагрополітики – забезпечити безперебійні поставки в Україну всіх позицій, які гарантують українцям продовольчу безпеку. І ми над цим працюємо щодня. Наближаємо нашу Перемогу, яка обов’язково буде за нами», – резюмував Міністр.
Посівна – 2022: Уряд ухвалив рішення на підтримку аграріїв для початку кампанії в умовах війни
19 березня 2022
Кабінет Міністрів України ухвалив низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до матеріальних ресурсів, зокрема, палива та пестицидів в умовах воєнного стану. Пальне. Дозволено введення в обіг бензину та дизельного палива екологічних класів Євро 3 і Євро 4. Спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Завдяки цьому буде залучено додатковий ресурс пального внутрішній на ринок держави, зокрема для потреб с/г виробників. Крім того, Верховна Рада України ухвалила закон про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20 % до 7 % (№ 7137-д), що має стабілізувати ціни. Пестициди. Уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом. Крім того, строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами продовжили. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Уряд робить усе можливе, щоб забезпечити аграріїв усім необхідним до старту посівної кампанії–2022. Для оптимального розподілу та використання ресурсів Мінагрополітики запустило платформу https://agrostatus.org/ для акумуляції даних щодо потреб галузі. «Агропродовольча галузь забезпечує армію на населення продовольством. Заходи Уряду, спрямовані на забезпечення аграріїв матеріальними ресурсами та кредитними коштами дають змогу сформувати необхідний ресурс і забезпечити проведення весняно-польових робіт у запланованих обсягах. Агровиробники області для проведення посіву ярих культур вже накопичили значний матеріальний ресурс. Проте, проблемним залишається завезення насіння, яке постачали спеціалізовані насіннєві господарства з центральної та східної території України та завозилось у режимі імпорту (кукурудза, соняшник, овочеві культури, соя), недостатньо засобів захисту рослин, мінеральних добрив», - зазначили в департаменті агропромислового розвитку ЛОВА. Вартість основних ресурсів (дизпаливо, насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин), яких не вистачає агровиробниками області на проведення посівної орієнтовно складає близько 4,1 млрд грн. Тепер аграрії розраховують на оперативні рішення банків щодо надання їм кредитних коштів.
Уряд України перезавантажує «гарячу лінію» для оперативного збору запитів з гуманітарних питань
2 березня 2022
Увага! Уряд України перезавантажує «гарячу лінію» для оперативного збору запитів з гуманітарних питань/ За телефоном «гарячої лінії» 1545 можна звертатись по таких питаннях: проблеми з водопостачанням, водовідведенням, опаленням пошкодження інфраструктури: газогонів, залізниці, комунальної інфраструктури евакуація та повернення громадян, які були змушені виїхати за кордон через вторгнення РФ в Україну потреби у продуктах харчування та товарах першої необхідності, питання продажу товарів за підвищеними цінами потреби у ліках потреби у пальному питання соціальних виплат, отримання пенсій проблемні питання з головами громад та іншими представниками місцевого самоврядування Урядова гаряча лінія працює цілодобово Дзвінки з території України з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників – безкоштовні Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії» +38 044 284 19 15. Оплата – за тарифами відповідного оператора зв’язку.
