Максим Козицький закликав не публікувати фото та відео руйнацій після вибухів

24 березня 2022

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про кримінальну відповідальність за незаконну фото- та відеозйомку переміщення ЗСУ та міжнародної військової допомоги під час воєнного стану. Про це повідомила Верховна Рада України в Telegram. Законопроєкт доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 114-2 "Несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану". Так, за розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генштабом ЗСУ, або без отримання письмового дозволу Генштабу на її розповсюдження, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. За розповсюдження інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших військових формувань України, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генштабом ЗСУ, або без отримання письмового дозволу Генштабу на її розповсюдження – позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. За ці дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України чи незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Ознайомитися з проєктом закону можна за посиланням.

11 березня 2022

За даними Управління Служби безпеки України у Львівській області, ворог здійснює низку авіаударів по об‘єктах, котрі розташовані на території Білорусі. Про це повідомила речниця Управління Роксолана Яворська. «Прямо зараз ми спостерігаємо чергову провокацію ворога! За нашими даними, він здійснює низку авіаударів по об‘єктах, котрі розташовані на території Білорусі.  Мета зрозуміла - звинуватити в провокаціях Україну та остаточно втягнути Збройні Сили Республіки Білорусь у війну! Водночас офіційно заявляємо: українські військові не планували і не планують вчиняти жодних агресивний дій стосовно Республіки Білорусь! Звертаємось до білоруського народу - не дайте використати себе у злочинній війні! Адже ви ніколи не були окупантами і вбивцями! Не ставайте ними і зараз заради інтересів Кремля!», - зазначила речниця Управління СБ у Львівській області.

6 березня 2022

За інформацією Генерального штабу ЗСУ втрати противника від початку війни в особовому складі становлять понад 11 тисяч осіб. Окрім того, бойові втрати противника орієнтовно склали: танків ‒ 285 од ББМ ‒ 985 од артилерійських систем –109 од РСЗВ -50 од засоби ППО - 21 од літаків – 44 од гелікоптерів – 48 од автомобільної техніки - 447 од легкі швидкісні катери - 2 од цистерн з ППМ - 60 БПЛА оперативно-тактичного рівня - 4 Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій. Українські захисники і захисниці стійко утримують визначені позиції та знищують живу силу й техніку противника. Ворог, не зважаючи на значні втрати, сотнями кидає в бій прихильників «русского міра». Зокрема, на Луганщині весь передній край всіяний трупами та підбитою технікою загарбників. Тільки вчора до центральної міської лікарні населеного пункту Брянка Луганської області з передових позицій доставлено понад 650 поранених представників російських окупаційних військ. Більша частина – з попаснянського напрямку. У Генштабі також зазначили, що всі вони переважно у важкому стані: множинні осколкові поранення, відірвані кінцівки ніг або рук і т.і. Через відсутність в лікарні вільних місць, окупанти, які отримали незначні тілесні ушкодження (контузії, легкі поранення), навіть не приймаються до медичного закладу. Після надання першої медичної допомоги їх, у супроводі озброєного конвою з числа регулярних військ збройних сил рф переміщують на лінію бойового зіткнення для введення подальших бойових дій у якості «гарматного м’яса». Відомо, що особовий склад 6-го окремого мотострілецького полку наляканий та деморалізований, шукає шляхи до дезертирства. Разом переможемо! #stoprussia

