Підписатись на новини RSS 
У Червоноградському районі знайшли нові артефакти часів Римської імперії
Археологи виявили нові сенсаційні знахідки часів Римської імперії поблизу с. Карів Червоноградського району.
Розвідкові розкопки нововідкритої пам’ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні об'єкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою.
Знахідку віднайшли науковці спільної археологічної експедиції історико-краєзнавчого музею у м. Винники та Львівського національного університету ім. І. Франка під керівництвом доцента кафедри археології ЛНУ ім. І. Франка Ярослава Онищука.
“В похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, аналогів яким в Україні немає. А також: уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини дерев'яної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських настільних ігор”, — розповідає директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.
За словами дослідників, всі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. А саму знахідку датують початком ІІІ ст. н. е. і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.
"Кілька років тому за результатами розкопок у Карові була скликана археологічна наукова конференція в Берліні, де провідні європейські науковці кілька днів обговорювали питання цієї знахідки. Пам’ятка є справді унікальною, археологи щороку відкопують на її території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження продовжуватимуться”, — каже директор Історико-краєзнавчого музею у місті Винники Ігор Тимець.
Досліджувати околиці с. Карів почали у 2017 році, відколи місцеві краєзнавці випадково знайшли тут давній меч та інші металеві вироби і принесли їх в Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути. Принаймні так вважалося раніше.
“Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі. Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166-180 років", — коментує керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.
Нагадуємо, розкопки на околицях с. Карів проводяться спільними зусиллями Історико-краєзнавчого музею міста Винники, департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, кафедрою археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка, в партнерстві з Інститутом археології Жешувського університету.
Новини за темою
Княжий Звенигород намагалися обікрасти “чорні археологи”
21 грудня 2020
На території пам’ятки археології національного значення – городищі літописного міста Звенигород, неподалік Львова, грабіжники знищили розкоп археологів. Наймовірніше, це трапилось у суботу ввечері або в ніч проти неділі. “Невідомі зробили грабіжницькі вкопи, очевидно, з метою пошуку артефактів княжого міста і зруйнували рештки давніх споруд, які були підготовлені для фіксування. Що саме вдалось їм знайти, невідомо. Однак для науковців найбільша втрата – історична інформація, яку вони могли б отримати, та порушення столітніх культурних нашарувань на розкопі”, - наголосила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Археологи та керівниця Історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» Наталя Войцещук, що є комунальним підприємством Львівської обласної ради, повідомили поліцію і закликають її провести швидке та ефективне розслідування й притягнути винних до відповідальності. Цьогорічні розкопки на території пам’ятки археології національного значення у Звенигороді розпочали у листопаді. Їх проводить «Рятівна археологічна служба» для потреб облаштування історико-культурного парку «Древній Звенигород», який реалізується за кошти Європейського Союзу. «Це перші масштабні розкопки у Звенигороді за останні десятиріччя. Їх проводять на дитинці – найдавнішій та найбільш укріпленій частині княжої столиці, з якої починали розвивати місто та вели оборону. Попереду було найцікавіше: дослідження непорушеного шару XI -XII ст. Але сьогодні, прийшовши на розкоп, науковці побачили, що його просто знищили», - розповіла керівниця Історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» Наталя Войцещук. На місце розкопок сьогодні вже виїхала слідчо-оперативна група Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Оскільки йдеться про навмисне пошкодження пам’ятки археології національного значення з метою пошуку рухомих предметів, зловмисникам загрожує покарання від двох до п’яти років позбавлення волі (ст. 298 Кримінального Кодексу України). Археологи Рятівної археологічної служби та працівники заповідника закликають усіх, хто має інформацію про можливих зловмисників, писати на пошту: ras91@ukr.net, drevnij.zvenyhorod@gmail.com або повідомляти поліції.
На території Собору святого Юра археологи виявили давню знахідку
20 серпня 2018
Археологи виявили на території собору Святого Юра ряд фундаментів, що не співпадають з планувальною структурою сучасного собору. Фундаменти тягнуться із західної та південної сторони церкви. Дослідники припускають, що це можуть бути фрагменти фундаменту церкви, що існувала на місці собору у ХІV – ХVІІІ століттях. «Фундаменти збудовані з великогабаритних грубопідтесаних кам’яних блоків, на відміну від фундаменту теперішньої церкви Юра. Наразі є три фрагменти, які наштовхують на думку, що вони належали іншій споруді. Серед рухомого археологічного матеріалу виявлено цеглу-пальцівку, а це вказує на готичний період, тож можемо стверджувати саме про ХІV століття», - розповів археолог Остап Лазурко. На основі проб розчинів робитимуть точніші висновки щодо знайдених матеріалів. Для цього до Львова запросили хіміків-технологів, що мають досвід роботи у подібних дослідженнях. «Ми уже говорили з проектантом про те, щоб ці на роботи обов’язково передбачили фінансування з обласного бюджету. На перший етап реконструкції собору передбачено 20 мільйонів гривень, з яких 5 млн грн уже освоєно», - начальник відділу охорони історичних пам’яток Львівської ОДА Ганна Харун. Роботи та дослідження триватимуть і надалі, після чого науковці та архітектори мають визначити вік та специфіку знахідки. «Хочеться вірити, що ми виявили рештки фундаментних конструкцій попередниці собору. Поки що це лише припущення, але, якщо це підтвердиться, то ці знахідки треба буде музеєфікувати та експонувати, аби всі могли їх побачити», - переконаний директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба», - Олег Осаульчук.