Нові можливості єПідтримки: Уряд ухвалив зміни до постанови
9 лютого 2022
Сьогодні Уряд ухвалив значні зміни в постанову щодо програми єПідтримка. Незабаром люди з інвалідністю І та ІІ груп зможуть витратити кошти в межах програми єПідтримка на ліки. А люди з інвалідністю І та ІІ груп та особи від 60 років — на комунальні послуги. Наразі в Україні понад 1 млн громадян з інвалідністю, які належать до І та ІІ груп. Також із 14 березня українці від 14 років, які мають бустерну дозу, зможуть отримати 500 гривень у межах програми. На сьогодні бустерну дозу отримали майже 500 тисяч українців. Також Уряд збільшив строк використання коштів. Гроші від єПідтримки можна буде витратити впродовж не 4, а 9 місяців із дня зарахування. «Зовсім скоро українці від 14 років зможуть подати заявку на кошти за бустерну дозу, а люди з інвалідністю за гроші від програми матимуть можливість оплатити комунальні послуги та ліки. Отримати гроші можна буде швидко та зручно в застосунку Дія. Ми продовжуємо трансформувати єПідтримку, щоб розв'язувати актуальні проблеми та піклуватися про кожного українця», — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Станом на сьогодні в межах єПідтримки було подано понад 8,3 млн заявок, оформлено 9,5 млн карток та витрачено 2,7 млрд гривень. Якщо ви ще не скористалися єПідтримкою, то можете це зробити за кілька хвилин, швидко та зручно: Оформте спеціальну картку єПідтримка в одному з банків-партнерів. Оформлення картки безоплатне як онлайн, так і офлайн у відділенні банку. В онлайн-банкінгу картку можна отримати за 1 хв. Завантажте застосунок Дія або оновіть його до останньої версії в PlayMarket або AppStore. Переконайтеся, що у вас є «зелений» COVID-сертифікат про дві дози вакцинації. Зверніть увагу, що сертифікати, отримані на порталі Дія, чи паперові від сімейного лікаря, не підходять для отримання виплат. Отримати COVID-сертифікат у застосунку Дія зараз можна як з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою. Зайдіть у розділ Послуги та знайдіть єПідтримку. Надішліть заяву на отримання коштів Виберіть для виплати картку єПідтримка. Очікуйте на зарахування коштів. Як працює програма єПідтримка, можна дізнатися за цим посиланням. Усі запитання та інструкцію з генерування COVID-сертифікатів можна знайти тут.
Уряд затвердив План заходів з реалізації Стратегії людського розвитку на 2021—2023 роки
10 грудня 2021
9 грудня Уряд затвердив План заходів щодо реалізації Стратегії людського розвитку на 2021—2023 роки. План заходів сформовано відповідно до стратегічних цілей, визначених Стратегією людського розвитку, яка схвалена Указом Президента України від 02.06.2021 № 225, а саме: покращення медико-демографічної ситуації в Україні; розбудова освіченого, доброчесного, інклюзивного та інноваційного суспільства, в якому кожен громадянин має рівні можливості для навчання та розвитку, а наука є складовою економічного зростання; формування всебічно розвинутої людини, патріота України, сприяння її духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації у культурному та спортивному напрямах; підвищення рівня життя, активізація зайнятості та забезпечення соціальної підтримки населення; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впровадження європейських стандартів гендерної рівності. Виконання завдань, визначених Стратегією, сприятиме зростанню добробуту населення, забезпеченню права людини на охорону здоров’я, рівного доступу до якісної освіти, створенню умов, необхідних для культурного та фізичного розвитку, підвищенню ефективності системи соціальної підтримки населення і зменшенню соціальної нерівності.
Уряд виділив 214 млн грн для зміцнення державного кордону України
24 листопада 2021
Уряд виділив майже 214 млн грн з метою посилення захисту державного кордону з Республікою Білорусь та зміцнення обороноздатності держави. Відповідне рішення було ухвалене сьогодні, 24 листопада, на черговому засіданні Кабінету Міністрів України. “Наразі ми спостерігаємо загострення ситуації на білоруських кордонах. Сьогоднішнє рішення Уряду дозволить оперативно зміцнити вразливі ділянки державного кордону та попередити потоки нелегальної міграції з території Республіки Білорусь. Безпека громадян, захист території та забезпечення сталого розвитку країни – залишаються ключовими пріоритетами Уряду”, - зазначила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Кошти будуть виділені з резервного фонду державного бюджету та спрямовані підрозділам МВС та Міноборони для посилення охорони державного кордону на українсько-білоруській ділянці та ліквідації загрози надзвичайної ситуації соціального характеру. Зокрема, 76 млн грн отримає Державна прикордонна служба для зміцнення вразливих ділянок кордону та закупівлю колючого дроту, 108 млн грн будуть спрямовані до Національної гвардії для забезпечення додаткових сил захисту, а майже 30 млн грн - Міноборони для залучення військовослужбовців до охорони кордону з метою підвищення обороноздатності держави.
