У Добромилі вшанували пам’ять закатованих жертв НКВС

Сьогодні в місті Добромиль Самбірського району вшанували пам’ять жертв, вбитих НКВС* в урочищі Саліна під час Другої світової війни. 

Заходи з вшанування розпочалися поминальною екуменічною панахидою під стінами колишньої в’язниці НКВС у Добромилі. Опісля учасники скорботних заходів пройшли пішою ходою до урочища Саліна, поклавши дорогою квіти до могили жертв НКВС у Добромильській тюрмі на міському цвинтарі. У поминальних заходах взяли участь заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко та голова Львівської облради Ірина Гримак поклали  квіти  до пам’ятного знаку, встановленого в урочищі Саліна.

«У кінці червня 1941 року загони НКВС викинули в шахту тисячі людей, тисячі понівечених тіл українців. Саліна, яка століттями була відома і славилася не тільки на Галичині, а й в Польщі, Словаччині,  Австрії, стала місцем страху, жаху, болю і знущання над українським народом. Тут загинули українські священики, письменники, науковці, представники націоналістичних організацій – ті люди, які становили ідеологічну зброю проти сталінського режиму. Сьогодні ми вшановуємо тих, хто загинув в Саліні. Ми пам’ятаємо про цей злочин, вчинений тоталітарним режимом. Вічна пам’ять!», - сказав Юрій Бучко.

Також відбулись поминальна  екуменічна панахида за жертвами репресій на «Верхній могилі» в урочищі «Саліна», поминальна панахида за жертвами репресій біля пам’ятного знаку, встановленого в урочищі «Саліна» на соляному шибі, куди скидали вбитих людей.

Опісля провели віче за участю свідків трагедії, представників органів виконавчої і представницької влад,  органів місцевого самоврядування, громадсько-політичних  організацій з України,  закордону, представників громадськості, духовенства,  засобів масової інформації та  хорових колективів.

Довідково

Саліна – назва урочища і соляної шахти на Добромильщині.

У червні 1941 року загони НКВС вкинули в соляні шахти біля Добромиля близько 3600 осіб, в основному української та частково польської нації. До Саліни напередодні трагедії з Перемишля були пригнані арештанти. Під час екзекуції весь час працювали в Саліні двигуни, аби заглушити постріли і крики мордованих. Окрім того, згідно зі свідченнями місцевих жителів, з того самого Перемишля привезли вантажівками також і тіла уже вбитих людей. Коли катам не вистачало набоїв, людей били дерев'яними молотами і напівживими скидали в шахту, на стометрову глибину.

Це були українці, яких ув’язнили з політичних мотивів. Серед в’язнів були й діти з Перемишльського сиротинця. Дорогою енкаведисти забирали усіх, хто потрапляв їм на очі.

У червні 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз. Відступаючи радянські війська не встигали евакуювати в'язнів, тож за наказом Народного комітету державної безпеки СРСР в'язнів було вирішено ліквідувати.

 *НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР