На території Собору святого Юра археологи виявили давню знахідку

6 травня 2022

Плануючи мандрівку, щоб відновити свої сили у тиші та спокої, пропонуємо відвідати дерев’яні церкви Карпатського регіону, які внесені до світової спадщини ЮНЕСКО. Львівщина унікальний край, де можна знайти відпочинок на будь-який смак та вподобання. У час, коли ворог намагається знищити нашу ідентичність, а ракети пролітають над нашими будинками, нам як ніколи потрібно піклуватись та зберегти нашу неповторну спадщину. Також потрібно знаходити час на душевні мандри, щоб запобігти внутрішньому вигоранню та мати сили боронити країну в тилу. Гарною нагодою для цього є відвідини дерев’яних храмів нашої області. «Сакральна спадщина Львівщини є унікальною візитною карткою нашого регіону. Тут розташовано найбільше дерев’яних храмів внесених до світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, що надало їм найвищий пам’яткоохоронний статус, а також щороку привертало велику кількість туристів зі різних країн світу» - зазначає керівниця управління туризму та курортів Львівської ОВА Наталя Табака. У 2013 році в Камбоджі, було зараховано до списку ЮНЕСКО 16 дерев’яних церков карпатського регіону України і Польщі. Їх обирали зі 44 об’єктів бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів. В цей список увійшли 8 сакральних споруд, які розташовані на території Польщі, а також 8 храмів в Україні, чотири із яких на Львівщині. Найстарішою у списку є церква Зіслання Святого Духа у селі Потеличі, вона датується 1502–1600 роками. Будівництво церкви замовили місцеві гончарі, які славилися в ті часи далеко за межі свого регіону. Кажуть, у цій церкві молився Богдан Хмельницький, а у давні часи біля храму було встановлено 7 козацьких гармат. Церква Святого Юра у Дрогобичі – її ще називають «поемою в дереві», була виміняна на сіль і привезена із с. Надіїв, що на Франківщині. В церкві збережений дерев’яний  іконостас XVII ст та унікальні розписи на біблійні теми та рослинні орнаменти. Церква Святої Трійці – святиня у Жовкві збудована без жодного цвяха, повністю з дерева. До її спорудження долучився Костянтин, син короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. У храмі є цінним іконостас, який, за даними істориків, старіший, ніж сама церква. Церква Собору Пресвятої Богородиці – побудована у бойківському стилі у с. Матків. Триверха, з багатьма ярусами над кожним куполом, наче ялинка. Цікаво, що робочою силою на будові храму в основному були жінки – чоловіче населення села у ті роки масово було рекрутовано до війська Австро-угорської імперії. Тож нова церква була ще й своєрідною офірою Богові задля повернення чоловіків і синів додому. На фото:  Церква Собору Пресвятої Богородиці

4 січня 2022

Археологи виявили нові сенсаційні знахідки часів Римської імперії поблизу с. Карів Червоноградського району. Розвідкові розкопки нововідкритої пам’ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні об'єкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою. Знахідку віднайшли науковці спільної археологічної експедиції історико-краєзнавчого музею у м. Винники та Львівського національного університету ім. І. Франка під керівництвом доцента кафедри археології ЛНУ ім. І. Франка Ярослава Онищука. “В похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, аналогів яким в Україні немає. А також: уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини дерев'яної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських настільних ігор”, — розповідає директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. За словами дослідників, всі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. А саму знахідку датують початком ІІІ ст. н. е.  і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів. "Кілька років тому за результатами розкопок у Карові була скликана археологічна наукова конференція в Берліні, де провідні європейські науковці кілька днів обговорювали питання цієї знахідки. Пам’ятка є справді унікальною, археологи щороку відкопують на її території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження продовжуватимуться”, — каже директор Історико-краєзнавчого музею у місті Винники Ігор Тимець. Досліджувати околиці с. Карів почали у 2017 році, відколи місцеві краєзнавці випадково знайшли тут давній меч та інші металеві вироби і принесли їх в Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути. Принаймні так вважалося раніше. “Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі. Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166-180 років", — коментує керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук. Нагадуємо, розкопки на околицях с. Карів проводяться спільними зусиллями Історико-краєзнавчого музею міста Винники, департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, кафедрою археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка, в партнерстві з Інститутом археології Жешувського університету.