Уряд виділив ще 242 млн грн на протидію COVID-19 в Україні, — Денис Шмигаль
28 жовтня 2021
Кабінет Міністрів під час чергового засідання 28 жовтня ухвалив рішення про перерозподіл 242 млн грн на програму протидії поширенню COVID-19 на території України. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кошти дадуть змогу закупити більше експрес-тестів, покращити рівень тестування, а також завершити реалізацію спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту щодо інфраструктури зберігання вакцини. Глава Уряду також відзначив, що наразі більшість регіонів України перебувають у «червоній» зоні, та наголосив на важливості вакцинації. «Цього тижня ми вийшли приблизно на 250 тисяч щеплень на добу. У пунктах вакцинації зараз є 9 млн доз вакцини. Ще майже 19 млн доз отримаємо до кінця цього року. Завдяки злагодженій роботі Президента, Уряду, Верховної Ради ми забезпечили країну достатньою кількістю вакцин, аби щепитися могли всі охочі. Наша мета залишається незмінною — вакцинація більшості дорослого населення до кінця року», — підкреслив Денис Шмигаль. Як зауважив Прем’єр-міністр, зараз в Україні принаймні однією дозою вакциновано понад 30% дорослого населення. Водночас, за його словами, в Україні 95% госпіталізованих із COVID-19 — це невакциновані.
Відтепер батько може взяти відпустку при народженні дитини: Уряд затвердив порядок надання
8 липня 2021
Чергове засідання Уряду відбулось напередодні, 7 липня. На ньому затвердили Порядок надання двотижневої відпустки при народженні дитини для чоловіків та інших членів сім’ї. «У квітні Парламент ухвалив надзвичайно важливий закон, що забезпечує рівні можливості матері та батька у догляді за дитиною та запроваджує новий вид відпустки при народженні дитини. Сьогоднішнє рішення Уряду спрощує процедуру отримання такої відпустки шляхом визначення чіткого механізму, умов та підстав її надання»,- зазначила заступник Міністра економіки України Світлана Глущенко. Так, до числа осіб, які мають право на таку відпустку, належать: чоловік, дружина якого народила дитину; батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки; баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір'ю (одиноким батьком). Оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів надається одноразово, але не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Також у Порядку наведено визначення термінів, якими слід керуватися при наданні відпустки («одинока мати», «одинокий батько», «інший повнолітній родич дитини») та визначено перелік документів для кожної категорії осіб. «Народження дитини – це надзвичайно щаслива подія для кожної сім’ї. Проте традиційно основне навантаження щодо піклування та догляду за немовлям лягає на плечі матері. Тепер і чоловіки зможуть присвятити більше часу своїм дітям, що сприятиме посиленню ролі батька у процесі виховання дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні»,- додала Світлана Глущенко. Нагадаємо, що 15 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила закон №3695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною», що усунув законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною.