3 листопада 2021

Управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації сформувало перелік місцин, де можна зробити ефектні фотографії. 1. У селі Страдч: алея 50-річних дугласій Мензиса. Дуже високі сосни разом з іншими видами туї утворюють геометричну композицію у дендропарку, що належить Львівському національному лісотехнічного університету. На площі 5,7 гектарів росте понад 300 видів дерев та кущів. Працівники дендропарку розробляють екскурсійні маршрути для відвідувачів. Серед них й екологічна стежка «Алеями арборетуму Ботанічного саду загальнодержавного значення НЛТУ України». 2. Яворівський національний природний парк – це суцільна фотозона для вдалих фото. Розташований за 25 км від Львова у природному регіоні Розточчя. Територією парку прокладено шість екологічних маршрутів, найпопулярнішими з яких є: «Верещиця», «Стежка Івана Франка», «Голуби» та «Лелехівка». Пропонуємо також пройтися пагорбами головного Європейського вододілу. Є однойменна еколого-пізнавальна стежка «Головним Європейським вододілом», протяжністю – 4,5 кілометри. Вона дає змогу помандрувати так званим «хребтом», де беруть початок численні річки регіону Розточчя та несуть свої води в басейн Чорного і Балтійського морів. 3. Річками Західний Буг, Рата та Солокія у Червоноградській громаді часто організовують сплави.  Проєкт «Єднає нас Буг» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 створює на території трьох країн два транскордонні байдаркові туристичні маршрути, вздовж яких буде споруджено 8 оглядових веж, кожні 25 км облаштують місця для відпочинку та встановлять мегафони для прослуховування природи. 4. На березі ставу розташований костел Всіх Святих у Годовиці - архітектурний шедевр, до створення якого долучилися Бернардин Меретин та Георг Пінзель. Перший храм, що стояв на цьому місці був дерев’яним. Він згорів під час татарського набігу в 1621-му році. Через десять років на його місці збудували мурований. У середині XVIII століття костел перебував у незадовільному стані, тому парох з наварійського храму виділив гроші для будівництва нового. Сьогодні костел теж потребує фінансової уваги. 5. Перший публічний парк сучасної української скульптури у селі Стрілки відкрили 12 вересня 2020 року.  За перший рік роботи його відвідало більше 5500 відвідувачів. Хештег: park3020 – популярний в Інстаграмі. Число 3020 – це ознака перспективного розвитку парку на тисячоліття вперед. У парку постійно проводять екскурсії, на яких розповідають про авторів та скульптури. 6. Добромильський замок – пам’ятка архітектури XVIII століття. Найвища фортеця Львівщини збудована на висоті 560 метрів над рівнем моря. За гарної погоди звідси можна побачити Перемишль. Замок був побудований в стилі ренесанс і мав оборонний характер. Власники Гербурти тут проживали лише тимчасово, але проклали від замку безліч підземних ходів. Місцеві вважають, що в них дотепер заховані скарби роду Гербуртів. У 1622 році замок перейшов у володіння роду Конецпольських. Після поділу Польщі територія Добромиля дісталася австрійцям, вони й розібрали замок. До наших днів збереглися фрагменти мурів, залишки однієї башти та криниці на подвір’ї замку, а також брамна бастея. 7. Гора Пікуй – найвища вершина Львівської області.  Свого часу на неї з села Кривка підіймався Іван Франко. Цього року на горі відновили пам’ятний знак на честь сходження письменника. Свої враження від походу він описав у статті «Верх Пікуя». «Коли прийдеться йти, то треба 4-5 годин доброго ходу, щоби до него дістатися. Зразу дорога не дуже принадна: саме гористе, камінисте румовисько, покрите де-де соснами, ялівцем. Та ось ми піднімаємося вище, нашим очам починають показуватися доохресні верхи гір, на полі зеленіє подекуди рідка гірська рослина, а між туман блищаться то тут то там, неначе слеза, гірські хрусталі, звані драгонітами або мармороськими діамантами», - писав Франко. 8. Дерев’яний будиночок на воді у селі Збруї – відома  інста-локація на Львівщині серед тревел-блогерів. На території господарства «Стир» працює готель та невеликий парк з рідкісними тваринами, є пасіка, здаються в оренду мангали. Це місце рекомендують для повноцінного відпочинку з сім’єю або друзями. 9. Особливими будуть фото біля «синіх вікон».  Так в народі називають дві карстові водойми на території Національного природного парку «Північне Поділля». Озера з кришталево чистотою водою та надзвичайно яскраво-бірюзового кольору вважають унікальними та нетиповими для тутешньої місцевості. Особливість їх полягає у тому, що вони розташовані на підвищенні у лісовому масиві під покровом багатолітніх буків Вороняцького горбогір’я. 10. «Водограй» - кажуть у Карпатах на водоспади. У селі Сопіт є цікава природна фотозона – водограй Сопіт, що розташований на території нацпарку «Сколівські Бескиди». Його висота сягає 8 метрів. Розташований за 120 км від Львова. 11. У Регіональному ландшафтному парку «Верхньодністровські Бескиди» є фотогенічна геологічна пам’ятка природи - Спаський камінь. Насправді це не один, а три камені останці, висота найвищого сягає 24 метрів. Загальна довжина масиву – 80 метрів. Об’єкт знаходиться за 7 км від Старого Самбора, село Лаврів, де за переказами похований князь Галицько-Волинського князівства Лев Данилович. На території села з XIII ст. існує монастир.  12. Гарною буде панорамна фотографія серпантинної дороги біля села Явора, яку в народі називають «Турківська вісімка».  

11 січня 2021

В українській частині найбільшого міжнародного конкурсу фотографій об’єктів культурної спадщини для Вікіпедії під назвою «Вікі любить пам’ятки» обрали 10 найкращих робіт. У 2020 році на конкурс подали понад 47 тисяч світлин та відео пам’яток культури України, що є рекордом за всі роки проведення конкурсу в Україні. Цьогоріч свої роботи завантажили понад 550 авторів. За кількістю фото Україна посіла перше місце серед 50 країн-учасниць.  Найкращими, за оцінками журі, стали 10 світлин пам’яток, розташованих у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Львівській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях та місті Київ. Більшість об’єктів — пам’ятки архітектури, також є одна пам’ятка археології та пам’ятка історії. Ці фотографії представлять Україну на міжнародному етапі конкурсу, де позмагаються з переможцями інших країн.  Фотографія Церкви Святого Юрія, розташованої у місті Дрогобич Львівської області, посіла перше місце. Це фото стало найкращим і серед інших світлин Львівщини. Авторкою фото є Олена Курило. Олена Курило розповіла, чому вирішила взяти участь у конкурсі:  «Я вже довгий час для пошуку нової інформації першочергово використовую Вікіпедію. Мене завжди подобалась ідея з якою створена Вікіпедія — кожен може поділитися своїми знаннями та зображеннями з іншими. В цьому році я побачила чудову можливість приєднатися до спільноти людей, які займаються дуже корисною справою — наповнюють якісним контентом чудовий ресурс. І я дуже рада, що тепер мої зображення ілюструватимуть статті і можуть бути корисними». Церква Святого Юрія — пам'ятка галицької дерев'яної архітектури кінця XV — початку XVI ст. Храм кілька разів перебудовувався й остаточних архітектурних форм їй надав український будівничий Григорій Тесля з Дрогобича. Пам'ятка є частиною відділу дерев'яної архітектури музею «Дрогобиччина». «Мета конкурсу  “Вікі любить пам’ятки”— зібрати знімки всіх об’єктів нерухомої спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії та привернути увагу до стану збереженості цих об’єктів. Проєкт згуртовує навколо себе фотографів, краєзнавців, вікіпедистів та усіх небайдужих до збереження культурної спадщини. Цього року у нас серед 10 переможців — 10 різних авторів та 9 регіонів. Дуже добре, що Україна буде представлена на міжнародному етапі такою різноманітною», — прокоментувала Наталія Тимків, адміністраторка української Вікіпедії, членкиня організаційного комітету «Вікі любить пам'ятки». У межах конкурсу визначали авторів найкращих фотографій та учасників, що сфотографували найбільшу кількість об’єктів, загалом та за областями. А також переможців у спеціальних номінаціях «Віа Регіа Україна», «Єврейська спадщина», «Млини» та «Відео». Списки проєкту «Вікі любить пам’ятки» у Вікіпедії залишаються найбільшою відкритою базою офіційних пам’яток культури України. Цього року кількість об’єктів у списках налічує понад 92 тисячі. В Україні конкурс проводить громадська організація «Вікімедіа Україна». Прес-реліз та усі фото-переможці на сайті «Вікімедіа Україна»: https://ua.wikimedia.org/w/index.php?curid=7725 Для довідки: «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам'яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Всього за час проведення конкурсу було завантажено понад 3,1 млн фотографій, з них понад 320 тисяч — фото з України. Офіційний сайт української частини конкурсу: wlm.org.ua, сторінка у фейсбуці: facebook.com/wlmua.

5 листопада 2020

За інформацією громадської організації «Вікімедіа Україна» з 1 по 30 листопада в українській Вікіпедії проходитиме «Конкурс наукових фотографій», приурочений до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку, який відзначають 10 листопада. Конкурс має на меті популяризувати наукові знання через наповнення найбільшої онлайн-енциклопедії Вікіпедії зображеннями, що ілюструють наукові процеси, явища та об’єкти. Участь у конкурсі можуть взяти всі охочі. Для цього потрібно з 1 по 30 листопада завантажити фотографії, що документують світ науки. Це можуть бути зображення, що показують об’єкти та ефекти досліджень, вчених під час роботи чи дослідницьке обладнання у п’яти номінаціях: «Мікроскопія», «Нефотографічні зображення» (у тому числі відео), «Люди в науці», «Загальна категорія», «Живі організми». «Вікіпедія є стартовою сторінкою для знайомства з науковими уявленнями про світ для багатьох людей. Науковці долучаються до поліпшення статей, але, окрім достовірності, статті також мають бути зрозумілими нефаховому читачеві. У цій справі дуже допомагають ілюстрації. Проте, вільні, не захищені «копірайтом» (copywrite) і платним доступом (paywall) матеріали досить важко знайти, саме тому ми регулярно проводимо цей конкурс. Ми прагнемо, аби фотографії, що документують світ науки, знайшли своє місце у статтях Вікіпедії, спонукали започатковувати нові й покращувати вже існуючі статті та розкривали читачам цікавий світ науки. Важливим є й знайомство самих науковців з механізмами роботи Вікіпедії та її спільнотою через нескладне завантаження медіафайлів на Вікісховище», — розповів член організаційного комітету «Конкурсу наукових фотографій 2020» Олексій Болдирєв. Фотографії учасників конкурсу мають бути зроблені ними особисто у будь-який період часу. Подати можна необмежену кількість фото. Допускаються зображення та ілюстрації зроблені комп’ютером або за допомогою комп’ютерної техніки. Подані роботи оцінюватиме кваліфіковане журі, до складу якого входять спеціалісти із різних галузей знань. У кожній номінації буде обрано три переможці. Автори найкращих фото отримають дипломи та подарункові сертифікати інтернет-магазинів. Громадська організація «Вікімедіа Україна» - єдине регіональне відділення «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікі-проєктів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, а також залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікі-спільноти в Україні. Як зазначають представники громадської організації уперше конкурс наукових зображень був проведений 2011 року вікіпедистами з Естонії. В Україні конкурс вперше пройшов у 2015 році у межах загальноєвропейської акції. Традиційно конкурс підтримують науково-популярний портал «Моя наука» та команда «Дні науки». Детальніше про умови конкурсу.

19 грудня 2019

У 2019 році учасники української частини щорічного міжнародного конкурсу фотографій об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки» подали майже 32 тисячі світлин 11 тисяч пам’яток культури України. Участь у конкурсі взяли понад 330 авторів. Цього року Україна — перша у світі із 48 країн-учасниць за кількістю завантажених фото. У спеціальній номінації «Єврейська спадщина» взяли участь понад 60 конкурсантів, що завантажили близько 1200 світлин більше ніж 350 об’єктів, у дебютній спецномінації «Млини» змагались 60 учасників, які подали 851 фотографію 184 млинів, у новій спецномінації «Відео» 6 учасників подали на конкурс 32 роботи. До ТОП-10 фотографій конкурсу, за оцінками журі, увійшли світлини пам’яток культури, розташованих у Чернігівській, Чернівецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській областях, АР Крим та місті Києві. Ці фотографії представлять Україну на міжнародному етапі конкурсу. Також у конкурсі визначають найкращі фотографії пам’яток нерухомої культурної спадщини за регіонами. «Найкращою світлиною Львівської області 2019» стало фото внутрішнього оздоблення церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (інша назва Костел святого Йосифа), розташованого в селі Підгірці, Бродівського району Львівської області. Автором фотографії є Михайло Ременюк. У списку пам’яток Львівської області майже 4967 об’єктів, за вісім років конкурсу сфотографовані вже 4085 (82%) пам’яток. 2019 року конкурсанти завантажили 2991 світлину 1075 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 54 автори. «Вікі любить пам’ятки» визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Мета проекту — зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Українська частина цього року проводилася увосьме. Детальніше про конкурс можна дізнатися на сайті.

23 вересня 2019

26 вересня о 17.00 год. у Фотогалереї Василя Пилип'юка (вул. Стецька 3а) відбудеться відкриття фотовиставки - "Львівський фотосалон-2019", присвяченої 180-річчю фотографії. Захід відбудеться за підтримки департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Експозиція нараховує понад 100 робіт авторства 53 фотохудожників. Виставка триватиме до 10 жовтня. Запрошуємо відвідати масштабну подію в світі фотомистецтва.