7 Червня 2020

У Соборі святого Юра сьогодні відбулася Архиєрейська хіротонія отця Миколи Бичка на правлячого єпископа єпархії у Мельбурні. Участь у Літургії взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький.  "Сьогодні у Соборі святого Юра відбулася архиєрейська хіротонія нового єпископа УГКЦ. Мав честь бути присутнім на цій величній Літургії, яку очолив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук). Бажаю Пресвященному Миколі Бичку, правлячому єпископу єпархії Святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні довгих років життя та плідної праці в Христовому винограднику для добра української спільноти в Австралії", - наголосив Максим Козицький. Опісля хіротонії Максим Козицький подякував Главі УГКЦ за вагомий внесок у запобігання поширенню на території України та Львівської області  гострої респіраторної хвороби Covid-19  та за турботу про життя і здоровя вірян. Довідково:  15 січня 2020 року у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск призначив новим єпархом єпархії УГКЦ Святих Петра і Павла в Мельбурні преподобного о. Миколу Бичка, ЧНІ, на сьогодні парафіяльного сотрудника на парафії Святого Івана Хрестителя в Ньюарку, США. Водночас було повідомлено про те, що Святіший Отець прийняв зречення з пастирського уряду, подане владикою Петром Стасюком, дотеперішнім єпархом цієї єпархії.

2 березня 2020

Сьогодні, 2 березня, відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького. У 2018 році з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. У 2019 році реконструкція фінансувалась за рахунок коштів перехідної субвенції. Відтак, вже завершені роботи з впорядкування обходу навколо Собору. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

2 листопада 2018

Сьогодні, 2 листопада,  відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки. Цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. Завдяки цьому фінансовому ресурсу прокладуть інженерні мережі. Окрім того, впорядкують оглядову терасу, верхній обхід навколо Собору, прокладуть каналізаційні мережі тощо. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Роботи виконують згідно графіку. Відтак, Олег Синютка оглянув хід робіт із реконструкції, які виконує підрядник. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

21 серпня 2018

Сьогодні, 21 серпня, відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки. Олег Синютка ознайомився планом прокладання інженерних мереж, ходом робіт із впорядкування оглядової тераси, верхнього обходу навколо Собору, прокладання каналізаційних мереж тощо. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Зазначимо, що цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

17 серпня 2018

Управління капітального будівництва облдержадміністрації як головний розпорядник коштів, отримав 14 млн. грн, субвенції з державного бюджету на реставрацію комплексу споруд собору Святого Юра у м.Львові. Також департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації перерахували 1,3 млн. грн на капітальний ремонт приміщень пологового корпусу Львівської обласної клінічної лікарні та на придбання медичного обладнання.

15 серпня 2018

Тривають ремонтні роботи із відновлення багатовікової архітектурної пам’ятки – Архикатедрального собору святого Юра у Львові. «Наше завдання – спільними зусиллями відновити спадщину ЮНЕСКО, національно-духовне надбання всіх українців», - зазначає голова Львівської ОДА Олег Синютка. Цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Зараз триває перший етап проекту – заміна інженерних мереж. У майбутньому заплановане повне відновлення Собору. Сьогодні за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору. Олег Синютка оглянув хід проведення ремонтних робіт, на сьогодні – це бетонування плит оглядової тераси, впорядкування верхнього обходу навколо Собору святого Юра, прокладання каналізаційних мереж на північному обході, тощо. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові – собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

7 серпня 2018

Сьогодні, 7 серпня, за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра. Зазначимо, що цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. Відтак, цей фінансовий ресурс скерували на прокладання інженерних мереж. На даний момент ведуться роботи з бетонування плити оглядової тераси, впорядкування верхнього обходу навколо Собору святого Юра, прокладання каналізаційних мереж на північному обході. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.