У Львові напрацьовували рішення задля підтримки галузі картоплярства
24 Червня 2021
Сьогодні у Львові відбулась розширена нарада Української Асоціації Виробників Картоплі за підтримки Львівської обласної державної адміністрації. У пленарній частині засідання взяли участь заступник міністра Мінагрополітики Тарас Висоцький, заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман, більше 50-ти учасників асоціації виробників картоплі та представники наукових установ. З вітальним словом до учасників конференції звернувся перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, який наголосив що у зв’язку із реформуванням державних органів управління одним з векторів руху Міністерства аграрної політики та продовольства України є сприяння створенню саморегулівних організацій з метою напрацювання консолідованих рішень з вирішення проблем виробників. «Львівщина є однією з лідерів у створенні таких організацій. Власне Асоціація виробників картоплі є ініціаторами напрацювання програми державної підтримки картоплярства. Крім діючих програм здешевлення банківських кредитів, сільськогосподарської техніки у поточному році будуть запроваджені нові напрями підтримки здешевлення вартості насіннєвого сертифікованого матеріалу картоплі вітчизняного виробництва української та іноземної селекції, будівництва об’єктів зберігання картоплі та обладнання»,- зазначив він. «Сьогоднішній івент – це нагода поспілкуватись особисто із людьми, що займаються картоплярством, зрозуміти проблеми, які вас турбують і спільно напрацювати інструменти управління на ринку картоплі. Переконаний, що зможемо створювати умови для подальшого росту і розвитку, - наголосив заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. - Вирощування картоплі виходить на масштабніший, професійний сектор, а це, відповідно, ставить свої вимоги до тих, хто ним займається. За обсягами виробництва картоплі 2020 року Львівщина займає 3 місце серед областей, виробивши 7,7 % від загального валового збору картоплі в Україні. Картопля — культура рентабельна, однак для того, щоб отримати якісний продукт, потрібно забезпечити дотримання ефективної технології її вирощування». Під час загальних зборів картоплярі одержали фахову технологічну інформацію про особливості вирощування картоплі від фахівців Української Асоціації Виробників Картоплі. Адже високоприбуткове картоплярство починається з якісного високопродуктивного насіння. Розвиток вітчизняної системи насінництва та покращення якості насіннєвої картоплі – на порядку денному в Мінагрополітики України. Також ознайомились з новинками виробників сортового насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин. Здобуті знання, навики допоможуть сільськогосподарським виробникам визначити свої стратегії на майбутній період. Замміністра також ознайомився з новітніми технологіями зберігання картоплі на базі ТОВ «Централ Плейнс Груп» у с. Великосілки. Площа землекористування – 700 га у Самбірському та Львівському районах. Підприємство засноване іноземними інвесторами з Великобританії та Республіки Фінляндія, спеціалізується на вирощуванні високоякісної картоплі столових та чіпсових сортів. Цього року тут планується ІІ черга будівництва картоплесховища потужністю на 11 тис. тонн, та будівництво заводу з переробки картоплі на крохмаль у смт. Глиняни Золочівського району. Потужність переробки 40-50 тис. тонн картоплі на рік. У планах підприємства впродовж 2021-2022 років реалізувати проект з вирощування технічної картоплі на площі 1000 га. Опісля Тарас Висоцький відвідав підприємство із заморозки ягід, фруктів, овочів ТзОВ «ДЖІ ПІ АГРО». Площі насаджень тут становлять 48 га, середня врожайність 32,1 ц/га. В будівництво об’єкта залучено близько 30 млн грн. власних інвестицій. Довідково Упродовж 2005-2020 років Львівська область займала 2 - 3 позицію в рейтингу областей України з виробництва картоплі, поступаючись лише Вінницькій, Житомирській, часом Київській областям. Оскільки площі посадки картоплі останніми роками не зазнали суттєвих змін, позитивна динаміка валового збору простежується у тенденції зростання врожайності культури, яка за останні 10 років зросла на 33%. Основне виробництво картоплі на Львівщині зосереджено в домогосподарствах населення, які вирощують картоплю на площах близько 100 тис га. Офіційні показники останніх років свідчать про наявність значних резервів до підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах за рахунок удосконалення технологій її вирощування. Для зберігання вирощеної продукції в області функціонує 24 картоплесховища місткістю 62,5 тис тонн. Будується ще 2 великих картоплесховища на 27 тис тонн зберігання картоплі, сума вкладених у будівництво інвестицій сягатиме близько 125 млн грн. Тож, у сільгоспвиробників зростає потенціал до розширення площ посадки картоплі і збільшення обсягів виробництва.