Стали відомі перші результати дослідження води на вміст йоду, що у Стрийському районі

21 жовтня 2021

Упродовж трьох місяців у джерелах водопостачання у п’яти районах Львівщини провели аналіз проб води на вміст йоду.  За результатами досліджень, кожна третя проба води не відповідає нормативу фізіологічної повноцінності. Про це повідомили сьогодні під час брифінгу. “Дослідженням охопили Стрийський, Самбірський, Дрогобицький, Львівський та Яворівський райони. У кожному з них визначили по 15 точок, які досліджували.  Наші спеціалісти на місцях здійснювали відбір води і доставляли в наш центр – санітарно-гігієнічну лабораторію, яка  здійснює лабораторні тестування об’єктів навколишнього середовища.  Отримані результати ми порівнювали з нормативними показниками, які  встановлені на законодавчому рівні, у санітарному документі, який регламентує якість води питної – державно-санітарних правилах “Вода питна”.  Норматив фізіологічної повноцінності мінерального складу води за вмістом йоду вказує на те, що  якщо вода відповідає цьому нормативу, то забезпечує основні фізіологічні властивості для пиття. За результатами досліджень, кожна третя проба води не відповідає нормативу фізіологічної повноцінності ”, – зазначила  заступниця директора Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Ольга Брезецька. Відтак, за її словами, ситуація різниться у різних районах. “У Стрийському та Самбірському районах більшість проб відповідали  відповідали нормативним показникам. Трошки гірша ситуація – у Дрогобицькому та Яворівському районах. Там з 30 досліджуваних точок у 17 зразки відповідали нормативам, у шести були близькі до норми і у семи – недостатній вміст йоду. Щодо Львівського району, то із досліджуваних взірців реєстрували найбільшу кількість проб, які не відповідали нормативу фізіологічної повноцінності. За результатами серпневих досліджень,  лише 5 із 15 проб відповідали цьому нормативу”, - додала Ольга Брезецька. Зазначимо, детальна інформація щодо точок та результатів досліджень доступна у інтерактивній таблиці за посиланням https://goo.su/745k та інтерактивній карті за посиланням https://goo.su/743F Зазначимо, що дослідження води на Львівщині відбувається за фінансової підтримки Львівської облдержадміністрації та буде реалізовано до кінця 2021 року.

1 вересня 2021

У межах реалізації проєкту «Профілактика йододефіциту на Львівщині», який реалізує громадська організація «Батьки  в дії» у межах конкурсу серед інститутів громадянського суспільства, а також за участі фахівців Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, упродовж серпня провели аналіз проб води, відібраних у джерелах водопостачання у Львівському, Дрогобицькому, Самбірському, Стрийському та Яворівському районах. Загалом - 75 проб (по 15 проб у кожному районі). Серед усіх проб води найбільший вміст йоду,  що становив 33,7 мкг/дм³, зафіксували у водопровідній воді селища Славське, а найменший - 12,4 мкг/дм³ - у селі Глухівець Тростянецької ТГ. Досліджена вода у Стрийському та Самбірському районах виявилася найбільш багатою на йод. У більшості відібраних зразків вміст йоду був близьким до норми, що становить 20 - 30 мкг/дм³.  Дещо гірша ситуація у Дрогобицькому та Яворівському районах: з 30 відібраних проб - 17 були в межах норми, 6 - близькі до норми, а  7 - з недостатнім вмістом йоду.  Найменший вміст йоду у питній воді виявили у Львівському районі. Лише у 5 з 15 досліджених проб води показник йоду був у межах норми. Це села Майдан та Крехів Жовківської ТГ, село Заглина Добросинсько-Магерівської ТГ, місто Винники та село Лисиничі Львівської ТГ.  У всіх інших досліджених зразках, а саме: джерелах сіл Новосілка (Раковець), Унів (Унівська лавра), Якторів (Золочівська ТГ), Звенигород,  міст Городок, Перемишляни, Щирець, парках Львова: Високий Замок, Погулянка та Спартак (Мазепи - Інструментальна), визначений вміст йоду був нижчим норми та коливався в межах 13,2 мкг/дм³ - 19,5 мкг/дм³. Аби отримати більш релевантні результати, впродовж вересня та жовтня експерти повторно відбиратимуть проби води з зазначених джерел. Зведені результати дослідження опублікують на сайті Львівської обласної державної адміністрації у листопаді, а на основі отриманих даних підготують рекомендації, як збалансувати свій харчовий раціон, щоб забезпечити достатню кількість споживання йоду. Питна вода, в якій концентрація йоду не відповідає нормативним показникам фізіологічної повноцінності мінерального складу, не несе загрози для життя осіб, які її споживають. Однак жителям цих населених пунктів рекомендується компенсувати нестачу йоду харчовими продуктами, багатими на йод. Детальна інформація щодо точок та результатів досліджень доступна у інтерактивній таблиці за посиланням https://goo.su/745k та інтерактивній карті за посиланням https://goo.su/743F Зазначимо, що дослідження води на Львівщині відбувається за фінансової підтримки Львівської облдержадміністрації та буде реалізовано до кінця 2021 року.