23 серпня 2019

У приміщенні Державного меморіального музею Михайла Грушевського презентували виставку «Наша незалежність». Уперше за історію АТО/ООС військові кореспонденти полковник Тарас Грень та полковник Володимир Скоростецький відкрили свої архіви. Окрім півсотні унікальних фото, присутні змогли побачити і реліквії війни. Серед експонатів - зв’язаний руками Марії Лихвар прапорець (бабусі, яка на милицях стояла посеред Майдану) та багато інших реліквій, створених руками простих українців, під час поворотних моментів в нашій новітній історії. Організатори: Державний меморіальний музей імені Михайла Грушевського та Інформаційне агентство Міністерства оборони України "Армія Inform". Довідка: Володимир Скоростецький та Тарас Грень є професійними військовими журналістами. Участь у висвітлені російської військової агресії  проти України беруть з березня 2014 року. Їх фотороботи виставлялись у таких країнах як Ізраїль, Німеччина, Болгарія, Литва, США, Англія. В квітні цього року Тарас Грень став автором першої військової фотовиставки на території Луганської області «Обличчя захисника України», також роботи цього офіцера слугували основою для соціальних білбордів, що розташовані на території Луганської та Донецької областей.

6 серпня 2019

З 1 по 30 вересня триватиме щорічний міжнародний конкурс фотографій об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки», який визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Мета проекту — зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього року конкурс проходить у 30 країнах. Українська частина проводиться увосьме, і до участі запрошують всіх охочих – і любителів, і професіоналів. Конкурсний список складається з понад 87 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України усіх регіонів України, в тому числі Криму. За сім років конкурсу було завантажено понад 250 тисяч вільних фотографій пам’яток культури України. Для участі у конкурсі потрібно зареєструватися уВікісховищі - одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 вересня по 30 вересня. Фотографії можуть бути зроблені будь-коли: як під час конкурсу, так і до нього. Головне, щоб учасники подавали на конкурс лише власні роботи. Також можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам'ятки. Призовий фонд розподілять між авторами найкращих фотографій конкурсу в цілому,  авторами найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, та переможцями спецномінацій. Окремо відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі. Організатори конкурсу вважають, що проведення «Вікі любить пам’ятки» дає можливість поповнити репозиторій світлин пам'яток з усієї України, завдяки чому учасники та глядачі зможуть краще пізнати свій рідний край, що спонукатиме їх дбайливо ставитися до культурної спадщини своєї держави. «Вікі любить пам’ятки» привертає увагу до проблеми збереження культурної спадщини, до необхідності документування кожної пам’ятки, щоб наші нащадки мали можливість знати і бачити. Детальніше про конкурс можна дізнатися на сайті: wlm.org.ua З пропозиціями щодо співпраці та питаннями звертатися до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimedia.org.ua.                                 

27 травня 2019

Залишилося 9 днів для подання фотографій на конкурс. Щороку 15 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день вітру. У різних країнах світу в цей день відбуваються заходи, що пропагують екологічно чисте і поновлюване джерело енергії - вітер. Цього року «FutureWind», «WindEurope» та Всесвітня рада енергії вітру (GWEC) організовують фото конкурс на кращу фотографію в чотирьох категоріях: Люди і вітер; Робота у вітрі; Гарний вітер; За вітром. Кінцевий термін подання заявок - 5 червня 2019 року. Переможці конкурсу будуть оголошені на Всесвітній день вітру - 15 червня 2019 року. Умови конкурсу за посиланням.

6 лютого 2019

У четвер, 7 лютого, о 17:00 год у фотогалереї Василя Пилип’юка (вул. Стецька, 3а, м. Львів) відбудеться відкриття виставки робіт фотохудожника з Чикаго Роксоляни Тим'як-Лончини «Від Романа до Йордана». На виставці буде представлено надруковані на металі фотознімки морозяних візерунків та зимових пейзажів. Роксоляна Тим'як-Лончина народилася 1952 року в Нью-Йорку в українській родині. Понад 30 років була практикуючим лікарем-стоматологом, і, паралельно до основної діяльності, знайшла себе у фотомистецтві. Пані Роксоляна - багатогранна особистість: лікар, письменник, волонтер, автор фотовиставок - “Дитинство, позбавлене барв” (Чикаго, 2002), “З любов'ю до України” (Чикаго, 2010), “Солов'їна наша мова” (Львів, 2010). Експозиція фотовиставки налічує 38 робіт. Тел. Для довідок : +38 050 370 11 32.