У межах проєкту «Ноутбук кожному вчителю» придбано майже 63 тисячі ноутбуків

10 квітня 2022

Від початку російського вторгнення українці змушені ховатися в бомбосховищах, евакуюватися до більш безпечних регіонів, а декого примусово вивозять російські окупанти. Мінцифри зібрало перелік перелік онлайн-сервісів, які допомагають шукати зниклих родичів та близьких. Пошук зниклих — один із найбільших ресурсів для пошуку дітей та дорослих, зниклих під час вторгнення росії. У Telegram-каналі легко орієнтуватися за допомогою хештегів із назвами міст https://t.me/poshuk_znyklyh Пошук Україна 2022 — Telegram-канал для пошуку людей по всій Україні. Щоб подати заявку на пошук, треба заповнити Google-форму, яка надійде волонтерам та бійцям ТрО https://t.me/poshukukraina2022 Знайди рідних — бот, створений за ініціативи «Міжнародної асоціації кібербезпеки» та інших громадських організацій. https://t.me/Family_Search_bot Розшук за даними Національного інформаційного бюро надає інформацію про зниклих військових і цивільних — як загиблих, так і полонених або депортованих з Україниhttps://t.me/nib_uncp_bot Також існують чатботи для пошуку людей в окремих регіонах. Пошук зниклих людей у Харкові https://t.me/Nadiia_Kharkiv_bot Для пошуку зниклих у передмісті Києва та Київській області нещодавно створили окремий бот https://t.me/findme_kyivobl_bot . Вперше така практика була успішно запроваджена в Гостомельській громаді та вже дає позитивні результати.

3 березня 2022

Життя триває. І народжується нове, попри війну. На сьогодні не відомо точної кількості новонароджених дітей, адже порахувати кількість немовлят в укриттях країни зараз неможливо. Про те, як зареєструвати немовля у воєнний час інформує Мінцифри. У звʼязку з воєнним станом послуга єМалятко недоступна. Зареєструвати дитину можна в найближчому відділі ДРАЦС, де немає активних бойових дій. Для реєстрації знадобиться лише паперове медичне свідоцтво про народження за формою №103/о. Якщо доступ до реєстру ДРАЦС буде відсутній, держоргани складуть запис у паперовій формі. А щойно доступ відновиться, усі відомості будуть внесені до реєстру протягом 5 робочих днів.

2 березня 2022

Про це повідомило міністерство цифрової трансформації України у Telegram. ''Ми розуміємо, що під час війни кожна гривня може врятувати чиєсь життя та допомогти багатьом українцям. Тому Уряд скасував усі обмеження на використання коштів програми єПідтримка'', - зазначили у Мінцифрі. Обмеження з карток для виплат єПідтримка вже зняли: Монобанк, Альфа-Банк, ПриватБанк, А-Банк, ПУМБ, Восток, Укргазбанк.  Відтепер гроші з карток цих банків можна витратити на будь-які продукти та товари (оплачувати покупки за усіма МСС-кодами). Також можна переказувати гроші на інші картки. Можливість поповнення картки власними коштами є відсутньою. Також у міністерстві нагадали, що грошима з єПідтримки можна допомогти ЗСУ. За 6 днів українці переказали на підтримку української армії понад 1,5 млрд гривень.

28 лютого 2022

Через воєнні дії  в Україні продовжили реєстрацію на основну сесію Зовнішнього незалежного оцінювання до 9 квітня. ​Про це міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив у Telegram. "Сьогодні я підписав наказ, яким внесено зміни до Календарного плану проведення та організації Зовнішнього незалежного оцінювання у 2022 році. Відтепер реєстрація учасників ЗНО-2022 триватиме до 9 квітня", – розповів Міністр. Нагадаємо, реєстрація на ЗНО мала бути до 9 березня.

18 лютого 2022

На Львівщині функціонують 158 точок, де мешканці можуть отримати якісні адміністративні послуги. Також відкритими для мешканців є 4 Дія.Центри та 49 центрів надання адміністративних послуг.    Про це повідомили в управлінні з питань цифрового розвитку Львівської облдержадміністрації.    На важливості відкриття нових ЦНАПів наголосила начальниця відділу розвитку надання адміністративних послуг управління з питань цифрового розвитку Львівської області Галина Тупісь.    ''Донедавна переваги в отриманні адміністративних послуг мали жителі міст обласного значення та районних центрів. Сьогодні ж для багатьох послуги стали доступними поруч із домом без необхідності їхати до райцентру. Нашою метою є забезпечити кожного можливістю отримати сучасні та якісні адмінпослуги у своїй громаді'', - сказала Галина Тупісь.    Як повідомили у Міністерстві цифрової трансформації України, кількість точок доступу до адміністративних послуг наближається до 3000.    На початок 2022 року мережа ЦНАП в Україні зросла до близько 3 тисяч точок. Серед них — 1027 ЦНАП, 1712 віддалених робочих місць, 124 територіальні підрозділи та 28 мобільних ЦНАП. Порівнюючи з 2020 роком, мережа зросла на 1,5 тисячі точок. Тільки 200 Центрів відкрилися за останній квартал. Нагадаємо, минулого тижня у Новояворівську відкрили 4-ий Дія.Центр у якому можна отримати понад 250 адміністративних послуг.

10 лютого 2022

Під час Diia Summit 8 лютого Мінцифри презентувало нову послугу в застосунку Дія — опитування. За цей час два опитування пройшли понад 200 000 українців. «Опитування — важлива послуга для розвитку електронної демократії в країні. Вона дасть можливість державі спілкуватися зі своїми громадянами, а це своєю чергою принесе цінний зворотний зв’язок. Також опитування допоможуть Дії в розробці нових послуг», — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Опитування доступні усім користувачам Дії. Інших вимог немає, жодних додаткових документів не потрібно. У вкладці Послуги просто оберіть пункт Опитування. Раніше не існувало зручних інструментів, щоб оперативно зібрати думки громадськості в одному місці. Подібні питання вирішувалися слуханнями чи засіданнями, про які мало хто знав. Але тепер українці зможуть висловити думку на запропоновані питання за допомогою декількох кліків у Дії.

27 січня 2022

Для впровадження принципів безбар’єрності під час комунікацій в роботі органів влади та формування довіри між громадянами та представниками влади, Мінцифра пропонує освітній серіал «Держава без бар’єрів» на платформі Дія.Цифрова освіта. В Україні проживає майже 2,7 мільйонів людей з інвалідністю, 7,2 мільйонів людей старше 65 років, щороку приблизно півмільйона стають батьками. Це значить, що майже третина населення України періодично звертаються за публічними послугами. Тому вкрай важливо, щоб шлях до отримання цієї послуги був зрозумілим, доступним та безбар’єрним. Так формується репутація державних службовців, так з’являється довіра до держави загалом та органів влади всіх рівнів. Тому важливо, щоб публічні службовці першими впроваджували безбар’єрність, як нову суспільну норму та гарантували доступність та зручність для всіх громадян без виключення. До вашої уваги шість серій серіалу, у яких розповідається, як публічним службовцям дотримуватися принципів безбар’єрності у спілкуванні з громадянами, як застосовувати безбар’єрний підхід під час ухвалення рішень, що призводить до формування стереотипів та як уникати упередженості в роботі. Також йдеться про протидію дискримінації під час працевлаштування на публічну службу. Перша серія освітнього серіалу - за участі першої леді Олени Зеленської. Дивіться серіал за посиланням - https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-government Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» у партнерстві з офісом Радника-уповноваженого Президента України з питань безбар'єрності, Національного агентства України з питань державної служби, ГО «Безбар’єрність, представників громадянського суспільства та експертів з інклюзивності за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», який фінансується МЗС Данії.

24 січня 2022

Кількість українців, що користувалися державними електронними послугами впродовж року, зросла з 53% до 60%. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2021 року на замовлення ПРООН в Україні. Таким чином, 3 з 5 українців мали досвід користування електронними послугами протягом року. Найбільше українці користуються мобільним застосунком чи порталом Дія. Цей показник зріс на 17% — з 13% у 2020 році до 30% у 2021-му. Серед популярних держпослуг — ті, що стосуються авто (15%), отримання паспортів та інші послуги Державної міграційної служби (14%), отримання субсидій (13%), пенсійного забезпечення (11,5%), приватного підприємництва (11%), оподаткування (10,5%) та отримання інформації з державних реєстрів (10%). Щодо користування мережею, 69% респондентів щоденно користуються інтернетом більше 3 годин на день. Ще 16% — не більше 2-3 годин на тиждень. Велика різниця в користуванні інтернетом зберігається у розрізі віку. Якщо 94.5% респондентів у віці до 30 років щоденно користуються інтернетом, то зі зростанням віку показник знижується і досягає 27% серед 70+ річних респондентів. Найбільше держпослугами онлайн користувалися люди молодшого віку, жителі великих населених пунктів та ті, що мають вищу освіту. Водночас найбільший «розрив» у користуванні простежується залежно від віку. Серед 18‒29-річних 80% респондентів користувалися принаймні однією послугою, серед людей віком 70+ років — 32% опитаних. Серед тих, хто користувався державними цифровими послугами, 78% оцінили свій досвід як «переважно позитивний» або «дуже позитивний». Водночас 54% вважають більш зручним способом отримувати електронні державні послуги саме онлайн, а 11% — відвідуючи ЦНАП чи інші установи. Кожен четвертий респондент сказав, що обидва способи зручні. Топ-аспекти для користування держпослугами онлайн стали: наявність номеру телефону, куди можна звернутися, якщо щось пішло не так (24%), короткі і чіткі пояснення (17%), захищеність персональних даних (16%). Основні причини, чому деякі респонденти не користувалися електронними державними послугами цього року, — відсутність потреби (62%), брак цифрових навичок (22%) і відсутність пристрою з виходом в інтернет (17%). Ці причини не змінилися в порівнянні з 2020 роком. Дані опитування корелюють із результатами національного дослідження щодо того, як українці використовують електронні державні сервіси, проведеного ПРООН в Україні у 2020 році. Тоді 47% опитаних не користувалися цифровими сервісами впродовж року. Нагадаємо, Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що цифровими держсервісами в застосунку Дія можуть користуватися до 27 млн українців.

23 січня 2022

Відучора ФОПи 1-3 групи можуть подати річну декларацію у застосунку Дія. Це можна зробити з будь-якого місця у декілька кліків. «Після запуску перших послуг в Дії зручна податкова онлайн стала новою реальністю для українських підприємців. Сплатити податки і збори ФОП, переглянути декларації та розрахунки за минулі періоди, — все це можна зробити на порталі та в застосунку Дія. Зараз до цих послуг ми додали ще подачу об’єднаної річної декларації у застосунку для ФОП. Ми максимально спростили послугу, зробили її доступною для кожного підприємця», — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Усі дані та суми в декларації редагуються. Тому уважно перевірте та виправте за необхідності. Внизу під кнопкою «Підписати та надіслати» ви можете завантажити PDF-файл із попередньою версією, щоб перевірити заповнені поля. Як подати декларацію ФОПам 1 та 2 груп: У застосунку Дія у розділі Послуги оберіть «Податки ФОП» Натисніть «Декларації» Введіть суму доходу за рік Введіть контактні дані Дія заповнить дані про Єдиний податок та Єдиний соціальний внесок. Підпишіть декларацію Дія.Підписом. Як подати декларацію ФОПам 3 групи: У застосунку Дія у розділі Послуги оберіть «Податки ФОП» Натисніть «Декларації» Декларація заповнюється за принципом всіх попередніх періодів — потрібно внести суму доходу лише за 4 квартал. Дія зробить запит до Податкової на декларацію за три квартали і підтягне суму задекларованого доходу за 9 місяців. Загальна сума доходу рахується шляхом додавання суми задекларованого за 9 місяців доходу та вказаного доходу за 4 квартал. Введіть контактні дані Сума податку до сплати сформується автоматично, а дані про Єдиний соціальний внесок заповнить Дія Підпишіть декларацію Дія.Підписом. Послуга розроблена Міністерством цифрової трансформації України спільно з Державною податковою службою за підтримки Програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа та Innovabridge.