5 серпня 2021

Напередодні, 4 серпня, на Львівщині стартувала кампанія з профілактики йододефіциту. Один із заходів передбачає відбір фахівцями і волонтерами зразків води для аналізу у мережах централізованого водопостачання та в основних природних джерелах, куди люди звикли їздити набирати воду. Загалом впродовж трьох місяців відберуть по три проби води у 75 точках  водопостачання. Зведені результати дослідження опублікують на сайті Львівської обласної державної адміністрації у листопаді, а на основі отриманих даних фахівці підготують рекомендації, як збалансувати свій харчовий раціон, щоб забезпечити достатню кількість споживання йоду. Дослідження йоду у питній воді проведуть у межах спільного дослідницько-просвітницького проєкту “Грам/моль”  громадської організації “Батьки в дії” та Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України. Проєкт реалізують за підтримки Львівської обласної державної адміністрації. «Як лікар за освітою я розумію важливість профілактики складних захворювань. Часто ця профілактика є дуже проста. Тому ми підтримуємо проєкт щодо профілактики йододефіциту, проєкт «Почуй лікаря», що скерований на популяризацію здорового способу життя серед школярів, та інші лікарські ініціативи. І нас дуже тішить те, що самі медики, разом із громадськими організаціями, беруться за масову профілактику та інформування жителів області», - каже голова Львівської ОДА Максим Козицький «Територія західної України, і Львівщина зокрема, є регіоном з вираженим йододефіцитом. У населення, яке проживає у йододефіцитних районах, може розвиватися зоб та інші йододефіцитні захворювання, що зумовлені недостатністю цього мікроелементу. Ці захворювання можуть виникати у будь-якому віці, але в групах максимального ризику є вагітні та жінки, які годують грудьми, діти та підлітки. Зменшення споживання йоду у  вагітної жінки може вплинути на розвиток мозку у плоду та новонародженої дитини. Щоб цього не сталося, необхідно проводити масову  інформаційну кампанію серед населення щодо профілактики та лікування йододефіцитних захворювань. Але перед проведенням кампанії та наданням рекомендацій, ми повинні зрозуміти, у яких регіонах вміст йоду достатній, а в яких - ні.  Якщо  у воді йоду буде недостатня кількість, брак цього мікроелементу буде і в усіх продуктах харчування, вирощених в регіоні», - говорить Наталія Іванченко, керівник Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України.  “Йододефіцитні захворювання притаманні не лише українцям, - зазначає Анастасія Карп’як, куратор проєкту  від ГО “Батьки в дії”, -  Європейські країни особливо страждали від браку йоду. На початку 20 століття у Швейцарії існували цілі села, в яких проживало багато розумово відсталих та глухонімих мешканців з величезними зобами, однак з 1922 року австрійські солеварні налагодили промислове виробництво йодованої солі, і Альпи були врятовані.  Сьогодні Швейцарія входить до десятки найрозвинутіших країн світу. Законодавство зобов'язує проводити профілактику йододефіциту шляхом використання йодованої солі вже понад 50 років. Люди там звикли споживати йодовані продукти харчування. Йодують воду і навіть корми для свійських тварин, як результат тваринне м’ясо, яке природно не містить у собі йоду, надходить на прилавки магазинів з достатнім його вмістом. Схожий шлях має пройти і Україна”. Довідка:  Добова потреба йоду, згідно з рекомендаціями фахівців ВООЗ, ЮНІСЕФ та Міжнародної ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями, враховує фізіологічні особливості організму та виглядає наступним чином:   діти молодшого віку (0-5 років) - 90 мкг; діти шкільного віку (6-12 років) - 120 мгк;п підлітки і дорослі - 150 мкг; вагітні та жінки, які годують груддю, - 250 мкг. За все життя людина споживає приблизно 3-5 грамів йоду - близько 1 чайної ложки.