20 січня 2022

За 2021 рік українці скористалися е-підписом та е-печаткою 8,7 млрд разів, з яких понад 1 млрд — Дія.Підписом. Це удвічі більше, ніж позаминулого року. «Якщо поставити уявні пачки невикористаного паперу, то вийде башта заввишки щонайменше 870 км. Це як до українського супутника Січ-2-30 і ще 21 Еверест або просто 98 Еверестів. Ось такі результати paperless, якщо міряти їх Еверестами, для наочності», — підкреслила заступник Міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська. У середньому кожен користувач підписує онлайн понад 800 документів за рік. Люди дедалі частіше укладають договори, підписують документи та ведуть документообіг онлайн. Мінцифри проаналізувало статистичні дані про діяльність надавачів електронних довірчих послуг та оцінило стан розвитку цієї сфери на кінець 2021 року. За даними на кінець 2021 року кількість користувачів е-підпису та е-печатки зросла майже вдвічі — з 6 млн до 10,8 млн. 2,8 млн із них користуються Дія.Підписом. Загалом громадяни отримали понад 17 млн е-підписів та е-печаток у 2021 році, з яких 5,6 млн Дія.Підписи. Цей показник у 2,2 раза перевищив результати 2020 року. Наприкінці 2021 року кількість діючих е-підписів, якими люди продовжують користуватися, становить 14,7 млн, з яких 2,7 млн — Дія.Підписи. Це в 1,8 раза більше, ніж у 2020 році. Крім цього, кількість е-підписів на захищених носіях зросла з 11% до 33,6%. Тобто люди почали відповідальніше ставитися до зберігання своїх даних. Отримати е-підпис чи е-печатку можна у кваліфікованих надавачів. Їх перелік за посиланням.

19 січня 2022

На підставі медичних даних, які зберігаються в електронній системі охорони здоров’я, понад 10 млн українців згенерували цифрові сертифікати в Дії. Серед них, зокрема, 9,6 млн – це «зелені» сертифікати про 2 дози та 483 тисячі – «жовті», які підтверджують одну дозу вакцинації від СOVID-19. Окрім того, близько 300 тисяч людей згенерували так звані сертифікати «про одужання» і 14 тисяч – документи, які генеруються на підставі негативного ПЛР-тесту. «Ми з впевненістю можемо говорити, що це один із найуспішніших цифрових проектів, які ми реалізували спільно з Мінцифри та НСЗУ у 2021 році. 10 мільйонів користувачів – це не просто цифра, це рівень довіри до державних сервісів. Наше завдання – і надалі розвивати електронні послуги в системі охорони здоров’я, покращувати їх і робити ще зручнішими для людей», – заявила заступник Міністра Марія Карчевич. Наприкінці серпня 2021 року ЄС визнав українські COVID-сертифікати в застосунку Дія. У відповідь Україна визнала сертифікати країн-членів ЄС та інших країн, що приєдналися до ініціативи Digital COVID Certificate. Україна стала однією з перших держав поза межами Євросоюзу, які отримали схвалення ЄС на підключення до цифрової довірчої мережі. На сьогодні склад цієї мережі налічує 60 країн-учасниць. Під час перетину кордону з цими країнами українці можуть використовувати цифровий COVID-сертифікат, отриманий у Дії. Це стосується насамперед тих громадян, які вакцинувалися від коронавірусної хвороби або нещодавно одужали. Водночас незабаром МОЗ спільно з Мінцифри запускає COVID-документ, який можна буде отримати після введення бустерної дози щеплення.

17 січня 2022

92,3% українців хотіли б отримувати всі адмінпослуги в єдиному просторі — у ЦНАП. Про це свідчать результати соцопитування молоді U-Report та Unicef за липень-серпень 2021 року. В опитуванні взяли участь близько 3700 українців віком 14-34 роки. Крім цього, зі 100% опитуваних 78,9% користувалися послугами ЦНАП, а 70,3% вказали, що їм відомо про діяльність ЦНАП. Учасники опитування найчастіше користувалися послугами ЦНАП, щоб: отримати паспорт — 50,3% отримати закордонний паспорт — 36,6% зареєструвати/змінити місце проживання — 32,6% Загалом молодь оцінила рівень сервісу на 7,67 бала з 10. Для порівняння: у листопаді-грудні 2021 року сервісом у ЦНАП задоволені 94% українців віком 14-35 років, за результатами всеукраїнської оцінки якості адмінпослуг. Це свідчить про те, що сервіс у ЦНАП постійно трансформується та покращується.